Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Бендас, В. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-19

Бендас, В. В.
Мікробіота порожнини товстої кишки у жінок з неплідністю II типу / В. В. Бендас, Л. І. Сидорчук, Н. Д. Яковичук // Інфекційні хвороби. - 2018. - N 2. - С. 59-68

MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
Аннотация: У вмісті порожнини товстої кишки жінок із неплідністю II типу настає елімінація бактерій роду Enterococcus та Eubacterium, частково також елімінують бактерії роду Bifidobacterium та Lactobacillus. На цьому фоні настає контамінація і колонізація порожнини товстої кишки патогенними та умовно-патогенними ентеробактеріями (Е. coli Hlу+, E. сoli Lac-, Proteus, Enterobacter, Citrobacter, Hafnia, Serratia, P. niger, Clostridium, Staphylococcus, дріжджоподібними грибами роду Candida). Популяційний рівень біфідобактерій у вмісті товстої кишки жінок із неплідністю II типу понижується на 55,27%, лактобактерій на 59,44%, а популяційний рівень ешерихій у вмісті порожнини товстої кишки цих пацієнток підвищується на 53,97%, протеїв - на 59,35%, бактероїдів - на 67,02%, пептострептококів - на 62,73%, клостридіїв - у 2,89 разу, стафілококів - у 2,10 разу, дріжджоподібних грибів роду Candida - на 93,67%. У більшості (59,70%) жінок з неплідністю II типу формується дисбіоз III ступеня, у 10,45% - дисбіоз IV ступеня.
В содержании полости толстой кишки женщин с бесплодием II типа наступает элиминация бактерий рода Enterococcus и Eubacterium, частично также исключающих бактерии рода Bifidobacterium и Lactobacillus. На этом фоне наступает контаминация и колонизация полости толстой кишки патогенными и условно-патогенными энтеробактериями (Е. coli Hlу +, E. сoli Lac-, Proteus, Enterobacter, Citrobacter, Hafnia, Serratia, P. niger, Clostridium, Staphylococcus, дрожжеподобными грибами рода Candida). Популяционный уровень бифидобактерий в содержимом толстой кишки женщин с бесплодием II типа снижается на 55,27%, лактобактерий на 59,44%, а популяционный уровень эшерихий в содержании полости толстой кишки этих пациенток повышается на 53,97%, протеев - на 59,35 %, бактероидов - на 67,02%, пептострептококков - на 62,73%, клостридии - в 2,89 раза, стафилококков - в 2,10 раза, дрожжеподобных грибов рода Candida - на 93,67%. У большинства (59,70%) женщин с бесплодием II типа формируется дисбиоз III степени, в 10,45% - дисбиоз IV степени.
Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.
Яковичук, Н. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Порівняльна характеристика видового складу порожнини піхви жінок із безпліддям І та ІІ типів [Текст] / В. В. Бендас [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 2. - С. 50-55. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (секреция)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
Аннотация: Вступ. Проблема безпліддя є не тільки медичною, але й соціальною проблемою, яка виходить на перший план за умов економічної кризи, зниження народжуваності та високого рівня загальної смертності. У світі відсоток безплідних пар складає 8-29 %, в Україні - 15-18 %, тобто кожна 4-5 пара не в змозі реалізувати свої плани, щоб мати дітей природним шляхом. Склад мікробіоти вульвовагінального вмісту жінок з непліддям I та II типів залежить від безлічі екзогенних та ендогенних чинників, і в основному етіологічними агентами можуть бути як патогенні, так й умовно-патогенні аеробні (S.aureus, S.epidermidis, N.gonorrhoae, E.coli, C.albicans) та анаеробні мікроорганізми. У роботі проведено порівняння видового складу мікроорганізмів вульвовагінального вмісту жінок з непліддям I та II типів, які можуть приймати участь у формуванні певних дисбіотичних порушень. Матеріали і методи. Усього було обстежено 89 жінок репродуктивного віку з непліддям I типу, середній вік яких становив 27.00 ± 2,37 років. Також проведено бактеріологічне і мікологічне обстеження вульвовагінального вмісту 67 жінок з неплідністю II типу віком від 18 до 34 років (середній вік 26,00 ± 1,12 р.). У всіх жінок для бактеріологічного та мікологічного обстеженя в стерильних умовах забирали вульвовагінальний вміст у стерильні центрифужні пробірки. До матеріалу додавали десятикратний об?єм стерильного фізіологічного розчину натрію хлориду, одержували розведення 1:10 (10-?). На одержаній суміші готовили титраційний ряд від 10-2 до 10-7, із якого робили висів 0,01 мл на сектори оптимальних поживних середовищ до кожного виду рівномірно розподіляючи на поверхні твердих середовищ або в товщі напіврідких середовищ. Факультативні анаеробні та аеробні бактерії вирощували в термостаті (температура 37 ?С, 18-24 години, дріжджоподібні гриби роду Candida - при температурі 30 ?С 48-72 години). Облігатні анаеробні бактерії вирощували в стаціонарному анаеростаті (СО2 incubator T-125 Medicin – Швеція) протягом 5-7 днів, інколи до 14 діб. Ідентифікацію виділених видів проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями, за необхідності визначали ознаки патогенності та антигенну структуру. Результати. Нами виявлено, що в жінок з неплідністю I типу S.aureus був виділений у 56 (62,9 %) обстежених, S.epidermidis - в 11(12,3 %) обстежених, N.gonorrhoеae - у 8 (8,9 % ) обстежених, E.coli - у 10 (11,4 %) обстежених, C.albicans - у 66 (74,1 %) обстежених, Lactobacillus - у 28 (31,4 %) обстежених, Вifidobacterium - у 13 (14,6 %) обстежених, Peptostreptococcus - у 23 (25,8 %) обстежених, Propionibacterium - у 3 (3,3 %) обстежених, T.vaginalis - у 52 (58,4 %) обстежених. У вульвовагінальному вмісті жінок з неплідністю ІІ типу переважають умовно патогенні дріжджоподібні гриби роду Candida, золотистий стафілокок, вагінальні трахимонади, пептострептококи та ентеробактерії. Висновки. Однією із причин розвитку неплідності є колонізація вульвовагінального вмісту умовно-патогенними мікроорганізмами роду Candida, бактеріями роду Staphylococcus, вагінальними трихомонадами, пептострептококами, ентеробактеріями, гонококом, бактероїдами та іншими мікроорганізмами, а також їхня асоціація. У жінок з неплідністю I та II типів відбувається колонізація представниками патогенних та умовно-патогенних аеробних та анаеробних мікроорганізмів як у монокультурі, так і в асоціаціях з двома, трьома і більше видами. У вульвовагінальному вмісті жінок із безпліддям I типу автохтонні облігатні анаеробні бактерії родів Lactobacillus і Bifidobacterium виділяються у 45 % , а в жінок з неплідністю II типу тільки у 28,2 % жінок (Р 0,05), що обумовлює зменшенню контамінації і колонізації біотопу у 2,87 рази ентеробактеріями (E. coli, K. pneumoniae), у жінок з первинною неплідністю. У цих жінок підвищується колонізація вульвовагінального вмісту дріжджоподібними грибами роду Candida (на 10,43 %), і найпростішими (Т. vaginalis) на 26,41 % і бактеріями роду Peptostreptococcus – на 91,96 %. Різниця у виявленні інших умовно-патогенних бактерій (S. aureus, N. gonorrheae, та інш.) незначна (Р 0,05).
Доп.точки доступа:
Бендас, В. В.
Яковичук, Н. Д.
Мойсюк, В. Д.
Мойсюк, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бендас, В. В.
Таксономічний склад і популяційний рівень автохтонної та алохтонної мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю І типу [Текст] / В. В. Бендас // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 46-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Аннотация: Вступ. Еволюційний процес неплідності у 20-21 столітті характеризується тенденцією зміни збудників запального процесу репродуктивних органів. Переважно підвищений інтерес до стану мікробіоти пов’язаний зі зростанням кількості хворих на гінекологічні захворювання та кількості неплідних шлюбних пар. Таксономічний склад і популяційний рівень мікробіоти вульвовагінального вмісту знаходиться в динамічній рівновазі мікроекологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Будь-які порушення в макроорганізмі, у тому числі, неплідність можуть призвести до порушень мікробіоти вульвовагінального вмісту і навпаки, порушення видового та популяційного складу мікробіоти може сприяти формуванню неплідності. Матеріал і методи. За допомогою бактеріологічного і мікологічного методів дослідження обстежено 89 жінок із неплідністю I типу віком від 19 до 38 років (середній вік 27,00 ± 2,37 роки). Контрольну групу становили 67 практично здорових жінок віком від 21 до 32 років (середній вік 27,18±2,29 роки). Матеріалом для дослідження служив вульвовагінальний вміст. Для визначення характеристики мікробіоценозу вульвовагінального вмісту вираховували індекс видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера. Статистичне опрацювання цифрових даних здійснювали за допомогою пакета програми Statistica for Windows 6.0 із використанням t – критерію Стьюдента. Результати вважали вірогідними при р 0.05. Результати. У практично здорових жінок за індексом постійності, частотою поширеності, індексом видового багатства Маргалефа, видового різноманіття Уіттекера та індексом видового домінування головна мікробіота представлена бактеріями роду Lactobacillus, додатковими бактеріями роду Bifidobacterium. Інші мікроорганізми (Propionibacterium, Peptostreptococcus Staphylococcus, Enterococcus, Escherichia, Corynebacterium і дріжджоподібні гриби роду Candida) відносяться до випадкових. У жінок із непліддям I типу головна мікробіота вульвовагінального вмісту представлена умовно-патогенними дріжджоподібними грибами роду Candida, бактеріями роду Staphylococcus і трихомонадами. Додаткову мікробіоту у вульвовагінальному вмісті у жінок із неплідністю I типу представляють бактерії Lactobacillus, Peptostreptococcus. Характерною особливістю мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю I типу є зменшення в 3,8 рази виявлення бактерій роду Lactobacillus, Bifidobacterium – у 2,35 рази, Propionibacterium – в 1,77 рази, та S. epidermidis – в 1,55 рази. На такому фоні настає контамінація і колонізація вульвовагінального вмісту S. aureus, N.gonorrоeae, T.vaginalis, E.coli, C.aldicans. Висновки. У вульвовагінальному вмісті у жінок дітородного віку з неплідністю I типу спостерігається дефіцит автохтонних облігатних для біотопу анаеробних бактерій роду Lactobacilus, Bifidobacterium, Propionibacterium та контамінація вульвовагінального вмісту патогенними та умовно-патогенними бактеріями роду N.gonorrhоae, S.aureus, Peptostreptococcus і дріжджоподібними грибами роду Candida. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми персистують у вульвовагінальному вмісті в різних асоціаціях, які складаються з двох, трьох і навіть чотирьох таксонів. У жінок з неплідністю I типу понижується популяційний рівень бактерій роду Lactobacilus на три порядка, Bifidobacterium - на один порядок, Propionibacterium – майже на один порядок. Високого популяційного рівня досягають патогенні та умовно-патогенні бактерії N.gonorrhоae, S.aureus, Е.соli та в дріжджоподібні грибы рода Candida.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт [Текст] / В. В. Бендас [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОТИТ СРЕДНИЙ ГНОЙНЫЙ -- OTITIS MEDIA, SUPPURATIVE (диагностика)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
УХО СРЕДНЕЕ -- EAR, MIDDLE (микробиология)
Аннотация: Мета роботи. Вивчити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Матеріал і методи. У даному дослідженні використані зразки (виділення з вуха), відібрані у 78 пацієнтів віком від 38-64 років, хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Проведено бактеріологічне дослідження відібраних зразків шляхом виділення та ідентифікації мікроорганізмів з визначенням їх чутливості до антибіотиків. Ідентифікували виділені культури за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, визначеними загальноприйнятими методами. Інокуляти зі слухових проходів 27 практично здорових людей, віком 35-62 років, склали контрольну групу. Для розкриття механізмів колонізації (контамінації) мікроорганізмами барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу, у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт використали екологічний метод, який дозволив здійснити біологічну характеристику асоціативних угруповань мікроорганізмів та процесів співіснування представників різних груп мікробіоти екологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Характеристику видового різноманіття і багатства мікробіоценозу здійснювали за значенням індексів Маргалефа і Уіттекера. Рівень домінування таксона в біотопі визначали за значенням індексів видового домінування Сімпсона і Бергера Паркера. Кількісне домінування таксона та його роль у формуванні мікробіоценозу біотопу визначали за значенням кількісного домінування. Результати. У роботі показано, що за індексом постійності, частотою зустрічальності таксона, за індексом видового багатства Маргалефа і видового різноманіття Уіттекера, за індексом видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера часто виявляється у вмісті барабанної порожнини - S. aureus. Не часто виявляються у біотопі: S. epidermidis, C. xerozis, S. hаemolyticus, E. faecalis, P. аeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger, які за перерахованими показниками є випадковими. У процесі розвитку і перебігу хронічного гнійного мезотимпаніту настає контамінація і колонізація порожнини середнього вуха умовно-патогенними стафілококами (S. aureus, S. hаemolyticus), ентерококами (E. faecalis), ентеробактеріями (P. vulgaris), кандидами та аспергілами. Провідними збудниками гнійно-запального процесу середнього вуха хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є S. aureus у 23 (29,49 %) хворих, S. hemolyticus та E. faecalis - 13 (16,67 %), P. aeroginoza– у10 (12,82 %) пацієнтів, у 7 (8,47 %) - P. vulgaris, у 4 (5,13 %) - S. epidermidis, у 3 (3,85 %) хворих - C. albicans, в одного хворого (1,28 %) запальний процес був зумовлений A. niger. У 4 (5,13 %) хворих із вмісту барабанної порожнини, умовно-патогенні мікроорганізми не виділялися. Висновки. Гнійно-запальний процес у середньому вусі хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є поліетіологічним захворюванням, що зумовлене умовно-патогенними бактеріями і грибами (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger). Провідними збудниками хронічного гнійного мезотимпаніту є стафілококи (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis), ентерококи і псевдомонади. У більшості (94,87 %) хворих у гнійному вмісті персистує асоціація, що складається з двох мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. Мікрофлора барабанної порожнини в пацієнтів із хронічним гнійним мезотимпанітом є різноманітною за видовим складом, що необхідно враховувати при емпіричному призначенні антибактеріальної терапії.
Доп.точки доступа:
Бендас, В. В.
Яковичук, Н. Д.
Плаксивий, О. Г.
Сидорчук, Л. І.
Калуцький, І. В.
Бліндер, О. О.
Ротар, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бендас, В. В.
Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти ранового вмісту вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм [Текст] = Taxonomic composition, population level and microbiote microecological indicators of the contents of the gunshot wounds and mine-explosive traumas / В. В. Бендас, Я. П. Стефак, В. Д. Мойсюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 2. - С. 13-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (тенденции)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (микробиология)
Аннотация: Мета роботи – встановити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» ранового вмісту у пацієнтів, що зазнали вогнепальних поранень та мінно-вибухових травм. Матеріали та методи. За період з серпня 2014 по жовтень 2017 рокупроведено лабораторне мікробіологічне дослідження ранового вмісту в 233-х пацієнтів, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Чернівецькому військовому госпіталі. Забір та первинний посів біологічного матеріалу проводився загальноприйнятими методами. Мікробіологічне дослідження матеріалу проводилося відразу після забору, не пізніше 2-х годин. Ідентифікацію виділених таксонів проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями або за антигенною структурою. Результати. Із патологічного матеріалу, взятого із глибинних кишень ран виділено та ідентифіковано 322 штами патогенних та умовно патогенних бактерій, що належать до 7 різних таксономічних груп. В абсолютній більшості рани контаміновані клостридіями, переважно C. perfringeпs(96,14 % пацієнтів). Значно рідше були ізольовані та ідентифіковані C. septicum, С. histolyticum, та С. novyi. Грамнегативні бактероїди траплялися у 25,32 % поранених, грам-позитивні анаеробні коки ще рідше виявлялися (P. niger – 6,87 % пацієнтів, Peptostreptococcusspp.- у 2,15 %). Висновки. Провідними збудниками запального процесу, обумовленого вогнепальними пораненнями і мінно-вибуховими травмами, одержані в зоні АТО, є Clostridium рerfringeпs. Цей мікроорганізм обумовлює запальний процес у 64,81 % пацієнтів у монокультурі. Анаеробні грам-негативні бактероїди викликають запальний процес у 25,32 % в асоціації з C. рerfringeпs. Останній мікроб є провідним. P. niger, також бере участь у розвитку запального процесу в 6,01 % хворих, але тільки в асоціації з C. рerfringeпs. Тому терапевтична тактика лікування ран, обумовлених вогнепальними пораненнями і мінно-вибуховими травмами, повинна бути направлена переважно проти провідного збудника (Clostridium рerfringeпs)
Доп.точки доступа:
Стефак, Я. П.
Мойсюк, В. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бендас, В. В.
Біологічна зброя третього покоління. Медикобіологічні аспекти застосування молекулярних патогенів [Текст] = Biological weapon of the third generation. Medical-biological aspects of the molecular pathogens use / В. В. Бендас, Я. П. Стефак, В. Д. Мойсюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 135-140. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОТРАВЛЯЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- BIOLOGICAL WARFARE AGENTS (история, классификация, статистика)
ОРУЖИЕ МАССОВОГО ПОРАЖЕНИЯ -- WEAPONS OF MASS DESTRUCTION (история, классификация, статистика)
ПРИОНЫ -- PRIONS (анализ, вредные воздействия, патогенность)
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ МОЛЕКУЛЯРНАЯ -- MOLECULAR EPIDEMIOLOGY (история, тенденции)
Аннотация: Робота присвячена актуальній проблемі сьогодення – боротьбі з біотероризмом. В огляді літератури розглядається ймовірність застосування молекулярних патогенів пріонів як біологічної зброї. У статті розкриті питання історії відкриття патогенних біологічних агентів, їх медико-біологічні властивості, шляхи потрапляння, способи можливого застосування та методи індикації. Мета роботи – дослідити питання про можливість застосування пріонів як біологічної зброї. Висновки. На підставі вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей, особливостей патогенезу, можливих шляхів потрапляння, способів застосування пріонів, можна стверджувати про ймовірність застосування їх як біологічної зброї
The paper is dedicated to the actual problem of the present time – fighting against bioterrorism. Probability of the use of the prions’ molecular pathogens in the capacity of biological weapon is considered in the literature review. Questions of the history of the pathogenic biological agents’ discovery, their medical-biological properties, ways of getting, modes of possible use and methods of indication are revealed in the article. Objective – studying medical-biological properties of the prions, to investigate the question concerning their use as biological weapon. Conclusions. On the grounds of studying physical-chemical and biological properties, peculiarities of the pathogenesis, possible ways of getting, mode of the prions use it is possible to draw a conclusion about probability of their use as a biological weapon
Доп.точки доступа:
Стефак, Я. П.
Мойсюк, В. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бендас, В. В.
Вплив психосоматичних розладів на розвиток психологічного безпліддя (огляд літератури) [Текст] = The influence of psychosomatic disorders on the development of psychological influence / В. В. Бендас, А. О. Міхєєв // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 122-126. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СУПРУЖЕСКИЕ ПАРЫ -- SPOUSES (психология)
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY (патофизиология, психология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ПСИХОТЕРАПИЯ СУПРУЖЕСКИХ ПАР -- MARITAL THERAPY (методы, тенденции)
Аннотация: Стаття присвячена проблемам та психосоматичним розладам, які виникають у подружніх пар при плануванні сім’ї. Наведені дані про особливості психосоматичних порушень, які сприяють розвитку неплідності серед подружніх пар. Розкриті причини настання психологічного безпліддя, які слід шукати не тільки зі сторони жінки, але й серед чоловіків. Показана роль медико-соціальних досліджень при неплідності. Відмічається роль психоемоційних порушень, що стоять на заваді зачаття
Мета роботи – проаналізувати стан питання впливу психосоматичних розладів на розвиток психологічного безпліддя в сучасній медичній літературі. Висновки. Проаналізувавши доступні літературні джерела, можна стверджувати, що психосоматичні проблеми безпліддя в жінок та сексуальні порушення як у жінок, так і в чоловіків є символічним проявом несвідомих конфліктів, які не запам’ятовуються, або тілесних проявів «дитячих» тривог і страхів, зокрема тих, які виникли внаслідок надто раннього психологічного розриву з матір’ю. А також це індивідуальний стереотип емоційного реагування людини і впливу емоцій, що подавлюються (що придушуються), на ту чи іншу систему організму. Ці прояви успішно можна лікувати за допомогою кататимно імагінативної психотерапії. Здебільшого із застосуванням даного методу психотерапії, проведення сеансів медітації, відвідування інформативних лекцій вдається подолати проблеми, що виникають у подружніх пар, і таким чином уникнути неплідності
This paper deals with the problems and psychosomatic disorders that occur in couples with family planning. There dislayed data about the features of psychosomatic disorders that contribute to the development of infertility among couples. The causes of the onset of psychological infertility are revealed, which should be sought not only from the side of the woman, but also among men. The role of medical and social research in infertility is shown here. The role of psycho-emotional disorders, that hinder conception, is noted in the article
Objective - the purpose of the work is to analyze the state of the issue of the influence of psychosomatic disorders on the development of psychological infertility in modern medical literature. Conclusions. Having analyzed the available literature sources, it can be argued that the psychosomatic problems of infertility in women and sexual disturbances, both in women and men, are a symbolic manifestation of unconscious conflicts that are not memorized or physical manifestations of "childish" anxieties and fears, which arose as a result of an early psychological breakdown with the mother. It is also an individual stereotype of the emotional response of man and the influence of suppressed emotions on one or another body system. These manifestations can be successfully treated with the help of katarimno imaginative psychotherapy (symbols). In most practical cases, using this method of psychotherapy, mediation sessions, visiting informative lectures, it is possible to overcome all the manifestation of the problems that arise in marital couples and thus avoid infertility
Доп.точки доступа:
Міхєєв, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Антимікотична активність in vitro деяких нових синтетичних сполук [Текст] / І. П. Бурденюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 139-140

Доп.точки доступа:
Бурденюк, І. П.
Панасенко, Н. В.
Білецька, О. В.
Бендас, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Епідеміологічні особливості дерматомікозів у студентів Буковинського державного медичного університету [Текст] / Н. Д. Яковичук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 203

Доп.точки доступа:
Яковичук, Н. Д.
Патратій, В. К.
Джуряк, В. С.
Бендас, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Бендас, В. В.
Особливості забору матеріалу для лабораторної діагностики кандидозу [Текст] / В. В. Бендас // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 125-127

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-19

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)