Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Білих, В. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Заглавие журнала :Здоров’я дитини -2022г. т.17,N 6
Интересные статьи :
Величко В. І. Особливості використання індивідуального безперервного моніторингу глюкози у дітей і підлітків/ В. І. Величко [та ін.] (стр.5-10)
Стоєва Т. В. Сучасні моделі харчової поведінки у дітей/ Т. В. Стоєва [та ін.] (стр.11-17)
Дитятковський В. О. Варіанти однонуклеотидних поліморфізмів тимічного стромального лімфопоетину та орсомукоїд-1-подібного білка 3 як предиктори розвитку моно- або поліорганних клінічних фенотипів атопічних хвороб у дітей/ В. О. Дитятковський (стр.18-23)
Білих В. М. Кишкові розлади після перенесеної гострої діареї у дітей раннього віку та копрологічні предиктори їх виникнення/ В. М. Білих, О. Г. Іванько (стр.24-30)
Гончарова О. А. Оцінка забезпечення селеном у підлітків, які проживають у сільській місцевості/ О. А. Гончарова, В. І. Паньків, І. В. Паньків (стр.31-35)
Сорокман Т. В. Фізіологічна роль та діагностичне значення антимюллерового гормона в педіатрії/ Т. В. Сорокман [та ін.] (стр.36-45)
Tkachuk R. V. Respiratory symptoms of COVID-19 in an adolescent patient with WHIM syndrome: a clinical case/ R. V. Tkachuk [et al.] (стр.46-50)
Абатуров О. Є. Механізми дії цитоплазматичних мікроРНК. Частина 5. МікроРНК-опосередкований сайленсинг, що викликається в періоді ініціації і постініціації трансляції/ О. Є. Абатуров, В. Л. Бабич (стр.51-55)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Запорізький медичний журнал -2022г.,N 3
Интересные статьи :
Гребеник М. В. Фактори обтяження перебігу фібриляції передсердь при коморбідних артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті 2 типу / М. В. Гребеник, Ю. В. Гончарук (стр.273-278)
Сіренко Ю. М. Прогностичне значення зниженого гомілково-плечового індексу у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію/ Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Полішук (стр.279-285)
Степанов Ю. М. Ультразвукові критерії прогнозування передракових змін слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит, поєднаний із патологією щитовидної залози/ Ю. М. Степанов [та ін.] (стр.286-292)
Завгородня Н. Ю. Клініко-патогенетична роль lncRNA MEG3 і miRNA-421 при неалкогольній жировій хворобі печінки в дітей з ожирінням/ Н. Ю. Завгородня (стр.293-300)
Багній А. В. Вплив ключових факторів ризику неалкогольного стеатогепатиту та ожиріння на розвиток акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних/ А. В. Багній, С. М. Геряк, Η. І. Багній (стр.301-309)
Зацаринний Р. А. Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну/ Р. А. Зацаринний, О. О. Підопригора, А. Ю. Лисенко (стр.310-316)
Савенко Г. Ю. Мініінвазивна езофагектомія за І. Lewis/ Г. Ю. Савенко, О. Є. Сидюк (стр.317-321)
Головіна Я. О. Аналіз результатів лікування пацієнтів із застосуванням різних методик сегментарної кісткової алопластики/ Я. О. Головіна, Р. В. Малик, О. Є. Вирва (стр.322-327)
Левицька О. В. Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери/ О. В. Левицька, І. Я. Новицький (стр.328-331)
Іванько О. Г. Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю/ О. Г. Іванько, В. М. Білих (стр.332-337)
Гавриленко К. В. Аеромоніторинг спор грибів роду Alternaria в повітрі міста Запоріжжя/ К. В. Гавриленко [та ін.] (стр.338-342)
Тімченко Є. Є. Посттравматичний стресовий розлад у медичних працівників: ознаки, причини, профілактика та лікування (огляд літератури)/ Є. Є. Тімченко [та ін.] (стр.343-353)
Сорочан П. П. Інгібітори імунних контрольних точок у терапії метастатичного колоректального раку (огляд літератури)/ П. П. Сорочан [та ін.] (стр.354-364)
Кутовий О. Б. Стеноз панкреатогастроанастомозу після панкреатодуоденальної резекції (клінічний випадок)/ О. Б. Кутовий, К. О. Денисова (стр.365-369)
Тивончук О. С. Діагностика та лікування gas-bloat синдрому після антирефлюксної хірургії/ О. С. Тивончук [та ін.] (стр.370-374)
Городкова Ю. В. Клінічні прояви ураження серцево-судинної системи у дітей як наслідок перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) (клінічний випадок)/ Ю. В. Городкова [та ін.] (стр.375-380)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білих В. М., Іванько О. Г.
Заглавие : Кишкові розлади після перенесеної гострої діареї у дітей раннього віку та копрологічні предиктори їх виникнення
Место публикации : Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 6. - С. 24-30 (Шифр ЗУ36/2022/17/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
Аннотация: Після гострих діарей у дітей раннього віку можуть виникати порушення з боку кишечника і навіть хронічні функціональні захворювання кишечника. На сьогодні ще не знайдено патогенетично обґрунтованих критеріїв, які б вказували на ймовірність хронічних кишкових розладів, так само як і не з’ясовані повністю механізми їх виникнення після гострої діареї. Мета роботи. Оцінити частоту та характер порушень з боку кишечника у дітей молодшої вікової групи протягом 6 місяців після перебування в лікувально-діагностичному стаціонарі з приводу гострої діареї та встановити їх зв’язки із копрологічними показниками — фекальним кальпротектином (ФКП), умістом вуглеводів (редукуючих субстанцій, РС), молочної кислоти (МК) та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) — оцтової (ОК), пропіонової (ПК) та масляної (бутирової, БК). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 47 дітей віком 6–24 місяці, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу гострої діареї. Гострий ентероколіт (І група) був діагностований у 18 хворих і був викликаний Kampilobacter jejuni у 12 дітей, Escherichia coli О-18 та Escherichia coli О-44 — у 3, Salmonella enteritidis — у 2 та Yersinia enterocolitica — в 1 пацієнта. Ротавірусний гастроентерит (ІІ група) був діагностований в 11 хворих. Ще в 11 дітей гостра симптоматична («парентеральна») діарея (ІІІ група) виникла на тлі позакишкової інфекції — гострого отиту, пневмонії, пієлонефриту. Нарешті, у 7 дітей діарея була кваліфікована як «функціональні порушення травлення» (IV група). Загальні клінічні тести доповнювали дослідження калу на наявність кишкових паразитів, токсинів А/В Clostridium difficile, аденовірусів, гемоглобіну людини, РС, ФКП, КЛЖК та МК. Результати. Зібраний протягом 6 місяців катамнез дав змогу встановити, що 14 з 18 дітей І групи мали постійні або тимчасові рідкі випорожнення. Ці скарги у 13 поєднувались із нападами абдомінального болю на кшталт кишкових кольок. Ці ж самі скарги були значно рідшими у дітей ІІ групи (відповідно у 6 та 3 із 11), ІІІ групи (4 та 2 із 11) та IV групи (лише у 2 із 7 дітей). Ранговий кореляційний аналіз зв’язків інтенсивності та тривалості скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК не виявив суттєвих зв’язків у хворих І та ІІ груп на відміну від хворих ІІІ групи, у якій знайдено множинні кореляції скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК. У ІV групі виявлені суттєві асоціації скарг на тривалі рідкі випорожнення з високими показниками МК та ОК. Висновки. За даними 6-місячного катамнезу, у 57 % дітей раннього віку, які перенесли гостру діарею, після виписки зі стаціонару спостерігали скарги на рідкі випорожнення та/або рецидивуючий абдомінальний біль. Найчастіше кишкові розлади були у дітей, які перенесли гострий бактеріальний ентероколіт. Не виявлено зв’язків інтенсивності постінфекційних (бактеріальних або вірусних) розладів з ФКП, РС, МК та КЛЖК під час госпіталізації. Натомість такі зв’язки були численними у дітей із симптоматичною («парентеральною») та функціональною діареєю. Висловлена думка, що вивчені копрологічні показники можна використовувати для прогнозу стану кишечника після гострої діареїAfter acute diarrhea in young children, intestinal disturbances and even chronic functional intestinal diseases may occur. To date, no pathogenetically based criteria have been found that would indicate the probability of chronic intestinal disorders, just as the mechanisms of their occurrence after acute diarrhea have not been fully elucidated. The objective: to evaluate the frequency and nature of bowel disorders in children of the younger age group within 6 months after a stay in hospital for acute diarrhea and to establish their relationship with coprological indicators — fecal calprotectin (FCР), the content of carbohydrates (reducing substances, RS), lactic acid (LA) and short-chain fatty acids (SCFA) — acetic, propionic and fatty (butyric). Materials and methods. The study involved 47 children aged 6–24 months who were hospitalized for acute diarrhea. Acute enterocolitis (group I) was diagnosed in 18 patients and was caused by Campylobacter jejuni in 12 cases, Escherichia coli O-18 and Escherichia coli O-44 in 3, Salmonella enteritidis in 2 and Yersinia enterocolitica in one case. Rotaviral gastroenteritis (group II) was diagnosed in 11 patients. Another 11 children had acute symptomatic (parenteral) diarrhea (group III) against the background of intestinal infection — acute otitis, pneumonia, pyelonephritis. In 7 children, diarrhea was classified as functional digestive disorder (group IV). Routine clinical tests were supplemented with an examination of feces for the presence of intestinal parasites, Clostridium difficile A/B toxins, adenoviruses, human hemoglobin, RS, FCP, SCFA and LA. Results. Six-month follow-up established that 14 of 18 children in group I had permanent or temporary loose stools. These complaints in 13 cases were combined with episodes of abdominal pain similar to intestinal colic. The same complaints were much less frequent in children of group II (6 and 3 of 11, respectively), group III (4 and 2 of 11) and group IV (only in 2 of 7 children). The rank correlation analysis did not reveal any significant relationships between the intensity and duration of complaints and FCP, RS, LA, and SCFA in patients of groups I and II. On the contrary, in group III, there were multiple correlations of complaints with FCP, RS, LA, and SCFA. In group IV, the association of loose stools with an increase in LA and acetic acid has been found. Conclusions. According to the 6-month follow-up, 57 % of young children with acute diarrhea complained of loose stools and/or recurrent abdominal pain after discharge from the hospital. Most often, intestinal disorders were detected in children who had acute bacterial enterocolitis. There were no correlations between the intensity of post-infectious (bacterial or viral) disorders with FCP, RS, LA and SCFA during hospitalization. In contrast, such associations were numerous in children with symptomatic (parenteral) and functional diarrhea. It was suggested that the studied coprological parameters can be used to predict the state of the intestine after acute diarrhea
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванько О. Г., Білих В. М.
Заглавие : Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю
Параллельн. заглавия :Fecal concentrations of lactic acid and short-chain fatty acids in young children hospitalized in an infectious-diagnostic hospital with diarrhea
Место публикации : Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 332-337 (Шифр ЗУ40/2022/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE
БОЛЬНИЦЫ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- HOSPITALS, ISOLATION
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
Аннотация: Мета роботи – дослідити вміст молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) у випорожненнях у дітей із гострою діареєю та встановити їхню роль у розвитку інфекційних або неінфекційних випадків захворюванняПоказники вмісту молочної кислоти та КЛЖК у випорожненнях дітей віком 6–24 місяців, які хворі на гостру діарею, можна використовувати в диференціальній діагностиці інфекційних або неінфекційних причин захворюванняThe aim of the study was to investigate the fecal levels of lactic acid and short-chain fatty acids (SCFAs) in children with acute diarrhea and to identify their role in the development of infectious or non-infectious diseasesThe use of lactic acid and SCFA as coprological tests can be helpful in the differential diagnosis of infectious or non-infectious causes of diarrhea in children aged 6–24 months
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)