Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Высшее образование (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Ільченко, С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 43
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

Ільченко, С. І.
Бронхолегенева дисплазія в педіатричній практиці. Проблема неонатолога чи педіатра? [Текст] / С. І. Ільченко, К. Д. Дука // Алергія у дитини. - 2013. - № 1/2. - С. 38-42

MeSH-главная:
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA (диагноз, осложнения, патофизиология, эпидемиология)
ДЕТИ -- CHILD
Доп.точки доступа:
Дука, К. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Актуальні питання з проведення антибактеріальної терапії у дітей із гострими респіраторними захворюваннями [Текст] / К. Д. Дука [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2015. - № 8. - С. 9-12

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Доп.точки доступа:
Дука, К. Д.
Ільченко, С. І.
Коренюк, О. С.
Дігтяр, С. П.
Фоменкова, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Узун, Д. Ю.
Маркери судинного ураження у хворих на інфаркт міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST на тлі мультисудинного ураження вінцевих артерій [Текст] = Markers of vascular lesions in patients with myocardial infarction with stable elevation of the ST segment on the background of multivascular coronary artery disease / Д. Ю. Узун, К. С. Узун, С. О. Ільченко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 266-270. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR (использование)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, методы)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, патофизиология)
Аннотация: Маркери судинного ураження являють собою високоінформативні речовини при ішемічній хворобі серця, що дозволяє не лише оцінювати стан ендотеліальної функції артерій, але й прогнозувати подальший перебіг кардіоваскулярної патології. Мета дослідження полягала в аналізі змін лабораторних маркерів судинного ураження під впливом різних тактичних, діагностичних та інтервенційних підходів у хворих на інфаркт міокарду із стійкою елевацією сегменту ST при наявності мультисудинного ураження. До дослідження включені пацієнти, що методом випадкової вибірки були розподілені в 4 групи спостереження залежно від діагностичної та лікувальної тактики. Отримані результати порівнювали із аналогічними у здорових людей. Дослідження маркерів функції судинного ендотелію проводили в 1-у добу інфаркту, на 3-4-й добі та через рік. Статистичну обробку даних здійснювали з використанням пакета ліцензійної програми для статистичного аналізу “Statistica 6.0”. Для зіставлення кількісних параметрів між незалежними вибірками використовували непарний критерій Ст’юдента (t), для якісних – критерій χ2 при рівні значущості р0,05. Виявилося, що у хворих формується складна дисфункція судинного ендотелію в бік суттєвого переважання концентрації тромбогенних і вазоспастичних речовин (ендотеліну-1 і тромбоксану А2). У період з 3 до 4 тижня після інфаркту відбувалося часткове зниження вазоспастичних і тромбогенних речовин на тлі зростання оксиду азоту. Між тим, у різних групах при використанні різних діагностично-лікувальних підходів, такі зміни мали різну інтенсивність і спрямування. Ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції залежить від часу з моменту розвитку інфаркту та від виду діагностичної і лікувальної тактики. Найбільш значне пригнічення функції судин спостерігалося при використанні традиційної методики (група 4), а максимальне відновлення – при використанні відтермінованого стентування після проведення додаткового дослідження коронарних судин. Але навіть при використанні найбільш оптимальних підходів повністю корегувати ендотеліальну дисфункцію не вдалося. Можливо, для отримання більш кращих результатів доцільно відслідкувати результати лікування через більший проміжок часу, коли, з одного боку, остаточно сформуються рубцеві поля, а з іншого, повною мірою будуть задіяні фармакологічні ефекти антиагрегантів і статинів
Markers of vascular damage constitute highly informative substances in coronary heart disease, which allows not only assessing the state of endothelial function of the arteries, but also to predict the further course of cardiovascular pathology. The purpose of the study was to analyse changes in laboratory markers of vascular lesions under the influence of different tactical, diagnostic, and interventional approaches in patients with myocardial infarction with stable elevation of the ST segment in the presence of multivascular lesions. The study included patients who were randomly divided into 4 observation groups depending on the diagnostic and treatment tactics. The obtained results were compared with similar ones in healthy people. Studies of markers of vascular endothelial function were performed on the 1st day of infarction, on day 3-4, and a year later. Statistical data processing was performed using a package of licensed software for statistical analysis “Statistica 6.0”. An odd Student’s t test (t) was used to compare quantitative parameters between independent samples, and a χ2 criterion was used for qualitative samples at a significance level of p0.05. It turned out that patients develop a complex dysfunction of the vascular endothelium towards a substantial predominance of the concentration of thrombogenic and vasospastic substances (endothelin-1 and thromboxane A2). In the period from 3 to 4 weeks after the infarction, a partial decrease in vasospastic and thrombogenic substances was observed against the background of an increase in nitric oxide. Meanwhile, in different groups with various diagnostic and therapeutic approaches, such changes had different intensity and dynamics. The degree of balance of endothelial dysfunction depends on the time since the development of myocardial infarction and the type of diagnostic and treatment tactics. The most significant suppression of vascular function occurred with the use of regular methods (group 4), and the maximum recovery – with the use of delayed stenting after an additional study of coronary vessels. But even with the most optimal approaches, endothelial dysfunction could not be completely corrected. It is possible that for better results it is advisable to monitor the results of treatment over a longer period of time, when on the one hand the scar tissue has finally formed, and on the other hand, the pharmacological effects of antiplatelet agents and statins will be fully involved
Доп.точки доступа:
Узун, К. С.
Ільченко, С. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Реактивність бронхів на інгаляційні сольові гіпертонічні розчини у дітей з муковісцидозом [Текст] / С. І. Ільченко [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 5. - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (лекарственная терапия)
СОЛЕВОЙ РАСТВОР ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ -- SALINE SOLUTION, HYPERTONIC (терапевтическое применение)
БРОНХОВ БОЛЕЗНИ -- BRONCHIAL DISEASES (лекарственная терапия)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Аннотация: Інгаляційні сольові гіпертонічні розчини (ІСГР) входять у перелік обов’язкових призначень у лікуванні хворих на муковісцидоз (МВ). Проте у частини хворих на МВ можливий розвиток синдрому гіперреактивності бронхів (ГРБ), що може бути причиною порушення протоколу лікування. Мета дослідження: вивчити стан реактивності бронхів на ІСГР та її залежність від клінічних, функціональних та мікробіологічних особливостей перебігу МВ у дітей. Матеріали та методи. Обстежено 40 дітей з МВ. Усім хворим було проведене загальноклінічне, молекулярно-генетичне, лабораторне та мікробіологічне дослідження. Інструментальні методи дослідження включали спірометрію, вимірювання концентрації монооксиду азоту в конденсаті повітря, що видихається (FeNO), рентгенографію та комп’ютерну томографію органів грудної порожнини. Для визначення індивідуальної переносимості інгаляцій гіпертонічного розчину хлориду натрію (ГРХН) використовували протокол дослідження, запропонований E.P. Dellon et al. Результати. За результатами протоколу дослідження ГРБ до ГРХН мали 17 (42,5 %) хворих на МВ. Найбільша частота ГРБ виявлялася у хворих з тяжким перебігом МВ. Не виявлено залежності ГРБ у хворих на МВ з алергологічною патологією та обтяженим алергологічним анамнезом. Оцінка переносимості ГРХН перед призначенням базисної терапії є важливою. Ранніми функціональними ознаками ГРБ, що можуть потребувати превентивного призначення β2-агоністів короткої дії на період лікування ГРХН у дітей з МВ, є: зниження ОФВ1 на 7 % та МОШ 25 на 6 % при тестуванні 3% розчину NaCl. Висновки. Наявність ГРБ у хворих на МВ може заважати адекватному проведенню базисної терапії інгаляційним методом. Призначення ІСГР хворим на МВ має бути персоніфікованим, із визначенням індивідуальної чутливості пацієнта для прогнозування позитивного терапевтичного ефекту
Inhaled hypertonic saline solutions (IHSS) are included in the list of mandatory prescriptions in the treatment of cystic fibrosis (CF). However, some patients with CF may develop bronchial hyperreactivity (BHR), which may be the cause of violation of the treatment protocol. The purpose is to study the state of bronchial reactivity to IHSS and its dependence on the clinical, functional and microbiological features of CF course in children. Materials and methods. Forty children with CF were examined. All of them underwent general clinical, molecular genetic, laboratory and microbiological examination. Instrumental methods included spirometry, measurement of fractional exhaled nitric oxide, X-ray and computer tomography of the chest. To determine the individual tolerance of inhalations of hypertonic sodium chloride solution (HSCS), the research protocol proposed by E.P. Dellon et al. was used. Results. According to the results of the research protocol, 17 (42.5 %) patients with CF had BHR to HSCS. The highest frequency of BHR was found in children with a severe CF course. There was no dependence of BHR in CF patients on allergic pathology and a burdened allergic history. Assessment of the tolerance of HSCS before prescribing basic therapy is important. Early functional signs of BHR, which may require the preventive administration of short-acting β2-agonists when using HSCS in children with CF, are as follows: reduction in forced expiratory volume in 1 second by 7 % and maximal expiratory flow at 25 % by 6 % when using 3% HSCS. Conclusions. The presence of BHR in patients with CF may interfere with adequate basic therapy by inhalation. The prescription of IHSS to patients with CF should be personalized with the determination of individual sensitivity of a person to predict a positive therapeutic effect
Доп.точки доступа:
Ільченко, С. І.
Фіалковська, А. О.
Скрябіна, К. В.
Іванусь, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ільченко, С. І.
Клініко-мікробіологічні особливості перебігу муковісцидозу у дітей великого промислового міста [Текст] / С. І. Ільченко // Патологія. - 2014. - № 3. - С. 73-77

MeSH-главная:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS (диагноз, метаболизм, терапия)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ільченко, С. І.
Взаємозв’язок рівня монооксиду азоту з активністю фіброгенного цитокіну TGF-β1 та їхня роль у діагностиці розвитку незворотних морфофункціональних змін бронхів у підлітків, які курять [Текст] / С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська, К. В. Скрябіна // Патологія. - 2021. - Том 18, N 2. - С. 189-195

MeSH-главная:
БРОНХИТ -- BRONCHITIS (диагностика, этиология)
СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (использование)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ ТОРАКАЛЬНАЯ -- RADIOGRAPHY, THORACIC (использование)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
(вредные воздействия)
Аннотация: Мета роботи – вивчити взаємозв’язок рівня монооксиду азоту в конденсаті повітря, що видихається (FeNO), з активністю фіброгенного цитокіну TGF-?1 у сироватці крові та брашбіоптатах слизової оболонки бронхів для визначення їхньої ролі в розвитку незворотних морфофункціональних змін у підлітків, які курять. Матеріали та методи. Обстежили 20 підлітків-курців із діагнозом хронічний бронхіт (ХБ), середній вік – 17,5 ± 0,2 року. Група порівняння – 37 підлітків, які курять, без респіраторних симптомів (середній вік – 15,9 ± 0,2 року) і 15 здорових осіб, які не курять (середній вік?– 15,9 ± 0,4 року). У підлітків-курців оцінювали статус тютюнокуріння. Для підтвердження активного тютюнокуріння визначали метаболіт нікотину котинін у сечі. Інструментальні методи дослідження включали спірометрію, рентгенографію органів грудної порожнини, фібротрахеобронхоскопію. Концентрацію FeNO вимірювали за допомогою апарата Niox Mino. Рівень TGF-?1 визначали в сироватці крові та брашбіоптатах слизової оболонки бронхів, отриманих під час ендоскопічного дослідження. Результати. Рівень FeNO вірогідно нижчий у підлітків-курців із ХБ порівняно з асимптомними підлітками (6,1?±?0,3 ppb проти 8,8?±?0,6 ppb, р??0,05). Визначили взаємозв’язок між рівнем FeNO та показниками статусу тютюнокуріння у хворих на ХБ й асимптомних курців. Виявили вірогідне збільшення рівня TGF-?1 у сироватці крові хворих на ХБ порівняно з асимптомними курцями (478,7 ± 57,9 пг/мл проти 231,5 ± 23,5 пг/мл, р??0,05). У підлітків, які курять, встановили взаємозв’язок між рівнем FeNO та підвищеною активністю фіброгенного цитокіну TGF-? (r?
Доп.точки доступа:
Фіалковська, А. О.
Скрябіна, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ільченко, С.
Слідчі та оперативно-розшукові дії в закладі охорони здоров’я: що варто знати керівнику [Текст] / С. Ільченко // Управління закладом охорони здоров’я. - 2017. - N 11. - С. 8-14

MeSH-главная:
УГОЛОВНОЕ ПРАВО -- CRIMINAL LAW (законодательство и юриспруденция, методы, организация и управление)
МЕДИЦИНСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ, КАДРЫ И СЛУЖБЫ (ВНЕШ) -- HEALTH CARE FACILITIES, MANPOWER, AND SERVICES (NON MESH)
АДМИНИСТРАЦИЯ УЧРЕЖДЕНИЙ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- HEALTH FACILITY ADMINISTRATION (законодательство и юриспруденция)
УКРАИНА -- UKRAINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ільченко, С. І.
Особливості використання та інтерпретації результатів водневого дихального тесту з навантаженням лактозою в дітей раннього віку та їхніх матерів [Текст] / С. І. Ільченко, С. М. Недєльська, Т. В. Можейко // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 116-123

MeSH-главная:
ЛАКТАЗА -- LACTASE (дефицит, секреция)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, микробиология, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Мета роботи – оцінити інформативність використання водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою серед дітей раннього віку та їхніх матерів для діагностики лактазної недостатності, визначити взаємозв’язок результатів тесту з проявами функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Матеріали та методи. 32 дітям віком від 1 місяця до 2 років із різними проявами функціональних гастроінтестинальних розладів виконали водневий дихальний тест (ВДТ) із навантаженням харчовою лактозою, дослідження генетичного маркера С(-13910)Т гена МСМ6 шляхом букального зіскребу, мікробіологічне дослідження калу. ВДТ виконували і в матерів обстежених дітей. Результати. У 18,8 % дітей ВДТ виявився позитивним (лактазна недостатність – ЛН), у 31,2 % – сумнівним (синдром надлишкового бактеріального росту в кишківнику – СНБРК). Серед матерів дітей, яких обстежили, позитивні результати ВДТ отримали в 43,7 % випадків, сумнівні – у 9,4 %. Максимальний рівень водню в дітей із ЛН – 45,5 (40,0–53,0) ppm – зафіксовано на 180 (150–180) хв, що вірогідно пізніше, ніж у дорослих. Дослідження мікробіоти кишківника дітей показало зниження кількості біфідо- та лактобактерій у 43,8 % випадків і збільшення на цьому тлі умовно патогенної флори в 93,8 %: Kl. pneumoniaе – 46,9 %, S. aureus – 53,1 %, K. oxytoca – 18,8 %, E. coli – 31,2 %, E. faecalis – 6,2 %, E. cloacae – 6,2 %, Clostridia – 9,4 %, C. freundi – 6,2 %. За даними дослідження генетичного маркера лактазної недостатності С(-13910)Т, майже всі діти (93,8 %) були носіями основного алеля С із рівним співвідношенням (по 46,9 %) між генотипами С/С і С/Т і відсутністю статистично значущих кореляцій із результатами ВДТ. Висновки. Дослідження свідчать, що в більшості дітей із СНБРК (80,0 %) і ЛН (83,3 %) виявлено асоціації різної умовно патогенної флори, зокрема S. aureus і K. pneumoniaе на тлі зниженого вмісту лактобактерій (50,0 %) з більшою частотою функціональної діареї та інтенсивністю проявів синдрому зригування. Відсутність статистично значущих кореляцій між результатами ВДТ у дітей та їхніх матерів, а також із генетичним дослідженням маркера С(-13910)Т гена МСМ6 свідчить про низьку інформативність цих досліджень щодо наявності непереносності лактози в дітей раннього віку.
Доп.точки доступа:
Недєльська, С. М.
Можейко, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ільченко, С. І.
Особливості клінічного перебігу та молекулярно-генетичні фактори ризику розвитку хронічного бронхіту в підлітків, які палять [Текст] / С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БРОНХИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- BRONCHITIS, CHRONIC (генетика, диагностика, профилактика и контроль)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
(вредные воздействия, генетика)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Особенности клинического течения и молекулярно-генетические факторы риска развития хронического бронхита у подростков-курильщиков. Ильченко С.И., Фиалковская А.А. Хронический бронхит (ХБ) остается одной из наиболее актуальных проблем детской пульмонологии. Это обусловлено высокой распространенностью данного заболевания и возможной трансформацией в хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) взрослых. На сегодняшний день существует большое количество экзо- и эндогенных факторов риска развития ХБ у детей и подростков. Однако недостаточно изученным является влияние табакокурения на развитие и клиническое течение ХБ в подростковом возрасте, а также молекулярно-генетические основы его формирования. Цель работы – исследовать особенности клинического течения и молекулярно-генетические факторы риска развития ХБ у подростков, которые курят. Проведено комплексное обследование 107 подростков. Все пациенты были разделены на три группы. В группу 1 вошли 40 подростков-курильщиков с ХБ, в группу 2 – 30 подростков с ХБ, которые никогда не курили, и группу сравнения составили 37 условно здоровых подростков-курильщиков. Исследование включало детальный сбор анамнеза, объективное обследование подростков и молекулярно-генетическое исследование. Для статистической обработки полученных результатов использовалась программа «Statistica 6.1». Результаты проведенного исследования показали, что табакокурение приводит к развитию ХБ уже в подростковом возрасте и влияет на его течение, увеличивая частоту и продолжительность обострений. Выявлена ассоциация генотипа 2G/2G гена MMP-1 (rs1799750) с риском развития ХБ у подростков-курильщиков. В то же время установлено, что наличие генотипа TT гена CYP1A1 (Т3801С) может рассматриваться как возможный фактор устойчивости к развитию ХБ у лиц, которые курят. Полученные данные в ходе проведенных исследований помогут разработать меры первичной профилактики и индивидуальные подходы к реабилитации подростков-курильщиков с ХБ, что позволит предупредить развитие ХОЗЛ в будущем
Chronic bronchitis (СB) remains one of the most pressing problems of pediatric pulmonology. This is due to the high prevalence of this disease and the possible transformation into chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in adults. Today, there is a large number of exogenous and endogenous risk factors for developing CB in children and adolescents. However, the effect of smoking on the development, clinical course of СB and the molecular genetic basis of its formation is insufficiently studied in adolescence. The purpose of the study is to investigate the clinical features of the course and genetic risk factors for the development of CB in adolescent smokers. A comprehensive survey of 107 adolescents was performed. All patients were divided into three groups. The group 1 included 40 adolescent smokers with СВ, the group 2 – 30 adolescents with СВ who never smoked, the control group included 37 conditionally healthy adolescent smokers. The study included the collection of anamnesis, an objective examination of adolescents, and a molecular genetic investigations. For statistical processing of the results obtained, the program “Statistica 6.1” was used. The results of the study showed that smoking leads to the development of СВ in adolescence and affects its course, increasing the frequency and duration of exacerbations. An association of the 2G/2G genotype of the MMP-1 (rs1799750) gene with the risk of developing СВ in adolescent smokers was detected. At the same time, it was found that the presence of the TT genotype of the CYP1A1 (T3801C) gene can be considered as a possible factor of resistance to the development of CB in adolescent smokers. The data obtained in the course of the research will help develop measures of primary prevention and individual approaches to the rehabilitation of adolescents with СВ, which will prevent the development of COPD in the future
Доп.точки доступа:
Фіалковська, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Роль поліморфізму генів I та II фази біотрансформації ксенобіотиків у розвитку рецидивуючого та хронічного бронхіту у підлітків-курців [Текст] / С. І. Ільченко [и др.] // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 2. - С. 85-90. - Библиогр.: с. 89-90

MeSH-главная:
БРОНХИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- BRONCHITIS, CHRONIC
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (терапевтическое применение)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT

Аннотация: Мета дослідження – вивчити роль алельного поліморфізму генів І та ІІ фази біотрансформації ксенобіотиків у розвитку рецидивуючої та хронічної патології органів дихання у підлітків-курців. Проведено молекулярно-генетичне дослідження поліморфного локусу Т3801С гена CYP1A1 та поліморфного локусу A313G гена GSTP1 у підлітків-курців з рецидивуючим та хронічним бронхітом. Встановлено, що генотип ТТ поліморфного локусу Т3801С гена CYP1A1 є маркером стійкості до розвитку цієї патології. Наявність генотипу CC поліморфного локусу Т3801С гена CYP1A1 та генотипу GG поліморфного локусу A313G гена GSTP1 може розглядатися як можливий фактор ризику розвитку хронічного запального процесу в бронхолегеневій системі. Таким чином, впровадження молекулярно-генетичних методів дослідження відкриває нові можливості у діагностиці рецидивуючих та хронічних захворювань органів дихання. Грунтуючись на аналізі генетичних факторів у дітей та підлітків, можливо прогнозуватиме ризик розвитку ХОЗЛ у майбутньому, що дозволить лікарям проводити необхідні профілактичні заходи серед груп ризику
Доп.точки доступа:
Ільченко, С. І.
Фіалковська, А. О.
Крамаренко, Н. М.
Макух, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)