Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Бишовець, С. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 30
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Бишовець, С. М.
Асинхронна інтратекальна анестезія при хірургічному лікуванні пахової грижі [Текст] / С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 36-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
ИНЪЕКЦИИ СПИННОМОЗГОВЫЕ -- INJECTIONS, SPINAL
Аннотация: Хворим основної групи (n = 20; 39,4 року ± 4,1 року; 71,4 кг ± 4,3 кг, I–II ASA) виконано асинхронну інтратекальну анестезію (АІА) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при герніопластиці пахової грижі. В контрольній групі (n = 20; 42,6 року ± 0,9 року; 75,4 кг ± 3,6 кг, I–II ASA) проведено синхронну інтратекальну анестезію (СІА) 15 мг ізобаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. АІА та СІА ефективно забезпечували знеболення операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При АІА гемодинаміка була стабільною за рахунок латерального, а не білатерального симпатичного блоку на відміну від СІА. Покращання якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Інтратекальне застосування бупівакаїну з включенням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним введенням інших опіоїдів
In the main group (n = 20; 39.4 years ± 4.1 years; 71.4 kg ± 4.3 kg, I–II ASA) asynchronous intrathecal anaesthesia (AIA) 10 mg of hyperbaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine was administered in patients with inguinal hernia repair. The control group (n = 20; 42.6 years ± 0.9 years; 75.4 kg ± 3.6 kg, I–II ASA) received synchronous intrathecal anaesthesia (SIA) 15 mg with isobaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine during similar operation. The AIA and SIA provided effective pain relief for operations with long postoperative analgesia. In the AIA group, a hemodynamics was stable due to the lateral rather than bilateral sympathetic block, in contrast to the CIA. Improving the quality of analgesia allowed an early activation and enteral nutrition of patients, as well as a shortened rehabilitation period. An intrathecal administration of bupivacaine supplemented with buprenorphine was characterized by a significantly smaller number of negative side effects compared with the corresponding administration of other opioids
Доп.точки доступа:
Дзюба, Д. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бишовець, С. М.
Злоякісна гіпертермія [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 7. - С. 142-144

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕРМИЯ ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ -- MALIGNANT HYPERTHERMIA (диагноз, лекарственная терапия, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ДАНТРОЛЕН -- DANTROLENE (терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бишовець, С. М.
Трикомпонентна місцева анестезія для знеболювання лапароскопічних втручань [Текст] / С. М. Бишовець // Український медичний часопис = Украинский медицинский журнал=Ukrainian medical journal : Наук.-практ. загальномед. журн. - 2013. - № 4. - С. 146-150. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1562-1146

MeSH-главная:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бишовець, С. М.
Стан гемодинаміки та глікемії при тотальній інтравенозній анестезії в абдомінальній хірургії / С. М. Бишовець, В. М. Орел, К. В. Гаєвський // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - № 2. - С. 58-64

MeSH-главная:
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (физиология)
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE
(хирургия)
Доп.точки доступа:
Орел, В. М.
Гаєвський, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості застосування каудальної аналгезії розчином бупівакаїну у поєднанні з бупренорфіном при ендоваскулярних оперативних втручаннях на периферичних артеріях [Текст] / Д. О. Дзюба [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 1. - С. 99-101. - Бібліогр.: с. 101

MeSH-главная:
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (методы)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БУПРЕНОРФИН -- BUPRENORPHINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Проблема лікування післяопераційного больового синдрому залишається актуальною, незважаючи на розвиток медицини. У наш час існує широкий вибір методик аналгезії та медикаментів, але це суттєво не впливає на частоту виникнення післяопераційного больового синдрому. Показано, що інтенсивна больова імпульсація притаманна навіть невеликим оперативним втручанням, до яких належать і ендоваскулярні втручання. Різновидом епідуральної аналгезії є каудальна анестезія. У статі наведені особливості застосування цієї методики
Доп.точки доступа:
Дзюба, Д. О.
Бишовець, С. М.
Галушко, О. А.
Верещагін, С. В.
Донець, В. В.
Богдан, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бишовець, С. М.
Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 110-115. - Бібліогр.: с. 113-114

MeSH-главная:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (методы)
АЗОТА ЗАКИСЬ -- NITROUS OXIDE
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
Аннотация: Регіонарні методи знеболювання лапароскопії мають певні переваги перед наркозом. Карбоксиперитонеум при лапароскопії є загальноприйнятим, але при виконанні операції під високою спінальною анестезією (Th2–3) інтактною залишається діафрагма. Іритація діоксидом вуглецю діафрагмального нерва викликає потужний больовий плечолопатковий синдром, що потребує застосування загального знеболювання. Мета роботи: удосконалити анестезіологічне забезпечення лапароскопії шляхом поєднання регіонарних технік знеболювання — спінальної анестезії, правобічної поверхневої блокади шийного сплетення та термінальної анестезії поверхні діафрагми, застосовуючи динітрогеноксидперитонеум замість карбоксиперитонеуму. Матеріали та методи. Досліджено 300 пацієнтів (вік — 55,5 ± 3,3 року, маса тіла — 76,8 ± 2,4 кг, індекс маси тіла — 29,2 ± 0,9 кг/м2, I–III ASA). Спектр захворювань: жовчнокам’яна хвороба, грижі, кіста яєчника, варикоцеле, фіброміома матки, спайкова хвороба, гострий апендицит, абсцес/кіста печінки. Анестезіологічний супровід: спінальна анестезія гіпербаричним бупівакаїном (10–20 мг) у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну; для профілактики больового плечолопаткового синдрому — правобічна поверхнева блокада шийного сплетення бупівакаїном (0,125%, 10 мл), спреєве обприскування діафрагми лідокаїном (3%, 10 мл, через лапароскопічний порт), для створення пневмоперитонеуму — закис азоту. Пацієнти отримували до операції: перорально по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до лапароскопії; перорально/внутрішньовенно 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово 20 мг нефопаму; внутрішньовенно: 8 мг дексаметазону, 8 мг ондансетрону, 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом однієї/двох діб: перорально по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Результати. Після премедикації хворі перебували в спокійному психоемоційному стані. У всіх пацієнтів у періопераційному періоді не спостерігалося м’язового тремтіння. Адекватність знеболювання визначалася хворими, які характеризували свій стан як «повна відсутність болю». Не було скарг на біль у плечі та лопатці. У 100 % випадків розвивалася седація різного ступеня. Механізм цього явища, імовірно, пов’язаний із резорбцією інтратекального бупренорфіну та інтраабдомінального закису азоту. При спонтанному диханні не було респіраторної дисфункції. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася адреналіном та тартратом (0,019–0,038–0,057 мкг/кг/хв). Після закінчення операції пацієнтів відразу ж переводили до профільних відділень. В середньому хворі активізувалися через 2–3 год після трансферу із операційної. У перший післяопераційний день починали ентеральне харчування. Якість післяопераційного аналгетичного профілю характеризувалася позитивно. Необхідності в додатковому призначенні опіоїдів не виникало. Вираженість больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю від 0 до 10 балів через 3, 10, 24 і 48 год після операції. Динаміка ступеня післяопераційного болю була такою (M ± m): 0; 0,27 ± 0,02 (p = 0,157); 0,41 ± 0,07 (p = 0,0001); 0,45 ± 0,06 (p = 0,0001) відповідно. Період госпіталізації становив 31,0 ± 1,6 год. Висновки. Діоксид вуглецю порівняно із закисом азоту є більш токсичним газом при створенні пневмоперитонеуму для лапароскопії. Динітрогеноксидперитонеум разом із поверхневою блокадою шийного сплетення та термінальною анестезією діафрагми запобігав виникненню больового плечолопаткового синдрому. Заміна карбоксиперитонеуму на динітрогеноксидперитонеум дозволяла виконувати лапароскопічні операції під симультанною регіонарною анестезією, уникаючи загальних методів знеболювання з відомими побічними ефектами
Свободных экз. нет

Найти похожие

    Бишовець, С. М.
    Медикаментозна підготовка пацієнтів перед спінальною анестезією в абдомінальній хірургії [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 49-56

Рубрики: Дексаметазон

   Декскетопрофен

   Мелатонин

   Нефопам

   Ондансетрон

   Парацетамол

MeSH-главная:
ПРЕМЕДИКАЦИЯ -- PREMEDICATION (использование, методы)
(хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование, методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бишовець, С. М.
Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 124-129. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
Аннотация: У сучасній абдомінальній хірургії значну частку займають тривалі оперативні втручання. Техніка пролонгованої субарахноїдальної блокади (СБ) катетерами G22, G24 дозволяє надійно ідентифікувати субарахноїдальний простір, швидко вводити анестетик, забезпечуючи його адекватне змішування з ліквором. Швидкість розвитку анестезії, її глибина, надійність, керованість та відсутність системної токсичності характеризують катетерну СБ як перспективну техніку у практиці анестезіолога. Мета. Удосконалення анестезіологічного забезпечення в абдомінальній хірургії шляхом катетеризації спинномозкового каналу і пролонгації СБ відповідно до тривалості операції. Матеріали та методи. Досліджені 15 пацієнтів (64,4 ± 5,2 року; 78,9 ± 6,6 кг; II–III за ASA). Захворювання: деструктивний холецистит (1), післяопераційна вентральна грижа, ожиріння (6), защемлена післяопераційна вентральна грижа з некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із сегментарним тромбозом — некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із приводу раку сигмоподібної кишки (2), рак сигмоподібної кишки (2), рак шлунка зі стенозом виходу зі шлунка (2). На рівні L2–3 виконувалась катетеризація спинномозкового каналу за допомогою набору Spinocath із діаметром катетера G22 (B. Braun, ФРН). СБ здійснювали гіпербаричним бупівакаїном у дозі 20 мг у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну. Положення хворого — на боці. Головний кінець операційного столу опущено (кут 10–15º). Після інтратекальної ін’єкції пацієнта повертали на спину, а стіл вирівнювали в горизонтальне положення. Рівень СБ — Th2–3. Подовження анестезії здійснювали за потребою додатковим уведенням гіпербаричного бупівакаїну по 10 мг. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; внутрішньовенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; внутрішньовенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася внутрішньовенним застосуванням адреналіну гідротартрату (0,09–0,27 мг/год або 0,019–0,057 мкг/кг/хв). У післяопераційному періоді інтратекально вводили по 0,06 мг бупренорфіну кожні 24 год протягом двох діб і вилучали спінальний катетер. Результати. Після премедикації мелатоніном і нефопамом хворі перебували у відносно спокійному психоемоційному статусі. Адекватність знеболювання визначалася самими пацієнтами, які характеризували свій стан як комфортний, із повною відсутністю болю. Аналгезія поширювалася на зону іннервації Тh2–3–S5. Максимальна доза бупівакаїну за час операції досягала 40 мг. Корекцію гіпотензії та брадикардії ефективно забезпечували інфузією малих доз адреналіну. Залежно від рівня артеріального тиску й частоти серцевих скорочень змінювали швидкість введення адреналіну. Оптимізація артеріального тиску і частоти серцевих скорочень відбувалася реципрокно. Частота дихання була в межах 12–16 за 1 хв, SpO2 — 96–99 %. Після операції пацієнтів переводили до хірургічних відділень. Під час транспортування та подальшого лікування хворі були притомні, гемодинамічні параметри, а також дихальна функція залишалися стабільними, зберігався частковий моторний блок, швидкість регресії якого залежала від інтратекальної дози бупівакаїну. В жодному випадку не відзначали постпункційного головного болю. У першу післяопераційну добу вислуховувалась активна перистальтика. Хворі починали активно рухатися через 2–3 год після переводу з операційної. Із першої доби після операції призначали раннє ентеральне харчування. Динаміка ступеня післяопераційного болю за числовою рейтинговою шкалою болю: через 3 год — 0 балів; через 10 год — 1,60 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 24 год — 1,20 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 48 год — 1,06 ± 0,01 бала (р = 0,0001). Через 30 хв після інтратекального введення бупренорфіну вираженість післяопераційного болю дорівнювала нулю. Висновки. Застосування технології катетеризації субарахноїдального простору дозволяло проводити СБ при абдомінальних операціях будь-якої тривалості й травматичності. Катетерна СБ бупівакаїном і бупренорфіном поєднано з нефопамом, декскетопрофеном та парацетамолом була ефективним методом контролю больового синдрому у післяопераційному періоді. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранню активізацію та харчування пацієнтів і, відповідно, скорочувало період реабілітації
In modern abdominal surgery, significant proportion belongs to long surgical interventions. The technique of prolonged subarachnoid block (SB) with G22 and G24 catheters helps reliably identify the subarachnoid space, quickly inject the anaesthetic, ensuring its adequate mixing with liquor. The rate of anaesthesia development, its depth, reliability, controllability and the absence of systemic toxicity characterizes catheter SB as a promising technique in the practice of the anaesthesiologist. Materials and methods. The study involved 15 patients (64.4 ± 5.2 years; 78.9 ± 6.6 kg; II–III ASA). Diseases: destructive cholecystitis (1), postoperative ventral hernia, obesity (6), strangulated postoperative ventral hernia with necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction with segmental thrombosis — necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction due to sigmoid colon cancer (2), sigmoid colon cancer (2), gastric cancer with pyloric stenosis (2). At the L2–3 level, the spinal canal catheterization was performed using Spinocath kit with G22 catheter (B. Braun, Germany). SB was performed with hyperbaric bupivacaine at a dose of 20 mg in combination with 0.06 mg of buprenorphine. The position of the patient was lateral. The head end of the operating table was lowered (angle — 10–15°). After intrathecal injection, the patient was turned on his back, and the table was put in a horizontal position. SB level — Th2–3. The prolongation of anaesthesia was carried out “as needed” by the additional injection of hyperbaric bupivacaine 10 mg. Before the surgery, patients received: orally — 6 mg of melatonin at bedtime the day before intervention and 1 h prior to the surgery; orally/intravenously — 1 g of paracetamol; intramuscularly — 20 mg of nefopam; intravenously — 8 mg of dexamethasone; intravenously — 8 mg of ondansetron; intravenously — 50 mg of dexketoprofen. After the operation, for two/three days: orally/intravenously — 1 g of paracetamol every 8 h, intravenously — 50 mg of dexketoprofen every 8 h. Hemodynamic stabilization was carried out by administration of intravenous adrenaline hydrotartrate (0.09–0.27 mg/h or 0.019–0.057 μg/kg/min). In the postoperative period, 0.06 mg of intrathecal buprenorphine was injected every 24 h for 2 days, and a spinal catheter was removed. Results. After premedication with melatonin and nefopam, patients had a relatively quiet psycho-emotional status. The adequacy of anaesthesia was determined by the patients themselves, who characterized their condition as comfortable with “no pain”. Analgesia covered the Th2–3-S5 innervation zone. The maximum dose of bupivacaine during the operation reached 40 mg. Correction of hypotension and bradycardia was effectively provided by infusion of small doses of adrenaline. Depending on the level of blood pressure and heart rate, the rate of adrenaline injection was changed. Optimization of blood pressure and heart rate occurred reciprocally. Respiratory rate was 12–16 per minute, SpO2 — 96–99 %. After the operation, patients were transferred to the surgical department. During transportation and further treatment, patients were conscious, hemodynamic parameters and respiratory function remained stable, a partial motor block was detected, its regression rate depended on the intrathecal dose of bupivacaine. There was no postdural puncture headache. During the first postoperative day, active peristalsis was noted. Patients began to move actively 2–3 h after the transfer from the operating room. From the first day after the surgery, early enteral feeding was started. The dynamics of postoperative pain severity according to a numerical rating scale was: 3 h after — 0 points; 10 h — 1.60 ± 0.02 points (p = 0.0001); 24 h — 1.20 ± 0.02 points (p = 0.0001); 48 h after — 1.06 ± 0.01 points (p = 0.0001). Thirty minutes after the intrathecal administration of buprenorphine, the severity of postoperative pain was 0. Conclusions. The use of subarachnoid catheterization made it possible to perform SB during abdominal surgeries of any duration and injury rate. Catheter SB with bupivacaine and buprenorphine in combination with nefopam, dexketoprofen and paracetamol was an effective method for pain control in the postoperative period. Improving the quality of analgesia allowed for early activation and nutrition of patients and, accordingly, shortened the rehabilitation period
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бишовець, С. М.
Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу / С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 61-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL (хирургия)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
БУПРЕНОРФИН -- BUPRENORPHINE
Аннотация: Основній групі (n = 20; 39,4 ± 4,1 року; 71,4 ± 4,3 кг, I–II за ASA) виконано однобічну субарахноїдальну блокаду (ОСБ) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при пластиці пахового каналу. Контрольній групі (n = 20; 42,6 ± 0,9 року; 75,4 ± 3,6 кг, I–II за ASA) проведено двобічну субарахноїдальну блокаду (ДСБ) 15 мг ізобаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. ОСБ і ДСБ ефективно забезпечували знеболювання операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При ОСБ гемодинаміка була стабільною внаслідок застосування однобічного, а не двобічного симпатичного блоку на відміну від ДСБ. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Субарахноїдальне введення бупівакаїну з додаванням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним уведенням інших опіоїдів
Доп.точки доступа:
Дзюба, Д. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Бишовець, С. М.
Корекція ускладнень при високій субарахноїдальній блокаді / С. М. Бишовець, В. Б. Щупачинський, В. А. Васильєв // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 83

MeSH-главная:
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (вредные воздействия)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
Аннотация: Проведено понад 2000 субарахноїдальних блокад (СБ) для знеболювання абдомінальних операцій. СБ здійснювали на рівні L2–3 10–20 мг гіпербаричного бупівакаїну з 0,06 мг бупренорфіну. Рівень блоку — Th2–3. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; довенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; довенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, довенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год
Доп.точки доступа:
Щупачинський, В. Б.
Васильєв, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)