Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Высшее образование (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Бербець, А. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Бербець, А. М.
Мелатонін, прозапальні цитокіни та плацентарна недостатність [Текст] = Melatonin, pro-inflammatory cytokines and placental insufficiencty / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2018. - N 2. - С. 24-26

MeSH-главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Аннотация: Мета дослідження – шляхом дослідження рівнів мелатоніну і прозапальних цитокінів у вагітних із плацентарною недостатністю встановити можливий взаємозв’язок між плацентарною недостатністю та прозапальною ланкою імунітету
Рівень мелатоніну в крові вірогідно знижується при плацентарній недостатності, що реалізована у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода. При даній патології також спостерігається активізація прозапальної ланки імунітету, що проявляється підвищенням у крові рівнів TNF-α, IL-1-β та IL-6
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бербець, А. М.
Розлади сну та зміни концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода [Текст] = Disorders of sleep and changes of concentrations оf melatonin in saliva in pregnant women with placental insufficiency, realized as intrauterine fetal growth restriction / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 60-66

MeSH-главная:
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Аннотация: Мета дослідження – вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну, а також зміни добових концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода. Матеріали та методи. Проведено анкетування 80 жінок із плацентарною недостатністю (ПН), реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту (ЗВУР) плода ІІ-ІІІ ступеня в терміні вагітності 30–36 тижнів (дослідна група), і 30 жінок без ознак затримки внутрішньоутробного росту плода або плацентарної недостатності (контрольна група). Вагітним ставилися питання про термін, у якому з’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відзначали подібний стан). Також ми проводили кількісне визначення рівнів мелатоніну в слині у 22 жінок із групи вагітних із плацентарною недостатністю. Контрольною групою виступили 10 вагітних із групи з неускладненим перебігом вагітності. Окрім того, ми проводили дослідження рівнів мелатоніну в слині у 14 здорових невагітних жінок. Рівні мелатоніну слини визначали о 3:00 та о 6:00 з використанням діагностичного набору Melatonin ELISA виробництва фірми IBL (Німеччина). Статистичну обробку результатів було проведено за допомогою критерію Mann-Whitney для малих вибірок із використанням програмного пакета MedCalc. Результати дослідження та їх обговорення. Анкетування показало, що вагітні з плацентарною недостатністю у 86 % випадків починають відмічати погіршення сну в терміні вагітності 12–22 тижні (здорові вагітні – переважно після 30 тижнів, 57 % випадків), а також частіше прокидаються 2 і більше разів за ніч (71 % позитивних відповідей, в контролі – 23 %) та 3 і більше разів на тиждень (78 % позитивних відповідей, в контролі – 17 %). У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині була вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних. Це справедливо як для забору слини о 3:00 (у групі з ПН 1,75 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,30–2,50 нг/мл, у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл), так і для забору слини о 6:00 (в групі з ПН 1,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,20–2,51 нг/мл, у групі здорових вагітних 4,35 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,49–7,66 нг/мл). У вагітних з неускладненим перебігом гестації о 3 год ночі спостерігалася найвища концентрація мелатоніну слини серед трьох порівнюваних груп, зокрема вона була вірогідно вищою, ніж у здорових невагітних (у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл, у здорових невагітних 2,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,39–2,81 нг/мл). Висновки. 1. Розлади сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода настають раніше і мають більш виражений характер порівняно з жінками з нормальними темпами росту плода. 2. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати ранньою діагностичною ознакою формування плацентарної недостатності, що пізніше реалізується у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода. 3. У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині о 3 год ночі та о 6 год ранку є вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних
The aim of the study – to learn the reasons of appearance, terms of manifestation and types of the sleep disorders, as well as changes of the concentrations of melatonin in saliva of pregnant women with intrauterine growth restriction of fetus. Materials and Methods. 80 pregnant women with placental insufficiency (PI), manifesting as intrauterine fetal growth restriction (IUGR) of II-III degree in the 3rd pregnancy trimester (study group) and 30 women with normal clinical flow of pregnancy (control group) were questioned. They were asked about pregnancy term when the complaints of the sleep disorders were firstly expressed, as well as about types of the sleep disorders and their frequency (in times per week). The concentrations of melatonin in saliva of 22 pregnant women from the group with PI were studied. 10 women with uncomplicated pregnancy were included in the control group. 14 healthy non-pregnant women were also examined in the same way. The levels of melatonin in saliva were studied at 3 am and 6 am using diagnostical kit Melatonin ELISA produced by IBL (Germany). The statistical calculations were performed by Mann-Whitney criteria for small samples using MedCalc software. Results and Discussion. Questioning showed that pregnant women with IUGR in 86 % cases experience the sleep disorders starting from pregnancy term 12–22 weeks (healthy pregnant women – mostly after 30 weeks, 57 % cases), more commonly wake up 2 or more times per night (71 % of positive answers, in control group – 23 %), and 3 or more times per week (78 % of positive answers, in control group – 17 %). In pregnant women with PI realized as IUGR II-III, concentrations of melatonin in saliva were significantly lowered, comparing to healthy pregnant women, at 3 am (group with PI 1.75 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.30–2.50 ng/ml, in the group of healthy pregnant women 7.55 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 2.35–8.91 ng/ml), and at 6 am (group with PI 1.50 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.20–2.51 ng/ml, in the group of healthy pregnant women 4.35 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.49–7.66 ng/ml). In pregnant women with uncomplicated pregnancy the concentration of melatonin, sampled at 3 am, was considered as the highest among compared groups, f.e. it was significantly higher than in non-pregnant patients (in the group of healthy pregnant women melatonin concentration in saliva was 7.55 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 2.35–8.91 ng/ml, and in pregnant women with non-complicated pregnancy – 2.50 ng/ml, 95 % confidence interval 1.39–2.81 ng/ml). Conclusions. 1. Sleep disorders in pregnant women with IUGR appear earlier and seem to be more expressed than in pregnant women with normal fetal growth. 2. Expression of the complaints of insomnia, in our opinion, might be considered as an early diagnostic sign of forming of placental insufficiency, which is later realized as IUGR. 3. In pregnant women with PI, realized as IUGR of the II-III degree, concentrations of melatonin in saliva are significantly lower at 3 am and 6 am, comparing to women with non-complicated pregnancy
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бербець, А. М.
Розлади сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода [Текст] = Changes of the sleep in pregnant women i with intrauterine fetal growth restriction / А. М. Бербець // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 160-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (физиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, этиология)
Аннотация: Мета роботи - вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Проведено анкетування 80 жінок з плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня в терміні вагітності 30-36 тижнів (дослідна група), і 30 жінок без ознак затримки внутрішньоутробного росту плода або плацентарної недостатності (контрольна група). Вагітним задавалися питання про термін, в якому з ’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відмічався подібний стан). Анкетування показало, що вагітні з плацентарною недостатністю у 86% випадків починають відмічати погіршення сну в терміні вагітності 12-22 тижні (здорові вагітні - переважно після 30 тижнів, 57% випадків), а також частіше прокидаються 2 і більше разів за ніч (71% позитивних відповідей, у контролі - 23%) та 3 і більше разів на тиждень (78% позитивних відповідей, у контролі - 17%). Таким чином, розлади снуу вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода наступають раніше і носять більш виражений характер, порівняно з жінками з нормальними темпами росту плода. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати ранньою діагностичною ознакою формування плацентарної недостатності, що пізніше реалізується у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода
Objective - to study the reasons of appearance, terms of manifestation and types of the sleep disorders in pregnant women with intrauterine growth restriction of fetus. 80 pregnant women with placental insufficiency, manifesting as intrauterine fetal growth restriction (IUGR) of II-Ill degree in the 3rd pregnancy trimester (study group) and 30 women with normal clinical flow of pregnancy (control group) were questioned. They were asked about pregnancy term when the complains of the sleep disorders were firstly expressed, as well as about types of the sleep disorders and their frequency (in times per week). Questioning showed that pregnant women with IUGR in 86% cases experience the sleep disorders starting from pregnancy term 12-22 weeks (healthy pregnant women - mostly after 30 weeks, 57% cases), more commonly wake up 2 or more times per night (71% of positive answers, in control group - 23%), and 3 or more times per week (78% of positive answers, in control group - 17%). Thus, sleep disorders in pregnant women with IUGR appear earlier and seem to be more expressed then in pregnant women with normal fetal growth. Expression of the complains of insomnia, in our opinion, might be considered as an early diagnostic sign of forming of placental insufficiency, which is later realized as IUGR
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бербець, А. М.
Лікування змін системи гемостазу та фібринолізу в жінок із загрозою невиношування в ранні терміни гестації [Текст] / А. М. Бербець, О. В. Бакун, І. P. Ніцович // Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 3 (1ч.). - С. 8-12

Доп.точки доступа:
Бакун, О. В.
Ніцович, І. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бербець, А. М.
Шишкоподібна залоза, репродуктивна система та вагітність [Текст] = Pineal gland, reproductive system and pregnancy / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 20-22

MeSH-главная:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Мета дослідження. Встановити наявність взаємозв’язку між роботою шишкоподібної залози, репродуктивної системою, та вагітністю. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 20 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі, які не народжували (дослідна група). Контрольну групу складали 16 щурів жіночої статі з такими ж параметрами. Після настання вагітності тварини дослідної групи піддавалися освітленню в режимі 24 години на добу за допомогою галогенних ламп «білого» світла, щурі контрольної групи перебували в режимі «12 годин світла/ 12 годин темряви». Після 21 дня з моменту підтвердження вагітності щурів дослідної групи забивали. Матки забитих щурів піддавалися патогістологічному дослідженню. Результати дослідження і їх обговорення. У всіх щурів дослідної групи виявлено припинення розвитку вагітності, тоді як в контрольній групі вагітності розвивалися нормально. Патогістологічне дослідження підтвердило зміни ендометрію, характерні для вагітності. Висновок. Пригнічення функції шишкоподібної залози, викликане освітленням, безпосередньо впливає на процес вагітності, і може викликати навіть його переривання
Свободных экз. нет

Найти похожие

Барбе, А. М.
Особливості експериментального ендометріозу при застосуванні агоніста дофамінових рецепторів [Текст] = Features of experimental endometriosis in the application of the agonist of dopamine receptors / А. М. Барбе, А. М. Бербець, О. М. Юзько // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 2. - С. 75-82

MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
КРЫСЫ -- RATS
КИСТЫ -- CYSTS
ДОФАМИНОВЫЕ СРЕДСТВА -- DOPAMINE AGENTS
Аннотация: Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Одним із перспективних напрямків консервативного лікування зовнішнього генітального ендометріозу є пригнічення ангіонеогенезу шляхом застосування агоністів дофаміну. Мета – визначення ефективності застосування агоністів дофаміну на експериментальній моделі ендометріозу на самках білих щурів. Матеріал і методи. 21 особина статевозрілих нелінійних білих щурів Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170–200 г, макроскопічне та гістологічне дослідження ендометріоїдних уражень. Особини були рандомізовано поділені на контрольну (20 щурів) та дослідну групу (21 щур). Результати. При визначенні типів уражень отримані такі дані: у 72,5 % не визначено кістозних структур у місцях автотрансплантованих імплантів або визначено дрібні карункулярні структури без ознак розвитку, у 17,5 % визначено кісти з прозорим вмістом на місці імплантів, а у 10 % визначено кісти з мутним вмістом. При мікроскопічному дослідженні ендометріоїдних уражень у групі тварин, яким застосували каберголін, спостерігали сплющений залозистий секретуючий епітелій. При проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників у даної групи тварин, порівняно із контрольною, визначено, що висота епітеліоцитів (18,06 мкм проти 50,01 мкм), висота секреторного полюсу епітеліоцитів (4,83 мкм проти 16,3 мкм) та площа ядра (18,71 мкм2 проти 76,27 мкм2) були достовірно меншими (p0,0001), ніж у контрольній групі. Натомість, відносна щільність ядра у групі досліду була вищою (93,65 проти 84,92), ніж у контролі (p0,05). Висновки. Застосування каберголіну у щурів із індукованим експериментальним ендометріозом у дозі 0,03 мг/кг маси тіла протягом 14 днів привело до достовірного зменшення утворення кістоподібних утворень на місці імплантів, зменшення макроскопічних розмірів та об’єму уражень, зменшення розмірів епітеліоцитів та їх активності
Endometriosis is a chronic, benign hormone-dependent condition in which tissue grows outside the uterine mucosa, identical to the morphological and functional properties of uterine endometria. One of the promising areas of conservative treatment of external genital endometriosis is the suppression of angiogenesis by the use of dopamine agonists. The aim – determination of the effectiveness of dopamine agonists on the experimental model of endometriosis on white female rats. Material and Methods. 21 adult non-linear white female rats Rattus Norvegicus Wistar weighing 170–200 g; macroscopic and histological studies of endometriotic lesions. Individuals were randomly divided into a control group (20 rats) and a research group (21 rats). Results and Discussion. When determining the types of lesions, the following data were obtained: in 72.5 %, cystic structures at the sites of autotransplantation implants were not defined or small caruncular structures without signs of development were determined, in 17.5 % cysts with transparent contents at the implant site were determined, and in 10 % cysts were determined with muddy contents. Microscopic examination of endometriotic lesions in a group of animals to which cabergoline was applied showed a flattened glandular secreting epithelium. When conducting a comparative analysis of morphometric parameters in this group compared with the control group of animals, it was determined that the height of epithelial cells (18.06 μm versus 50.01 μm), the height of the secretory pole of epithelial cells (4.83 μm against 16.3 μm) and area of the nuclei (18,71 μm2 versus 76.27 μm2) were significantly less (p0.0001) than in the control group. On the other hand, the relative density of the nucleus in the experiment group was higher (93.65 versus 84.92) than in the control (p0.05). Conclusions. The use of cabergoline in rats with induced experimental endometriosis at a dose of 0.03 mg/kg body weight for 14 days resulted in a significant decrease in the formation of cyst-like formations at the site of implants, a decrease in macroscopic size and volume of lesions, a reduction in the size of epithelial cells and their activity
Доп.точки доступа:
Бербець, А. М.
Юзько, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Савка, Р. Ф.
Шишкоподібна залоза і прееклампсія – сучасний погляд на проблему (огляд літератури) [Текст] = Pineal gland and preeclampsia – a modern view of the problem (literature review) / Р. Ф. Савка, А. М. Бербець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 73-79. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (патофизиология, хирургия)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (иммунология, метаболизм, патофизиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (иммунология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (диагностическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Прееклампсія – складний патологічний процес, значну роль у розвитку якого відіграє зниження рівнів мелатоніну в організмі вагітної, що є наслідком дисфункції шишкоподібної залози та плаценти. Найважливішим гормоном шишкоподібної залози вважається мелатонін, що є похідним триптофану – незамінної амінокислоти. Мелатонін є сильним природним антиоксидантом. При його зниженні існує небезпека прогресування прееклампсії як патологічного стану у вагітних, що супроводжується високим артеріальним тиском, системною поліорганною недостатністю та навіть набряком мозку та судомами
Отже, хоч прееклампсія і вважається захворюванням матері, її радше слід розглядати, як патологічний стан плаценти, що відображається на здоровʼї як матері, так і плода. Оскільки ключовим фактором плацентарних розладів є оксидативний стрес, багато дослідників розглядають мелатонін, як потенційно корисну опцію для лікування прееклампсії. Зазначається, що у вагітних з прееклампсією відзначається зниження нічних концентрацій мелатоніну, порівняно зі здоровими вагітними, що може засвідчити про розлад функціонування шишкоподібної залози при прееклампсії. Отже, нормалізація рівнів мелатоніну може бути перспективним напрямком у лікуванні прееклампсії вагітних
Preeclampsia is a complex pathological process which development signiﬁ cantly depends on a decrease in melatonin levels of pregnant women as a result of the pineal gland and placenta dysfunction. The most important hormone of the pineal gland is melatonin, which is a derivative of tryptophan – an essential amino acid. Melatonin is a powerful natural antioxidant. When it’s levels are decreased, there is a risk of preeclampsia progression as a pathological condition of pregnant women, accompanied by high blood pressure, systemic multiple- organ failure and even cerebral edema and convulsions
Thus, although preeclampsia is considered a disease of the mother, it should rather be considered as a pathological condition of the placenta that aﬀ ects both mother’s and fetus health. As the key factor of placental diorders is an oxidative stress, many researchers consider melatonin to be a potentially useful option for treating preeclampsia. It is noted that pregnant women with preeclampsia have a decrease in nocturnal concentrations of melatonin in comparison with healthy pregnant women that may indicate about pineal gland dysfunction in preeclampsia. Therefore, the normalization of melatonin levels may be a promising direction in the treatment of pregnant women with preeclampsia
Доп.точки доступа:
Бербець, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Експериментальна модель ендометріозу на щурах [Текст] = Experimental model of endometriosis in rats / А. М. Барбе [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 3. - С. 3-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Аннотация: Мета роботи - розроблення та визначення ефективності експериментальної моделі ендометріозу на білих самках щурів. Матеріал і методи. В експерименті взяли участь 23 статевозрілі нелінійні білі щури Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170-200 г, які ще не народжували, віком 14-17 тижнів. Усі маніпуляції з тваринами виконано відповідно до рекомендацій Міжурядового комітету з біоетики UNESCO (IGBC). Результати. Розроблено та адаптовано для клінічних експериментальних досліджень експериментальну модель ендометріозу на білих статевозрілих щурах. Висновки. Проведені дослідження засвідчують про життєздатність та функціональну активність ектопічного ендометрію експериментальної моделі, що вказує на її валідність та можливість використання під час подальших досліджень
Доп.точки доступа:
Барбе, А. М.
Бербець, А. М.
Давиденко, І. С.
Юзько, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бербець, А. М.
Рівні мелатоніну, окремих цитокінів та плацентарного фактора росту в плазмі крові на фоні немедикаментозної корекції функції епіфіза у вагітних жінок із затримкою внутрішньоутробного росту плода / А. М. Бербець // Клітинна та органна трансплантологія. - 2020. - Том 8, N 2. - С. 140-145

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, метаболизм, патофизиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (метаболизм)
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS (метаболизм)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (метаболизм)
Аннотация: Епіфіз виробляє важливий гормон мелатонін, рівень якого в крові вагітних знижується при плацентарній недостатності. Недостатньо вивченим залишається вплив дисфункції шишкоподібної залози на стан імунної системи вагітних та на ангіогенну активність плаценти під час вагітності. МЕТА: встановити вплив розробленого нами способу немедикаментозно/ корекції функції епіфіза на стан цитокінової ланки імунної системи та на синтез плацентарного фактора росту (PIGF) у вагітних жінок з плацентарною недостатністю у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ. Обстежено 46 вагітних з плацентарною недостатністю (ПН), що була реалізована у вигляді синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода (ЗРП) в терміні вагітності 30-36 тижнів. Група була розподілена на дві підгрупи: з немедикаментозною корекцією роботи епіфіза (п = 25) і без корекції (п = 21). Спосіб корекції включав комплекс заходів щодо дотримання режиму освітлення, активності та сну протягом 14 днів. Контрольну групу склали 20 жінок з неускладненим перебігом вагітності. У венозній крові вагітних імуноферментним методом визначали рівні мелатоніну, PIGF, TNF-a , IL-1-β, IL-6, IL-4, IL-10. РЕЗУЛЬТАТИ. Встановлено, що концентрація мелатоніну в крові вагітних при затримці внутрішньоутробного розвитку плода достовірно знижувалась, так само як і концентрація PIGF (р 0,01). Також було виявлено достовірні відмінності у вагітних з плацентарною недостатністю, а саме - підвищення концентрацій прозапальних цитокінів TNF-a (р 0,05), /Ζ.-7-β (р 0,001) та IL-6 (р 0,05), порівняно зі здоровими вагітними. Також в групі вагітних із ЗРП були підвищені порівняно з контролем рівні протизапальних цитокінів IL-4 (р 0,001) та IL-10 (р 0,001). Після застосування розробленого комплексу немедикаментозної корекції роботи шишкоподібної залози концентрація мелатоніну в крові у вагітних в підгрупі корекції достовірно підвищилась в порівнянні з підгрупою без корекції (р 0,001), як і рівень PIGF (р 0,05). У вагітних в підгрупі корекції спостерігалися вірогідно нижчі рівні прозапальних цитокінів TNF-a, IL-1-β та IL-6 (р 0,01). Щодо протизапальних цитокінів, то під впливом розробленого комплексу було відзначено зниження рівня IL-4 та підвищення рівня IL-10 (р 0,01)
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Сучасні погляди на патогенез екстрагенітального ендометріозу (Огляд літератури) [Текст] = Modern views on the pathogenesis of extragenital endometriosis (literature review) / А. М. Барбе [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 3. - С. 13-20

MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
Аннотация: Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Наведені дані огляду літератури присвячені сучасним поглядам на патогенез екстрагенітального ендометріозу. В статті висвітлені теорії щодо етіології та патогенезу цієї патології, а також описані можливі механізми, які потенційно можна розглядати як ключ до патогенетичної терапії
Endometriosis is a chronic benign hormone-dependent condition in which endometrium spreads and grows outside the uterine mucosa, with identical to eutopic endometrium morphological and functional properties. This review is dedicated to modern view on pathogenesis of extragenital endometriosis. The article presents both the theory of etiology and pathogenesis of this pathology and possible mechanisms that can potentially be considered as the key to pathogenetic therapy
Доп.точки доступа:
Барбе, А. М.
Бербець, А. М.
Барбе, К. М.
Юзько, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)