Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (6)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Брухно, Р. П.$<.>)

Общее количество найденных документов : 36
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-36

Тенденції стаціонарної та післяопераційної летальності як показників безпеки пацієнтів на рівні окремих закладів охорони здоров’я (повідомлення 2) [Текст] / Ю. М. Скалецький [та ін.] // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 6. - С. 36-39. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE
СМЕРТНОСТЬ БОЛЬНИЧНАЯ -- HOSPITAL MORTALITY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (смертность)
БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY
Аннотация: Проаналізовано рівні стаціонарної та післяопераційної летальності в період 2010–2019 рр. в окремих закладах охорони здоров’я міста Києва і Київської області. Зіставлено динаміку цих показників з показниками лікувально-діагностичної роботи в цих лікарняних закладах. Оцінено інформативність стаціонарної та післяопераційної летальності як індикаторів якості надання медичної допомоги та її важливої складової — безпеки пацієнтів. Проаналізовано дані щорічних статистичних збірників «Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України» центрів медичної статистики міста Києва та Київської області, Національних доповідей про стан техногенної і екологічної безпеки в Україні (2006–2015 рр.), аналітичних оглядів стану техногенної та природної безпеки в Україні (2016–2018 рр.), тематичні публікації у вітчизняних і зарубіжних виданнях
Доп.точки доступа:
Скалецький, Ю. М.
Яворовський, О. П.
Гичка, С. Г.
Риган, М. М.
Горваль, А. К.
Дідковський, В. Л.
Брухно, Р. П.
Іванько, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гігієна і безпека праці медичного персоналу в умовах подолання пандемії COVID-19. Друге повідомлення: зміни і проблеми / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 4-13

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
Аннотация: Вивчено динаміку і причини гострої професійної захворюваності на COVID-19 медичного персоналу, зміни в умовах і безпеці роботи медичних працівників, зокрема забезпечення їх адекватними та ефективними засобами індивідуального захисту. У дослідженні використано бібліографічний, гігієнічний, анкетно-опитувальний і математичний методи. Матеріалом дослідження слугували результати власних спостережень, анкети опитування медичних працівників, дані ВООЗ, МОЗ України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Державної служби України з питань праці, дані Державної служби статистики України, тематичні наукові джерела інформації. Роботу медиків, зайнятих подоланням пандемії COVID-19, віднесено до небезпечної (екстремальної). Виявлено наростання ступеня нервово-емоційного напруження і накопичення втоми порівняно з даними першого повідомлення. Зафіксовано значну кількість ергономічних та фізіолого-гігієнічних недоліків у засобах індивідуального захисту. Серед медичних працівників з встановленим діагнозом гострого професійного захворювання на COVID-19 переважають медичні сестри (38,43%), молодші медичні сестри (22,69%), фельдшери (3,72%), лікарі загальної практики – сімейної медицини (2,91%), лікарі-терапевти (2,86%) та лікарі-анестезіологи (2,52%). Виявлено вкрай низьку кількість комісійних розслідувань нещасних випадків (захворювань медпрацівників на COVID-19), завершених станом на 22.06.2020. Рівні захворюваності медичних працівників на COVID-19 і значна кількість летальних випадків медперсоналу внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 свідчать про недостатню увагу з боку держави до питань охорони праці у медичній галузі.
Изучена динамика и причины острой профессиональной заболеваемости медицинского персонала COVID-19, изменения в условиях и безопасности работы медицинских работников, в частности, их защищенности адекватными и эффективными средствами индивидуальной защиты. При проведении исследования были использованы библиографический, гигиенический, анкетно-опросный и математический методы. Материалом исследования послужили результаты собственных наблюдений, анкеты опроса медицинских работников, данные ВОЗ, МОЗ Украины, Центра общественного здоровья МОЗ Украины, Государственной службы Украины по вопросам труда, данные Государственной службы статистики Украины, тематические научные источники информации. Работа медиков, занятых преодолением пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Выявлено нарастание степени нервно-эмоционального напряжения и накопление усталости по сравнению с данными первого сообщения. Зафиксировано значительное количество эргономических и физиолого-гигиенических недостатков в средствах индивидуальной защиты. Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания COVID-19 преобладают медицинские сестры (38,43%), младшие медицинские сестры (22,69%), фельдшеры (3,72%), врачи общей практики – семейной медицины (2,91%), врачи-терапевты (2,86%) и врачи-анестезиологи (2,52%). Выявлено крайне низкое количество комиссионных расследований несчастных случаев (заболеваний медработников COVID-19), завершенных по состоянию на 22.06.2020. Уровни заболеваемости медицинских работников COVID-19 и значительное количество летальных случаев медперсонала в результате инфицирования коронавирусом SARS-CoV-2 свидетельствуют о недостаточном внимании со стороны государства к вопросам охраны труда в медицинской отрасли.
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Шкурба, А. В.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Харчук, Л. В.
Бугро, В. І.
Понятовський, В. А.
Риган, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості професійної захворюваності медичних працівників Житомірської області на COVID-19 та оцінка ризиків їх зараження вірусом SARS-CoV-2 в аспекті безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 4-13

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (эпидемиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (передача, профилактика и контроль)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (профилактика и контроль)
Аннотация: Мета публікації полягала в оцінці безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) Житомирської області для покращання управління ризиками зараження медичного персоналу вірусом SARS-CoV-2 та зниження професійної захворюваності і смертності медичних працівників від COVID-19. Роботу медиків, задіяних у подоланні пандемії COVID-19, віднесено до небезпечної (екстремальної). Крім вірусу SARS-CoV-2, на формування умов праці медичних працівників впливають супутні фізичні, хімічні чинники та високе фізичне і нервово-емоційне напруження. Серед медичних працівників з встановленим діагнозом гострого професійного захворювання на COVID-19 у Житомирській області переважають медичні сестри (38,57%), молодші медичні сестри (26,10%), фельдшери (5,37%), лікарі загальної практики – сімейної медицини (4,85%), лікарі-хірурги (4,16%), лікарі-анестезіологи (2,54%), лікарі-інфекціоністи (2,08%), лікарі-рентгенологи (1,85%). Основними причинами високих рівнів професійної захворюваності медичних працівників закладів охорони здоров’я Житомирської області слід визнати особисту необережність потерпілих, невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності, роботу у вогнищі захворювання, відсутність або неякісне проведення інструктажу з охорони праці; неповну забезпеченість засобами індивідуального захисту Житомирської області кадрами, а медичних працівників – засобами індивідуального захисту, дефіцит лікарів-епідеміологів, гігієністів і профпатологів.
Цель публикации состояла в оценке безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Житомирской области Украины для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19. Работа медиков, задействованых в преодолении пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания COVID-19 в Житомирской области Украины преобладают медицинские сестры (38,57%), младшие медицинские сестры (26,10%), фельдшеры (5,37%), врачи общей практики – семейной медицины (4,85%), врачи-хирурги (4,16%), врачи-анестезиологи (2,54%), врачи-инфекционисты (2,08%), врачи-рентгенологи (1,85%). К основным причинам высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинских работников лечебных учреждений Житомирской области следует отнести личную неосторожность пострадавших, неиспользование средств индивидуальной защиты при их наличии, работа в очаге заболевания, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда, неполную обеспеченность лечебных учреждений Житомирской области кадрами, а медицинских работников – средствами индивидуальной защиты, дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов.
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Харчук, Л. В.
Киричук, І. М.
Борис, В. М.
Шуляренко, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гігієна та охорона праці медичного персоналу в умовах подолання пандемії COVID-19 (перше повідомлення) / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 3. - С. 10-18

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (этиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Аннотация: Небезпеку зараження медичних працівників вірусом SARS-CoV-2 підвищує дефіцит засобів індивідуального захисту, неправильне їх використання.
Опасность заражения медицинских работников вирусом SARS-CoV-2 повышает дефицит средств индивидуальной защиты, неправильное их использование.
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Шкурба, А. В.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Харчук, Л. В.
Бугро, В. І.
Риган, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пріоритетні проблеми системи фармаконагляду в формуванні безпеки пацієнтів і лікарняного середовища [Текст] / Т. М. Думенко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 251-259. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ФАРМАКОНАДЗОР -- PHARMACOVIGILANCE
БОЛЬНИЦЫ -- HOSPITALS
Аннотация: Мета дослідження – на основі даних аналізу літератури й електронних інформаційних баз визначити пріоритетні проблеми фармаконагляду для створення безпеки пацієнтів і безпечного лікарняного середовища. Дослідження виконано з використанням бібліосемантичного аналізу (інформаційно-аналітичного узагальнення даних з наукових літературних джерел). За даними наукової літератури визначено основні завдання та цілі системи фармаконагляду й оцінено її значення в формуванні безпеки лікарняного середовища та, зокрема, безпечності застосування лікарських засобів. Визначено комплекс заходів, спрямованих на зменшення частоти медичних помилок, розвитку побічних реакцій і запобігання випадкам неефективності лікарських засобів й, як наслідок, на підвищення безпеки лікарняного середовища. Проблема безпеки лікарняного середовища є актуальною для всіх країн і всіх систем охорони здоров’я, а забезпечення безпечного застосування лікарських засобів є однією з найважливіших її складових. Побічні реакції, помилки та випадки неефективності ліків, які виникають під час використання лікарських засобів, є важливими складовими небезпеки лікарських засобів. Робота систем фармаконагляду відіграє важливу роль в убезпеченні пацієнта шляхом зменшення ризиків виникнення побічних дій і помилок за використання лікарських засобів, попередження неефективності медикаментозної терапії та здатна оптимізувати витрати на систему охорони здоров’я. Розробка нових і вдосконалення існуючих підходів до профілактики несприятливих наслідків медикаментозної терапії є вкрай актуальними та необхідними в умовах сучасної медицини. Ці заходи в світовому масштабі дозволять врятувати мільйони життів і сприятимуть економії матеріальних ресурсів.
Доп.точки доступа:
Думенко, Т. М.
Яворовський, О. П.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Зінченко, Т. О.
Риган, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Проблеми безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю в боротьбі з професійними захворюваннями медичних працівників на COVID-19 у закладах охорони здоров’я України [Текст] / О. П. Яворовський [та ін.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 159-165. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, иммунология, передача, профилактика и контроль)
ИНФЕКЦИОННОЙ БОЛЕЗНИ ПЕРЕДАЧА ОТ ПАЦИЕНТА МЕДИЦИНСКОМУ РАБОТНИКУ -- INFECTIOUS DISEASE TRANSMISSION, PATIENT-TO-PROFESSIONAL (профилактика и контроль)
МЕДИЦИНСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ, КАДРЫ И СЛУЖБЫ (ВНЕШ) -- HEALTH CARE FACILITIES, MANPOWER, AND SERVICES (NON MESH)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (профилактика и контроль, реабилитация)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH (обучение, статистика, тенденции)
Аннотация: Мета публікації полягала в оцінці безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю в лікувальних установах Києва, Житомира та Житомирської області для поліпшення управління ризиками зараження медичного персоналу вірусом SARS-CoV-2 і зниження професійної захворюваності і смертності медичних працівників від COVID-19. При проведенні дослідження були використані бібліосемантічній, гігієнічний, анкетному-опитувальний, статистичні методи і методи порівняльного і системного аналізу. Робота медиків, зайнятих подоланням пандемії COVID-19, віднесена до небезпечної (екстремальної). Крім вірусу SARS-CoV-2, на формування умов праці медичних працівників впливають супутні фізичні, хімічні чинники і високу фізичну і нервово-емоційне напруження. Серед медичних працівників Житомирської області, яким поставлений діагноз гострого професійного захворювання COVID-19, переважали медичні сестри (38,57%)
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Шкурба, А. В.
Киричук, І. М.
Риган, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Оцінка культури безпеки у вітчизняній охороні здоров’я: триангуляційний підхід [Текст] = Safety culture assessment in national healthcare: a triangulation approach / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 4. - С. 4-10. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗДОРОВЬЯ ИНДИВИДУАЛЬНОГО ОХРАНА -- PERSONAL HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции)
БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY (стандарты, статистика)
АНАЛИЗ РИСКОВ И КРИТИЧЕСКИЕ КОНТРОЛЬНЫЕ ТОЧКИ -- HAZARD ANALYSIS AND CRITICAL CONTROL POINTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження. Оцінити культуру безпеки у вітчизняній охороні здоров’я з використанням змішаного підходу, тобто з використанням анкетного опитування, аналізу документів, а також аналізу стану безпеки пацієнтів та медичного персоналу. Матеріали і методи. Оцінка культури безпеки в охороні здоровя України здійснювалась загалом за методологією МАГАТЕ, тобто за триангуляційним підходом (з використанням анкетного опитування, аналізу документів, а також аналізу стану безпеки пацієнтів та медичного персоналу). В якості матеріалу використовувались дані попередніх наших публікацій, присвячених аналізу і оцінці нормативного підгрунтя забезпечення безпеки в лікарняному середовищі у період з 1994 по 2020 роки; стану безпеки пацієнтів з 2003 по 2020 рік та медичного персоналу з 2002 по 2018 рік, а також оцінки культури безпеки за результатами анкетного опитування 199 медичних працівників із різних закладів охорони здоров’я (ЗОЗ). Результати дослідження. В ході дослідження вдалося встановити, що культура безпеки у вітчизняних ЗОЗ знаходиться на початковому рівні її формування і потребує системного подальшого удосконалення. Опрацювання більш досконалої методології оцінки культури безпеки у медичній галузі є актуальним і перспективним напрямом наукового дослідження. Результати проведених нами досліджень підтвердили доцільність використання для оцінки рівня досконалості культури безпеки в ЗОЗ триангуляційного підходу. Висновок. Посилення ідентифікованих слабких сторін культури безпеки у вітчизняній медичній галузі може стати метою і основою майбутньої стратегії формування безпечного лікарняного середовища на засадах вдосконалення і підвищення культури безпеки
The aim of the study. To evaluate the safety culture in domestic health care using a mixed approach, that is, using a questionnaire survey, document analysis, as well as an analysis of the state of safety of patients and medical personnel. Materials and methods. The evaluation of safety culture in Ukrainian healthcare has been carried out based on the methodology of the IAEA (International Atomic Energy Agency), specifically employing a triangulation approach involving questionnaire surveys, document analysis, as well as an analysis of patient and medical personnel safety conditions. Our analysis and assessment of the regulatory framework for safety provision in the hospital environment from 1994 to 2020, as well as the safety status of patients from 2003 to 2020 and medical personnel from 2002 to 2018, formed the basis of the material used in this study. Additionally, the evaluation of safety culture was conducted through a questionnaire survey involving 199 healthcare professionals from various healthcare facilities. Research results. The study revealed that safety culture in domestic healthcare facilities is at an early stage of formation and requires systematic improvement. Developing a more comprehensive methodology for assessing safety culture in the medical field is an important and promising direction for future research. The results of our study confirmed the effectiveness of employing a triangulation approach to assess the level of safety culture excellence in healthcare facilities. Conclusions. Strengthening the identified weaknesses in safety culture within the domestic medical industry can become the goal and foundation of a future strategy to create a safe hospital environment based on improving and enhancing safety culture
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Науменко, О. М.
Скалецький, Ю. М.
Брухно, Р. П.
Риган, М. М.
Іванько, О. В.
Михайленко, П. М.
Зінченко, Т. О.
Банковська, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Від кафедри професійної гігієни Київського медичного інституту до кафедри гігієни та екології № 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця: наукові та освітні пріоритети протягом 95 років (1923- 2018 рр.) [Текст] = From the occupational hygiene department of Kyiv medical institute to the department of hygiene and ecology № 2 of National O. Bohomolets medical university: scientific and educational priorities for 95 years (1923-2018) / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2018. - № 4. - С. 58-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH (история, кадры, обучение, тенденции)
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (история, организация и управление)
ОБРАЗОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ -- EDUCATION, PROFESSIONAL (история, кадры, организация и управление, тенденции)
Аннотация: В статті викладено дані щодо історії становлення кафедри гігієни праці та професійних захворювань з часу її створення (1923 рік) до переміщення у спеціально спроектований і зведений в кінці 60-х на початку 70-х років ХХ століття санітарно-гігієнічний корпус КМІ. Охоплено періоди завідування кафедрою професорами Підгаєцьким В.Я. (1923-1929), Лєбєдєвим В.О. (1930-1941), Медведем Л.І. (1943-1952), Шахбазяном Г.Х. (1952-1972). Акцентовано увагу на пріоритетних питаннях наукових досліджень і освітньої діяльності, що здійснювались в різні роки. Окреслено внесок кафедри у підготовку кадрів лікарів-профілактиків і розвиток гігієни праці як науки. Підкреслено роль співробітників у створенні нормативно-правової бази для санепідслужби
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Паустовський, Ю. О.
Нікітюк, О. А.
Зенкіна, В. І.
Гончарук, Г. О.
Шкурко, Г. А.
Солоха, Н. В.
Брухно, Р. П.
Зінченко, Т. А.
Марченко, М. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Від кафедри професійної гігієни КМІ до кафедри гігієни та екології № 2 НМУ імені О. О. Богомольця: наукові і освітні пріоритети протягом 95 років (1923-2018) [Текст] = From the occupational hygienedepartment of the Kiev medical institute to the department of hygiene and ecology 2 of Bogomolets National medical university: scientific and educational priorities for 95 years (1923-2018 years) / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2019. - № 2. - С. 74-79. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH (история, кадры, тенденции)
УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS (история, организация и управление, тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ, НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEALTH SERVICES RESEARCH (история, кадры, тенденции)
ЖИЗНЕОБЕСПЕЧЕНИЯ СИСТЕМЫ ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАМКНУТЫЕ -- ECOLOGICAL SYSTEMS, CLOSED
КРАТКИЙ ОБЗОР -- OUTLINES
Аннотация: В статті охоплений період розвитку кафедри гігієни праці та професійних захворювань від початку 70-х років ХХ століття до сьогодення. Висвітлена наукова і освітня діяльність кафедри під керівництвом професора Шевченка А.М. (1972-1993) і професора Яворовського О.П. (з 1993 року і дотепер). Акцентована увага на змінах в освітній діяльності і підготовці кадрів лікарів-профілактиків впродовж останніх 20-ти років, зокрема тих, які зумовлені реформуванням санепідслужби і внесенням з навчальних планів і програм нових дисциплін – «Безпека життєдіяльності, основи біоетики та біобезпеки» і «Охорона праці в медичній галузі»
The article contains covered the Departmentof Occupational Healthand Occupational Diseases development period from the time of its foundation (1923) until today. During that period, the heads of the chair were A.M. Shevchenko (1972-1993) and A.P. Yavorovsky (from 1993 to the present day). Attention is focused on the changes in the educational activity and training of the staff of preventive doctors in the last twenty years have been characterized, especially those that are conditioned by the reform of the sanitary epidemiological service and the inclusion in the curricula and programs of new disciplines - "Life Safety, Bases of Bioethics and Biosafety", "Occupational Health and safety in the healthcare sector»
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Паустовський, Ю. О.
Нікітюк, О. А.
Шевцова, В. М.
Зенкіна, В. І.
Гончарук, Г. О.
Шкурко, Г. А.
Солоха, Н. В.
Брухно, Р. П.
Зінченко, Т. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Культура безпеки пацієнтів у вітчизняних лікарняних закладах (повідомлення 1) [Текст] / О. П. Яворовський [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - С. 179-187. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY (законодательство и юриспруденция, стандарты, статистика)
КУЛЬТУРА -- CULTURE
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES (кадры, статистика, тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINE
Кл.слова (ненормированные):
Коефіцієнт альфа Кронбаха
Аннотация: За допомогою анкети Агентства з наукових досліджень та якості медичної допомоги США (AHRQ) проаналізовано характеристики культури безпеки пацієнтів (БП) у персоналу різних закладів охорони здоров’я (УЗ) в Україні. Крім того, характеристики культури БП аналізувалися в залежності від стажу роботи та належності опитуваних до лікарського або медсестринського складу, а також профілю терапевтичної чи хірургічної діяльності. Встановлено, що слабкою стороною культури БП персоналу вітчизняних УЗ є характеристика «Реакція на помилки» (менше 30% позитивних відповідей), що свідчить про переважання в українському УЗ культури звинувачення (несправедливої культури) та, як наслідок, побоювання персоналу оприлюднити свої помилки, несприятливі події та відповідно відсутності можливості вчитися на цих помилках. "Кадрове забезпечення" ідентифіковано як слабка сторона культури БП (менше 50% позитивних відповідей) у більшості груп порівняння. Заслуговує на увагу і така характеристика культури БП, як «Частота повідомлень про помилки» (менше 70% позитивних відповідей). Коефіцієнт альфа Кронбаха в усіх групах опитаних осіб коливався не більше від 0,62 до 0,78, що свідчить про істинність результатів проведеного дослідження.
Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.
Риган, М. М.
Науменко, О. М.
Скалецький, Ю. М.
Гичка, С. Г.
Іванько, О. В.
Брухно, Р. П.
Горваль, А. К.

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-36

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)