Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Lytvynenko, A.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4

Шифр: МУ77/2020/1
Журнал

Медичне право . - Виходить двічі на рік
2020р. N 1 . - 238.70, р.

Зміст:
Ahiyevets, S. Legal framework of accessible medical care in the conditions of sustainable development goals achieving / S. Ahiyevets. - С.9-16. - Bibliogr. at the end of the art.
Булеца, С. Б. Проблеми реалізації прав неповнолітніх і трансгендерних дітей при отриманні медичної допомоги / С. Б. Булеца. - С.17-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бучківська, В. Л. Забезпечення невідкладного проведення судово-медичного обстеження особи як загальний обов’язок судді щодо захисту прав людини в аспекті статті 206 кримінального процесуального кодексу України / В. Л. Бучківська. - С.29-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Klich, A. Proceedings Before Regional Commission for Evaluation of Medical Events (RCME) in Poland as an extrajudicial method of resolving civil disputes involving patients / A. Klich. - С.38-56. - Bibliogr. at the end of the art.
Lytvynenko, A. The right to withdraw life-supporting treatment as a constituent of the patient’s right to self-determination: a comparative analysis of respective German and Italian case / A. Lytvynenko. - С.57-92. - Bibliogr. at the end of the art.
Сенюта, І. Я. Правова концепція охорони здоров’я, дружня до дитини / І. Я. Сенюта. - С.93-100
Щодо можливості пацієнта відмовитись від майбутніх медичних втручань. - С.101-103
Сенюта, І. Щодо оформлення медичної документації при наданні медичної допомоги: окремі питання / І. Сенюта. - С.104-105
МІЖНАРОДНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я І ПРАКТИКА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. - С.106
Резолюція Ради Безпеки 2286 (2016) про медичний нейтралітет. - С.106-112
Справа «Гіллер проти Австрії». - С.113-133
МЕДИЧНЕ ПРАВО В ДОКУМЕНТАХ: НАЦІОНАЛЬНІ АКТИ. - С.134
Лист Міністерства охорони здоров’я України, профспілки працівників охорони здоров’я України (23.05.2014 р. № 10.03.68/14230, № 01-115). Про правомірність залучення медпрацівників первинної ланки до чергувань удома та оплати праці. - С.134-135
Лист Міністерства Юстиції України щодо написання найменування закладів охорони здоров’я комунальної власності (02.04.2018 р. № 3752/8.4.3/32-18). - С.136-138
Лист Міністерства охорони здоров’я України, Міністерство освіти і науки України щодо проведення заходів з імунізації. - С.139-141
З ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ. - С.142-214
НА ДОПОМОГУ ПРАКТИКАМ. - С.215
Заява про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики. - С.215-226
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Lytvynenko, A.
The right to withdraw life-supporting treatment as a constituent of the patient’s right to self-determination: a comparative analysis of respective German and Italian case [Text] = Право пацієнта на припинення життєзабезпечувального лікування як складова права пацієнта на самовизначення: компаративний аналіз практики судів Німеччини та Італії / A. Lytvynenko // Медичне право. - 2020. - N 1. - P57-92. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
ГЕРМАНИЯ -- GERMANY
ИТАЛИЯ -- ITALY
ПРАВО НА СМЕРТЬ -- RIGHT TO DIE (законодательство и юриспруденция)
Анотація: З розвитком передових технологій життєзабезпечення, що дає змогу значно подовжити життя невиліковно хворих пацієнтів, постало складне юридичне запитання: чи має пацієнт право відмовлятися від життєзабезпечувального лікування за умови, що смерть буде очевидним наслідком відмови від нього. Майже не маючи правових підстав у законодавстві та практиці судів, американські суди в 60-х роках ХХ ст. доходили різних висновків у справах, де позивачі відмовлялися від переливання крові на підставі релігійних переконань, хоча аспект скорої смерті не завжди супроводжував процес. Життєзабезпечувальча апаратура з роками сягнула нового рівня, і в 70-х роках судам довелося вирішувати більш складні справи стосовно припинення життєзабезпечувального лікування невиліковно хворих пацієнтів, які перебували у перманентному вегетативному стані, а саме справи Quinlan (1976); Saikewicz (1977); Eichner (1980); Leach (1980), і ще низку подібних справ. Американські суди вперше в історії санкціонували у цих справах припинення лікування пацієнтів переважно на підставі доказів, узятих з медичної документації, висновки з якої не залишали шансів на одужання. Очевидно, що такі справи суттєво відрізняються від справ, у яких суди ухвалювали рішення про вимкнення апаратів життєзабезпечення пацієнтів на підставі смерті мозку, визначити яку могла й апаратура 70-х років виробництва. Через два десятиліття подібні справи з’явилися у практиці італійських і німецьких судів. Правові системи Італії та Німеччини як країн, що належать до континентальної сім’ї, на той час не мали відповідного законодавства для вирішення подібних проблем, що призвело до низки суперечливих рішень судів нижчих інстанцій Німеччини у 90-х і на початку ХХІ ст. Прикладами можуть слугувати процес у справі Енгларо в Італії, що тривав майже десятиліття, а також справа Уелбі (2006), яка, водночас, порушила питання «активної» евтаназії. Оскільки законодавчі органи цих країн украй неохоче бралися за розробку законів щодо «пасивної» евтаназії, тягар вирішення проблеми ліг на суди, яким довелося у своїй практиці вирішувати питання про допустимість надання рішення стосовно припинення життєзабезпечувального лікування та існування у суду предметної юрисдикції ухвалювати таке рішення. На допомогу судам прийшли так звані «адванс-директиви», або «заповіти за життя», які визначали обсяги тих процедур, які пацієнт вважає допустимими для збереження власного життя, а також так звані «healthcare proxies» (більше знані у Великій Британії), які є довіреностями для опікунів недієздатних або частково дієздатних пацієнтів (перший тип документів призначений для працівників лікарні, але так чи інакше, опікун для такого пацієнта призначається за рішенням суду, і він є учасником процесу в цих країнах, незалежно від того, який з двох документів підписав пацієнт). Перелічені документи відіграють важливу роль доказів у процесі, хоча їх дійсність суди можуть піддати сумніву. У статті описані практика судів Німеччини та Італії та вироблені нею основні принципи вирішення подібних справ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: МУ77/2021/2
Журнал

Медичне право . - Виходить двічі на рік
2021р. N 2 . - 224.82, р.

Зміст:
Князевич, Н. В. Історико-правовий аналіз розвитку правового статусу медичного працівника / Н. В. Князевич. - С.9-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Lytvynenko, A. A. Protecting Patient’s Rights in a Post-Traditional Legal System: Comparing Latvian and Japanese Medical Jurisprudence / A. A. Lytvynenko. - С.18-46. - Bibliogr. at the end of the art.
Myronets, O. M. Intersexes’ and Humans with Integrated Implants Rights Protection Issues and Prospects in Modern Conditions / O. M. Myronets. - С.47-56. - Bibliogr. at the end of the art.
Миронова, Г. А. Абсолютні права людини у сфері охорони здоров’я: правові підстави обмеження / Г. А. Миронова. - С.57-70. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пашков, В. М. Правове забезпечення поводження зі штамами особливо небезпечних мікроорганізмів / В. М. Пашков. - С.71-79. - Бібліогр.: в кінці ст.
Терешко, Х. Я. Дифамація у сфері охорони здоров’я: колегіальність лікарів vs. критична оцінка діяльності лікарів / Х. Я. Терешко. - С.80-85. - Бібліогр.: в кінці ст.
Хобор, Р. Б. Захист прав осіб з інвалідністю: принципи Конвенції та національне судочинство / Р. Б. Хобор. - С.86-94. - Бібліогр.: в кінці ст.
Щодо права на виплату біологу, який працює в закладі охорони здоров’я, допомоги на оздоровлення під час надання основної щорічної відпустки. - С.95-99
Рішення Сенату Республіки Латвія No A420305915, SKA-41/2020, SKA-41/20 від 06.11.2020. - С.100-113
МІЖНАРОДНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я І ПРАКТИКА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. - С.114
Рекомендація REC (2006) 4 щодо дослідження біологічних матеріалів людського походження від 15.03.2006. - С.114-121
Рекомендація CM/Rec (2016) 6 щодо дослідження біологічних матеріалів людського походження від 11.05.2016. - С.122-132
Справа «Поятіна проти Хорватії». - С.133-158
Роз’яснення Фонду соціального страхування України для застрахованих осіб щодо поетапного впровадження електронної форми листків непрацездатності (07.06.2021). - С.159-162
Лист Міністерства охорони здоров’я України (витяг) Щодо встановлення доплати медичним працівникам закладів освіти (01.04.2021 No 1/11-2204). - С.163-164
Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Щодо доплати медичним працівникам закладів освіти за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (08.02.2021 No 4708-06/7878-09). - С.165-166
З ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ. - С.167-207
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Lytvynenko, A. A.
Protecting Patient’s Rights in a Post-Traditional Legal System: Comparing Latvian and Japanese Medical Jurisprudence [Text] = Захист прав пацієнтів у посттрадиційній правовій системі: порівняння медичної юриспруденції Республіки Латвія та Японії / A. A. Lytvynenko // Медичне право. - 2021. - N 2. - P18-46. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЮРИСПРУДЕНЦИЯ -- JURISPRUDENCE (история)
ЯПОНИЯ -- JAPAN
ЕВРОПА -- EUROPE
ВРАЧ-БОЛЬНОЙ ОТНОШЕНИЯ -- PHYSICIAN-PATIENT RELATIONS
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ОШИБКИ -- MALPRACTICE (законодательство и юриспруденция, история)
ПРАВ ЧЕЛОВЕКА НАРУШЕНИЯ -- HUMAN RIGHTS ABUSES (законодательство и юриспруденция, история, этика)
СУДЕБНЫЕ СЛУЧАИ -- LEGAL CASES
Анотація: Litigation concerning the violation of patient’s rights, which are associated with informed consent, confidentiality, right to information and medical records, as well as occasionally with end-of-life decision- making are quite frequent in common law and civil law jurisdictions, and has lasted for over a century in issues concerning malpractice, or unauthorized medical interventions and breaches of medical confidentiality. However, what could we say about medical law-related litigation in Japan? Technically, the legal system of Japan is a civil law one, but is practically post-traditional, which is reflected in extreme paternalism in healthcare and patient-physician relationships, which could be observed before the recent decades and which still has some impact on the modern Japanese medical law, despite the number of medical law-related litigation is becoming more frequent nowadays. The Japanese legislation does not have a specific “patient’s rights law” in contrast to European states, and most of the principles relating to medical malpractice derive from case law – the practice of the Supreme Court and of the lower courts. Each of the decisions strongly depends upon the factual circumstances, and the post-traditional features of the legal system may have some impact on it.
Проаналізовано випадки порушення прав пацієнта, зокрема здійснення медичних втручань без згоди пацієнта, порушення медичної таємниці чи інформаційних прав пацієнта, включно з питаннями припинення життя (end-of-life), які не є рідкісними в країнах англо-саксонської та континентальної систем права. «Найстаршим» судовим процесам у справах щодо аналогічних випадків значно більше, ніж століття: предметами позову, як у наші дні, так і в ті часи, ставали лікарська недбалість, проведення операцій без згоди пацієнта та розголошення медичної таємниці. Досліджено розвиток медичної юриспруденції в Японії. Зазначено, що правова система Японії, також належить до континентальної системи права, але на практиці вона є посттрадиційною, що виражається у вкрай високому ступені патерналізму у правовідносинах лікарів і пацієнтів, який панував до останніх кількох десятиліть і «привид» якого все ще певною мірою впли ває на медичне право сучасної Японії попри те що кількість позовів стосовно порушень прав пацієнта у цій державі в останні десятиліття суттєво зросла. Зазначено, що законодавство цієї держави також не містить закону про права пацієнта, що відрізняє її від більшості держав Європи, більшість принципів стосовно вирішення справ, у яких предметом позову є недбалість медичних працівників, походять з прецедентного права – практики Верхового суду та судів нижчих інстанцій. Кожне з таких судових рішень залежить від обставин конкретної справи, а особливості посттрадиційної системи права все ще впливають на ухвалення судом рішення в справі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)