Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Высшее образование (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Єгудіна, Є. Д.$<.>)

Общее количество найденных документов : 52
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-52

Трипілка, С. А.
Ураження ендокарда як дебют системного червоного вовчака, власне спостереження й огляд літератури / С. А. Трипілка, Є. Д. Єгудіна // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 8-14

MeSH-главная:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (осложнения)
ЭНДОКАРДИТ -- ENDOCARDITIS (этиология)
Аннотация: Системний червоний вовчак (СЧВ) — хронічне автоімунне захворювання, що характеризується запаленням і пошкодженням багатьох систем органів. Залучення серця при СЧВ — одне з багатьох можливих проявів цього поліморфного захворювання і спостерігається у більше ніж 50 % таких пацієнтів, зачіпаючи всі структурні компоненти серця. Ураження ендокарда при СЧВ є досить рідкісним, але водночас складним клінічним проявом для правильної інтерпретації його нозологічної приналежності. Це пов’язано, з одного боку, з нетиповістю цього ураження в межах СЧВ, коли пацієнти звертаються до кардіологів, терапевтів, кардіохірургів, отримуючи тільки симптоматичну, як в нашому клінічному випадку, допомогу. З іншого боку, використовуючи нові класифікаційні критерії СЧВ, можна з великою часткою визначеності верифікувати цю патологію і почати адекватну базисну терапію, здатну привести до стійкої клініко-лабораторної ремісії і запобігти залученню в процес інших органів і систем. У нашій роботі подано клінічне спостереження дебюту СЧВ з ураження клапанів, пізньої діагностики та нозологічної верифікації вовчакового ендокардиту (ендокардиту Лібмана — Сакса). Проведено огляд літератури з ведення пацієнтів із небактеріальним тромботичним ендокардитом (НБТЕ), обумовленим формуванням стерильних вегетаций на серцевих клапанах без будь-яких ознак інфекції у зв’язку з пошкодженням ендотелію в умовах гіперкоагуляції. Найчастіші причини НБТЕ — СЧВ, антифосфоліпідний синдром та злоякісні новоутворення. Перебіг НБТЕ зазвичай безсимптомний, і цей стан часто є випадковою знахідкою при обстеженні або при розтині. Вегетації частіше локалізовані на клапанах лівих відділів серця (мітральний і рідше аортальний), але можуть бути вражені й інші клапани. Типові клінічні прояви обумовлені емболією. Лікування таких пацієнтів засноване на застосуванні антикоагулянтної терапії і лікуванні основного захворювання, хоча проспективних досліджень не проводилося
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Легенева гіпертензія, асоційована із системними захворюваннями сполучної тканини: огляд літератури з акцентом на діагностичні аспекти / Є. Д. Єгудіна [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 6. - С. 34-46

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (патофизиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика, патофизиология)
Аннотация: Легенева гіпертензія (ЛГ) є важливою причиною захворюваності та смертності при системних захворюваннях сполучної тканини (СЗСТ). СЗСТ можуть спричинити ЛГ через кілька механізмів: легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ), асоційоване інтерстиціальне захворювання легень, нервово-м’язові захворювання та/або розлади сну, що призводять до гіпоксії, асоційована тромбоемболічна ЛГ і легенева венозна гіпертензія через дисфункцію лівого шлуночка. Згідно з нещодавніми дослідженнями, ЛГ, пов’язана із захворюваннями сполучної тканини (СЗСТ-ЛАГ), має деякі відмітні клінічні аспекти від інших видів ЛГ: висока поширеність, втягнення у патологічний процес венозного русла та серця, менш сприятливий прогноз, наявність алгоритму виявлення — DETECT, відповідь на імуносупресивну терапію, значно поширені комбіновані форми. Тиск у легеневій артерії може бути виміряний за допомогою ехокардіографії, але золотий стандарт для діагностики — катетеризація правих відділів серця. ЛАГ-специфічна терапія, крім імуносупресивної, є найпоширенішим методом лікування СЗСТ-ЛАГ. У наш час існує багато суперечливих думок щодо початку та терміну призначення цих препаратів. У цьому огляді ми обговорюємо епідеміологію, патогенез, клінічну картину СЗСТ-ЛАГ, акцентуємо увагу лікарів на ранніх методах діагностування захворювання, використанні алгоритму раннього виявлення ускладнення та підходах до лікування пацієнтів
Pulmonary hypertension (PH) is an important cause of morbidity and mortality in connective tissue diseases (CTD). CTD may cause PH due to several mechanisms; pulmonary arterial hypertension (PAH), associated interstitial lung disease, neuromuscular disease, and/or sleep-disordered breathing leading to hypoxia, associated thromboembolic PH, and pulmonary venous hypertension due to left ventricular dysfunction. Recent studies have clarified that pulmonary hypertension associated with connective tissue diseases (CTD-PАH) has some distinctive clinical aspects from other PH, such as high prevalence, venous and cardiac involvement, less favourable outcomes, presence of DETECT algorithm, response to immunosuppression, existence of combined forms. Pressure in pulmonary artery can be measured on echocardiography, but the gold standard for the diagnosis is right heart catheterization. PАH-specific therapy in addition to immunosuppression is the most common treatment used for CTD-PАH patients, there are currently many controversial thoughts about the beginning and duration of these drug prescribing. In this review, we discuss the epidemiologic burden, pathogenesis, clinical presentation of CTD-PАH, focus physicians’ attention on the diagnostic criteria and algorithms of early disease detection and management of these patients
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.
Ханюков, О. О.
Головач, І. Ю.
Калашникова, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Імплементація симуляційного тренінгу надання невідкладної допомоги для студентів 6 курсу при вивченні дисципліни "Внутрішня медицина" (огляд літератури та власний досвід) [Текст] = Implementation of the simulative training to provide emergency aid for 6-year students in the internal medicine discipline study (literature review and own experience) / О. О. Ханюков [та ін.] // Медична освіта. - 2019. - N 1. - С. 124-130

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ТЕРАПИЯ (ДИСЦИПЛИНА) -- INTERNAL MEDICINE
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Аннотация: Мета роботи – аналіз, узагальнення існуючих точок зору в системі освіти, які торкаються питання про необхідність, ефективність та особливості використання симуляційних програм навчання студентів-медиків. Основна частина. Проведено огляд сучасної літератури по впровадженню симуляційних методів навчання в медичній освіті. Симуляційне навчання є одним з ефективних способів навчитися керувати помилками. Симуляційне навчання дозволяє навчатися працювати відповідно до сучасних алгоритмів діагностики та надання невідкладної допомоги, виробити командну взаємодію та координацію, підвищити рівень виконання складних медичних маніпуляцій та оцінити ефективність власних дій. Зокрема, в ДЗ “ДМА МОЗ України” на кафедрі внутрішньої медицини 3 розроблена методика імітаційного навчання із залученням співробітників ВНЗ в якості стандартизованих пацієнтів для моделювання клінічних ситуацій диференціації та надання допомоги при різних невідкладних станах. Висновки. На наш погляд, дана імплементація симуляційного тренінгу є цінним інструментом вдосконалення професійних навичок студентів медичних вузів. Елементи даної методики застосовні на різних етапах освітньої діяльності: не тільки при відпрацюванні навичок невідкладної допомоги, а також при проведенні підсумкової атестації студентів 6 курсу
Доп.точки доступа:
Ханюков, О. О.
Єгудіна, Є. Д.
Гетман, М. Г.
Калашникова, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ханюков, О. О.
Менеджмент серцево-судинного ризику в пацієнтів із ревматоїдним артритом / О. О. Ханюков, Є. Д. Єгудіна, О. С. Калашникова // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 5. - С. 23-35

MeSH-главная:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (осложнения, патофизиология, этиология)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (осложнения)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Аннотация: Ревматоїдний артрит (РА) — це хронічне системне запальне захворювання, що призводить до пошкодження суглобів і фізичної неповноцінності. Поширеність серцево-судинних захворювань (ССЗ) у пацієнтів з РА помітно більша, ніж у популяції. Важливою сполучною ланкою між РА та ССЗ є запалення, оскільки воно відіграє ключову роль на всіх стадіях атеросклерозу: від ендотеліальної дисфункції до розриву бляшок тромбозу. Запалення також впливає на деякі традиційні серцево-судинні фактори ризику, такі як дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння й інсулінорезистентність, вони дуже поширені серед пацієнтів з РА й підвищують ризик серцево-судинної патології так само, як і в населення без РА. Останні рекомендації Європейської ліги проти ревматизму (EULAR) пропонують негайний і активний менеджмент традиційних кардіоваскулярних факторів ризику, крім контролю активності РА, для зменшення вірогідності ССЗ. Для клінічного застосування доступні кілька калькуляторів оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань, більшість із них не враховують наявність РА. Коефіцієнт множення 1,5 рекомендується для більш точного прогнозування ССЗ у хворих на РА. Хоча існуючі дані свідчать про кардіопротекторний ефект небіологічних і біологічних хворобомодифікуючих препаратів у пацієнтів з РА, для більш точного визначення цього ефекту необхідні додаткові дані. У цьому огляді будуть розглянуті питання, що стосуються серцево-судинного ризику при РА й управління ним, згідно з даними, що містяться в останніх дослідженнях, і на підставі власного досвіду
Rheumatoid arthritis (RA) is a chronic systemic inflammatory condition which leads to joint damage and physical disability. The incidence of cardiovascular diseases (CVD) is markedly increased in patients with rheumatoid arthritis. A very important link between rheumatoid arthritis and CVD is inflammation as it plays a key role in all stages of atherosclerosis: from endothelial dysfunction to plaque rupture and thrombosis. It also has an influence on some traditional cardiovascular risk factors, such as dyslipidaemia, arterial hypertension, obesity and insulin resistance. The latter are also very common among patients with RA and increase CVD risk the same way as in the non-RA population. However, recent guidelines of the European League against Rheumatism recommend aggressive management of traditional risk factors, in addition to RA activity control, to decrease the CVD risk. Several calculators are available for clinical use to stratify the risk of developing CVD. Most of them do not take into account the presence of RA; thus, a multiplication factor of 1.5 is recommended to predict the risk more accurately. While current data suggests a protective effect of biologic and non-biologic disease-modifying anti-rheumatic drugs in terms of cardiovascular events among patients with RA, more data is needed to define this effect more precisely. In this review, issues regarding cardiovascular risk in RA and its management will be addressed, according to evidence presented in the latest studies and our own experience-based opinion
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.
Калашникова, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Головач, І. Ю.
Роль мікробіому при спондилоартритах. Трансплантація фекальної мікробіоти при спондилоартритах готова до клінічних випробувань? [Текст] = The Role of the Microbiome in spondyloarthritis. Fecal microbiota transplantation in spondyloarthritis: ready for a clinical trial? / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 1. - С. 52-61. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СПОНДИЛОАРТРИТ -- SPONDYLARTHRITIS (генетика, иммунология, микробиология, патофизиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патогенность)
КЛЕТОК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CELL TRANSPLANTATION (методы)
CLOSTRIDIUM DIFFICILE -- CLOSTRIDIUM DIFFICILE (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS (использование)
Аннотация: Зростає розуміння механізмів впливу мікробіоти за межами її первинної локалізації (слизової оболонки кишечника) на інші органи і системи. Бактерії, присутні в кишечнику, значно впливають на імунну систему «господаря» як на місцевому, так і на віддаленому рівні. Як відомо, мікробіом кишечника відіграє певну роль в патогенезі запальних захворювань кишечника. Існує багато загальних клінічних проявів між запальними захворюваннями кишечника і спондилоартритом. Клінічний оверлап разом з подібною генетикою між цими захворюваннями передбачає можливий загальний патогенетичний механізм, який, ймовірно, обумовлений станом мікробіоти кишечника. В даному огляді розглянуті докази, що підтверджують роль мікробіома в етіології і патогенезі спондилоартрита. Крім того, обговорюються різні парадигми лікування, спрямовані на мікробіоту кишечника при спондилоартрите.
There is a growing understanding of the mechanisms by which the influence of the microbiota projects beyond sites of primary mucosal occupation to other human body systems. Bacteria present in the intestinal tract exert a profound effect on the host immune system, both locally and at distant sites. The intestinal microbiome is thought to play a role in the pathogenesis of inflammatory bowel disease. There are many shared clinical manifestations between inflammatory bowel disease and spondyloarthritis. Clinical overlap along with similar genetics between these diseases suggests a possible shared pathogenetic mechanism, which might center on the intestinal microbiota. In this review evidence which supports a role of the microbiome in the aetiology and pathogenesis of spondyloarthritis is examined. In addition, different treatment paradigms targeting the intestinal microbiome for spondyloarthritis are discussed
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Єгудіна, Є. Д.
Менеджмент жінок із системним червоним вовчаком до планування вагітності, під час планування вагітності, у післяпологовий період та у період менопаузи [Текст] / Є. Д. Єгудіна, Л. В. Сапожниченко, О. О. Пампуха // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 54-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (патофизиология)
КОНТРАЦЕПТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- CONTRACEPTIVE AGENTS (классификация, терапевтическое применение)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (профилактика и контроль)
ВАКЦИНЫ ПРОТИВ ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЙ -- PAPILLOMAVIRUS VACCINES (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Менеджмент пацієнток із системним червоним вовчаком (СЧВ) у репродуктивному віці відрізняється від ведення здорових жінок. Мета дослідження. Провести огляд літератури, що ілюструє сучасні дані про особливості менеджменту жінок із СЧВ у репродуктивному віці під час планування вагітності, у післяпологовий період та у період менопаузи. Матеріали дослідження. У роботі представлений огляд літератури щодо особливостей контрацепції, скринінгу раку шийки матки, прегравідарної підготовки, ведення в післяпологовий період та період менопаузи у жінок із СЧВ на основі проведеного пошуку англомовних статей у базі PubMed за останні 20 років, за ключовими словами — СЧВ, контрацепція, прегравідарна підготовка, вагітність, лактація, лікарські препарати. Результати. Пацієнтки із СЧВ зі стабільною чи низькою активністю захворювання повинні використовувати високоефективні контрацептиви залежно від наявності антифосфоліпідних антитіл. Під час прегравідарної підготовки для пацієнток з СЧВ важливо виявити загальні фактори ризику ускладнення вагітності та фактори ризику, асоційовані з СЧВ, скоригувати лікування СЧВ та продовжити його у період вагітності та годування грудьми. Пацієнтки з СЧВ у менопаузальний період більше схильні до остеопорозу і тому повинні отримувати певну терапію. Замісна гормональна терапія не протипоказана більшості жінок із СЧВ. Висновки. З адекватним плануванням, лікуванням, моніторингом більшість жінок із СЧВ можуть уникнути ускладнень, пов’язаних з репродуктивним здоров’ям
Доп.точки доступа:
Сапожниченко, Л. В.
Пампуха, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Головач, І. Ю.
Ураження шлунково-кишкового тракту при системній склеродермії: діагностично-лікувальні аспекта [Текст] = Gastrointestinal involvement in systemic sclerosis: diagnostic and therapeutic aspects / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 99-113

MeSH-главная:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патофизиология, повреждения, секреция)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (терапевтическое применение)
Аннотация: Системна склеродермія є рідкісним автоімунним розладом, який асоціюється з високою захворюваністю та смертністю. Характеризується фіброзом численних органів, зокрема шкіри, опорно-рухового апарату, легень, нирок, серця та шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Найчастіше страждає ШКТ (у 90 % випадків). Патогенетичні механізми, котрі беруть участь у цьому захворюванні, охоплюють ендотеліальне ушкодження, васкулопатію і вивільнення цитокінів, які ініціюють імунну відповідь, відкладення колагену і, зрештою, фіброз. До клінічних виявів захворювання належать втрата нормальної перистальтики, гіпотонія, ригідність стінок і м’язова атрофія, які призводять до парезу і дилатації органів ШКТ, надмірного росту бактерій у кишечнику, хронічної кишкової псевдообструкції, діареї, запору. Стравохід є найчастіше ураженою частиною ШКТ, що виявляється гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, езофагітом, ризиком розвитку інтерстиціальних захворювань легень і стравоходу Барретта та потребує ретельного спостереження для раннього виявлення злоякісної трансформації. Варіанти ведення хворих на системну склеродермію з ураженням ШКТ далекі від ідеалу з огляду на короткострокову ефективність і наявність багатьох побічних ефектів. Застосовують інгібітори протонної помпи, прокінетики, антибіотики та ендоскопічні втручання. Необхідно провести додаткові дослідження для виявлення терапевтичних методів, які можуть стримати фіброзний процес на ранніх стадіях захворювання, запобігаючи ускладненням і постійному пошкодженню життєво важливих органів. Протиревматичні препарати, котрі модифікують захворювання, не мають ефекту при ураженні ШКТ
Systemic sclerosis (SSc) is a rare autoimmune disorder that carries a high morbidity and mortality. It is characterized by fibrosis of multiple organs including skin, musculoskeletal system, the lungs, kidneys, heart and gastrointestinal (GI) tract. Among those organs, GI tract is the most commonly affected where up to 90 % of SSc patients have GI involvement. Pathogenetic mechanisms implicated in this disease include endothelial damage, vasculopathy and cytokine release triggering immune response, collagen deposition and ultimately fibrosis, the hallmark of the disease. Clinical manifestations of the disease, including dysmotility, hypotension, rigidity of the walls and muscle atrophy, resulting in paresis, dilatation, excessive growth of intestine bacteria, chronic intestinal pseudo-obstruction, diarrhea, constipation. The esophagus is the most commonly affected part of the GI tract, manifested by gastroesophageal reflux disease, esophagitis, risk of interstitial lung disease and Barret’s esophagus, the latter necessitating close surveillance for early detection of malignant transformation. The management options for the GI manifestations of SSc are far from ideal given the short-term efficacy and limiting side effects; these include proton pomp inhibitors, prokinetics, antibiotics and various endoscopic interventions. Further research is needed to identify therapeutic modalities that arrest the fibrotic process early in the disease, thus preventing complications and permanent damage to vital organs. Disease modifying antirheumatic drugs have no benefit and effect in GI tract lesions in SSc.
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Єгудіна, Є. Д.
Підходи до лікування синдрому Шегрена: дані рекомендацій та огляд літератури [Текст] / Є. Д. Єгудіна, С. А. Трипілка // Український терапевтичний журнал. - 2020. - N 4. - С. 63-74. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ШЕГРЕНА СИНДРОМ -- SJOGREN'S SYNDROME (лекарственная терапия, терапия)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Первинний синдром Шегрена — хронічне автоімунне захворювання невідомої етіології зі специфічною схильністю до виникнення запалення екзокринних залоз. Для цього захворювання характерна наявність сухого синдрому і системних виявів, зокрема запального артриту, ураження шкіри, гематологічних порушень, невропатій, інтерстиціального захворювання легень. Системні вияви трапляються у 70 % пацієнтів із первинним синдромом Шегрена. Крім того, для таких пацієнтів характерний високий ризик розвитку В-клітинної лімфоми (5 — 10 %). За останнє десятиліття опубліковано настанови з ведення пацієнтів з первинним синдромом Шегрена, які ґрунтуються на систематичних оглядах, за участю як експертів, так і пацієнтів
Доп.точки доступа:
Трипілка, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Головач, І. Ю.
Ідіопатичні запальні міопатії : складнощі діагностики (огляд) [Текст] / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 72-86

MeSH-главная:
МЫШЦ БОЛЕЗНИ -- MUSCULAR DISEASES (диагностика, классификация, кровь)
ДЕРМАТОМИОЗИТ -- DERMATOMYOSITIS (диагностика, кровь)
ПОЛИМИОЗИТ -- POLYMYOSITIS (диагностика, кровь)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Стрімкий розвиток фундаментальних досліджень медицини в останнє десятиліття дозволяє по-новому розглянути етіопатогенез низки хвороб, до яких, зокрема, належать запальні міопатії. Ідіопатичні запальні міопатії (ІЗM) — це група хронічних автоімунних станів, при яких у патологічний процес залучаються насамперед проксимальні групи м’язів. Найбільш поширені типи ІЗМ: дерматоміозит, поліміозит, некротична автоімунна міопатія і спорадичний міозит із включеннями. Даний клінічний огляд присвячений диференційній діагностиці зазначених клінічних форм ІЗМ, що вкрай важливо, оскільки кожен підтип характеризується індивідуальною картиною перебігу і відповіддю на терапію. Маніфестуючими ознаками ІЗМ є підгострий або хронічний початок проксимальної м’язової слабкості, що проявляється труднощами при вставанні зі стільця, підйомі сходами, підійманні предметів і розчісуванні волосся. Крім того, для ІЗМ характерні позам’язові прояви (інтерстиціальне захворювання легень, біль у суглобах, феномен Рейно, ураження серця (аритмії, шлуночкова дисфункція, міокардит), дисфагія). Лабораторні дослідження, які визначають підвищений рівень сироваткової креатинфосфокінази і наявність міозит-специфічних антитіл, можуть допомогти в диференціації клінічного фенотипу і підтвердженні діагнозу. Наявні досить специфічні ознаки міопатії на електроміографії, однак саме біопсія м’язів залишається золотим стандартом у діагностиці ІЗМ. Удосконалення класифікаційних критеріїв, нові можливості патогістологічного дослідження і візуалізація м’язів дозволили поліпшити діагностику підтипів даного захворювання, що вкрай важливо, бо рання діагностика й рання ініціація терапії залишаються наріжним каменем для оптимального прогнозу
The rapid development of basic researches in medicine in the last decade allowed a new approach to the etiopathogenesis of a number of diseases, which, in particular, include inflammatory myopathies. Idiopathic inflammatory myopathies (IIM) consist a group of chronic autoimmune conditions in which proximal muscle groups are primarily involved in the pathological process. The dermatomyositis, polymyositis, necrotic autoimmune myopathy and sporadic inclusions body myositis refer to the most prevalent types. This clinical review is devoted to the differential diagnosis of these clinical forms of IIMs, which is extremely important, since each subtype is characterized by an individual clinical course pattern and response to therapy. The manifesting signs of IIMs are subacute or chronic onset of muscle proximal weakness, manifested by the difficulty of lifting from a chair, climbing stairs, lifting objects and combing hair. In addition, extramuscular manifestations (interstitial lung disease, joint pain, Raynaud’s phenomenon, heart disease (arrhythmias, ventricular dysfunction, myocarditis), dysphagia) are characteristic of IIM. Laboratory studies, including elevated serum creatine phosphokinase levels and the presence of myositisspecific antibodies, can help to differentiate the clinical phenotype and confirm the diagnosis. There are quite specific signs of myopathy on electromyography, however, it is precisely muscle biopsy that remains the gold standard for IIM diagnosing. Improvement of the classification criteria, new possibilities of histopathological examination and visualization of muscles made it possible to improve the diagnosis of disease subtypes, which is extremely important, since early diagnosis and early initiation of therapy remain the cornerstone for optimal prognosis
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Головач, І. Ю.
Нефармакологічний та харчовий менеджмент подагри: поточні й майбутні напрямки [Текст] / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 129-137. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОДАГРА -- GOUT (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, радиоизотопные изображения, терапия, энзимология, этиология)
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, терапия, ультрасонография, энзимология, этиология)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID (анализ, классификация, метаболизм, моча, химический синтез)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ ОРГАНИЧЕСКИЕ -- FOOD, ORGANIC (использование, микробиология, стандарты, статистика)
ПУРИНЫ -- PURINES (анализ, вредные воздействия, классификация, метаболизм, химический синтез)
ФРУКТОЗА -- FRUCTOSE (анализ, биосинтез, вредные воздействия, классификация, кровь, метаболизм)
ДИЕТА -- DIET (использование, классификация, методы, стандарты, статистика, этика)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Аннотация: Подагра – це запальний артрит, спричинений відкладенням кристалів моноурату натрію у синовіальних суглобах і м’яких тканинах. Поточні рекомендації акцентують увагу насамперед на агресивній медикаментозній терапії для лікування подагри. Водночас рекомендаціям щодо зміни способу життя і відповідного харчування приділено менше уваги. У даному літературному огляді наведено ретельний аналіз впливу способу життя, окремих продуктів харчування і компонентів їжі на ризик розвитку гіперурикемії, подагри та її клінічних проявів, виходячи з останніх рекомендацій та проведених досліджень. Розглянуто механізми, що лежать в основі впливу особливостей певних продуктів на рівень сироваткової сечової кислоти. Наголошено на важливості дієтичного консультування пацієнтів при подагрі, необхідності контролю маси тіла і регулярних помірних фізичних навантажень задля поліпшення прогнозу перебігу цього захворювання
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Головач, І. Ю.
Кардіоваскулярні маніфестації у пацієнтів з антифосфоліпідним синдромом: питання діагностики та менеджменту / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 5/6. - С. 50-59

MeSH-главная:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология)
Аннотация: Антифосфоліпідний синдром (AФС) являє собою автоімунне системне захворювання, що характеризується рецидивуючими тромботичними подіями і/або патологією вагітності, асоційоване з наявністю антифосфоліпідних антитіл (aФЛ-АТ). Інші можливі клінічні прояви, асоційовані з аФЛ-АТ, представлені залученням серцево-судинної системи. Патогенетичні особливості цього клінічного стану імунологічно опосередковані і/або пов’язані з підвищеним ризиком тромбоутворення та можуть буті пояснені такими механізмами, як запалення, активація комплементу й тромбоцитів. Залучення серцево-судинної системи при АФС включає широкий спектр клінічних проявів: аномалії клапанів (небактеріальні вегетації, потовщення їх і дисфункція), ішемічну хворобу серця, внутрішньосерцевий тромбоз і прискорений коронарний атеросклероз. Крім того, АФС також може викликати пошкодження міокарда, легеневу артеріальну гіпертензію, дисфункцію лівого і правого шлуночка. Серед усього цього спектра залучення клапанів є найбільш поширеним проявом кардіоваскулярної патології у пацієнтів з АФС і становить близько 30 %. Через високу поширеність залучення серця при АФС клініцисти повинні знати про цю патологію з метою зменшення частоти серцево-судинних ускладнень, а профілактичні стратегії мають бути збалансовані на основі глобального профілю ризику розвитку серцево-судинних захворювань
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Єгудіна, Є. Д.
Імплементація кейс-методу у формуванні клінічного мислення студентів-медиків [Текст] = Іmplementation of case-method in the formation of clinical thinking of medical students / Є. Д. Єгудіна, Л. В. Сапожниченко, Ю. В. Козлова // Медична освіта. - 2019. - N 2. - С. 79-85

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ПРОГРАММЫ КОНТРОЛЯ УРОВНЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ -- COMPETENCY-BASED EDUCATION
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Аннотация: У статті висвітлено досвід впровадження кейс-методу в навчальний процес у вищих медичних навчальних закладах для підвищення якості підготовки студентів-медиків, формування та вдосконалення клінічного мислення. У процесі роботи було використано об’ємний інформаційний матеріал та особистий досвід із урахуванням принципів системного підходу та аналізу. Наявність персонального клінічного архіву дозволить мати архівний матеріал для використання в навчальному процесі, при аналізі клінічного випадку та використанні даних у науковій роботі. Кейс-метод як метод аналізу конкретного клінічного випадку дозволяє розкрити та сформувати необхідні для подальшої трудової діяльності якості та здібності студентів-медиків, формує клінічне мислення, аналітичні здібності, самостійність у прийнятті рішення, комунікативність, навички роботи з достатньо великим об’ємом інформації. Сучасні методи та засоби інформаційних технологій необхідно цілеспрямовано впроваджувати в клінічну практику та навчальний процес для розвитку професійних навичок, формування клінічного мислення, накопичення клінічного досвіду
Доп.точки доступа:
Сапожниченко, Л. В.
Козлова, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Головач, І. Ю.
Алгоритми лікування системної склеродермії із переважним ураженням серця, розвитком легеневої артеріальної гіпертензії та інтерстиціальним ураженням легень згідно з сучасними рекомендаціями [Текст] / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 1. - С. 60-68

MeSH-главная:
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (лекарственная терапия, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (терапия, этиология)
Аннотация: Системная склеродермия (ССД) (системный склероз) является уникальной среди ревматических заболеваний, поскольку представляет проблему менеджмента хронической мультисистемной аутоиммунной патологии с широко распространенной облитерирующей васкулопатией малых артерий, связанной с разной степенью фиброза тканей. В патологический процесс могут вовлекаться все органы, так или иначе связанные с соединительной тканью и имеющие кровеносные сосуды. В настоящее время использование алгоритмов лечения является современной стратегией ведения пациентов, особенно после неудачного использования препаратов первой линии. Поражение сердца при ССД — одна из частых и наиболее неблагоприятных локализаций патологического процесса, занимающая первое место среди причин внезапной смерти у больных ССД. Наиболее опасными и тяжелыми являются миокардит и перикардит, лечение этих состояний требует назначения стероидов и цитостатиков, а лечение таких частых состояний, как аритмии и сердечная недостаточность, соответствует общим кардиологическим рекомендациям. Для лечения легочной артериальной гипертензии, ассоциированной с ССД (ЛАГ-ССД), используют ингибиторы фосфодиэстеразы-5, антагонисты рецепторов к эндотелину и простаноиды; иммуносупрессивная терапия в данном случае не эффективна. В лечении интерстициального заболевания легких (ИЗЛ), ассоциированного с ЛАГ, по современным рекомендациям, к препаратам первой линии относится мофетила микофенолат, а ко второй — циклофосфамид, азатиоприн используется для поддерживающей терапии. Трансплантация легких является терапией спасения как для ЛАГ-ССД, так и для ИЗЛ-ССД. Таким образом, использование современных алгоритмов лечения помогает проводить ступенчатую и эффективную терапию
Systemic scleroderma (SSD, systemic sclerosis) is unique among the rheumatic diseases because it presents the challenge of managing a chronic multisystem autoimmune disease with a widespread obliterative vasculopathy of small arteries that is associated with varying severity of tissue fibrosis. All organs having connective tissue and blood vessels can be involved in the pathological process. At present, the use of treatment algorithms is a modern strategy for patient management, especially after unsuccessful use of the first-line drugs. Cardiac lesion at SSD is one of the most frequent and most unfavorable localizations of the pathological process, taking the first place among the causes of sudden death in patients with SSD. The most dangerous and severe conditions are myocarditis and pericarditis; treatment of these conditions requires the administration of steroids and cytostatics, patient’s management with such frequent concomitant conditions as arrhythmias and heart failure is consistent with general cardiologic recommendations. Phosphodiesterase-5 inhibitors, endothelin receptor antagonists and prostanoids are used to treat pulmonary arterial hypertension associated with SSD (PAH-SSdD), and in this case, immunosuppressive therapy is not effective. In the treatment of interstitial lung disease (ILD) associated with PAH according to modern recommendations, the first line drug is mycophenolate mofetil, the second is cyclophosphamide, azathioprine is used for supportive therapy. Lung transplantation is a salvage therapy, both for PAH-SSD and for ILD-SSD. Therefore, the use of modern treatment algorithms helps to provide step-by-step and effective therapy
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Головач, І. Ю.
Подагра: стара знайома в рамках сучасних рекомендацій / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Практикуючий лікар. - 2019. - N 2. - С. 9-27

MeSH-главная:
ПОДАГРА -- GOUT (патофизиология, терапия)
Аннотация: У статті розглянуто особливості клінічної картини подагри, її діагностики та лікування. Подагра — це системне захворювання, що є результатом відкладення кристалів моноурату натрію (КМУН) у тканинах унаслідок порушення метаболізму сечової кислоти (СК). Це найбільш зрозумілий і добре описаний тип артриту. Нове розуміння патофізіології гіперурикемії та подагричного артриту уможливило розробку інноваційних діагностичних і терапевтичних стратегій. Роль генетичної схильності стає все більш очевидною. Клінічна картина подагри поділяється на безсимптомну гіперурикемію, гострий подагричний артрит, міжнападний період і хронічну тофусну подагру. Діагностика ґрунтується на лабораторних та радіологічних ознаках. Золотим стандартом діагностики є ідентифікація КМУН у синовіальній рідині за допомогою поляризованої світлової мікроскопії. Методи візуалізації включають звичайну рентгенографію, ультрасонографію, комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію і позитронну емісійну томографію. Лікування подагри охоплює менеджмент загострень, хронічної подагри і профілактику подагричних атак, а також лікування супутніх захворювань. Нові препарати у фармакологічному озброєнні доводять свою ефективність у клінічних випробуваннях і доповнюють попередні методи лікування. Іншими важливими моментами в менеджменті пацієнта з подагрою є навчання пацієнтів, зміна дієти, модифікація способу життя, а також припинення приймання гіперурикемічних препаратів
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Головач, І. Ю.
Легенева гіпертензія, асоційована із системними захворюваннями сполучної тканини: сучасні підходи до ранньої діагностики / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Практикуючий лікар. - 2019. - N 1. - С. 10-19

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (диагностика, осложнения, патофизиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (осложнения, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
Аннотация: В оглядовій статті наведено результати дослідження ранньої діагностики й лікування легеневої гіпертензії (ЛГ), асоційованої із системними захворюваннями сполучної тканини (СЗСТ). СЗСТ можуть спричинити розвиток ЛГ через кілька механізмів: легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ), асоційована з інтерстиціальним захворюванням легень, нервово-м’язовими захворюваннями та/або розладами сну, що призводять до гіпоксії; асоційована тромбоемболічна ЛГ та легенева венозна гіпертензія внаслідок дисфункції лівого шлуночка. Згідно з нещодавніми дослідженнями ЛГ, що пов’язана із захворюваннями сполучної тканини (СЗСТ-ЛГ), має деякі відмітні особливості інших видів ЛГ: висока поширеність, втягнення в патологічний процес венозного русла та серця, менш сприятливий прогноз, наявність алгоритму виявлення — DETECT, позитивна відповідь на імуносупресивну терапію, значно поширені комбіновані форми. Тиск у легеневій артерії може бути виміряний за допомогою ехокардіографії, але золотим стандартом для діагностики залишається катетеризація правих відділів серця. ЛАГ-специфічна терапія, окрім імуносупресивної, є найпоширенішим методом лікування СЗСТ-ЛАГ. На сьогодні існує багато суперечливих думок щодо початку та терміну призначення цих препаратів. У цьому огляді ми обговорюємо епідеміологію, патогенез, клінічну картину СЗСТ-ЛГ, акцентуємо увагу лікарів на ранніх методах діагностування цього захворювання, на необхідності використання алгоритму раннього виявлення цього ускладнення та підходи до лікування
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Вплив ксенобіотиків у повітрі на перебіг ангіопатії у щурів з моделлю системного аутоімунного ревматичного захворювання [Текст] = Xenobiotics influence in the air on the course of angiopathy in rats to model systemic autoimmune rheumatic diseases / Є. Д. Єгудіна [и др.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2017. - N 1. - С. 32-37

MeSH-главная:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- AIR POLLUTANTS
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Системні аутоімунні ревматичні захворювання (САРЗ) пов'язані з несприятливими факторами навколишнього середовища, які визначають темпи прогресування і виживання хворих. Забруднення атмосфери полютантами сприяє збільшенню в таких регіонах поширеності цих хвороб
Доп.точки доступа:
Єгудіна, Є. Д.
Такташов, Г. С.
Мікукстс, В. Я.
Синяченко, О. В.
Суярко, В.І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Синяченко, О. В.
Морфологічні зміни серця у тварин з експериментальним системним червоним вовчаком [Текст] = Morphological heart changes in animals with experimental systemic lupus erythematosus / О. В. Синяченко, А. В. Бреславець, Є. Д. Єгудіна // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 1. - С. 121-126

MeSH-главная:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC
СЕРДЦЕ -- HEART
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Патологія серця при системному червоному вовчаку (СЧВ) належить до найбільш частих проявів захворювання і багато в чому визначає його прогноз, а морфологічні зміни уражень міокарда, ендокарда та коронарних судин залишаються вивченими недостатньо. Гістологічна оцінка окремих кардіальних структур проводиться на природних моделях СЧВ у лінійних мишей
Доп.точки доступа:
Бреславець, А. В.
Єгудіна, Є. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Єгудіна, Є. Д.
Нестероїдні протизапальні препарати в ревматології. Оптимальний вибір на основі даних доказової медицини [Текст] / Є. Д. Єгудіна // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 72-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- RHEUMATIC DISEASES (лекарственная терапия)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
Аннотация: Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) становлять першу лінію терапії запального ноцицептивного болю при різних клінічних станах: післяопераційний біль, міофасціальний больовий синдром, гострий та хронічний біль у спині, остеоартрит, запальні артрити та інше. Вибір НПЗП із різноманіття представлених на ринку засобів потребує враховувати вік, супутні захворювання пацієнта й інші ліки, які він приймає, адже в цьому класі немає ідеальної молекули з нульовими ризиками серцево-судинних, шлунково-кишкових і ниркових побічних реакцій
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Єгудіна, Є. Д.
Застосування НПЗП при хронічних захворюваннях нирок: доцільність та управління профілем безпеки [Текст] / Є. Д. Єгудіна // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
Аннотация: Хронічна хвороба нирок (ХХН) часто супроводжується розвитком больового синдрому різної етіології. Біль може бути ішемічним, скелетно-м’язовим, нейропатичним або викликаний остеодистрофією нирок. Залежно від причини розвитку больового синдрому необхідно підбирати оптимальний засіб для його купірування. На жаль, часто пацієнти з ХХН не отримують належного лікування з приводу больового синдрому через застереження щодо погіршення перебігу їх основного захворювання. Методи. Проведено огляд літератури та наведено відомості щодо можливих ризиків застосування різних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Результати та обговорення. У даному огляді розглянуті можливі підходи щодо купірування больового синдрому у пацієнтів з ХХН та підходи, спрямовані на оптимізацію профілю безпеки обраної терапії. Висновки. Диклофенак з коротшим періодом напіввиведення заслуговує на увагу при ХХН разом із корекцією дози
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Єгудіна, Є. Д.
Німесулід як особливий нестероїдний протизапальний препарат з багатофакторним механізмом дії. Перспективи клінічного застосування [Текст] = Nimesulide as an atypical nonsteroidal anti-inflammatory drug with a multiple mechanism of action. Prospects of clinical application / Є. Д. Єгудіна // Український медичний часопис. - 2024. - № 1. - С. 39-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, терапевтическое применение)
БОЛИ -- PAIN (лекарственная терапия)
Аннотация: Після відкриття ферменту циклооксигенази (ЦОГ) переважне інгібування його ізоформ (ЦОГ-1, ЦОГ-2) стали розглядати як основну клініко-фармакологічну характеристику нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). У цьому сенсі німесулід має особливий набір властивостей, що вирізняє його як серед неселективних, так і селективних представників групи. Так, він запобігає ураженню шлунково-кишкового тракту, що відбувається під впливом інших НПЗП, хоча це невластиво більшості інших селективних засобів. Адже німесулід має додаткові механізми гастрозахисної дії. Крім того, якщо селективні інгібітори ЦОГ-2 підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, німесулід не має значної кардіотоксичності. Фармакокінетичні особливості німесуліду зумовлюють швидку появу знеболювального ефекту при гострому болю різного походження. Він також перевершує інші НПЗП щодо ефективності при дисменореї завдяки модуляції ключових факторів формування та сприйняття болю. Отже, німесулід цікавий завдяки не тільки ЦОГ-опосередкованим, а й багатьом іншим властивостям. Перспективний клініко-фармакологічний профіль німесуліду навіть стимулює розробку його «наступників» — нових похідних з амідною та сульфонамідною частинами
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-52

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)