Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Бець, І. Г.$<.>)

Общее количество найденных документов : 20
Показаны документы с 1 по 20

Заглавие журнала :Травма -2018г. т.19,N 5
Интересные статьи :
Головач И. Ю. Остеопороз у мужчин: состояние проблемы, факторы риска, диагностика, современные подходы к лечению/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.5-19)
Фіщенко О. В. Вплив зміни довжини важеля дій сил абдукторів стегна після ендопротезування кульшового суглоба на особливості ходьби пацієнтів (аналітичний огляд літератури)/ О. В. Фіщенко (стр.20-26)
Король П. О. Позитронно-емісійна томографія/магнітно-резонансна томографія - нова ера гібридної візуалізації (огляд літератури)/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.27-36)
Martinez J. Руководство по профилактике венозной тромбоэмболии у пациентов с политравмами/ J. Martinez (стр.37-40)
Лазарев І. А. Біомеханічний розрахунок навантаження на структури ліктьового суглоба при його одномоментній мануальній редресації/ І. А. Лазарев, О. С. Страфун, М. В. Скибан (стр.41-50)
Поворознюк В. В. Лікування остеопорозу у пацієнтів із хворобою Паркінсона/ В. В. Поворознюк, М. А. Бистрицька, Н. І. Балацька (стр.51-56)
Самойленко Г. Е. Эндотелиальная функция сосудов и реологические свойства крови при ожоговой травме/ Г. Е. Самойленко [и др.] (стр.57-62)
Гур’єв С. О. Клініко-нозологічна характеристика постраждалих, інвалідизованих внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні/ С. О. Гур’єв, Д. М. Яровий (стр.63-67)
Голка Г. Г. Експериментальне моделювання туберкульозного спондиліту/ Г. Г. Голка [та ін.] (стр.68-75)
Синяченко О. В. Молекулы средней массы разных фракций и среднемолекулярные остеоассоциированные гормоны при подагрическом артрите/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.76-81)
Піонтковський В. К. Вплив сагітального попереково-тазового балансу на результати оперативного лікування гриж міжхребцевих дисків у людей старшої вікової категорії/ В. К. Піонтковський (стр.82-86)
Стауде В. А. Влияние боли на функционирование мышц-стабилизаторов крестцово-подвздошного сустава у пациентов с дисфункцией этого сустава/ В. А. Стауде, Е. Б. Радзишевская, Д. Р. Дуплий (стр.87-94)
Омельченко Т. М. Результати тотального ендопротезування гомілковостопного суглоба за даними національних реєстрів: метааналіз/ Т. М. Омельченко [та ін.] (стр.95-101)
Хвисюк О. М. Дослідження тривалості збереження жорсткості фіксації кісткових уламків біодеградуючими накістковими пластинами на основі полілактиду/ О. М. Хвисюк [та ін.] (стр.102-109)
Васюк В. Л. Закритий малоінвазивний остеосинтез епіметафізарних переломів дистального відділу кісток гомілки/ В. Л. Васюк, О. А. Коваль (стр.110-121)
Бець І. Г. Особливості лікування ушкоджень дистального метаепіфізу плечової кістки/ І. Г. Бець (стр.122-128)
Хоменко І. П. Клінічно-організаційні особливості надання травматологічної допомоги пораненим із дефектами м’яких тканин при вогнепальних та мінно-вибухових ушкодженях кінцівок/ І. П. Хоменко, С. О. Король, Б. В. Матвійчук (стр.129-133)
Косяков О. М. Визначення факторів ризику розвитку негативних результатів тотального ендопротезування кульшового суглоба із застосуванням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip/ О. М. Косяков [та ін.] (стр.134-138)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Ортопедия, травматология и протезирование -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Хмизов С. О. Експериментальне обгрунтування компонування апаратів зовнішньої фіксації у разі подовження гомілок у дітей/ С. О. Хмизов [та ін.] (стр.5-10)
Головаха М. Л. Експериментальне дослідження ефекту імплантації поліпропіленової сітки в дефект капсули колінного суглоба/ М. Л. Головаха, С. О. Масленніков (стр.11-18)
Безрученко С. О. Біомеханічне обгрунтування впливу способів фіксації вивиху надплечового кінця ключиці на кінематику рухів надплечово-ключичного та грудинно-ключичного суглобів/ С. О. Безрученко [та ін.] (стр.19-28)
Кочкартаев С. С. Макро- и микроэлементный состав межпозвонковых дисков при грыжах поясничного отдела позвоночника/ С. С. Кочкартаев [и др.] (стр.29-35)
Климчук Л. І. Ультразвукове дослідження серединного нерва в діагностиці карпального тунельного синдрому/ Л. І. Климчук [та ін.] (стр.36-43)
Корж Н. А. Результаты открытой репозиции и накостной фиксации пластинами с угловой стабильностью переломов проксимального отдела плечевой кости у пациентов с остеопорозом/ Н. А. Корж [и др.] (стр.44-53)
Мателенок Е. М. Застарелые вывихи предплечья/ Е. М. Мателенок (стр.54-60)
Танькут В. О. Попереково-тазовий біль у вагітних: діагностика та лікування/ В. О. Танькут, К. В. Беренов, О. Ф. Беренова (стр.61-66)
Прозоровский Д. В. Остеотомия Helal в хирургическом лечении метатарзалгии/ Д. В. Прозоровский, Р. И. Бузницкий (стр.67-71)
Дєдков А. Г. Результати хірургічного лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток/ А. Г. Дєдков [та ін.] (стр.72-79)
Бабуркіна О. П. Аналіз публікацій ортопедів-травматологів України у високорейтингових закордонних медичних журналах/ О. П. Бабуркіна, О. М. Овчинніков, І. В. Шестакова (стр.80-88)
Сулима В. С. Покрокове оволодіння ортопедом симулятивною навичкою остеосинтезу методом Peyton/ В. С. Сулима, Р. Р. Бігун (стр.89-92)
Вирва О. Є. Комбіноване заміщення дефекту в разі комплексного лікування недиференційованої плеоморфної саркоми дистального відділу великогомілкової кістки/ О. Є. Вирва [та ін.] (стр.93-98)
Филиппенко В. А. Современные подходы к консервативному лечению остеоартроза с позиций доказательной медицины/ В. А. Филиппенко (стр.99-105)
Олександр Анатолійович Бур’янов (стр.106-107)
Анатолій Олександрович Лобенко (стр.108-109)
Нурлан Джумагулович Батпенов (стр.110)
Василь Михайлович Шимон (стр.111)
Отчет о Всемирном конгрессе "Остеопороз, остеоартроз и заболевания скелетно-мышечной системы" (20-22 августа 2020г., Барселона) (стр.114-116)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2018г. т.19,N 4
Интересные статьи :
Гур’єв С. О. Ампутації нижніх кінцівок унаслідок сучасних бойових дій (клініко-анатомічний аспект)/ С. О. Гур’єв [та ін.] (стр.7-10)
Науменко Л. Ю. Стан інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки в Україні за 2017 рік/ Л. Ю. Науменко, А. В. Іпатов, А. О. Маметьєв (стр.11-16)
Радченко В. О. Морфологія формування поперекового задньобічного спондилодезу в кролів за умов використання кісткових трансплантатів і збагаченого тромбоцитами фібрину/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.17-24)
Бистрицька М. А. Роль вітаміну D та паратгормона в генезі розвитку остеопорозу в осіб із травмою хребта та спинного мозку/ М. А. Бистрицька (стр.25-30)
Стауде В. А. Биоэлектрическая активность мышц-стабилизаторов крестцово-подвздошного сустава у пациентов с дисфункцией этого сустава/ В. А. Стауде, Е. Б. Радзишевская, Д. Р. Дуплий (стр.31-42)
Лоскутов О. А. Дифференцированный подход к выбору бедренного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.43-48)
Гур’єв С. О. Структура інвалідності серед постраждалих унаслідок дорожно-транспортних пригод в Україні/ С. О. Гур’єв, Д. М. Яровий, В. А. Кушнір (стр.49-52)
Третяк І. Б. Особливості реконструкції ушкоджень променевого нерва при повторних остеосинтезах плечової кістки/ І. Б. Третяк [та ін.] (стр.53-59)
Trevisan C. Декскетопрофен: клинический опыт и фармакологические эффекты в ортопедии (окончание)/ C. Trevisan, A. Corsini (стр.60-64)
Бець І. Г. Дискусійні питання хірургічного лікування переломів pilon/ І. Г. Бець (стр.65-71)
Науменко Л. Ю. Вплив терапії негативним тиском на процеси запалення та регенерації в ранньому періоді загоєння вогнепальних ран кінцівок/ Л. Ю. Науменко, О. М. Горегляд (стр.72-77)
Рушай А. К. Результати лікування постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки після переломів з використанням оцінних шкал/ А. К. Рушай, О. Р. Бебих, А. І. Буглак (стр.78-84)
Фищенко Я. В. Роль нестероидных противовоспалительных препаратов в лечении болевого синдрома при дегенеративно-дистрофических заболеваниях пояснично-крестцового отдела позвоночника/ Я. В. Фищенко [и др.] (стр.85-90)
Рушай А. К. Профілактика інфекції ділянки хірургічного втручання в травматології та ортопедії/ А. К. Рушай [та ін.] (стр.91-95)
Король П. О. Роль гібридної ОФЕКТ/КТ-візуалізації в діагностичному моніторингу пацієнтів із патологією кісток нижніх кінцівок (огляд літератури)/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.96-107)
Шимон В. М. Сучасний стан проблеми остеомієліту (аналітичний огляд літератури)/ В. М. Шимон, В. І. Кубаш (стр.108-113)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2019г. т.20,N 2
Интересные статьи :
Вітаємо Сергія Омеляновича Гур’єва! (стр.8)
Фіщенко В. О. Остеоартроз кульшового суглоба. Технічні засоби діагностики. Аналітичний огляд літератури. Частина II/ В. О. Фіщенко [та ін.] (стр.9-15)
Климовицкий О. Г. Особенности работы мышц тазового пояса до и после эндопротезирования тазобедренного сустава. Обзор литературы/ О. Г. Климовицкий [и др.] (стр.16-22)
Головач И. Ю. Расширение границ уратснижающей терапии: место фебуксостата в лечении подагры/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.23-34)
Король П. О. Рак метастазує до кісткового мозку, а не до кістки: час для зміни парадигми (огляд літератури)/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.35-40)
Abad J. I. Наблюдательное исследование бемипарина, в котором первая его доза вводилась через 6 часов после операции по эндопротезированию тазобедренного или коленного сустава/ J. I. Abad [et al.] (стр.41-42)
Зазірний І. М. Біомеханічне моделювання у визначенні міцності фіксації різних видів імплантатів при лікуванні внутрішньосуглобових переломів дистального метаепіфіза променевої кістки за типом С3 (біомеханічне дослідження)/ І. М. Зазірний, А. В. Василенко (стр.43-51)
Радченко В. О. Мінеральна щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта після проведення черезшкірної вертебропластики в пацієнтів з остеопорозом/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.52-60)
Лоскутов А. Е. Обоснование формы резьбового элемента вертлужного компонента эндопротеза тазобедренного сустава/ А. Е. Лоскутов [и др.] (стр.61-69)
Омельченко Т. М. Вибір засобів внутрішньої фіксації при надкісточкових корекційних остеотоміях дистального відділу великогомілкової кістки. Імітаційне комп’ютерне моделювання/ Т. М. Омельченко [та ін.] (стр.70-77)
Кабацій М. С. Розвиток аваскулярного некрозу головки стегнової кістки при консервативному лікуванні дисплазії кульшового суглоба і вродженого вивиху стегна/ М. С. Кабацій, І. Г. Герцен, С. М. Марциняк (стр.78-84)
Куценко В. О. Дослідження конструкції заднього спондилодезу при втраті опороздатності переднього комплексу грудного й поперекового відділів хребта/ В. О. Куценко [та ін.] (стр.85-92)
Слынько Е. И. Качество жизни пациентов после вентрального субаскиального цервикоспондилодеза в отдаленном послеоперационном периоде/ Е. И. Слынько, А. С. Нехлопочин (стр.93-100)
Голка Г. Г. Етіологічна діагностика туберкульозного спондиліту/ Г. Г. Голка [та ін.] (стр.101-106)
Лоскутов А. Е. Профилактика вывихов при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом/ А. Е. Лоскутов, О. А. Лоскутов, В. Н. Рыбка (стр.107-112)
Страфун С. С. "Нещаслива тріада" плеча. Проблеми діагностики/ С. С. Страфун, А. С. Лисак, О. Ю. Сухін (стр.113-117)
Білінський П. І. Можливості фіксатора та кісткової пластики в лікуванні переломів і псевдоартрозів шийки стегнової кістки/ П. І. Білінський [та ін.] (стр.118-123)
Бець І. Г. Власний досвід лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя/ І. Г. Бець (стр.124-130)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний медичний журнал -2019г. т.25,N 2
Интересные статьи :
Колесник Т. В. Влияние терапии на показатели гемодинамики у больных с артериальной гипертензией и морбидным ожирением после бариатрического лечения/ Т. В. Колесник [и др.] (стр.5-13)
Бойко В. В. Первый опыт применения чрескожной механической тромбэктомии при острой ишемии нижних конечностей/ В. В. Бойко, А. И. Питык, А. Б. Бабынкин (стр.14-17)
Бойко В. В. Эндоскопические методы гемостаза при кровотечении из варикозно расширенных вен у больных портальной гипертензией/ В. В. Бойко [и др.] (стр.18-21)
Бучнєва О. В. Тактика захисту нервової системи та внутрішніх органів від ішемічних пошкоджень при оперативних втручаннях із приводу гострого аортального синдрому/ О. В. Бучнєва (стр.22-26)
Кравец О. В. Анализ гемодинамического ответа при разных режимах инфузионной терапии у больных среднего хирургического риска при острой абдоминальной патологии/ О. В. Кравец (стр.27-31)
Вєсіч Т. Л. Диференційні підходи до вибору лікувальної тактики у хворих на гіперпластичні процеси ендометрію/ Т. Л. Вєсіч, І. А. Качайло (стр.32-35)
Новикова А. А. Клинико-параклиническая характеристика аномальных маточных кровотечений в пубертате/ А. А. Новикова (стр.36-39)
Садчикова М. В. Роль гормонотерапии в лечении раннего рака молочной железы у пременопаузальных женщин/ М. В. Садчикова, Л. В. Синявина, Н. Н. Отченаш (стр.40-44)
Бець І. Г. Порівняльна оцінка ефективності застосування малоінвазивних технологій лікування чотирьох локалізацій ушкоджень дистальних метаепіфізів довгих кісток/ І. Г. Бець (стр.45-48)
Симоненко Г. Г. Досвід проведення системного тромболізису при ішемічному інсульті у хворих похилого віку/ Г. Г. Симоненко [та ін.] (стр.49-52)
Черненко М. Є. Проблема нейрогенезу в умовах терапії нейрозапального/нейродегенеративного процесу/ М. Є. Черненко (стр.53-56)
Петренко В. Н. Характеристика нарушений вегетативной нервной системы у детей после перенесенной закрытой черепно-мозговой травмы различной степени тяжести/ В. Н. Петренко (стр.57-61)
Мирошник Д. М. Эффективность использования Энкада в лечении пигментной абиотрофии сетчатки/ Д. М. Мирошник (стр.62-64)
Спринчук Н. А. Клінічні особливості пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормону росту/ Н. А. Спринчук (стр.65-69)
Волобуева О. В. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных ветряной оспой/ О. В. Волобуева [и др.] (стр.70-75)
Пашков І. В. Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В/ І. В. Пашков, С. Ф. Федорова (стр.76-80)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2018г. т.19,N 6
Интересные статьи :
Радченко В. О. Концепція лікування вибухових переломів і переломів тіл хребців із дистракцією й ротацією грудного та поперекового відділів хребта за принципом залишкової фіксованості/ В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка (стр.5-12)
Климовицкий Ф. В. Динамика уровня металлов в крови больных гонококсартрозом после эндопротезирования коленных и тазобедренных суставов/ Ф. В. Климовицкий [и др.] (стр.13-18)
Зазірний І. М. Ефективність застосування препарату Німедар не поступається ефективності застосування перпарату Німесил в ортопедичній практиці (проспективне дослідження)/ І. М. Зазірний (стр.21-29)
Лазарев І. А. Біомеханічне комп’ютерне моделювання поведінки системи "кістка-фіксатор-ендопротез" при різних видах внутрішньої геміпельвектомії/ І. А. Лазарев [та ін.] (стр.30-38)
Стауде В. А. Оцінка зміни статографічних параметрів і сили м’язів у хворих на дисфункцію крижово-клубового суглоба після проведення спеціальної гімнастики/ В. А. Стауде, О. Д. Карпінська (стр.39-49)
Поворознюк В. В. Остеопороз у пацієнтів, які перенесли мозговий інсульт/ В. В. Поворознюк, М. А. Бистрицька, Н. М. Кошель (стр.50-55)
Страфун С. С. Клінічні дослідження параметрів ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite/ С. С. Страфун [та ін.] (стр.56-62)
Martinez J. Руководство по профилактике венозной тромбоэмболии у пациентов с политравмами/ J. Martinez (стр.63-65)
Корольков А. И. Оценка эффективности применения технологии одномоментных многоуровневых хирургических вмешательств у детей с ДЦП/ А. И. Корольков, П. М. Рахман (стр.66-75)
Ткачук П. В. Вивчення структурних особливостей при експериментальному хронічному остеоартрозі колінного суглоба в кролів/ П. В. Ткачук [та ін.] (стр.76-81)
Гур’єв С. О. Аналіз причин інвалідизації груп учасників дорожнього руху, які отримали інвалідність унаслідок дорожньо-транспортних пригод/ С. О. Гур’єв, Д. М. Яровий, В. А. Кушнір (стр.82-84)
Бець І. Г. Особливості регенерації кісткової та хрящової тканини після травматичних внутрішньосуглобових ушкоджень (експериментальне дослідження)/ І. Г. Бець [та ін.] (стр.85-91)
Бабалян В. О. Аналіз госпітальної летальності постраждалих із переломами проксимального відділу стегна/ В. О. Бабалян (стр.92-95)
Думанский Ю. В. Периартикулярный паранеопластический синдром при раке легкого/ Ю. В. Думанский [и др.] (стр.96-99)
Страфун С. С. Результати лікування хворих із частковими ушкодженнями сухожилків надостьового та підлопаткового м’язів плеча/ С. С. Страфун [та ін.] (стр.100-106)
Зазірний І. М. Деякі питання асептичного некрозу головки стегнової кістки/ І. М. Зазірний [та ін.] (стр.107-113)
Філіпенко В. А. Біохімічні та імунологічні маркери крові пацієнтів після ендопротезування колінного та кульшового суглобів для ранньої діагностики перипротезної інфекції/ В. А. Філіпенко [та ін.] (стр.114-120)
Косяков О. М. Наш клінічний досвід обгрунтованого застосування ендопротеза кульшового суглоба з табекулярно-біонічною ніжкою Physiohip у хворих із коксартрозом III-IV ст./ О. М. Косяков, О. А. Бур’янов, В. К. Бондар (стр.121-126)
Ломей Я. І. Політравма при падінні з драбини/ Я. І. Ломей [та ін.] (стр.127-130)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Ортопедия, травматология и протезирование -2021г.,N 2
Интересные статьи :
Гарбузняк І. М. Особливості хірургічної корекції різних форм синдактилії кистей у дітей. Ретроспективний аналіз власного досвіду лікування/ І. М. Гарбузняк, А. М. Гриценко (стр.5-9)
Попсуйшапка О. К. Остеосинтез у разі переломів шийки та вертлюгової зони стегнової кістки в дітей/ О. К. Попсуйшапка, С. Б. Довгань, О. М. Хомяк (стр.10-16)
Камінська М. О. Математичне моделювання грудної клітки, її лійкоподібної деформації та торакопластики/ М. О. Камінська, В. А. Дігтяр, О. В. Яресько (стр.17-22)
Радченко В. О. Біохімічні й імунологічні показники крові пацієнтів зі запальними ускладненнями після транспедикулярної фіксації хребта/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.23-27)
Корж М. О. Концептуальна модель пато- і саногенезу артрозу крижово-клубового суглоба/ М. О. Корж, В. А. Стауде (стр.28-38)
Головаха М. Л. Перший досвід артроскопії в разі асептичного некрозу головки стегнової кістки/ М. Л. Головаха [та ін.] (стр.39-44)
Романенко К. К. 3D-друк під час планування хірургічних втручань із приводу позасуглобових деформацій нижніх кінцівок/ К. К. Романенко, Д. В. Прозоровський, Я. А. Долуда (стр.45-50)
Бець І. Г. Комбінована пластика м’яких тканин у лікуванні інфекційно-некротичних уражень гомілки/ І. Г. Бець, О. Є. Вирва, Г. В. Бець (стр.51-57)
Полівода О. М. Ревізійне ендопротезування кульшового суглоба за асептичної нестабільності компонентів ендопротеза з використанням 3D-моделювання/ О. М. Полівода [та ін.] (стр.58-62)
Голубєва І. В. Б. І. Сіменач: життя, присвячене науці/ Б. І. Голубєва, О. П. Бабуркіна (стр.63-66)
Притула Н. Ю. Доцільність раннього призначення нейром’язової електричної стимуляції після ортопедичних операцій на кульшових і колінних суглобах (огляд літератури)/ Н. Ю. Притула, І. Ф. Федотова (стр.67-72)
Соколовский О. А. Коррекция нестабильности тазобедренного сустава у детей с ДЦП - современное состояние проблемы и перспективы ее решения (обзор литературы)/ О. А. Соколовский [та ін.] (стр.73-82)
Вирва О. Є. Сучасні тенденції в лікуванні переломів кульшової западини (огляд літератури)/ О. Є. Вирва, Д. Б. Ватаманіца (стр.83-91)
Радченко В. О. Взаємозв’язок структурних змін у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних захворювань хребта/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.92-99)
Корж М. О. Матеріали на основі трикальційфосфату для заміщення дефектів кісток (огляд літератури)/ М. О. Корж [та ін.] (стр.100-107)
Олексій Артемович Диннік (стр.108-109)
Фрида Соломонівна Леонтьєва (стр.110-111)
Олексій Корнілійович Попсуйшапка (стр.112-113)
В’ячеслав Сергійович Дуднік (стр.114)
Денис Дмитрович Бітчук (стр.115-116)
Владислав Володимирович Поворознюк (стр.117-119)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2018г. т.19,N 2
Интересные статьи :
Цимбалюк В. І. Ранні результати відновлення морфологічної структури сідничного нерва з використанням засобів тканинної інженерії після його повного перетину в експерименті/ В. І. Цимбалюк [та ін.] (стр.5-12)
Страфун С. С. Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Частина 2. Часові параметри ходьби/ С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська (стр.13-19)
Гур’єв С. О. Клініко-епідеміологічні характеристики постраждалих унаслідок АТО на сході України, яким було надано допомогу на догоспітальному (тактичному) та ранньому госпітальному етапі/ С. О. Гур’єв [та ін.] (стр.20-23)
Abad J. I. Проспективное обсервационное исследование эффективности и безопасности бемипарина при введении его первой дозы через 6 ч после операции по эндопротезированию коленного или тазобедренного суставов/ J. I. Abad [et al.] (стр.24-31)
Білінський П. І. Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез відламків і псевдоартрозів шийки стегнової кістки/ П. І. Білінський [та ін.] (стр.32-36)
Зазірний І. М. Ефективність застосування препарату німедар в ортопедичній практиці/ І. М. Зазірний (стр.39-45)
Король П. О. Діагностична роль остеосцинтиграфії й магнітно-резонансної томографії при ендопротезуванні кульшових суглобів хворих на деформуючий остеоартроз/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.46-50)
Гайович І. В. Віддалені результати впливу клітинних технологій на регенерацію сідничного нерва при пластиці великого дефекту (експерементальне дослідження)/ І. В. Гайович, С. І. Савосько (стр.51-60)
Лазарев І. А. Порівняльний аналіз змін напружено-деформованого стану на хрящі головки плечової кістки в умовах різних типів пошкодження суглобової губи лопатки/ І. А. Лазарев [та ін.] (стр.61-69)
Шиман В. М. Наш перший клінічний досвід застосування біокомпозиту β-трикальційфосфат у складі гранул біомін ГТ mix при лікуванні переломів п’яткової кістки/ В. М. Шиман [та ін.] (стр.70-73)
Радченко В. О. Результати перебігу регенерації тіла хребця при хірургічному лікуванні вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта/ В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко (стр.74-81)
Климовицкий Р. В. Дооперационная подготовка пациентов к эндопротезированию тазобедренного сустава/ Р. В. Климовицкий [и др.] (стр.82-90)
Бець І. Г. Тактико-технологічні особливості лікування ушкодження дистального метаепіфіза стегнової кістки/ І. Г. Бець (стр.91-97)
Рушай А. К. Корекція змін у сегменті у хворих із незрощенням кісток гомілки після переломів/ А. К. Рушай, А. Р. Бебіх (стр.98-104)
Козинский А. В. О возможности консервативного лечения травматических эпидуральных гематом/ А. В. Козинский [и др.] (стр.105-108)
Чернышова О. Е. Ювенильный артрит: этиология, патогенез, современные аспекты (обзор литературы)/ О. Е. Чернышова [и др.] (стр.111-117)
Климовицкий В. Г. Перечень практических навыков студенческого курса по травматологии и ортопедии: дискуссионные вопросы и возможности оптимизации/ В. Г. Климовицкий, В. Ю. Черныш, Ф. В. Климовицкий (стр.118-121)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Ортопедия, травматология и протезирование -2017г.,N 4
Интересные статьи :
Vyrva O. E. Conceptual strategy for pelvic resections in tumor patients/ O. E. Vyrva, R. V. Malyk, Y. O. Golovina (стр.5-14)
Жук П. М. Результати хірургічного лікування хворих старшої вікової групи з черезвертлюговими та міжвертлюговими переломами стегнової кістки/ П. М. Жук, А. М. Каяфа (стр.15-19)
Страфун С. С. Ефективність операції видалення човноподібної кістки зі середньозап’ястковим (чотирикутним) артродезом у хворих із деформівним артрозом кистьового суглоба/ С. С. Страфун, С. В. Тимошенко, В. Г. Лєсков (стр.20-27)
Климовицкий Р. В. Усовершенствованная методика клинической оценки функциональной активности мышц тазового пояса, отвечающих за сохранение постурального баланса/ Р. В. Климовицкий, А. А. Тяжелов, Л. Д. Гончарова (стр.28-33)
Лизогуб К. І. Застосування сучасних режимів інтраопераційної рідинної ресусцитації в ортопедичній онкології/ К. І. Лизогуб, С. В. Курсов, М. В. Лизогуб (стр.34-39)
Красноперов С. Н. Роль ортезирования при повреждении передней крестообразной связки/ С. Н. Красноперов [и др.] (стр.40-48)
Попсуйшапка К. О. Клініко-експериментальні кореляції розвитку залишкової деформації хребта за умов вибухових переломів грудопоперекового відділу/ К. О. Попсуйшапка [и др.] (стр.49-56)
Науменко Л. Ю. Загоювання важких поліструктурних ран кінцівок за умов застосування вакуум-терапії/ Л. Ю. Науменко [и др.] (стр.57-61)
Бець І. Г. Гнійно-септичні ускладнення хірургічного лікування метаепіфізарних переломів довгих кісток/ І. Г. Бець, А. В. Логвін, О. Г. Малясов (стр.62-66)
Шимон В. М. Динаміка біохімічних маркерів сироватки крові та сечі після застосування лазеротерапії у хворих на посттравматичний остеомієліт із ендемічних районів із дефіцитом йоду/ В. М. Шимон [и др.] (стр.67-72)
Вернигородський С. В. Регенерація повношарових дефектів хряща в експериментальній моделі під впливом збагаченої тромбоцитами плазми/ С. В. Вернигородський, В. О. Фіщенко, М. В. Рибінський (стр.73-79)
Корольков О. І. Дослідження напружено-деформованого стану моделі стопи в разі плоско-вальгусної деформації (повідомлення 1)/ О. І. Корольков [и др.] (стр.80-84)
Зоя Михайлівна Мітелева (стр.85)
Вера Анатольевна Колесниченко (стр.86-87)
Геннадий Харлампиевич Грунтовский (стр.88-89)
Бойко И. В. Эндопротезирование головки лучевой кости (обзор литературы)/ И. В. Бойко [и др.] (стр.90-98)
Радченко В. А. Межпозвонковый диск: дегенерация, этапы формирования грыжи и молекулярный профиль (обзор литературы)/ В. А. Радченко [и др.] (стр.99-106)
Бондаренко С. Є. Остеоінтеграція з імплантатом і чинники ризику її порушень (огляд літератури)/ С. Є. Бондаренко (стр.107-112)
Лоскутов О. А. Проблемные вопросы выбора ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных диспластическим коксартрозом (обзор литературы)/ О. А. Лоскутов (стр.114-119)
Науково-практична конференція, присвячена 110-й річниці заснування ДУ "ІПСХ ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України" та міжнародний навчальний курс "Первинне і ревізійне ендопротезування кульшового та колінного суглобів" (стр.121-122)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Травма -2018г. т.19,N 3
Интересные статьи :
Страфун С. С. Ортопедичне відновлення опозиції першого пальця кисті при наслідках травм верхньої кінцівки/ С. С. Страфун [та ін.] (стр.5-10)
Зазірний І. М. Фіксація волярною пластиною тяжких переломів променевої кістки за типом 23-С АО. Аналіз причин ускладнень лікування/ І. М. Зазірний, А. В. Василенко (стр.11-16)
Радченко В. А. Биохимические маркеры сыворотки крови у кроликов после поясничного экспериментального заднебокового спондилодеза с использованием аутологичного фибрина, обогащенного тромбоцитами/ В. А. Радченко [и др.] (стр.17-23)
Климовицкий Р. В. Стабилографические особенности стояния у больных до и после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава/ Р. В. Климовицкий [и др.] (стр.24-31)
Головаха М. Л. Отдаленные результаты пластики задней крестообразной связки аутотрансплантатом из сухожилий сгибателей голени/ М. Л. Головаха, И. В. Диденко, В. Орлянский (стр.32-38)
Страфун С. С. Моделювання ходьби зменшеною довжиною плеча дії абдукторів стегна/ С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська (стр.39-48)
Король П. О. Сучасні напрямки променевої діагностики хворих із патологією кісток стоп і гомілковостопних суглобів (огляд літератури)/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.54-61)
Бондар В. К. Удосконалення технологій ендопротезування кульшового суглоба з використанням трабекулярно-біонічної ніжки Physiohip/ В. К. Бондар (стр.62-65)
Trevisan C. Декскетопрофен: клинический опыт и фармакологические эффекты в ортопедии/ C. Trevisan, A. Corsini (стр.66-70)
Страфун С. С. Результати ендопротезування головки променевої кістки/ С. С. Страфун, І. М. Курінний, О. С. Страфун (стр.71-76)
Слынько Е. И. Оптимизация хирургической коррекции сагиттального контура позвоночно-двигательного сегмента при выполнении вентрального субаксиального цервикоспондилодеза/ Е. И. Слынько, А. С. Нехлопочин (стр.77-84)
Страфун С. С. Пріоритетні напрями хірургічного лікування пораненних з ушкодженням периферичних нервів верхнбої кінцівки при поліструктурних травмах/ С. С. Страфун [та ін.] (стр.85-90)
Радченко В. О. Клінічні ознаки прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта/ В. О. Радченко, А. Г. Скіданов (стр.91-98)
Бець І. Г. Критерії вибору технологій лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя/ І. Г. Бець (стр.99-106)
Гур’єв С. О. Особливості реабілітації постраждалих із полісистемними пошкодженнями залежно від стадії перебігу травматичної хвороби/ С. О. Гур’єв [та ін.] (стр.107-112)
Вітаємо Петра Івановича Білінського! (стр.113-114)
Интересные статьи :
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г., Вирва О. Є., Бець Г. В.
Заглавие : Комбінована пластика м’яких тканин у лікуванні інфекційно-некротичних уражень гомілки
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 51-57 (Шифр ОУ4/2021/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Анатомічні особливості гомілки створюють передумови для виникнення тяжких ушкоджень кістково-м’якотканинних структур із подальшим розвитком інфекційно-некротичних ускладнень та остеомієліту. Важкою проблемою є розвиток інфікованих дефектів м’яких тканин. Мета. Вивчити ефективність використання пластичних хірургічних технологій зі застосуванням шкірно-фасціальних і м’язових шматків на основі концепції ангіосом Taylor і Palmer. Методи. Проаналізовано результати лікування 3 пацієнтів із некротичними дефектами м’яких тканин гомілки. Усі хворі первинно отримали високоенергетичні переломи кісток гомілки різної локалізації та їм було проведено накістковий металоостеосинтез. У всіх випадках лікування ускладнилось виникненням трофічних розладів з інфікованими повношаровими дефектами м’яких тканин гомілки, які не загоювалися. Результати. Згідно з теорією ангіосом Taylor і Palmer, тіло людини розподілено на 40 тривимірних зон, які поєднують у собі шкіру з підлеглою жировою клітковиною та м’язами, мають чіткі межі кровопостачання однією живлячою артерією. Повношарові м’якотканинні шматки з урахуванням ділянок ангіосом кровопостачаються на всій площині та на всю глибину, що гарантує краще приживлення на місці пересадки. Застосування традиційних технологій пластики в пацієнтів на попередніх етапах лікування не призвело до позитивних результатів, а використання комбінованої пластики на основі концепції ангіосом дозволило отримати 100 % позитивних результатів із повним загоєнням вогнищ інфекції та відсутністю рецидивів. Висновки. Новий етап розвитку пластичної хірургії, який базується на ангіосомальній теорії будови тіла людини з боку кровопостачання Taylor і Palmer, є перспективним для застосування в ортопедії та травматології. Використання ангіосомальних шматків для пластики інфікованих дефектів м’яких тканин гомілки є ефективною технологією. Доцільно продовжити дослідження теорії ангіосом у лікуванні зазначеної патології іншої локалізації
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Малик Р. В., Бець І. Г.
Заглавие : Комбіноване заміщення дефекту в разі комплексного лікування недиференційованої плеоморфної саркоми дистального відділу великогомілкової кістки
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 93-98 (Шифр ОУ4/2020/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
ГИСТИОЦИТОМА ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ ФИБРОЗНАЯ -- HISTIOCYTOMA, MALIGNANT FIBROUS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Актуальним питанням в онкоортопедії залишається заміщення великих дефектів кісток і м’яких тканин, які утворилися після радикального видалення пухлини. Сьогодні все більшою популярністю користуються комбіновані методи заміщення великих сегментарних дефектів кісток і суглобів: дистракційний остеосинтез у комбінації з кістковою автопластикою, а також алокомпозитне ендопротезування (APC — allograft prosthesis composite). Комбінування методик дає змогу звести до мінімуму недоліки та використовувати переваги кожної. Для заміщення дефектів м’яких тканин розроблено безліч способів первинної м’якотканинної пластики залежно від локалізації та поширення пухлинного процесу. Проблема реконструкції м’яких тканин і відновлення функції суглобів і кінцівки є актуальною.Мета: навести клінічний випадок лікування злоякісної пухлини дистального відділу гомілки з використанням комплексного підходу до відновлення дефектів кісток і м’яких тканин.Методи: описаний клінічний випадок недиференційованої плеоморфної саркоми дистального відділу гомілки T2N0M0, II стадія, II клінічна група. Пацієнтці зроблено заміщення післярезекційоного дефекту дистального відділу великогомілкової кістки алокомпозитним імплантатом і шкірно-фасціальну пластику дефекту м’яких тканин нижньої третини гомілки. Результати: використання методики алокомпозитного ендопротезування дозволяє зменшити ризик розвитку ускладнень, які виникають за умов застосування окремо кісткової алопластики або ендопротезування. Використання масивної комплексної пластики дефектів м’яких тканин дає можливість отримати позитивний результат хірургічного лікування пацієнтів зі злоякісними пухлинами довгих кісток.Висновки: комплексний підхід до заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток і м’яких тканин допомагає зберегти кінцівку пацієнта в разі ураження її злоякісною пухлиною
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Порівняльна оцінка ефективності застосування малоінвазивних технологій лікування чотирьох локалізацій ушкоджень дистальних метаепіфізів довгих кісток
Место публикации : Міжнародний медичний журнал. - Харків, 2019. - Том 25, N 2. - С. 45-48 (Шифр МУ86/2019/25/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Аннотация: Шляхом клінічних досліджень обґрунтувано тактику лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів довгих кісток зі зменшенням частки накісткового остеосинтезу та відповідним збільшенням частки малоінвазивних технологій. Порівняльна оцінка результатів лікування таких пацієнтів дає змогу говорити про ефективність і доцільність застосування запропонованої тактики лікуванняDue to clinical studies the tactics of treatment of the lesions of long bone distal metaepiphyses with a reduced share of skeletal osteosynthesis and the corresponding increased share of non−invasive technologies have been substantiated. A comparative assessment of the results of treatment of such patients entitles us to speak about the effectiveness and feasibility of the proposed treatment tactics
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Власний досвід лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя
Место публикации : Травма. - Донецк, 2019. - Том 20, N 2. - С. 124-130 (Шифр ТУ3/2019/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
Аннотация: Ушкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя (ДМЕКП) залишається актуальною медико-соціальною проблемою внаслідок великої кількості (15 % переломів у дорослих) і значного числа ускладнень їх лікування (30 % і понад). Найбільш тяжкі ускладнення (ранні інфекційно-некротичні та пізні порушення регенерації) характерні для технологій відкритої репозиції і накісткового остеосинтезу. Це відбувається через необґрунтоване розширення показань на ті клінічні ситуації (наприклад, масивні внутрішньосуглобові травматичні деструкції), при яких досягнення анатомічної репозиції і надійної фіксації уламків за допомогою пластин і гвинтів видається дуже проблематичним. Для подібних ситуацій методом вибору можуть бути технології позавогнищевої фіксації. Крім того, вимагають уточнення критерії, що розмежовують показання до консервативного і хірургічного лікування. Мета. Шляхом аналізу клінічних результатів лікування 93 пацієнтів з ушкодженнями ДМЕКП об’єктивізувати критерії вибору технологій лікування, за рахунок чого поліпшити його результати. Матеріали та методи. Базою для розробки раціональної тактики лікування ушкоджень ДМЕКП можуть бути критерії нестабільності ушкоджень, на підставі яких із достатньою коректністю можливо розмежувати показання до консервативного та хірургічного лікування. Накістковий остеосинтез, як травматичну і небезпечну щодо ускладнень технологію, слід застосовувати лише в тих випадках, коли інші методики видаються неспроможними (наприклад, при ушкодженнях Бартона). Застосовувати їх слід лише після детального клініко-рентгенологічного аналізу конкретної ситуації, за наявності високого ступеня ймовірності досягнення цілей внутрішньої фіксації. Результати. В результаті застосованих технологій консервативного лікування (35 пацієнтів), зовнішньої фіксації (43 пацієнти) і внутрішньої фіксації (15 пацієнтів) отримано 72 % добрих результатів, 22 % задовільних і 6 % незадовільних (отриманих при консервативному лікуванні). Висновки. Концентрація уваги на класифікаційних ознаках, критеріях нестабільності та індивідуальних особливостях конкретних ушкоджень призвела до значного звуження показань до накісткового остеосинтезу, одночасно підвищивши його результати, що свідчить про обґрунтованість цієї тенденції. Позавогнищевий остеосинтез, що також показав високу ефективність, видається гідною і біологічно виправданою альтернативою занурювальній фіксації. Наявність відчутної кількості негативних результатів консервативного лікування вимагає розширення показань до позавогнищевого остеосинтезу на ті клінічні ситуації, при яких фіксаційний метод виявився неспроможнимForearm distal metaphyseal (FDM) fractures remains an actual medical and social problem due to a large number (15 % of fractures in adults) and a significant number of complications following their treatment (30 % and over). The most severe complications (primarily infections and late regeneration defects) are typical for open reposition technologies and internal fixation. This is due to the unjustified expansion of indications for those clinical situations (for example, massive intra-articular traumatic destruction), in which the anatomical reposition and stabile fixation of fragments using plates and screws are very problematic. For such situations, the external fixation technique can be the method of choice. In addition, the criteria for conservative and surgical treatment are to be specified. The purpose was to objectify the criteria for the treatment techniques, improve the treatment results by analyzing the clinical results of treatment of 93 patients with FDM fractures. Materials and methods. The rational treatment tactics and designating of indications for conservative and surgical treatment can be chosen based of damage instability criteria. Internal osteosynthesis, as traumatic and dangerous in relation to complications technology, should be used only in cases when other techniques seem to be untenable (for example, in case of Barton injuries). They should be used only after a detailed clinical and radiological analysis of a specific situation, in the presence of a high degree of probability of achieving the goals of internal fixation. Results. As a result of the applied technologies of conservative treatment (35 patients), external fixation (43 patients) and internal fixation (15 patients), 72 % of good results were obtained, 22 % were satisfactory and 6 % were unsatisfactory (obtained by conservative treatment). Conclusions. Focusing on classification signs, criteria for instability, and individual characteristics of specific injuries led to a significant reduction in the indications for internal osteosynthesis, while increasing its results. This indicates the validity of this trend. External osteosynthesis, which also showed a high efficiency, seems to be a worthy and biologically justified alternative to internal fixation. The presence of a significant number of negative results of conservative treatment requires an extension of the indications for external osteosynthesis for those clinical situations in which the fixation method was found to be untenable
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Критерії вибору технологій лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 3. - С. 99-106 (Шифр ТУ3/2018/19/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
Аннотация: Пошкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя становлять 15 % переломів кісток у дорослих. Близько 53,3 % вимагають репозиції кісткових уламків; серед них половина (26,6 %) - це тяжкі нестабільні переломи типу В і С (за класифікацією АО), лікування яких здебільшого пов'язане з хірургічними втручаннями. Решта 46,7 % ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя - це переломи без зміщення уламків або при яких величина зсувів не перевищує допустимих параметрів (за критеріями якості репозиції); такі пошкодження лікують іммобілізаційним методом амбулаторно. Однак практика надання травматологічної допомоги на амбулаторному етапі свідчить про те, що спроби репозиції уламків при пошкодженнях даної локалізації робляться в більшості пацієнтів без урахування класифікаційних ознак переломів, і тільки їх безуспішність або вторинне зміщення є причиною для направлення пацієнта в стаціонар (на жаль, у терміни 2 - 4 тижні і більше). Мета роботи - на підставі клінічних досліджень уточнити й об'єктивізувати критерії вибору технологій лікування пошкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя. Проаналізовані результати лікування 100 пацієнтів, направлених у стаціонар після невдалих спроб амбулаторного лікування. 38 пацієнтам були виконані повторні спроби закритої репозиції і консервативного лікування за умов стаціонару, 45 пацієнтам проведено позавогнищевий дистракційний остеосинтез, 17 пацієнтам - відкрита репозиція і накістковий остеосинтез. Аналіз отриманих результатів лікування дозволив зробити висновки про те, що при пошкодженнях дистальних метаепіфізів кісток передпліччя доцільно вдаватися до повторної репозиції з подальшим консервативним лікуванням у стаціонарі, що дає позитивні результати лікування у 84 % випадків за умови, що показник ризику вторинного зміщення не перевищує 3 балів. При ризику вторинного зміщення 4 - 5 балів показані або відкрита репозиція уламків і накістковий остеосинтез, або позавогнищевий дистракційний остеосинтез. При переломах типу А, В і С, де величина уламків дозволяла фіксувати їх за допомогою пластин і гвинтів діаметром 3,5 мм (і за відсутності імпресійної деформації), існує можливість реалізації завдань накісткового остеосинтезу (анатомічна репозиція, надійна фіксація без додаткової іммобілізації, рання функція). Тільки такий результат погружної фіксації може виправдати травматичність і високий ризик ускладнень даної технології. Висновки: позавогнищевий остеосинтез відрізняється універсальністю і відповідністю біологічним принципам, при цьому дає стабільно позитивні результати лікування переломів дистальних метаепіфізів кісток передпліччя і мінімальну кількість ускладнень
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Тактико-технологічні особливості лікування ушкодження дистального метаепіфіза стегнової кістки
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 2. - С. 91-97 (Шифр ТУ3/2018/19/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ПОВЯЗКИ ГИПСОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ -- CASTS, SURGICAL
Аннотация: Відомо, що тяжкі ушкодження дистального метаепіфіза стегнової кістки частіше виникають у двох категорій постраждалих: у молодих чоловіків внаслідок високоенергетичної травми або у жінок старших вікових груп на тлі остеопоротичних змін кісткової структури, при падінні на коліно з висоти зросту. Незважаючи на інтенсивний розвиток травматології та новітні розробки АО, аналіз інформаційних джерел свідчить про відсутність єдиної концепції лікування ушкоджень дистального метаепіфіза стегнової кістки, оскільки рекомендації щодо тактики і технологій лікування мають суперечливий характер. Ідеальні умови для отримання високих результатів лікування переломів дистального відділу стегна можуть бути створені методами внутрішньої фіксації, за умови відсутності в подальшому необхідності додаткової іммобілізації і створення умов для ранньої мобілізації колінного суглоба. Однак на практиці можливості для виконання ідеально оптимального і надійного заглибного остеосинтезу є далеко не завжди: тяжка травматична деформація суглобового кінця стегнової кістки (перелому типу С) і остеопоротичні зміни структурного стану кісткової тканини можуть істотно впливати на якість фіксації та вимагають використання більш гнучкоїй адаптивної тактики лікування в кожному конкретному випадку. Мета. Оптимізація тактики лікування переломів дистального метаепіфіза стегнової кістки. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження є результати лікування 44 пацієнтів із переломами дистальних відділів стегна, обох статей і різних вікових груп. У лікуванні використана внутрішня фіксація (16 випадків), позавогнищевий остеосинтез (14 випадків), скелетне витягування (9 випадків) і фіксаційний метод (5 випадків). Результати оцінювали за бальною системою, розробленою професором С.Д. Тумяном. Результати. Аналіз результатів привів до висновків про те, що в низці клінічних ситуацій (тяжкі травматичні деструкції суглобового кінця стегна й остеопороз) відсутні перспективи отримання добрих анатомічних і функціональних результатів використання внутрішньої фіксації, при високому ризику тяжких необоротних ускладнень. Методи позавогнищевого остеосинтезу значною мірою можуть бути альтернативою внутрішньої фіксації. Висновки. Архаїчні технології скелетного витягування та гіпсової іммобілізації до цього часу є затребуваними і знаходять своє місце в лікуванні переломів дистального метаепіфіза стегна на медичному просторі України
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г., Логвін А. В., Малясов О. Г.
Заглавие : Гнійно-септичні ускладнення хірургічного лікування метаепіфізарних переломів довгих кісток
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 4. - С. 62-66 (Шифр ОУ4/2017/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 66
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: В последние десятилетия для лечения переломов костей применяют металлоостеосинтез (МОС), показания к которому стремительно расширяются, чему способствует распространение разработок Международной ассоциации остеосинтеза (АО). Вместе с этим отмечается значительное количество осложнений МОС, в первую очередь, гнойно-воспалительных. Принято считать, что осложнения при использовании всемирно признанных технологий АО связаны только с низкой профессиональной подготовкой хирургов, с чем трудно согласиться полностью. Цель работы - провести ретроспективный анализ причин возникновения гнойно-септических осложнений (ГСО) после МОС переломов дистальных метаэпифизов длинных костей (ДМЭДК) и на его основе определить тактико-технологические меры для снижения их количества. Использован клинический материал отделения костно-гнойной инфекции КУОЗ "Харьковской городской многопрофильной больницы N 18". В группу исследования вошло 78 пациентов с гнойно-септическими осложнениями после остеосинтеза переломов ДМЭДК. Прослежена взаимозависимость между ГСО и выбраной тактикой хирургического лечения. Среди наиболее вероятных причин ГСО после МОС переломов типа pilon названы либо тактические, либо ошибки предоперационного планирования. В случае открытых и высокоэнергетических повреждений ДМЭДК рекомендовано отдавать предпочтение внеочаговым методам остеосинтеза. Сделаны выводы, что для профилактики ГСО необходимо глубокое осмысление технологий АО в свете биологических принципов остеосинтеза, тщательное предоперационное планирование, технологическое обеспечение операций, подготовка хирургов, расширенное использование методов внеочаговой фиксации при открытых и высокоэнергетических повреждениях
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г., Ашукіна Н. О., Мальцева В. Є., Нікольченко О. А.
Заглавие : Особливості регенерації кісткової та хрящової тканини після травматичних внутрішньосуглобових ушкоджень (експериментальне дослідження)
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 6. - С. 85-91 (Шифр ТУ3/2018/19/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
Аннотация: На сьогодні в лікуванні внутрішньосуглобових переломів домінують технології відкритої репозиції і заглибного остеосинтезу. За наявності безлічі позитивних якостей, характерних для цих технологій, об’єктивним негативним чинником є їх висока травматичність, що обумовлює значну кількість ранніх гнійно-некротичних ускладнень і пізніх порушень регенерації. Ці обставини змушують знову загострити увагу на об’єктивізації свідчень щодо відкритих хірургічних втручань при тяжких внутрішньосуглобових травматичних ушкодженнях. Закриті технології лікування внутрішньосуглобових переломів не викликають питань стосовно травматичности і ризику гнійно-некротичних ускладнень, але репозиційні можливості позавогнищевого остеосинтезу і фіксаційного методу вважаються обмеженими. Один із шляхів поліпшення функціональних результатів закритих технологій — використання ефекту функціонального ремоделювання. Це явище помічено в клінічній практиці, коли первинні сумнівні результати закритої репозиції відламків істотно поліпшувалися в процесі функціонального лікування і наступні функціональні результати лікування виявлялися цілком прийнятними. Такі позитивні перспективи зажадали поглибленого вивчення і визначення умов, необхідних для реалізації ефекту функціонального ремоделювання, і в першу чергу — оптимальних термінів для початку функціонального лікування. Питання про терміни виникло не випадково, тому що існуюча теза «чим раніше, тим краще» на практиці має сумнівний вигляд і, крім того, не має ніякої доказової бази. Мета. На підставі вивчення структурних змін у повношаровому дефекті суглобової поверхні встановити оптимальні тимчасові параметри проведення реабілітаційного лікування для реалізації ефекту функціонального ремоделювання. Матеріали та методи. Виконано експериментальне дослідження на 28 статевозрілих щурах, яким після артротомії колінного суглоба наносили стандартні травматичні ушкодження зовнішнього виростка стегнової кістки. Для стандартизації механізму травми розроблено спеціальний пристрій. Піддослідних тварин об’єднали в 4 групи по 7 особин, яких виводили з експерименту в терміни 3, 7, 14, 28 днів після травми, і виконували гістоморфологічне дослідження препаратів із зони ушкодження. Результати. Встановлено, що протягом перших двох тижнів після травми в зоні ушкодження проходять регенеративні процеси з утворенням органоспецифічних структур, однак механічні властивості регенерату ще не достатні для первинного знерухомлення країв хрящового дефекту, що, як доведено, є основною умовою для утворення хрящеподібної тканини. З цієї причини функціональне лікування в цей період може тільки сповільнити процес регенерації. На 14-ту добу констатовано інтенсивне формування кісткової тканини субхондральних зон, що є прогностично позитивною ознакою, від якої (що також доведено) прямо залежить регенерація хряща. Цим маніфестуються ознаки готовності регенерату до ремоделювання хрящових дефектів. Протягом останніх двох тижнів спостерігалося моделювання суглобових поверхонь шляхом замісного заповнення дефектів кістковою тканиною пластинчастої структури і формування волокнистого хряща; відновлення гіалінового хряща не відбувалося. Висновки. Обґрунтованими термінами початку функціонального лікування є період із третього і не пізніше кінця четвертого тижня після травми, що є оптимальним для реалізації ефекту функціонального ремоделювання ушкоджених суглобових поверхоньToday, the technology of open reposition and external osteosynthesis (AO) is leading one in the treatment of intraarticular fractures. In the presence of many positive characteristic of these technologies, their high invasiveness, causing a significant amount of early infection necrotic complications and late regeneration disorders, is an objective factor. These circumstances are forcing again to focus on the objectification of indications for open surgical interventions in severe intraarticular traumatic injuries. Extrafocal technologies for the treatment of intraarticular fractures do not raise questions regarding the morbidity and the risk of infection necrotic complications, but the reposition possibilities of the extrafocal osteosynthesis and fixation method are considered limited. One of the ways to improve the functional results of closed technologies is to use the effect of functional remodeling. This phenomenon was observed in clinical practice, when the primary controversial results of closed fragment reposition improved significantly during functional treatment, and the subsequent functional results of treatment were quite acceptable. Such positive perspectives required an in-depth study and determination of the conditions necessary for the implementation of the effect of functional remodeling and, first of all, the optimal time for the start of functional treatment. The issue of timing did not arise by chance, since the existing thesis “the sooner the better” looks doubtful in practice, and, moreover, it has no evidence base. The purpose was to establish the optimal time parameters for the rehabilitation treatment in order to realize the effect of functional remodeling of traumatic injuries of the articular surfaces. Materials and methods. An experimental study was performed on 28 adult rats that, after arthrotomy of the knee joint, were subjected to standard traumatic injuries of the lateral condyle of the femur. To standardize the mechanism of injury, a special device was developed. Experimental animals were combined into 4 groups of 7 individuals. On days 3, 7, 14, 28, they were sacrificed, and histomorphological study of preparations from the damage zone was performed. Results. It was found that during the first two weeks after injury, regenerative processes in the damage zone occur, with the formation of organ-specific structures, however, the mechanical properties of the regenerate are not yet sufficient for the primary immobilization of the margins of the cartilage defect, which, as proved, is the main condition for the formation of cartilage. For this reason, functional treatment during this period can only slow down the regeneration process. On day 14, an intensive formation of bone tissue of the subchondral zones was established that is a positive prognostic sign, on which (as also proven) the regeneration of cartilage directly depends. This indicates the signs of regenerate readiness for remodeling cartilage defects. Over the past two weeks, modeling of the articular surfaces has been observed by defect replacing of a bone lamellar structure and forming fibrous cartilage; hyaline cartilage recovery did not occur. Conclusions. The reasonable time to start functional treatment is the period from the beginning of the third and no later than the end of the fourth week after the injury, which is optimal for realizing the effect of functional remodeling of damaged articular surfaces
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Особливості лікування ушкоджень дистального метаепіфізу плечової кістки
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 5. - С. 122-128 (Шифр ТУ3/2018/19/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
Аннотация: Серед ушкоджень дистальних метаепіфізів довгих кісток переломи дистальних відділів плечової кістки займають особливе місце, являючи одне з найбільш складних завдань лікування переломів. Становлячи досить значну частину всіх внутрішньосуглобових переломів (19 %), вони часто призводять до неможливості самообслуговування через вельми скромні функціональні результати лікування та високе число ускладнень, яких, за різними даними, налічувалося до 67 %. Ще в 50-х роках минулого століття спроби хірургичного відновлення анатомії дистального суглобового кінця плечової кістки при його багатоосколкових ушкодженнях вважалися приреченими на невдачу; функціональні результати лікування відповідали анатомічним. Значні зміни в цьому питанні пов’язані з явищем технологій накісткового остеосинтезу, розроблених АО: малоконтактні премодельовані пластини та гвинти з кутовою стабільністю радикально змінили прогнози хірургічного лікування в кращу сторону. Однак технології залишаються досить агресивними і травматичними, їх важко пов’язати з біологічними принципами лікування переломів, яким останніми роками приділяється так багато уваги тими ж розробниками АО. З цієї причини має місце значна кількість ускладнень, як ранніх (гнійно-некротичних), так і пізніх (пов’язаних із ненадійністю фіксації уламків і порушеннями регенерації). Ці обставини викликають необхідність ще раз переглянути можливості традиційних технологій (скелетного витягнення, іммобілізаційного методу та позавогнищевого остеосинтезу), чітко визначити їх роль і місце в лікуванні переломів дистального суглобового кінця плеча, тим більше, що, незважаючи на їх позірну архаїчність, вони і сьогодні реально застосовуються для цих цілей. Мета. Порівняльний аналіз ефективності реально застосовуваних технологій консервативного та хірургічного лікування і на його основі — уточнення тактико-технологічних принципів лікування переломів дистального метаепіфіза плечової кістки. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження стали результати лікування 37 пацієнтів різної статі та різних вікових груп, при лікуванні яких застосовано відкриту репозицію і накістковий остеосинтез (n = 15), позавогнищевий остеосинтез (n = 11), скелетне витягнення (n = 5), фіксаційний метод (n = 6). Результати. Аналіз даних показав, що відмінних анатомічних і функціональних результатів можна досягти переважно методом накісткового остеосинтезу. Але використання відкритої репозиції із заднього хірургічного доступу з перетином ліктьового відростка та фіксація уламків за допомогою малоконтактних премодельованих пластин і гвинтів із кутовою стійкістю виправдані тільки тоді, коли цим реально досягається відновлення анатомії ушкодженого сегмента і можливість ранньої функції ліктьового суглоба за відсутності необхідної зовнішньої іммобілізації. В інших варіантах результати лікування не перевищують таких при використанні позавогнищевого остеосинтезу та скелетного витягнення та не виправдовують високої травматичності і високого ризику ускладнень накісткового остеосинтезу. Висновки. Позавогнищевий остеосинтез, скелетне витягнення та фіксаційний метод, незважаючи на гадану застарілість, можуть бути методами вибору при лікуванні ушкоджень дистального метаепіфіза плечової кістки за умови їх уважного і мотивованого використання
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бець І. Г.
Заглавие : Дискусійні питання хірургічного лікування переломів pilon
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 4. - С. 65-71 (Шифр ТУ3/2018/19/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Однією з ознак сучасного розвитку травматології є значне поширення технологій заглибного остео-синтезу, і розробки АО вже набули світового значення. Але з ряду об’єктивних причин цей процес має не тільки позитивні, але й негативні наслідки. Велика кількість ранніх гнійно-некротичних ускладнень і пізніх порушень регенерації пов’язана зі значною травматичністю відкритої репозиції кісткових відламків і накістковим (внутрішньокістковим) остеосинтезом, коли ушкодження тканини внаслідок операційної травми ставляться на межу виживання. Особливо наочно це проявляється при високоенергетичній травмі дистального відділу гомілки (pilon), де ускладнення досягають 54 %. Переваги заглибного остеосинтезу можна вважати реалізованими тільки в тому випадку, коли досягнуто анатомічну репозицію і надійну фіксацію кісткових відламків, що виключають необхідність додаткової іммобілізації, що передбачає раннє функціональне лікування без ризику вторинного зміщення. Однак такі результати при ушкодженнях pilon (зокрема, при багатоосколкових імпресійних деструкціях дистального метаепіфіза гомілки) застосуванням накісткового остеосинтезу технічно не можуть бути досягнуті. Такі ситуації необхідно прогнозувати на етапі передопераційного планування і приймати оперативні рішення, оскільки сумнівний результат занурювальної фіксації не виправдовує високого ризику ускладнень і значних матеріально-технічних зусиль. Альтернативою накісткового остеосинтезу значною мірою може бути позаосередковий остеосинтез, що характеризується універсальністю, малоінвазивністю, відповідністю біологічних принципів, а тому не має тяжких незворотних ускладнень. Відносна обмеженість репонуючих можливостей цих технологій може бути значною мірою обумовлена використанням функціонального ремоделювання суглобових поверхонь на підставі застосування сучасних методів функціонального ортезування. Мета дослідження: підвищити ефективність та зменшити кількість ускладнень хірургічного лікування переломів pilon шляхом використання фізіологічних малотравматичних технологій. Матеріалом для роботи є аналіз результатів лікування 42 хворих із відкритими та закритими ушкодженнями pilon всіх основних типів у постраждалих обох статей і різних вікових груп. Передопераційне планування та подальша тактика хірургічного лікування залежали від наявності або відсутності відкритого ушкодження, результатів дистракційного рентгенологічного тесту, характеру ушкодження малогомілкової кістки. Основним методом фіксації був позаосередковий остеосинтез за допомогою односторонніх стрижневих апаратів різних типів, що використовуються в необхідних схемах монтажу. Внаслідок лікування отримано 31 % відмінних, 36 % добрих, 28 % задовільних і 5 % незадовільних результатів. Результати лікування вказують на надійність технології щодо профілактики тяжких інвалідизуючих ускладнень завдяки її відповідності біологічним принципам
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)