Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Rymarchuk, M. I.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Шифр: ЗУ3/2019/1
Журнал

Здоровье женщины . - Виходить кожного кварталу
2019р. № 1

Зміст:
Романенко, Т. Г. Акушерський сепсис (Клінічна лекція) / Т. Г. Романенко [та ін.]. - С.10-27
Інші автори: Дубров С. О., Суліменко О. М., Суліменко Є. М.
Кравченко, О. В. Диференційований підхід до призначення гормональної терапії у II триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення / О. В. Кравченко. - С.28-31
Медведь, В. І. Питання залізодефіциту та анемії в Рекомендаціях ВООЗ-2017 / В. І. Медведь, Н. Б. Степура. - С.32-35
Пирогова, В. І. Вітамінно-мінеральні комплекси у профілактиці репродуктивних втрат та ускладнень вагітності / В. І. Пирогова, О. О. Ошуркевич, І. І. Охабська. - С.36-39
Макарчук, О. М. Клінічний досвід застосування різноманітних підходів до комплексної та превентивної терапії функціональних кіст яєчників / О. М. Макарчук, Н. І. Матвійків. - С.40-43
Голяновський, О. В. Ендометріоз післяопераційного рубця (Випадок з практики) / О. В. Голяновський [та ін.]. - С.44-47
Інші автори: Клюзко І. В., Губар І. А., Кульчицький Д. В.
Камінський, В. В. Порівняльна оцінка результативності різних схем застосування природних флавоноїдів Протефлазіду у терапії цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (CIN) легкого та помірного ступеня, асоційованих з генітальною папіломавірусною інфекцією / В. В. Камінський [та ін.]. - С.48-54
Інші автори: Суханов А. А., Шалько М. Н., Суменко В. В., Лавренюк Ю. В.
Федорович, П. В. Обгрунтування застосування Дораміцину для ерадикації мікрофлори, асоційованої з бактеріальним вагінозом / П. В. Федорович, Г. І. Мавров, Вл. В. Подольський. - С.55-59
Rymarchuk, M. I. Polymorphic variants of detoxification genes and possible gestational complications in pregnant women with retrochorial and retroplacental hematomas / M. I. Rymarchuk. - С.61-63
Романенко, Т. Г. Доцільність та необхідність застосування вітамінно-мінерального комплексу під час вагітності / Т. Г. Романенко [та ін.]. - С.64-68
Інші автори: Жалоба Г. М., Стаселович Л. Ю., Довбня Т. В.
Скрипченко, Н. Я. Профілактика та лікування акушерських і перинатальних усладнень у жінок з аденоміозом / Н. Я. Скрипченко, О. М. Павлова. - С.69-73
Жабченко, І. А. Харчування матері як індикатор метаболічного контролю вагітності / І. А. Жабченко, С. В. Тертична-Телюк, О. Р. Сюдмак. - С.74-76
Говсєєв, Д. О. Прогнозування прееклампсії у жінок з ендотеліальною дисфункцією / Д. О. Говсєєв. - С.78-81
Диндар, О. А. Досвід застосування препарату Манефар В6 в акушерській практиці / О. А. Диндар. - С.82-86
Круть, Ю. Я. Фактори ризику затримки росту плода у вагітних із артеріальною гіпертензією / Ю. Я. Круть, О. В. Дейніченко. - С.88-91
Бисага, Н. Ю. Сучасні підходи до розродження жінок із затримкою внутрішньоутробного росту плода на тлі прееклампсії / Н. Ю. Бисага. - С.92-95
Бенюк, В. О. Досвід відновлення нормоценозу піхви при лікуванні бактеріального вагінозу у жінок репродуктивного віку / В. О. Бенюк, Т. Р. Никонюк, Т. В. Ковалюк. - С.96-100
Литвак, О. О. Вплив медикаментозної корекції на морфологічні зміни лейоміоми матки / О. О. Литвак. - С.101-104
Грек, Л. П. Роль прозапальних механізмів у виникненні систематичних порушень у пацієнток з хронічним тазовим болем / Л. П. Грек. - С.105-109
Косілова, С. Є. Пошук нових методів лікування та профілактики атрофічного вагініту у період постменопаузи / С. Є. Косілова. - С.110-112
Запорожченко, М. Б. Ефективність запропонованої комплексної етапної персоніфікованої терапії у жінок репродуктивного віку із поєднаною патологією матки - лейоміомою та аденоміозом / М. Б. Запорожченко, А. В. Сидоренко. - С.114-119
Суханова, А. А. Патогенетичні підходи до профілактики перитонеальних тазових спайок / А. А. Суханова, Н. Я. Ратушняк, О. О. Сорокіна. - С.120-124
Берестовий, О. О. Особливості формування тривожних розладів у жінок при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій / О. О. Берестовий. - С.125-127
Стрелко, Г. В. Порівняння протоколів підготовки ендометрія у циклах допоміжних репродуктивних технологій із застосуванням ооцитів донора у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію / Г. В. Стрелко, В. В. Уланова. - С.128-132
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Rymarchuk, M. I.
Polymorphic variants of detoxification genes and possible gestational complications in pregnant women with retrochorial and retroplacental hematomas [Текст] / M. I. Rymarchuk // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 61-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE (генетика, патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (генетика)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (генетика)
Анотація: Fetal health depends on both the genetic program of its development and the structural and functional adequacy of placenta. Materials and methods. Our research envisaged the use of the molecular genetic method to identify deletion and allelic polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes in the homozygous state and the designation of the identified genotypes as the deletion variant (GSTT1 deletion, GSTM1 deletion) or the allelic variant (GSTT1 allele, GSTM1 allelе). The research involved 105 women; among them, there were 50 pregnant women with local non-progressive placental abruption. Group I included 33 women with placental dysfunction, who gave birth to babies with normal body weights; Group II comprised 17 women with placental dysfunction and development delay in their newborn babies. Results. The study of deletion polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes and A313G polymorphism of the GSTP1 gene in all the women (n=105) (50 patients of the main study groups and 55 women of the control group) revealed the following distribution of polymorphic variants of the studied genes: the GSTT1 allele genotype has made up 81.90%; the GSTT1 deletion genotype was found in 18.10% of cases; the GSTM1 allele genotype was observed in 55.24% of cases; the GSTM1 deletion genotype was detected in 44.76% of women. The frequency of the GSTP1 polymorphic variants was as follows: the АА genotype – 54.29%, the AG genotype – 38.10%, the GG genotype – 9.52%. Conclusions. The genotype combinations of the GSTT1 allele, GSTM1 allele, 313AA of the GSTT1, GSTM1, GSTP1 genes create no conditions for and clearly reduce the risk of placental dysfunction and intrauterine growth restriction with local non-progressive placental abruption
Здоров’я плода залежить як від генетичної програми його розвитку, так і від структурної та функціональної повноцінності плаценти. Мета дослідження: визначення частоти алельного поліморфізму генів GSTТ1, GSTМ1 у вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами. Матеріали та методи. У дослідженні нами було передбачено визначення молекулярно-генетичним методом делеційного та алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у гомозиготному стані, заплановано позначати визначені генотипи як делеційний варіант (GSTT1deletion, GSTM1deletion) або алельний варіант (GSTT1allele, GSTM1allelе). Було залучено 105 жінок, з них 50 вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти. До I основної групи увійшли 33 жінки з плацентарною дисфункцією, які народили дітей з масою тіла у межах гестаційної середньостатичної норми; до II основної групи – 17 жінок з плацентарною дисфункцією та синдромом затримки розвитку народжених ними дітей. Результати. Під час проведення дослідження делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 та поліморфізму A313G за геном GSTP1 у всіх жінок (50 пацієнток основних груп та 55 жінок контрольної групи) було виявлено наступне розподілення поліморфних варіантів досліджуваних генів: генотип GSTT1allele зафіксовано у 81,90%, GSTT1deletion – у 18,10%, GSTM1allele – у 55,24%, а генотип GSTM1deletion – у 44,76% випадків. Частота поліморфних варіантів за геном GSTP1 становила: генотип АА – 54,29%, AG – 38,10%, GG – 9,52%. Заключення. Комбінації генотипів GSTT1allele, GSTM1allele, 313AA за генами GSTT1, GSTM1, GSTP1 не створюють передумов та достовірно знижують ризик виникнення плацентарної дисфункції та затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі локального непрогресуючого відшарування плаценти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЗУ3/2019/2
Журнал

Здоровье женщины . - Виходить кожного кварталу
2019р. № 2

Зміст:
Бенюк, В. О. Передчасний розрив плодових оболонок при недоношеній вагітності - сучасний погляд на етіологію та патогенез / В. О. Бенюк, Н. Г. Корнієць, В. Ф. Олешко. - С.8-13
Бурка, О. А. Сучасні підходи до скринінгу на наявність раку шийки матки / О. А. Бурка, Т. М. Тутченко. - С.14-18
Дронова, В. Л. Онкологія в акушерстві - міф чи реальність? / В. Л. Дронова [та ін.]. - С.20-28
Інші автори: Дронов О. І., Мокрик О. М., Рощіна Л. О., Бакунець Ю. П.
Антонюк-Кисіль, В. М. Використання програми ERAS у робот і перинатального центру для безпечного планового хірургічного лікування первинного прогресуючого хронічного захворювання вен під час вагітності / В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.]. - С.29-36
Інші автори: Дзюбановський І. Я., Єнікеєва В. М., Лічнер С. І., Липний В. М.
Жабіцька, Л. А. HELLP-синдром: сучасний погляд на проблему / Л. А. Жабіцька. - С.37-41
Высоцкая, И. В. Фармакологические эффекты и молекулярные механизмы действия лечебного фитопрепарата на основе Vistex agnus-castus / И. В. Высоцкая, В. П. Летягин. - С.42-45
Rymarchuk, M. I. On the issue of pathogenesis of placental dysfunction in women with miscarriage / M. I. Rymarchuk, A. R. Cheredarchuk, O. O. Gibson. - С.46-48
Багатько, О. В. Результати контрольованої стимуляції овуляції у пацієнток репродуктивного віку з трубно-перитонеальною безплідністю залежно від препарату, що використовувався / О. В. Багатько. - С.49-52
Айзятулов, Р. Ф. Современные аспекты бактериального вагиноза и лечебная тактика / Р. Ф. Айзятулов, Є. М. Айзятулова. - С.53-55
Заболотнов, В. А. Тромбофилии и акушерские осложнения / В. А. Заболотнов, О. О. Хватова, Я. П. Сегедина. - С.56-60
Жабченко, І. А. Особливості перебігу вагітності у жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю (Дані ретроспективного аналізу) / І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко. - С.61-66
Полюлях, О. А. Особливості перебігу вагітності, пологів та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз / О. А. Полюлях. - С.67-69
Скрипченко, Н. Я. Корекція способу життя як допоміжна прегравідарна підготовка та профілактика акушерських ускладнень у жінок з аденоміозом / Н. Я. Скрипченко, О. М. Павлова, Т. М. Мазур. - С.70-73
Грек, Л. П. Клініко-морфологічна характеристика хронічного тазового болю у пацієнток з гіперпроліферативними захворюваннями статевих органів / Л. П. Грек, З. М. Дубоссарська. - С.74-79
Васьків, О. В. Оптимізація лікування та профілактики рецидивів бактеріального вагінозу і вагінального кандидозу у жінок репродуктивного віку / О. В. Васьків [та ін.]. - С.80-84
Інші автори: Горбатюк О. Г., Григоренко А. П., Шатковська А. С., Медведєва В. О.
Степаненко, Т. О. Значення замісної гормональної терапії при ранній менопаузі / Т. О. Степаненко [та ін.]. - С.86-90
Інші автори: Чайка К. В., Шалько М. Н., Загородня О. С.
Лакатош, В. П. Атиповий гемолітико-уремічний синдром очима акушера (Огляд літератури) / В. П. Лакатош [та ін.]. - С.91-95
Інші автори: Купчік В. І., Гужевська І. В., Костенко О. Ю., Лакатош П. В.
Романенко, Т. Г. Сучасний погляд на великі акушерські синдроми (Огляд іноземної літератури) / Т. Г. Романенко [та ін.]. - С.96-103
Інші автори: Міцода Р. М., Бобик Ю. Ю., Леміш Н. Ю.
Ведение женщин с ожирением при беременности (Green-top Guideline No. 72, ноябрь 2018). - С.104-121
Дисменорея та ендометріоз у підлітків. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів. - С.122-128
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Rymarchuk, M. I.
On the issue of pathogenesis of placental dysfunction in women with miscarriage [Текст] / M. I. Rymarchuk, A. R. Cheredarchuk, O. O. Gibson // Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 46-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE (патофизиология, этиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (осложнения)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (этиология)
Анотація: To determine the correlation of local non-progressive abruption of placenta and the development of placental dysfunction with undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD), we have conducted the case-consequence research with 100 patients. The research included two stages. At the first stage, all the predictors of this complication were divided into 4 groups: somatic anamnesis, obstetric, gynecological and infectious anamnesis, course of the given pregnancy and results of tests for Phase-II detoxification gene polymorphism. At the second stage, all the significant predictors were included in a multifaceted logistic regressive analysis. The most significant causes of local non-progressive abruption of placenta at placental dysfunction are the following: UCTD (OR-18.86; 6.58–54.02), its visceral markers such as scoliosis (OR 5.76; 2.08–15.97), heart diseases (mitral valve prolapse, hypertensive neurocirculatory dystonia, supplemental chord) (OR 8.61; 3.11–23.83), myopia (OR 6.25; 2.26–17.29), platypodia (OR 4.49; 1.61–12.55), renal diseases (OR 7.94; 2.87–21.98). The sheer presence of UCTD in this category of patients increases by 18 times the risk of disorder of trophoblast invasion and development of placental dysfunction
Для визначення кореляції локального непрогресуючого відшарування плаценти та розвитку плацентарної дисфункції з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) проведено дослідження випадкових наслідків з участю 100 пацієнтів. Дослідження включало два етапи. На першому етапі всі предиктори цього ускладнення були розділені на групи: соматичний, акушерський, гінекологічний та інфекційний анамнез, перебіг даної вагітності та результати тесту на поліморфізм гена детоксикації фази II. На другому етапі всі суттєві предиктори були включені у багатогранний логістичний регресивний аналіз. Найбільш значущими причинами локального непрогресуючого відшарування плаценти при плацентарній дисфункції є: НДСТ (OR 18.86; 6,58–54,02), його вісцеральні маркери, такі, як сколіоз (OR 5,76; 2,08–15,97), серцево-судинні захворювання (мітральні, гіпертонічна нейроциркуляторна дистонія, додаткова хорда; OR 8,61; 3,11–23,83), міопія (OR 6,25; 2,26–17,29), плоскостопість (OR 4,49; 1,61–12,55), захворювання нирок (OR 7,94; 2,87–21,98). Сама наявність ДСТ у цієї категорії пацієнтів збільшує у 18 разів ризик інвазії трофобластів і розвиток плацентарної дисфункції
Дод.точки доступу:
Cheredarchuk, A. R.
Gibson, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: НУ45/2022/12/4
Журнал

Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Виходить кожного кварталу
2022р. Т. 12 № 4 . - 78.39, р.

Зміст:
Нечитайло, Д. Ю. Особливості викладання педіатрії іноземним студентам шостого курсу в умовах воєнного стану / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець. - С.4-8. - Бібліогр.: в кінці ст.
Savka, I. Social adaptation of international students in the conditions of training during COVID-19 pandemic / I. Savka, S. Savka, N. Voytkevich. - С.9-13. - Bibliogr. at the end of the art.
Dubetskyi, B. I. Risk factors of umbilical cord pathology and factors of negative perinatal consequences and newborn incidence / B. I. Dubetskyi [та ін.]. - С.14-20. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Makarchuk O. M., Andriiets O. A., Rymarchuk M. I.
Zhyvetska-Denysova, A. A. Peculiarities of the formation of the functional system "Mother- placenta-fetus" by the influence of small doses of radiation / A. A. Zhyvetska-Denysova [та ін.]. - С.21-30. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Vorobiova I. I., Skrypchenko N. Ya., Tolkach S. M., Rudakova N. V., Bondarenko Yu. M., Stryzhak S. K.
Tsysar, Y. V. The role of proinflammatory cytokines interleukin 1-β and tumor necrosis factor-α in diagnostics of pubertal menorrhages against thyroid pathology / Y. V. Tsysar [та ін.]. - С.31-37. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Andriiets O. A., Andriiets A. V., Semenyak A. V.
Горбатюк, О. М. Невідкладні хірургічні втручання у дітей раннього віку з лімфатичними мальформаціями грудної та черевної порожнини / О. М. Горбатюк [та ін.]. - С.38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Наконечний А. Й., Руденко Є. О., Притула В. П., Сусак Я. М.
Obolonska, O. Yu. The diagnostic value of urine gelatinase-associated lipocalin as a biomarker for acute kidney injury in preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus / O. Yu. Obolonska [та ін.]. - С.43-48. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Borysova T. P., Vakulenko L. I., Obolonsky O. I.
Stryzhak, L. Serum cystatin C as a predictor of the development of acute kidney injury in newborns with hypoxic- ischemic encephalopathy submitted to therapeutic cooling / L. Stryzhak, І. Anikin. - С.49-58. - Bibliogr. at the end of the art.
Marushko, Y. Frequency characteristics of acoustic features of sound signals in the lungs of children with pneumonia using a new acoustic diagnostic device "Trembita-corona" / Y. Marushko, O. Khomych. - С.59-66. - Bibliogr. at the end of the art.
Горбатюк, О. М. Аномалії сечової протоки у дітей / О. М. Горбатюк. - С.67-72. - Бібліогр.: в кінці ст.
Mozyrska, O. V. The role of antibacterial therapy in the treatment of atopic dermatitis in children / O. V. Mozyrska. - С.73-78. - Bibliogr. at the end of the art.
Аряєв, М. Л. Клінічний випадок вродженого гіперінсулінізму / М. Л. Аряєв [та ін.]. - С.79-82. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Волощук Т. В., Кузьменко І. В., Виходченко Л. О., Усенко Д. В.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Risk factors of umbilical cord pathology and factors of negative perinatal consequences and newborn incidence [Текст] = Фактори ризику патології пуповини і чинники негативних перинатальних наслідків та захворюваності новонароджених / B. I. Dubetskyi [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 14-20. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (статистика, тенденции)
ПУПОВИНА -- UMBILICAL CORD (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES (патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: According to literature sources, the real frequency of many umbilical cord pathologies differs significantly from the statistical data indicated by researchers in their works (from 15% to 38%). The implementation of a system of diagnostic and treatment and preventive measures, based on mandatory antenatal and postnatal assessment of the features and characteristics of the umbilical cord, allows to improve perinatal outcomes and reduce perinatal morbidity.The aim of the work was to identify the main risk factors of umbilical cord pathology and negative perinatal consequences; to develop elements of standardization of antenatal and postnatal diagnosis of umbilical cord pathology. Research materials and methods. A retrospective assessment of medical documentation data (3,280 individual medical records of pregnant women) made it possible to establish the frequency of umbilical cord pathology in the population. In the future, a more detailed extended antenatal and postnatal examination of the umbilical cord and placenta after delivery was carried out in 637 patients of reproductive age with pregnancy complicated by pathology of the umbilical cord (main group). The control group was formed by 40 patients with an uncomplicated course of pregnancy and live birth of full-term healthy children. The study was conducted taking into account the main principles of the Helsinki Declaration on Biometric Research and the powers of the GCHICH, in accordance with biometric norms with compliance with the principles of confidentiality and ethics (excerpt from protocol No. 128/22 of the meeting of the Bioethics Commission dated September 29, 2022, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ministry of Health of Ukraine). Data analysis was performed using the Statistica 7.0 package of statistical programs (StatSoftInc., USA). The association of independent variables with the condition being studied is presented as odds ratio (OR) and 95% confidence interval (CI). The materials of the article are the result of the research of the complex research work fragment of the Department of Obstetrics and Gynecology named after I.D. Lanovyi of the Ivano-Frankivsk National Medical University: “Development of diagnostic tactics and pathogenetic substantiation of effective methods of preserving and restoring reproductive potential and improving parameters of a woman’s quality of life in obstetric and gynecological pathology” (state registration number 0121U109269, implementation dates 2021-2026 ), the author is a co-executor of the topic. Research results and their discussion. The following data were noted: an excess of the population norm of the length of the umbilical cord, a high proportion of eccentric and marginal insertion of the umbilical cord (22.14%) and umbilical cord coiling (33.28%), a decrease in the proportion of the reference limits of the umbilical cord tortuosity index (15.86%), in 56.7% of observations, the specific gravity of the umbilical cord was lower. Probable risk factors for umbilical cord pathology with a predominance of age over 35 years, nicotine addiction in pregnant women, multiple fertility, use of IVF programs, change in the amniotic fluid index, overweight and obesity, other clinical conditions associated with metabolic disorders (gestational diabetes, insulin resistance) were identified. Conclusion. The share of the umbilical cord pathology both in the isolated type and in the combination of characteristic features of the umbilical cord is 40.98%. The increase in the risk of negative perinatal consequences has a close relationship with the umbilical cord pathology and the combination of different types ofpathology, as well as the addition of gestational complications, which allows for the formation of screening programs and optimization of the diagnostic algorithm
За даними літературних джерел, реальна частота багатьох патологічних станів пуповини значно відрізняється від статистичних показників, зазначених дослідниками у своїх роботах (від 15 % до 38 %). Впровадження системи діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, заснованих на обов'язковій антенатальній і постнатальній оцінці особливостей і характеристик пуповинного канатика, дозволяє поліпшити перинатальні результати та знизити перинатальну захворюваність. Метою роботи стало виділити основні фактори ризику патології пуповини та негативних перинатальних наслідків та розробити елементи стандартизації антенатальної та постнатальної діагностики патології пуповини. Матеріали та методи дослідження. Проведена ретроспективна оцінка даних медичної документації - 3280 індивідуальних карт вагітних дозволила встановити частоту патології пуповини у популяції. У подальшому проведено більш детальне розширене антенатальне і постнатальне дослідження пуповини та плаценти після розродження у 637 пацієнток репродуктивного віку з вагітністю, ускладненою патологією пуповинного канатика (основна група). Контрольну групу сформували 40 пацієнток з неускладненим перебігом вагітності та живонародженням доношених здорових дітей. Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біометричних досліджень та повноважень GCH ICH (1996 р.), згідно з біометричними нормами із дотриманням принципів конфіденційності та етики (витяг з протоколу № 128/22 засідання комісії з питань біоетики від 29.09.2022 р. Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України). Аналіз даних виконано з використанням пакету статистичних програм Statistica 7.0 (StatSoftInc., США). Зв’язок незалежних перемінних зі станом, який вивчали, представлено за відношення шансів (OR) та 95 % довірчим інтервалом (СІ). Матеріали статті є результатом досліджень фрагменту комплексної науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології ім. І.Д.Ланового Івано-Франківського національного медичного університету: «Розробка діагностичної тактики та патогенетичне обґрунтування ефективних методів збереження та відновлення репродуктивного потенціалу та покращення параметрів якості життя жінки при акушерській та гінекологічній патології» (№ державної реєстрації 0121U109269, терміни виконання 2021- 2026 роки), автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження та їх обговорення. Було продемонстровано перевищення популяційної норми довжини пуповини, високу частку ексцентричного та краєвого прикріплення пуповини (22,14 %) та її обвиття (33,28%), зниження частки референтних меж індексу звивистості пуповини (15,86 %), у 56,7 % спостережень питома вага пуповини була меншою. Виділено імовірні чинники ризику патології пуповини, де домінує вік старше 35 років, нікотинова залежність у вагітних, багатопліддя, використання програм IVF, зміна індексу навколоплідних вод, надмірна вага та ожиріння, інші клінічні стани, пов’язані із метаболічними порушеннями (гестаційний діабет, інсулінорезистентність). Висновок. Частка патології пуповинного канатику як у ізольованому варіанті, так і у поєднанні характеристичних особливостей пуповини становить 40,98 %. Зростання ризику негативних перинатальних наслідків має тісний взаємозв’язок з патологією пуповинного канатику та поєднанням різних варіантів патології, а також приєднанням гестаційних ускладнень, що дозволяє формувати скрін-програми та оптимізувати діагностичний алгоритм
Дод.точки доступу:
Dubetskyi, B. I.
Makarchuk, O. M.
Andriiets, O. A.
Rymarchuk, M. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: РУ16/2023/1
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2023р. N 1

Зміст:
Makarchuk, O. M. Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment / O. M. Makarchuk [та ін.]. - С.5-12. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Zhurakivska O. Ya., Ostrovska O. M., Rymarchuk M. I., Henyk N. I., Ostafiychuk S. O.
Макарчук, О. Μ. Дисбаланс ангіогенезу як відправна точка формування плацентарної дисфункції та гестаційних ускладнень у пацієнток із патологією навколоплідного середовища / О. Μ. Макарчук [та ін.]. - С.13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Жураківська О. Я., Островська О. М., Римарчук М. І., Геник Н. І., Остафійчук С. О.
Жабченко, І. А. Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання? / І. А. Жабченко [та ін.]. - С.21-28. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Корнієць Н. Г., Коваленко Т. М., Тертична-Телюк С. В., Ліщенко І. С., Бондаренко О. М.
Siusiuka, V. G. Obstetrical and perinatal consequences of birth in women depending on the term of gestation / V. G. Siusiuka [та ін.]. - С.29-35. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Boguslavska N. Yu., Kyrylyuk O. D., Shevchenko A. O., Babinchuk O. V., Bachurina O. I., Kyrychenko L. V.
Прощенко, О. М. Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки / О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська. - С.36-40. - Бібліогр.: в кінці ст.
Миронюк, І. С. Аналіз захворюваності жінок Чернігівської області на злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз / І. С. Миронюк [та ін.]. - С.41-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Слабкий Г. О., Щербінська О. С., Рожкова І. В., Шень Ю. М.
Венцківська, І. Б. Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях / І. Б. Венцківська, В. І. Купчік. - С.49-55. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лакатош, П. В. Особливості ультразвукової діагностики патологічної плацентації / П. В. Лакатош [та ін.]. - С.56-63. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Мельник Ю. М., Поладич І. В., Лакатош В. П., Антонюк М. І., Дола О. Л.
Бобрицька, В. В. Сучасна терапія запальних захворювань жіночої статевої сфери з симптомокомплексом уретриту і вагініту / В. В. Бобрицька, І. В. Лахно, О. Л. Черняк. - С.64-72. - Бібліогр.: в кінці ст.
Судома, І. О. Імуномодулювальна дія гранулоцит-колонієстимулювального фактора при повторних невдачах імплантації у програмах перенесення ембріонів / І. О. Судома, Я. О. Гончарова, Б. В. Донськой. - С.73-81. - Бібліогр.: в кінці ст.
Samusieva, A. A. Planning and use of oncoplastic surgery for breast cancer / A. A. Samusieva [та ін.]. - С.82-87. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Liubota R. V., Zaichuk V. V., Ponomarova O. V., Liubota I. I.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment [Текст] / O. M. Makarchuk [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 5-12. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: In recent years, scientific views on perinatal protection of fetus have shifted to earlier periods of pregnancy – to the I trimester, because from this stage the formation of the fetoplacental complex and laying of organs and tissues take place, which in most cases determines the further course of pregnancy. The objective: to clarify the role of the imbalance of angiogenic growth factors as one of the pathogenetic mechanisms in the development of placental dysfunction, and to conduct a postnatal macromorphometric study of placenta and umbilical cord in women with pathology of the fetal environment. Materials and methods. The object of the study were 80 pregnant women (the main group) with a singleton pregnancy, selected from the cohort of patients from the risk group for the development of preeclampsia and miscarriage. Among them, at 30–32 weeks of gestation oligohydramnios was diagnosed in 40 patients (the first group) and polyhydramnios – in 40 women (the second group). The control group included 30 somatically healthy pregnant women with a normal volume of amniotic fluid and a physiological course of pregnancy. The concentrations of placental growth factor (PlGF), vascular endothelial growth factor-1 (VEGF-1), and an anti-angiogenic marker of neovasculogenesis, soluble fms-like tyrosine kinase (sFlt-1), were performed at 12–16 and 28–32 weeks of pregnancy by enzyme immunoassay method. The study of the structural and functional features of the placenta and umbilical cord included sonographic and organometric methods. The variational statistical method of analysis of the obtained results was carried out using the «STATISTICA for Windows®-6.0» package. Results. In the women of the main group in the I trimester the ultrasound signs of pathology of the embryo and extraembryonic structures were significantly more often observed: low placement of the fertilized egg (33.8 %), its deformation (27.5 %), and partial detachment of the chorion (28.5 %). At 12–16 weeks of pregnancy, a pronounced vascular imbalance was established with a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF in the case of oligohydramnios compared to control data, a 1.8-fold decrease in the level of free VEGF-1 (in the case of oligohydramnios), and an increased level of antiangiogenic growth factors (sFlt-1).The postnatal examination of the placenta and umbilical cord showed that in the pregnant women of the main group a predominance of abnormal forms of placenta (16.3 %), a predominance of eccentric and marginal types of attachment of the umbilical cord (53.8 %), main and intermediate types of vascular branching (63.7 %), changes in the diameter of the umbilical cord (17.5 %), a combination of these features in a third of cases (31.3 %) were found. In the women of the main group, there was a decrease of the placental-fetal coefficient compared to the individuals of the control group, which was especially pronounced in pregnant women with oligohydramnios (up to 0.11±0.01 units compared to control data - 0.16±0.01 units). Conclusions. In the period of 12–16 weeks of pregnancy a vascular imbalance was established at the stage of placentation in patients who were diagnosed pathology of the perinatal environment at 30–32 weeks. In particular, by oligohydramnios there is a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF compared to the control data, a 1.8-fold decrease in the level of VEGF-1, and an increased antiangiogenic growth factor (sFlt-1), which became a prerequisite for the development of placental dysfunction. The results of the postnatal examination of the placenta and umbilical cord became an indirect reflection of placentation conditions. They demonstrated the predominance of abnormal forms, the predominance of the eccentric and marginal type of attachment of the umbilical cord, the main and intermediate type of vascular branching, an increased rate of umbilical cord pathology (Warton’s jelly deficiency, anomalies of the umbilical cord vessels) and a decreased placental-fetal ratio in women with amniotic fluid pathology, which was it is especially pronounced with oligohydramnios
Дод.точки доступу:
Makarchuk, O. M.
Zhurakivska, O. Ya.
Ostrovska, O. M.
Rymarchuk, M. I.
Henyk, N. I.
Ostafiychuk, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)