Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Блюм, Я. Б.$<.>)
Общее количество найденных документов : 67
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-67 
1.


   
    Сравнительный анализ уровней экспрессии генов α-тубулинга у озимых и яровых сортов мягкой пшеницы при холодовой акклимации / Д. Д. Буй [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 1. - С. 29-40


MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
ТУБУЛИН -- TUBULIN (генетика)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
АККЛИМАТИЗАЦИЯ -- ACCLIMATIZATION (генетика)
ХОЛОД -- COLD TEMPERATURE
Аннотация: Изучены профили экспрессии 15 генов α-тубулина у ярового и озимого сортов мягкой пшеницы под действием низких температур. Среди исследуемых генов выделено два подсемейства (по 3 гена в каждом), для которых характерными являются повышенные уровни экспрессии на начальных этапах холодовой акклимации. Особого внимания заслуживает ген Tuba-2-3, который в рамках своего подсемейства характеризуется наиболее выраженным по амплитуде начальным увеличением уровня экспрессии. Также для этого гена выявлены наибольшие различия уровней экспрессии между сортами в рамках подсемейства генов тубулина, к которому принадлежит этот ген. В случае озимого сорта характерны более высокие значения уровней экспрессии этого гена тубулина, сохраняющиеся в течение продолжительного срока (до 7-го дня акклимации). Также установлено, что для всех генов α-тубулина, принадлежащих к 4-му подсемейству, характерным является значительное начальное увеличение уровней экспрессии, которое максимальных значений в ходе дальнейшей акклимации. Высокие начальные значения уровней экспрессии генов этого подсемейства также могут свидетельствовать об их важной роли в обеспечении устойчивости микротрубочек пшеницы к низким температурам на первых этапах холодовой акклимации
Вивчено профілі експресії 15 генів α-тубуліну у ярого та озимого сортів м’якої пшениці під дією низьких температур. Серед досліджуваних генів виділено дві підродини (по 3 гена в кожній), для яких характерними є підвищені рівні експресії на початкових етапах холодової аклімації. На особливу увагу заслуговує ген Tuba-2-3, який в рамках своєї підродини характеризується найбільш вираженим по амплітуді початковим збільшенням рівня експресії. Також для цього гена виявлено найбільші відмінності рівнів експресії між сортами в рамках підродини генів тубуліну, до якого належить цей ген. У випадку озимого сорту характерні більш високі значення рівнів експресії цього гена тубуліну, що зберігаються протягом тривалого періоду (до 7-го дня аклімації). Також встановлено, що для всіх генів α-тубуліну, що належать до 4-ої підродини, є характерним значне початкове збільшення рівнів експресії, яке досягає максимальних значень в ході подальшої аклімації. Високі початкові значення рівнів експресії генів цієї підродини також можуть свідчити про їх важливу роль в забезпеченні стійкості мікротрубочок пшениці до низьких температур на перших етапах холодової аклімації
The expression profiles of 15 α-tubulin genes in spring and winter wheat varieties during cold acclimation were studied. Among the studied genes, two subfamilies (three genes in each) were identified with elevated expression levels detected at the initial stages of cold acclimation. The Tuba-2-3 gene, which, within its subfamily, is characterized by the most significant amplitude of the increase in the initial expression level, deserves special attention. In addition, the greatest differences in expression levels between varieties were found for this gene within its subfamily. For the winter variety, higher expression levels of this tubulin gene remaining for a long time (up to the seventh day of acclimation) were detected. A significant initial increase in expression levels for all α-tubulin genes of the fourth subfamily reaching maximum values during further acclimation was revealed. The high initial values of the expression levels of genes from this subfamily may also indicate their important role in the resistance of wheat microtubules to low temperatures in the early stages of cold acclimation
Доп.точки доступа:
Буй, Д. Д.
Демкович, А. Е.
Пирко, Я. В.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Молекулярно-генетична оцінка однорідності сортів льону-довгунця на основі поліморфізму довжини інтронів генів актину та мікросателітних локусів [Текст] / А. С. Постовойтова [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 71-85


MeSH-главная:
ЛЕН -- FLAX (генетика)
АКТИНЫ -- ACTINS (генетика)
ИНТРОНЫ -- INTRONS (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
Аннотация: Досліджено внутрішньосортовий поліморфізм довжини інтронів генів актину та мікросателітних локусів для оцінки генетичної однорідності генотипів льону-довгунця на прикладі сортів української селекції. Встановлено, що переважна більшість досліджених сортів льону-довгунця є генетично гетерогенними. За результатами аналізу поліморфізму інтронів генів актину та мікросателітних маркерів генетично однорідними виявилися сорти селекції Інституту луб’яних культур НААН України. Показано, що поліморфізм довжини інтронів генів актину є не менш інформативною маркерною системою для генетичного профілювання в порівнянні з SSR-маркерами. Отримано дані, які підтверджують доцільність подальшого одночасного використання згаданих ДНК-маркерних систем для оцінки генетичної різноманітності сортів льону-довгунця
Доп.точки доступа:
Постовойтова, А. С.
Йотка, О. Ю.
Пірко, Я. В.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Дослідження рекомбінації між плечами 1RS від жита Petkus та Insave у складі пшенично-житніх транслокацій 1BL.1RS і AL.1RS з використанням запасних білків як генетичних маркерів [Текст] / Н. О. Козуб [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 61-70


MeSH-главная:
ХЛЕБНЫЕ ЗЛАКИ -- CEREALS (генетика)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ РЕКОМБИНАЦИЯ -- RECOMBINATION, GENETIC (генетика)
ТРАНСЛОКАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- TRANSLOCATION, GENETIC (генетика)
Аннотация: Створено популяцію рекомбінантно-інбредних ліній F6 від схрещення ліній озимої м’якої пшениці з пшенично-житніми транслокаціями 1BL.1RS (типу Кавказ) і 1АL.1RS (типу Amigo) Б-16 × 7086 AR. З використанням запасних білків, контрольованих локусами Gli-R1, Gli-A1, Gli-B1, як генетичних маркерів, ідентифіковано лінії з рекомбінантними 1RS (12 %), та визначено частоту рекомбінації між плечами 1RS у складі різних транслокацій на рівні 7 %. Показано, що 1RS від Amigo має ген, що кодує секалін ‘a’, який можна ідентифікувати на SDS-електрофореграмі під y-субодиницею, кодованою локусом Glu-D1. Cекалін ‘a’ також виявлено у сорту MV Táltos, у якого ідентифіковано транслокацію 1BL.1RS з алелями секалінових локусів типу Amigo. Показано, що ген, що кодує секалін ‘a’ від Amigo, та ген Sec-Nx від жита Воронезьке СГІ є алельними. Частота рекомбінації між локусом Gli-R1 та Sec-N залежить від природи проаналізованого мате-ріалу і становить біля 10 % (відстань – 10 сМ) у схрещенні MV Táltos × CWX (лінії з різними транс-локаціями 1BL.1RS). Така відстань дозволяє припустити, що важливі гени стійкості проти збудників хвороб і шкідників, зокрема стійкості проти збудника стеблової іржі, знаходяться на ділянці між цими локусами. Тому секалінові локуси є зручними для первинного скринінгу матеріалу з рекомбінантними плечами 1RS з новими комбінаціями генів стійкості проти хвороб і шкідників.
Доп.точки доступа:
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Карелов, А. В.
Бідник, Г. Я.
Дем’янова, Н. О.
Созінова, О. І.
Блюм, Я. Б.
Созінов, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Генетичні передумови стійкості пшениці до шкодочинних нематод / А. В. Карелов [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 4. - С. 60-67


MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (вредные воздействия, генетика)
НЕМАТОДЫ -- NEMATODA (патогенность)
Аннотация: В статті висвітлено сучасний стан проблеми вивчення генів стійкості до вівсяної (Heterodera avenae) та кореневої (Pratylenchus neglectus) нематод у пшениці м’якої (Triticum aestivum L.) та їх залучення до селекційних програм. Наведено перелік більшості ідентифікованих генів стійкості до цих фітопатогенів та охарактеризовано їх хромосомну локалізацію і специфіку обумовленої стійкості. Вказано джерела генів стійкості, які широко використовуються для контролю вівсяної нематоди. Наведено також альтернативні методи перенесення факторів стійкості до нематод у пшеницю
Доп.точки доступа:
Карелов, А. В.
Пилипенко, Л. А.
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Потенційна роль протеїнкіназ SnRK1 у регуляції клітинного поділу Arabidopsis thaliana / О. Є. Краснопьорова [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 3. - С. 3-11


MeSH-главная:
ARABIDOPSIS -- ARABIDOPSIS (физиология, цитология, энзимология)
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES (физиология)
КЛЕТКИ ДЕЛЕНИЕ -- CELL DIVISION (физиология)
Аннотация: Відомо, що підродина протеїнкіназ SnRK1 бере участь у регулюванні вуглеводного обміну та енергетичного балансу. Ці ферменти характеризуються своєю багатофункціональністю та можуть приймати участь в багатьох інших важливих процесах у клітині. В даній роботі вивчали роль протеїнкіназ SnRK1 (KIN10 та KIN11) у регуляції клітинного поділу Arabidopsis thaliana. Для цього використовували мутантні лінії kin10/kin11 A. thaliana (http://arabidopsis.info/), нокаутні по генах KIN10 та KIN11. В цих мутантах було зафіксовано низький мітотичний індекс та показано знижений рівень експресії маркерів клітинної проліферації – генів CYCB1;1 (циклін В) та рослинного гомолога BRCA1 (Breast Cancer Suppressor Protein). Значно нижчий мітотичний індекс та рівень експресії CYCB1;1 і BRCA1 спостерігали саме у мутантах, які були вирощені за умов енергетичного голодування. Також було зафіксовано підвищену експресію CYCB1;1/BRCA1 та KIN10/KIN11 у суспензійній культурі A. thaliana в порівнянні з інтактними проростками. Такі дані можуть свідчити про можливу роль протеїнкіназ KIN10/KIN11 у регуляції проліферативної активності
It is well known that the SNF1-related protein kinase-1 (SnRK1) subfamily is involved in the regulation of carbohydrate metabolism and energy balance. These enzymes are multifunctional and can participate in many other important cellular processes. In this work, the role of protein kinases SnRK1 (KIN10 and KIN11) in the regulation of the cell division of Arabidopsis tha-liana was studied. For this purpose, A. thaliana kin10 and kin11 knockout lines (http://arabidopsis.info/) were used. The cells of these mutant lines exhibited the low mitotic index. The expression level of the cell pro-liferation markers – CYCB1, 1 (cyclin B) and plant BRCA1 homolog (Breast Cancer Suppressor Protein) was reduced too. A significantly smaller mitotic index and expression level of CYCB1, 1 and BRCA1 genes were found in the mutants that were grown under energy starvation conditions. High level of expression of CYCB1, 1/BRCA1 and KIN10/KIN11 genes in A. thaliana cell suspension culture was also revealed in comparison to Arabidopsis seedlings. Obtained data may indicate the possible role of protein kinases KIN10/KIN11 in regulation of cell proliferative activity
Доп.точки доступа:
Краснопьорова, О. Є.
Буй, Д. Д.
Горюнова, І. І.
Ісаєнков, С. В.
Карпов, П. А.
Блюм, Я. Б.
Ємець, А. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Квантовые точки CDS, полученные путем "зеленого" синтеза: сравнительный анализ токсичности и влияния на пролиферативную и адгезионную активность клеток человека / Л. В. Гарманчук [и др.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 2. - С. 43-55


MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (лекарственная терапия)
КВАНТОВЫЕ ТОЧКИ -- QUANTUM DOTS (терапевтическое применение, токсичность)
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION (действие лекарственных препаратов)
АДГЕЗИВНОСТЬ -- ADHESIVENESS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Ранее нами был разработан новый альтернативный подход для внеклеточного синтеза квантовых точек CdS с использованием биологических матриц, полученных на основе бактерии Escherichia coli, гриба Pleurotus ostreatus и растения Linaria maroccana. Полученные наночастицы обладают устойчивыми люминесцентными свойствами и имеют диапазон размеров от 2 до 10 нм в диаметре. В данной работе представлены результаты исследования цитотоксического/цитостатического воздействия, пролиферативной активности, адгезивной способности синтезированных квантовых точек CdS на клетки HeLa (рак шейки матки человека), опухолевые клетки T- и B-лимфоцитов человека, линию опухолевых клеток AGS (рак желудка) с использованием MTT-теста и проточной цитометрии. Обнаружено, что квантовые точки CdS, полученные методом «зеленого» синтеза, имеют более низкую токсичность по сравнению с неорганическим сульфидом кадмия, что делает их привлекательными в качестве нового типа нетоксичных люминесцентных зондов для биовизуализации в цитологических исследованиях. SUMMARY
Quantum dots (QDs) are typical II–VI semiconductor materials, owing to their unique optical properties and tunable photoluminescence, have received much interest in the field of electronic and biomedical applications. However, the cytotoxicity of QDs has become a major concern for their safe usage in bioimaging, intracellular delivery or tracking molecules and organells. We have previously developed a novel alternative approach for the production of CdS QDs extracellularly by the biological synthesis using bacteria Escherichia coli, fungi Pleurotus ostreatus and plant Linaria maroccana as biomatrices. Produced nanoparticles are stable and luminescent, have a range of sizes from 2 to 10 nm in diameter. In the present research we have evaluated cytotoxic/cytostatic effects, proliferative activity, adhesive potential of produced CdS nanoparticles using HeLa cells, tumor cells of human T-and B-lymphocytes, AGS cancer cell line by MTT-assay and flow cytometry methods. It has been found that QDs have reduced toxicity as compared to inorganic cadmium sulfide which makes them attractive as a new type of non-toxic luminescent probes for bioimaging applications in cytological studies
Доп.точки доступа:
Гарманчук, Л. В.
Боровая, М. Н.
Негеля, А. А.
Иномистова, М.
Храновская, Н. Н.
Толстанова, А. Н.
Блюм, Я. Б.
Емец, А. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Склад епікутикулярних восків листя дерев роду Tilia L. як маркерна ознака адаптації до кліматичних умов степового Придніпров’я / Ю. В. Лихолат [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 5. - С. 3-12


MeSH-главная:
ЛИПА -- TILIA (анатомия и гистология, рост и развитие, цитология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, рост и развитие, ультраструктура, цитология)
ВОСКИ -- WAXES (анализ, выделение и очистка)
Аннотация: Досліджено зв’язок між адаптивною здатністю різних генотипів лип до мінливих кліматичних умов Степового Придніпров’я та компонентним складом епікутикулярних восків листя дерев. Встановлено специфічність складу вуглеводнів епікутикулярних восків автохтонного виду (T. cordata) та інтродукованих видів лип (T. platyphyllos, T. begoniifolia). Виявлено суттєві відмінності складу епікутикулярних восків з поверхні адаптованого до затінення та інтенсивного сонячного освітлення листя кожного з генотипів. Найбільше накопичення епікутикулярних восків виявлено на листі T. platyphyllos як за умов освітлення, так і затінення (17,6 та 11,0 мкг/см 2 відповідно). Загальна закономірність для видів роду Tilia L. полягала у суттєвому збільшенні вмісту довголанцюгових n-алканів на фоні різкого зменшення вмісту вільних жирних кислот у складі епікутикулярних восків за умов інтенсивного освітлення листя
Доп.точки доступа:
Лихолат, Ю. В.
Хромих, Н. О.
Пірко, Я. В.
Алексєєва, А. А.
Пастухова, Н. Л.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Гистохимический анализ тканеспецифического ацетилирования α-тубулина как ответной реакции на индукцию аутофагии у Arabidopsis thaliana различными стрессовыми факторами / Д. И. Литвин [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 4. - С. 3-13


MeSH-главная:
АУТОФАГИЯ -- AUTOPHAGY (физиология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (физиология)
ТУБУЛИН -- TUBULIN (химия)
АЦЕТИЛИРОВАНИЕ -- ACETYLATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
Аннотация: Для изучения роли ацетилирования α-тубулина в реализации аутофагии, индуцированной различными стрессовыми факторами, с помощью Вестерн-блот анализа определены уровни этой посттрансляционной модификации у растений Arabidopsis thaliana, подвергшихся воздействию таких абиотических факторов, как солевой и осмотический стресс, голодание или ультрафиолет-В. Показано существенное повышение уровней ацетилированного α-тубулина при развитии аутофагии, которые снижались при синергическом влиянии стрессовых воздействий и ингибитора аутофагии Е-64. Для изучения тканеспецифичности данной модификации был также проведен иммуногистохимический анализ ацетилирования α-тубулина в проростках A. thaliana. В результате этих экспериментов удалось обнаружить, что индуцируемое стрессом ацетилирование α-тубулина имеет тканеспецифический характер, в частности, проявляясь наиболее выраженно в молодых и меристематических тканях, а также в тканях корней (корневом чехлике, эпидермисе и перицикле). Полученные результаты могут служить подтверждением регуляторной роли ацетилирования α-тубулина в реализации аутофагии как адаптивной реакции на воздействие стрессовых факторов у растений
Доп.точки доступа:
Литвин, Д. И.
Оленева, В. Д.
Емец, А. И.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Медведева, М. А.
    Правовое регулирование редактирования геномов растений на примере технологии CRISPR/Cas9 / М. А. Медведева, Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 3. - С. 47-60


MeSH-главная:
ГЕНОМ РАСТЕНИЙ -- GENOME, PLANT (генетика)
РАСТЕНИЯ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ -- PLANTS, GENETICALLY MODIFIED
ГЕНЕТИКА -- GENETICS (законодательство и юриспруденция)
Аннотация: Исследуются два правовых подхода к регулированию технологии геномного редактирования, в частности технологии CRISPR/Cas9: ориентированный на продукт и ориентированный на процесс. Анализируется соответствующее законодательство США и ЕС, некоторые международные договоры. Рассматривается вопрос о попадании геномного редактирования в сферу действия законодательства о ГМО, а также общего законодательства об оценке и регулировании рисков. Рассмотрен вопрос о патентовании технологии генного редактирования в законодательстве США, ЕС, а также по международному праву. Описываются «патентные войны» между научными коллективами разработчиков технологии CRISPR/Cas9. Исследуется вопрос о возможности получения патентной защиты растениям, выведенным с помощью технологий геномного редактирования
Доп.точки доступа:
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Профильный поиск сайтов фосфорилирования тубулина кальций-зависимыми протеинкиназами Arabidopsis thaliana [Текст] / П. А. Карпов [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 46-60


MeSH-главная:
ТУБУЛИН -- TUBULIN (метаболизм, физиология)
ФОСФОРИЛИРОВАНИЕ -- PHOSPHORYLATION (физиология)
КАЛЬЦИЙ-КАЛЬМОДУЛИН-ЗАВИСИМЫЕ ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- CALCIUM-CALMODULIN-DEPENDENT PROTEIN KINASES (метаболизм, физиология)
Аннотация: На основании анализа 494-х экспериментально подтвержденных сайтов фосфорилирования животных белков кальций-зависимыми протеинкиназами были составлены поисковые профили и идентифицированы потенциальные сайты фосфорилирования α-, β- и γ-тубулина A. thaliana. Анализ отобранных сайтов, сравнение последовательностей и пространственной организации каталитических доменов протеинкиназ животного и растительного происхождения позволили идентифицировать растительные протеинкиназы CPK20 (At2g38910), CPK21 (AT4G04720) и GRIK2 (At5g60550) в качестве наиболее вероятных участников тубулинового кода A. thaliana
Доп.точки доступа:
Карпов, П. А.
Новожилов, Д. О.
Исаенков, С. В.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


    Блюм, Я. Б.
    Сидоренко Світлана Павлівна (1953-2018) : некролог / Я. Б. Блюм, В. Ф. Чехун // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 5. - С. 93-94


MeSH-главная:
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (история, кадры)
Доп.точки доступа:
Чехун, В. Ф.
Сидоренко, Світлана Павлівна (23.09.1953-26.08.2018) \о ней\

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


    Блюм, Я. Б.
    Созінов Олексій Олексійович (1930-2018) : некролог / Я. Б. Блюм // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 5. - С. 91-92


MeSH-главная:
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (история, кадры)
Доп.точки доступа:
Созінов, Олексій Олексійович (26.04.1930-04.08.2018) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


   
    Потенційна участь каталітичних субодиниць KIN 10 та KIN 11 протеїнкіназних комплексів SnRK1 у регуляції ?-тубуліну арабідопсису / О. Є. Краснопьорова [та ін.] // Цитология и генетика. - 2019. - Том 53, N 5. - С. 3-12


MeSH-главная:
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES (генетика)
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (метаболизм)
Аннотация: Протеїнкінази SnRK1 є невід’ємною складовою клітинного сигналінгу, причетні до відповіді на стреси, регуляції енергетичного обміну, проростання та дозрівання насіння, аутофагії і т.д. Тим не менше, багато функцій цих протеїнкіназ залишаються невідомими. З метою вивчення внутрішньоклітинної локалізації KIN10 (каталітичної субодиниці протеїнкіназних комплексів SnRK1) було проведено трансформацію протопластів дикого екотипу A. thaliana (Col-0) конструкцією, що містила химерний ген KIN10-RFP, та встановлено, що химерний білок KIN10-RFP дифузно розподіляється в цитоплазмі, однак при цьому переважно локалізується на периферії, в примембранній області, клітин. За допомогою імунофлюоресцентної мікроскопії було продемонстровано дифузну локалізацію KIN10, а також γ-тубуліну в цитоплазмі клітин коренів A. thaliana. Встановлено відмінності у внутрішньоклітинній локалізації γ-тубуліну в клітинах коренів нокаутних мутантів kin10, kin11 та дикого типу A. thaliana. У обох мутантів спостерігали нижчу інтенсивність флуоресценції γ-тубуліну в порівнянні з диким типом, що може свідчити про певні порушення у формуванні їх γ-тубулінових комплексів. Нижчу інтенсивність флуоресценції γ-тубуліну також було зафіксовано в клітинах всіх досліджуваних ліній, вирощених за умов енергетичного дефіциту. Зокрема, найнижчий рівень флуоресценції за дії такого стресу фіксували в мутантах kin10 та kin11, що може свідчити про вплив синергічного ефекту одночасної дисфункції одного з цих генів та енергетичного дефіциту на формування комплексів γ-тубуліну (γTuSC та γTuRC). Отримані результати демонструють можливе залучення SnRK1 (KIN10 та KIN11) до фізіологічної відповіді рослин на дію енергетичного стресу. Враховуючи також отримані нами дані стосовно можливого фосфорилювання KIN10 рослинного γ-тубуліну за залишком Ser131, можна припустити участь протеїнкіназ SnRK1 в регуляції полімеризації мікротрубочок у рослин
Доп.точки доступа:
Краснопьорова, О. Є.
Горюнова, І. І.
Ісаєнков, С. В.
Карпов, П. А.
Блюм, Я. Б.
Ємець, А. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


   
    Оцінка різноманітності і перспектив селекції українських генотипів ярого рижію / Р. Я. Блюм [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 54-74


MeSH-главная:
КРЕСТОЦВЕТНЫЕ -- BRASSICACEAE (генетика, метаболизм)
МАСЛА РАСТИТЕЛЬНЫЕ -- PLANT OILS
СЕЛЕКЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- SELECTION, GENETIC
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Рижій посівний (Camelina sativa) є на сьогодні однією з найперспективніших олійних культур для використання як біопаливної сировини. Вважається, що цей вид походить зі східноєвропейського регіону, де він виник внаслідок поліплоїдизації або схрещування диких представників роду Camelina. Результатом даної події є низький рівень генетичного різноманіття рижію, що накладає обмеження на селекційне удосконалення цієї культури. Незважаючи на ряд досліджень з вивчення генетичного поліморфізму існуючих сортів рижію, оцінка генотипів українського походження майже не здійснювалася, хоча й даний регіон відноситься до центру походження C. sativa. Нами вперше проведено комплексну оцінку генетичного різноманіття сортозразків та сортів рижію української селекції, а також проаналізовано морфометричні, врожайні параметри та особливості жирнокислотного складу олії насіння. За результатами хроматографічного аналізу були виділено два генотипи рижію (ФЕОРЖЯФ-2 та ФЕОРЖЯФД), ліпіди насіння яких більшою мірою складаються з жирних довжиною менше С18. Також встановлено генетичні дистанції між вивченими генотипами за допомогою поліморфізму ISSR, SSR та ILP (актин та β-тубулін) маркерів. Отримані дані співставлено з показниками продуктивності та морфометричними параметрами, що дозволило виділити найбільш перспективні пари генотипів рижію для схрещування. Так, схрещування ФЕОРЖЯФ-2 та ФЕОРЖЯФД з сортами Міраж та Перемога в різних комбінаціях може теоретично забез-печити прояв гетерозису в першому поколінні. Подібний підхід для аналізу селекційних вибірок та генетичних ресурсів рижію посівного може стати потужним інструментом для вдосконалення даної олійної культури
Доп.точки доступа:
Блюм, Р. Я.
Рябоконь, А. М.
Постовойтова, А. С.
Демкович, А. Є.
Пірко, Я. В.
Ємець, А. І.
Рахметов, Д. Б.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


   
    Зміни частот алелів локусів запасних білків озимої м’якої пшениці за умов кліматичних змін / Н. О. Козуб [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 30-45


MeSH-главная:
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ПШЕНИЦА -- TRITICUM
КЛИМАТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CLIMATIC PROCESSES
Аннотация: Досліджено частоти алелів та популяційну структуру за локусами запасних білків Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1, Glu-A1, Glu-B1, Glu-D1, Gli-A3 у групах сортів пшениці м’якої озимої, створених у різні періоди селекції в різних грунтово-кліматичних зонах: в Лісостепу України – Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) та Степу України – Селекційно-генетичний інститут (СГІ), разом 275 сортів. Сорти ділили на три групи за часом реєстрації: до 1996 р., з 1996 по 2010 р. включно та після 2010 р. Відмінності за середньорічною температурою в періоди створення цих сортів становили 0,6 та 0,7 оС між 1 і 2 періодом і 0,9 та 1,0 оС між 2 і 3 періодом для зон Лісостепу і Степу, відповідно. У групах озимих сортів пшениці МІП і СГІ, створених після 2010 р., в основному, зберігаються характерні набори переважаючих алелів локусів запасних білків. Водночас спостерігається чітка пов’язаність змін частот певних алелів досліджених локусів у групах сортів зі змінами температури в зоні, де відбувається відбір генотипів в процесі селекції (майбутніх сортів). Найбільш яскраві зміни частот алелів маркерних локусів виявлено при вивченні сортів, що створюються в Степовій зоні України: для сортів СГІ такі монотонні зміни частот стосувались 10 алелів за 4 локусами. З великою ймовірністю це пов’язано з тим, що саме у цій зоні температури досягли більшого абсолютного значення, і в процесі селекції формуються та відбираються нові коадаптивні асоціації генів. Можна прогнозувати зростання внеску вихідного матеріалу з регіонів з вищою температурою в селекції озимих сортів Степу
Доп.точки доступа:
Козуб, Н. О.
Созінов, І. О.
Чайка, В. М.
Созінова, О. І.
Янсе, Л. А.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


   
    Структурно-биологическая характеристика изотипов СК-1-подобных протеинкиназ, непосредственно связанных с регуляцией системы микротрубочек высших растений / П. А. Карпов [и др.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 4. - С. 15-29


MeSH-главная:
МИКРОТРУБОЧКИ -- MICROTUBULES
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES
Аннотация: Идентифицировано 18 изотипов CK1-подобных протеинкиназ у A. thaliana. Сравнение каталитических доменов протеинкиназ CK1 крысы (α, β, γ1-3, δ и ε) и 18-ти гомологов из A. thaliana подтвердило значительное структурное сходство 13-ти протеинкиназ: CKL1 (CK1δ), CKL2, CKL3, CKL4, CKL5, CKL6, CKL7, CKL8, CKL9, CKL10, CKL11, CKL12 и CKL13. Было обнаружено, что CK1-специфический ингибитор D4476 взаимодействует с KC1D крысы и отобранными растительными гомологами аналогичным АТФ-кон-курентным способом. Взаимодействие с лигандом было подтверждено значениями оценочных функций докинга, результатами молекулярной динамики и результатами хемогенного анализа. Известно, что взаимодействие протеинкиназ CK1 с субстратными белками в значительной степени зависит от наличия специфических мотивов, расположенных в C-концевой области. Соответствующие мотивы взаимодействия с EB1 были выявлены в С-концевых областях СKL1 и CKL2. Также была подтверждена роль С-коневого фрагмента CKL6 во взаимодействии с β-тубулином
Ідентифіковано 18 ізотипів CK1-подібних протеїн-кіназ у A. thaliana. Порівняння каталітичних доменів протеїнкіназ CK1 пацюка (α, β, γ1-3, δ і ε) і 18-ти гомологів з A. thaliana підтвердило значну структурну подібність у випадку 13-ті протеїнкиназ: CKL1 (CK1δ), CKL2, CKL3, CKL4, CKL5, CKL6, CKL7, CKL8, CKL9, CKL10, CKL11, CKL12 і CKL13. Було встановлено, що CK1-специфічний інгібітор D4476 взаємодіє з KС1D пацюка і відібраними рослинними гомологами у аналогічної АТФ-конкурентної манери. Взаємодію з лігандом було підтверджено значеннями оціночних функцій докінгу, результатами молекулярної динаміки і результатами хемогенного аналізу. Відомо, що взаємодія протеїнкіназ CK1 з субстратними білками в значній мірі залежить від наявності специфічних мотивів, розташованих в C-кінцевий ділянці. Відповідні мотиви що відповідають за взаємодію з EB1, були знайдені в С-кінцевих ділянках СKL1 і CKL2. Також була підтверджена роль С-кінцевого фрагмента CKL6 у взаємодії з β-тубуліном
Доп.точки доступа:
Карпов, П. А.
Раевский, А. В.
Шеремет, Я. А.
Емец, А. И.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


   
    Індукція стійкості пшениці проти збудника базального бактеріозу рістстимулювальними бактеріями [Текст] / Ю. В. Коломієць [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 6. - С. 14-22


MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология, рост и развитие)
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (иммунология, метаболизм)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (патогенность)
Аннотация: Застосування суспензії клітин рістстимулювальних бактерій (Bacillus subtilis) спричиняє підвищення ступеня стійкості рослин пшениці ярої сорту Гренні проти збудника базального бактеріозу (Pseudomonas syringae pv. atrofaciens) на 25 %. Визначено ініціацію синтезу біополімерів клітинної стінки, зокрема целюлози, лігніну і суберіну й акумуляцію вмісту оксикоричних і оксибензойних кислот в листках рослин
Доп.точки доступа:
Коломієць, Ю. В.
Григорюк, І. П.
Ліханов, А. Ф.
Буценко, Л. М.
Пасічник, Л. А.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


   
    Джерела хромосомного поліморфізму мікроспороцитів у видів Lilium L. та Allium L.: цитоміксис, екстра-хромосоми, димінуції хроматину [Текст] / О. А. Кравець [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 3-14


MeSH-главная:
ЛИЛИЯ -- LILIUM (генетика, цитология)
ЛУК -- ALLIUM (генетика, цитология)
Аннотация: Проведено цитологічне дослідження цитоміксису і хромосомного поліморфізму мікроспороцитів в мікроспорогенезі у Lilium croceum Chaix., Аllium fistulosum L. та A. cepa L. Встановлено, що основні цитоміктичні події притаманні ранній профазі мейозу і є облігатними (конститутивними) для мікроспорогенезу досліджених видів. У метафазних мікроспороцитів виявлені так звані екстра-хромосоми, ймовірно цитоміктичного походження. Вони характеризуються послабленням синапсису та/або розпадом гомологів та зв’язком з бівалентами основного складу з утворенням вторин-них асоціацій хромосом. Екстра-хромосоми присутні не тільки в гіперхромосомних, але в еу- та, навіть, гіпохромосомних мікроспороцитах. У більшості випадків екстра-хромосоми складають «генетичний баласт» для клітини, від якого вона поступово по-збавляється, використовуючи широкий клітинний інструментарій, зокрема хромосомні перебудови, димінуції хроматину, асиметричність веретена поділу і фрагмопласту, цитоміксис та програмовану клітинну загибель. Проте цілком імовірно, що частина екстра-хромосом може брати участь у перебудові каріотипу мікроспороцитів та мікроспор
Доп.точки доступа:
Кравець, О. А.
Плоховська, С. Г.
Горюнова, І. І.
Ємець, А. І.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


   
    Внутрішньовидова диференціація омели білої (Viscum album L.) за допомогою оцінки поліморфізму довжини інтронів β-тубуліну та SSR-аналізу [Текст] / Ю. О. Білоножко [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 3-12


MeSH-главная:
ОМЕЛА БЕЛАЯ -- VISCUM ALBUM (генетика)
Аннотация: На підставі аналізу поліморфізму довжини першого інтрону генів β-тубуліну (ТВР-аналіз) показано різницю між двома підвидами омели білої (Viscum album spp. austriacum (Wiesb.) та V. album ssp. album L.). Також продемонстрована можливість використання ТВР-аналізу для визначення статі рослин омели. За допомогою проведеного SSR-аналізу вдалось виділити окремі генотипи омели білої. При оцінці ефективності використання двох типів ДНК-маркерів показано, що ТВР-аналіз доцільно використовувати для диференціювання різних підвидів омели білої, а SSR-аналіз – для дослідження генотипової мінливості в межах окремого підвиду
Доп.точки доступа:
Білоножко, Ю. О.
Рабоконь, А. М.
Постовойтова, А. С.
Калафат, Л. О.
Приваліхін, С. М.
Демкович, А. Є.
Блюм, Я. Б.
Пірко, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


    Козуб, Н. О.
    Різноманітність запасних білків у кримських популяціях Dasypyrum villosum / Н. О. Козуб, О. І. Созінова, Я. Б. Блюм // Цитологія і генетика. - 2020. - Том 54, N 2. - С. 3-9


MeSH-главная:
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (генетика)
Аннотация: Проаналізовано різноманітність за електрофоретичними спектрами запасних білків вибірок з двох кримських популяцій Dasypyrum villosum (Берегове Бахчисарайського району та заповідника «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь)). Проводили електрофорез загального білку зернівок у поліакриламідному гелі в присутності додецилсульфату натрію (SDS) та аналізували різноманітність високомолекулярних субодиниць глютенінів, кодованих локусом Glu-V1, а також варіантів ω-гліадину на SDS-електрофореграмах, контрольованих Gli-V1. Ідентифіковано вісім алелів локусу Glu-V1 та чотири алелі, що кодують ω-гліадини, локусу Gli-V1. Досліджені кримські популяції D. Villosum статистично істотно відрізняються між собою за частотами алелів a, b, c локусу Glu-V1 та характеризуються високою частотою нуль-алеля (k) за цим локусом. Істотні відмінності між популяціями спостерігаються за варіантами ω-гліадину на SDS-електрофореграмах, контрольованими локусом Gli-V1, причому генна різноманітність за цим маркером є більшою в популяції Берегового, ніж у популяції Херсонеса. ω-Гліадини на SDS-електрофореграмах є зручною маркерною системою для аналізу популяцій D. villosum, яку можливо застосовувати одночасно з аналізом високомолекулярних субодиниць глютенінів
Доп.точки доступа:
Созінова, О. І.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-67 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)