Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Блюм, Я. Б.$<.>)

Общее количество найденных документов : 67
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-67

Ідентифікація гомологів генів Sr33і і Sr35 у культурних злаків, споріднених з Aegilops tauschii та Triticum monococcum [Текст] / Б. В. Іващук [и др.] // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 4. - С. 26-37

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (вредные воздействия, генетика)
Кл.слова (ненормированные):
СТЕБЛЕВАЯ РЖАВЧИНА UG99
Доп.точки доступа:
Іващук, Б. В.
Пірко, Я. В.
Галкін, А. П.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Індукція стійкості пшениці проти збудника базального бактеріозу рістстимулювальними бактеріями [Текст] / Ю. В. Коломієць [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 6. - С. 14-22

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология, рост и развитие)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (иммунология, метаболизм)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (патогенность)
Аннотация: Застосування суспензії клітин рістстимулювальних бактерій (Bacillus subtilis) спричиняє підвищення ступеня стійкості рослин пшениці ярої сорту Гренні проти збудника базального бактеріозу (Pseudomonas syringae pv. atrofaciens) на 25 %. Визначено ініціацію синтезу біополімерів клітинної стінки, зокрема целюлози, лігніну і суберіну й акумуляцію вмісту оксикоричних і оксибензойних кислот в листках рослин
Доп.точки доступа:
Коломієць, Ю. В.
Григорюк, І. П.
Ліханов, А. Ф.
Буценко, Л. М.
Пасічник, Л. А.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Плоховская, С. Г.
Влияние холода на организацию актиновых филаментов в различных типах клеток корня Arabidopsis thaliana [Текст] / С. Г. Плоховская, А. И. Емец, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 5. - С. 65-71

MeSH-главная:
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE (вредные воздействия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (цитология)
ЦИТОСКЕЛЕТ -- CYTOSKELETON
Доп.точки доступа:
Емец, А. И.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Внутрішньовидова диференціація омели білої (Viscum album L.) за допомогою оцінки поліморфізму довжини інтронів β-тубуліну та SSR-аналізу [Текст] / Ю. О. Білоножко [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 3-12

MeSH-главная:
ОМЕЛА БЕЛАЯ -- VISCUM ALBUM (генетика)
Аннотация: На підставі аналізу поліморфізму довжини першого інтрону генів β-тубуліну (ТВР-аналіз) показано різницю між двома підвидами омели білої (Viscum album spp. austriacum (Wiesb.) та V. album ssp. album L.). Також продемонстрована можливість використання ТВР-аналізу для визначення статі рослин омели. За допомогою проведеного SSR-аналізу вдалось виділити окремі генотипи омели білої. При оцінці ефективності використання двох типів ДНК-маркерів показано, що ТВР-аналіз доцільно використовувати для диференціювання різних підвидів омели білої, а SSR-аналіз – для дослідження генотипової мінливості в межах окремого підвиду
Доп.точки доступа:
Білоножко, Ю. О.
Рабоконь, А. М.
Постовойтова, А. С.
Калафат, Л. О.
Приваліхін, С. М.
Демкович, А. Є.
Блюм, Я. Б.
Пірко, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Внутри- и межтканевые цитомиктические взаимодействия в микроспорогенезе одно- и двудольных растений [Текст] / Е. А. Кравец [и др.] // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 5. - С. 3-16

MeSH-главная:
ВНЕКЛЕТОЧНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- EXTRACELLULAR SPACE
ВНЕКЛЕТОЧНЫЙ МАТРИКС -- EXTRACELLULAR MATRIX
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
Доп.точки доступа:
Кравец, Е. А.
Сидорчук, Ю. В.
Горюнова, И. И.
Плоховская, С. Г.
Мурсалимов, С. Р.
Дейнеко, Е. В.
Емец, А. И.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив експресії гена протеїнкінази KIN10 на фенотипові характеристики кореневої системи Arabidopsis thaliana за умов енергетичного стресу [Текст] / О. Є. Краснопьорова [и др.] // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 4. - С. 3-10

MeSH-главная:
МИТОГЕН-АКТИВИРОВАННАЯ ПРОТЕИНКИНАЗА 10 -- MITOGEN-ACTIVATED PROTEIN KINASE 10 (вредные воздействия, генетика)
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS (вредные воздействия, генетика, физиология)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (вредные воздействия)
Доп.точки доступа:
Краснопьорова, О. Є.
Ісаєнков, С. В.
Ємець, А. І.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Генетичні передумови стійкості пшениці до шкодочинних нематод / А. В. Карелов [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 60-67

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (вредные воздействия, генетика)
НЕМАТОДЫ -- NEMATODA (патогенность)
Аннотация: В статті висвітлено сучасний стан проблеми вивчення генів стійкості до вівсяної (Heterodera avenae) та кореневої (Pratylenchus neglectus) нематод у пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) та їх залучення до селекційних програм. Наведено перелік більшості ідентифікованих генів стійкості до цих фітопатогенів та охарактеризовано їх хромосомну локалізацію і специфіку обумовленої стійкості. Вказано джерела генів стійкості, які широко використовуються для контролю вівсяної нематоди. Наведено також альтернативні методи перенесення факторів стійкості до нематод у пшеницю
Доп.точки доступа:
Карелов, А. В.
Пилипенко, Л. А.
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Генетичне маркування забарвлення колоскових лусок у TRITICUM SPELTA L. VAR. CAERULEUM за допомогою гліадинів / Н. О. Козуб [и др.] // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 3. - С. 24-29

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика, рост и развитие)
ГЛИАДИН -- GLIADIN (генетика)
Доп.точки доступа:
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Нінієва, А. К.
Твердохліб, О. В.
Блюм, Я. Б.
Богуславський, Р. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гистохимический анализ тканеспецифического ацетилирования α-тубулина как ответной реакции на индукцию аутофагии у Arabidopsis thaliana различными стрессовыми факторами / Д. И. Литвин [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 4. - С. 3-13

MeSH-главная:
АУТОФАГИЯ -- AUTOPHAGY (физиология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (физиология)
ТУБУЛИН -- TUBULIN (химия)
АЦЕТИЛИРОВАНИЕ -- ACETYLATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
Аннотация: Для изучения роли ацетилирования α-тубулина в реализации аутофагии, индуцированной различными стрессовыми факторами, с помощью Вестерн-блот анализа определены уровни этой посттрансляционной модификации у растений Arabidopsis thaliana, подвергшихся воздействию таких абиотических факторов, как солевой и осмотический стресс, голодание или ультрафиолет-В. Показано существенное повышение уровней ацетилированного α-тубулина при развитии аутофагии, которые снижались при синергическом влиянии стрессовых воздействий и ингибитора аутофагии Е-64. Для изучения тканеспецифичности данной модификации был также проведен иммуногистохимический анализ ацетилирования α-тубулина в проростках A. thaliana. В результате этих экспериментов удалось обнаружить, что индуцируемое стрессом ацетилирование α-тубулина имеет тканеспецифический характер, в частности, проявляясь наиболее выраженно в молодых и меристематических тканях, а также в тканях корней (корневом чехлике, эпидермисе и перицикле). Полученные результаты могут служить подтверждением регуляторной роли ацетилирования α-тубулина в реализации аутофагии как адаптивной реакции на воздействие стрессовых факторов у растений
Доп.точки доступа:
Литвин, Д. И.
Оленева, В. Д.
Емец, А. И.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Джерела хромосомного поліморфізму мікроспороцитів у видів Lilium L. та Allium L.: цитоміксис, екстра-хромосоми, димінуції хроматину [Текст] / О. А. Кравець [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 3-14

MeSH-главная:
ЛИЛИЯ -- LILIUM (генетика, цитология)
ЛУК -- ALLIUM (генетика, цитология)
Аннотация: Проведено цитологічне дослідження цитоміксису і хромосомного поліморфізму мікроспороцитів в мікроспорогенезі у Lilium croceum Chaix., Аllium fistulosum L. та A. cepa L. Встановлено, що основні цитоміктичні події притаманні ранній профазі мейозу і є облігатними (конститутивними) для мікроспорогенезу досліджених видів. У метафазних мікроспороцитів виявлені так звані екстра-хромосоми, ймовірно цитоміктичного походження. Вони характеризуються послабленням синапсису та/або розпадом гомологів та зв’язком з бівалентами основного складу з утворенням вторин-них асоціацій хромосом. Екстра-хромосоми присутні не тільки в гіперхромосомних, але в еу- та, навіть, гіпохромосомних мікроспороцитах. У більшості випадків екстра-хромосоми складають «генетичний баласт» для клітини, від якого вона поступово по-збавляється, використовуючи широкий клітинний інструментарій, зокрема хромосомні перебудови, димінуції хроматину, асиметричність веретена поділу і фрагмопласту, цитоміксис та програмовану клітинну загибель. Проте цілком імовірно, що частина екстра-хромосом може брати участь у перебудові каріотипу мікроспороцитів та мікроспор
Доп.точки доступа:
Кравець, О. А.
Плоховська, С. Г.
Горюнова, І. І.
Ємець, А. І.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Дослідження рекомбінації між плечами 1RS від жита Petkus та Insave у складі пшенично-житніх транслокацій 1BL.1RS і AL.1RS з використанням запасних білків як генетичних маркерів [Текст] / Н. О. Козуб [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 61-70

MeSH-главная:
ХЛЕБНЫЕ ЗЛАКИ -- CEREALS (генетика)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ РЕКОМБИНАЦИЯ -- RECOMBINATION, GENETIC (генетика)
ТРАНСЛОКАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- TRANSLOCATION, GENETIC (генетика)
Аннотация: Створено популяцію рекомбінантно-інбредних ліній F₆ від схрещення ліній озимої м’якої пшениці з пшенично-житніми транслокаціями 1BL.1RS (типу Кавказ) і 1АL.1RS (типу Amigo) Б-16 × 7086 AR. З використанням запасних білків, контрольованих локусами Gli-R1, Gli-A1, Gli-B1, як генетичних маркерів, ідентифіковано лінії з рекомбінантними 1RS (12 %), та визначено частоту рекомбінації між плечами 1RS у складі різних транслокацій на рівні 7 %. Показано, що 1RS від Amigo має ген, що кодує секалін ‘a’, який можна ідентифікувати на SDS-електрофореграмі під y-субодиницею, кодованою локусом Glu-D1. Cекалін ‘a’ також виявлено у сорту MV Táltos, у якого ідентифіковано транслокацію 1BL.1RS з алелями секалінових локусів типу Amigo. Показано, що ген, що кодує секалін ‘a’ від Amigo, та ген Sec-Nx від жита Воронезьке СГІ є алельними. Частота рекомбінації між локусом Gli-R1 та Sec-N залежить від природи проаналізованого мате-ріалу і становить біля 10 % (відстань – 10 сМ) у схрещенні MV Táltos × CWX (лінії з різними транс-локаціями 1BL.1RS). Така відстань дозволяє припустити, що важливі гени стійкості проти збудників хвороб і шкідників, зокрема стійкості проти збудника стеблової іржі, знаходяться на ділянці між цими локусами. Тому секалінові локуси є зручними для первинного скринінгу матеріалу з рекомбінантними плечами 1RS з новими комбінаціями генів стійкості проти хвороб і шкідників.
Доп.точки доступа:
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Карелов, А. В.
Бідник, Г. Я.
Дем’янова, Н. О.
Созінова, О. І.
Блюм, Я. Б.
Созінов, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Поединок, Н. Л.
Достижения, проблемы и перспективы генетической трансформации грибов / Н. Л. Поединок, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 2. - С. 67-87

MeSH-главная:
ГРИБЫ -- FUNGI
ТРАНСФОРМАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- TRANSFORMATION, GENETIC
Аннотация: Освещены достижения, проблемы и перспективы генетической трансформации грибов. Проанализированы особенности грибов, отличающие их от других организмов, которые следует учитывать при подготовке материала для трансформации. Описаны способы, позволяющие преодолеть проблемы, связанные с верхушечным ростом гиф, толщиной клеточной стенки, гетерокариотичностью, механизмами иммунной защиты. Проведен сравнительный анализ основных методов трансформации грибов на разных этапах их жизненного цикла. Рассмотрены проблема стабильности генетически модифицированных грибов и перспективы практического применения трансформации
Доп.точки доступа:
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Зміни частот алелів локусів запасних білків озимої м’якої пшениці за умов кліматичних змін / Н. О. Козуб [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 30-45

MeSH-главная:
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ПШЕНИЦА -- TRITICUM
КЛИМАТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CLIMATIC PROCESSES
Аннотация: Досліджено частоти алелів та популяційну структуру за локусами запасних білків Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1, Glu-A1, Glu-B1, Glu-D1, Gli-A3 у групах сортів пшениці м’якої озимої, створених у різні періоди селекції в різних грунтово-кліматичних зонах: в Лісостепу України – Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) та Степу України – Селекційно-генетичний інститут (СГІ), разом 275 сортів. Сорти ділили на три групи за часом реєстрації: до 1996 р., з 1996 по 2010 р. включно та після 2010 р. Відмінності за середньорічною температурою в періоди створення цих сортів становили 0,6 та 0,7 оС між 1 і 2 періодом і 0,9 та 1,0 оС між 2 і 3 періодом для зон Лісостепу і Степу, відповідно. У групах озимих сортів пшениці МІП і СГІ, створених після 2010 р., в основному, зберігаються характерні набори переважаючих алелів локусів запасних білків. Водночас спостерігається чітка пов’язаність змін частот певних алелів досліджених локусів у групах сортів зі змінами температури в зоні, де відбувається відбір генотипів в процесі селекції (майбутніх сортів). Найбільш яскраві зміни частот алелів маркерних локусів виявлено при вивченні сортів, що створюються в Степовій зоні України: для сортів СГІ такі монотонні зміни частот стосувались 10 алелів за 4 локусами. З великою ймовірністю це пов’язано з тим, що саме у цій зоні температури досягли більшого абсолютного значення, і в процесі селекції формуються та відбираються нові коадаптивні асоціації генів. Можна прогнозувати зростання внеску вихідного матеріалу з регіонів з вищою температурою в селекції озимих сортів Степу
Доп.точки доступа:
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Чайка, В. М.
Созінова, О. І.
Янсе, Л. А.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Изменчивость микросателлитных локусов у видов рода ластовень (VINCETOXICUM WOLF) Юго-Востока Украины / А. Е. Демкович [и др.] // Цитология и генетика. - 2016. - Т. 50, № 3. - С. 3-11

MeSH-главная:
ЛАСТОВНЕВЫЕ -- ASCLEPIADACEAE (генетика, рост и развитие, ультраструктура)
Доп.точки доступа:
Демкович, А. Е.
Глухов, А. З.
Привалихин, С. Н.
Остапко, В. М.
Макогон, И. В.
Пирко, Я. В.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Изучение роли протеинкиназ CK1 в организации кортикальных микротрубочек клеток корня Arabidopsis thaliana [Текст] / П. А. Карпов [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 6. - С. 3-14

MeSH-главная:
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS (генетика, метаболизм, рост и развитие)
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES (генетика)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (генетика)
Аннотация: Представители подсемейства Казеин киназа 1 (CK1) отличаются межвидовым консерватизмом и обширным набором субстратов фосфорилирования. Недавно появились доказательства того, что СК1 способны непосредственно фосфорилировать тубулин. Таким образом, СК 1 вносят вклад в тубулиновый код и функциональную специализацию микротрубочек. В данной работе мы представляем результаты исследования ответной реакции тубулинового цитоскелета растений на обработку СК1-специфичным ингибитором D4476. Было показано, что D4476 оказывает сильный дозозависимый эффект на рост и морфологию корней Arabidopsis thaliana. Эксперименты на растениях экспресирующих химерный ген gfp-map4, доказали взаимосвязь наблюдаемых морфологических реакций с пространственной реорганизацией микротрубочек вызванной избирательным ингибированием протеинкиназ CK1
Представники підродини Казеїн кіназа 1 (СК1) відрізняються міжвидовим консерватизмом і значною кількістю субстратів фосфорилювання. Нещодавно з’явились докази того, що протеїнкінази СК1 здатні безпосередньо фосфорилювати тубулін. Таким чином, СК1 можуть вносити певний вклад в тубуліновий код і функціональну спеціалізацію мікротрубочек. В актуальної роботі ми представляємо результати дослідження відповіді тубулінового цитоскелету рослин на дію СК1-специфічного інгібітору D4476. Було встановлено, що D4476 має потужний дозозалежний ефект на ріст і морфологію коріння Arabidopsis thaliana. Експерименти на рослинах, що експресують асоційований з мікротрубочками флуоресцентний GFP-маркер (GFP-Map4), довели існування зв’язку виявлених морфологічних реакцій з просторовою реорганізацією мікротрубочок, що була викликана фактором селективного інгібування протеїнкіназ CK1
Доп.точки доступа:
Карпов, П. А.
Шеремет, Я. А.
Блюм, Я. Б.
Емец, А. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Карпов, П. А.
Казеин киназа 2 фосфорилирует растительный α-тубулин? / П. А. Карпов, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 2. - С. 22-32

MeSH-главная:
КАЗЕИНКИНАЗА II -- CASEIN KINASE II
ТУБУЛИН -- TUBULIN
ФОСФОРИЛИРОВАНИЕ -- PHOSPHORYLATION
ТРИПАНОСОМЫ -- TRYPANOSOMA
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS
Аннотация: При исследованиях с помощью методов классической и структурной биоинформатики высказано предполо-жение о возможности фосфорилирования α-тубулина Trypanosoma и Arabidopsis казеин киназой 2 по консервативным сайтам Ser94 и Ser419. Показана локализация этих остатков в области внутреннего контакта гетеродимера α-/β-тубулина. Предполагается, что фосфорилирование остатка Ser94 может влиять на формирование димера α-/β-тубулина у Trypanosoma и Arabidopsis. Кроме того, потенциальное фосфорилирование по остатку Ser419 скорее всего не оказывает прямого влияния на структуру микротрубочки, а относится к сфере взаимодействия с ассоциированными белками, в частности с кинезином
Доп.точки доступа:
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Квантовые точки CDS, полученные путем "зеленого" синтеза: сравнительный анализ токсичности и влияния на пролиферативную и адгезионную активность клеток человека / Л. В. Гарманчук [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 43-55

MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (лекарственная терапия)
КВАНТОВЫЕ ТОЧКИ -- QUANTUM DOTS (терапевтическое применение, токсичность)
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION (действие лекарственных препаратов)
АДГЕЗИВНОСТЬ -- ADHESIVENESS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Ранее нами был разработан новый альтернативный подход для внеклеточного синтеза квантовых точек CdS с использованием биологических матриц, полученных на основе бактерии Escherichia coli, гриба Pleurotus ostreatus и растения Linaria maroccana. Полученные наночастицы обладают устойчивыми люминесцентными свойствами и имеют диапазон размеров от 2 до 10 нм в диаметре. В данной работе представлены результаты исследования цитотоксического/цитостатического воздействия, пролиферативной активности, адгезивной способности синтезированных квантовых точек CdS на клетки HeLa (рак шейки матки человека), опухолевые клетки T- и B-лимфоцитов человека, линию опухолевых клеток AGS (рак желудка) с использованием MTT-теста и проточной цитометрии. Обнаружено, что квантовые точки CdS, полученные методом «зеленого» синтеза, имеют более низкую токсичность по сравнению с неорганическим сульфидом кадмия, что делает их привлекательными в качестве нового типа нетоксичных люминесцентных зондов для биовизуализации в цитологических исследованиях. SUMMARY
Quantum dots (QDs) are typical II–VI semiconductor materials, owing to their unique optical properties and tunable photoluminescence, have received much interest in the field of electronic and biomedical applications. However, the cytotoxicity of QDs has become a major concern for their safe usage in bioimaging, intracellular delivery or tracking molecules and organells. We have previously developed a novel alternative approach for the production of CdS QDs extracellularly by the biological synthesis using bacteria Escherichia coli, fungi Pleurotus ostreatus and plant Linaria maroccana as biomatrices. Produced nanoparticles are stable and luminescent, have a range of sizes from 2 to 10 nm in diameter. In the present research we have evaluated cytotoxic/cytostatic effects, proliferative activity, adhesive potential of produced CdS nanoparticles using HeLa cells, tumor cells of human T-and B-lymphocytes, AGS cancer cell line by MTT-assay and flow cytometry methods. It has been found that QDs have reduced toxicity as compared to inorganic cadmium sulfide which makes them attractive as a new type of non-toxic luminescent probes for bioimaging applications in cytological studies
Доп.точки доступа:
Гарманчук, Л. В.
Боровая, М. Н.
Негеля, А. А.
Иномистова, М.
Храновская, Н. Н.
Толстанова, А. Н.
Блюм, Я. Б.
Емец, А. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Метаболічна інженерія штамів-продуцентів лізину Corynebacterium glutamicum / Г. С. Андріяш [та ін.] // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 2. - С. 61-73

MeSH-главная:
ACTINOMYCETALES -- ACTINOMYCETALES (метаболизм)
ЛИЗИН -- LYSINE (метаболизм)
Аннотация: Огляд присвячено аналізу сучасних досягнень метаболічної інженерії Corynebacterium glutamicum для продукування лізину. Розглянуто ключові гени біосинтезу лізину у C. glutamicum та шляхи створення нових генетично модифікованих штамів. Описана роль різних плазмід, конструювання векторних касет та види промоторів для регуляції експресії генів у C. glutamicum. Наведено інформацію з використання вуглецевмісних субстратів (гексоз, пентоз, молочної кислоти, манітолу) для виробництва лізину. Розглянуто можливості використання технології CRISPR в генетичній інженерії C. glutamicum. Генетичні зміни C. glutamicum дозволили використання альтернативних субстратів та сприяли підвищенню рівня накопичення лізину в культуральній рідині. Узагальнено дані, які можуть слугувати для створення нових штамів-надпродуцентів лізину
Доп.точки доступа:
Андріяш, Г. С.
Секан, О. С.
Тігунова, О. О.
Блюм, Я. Б.
Шульга, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Молекулярно-генетична оцінка однорідності сортів льону-довгунця на основі поліморфізму довжини інтронів генів актину та мікросателітних локусів [Текст] / А. С. Постовойтова [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 71-85

MeSH-главная:
ЛЕН -- FLAX (генетика)
АКТИНЫ -- ACTINS (генетика)
ИНТРОНЫ -- INTRONS (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
Аннотация: Досліджено внутрішньосортовий поліморфізм довжини інтронів генів актину та мікросателітних локусів для оцінки генетичної однорідності генотипів льону-довгунця на прикладі сортів української селекції. Встановлено, що переважна більшість досліджених сортів льону-довгунця є генетично гетерогенними. За результатами аналізу поліморфізму інтронів генів актину та мікросателітних маркерів генетично однорідними виявилися сорти селекції Інституту луб’яних культур НААН України. Показано, що поліморфізм довжини інтронів генів актину є не менш інформативною маркерною системою для генетичного профілювання в порівнянні з SSR-маркерами. Отримано дані, які підтверджують доцільність подальшого одночасного використання згаданих ДНК-маркерних систем для оцінки генетичної різноманітності сортів льону-довгунця
Доп.точки доступа:
Постовойтова, А. С.
Йотка, О. Ю.
Пірко, Я. В.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Отримання ліній пшениці (TRITICUM AESTIVUM L.) з дріжджовими генами біосинтезу трегалози / А. Ю. Кваско [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 3-14

MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика, цитология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)
Аннотация: За допомогою двох методів Agrobacterium-опосередкованої трансформації (in vitro та in planta) перенесено дріжджові (Saccharomyces cerevisiae) гени біосинтезу трегалози TPS1 і TPS2 до ряду сортів пшениці (Triticum aestivum L.) задля підвищення їх посухостійкості. Для цього було створено векторні конструкції pBract214-TPS1 та pBract214-TPS2 з цільовими генами TPS1 та TPS2, відповідно, під контролем промотора убіхітину кукурудзи (PUbi), та селективним маркерним геном гігроміцин-фосфотрансферази (hpt). Як експланти для трансформації in vitro використовували 3–5 добові калюси, отримані з незрілих зародків пшениці. Селекцію трансгенних рослин-регенерантів здійснювали на поживному середовищі, що містило 30 мг/л гігроміцину як селективного агента. У результаті трансформації за допомогою методу in planta було отримано насіння (трансгенне покоління Т1) пшениці, яке пророщували і відбирали на стійкість до гігроміцину. Перенесення та інтеграцію цільових генів в геном пшениці підтверджено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням специфічних праймерів до генів TPS1 та TPS2
Доп.точки доступа:
Кваско, А. Ю.
Ісаєнков, С. В.
Дмитрук, К. В.
Сибірний, А. А.
Блюм, Я. Б.
Ємець, А. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-67

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)