Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Блюм, Я. Б.$<.>)

Общее количество найденных документов : 67
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-67

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2021г. т.55,N 2
Интересные статьи :
Кравець О. А. Джерела хромосомного поліморфізму мікроспороцитів у видів Lilium L. та Allium L.: цитоміксис, екстра-хромосоми, димінуції хроматину/ О. А. Кравець [та ін.] (стр.3-14)
Кокорев О. І. Реалізація впливу поліамінів на стан продихів гороху із залученням кальцію та компонентів ліпідного сигналінгу/ О. І. Кокорев [та ін.] (стр.15-23)
Земскова О. В. Розвиток пухлинно-індукованого ефекту свідка та радіочутливості в лімфоцитах периферичної крові хворих на гліобластому з різним статусом метилування гена MGMT в клітинах пухлини/ О. В. Земскова [та ін.] (стр.24-31)
Петрушко М. П. Морфологічні та молекулярно-цитогенетичні характеристики гігантських ооцитів людини/ М. П. Петрушко [та ін.] (стр.32-39)
Поліщук Л. В. Загальні тенденції організації та локалізації CRT-кластерів у геномах стрептоміцетів/ Л. В. Поліщук, В. В. Лук’янчук (стр.40-47)
Радченко М. М. Філогенетичний аналіз штаму Bacillus subtilis IFBG MK-2 та продукування рибофлавіну його індукованими клонами/ М. М. Радченко [та ін.] (стр.48-55)
Гур’янов Д. С. Колокалізація білка BCR з клатрином, актином та кортактином свідчить про його можливу роль в регуляції розгалуження актину та клатрин-опосередкованому ендоцитозі/ Д. С. Гур’янов, С. В. Антоненко, Г. Д. Телегеєв (стр.56-67)
Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", №2, 2021 р. (стр.68-82)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білоножко Ю. О., Рабоконь А. М., Постовойтова А. С., Калафат Л. О., Приваліхін С. М., Демкович А. Є., Блюм Я. Б., Пірко Я. В.
Заглавие : Внутрішньовидова диференціація омели білої (Viscum album L.) за допомогою оцінки поліморфізму довжини інтронів β-тубуліну та SSR-аналізу
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 1. - С. 3-12 (Шифр ЦУ1/2021/55/1)
MeSH-главная: ОМЕЛА БЕЛАЯ -- VISCUM ALBUM
Аннотация: На підставі аналізу поліморфізму довжини першого інтрону генів β-тубуліну (ТВР-аналіз) показано різницю між двома підвидами омели білої (Viscum album spp. austriacum (Wiesb.) та V. album ssp. album L.). Також продемонстрована можливість використання ТВР-аналізу для визначення статі рослин омели. За допомогою проведеного SSR-аналізу вдалось виділити окремі генотипи омели білої. При оцінці ефективності використання двох типів ДНК-маркерів показано, що ТВР-аналіз доцільно використовувати для диференціювання різних підвидів омели білої, а SSR-аналіз – для дослідження генотипової мінливості в межах окремого підвиду
Найти похожие

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2021г. т.55,N 1
Интересные статьи :
Білоножко Ю. О. Внутрішньовидова диференціація омели білої (Viscum album L.) за допомогою оцінки поліморфізму довжини інтронів β-тубуліну та SSR-аналізу/ Ю. О. Білоножко [та ін.] (стр.3-12)
Іщенко О. О. Використання 5S рибосомної ДНК для молекулярної таксономії підтриби Lolinae (Poaceae)/ О. О. Іщенко, І. О. Беднарська, І. І. Панчук (стр.13-22)
Фінюк Н. С. Антинеопластична активність in vitro похідного 2-аміно-5-бензилтіазолу в комплексі з нанорозмірними полімерними носіями/ Н. С. Фінюк [та ін.] (стр.23-32)
Тістечок С. І. Генетична ідентифікація та антимікробна активність штаму Streptomyces sp. Je 1-6, виділеного з ризосферного грунту uniperus excelsa Bieb./ С. І. Тістечок [та ін.] (стр.33-41)
Бублик О. М. Рівень поліморфізму та диференціація популяцій Iris pumila L. за даними трьох типів ПЛР-маркерів/ О. М. Бублик, І. Ю. Парнікоза, В. А. Кунах (стр.42-54)
Федота О. М. Генетичне дослідження Х-зчепленого рецесивного іхтіозу на сході України/ О. М. Федота [та ін.] (стр.55-61)
Балацький В. М. Асоціації генів QTL регіону хромосоми 2 з якістю м’яса і продуктивністю свиней великої білої породи/ В. М. Балацький [та ін.] (стр.62-74)
Нестеренко Є. О. Системи транспорту калію та їх роль в формуванні стресової відповіді, росту та розвитку рослин/ Є. О. Нестеренко, О. Є. Краснопьорова, С. В. Ісаєнков (стр.75-92)
Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", №1, 2021 р. (стр.93-100)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравець О. А., Плоховська С. Г., Горюнова І. І., Ємець А. І., Блюм Я. Б.
Заглавие : Джерела хромосомного поліморфізму мікроспороцитів у видів Lilium L. та Allium L.: цитоміксис, екстра-хромосоми, димінуції хроматину
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2021. - Т. 55, № 2. - С. 3-14 (Шифр ЦУ1/2021/55/2)
MeSH-главная: ЛИЛИЯ -- LILIUM
ЛУК -- ALLIUM
Аннотация: Проведено цитологічне дослідження цитоміксису і хромосомного поліморфізму мікроспороцитів в мікроспорогенезі у Lilium croceum Chaix., Аllium fistulosum L. та A. cepa L. Встановлено, що основні цитоміктичні події притаманні ранній профазі мейозу і є облігатними (конститутивними) для мікроспорогенезу досліджених видів. У метафазних мікроспороцитів виявлені так звані екстра-хромосоми, ймовірно цитоміктичного походження. Вони характеризуються послабленням синапсису та/або розпадом гомологів та зв’язком з бівалентами основного складу з утворенням вторин-них асоціацій хромосом. Екстра-хромосоми присутні не тільки в гіперхромосомних, але в еу- та, навіть, гіпохромосомних мікроспороцитах. У більшості випадків екстра-хромосоми складають «генетичний баласт» для клітини, від якого вона поступово по-збавляється, використовуючи широкий клітинний інструментарій, зокрема хромосомні перебудови, димінуції хроматину, асиметричність веретена поділу і фрагмопласту, цитоміксис та програмовану клітинну загибель. Проте цілком імовірно, що частина екстра-хромосом може брати участь у перебудові каріотипу мікроспороцитів та мікроспор
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Андріяш Г. С., Секан О. С., Тігунова О. О., Блюм Я. Б., Шульга С. М.
Заглавие : Метаболічна інженерія штамів-продуцентів лізину Corynebacterium glutamicum
Место публикации : Цитологія і генетика. - К., 2020. - Том 54, N 2. - С. 61-73 (Шифр ЦУ1/2020/54/2)
MeSH-главная: ACTINOMYCETALES -- ACTINOMYCETALES
ЛИЗИН -- LYSINE
Аннотация: Огляд присвячено аналізу сучасних досягнень метаболічної інженерії Corynebacterium glutamicum для продукування лізину. Розглянуто ключові гени біосинтезу лізину у C. glutamicum та шляхи створення нових генетично модифікованих штамів. Описана роль різних плазмід, конструювання векторних касет та види промоторів для регуляції експресії генів у C. glutamicum. Наведено інформацію з використання вуглецевмісних субстратів (гексоз, пентоз, молочної кислоти, манітолу) для виробництва лізину. Розглянуто можливості використання технології CRISPR в генетичній інженерії C. glutamicum. Генетичні зміни C. glutamicum дозволили використання альтернативних субстратів та сприяли підвищенню рівня накопичення лізину в культуральній рідині. Узагальнено дані, які можуть слугувати для створення нових штамів-надпродуцентів лізину
Найти похожие

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2020г. т.54,N 3
Интересные статьи :
Бузиашвили А. Получение трансгенных растений картофеля, экспрессирующих ген лактоферрина человека, и анализ их устойчивости к фитопатогенам/ А. Бузиашвили [и др.] (стр.3-15)
Гора Н. В. Кліматичні фактори та частоти інфікування WOLBACHIA в природних популяціях DROSOPHILA MELANOGASTER/ Н. В. Гора [та ін.] (стр.16-27)
Орловская О. А. Характеристика высокомолекулярных субъединиц глютенина дикой полбы (TRITICUM DICOCCOIDES)/ О. А. Орловская [и др.] (стр.28-36)
Кравец А. П. Эпигенетические факторы индивидуальной чувствительности растений к фитопатогенам/ А. П. Кравец, Д. А. Соколова (стр.37-43)
Позовникова М. В. Связь полиморфных вариантов генов GN, PRL, PIT-1 и молочной продуктивности коров с морфологией ооцит-кумулюсных комплексов, получененых POST MORTEM/ М. В. Позовникова [и др.] (стр.44-53)
Налєскіна Л. А. Зміна морфоструктурних характеристик та метаболічного профілю карциносаркоми Уокер-256 під впливом екзогенного лактоферину/ Л. А. Налєскіна [та ін.] (стр.54-68)
Лежава Т. Эпигенетические изменения активности рибосомных цистронов акроцентрических хроматид человека у плодов, индивидов среднего (22-45 лет) и пожилого (80-106 лет) возраста/ Т. Лежава [и др.] (стр.69-80)
Матійців Н. П. DROSOPHILA MELANOGASTER - модельна система для вивчення нейропатій людини та тестування нейропротекторних засобів/ Н. П. Матійців, Я. І. Черник (стр.81-95)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бузиашвили А. , Чередниченко Л., Кропивко С., Блюм Я. Б., Емец А.
Заглавие : Получение трансгенных растений картофеля, экспрессирующих ген лактоферрина человека, и анализ их устойчивости к фитопатогенам
Место публикации : Цитологія і генетика. - К., 2020. - Том 54, N 3. - С. 3-15 (Шифр ЦУ1/2020/54/3)
MeSH-главная: КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM
РАСТЕНИЯ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫЕ -- PLANTS, GENETICALLY MODIFIED
Аннотация: С помощью Agrobacterium-опосредованной трансформации осуществлен перенос гена лактоферрина человека (hLf) в геном ряда сортов картофеля (Solanum tuberosum) украинской селекции (Вернисаж, Левада, Свитанок Киевский и Зарево). Для этого использовали плазмидный вектор pBIN35LF, несущий ген hLf под контролем 35S промотора вируса мозаики цветной капусты и терминатора октопинсинтазы, а также селективный маркерный ген неомицинфосфотрансферазы ІІ (nptII), обеспечивающий устойчивость к канамицину. В результате селекции были отобраны 44 линии сорта Вернисаж, 26 линий сорта Левада, 25 линий сорта Свитанок Киевский и 16 линий сорта Зарево, устойчивых к 100 мг/л канамицину. Интеграция целевого гена в геном картофеля была подтверждена с помощью полимеразной цепной реакции с использованием специфических праймеров к гену hLf. Идентификацию рекомбинатного лактоферрина в тканях трансгенных линий проводили с помощью Вестерн блоттинга с использованием специфических моноклональных антител к лактоферрину. Отобранные трансгенные линии картофеля были протестированы на устойчивость к бактериальным и грибному фитопатогенам. С помощью теста диффузии в агар установлено, что сок трансгенных линий картофеля обладает антибактериальным эффектом по отношению к таким фитопатогенным бактериям, как Ralstonia solanacearum (возбудитель бактериальной гнили картофеля) и Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (возбудитель кольцевой гнили картофеля). Устойчивость трансгенных растений картофеля к фитофторозу изучали путем заражения растений in vitro изолятом Phytophthora infestans. В результате была установлена повышенная устойчивость полученных трансгенных линий картофеля к P. infestans по сравнению с контролем. Таким образом, полученные данные показывают, что перенос гена hLf гена в геном картофеля повышает его устойчивость к бактериальным и грибным патогенамЗа використання Agrobacterium-опосередкованої трансформації було здійснено перенесення гена лактоферина людини в геном ряда сортів картоплі (Solanum tuberosum) української селекції (Вернісаж, Левада, Світанок Київський та Зарево). Для цього використовували плазмідний вектор pBIN35LF, який ніс ген лактоферина людини hLf під контролем 35S промотора віруса мозаїки цвітної капусти та термінатора октопінсинтази, а також селективний маркерний ген неоміцинфосфотрансферази ІІ (nptII), що забезпечує стійкість до канаміцина. В результаті селекції були відібрані 44 лінії сорта Вернісаж, 26 ліній сорта Левада, 25 ліній сорта Світанок Київський та 16 ліній сорта Зарево, стійких до 100 мг/л канаміцина. Інтеграція цільового гена в геном картоплі була підтверджена за допомогою метода полімеразної ланцюгової реакції за використання специфічних праймерів до гена hLf. Ідентифікацію рекомбінатного лактоферина в тканинах трансгенних ліній проводили за допомогою Вестерн блоттинга за використання специфічних моноклональних антитіл до лактоферину. Відібрані трансгенні лінії картоплі були протестовані на стійкість до бактеріальних та грибних фітопатогенів. За допомогою теста дифузії в агар було встановлено, що сік трансгенних ліній картоплі володіє антибактеріальним ефектом по відношенню до таких фітопатогенних бактерій, як Ralstonia solanacearum (збудник бактеріальної гнилі картоплі) та Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (збудник кільцевої гнилі картоплі). Стійкість трансгенних ліній картоплі до фітофтороза досліджували шляхом зараження рослин in vitro ізолятом Phytophthora infestans. В результаті була встановлена підвищена стійкість отриманих трансгенних ліній картоплі до P. infestans у порівнянні з контролем. Таким чином, отримані дані вказують на те, що перенос гена hLf в геном картоплі підвищує її стійкість до бактеріальних та грибних патогенів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козуб Н. О., Созінова О. І., Блюм Я. Б.
Заглавие : Різноманітність запасних білків у кримських популяціях Dasypyrum villosum
Место публикации : Цитологія і генетика. - К., 2020. - Том 54, N 2. - С. 3-9 (Шифр ЦУ1/2020/54/2)
MeSH-главная: ПШЕНИЦА -- TRITICUM
Аннотация: Проаналізовано різноманітність за електрофоретичними спектрами запасних білків вибірок з двох кримських популяцій Dasypyrum villosum (Берегове Бахчисарайського району та заповідника «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь)). Проводили електрофорез загального білку зернівок у поліакриламідному гелі в присутності додецилсульфату натрію (SDS) та аналізували різноманітність високомолекулярних субодиниць глютенінів, кодованих локусом Glu-V1, а також варіантів ω-гліадину на SDS-електрофореграмах, контрольованих Gli-V1. Ідентифіковано вісім алелів локусу Glu-V1 та чотири алелі, що кодують ω-гліадини, локусу Gli-V1. Досліджені кримські популяції D. Villosum статистично істотно відрізняються між собою за частотами алелів a, b, c локусу Glu-V1 та характеризуються високою частотою нуль-алеля (k) за цим локусом. Істотні відмінності між популяціями спостерігаються за варіантами ω-гліадину на SDS-електрофореграмах, контрольованими локусом Gli-V1, причому генна різноманітність за цим маркером є більшою в популяції Берегового, ніж у популяції Херсонеса. ω-Гліадини на SDS-електрофореграмах є зручною маркерною системою для аналізу популяцій D. villosum, яку можливо застосовувати одночасно з аналізом високомолекулярних субодиниць глютенінів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравець О. А., Пірко Я. В., Калафат Л. О., Рабоконь А. М., Постовойтова А. С., Білоножко Ю. О., Приваліхін С. М., Лихолат Ю. В., Блюм Я. Б.
Заглавие : Оцінка генетичного та репродуктивного стану інвазивних популяцій ULMUS PUMILA та U. SUBEROSA у степовому Придніпров’ї за умов зміни клімату
Место публикации : Цитологія і генетика. - К., 2020. - Том 54, N 1. - С. 3-15 (Шифр ЦУ1/2020/54/1)
MeSH-главная: КЛИМАТА ИЗМЕНЕНИЕ -- CLIMATE CHANGE
ГЕНЕТИКА ПОПУЛЯЦИОННАЯ -- GENETICS, POPULATION
Аннотация: Проаналізовано ступінь внутрішньовидового генетичного поліморфізму та гетерозиготності, ембріональну загибель та життєздатність насіння, а також цитогенетичний стан вегетативних меристем Ulmus pumila та U. suberosа з метою з’ясування механізмів інвазивності їхніх популяцій в степовому Придніпров’ї за умов змін клімату. Досліджені популяції U. pumila відрізнялися за показниками ембріональної загибелі, життєздатності насіння, насіннєвої продуктивності. Популяції, що зростають у більш екологічно сприятливих умовах, відзначаються кращим репродуктивним, фізіологічним та генетичним станом. За більшістю використаних мікросателітних локусів досліджені популяції характеризувались відносно низьким рівнем генетичної мінливості, надлишком гомозиготних генотипів та дефіцитом гетерозигот, що вказує на певний рівень інбредності аналізованих рослин. Найбільший дефіцит гетерозигот встановлений у популяції U. pumila з високою щільністю деревостану та значними показниками ембріональної загибелі насіння; менший дефіцит – у популяцій з відносно великою площею та низькою щільністю деревостану і, відповідно, низькими показниками ембріональної загибелі. Низькій індекс хромосомних перебудов у вегетативних меристемах також підтверджує незначний рівень генетичної мінливості, ймовірну відсутність гібридизації та генетичний гомеостаз у U. pumila. Популяція U. suberosa характеризувалась підвищеними індексами ембріональної загибелі, пошкодження насіння та низькою насіннєвою продуктивністю, що корелювало з надлишком гомозиготних генотипів. Всі досліджені екземпляри U. suberosa за мікросателітними локусами були мономорфними. В цілому, за генетичними та репродуктивними показниками, насіннєве відтворення та поширення U. pumila у степовому Придніпров’ї в умовах кліматичних змін суттєво не лімітується. В той же час, насіннєве відтворення U. suberosa може обмежуватися
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2020г. т.54,N 1
Интересные статьи :
Кравець О. А. Оцінка генетичного та репродуктивного стану інвазивних популяцій ULMUS PUMILA та U. SUBEROSA у степовому Придніпров’ї за умов зміни клімату/ О. А. Кравець [та ін.] (стр.3-15)
Булатова К. М. Генетическое разнообразие Казахстанского коллекционного фонда инбредных линий подсолнечника по белковым и SSR маркерам/ К. М. Булатова [и др.] (стр.16-26)
Глинкина Т. В. Корреляция между нуклеотидными заменами в гене глицерол-3-фосфат оксидазы, уровнем продукции пероксида водорода и цитотоксичностью MYCOPLASMA PNEUMONIAE/ Т. В. Глинкина, С. А. Костюк (стр.27-32)
Косаківська І. В. Ендогенні фітогормони гаметофітів папороті POLYSTICHUM ACULEATUM (L.) ROTH на різних етапах морфогенезу в культурі in vitro/ І. В. Косаківська [та ін.] (стр.33-41)
Курта Х. М. Порівняльний аналіз генетичної структури популяцій веслоноса (POLYODON SPATHULA) за мікросателітними ДНК-маркерами/ Х. М. Курта, О. О. Малишева, В. Г. Спиридонов (стр.42-49)
Калмикова О. О. Зміни стану запалення білої жирової тканини щурів за умов розвитку ожиріння при різних режимах введення мелатоніну/ О. О. Калмикова [та ін.] (стр.50-61)
Антоненко С. В. Взаємодія онкобілка BCR-ABL з білком GLG 1 у клітинах К562: роль у патогенезі хронічної мієлоїдної лейкемії/ С. В. Антоненко, І. В. Кравчук, Г. Д. Телегєєв (стр.62-70)
Межжерин С. В. Поликлоновая структура поселений однополого европейского карася (CARASSIUS GIBELIO (BLOCH, 1782) в Северной Украине: сравнительный анализ аллозимных маркеров и числа хромосом/ С. В. Межжерин, П. П. Пухтаевич, С. В. Кокодий (стр.71-79)
Интересные статьи :
Найти похожие

11.

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2020г. т.54,N 2
Интересные статьи :
Козуб Н. О. Різноманітність запасних білків у кримських популяціях Dasypyrum villosum/ Н. О. Козуб, О. І. Созінова, Я. Б. Блюм (стр.3-9)
Ястреб Т. О. Участие транскрипционного фактора JIN1/MYC2 в индуцировании солеустойчивости растений арабидопсиса действием экзогенного сероводорода/ Т. О. Ястреб [и др.] (стр.10-18)
Лиханов А. Ф. Формирование клеточных и тканевых барьеров семязачатка Phaseolus vulgaris L. в системе противовирусной устойчивости/ А. Ф. Лиханов [и др.] (стр.19-28)
Дзіцюк В. В. Частота аберацій хромосом в соматичних клітинах українських буйволів (Bubalus bubalis L.)/ В. В. Дзіцюк, Х. Т. Типило (стр.29-34)
Костюнина О. В. Сравнительная генетическая характеристика российских и белорусской популяций зубра (Bison bonasus), североамериканского бизона (Bison bison) и крупного рогатого скота (Bos taurus)/ О. В. Костюнина [и др.] (стр.35-44)
Курінний Д. А. Оцінка взаємодії малігнізованими та нормальними лімфоцитами периферичної крові людини при їх спільно-роздільному культивуванні/ Д. А. Курінний [та ін.] (стр.45-51)
Грищенко Н. В. Генетические модификаторы фенотипа спинальной мышечной атрофии/ Н. В. Грищенко [и др.] (стр.52-60)
Андріяш Г. С. Метаболічна інженерія штамів-продуцентів лізину Corynebacterium glutamicum/ Г. С. Андріяш [та ін.] (стр.61-73)
Bhowmick A. Association of SLC30A8, CDKAL1, TSF7L2 and HHEX gene polymorphisms with type 2 diabetes in the population of North East India/ A. Bhowmick [et al.] (стр.74-76)
Bozbuga R. Effect of Mi gene and nematode resistance on tomato genotypes using molecular and screening assay/ R. Bozbuga [et al.] (стр.77-79)
Garcia-Vielma C. Detection of Alkali-labile sites on satellite DNA by DNA breakage coupled with fluorescence in situ hybridization (DNA-FISH) monitor DNA damage in cervical epithelial cells/ C. Garcia-Vielma [et al.] (стр.80-82)
Интересные статьи :
Найти похожие

12.

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2020г. т.54,N 4
Интересные статьи :
Кваско А. Ю. Отримання ліній пшениці (TRITICUM AESTIVUM L.) з дріжджовими генами біосинтезу трегалози/ А. Ю. Кваско [та ін.] (стр.3-14)
Карпов П. А. Структурно-биологическая характеристика изотипов СК-1-подобных протеинкиназ, непосредственно связанных с регуляцией системы микротрубочек высших растений/ П. А. Карпов [и др.] (стр.15-29)
Козуб Н. О. Зміни частот алелів локусів запасних білків озимої м’якої пшениці за умов кліматичних змін/ Н. О. Козуб [та ін.] (стр.30-45)
Ястреб Т. О. Участие компонентов жасмонатного сигналинга в индуцируемом солевым стрессом закрывании устьиц у ARABIDOPSIS THALIANA/ Т. О. Ястреб [и др.] (стр.46-52)
Макух Г. Мутації гена АТР 7B серед пацієнтів високого ризику хвороби Вільсона з України/ Г. Макух [та ін.] (стр.53-62)
Чорненька Н. М. Молекулярно-генетичні та цитологічні особливості загоєння за умов лужного опіку стравоходу та за введення меланіну/ Н. М. Чорненька [та ін.] (стр.63-72)
Гнатюк І. С. Розробка ефективної системи регенерації in vitro озимого ріпаку BRASSICA NAPUS L. української селекції/ І. С. Гнатюк [та ін.] (стр.73-79)
Торгомян А. Л. Молекулярные механизмы нарушения хондро- и остеогенеза при остеоартрите и пути их коррекции/ А. Л. Торгомян, М. Ю. Сароян (стр.80-86)
Интересные статьи :
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Блюм Р. Я., Рябоконь А. М., Постовойтова А. С., Демкович А. Є., Пірко Я. В., Ємець А. І., Рахметов Д. Б., Блюм Я. Б.
Заглавие : Оцінка різноманітності і перспектив селекції українських генотипів ярого рижію
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2020. - Т. 54, № 5. - С. 54-74 (Шифр ЦУ1/2020/54/5)
MeSH-главная: КРЕСТОЦВЕТНЫЕ -- BRASSICACEAE
МАСЛА РАСТИТЕЛЬНЫЕ -- PLANT OILS
СЕЛЕКЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- SELECTION, GENETIC
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Рижій посівний (Camelina sativa) є на сьогодні однією з найперспективніших олійних культур для використання як біопаливної сировини. Вважається, що цей вид походить зі східноєвропейського регіону, де він виник внаслідок поліплоїдизації або схрещування диких представників роду Camelina. Результатом даної події є низький рівень генетичного різноманіття рижію, що накладає обмеження на селекційне удосконалення цієї культури. Незважаючи на ряд досліджень з вивчення генетичного поліморфізму існуючих сортів рижію, оцінка генотипів українського походження майже не здійснювалася, хоча й даний регіон відноситься до центру походження C. sativa. Нами вперше проведено комплексну оцінку генетичного різноманіття сортозразків та сортів рижію української селекції, а також проаналізовано морфометричні, врожайні параметри та особливості жирнокислотного складу олії насіння. За результатами хроматографічного аналізу були виділено два генотипи рижію (ФЕОРЖЯФ-2 та ФЕОРЖЯФД), ліпіди насіння яких більшою мірою складаються з жирних довжиною менше С18. Також встановлено генетичні дистанції між вивченими генотипами за допомогою поліморфізму ISSR, SSR та ILP (актин та β-тубулін) маркерів. Отримані дані співставлено з показниками продуктивності та морфометричними параметрами, що дозволило виділити найбільш перспективні пари генотипів рижію для схрещування. Так, схрещування ФЕОРЖЯФ-2 та ФЕОРЖЯФД з сортами Міраж та Перемога в різних комбінаціях може теоретично забез-печити прояв гетерозису в першому поколінні. Подібний підхід для аналізу селекційних вибірок та генетичних ресурсів рижію посівного може стати потужним інструментом для вдосконалення даної олійної культури
Найти похожие

14.

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2020г. т.54,N 6
Интересные статьи :
Іщенко О. О. Молекулярна організація 5S рибосомної ДНК і таксономічний статус Avenella flexuosa (L.) Drejer (Poaceae)/ О. О. Іщенко [та ін.] (стр.3-13)
Коломієць Ю. В. Індукція стійкості пшениці проти збудника базального бактеріозу рістстимулювальними бактеріями/ Ю. В. Коломієць [та ін.] (стр.14-22)
Шкляревский М. А. Кальций-зависимые изменения клеточного редокс-гомеостаза и теплоустойчивости проростков пшеницы под действием гемина - донора монооксида углерода/ М. А. Шкляревский [и др.] (стр.23-34)
Варченко О. І. Порівняння рівнів експресії гена GFP при Agrobacterium-опосередкованій транзієнтній трансформації махорки Nicotiana rustica L. конструкціями з різними промоторними послідовностями/ О. І. Варченко [та ін.] (стр.35-44)
Юет А. С. Експресія генів TLR2 та TJP1 під час відновлення цілісності шкіри/ А. С. Юет [та ін.] (стр.45-53)
Ержебаева Р. С. Изучение коллекции яровой тритикале по устойчивости к бурой и стеблевой ржавчинам с использованием аллель-специфических маркеров/ Р. С. Ержебаева [и др.] (стр.54-64)
Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", № 6, 2020 р. (стр.65-78)
Интересные статьи :
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коломієць Ю. В., Григорюк І. П., Ліханов А. Ф., Буценко Л. М., Пасічник Л. А., Блюм Я. Б.
Заглавие : Індукція стійкості пшениці проти збудника базального бактеріозу рістстимулювальними бактеріями
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2020. - Т. 54, № 6. - С. 14-22 (Шифр ЦУ1/2020/54/6)
MeSH-главная: ПШЕНИЦА -- TRITICUM
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA
Аннотация: Застосування суспензії клітин рістстимулювальних бактерій (Bacillus subtilis) спричиняє підвищення ступеня стійкості рослин пшениці ярої сорту Гренні проти збудника базального бактеріозу (Pseudomonas syringae pv. atrofaciens) на 25 %. Визначено ініціацію синтезу біополімерів клітинної стінки, зокрема целюлози, лігніну і суберіну й акумуляцію вмісту оксикоричних і оксибензойних кислот в листках рослин
Найти похожие

16.

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2020г. т.54,N 5
Интересные статьи :
Андреєва Ю. А. Гени SEF1 та VMA1 регулюють біосинтез рибофлавіну у флавіногенних дріжджів CANDIDA FAMATA/ Ю. А. Андреєва [та ін.] (стр.3-11)
Дзанаєва Л. С. Вплив транскрипційних факторів ZNF1 та SIP4 на алкогольну ферментацію ксилози у рекомбінантних штамів дріжджів SACCHAROMYCES CEREVISIAE/ Л. С. Дзанаєва [та ін.] (стр.12-20)
Дмитрук О. В. Деградація ферментів катаболізму метанолу формальдегіддегідрогенази та форміатдегідрогенази у метилотрофних дріжджів KOMAGATAELLA PHAFFII/ О. В. Дмитрук, Н. В. Булботка, А. А. Сибірний (стр.21-26)
Зазуля А. Адаптивна еволюція для підвищення продукції етанолу під час спиртового бродіння у промислових штамів дріжджів SACCHAROMYCES CEREVISIAE/ А. Зазуля [та ін.] (стр.27-38)
Петровська Я. О. Вплив гена SFU1 на синтез рибофлавіну у флавіногенних дріжджів CANDIDA FAMATA/ Я. О. Петровська [та ін.] (стр.39-44)
Федорович Д. Клонування генів SEF1 і TUP1, які кодують транскрипційний активатор і глобальний репресор у флавіногенних дріжджів MEYEROZYMA (CANDIDA, PICHIA) GUILLIERMONDII/ Д. Федорович [та ін.] (стр.45-53)
Блюм Р. Я. Оцінка різноманітності і перспектив селекції українських генотипів ярого рижію/ Р. Я. Блюм [та ін.] (стр.54-74)
Фінюк Н. Оцінка фітотоксичного та мутагенного потенціалу нових полімерних носіїв генів на основі ДМАЕМА/ Н. Фінюк [та ін.] (стр.75-88)
Єфіменко Н. Вплив низькоінтенсивного світлового випромінювання синього кольору на фізико-хімічні властивості еритроцитів крові щурів за умов цукрового діабету/ Н. Єфіменко [та ін.] (стр.89-96)
Кармаш О. І. Вплив фотобіомодуляційної терапії на розвиток оксидативного стресу у лейкоцитах крові щурів зі стрептозотоцин-індукованим цукровим діабетом/ О. І. Кармаш [та ін.] (стр.97-107)
Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", №5, 2020 р. (стр.108-119)
Іван Іванович Коршиков (до 70-річчя від дня народження) (стр.120)
Интересные статьи :
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кваско А. Ю., Ісаєнков С. В., Дмитрук К. В., Сибірний А. А., Блюм Я. Б., Ємець А. І.
Заглавие : Отримання ліній пшениці (TRITICUM AESTIVUM L.) з дріжджовими генами біосинтезу трегалози
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2020. - Т. 54, № 4. - С. 3-14 (Шифр ЦУ1/2020/54/4)
MeSH-главная: ПШЕНИЦА -- TRITICUM
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Аннотация: За допомогою двох методів Agrobacterium-опосередкованої трансформації (in vitro та in planta) перенесено дріжджові (Saccharomyces cerevisiae) гени біосинтезу трегалози TPS1 і TPS2 до ряду сортів пшениці (Triticum aestivum L.) задля підвищення їх посухостійкості. Для цього було створено векторні конструкції pBract214-TPS1 та pBract214-TPS2 з цільовими генами TPS1 та TPS2, відповідно, під контролем промотора убіхітину кукурудзи (PUbi), та селективним маркерним геном гігроміцин-фосфотрансферази (hpt). Як експланти для трансформації in vitro використовували 3–5 добові калюси, отримані з незрілих зародків пшениці. Селекцію трансгенних рослин-регенерантів здійснювали на поживному середовищі, що містило 30 мг/л гігроміцину як селективного агента. У результаті трансформації за допомогою методу in planta було отримано насіння (трансгенне покоління Т1) пшениці, яке пророщували і відбирали на стійкість до гігроміцину. Перенесення та інтеграцію цільових генів в геном пшениці підтверджено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням специфічних праймерів до генів TPS1 та TPS2
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Карпов П. А., Раевский А. В., Шеремет Я. А., Емец А. И., Блюм Я. Б.
Заглавие : Структурно-биологическая характеристика изотипов СК-1-подобных протеинкиназ, непосредственно связанных с регуляцией системы микротрубочек высших растений
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2020. - Т. 54, № 4. - С. 15-29 (Шифр ЦУ1/2020/54/4)
MeSH-главная: МИКРОТРУБОЧКИ -- MICROTUBULES
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES
Аннотация: Идентифицировано 18 изотипов CK1-подобных протеинкиназ у A. thaliana. Сравнение каталитических доменов протеинкиназ CK1 крысы (α, β, γ1-3, δ и ε) и 18-ти гомологов из A. thaliana подтвердило значительное структурное сходство 13-ти протеинкиназ: CKL1 (CK1δ), CKL2, CKL3, CKL4, CKL5, CKL6, CKL7, CKL8, CKL9, CKL10, CKL11, CKL12 и CKL13. Было обнаружено, что CK1-специфический ингибитор D4476 взаимодействует с KC1D крысы и отобранными растительными гомологами аналогичным АТФ-кон-курентным способом. Взаимодействие с лигандом было подтверждено значениями оценочных функций докинга, результатами молекулярной динамики и результатами хемогенного анализа. Известно, что взаимодействие протеинкиназ CK1 с субстратными белками в значительной степени зависит от наличия специфических мотивов, расположенных в C-концевой области. Соответствующие мотивы взаимодействия с EB1 были выявлены в С-концевых областях СKL1 и CKL2. Также была подтверждена роль С-коневого фрагмента CKL6 во взаимодействии с β-тубулином Ідентифіковано 18 ізотипів CK1-подібних протеїн-кіназ у A. thaliana. Порівняння каталітичних доменів протеїнкіназ CK1 пацюка (α, β, γ1-3, δ і ε) і 18-ти гомологів з A. thaliana підтвердило значну структурну подібність у випадку 13-ті протеїнкиназ: CKL1 (CK1δ), CKL2, CKL3, CKL4, CKL5, CKL6, CKL7, CKL8, CKL9, CKL10, CKL11, CKL12 і CKL13. Було встановлено, що CK1-специфічний інгібітор D4476 взаємодіє з KС1D пацюка і відібраними рослинними гомологами у аналогічної АТФ-конкурентної манери. Взаємодію з лігандом було підтверджено значеннями оціночних функцій докінгу, результатами молекулярної динаміки і результатами хемогенного аналізу. Відомо, що взаємодія протеїнкіназ CK1 з субстратними білками в значній мірі залежить від наявності специфічних мотивів, розташованих в C-кінцевий ділянці. Відповідні мотиви що відповідають за взаємодію з EB1, були знайдені в С-кінцевих ділянках СKL1 і CKL2. Також була підтверджена роль С-кінцевого фрагмента CKL6 у взаємодії з β-тубуліном
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козуб Н. О., Созінов І. О., Чайка В. М., Созінова О. І., Янсе Л. А., Блюм Я. Б.
Заглавие : Зміни частот алелів локусів запасних білків озимої м’якої пшениці за умов кліматичних змін
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2020. - Т. 54, № 4. - С. 30-45 (Шифр ЦУ1/2020/54/4)
MeSH-главная: АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ПШЕНИЦА -- TRITICUM
КЛИМАТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CLIMATIC PROCESSES
Аннотация: Досліджено частоти алелів та популяційну структуру за локусами запасних білків Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1, Glu-A1, Glu-B1, Glu-D1, Gli-A3 у групах сортів пшениці м’якої озимої, створених у різні періоди селекції в різних грунтово-кліматичних зонах: в Лісостепу України – Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) та Степу України – Селекційно-генетичний інститут (СГІ), разом 275 сортів. Сорти ділили на три групи за часом реєстрації: до 1996 р., з 1996 по 2010 р. включно та після 2010 р. Відмінності за середньорічною температурою в періоди створення цих сортів становили 0,6 та 0,7 оС між 1 і 2 періодом і 0,9 та 1,0 оС між 2 і 3 періодом для зон Лісостепу і Степу, відповідно. У групах озимих сортів пшениці МІП і СГІ, створених після 2010 р., в основному, зберігаються характерні набори переважаючих алелів локусів запасних білків. Водночас спостерігається чітка пов’язаність змін частот певних алелів досліджених локусів у групах сортів зі змінами температури в зоні, де відбувається відбір генотипів в процесі селекції (майбутніх сортів). Найбільш яскраві зміни частот алелів маркерних локусів виявлено при вивченні сортів, що створюються в Степовій зоні України: для сортів СГІ такі монотонні зміни частот стосувались 10 алелів за 4 локусами. З великою ймовірністю це пов’язано з тим, що саме у цій зоні температури досягли більшого абсолютного значення, і в процесі селекції формуються та відбираються нові коадаптивні асоціації генів. Можна прогнозувати зростання внеску вихідного матеріалу з регіонів з вищою температурою в селекції озимих сортів Степу
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гарманчук Л. В., Боровая М. Н., Негеля А. А., Иномистова М., Храновская Н. Н., Толстанова А. Н., Блюм Я. Б., Емец А. И.
Заглавие : Квантовые точки CDS, полученные путем "зеленого" синтеза: сравнительный анализ токсичности и влияния на пролиферативную и адгезионную активность клеток человека
Место публикации : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 2. - С. 43-55 (Шифр ЦУ1/2019/53/2)
MeSH-главная: НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
КВАНТОВЫЕ ТОЧКИ -- QUANTUM DOTS
КЛЕТКИ ПРОЛИФЕРАЦИЯ -- CELL PROLIFERATION
АДГЕЗИВНОСТЬ -- ADHESIVENESS
Аннотация: Ранее нами был разработан новый альтернативный подход для внеклеточного синтеза квантовых точек CdS с использованием биологических матриц, полученных на основе бактерии Escherichia coli, гриба Pleurotus ostreatus и растения Linaria maroccana. Полученные наночастицы обладают устойчивыми люминесцентными свойствами и имеют диапазон размеров от 2 до 10 нм в диаметре. В данной работе представлены результаты исследования цитотоксического/цитостатического воздействия, пролиферативной активности, адгезивной способности синтезированных квантовых точек CdS на клетки HeLa (рак шейки матки человека), опухолевые клетки T- и B-лимфоцитов человека, линию опухолевых клеток AGS (рак желудка) с использованием MTT-теста и проточной цитометрии. Обнаружено, что квантовые точки CdS, полученные методом «зеленого» синтеза, имеют более низкую токсичность по сравнению с неорганическим сульфидом кадмия, что делает их привлекательными в качестве нового типа нетоксичных люминесцентных зондов для биовизуализации в цитологических исследованиях. SUMMARYQuantum dots (QDs) are typical II–VI semiconductor materials, owing to their unique optical properties and tunable photoluminescence, have received much interest in the field of electronic and biomedical applications. However, the cytotoxicity of QDs has become a major concern for their safe usage in bioimaging, intracellular delivery or tracking molecules and organells. We have previously developed a novel alternative approach for the production of CdS QDs extracellularly by the biological synthesis using bacteria Escherichia coli, fungi Pleurotus ostreatus and plant Linaria maroccana as biomatrices. Produced nanoparticles are stable and luminescent, have a range of sizes from 2 to 10 nm in diameter. In the present research we have evaluated cytotoxic/cytostatic effects, proliferative activity, adhesive potential of produced CdS nanoparticles using HeLa cells, tumor cells of human T-and B-lymphocytes, AGS cancer cell line by MTT-assay and flow cytometry methods. It has been found that QDs have reduced toxicity as compared to inorganic cadmium sulfide which makes them attractive as a new type of non-toxic luminescent probes for bioimaging applications in cytological studies
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-67

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)