Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Білінський, П. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 43
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білінський П. І., Цюра Ю. П., Антонів В. Р.
Заглавие : Проблемні питання сучасного остеосинтезу переломів плечової кістки
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 1. - С. 16-22 (Шифр ТУ3/2021/22/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: За останні двадцять років відбулися значні зміни в лікуванні переломів плечової кістки (ППК). В остеосинтезі з’явилось багато високотехнологічних засобів. Численні майстер-класи, короткотривалі курси недостатньо висвітлюють проблемні питання остеосинтезу цими фіксаторами. Результати лікування ППК досить часто, на жаль, залишають бажати кращого. Мета роботи — аналіз біомеханічних аспектів сучасних фіксаторів для остеосинтезу ППК, причин ускладнень і незадовільних результатів їх застосування. Матеріали та методи. Аналіз доступних літературних даних, рентгенограм цікавих випадків, історій хвороби пацієнтів із ускладненнями і негативними результатами остеосинтезу ППК інтрамедулярними блокуючими стрижнями, LCP-пластинами. Результати. Результат лікування ППК значною мірою залежить від розуміння процесу репаративної регенерації. Намітилась тенденція до механістичного підходу в лікуванні переломів кісток та їх наслідків. При переломах хірургічної шийки ПК застосовують фігурні LCP-пластини. Вони передбачають уведення в головку кістки мінімум 4 блокуючих гвинтів. Часто це закінчується розвитком асептичного некрозу. Відсутність анатомічної репозиції відламків, а також проведення в головку ПК 5–7 гвинтів призводить до деформуючого артрозу плечового суглоба. Подібні ускладнення ми спостерігали у 10 пацієнтів. Уведення значної кількості гвинтів у головку кістки може ускладнитись зламом фіксатора на межі перепаду напруження пластини. У складних випадках ППК і при ускладненнях остеосинтезу іншими фіксаторами у 170 пацієнтів ми застосовували розроблений нами пристрій для фіксації кісткових відламків. Він захищений патентом України № 17502, усуває шкідливий тиск пластини на кістку, здійснює стабільний остеосинтез при максимально можливій короткій пластині. Блокування гвинтів у пластині при недостатньо репонованих фрагментах закінчується розвитком псевдоартрозу. Частим ускладненням застосування LCP-пластин є ефект зварювання між головкою гвинта і пластиною. На фоні остеопорозу кістки LCP-пластина фактично виконує роль протеза, що посилює явища остеопорозу. При пізньому видаленні LCP-пластини в таких випадках можлива рефрактура ПК. Висновки. Таким чином, остеосинтез LCP-пластинами переломів ПК має значні переваги перед традиційними контактними пластинами. Ускладнення і негативні результати остеосинтезу можуть виникнути при застосуванні їх не за показаннями, порушенні методики, техніки оперативного втручання та правильності ведення післяопераційного періоду
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2021г. т.22,N 1
Интересные статьи :
Опімах С. Г. Профілактика венозного тромбоемболізму при хірургічному лікуванні перелому стегнової кістки/ С. Г. Опімах (стр.5-11)
Чистик Т. В. Фастум® гель — оптимальний вибір топічної терапії при розтягненні зв’язок/ Т. В. Чистик (стр.10-15)
Білінський П. І. Проблемні питання сучасного остеосинтезу переломів плечової кістки/ П. І. Білінський, Ю. П. Цюра, В. Р. Антонів (стр.16-22)
Хвисюк А. Н. Экспериментальное исследование механических свойств ахиллова сухожилия кроликов в процессе его восстановления после травмы/ А. Н. Хвисюк [и др.] (стр.23-30)
Хмизов С. О. Динаміка відновлення сили м’язів стоп у дітей із рецидивами вродженої еквіноварусної клишоногості після хірургічного лікування за методикою Понсеті/ С. О. Хмизов [та ін.] (стр.31-36)
Yurtlu S. Знеболюючий ефект декскетопрофену у разі його додавання до лідокаїну для внутрішньовенної регіонарної анестезії: проспективне рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження/ S. Yurtlu [et al.] (стр.37-44)
Дігтяр В. А. Математичний розрахунок та значення коефіцієнта відновлення форми грудної клітки при плануванні торакопластики вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки/ В. А. Дігтяр, М. О. Камінська, О. В. Яресько (стр.45-51)
Радченко В. О. Аналіз хірургічного лікування пацієнтів із первинними пухлинними ураженнями грудного та поперекового відділів хребта/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.52-60)
Гошко В. Ю. Обґрунтування способу визначення клініко-рентгенограмометричних показників кульшового суглоба в пацієнтів із ДЦП/ В. Ю. Гошко [та ін.] (стр.61-65)
Клапчук Ю. В. Санітарні втрати військовослужбовців із вогнепальними пораненнями великих суглобів/ Ю. В. Клапчук (стр.66-70)
XII Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині — здоров’я нації» (стр.71-72)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білінський П. І.
Заглавие : Лікування хворих із ускладненими переломами дистального відділу плечової кістки з використанням фіксаторів малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу
Параллельн. заглавия :Treatment of patients with complicated fractures of the distal humerus using the fixators of limited-contact multiplanar osteosynthesis
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - № 1. - С. 34-42 (Шифр ОУ4/2021/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Лікування переломів дистального відділу плечової кістки (ПДВПК) є складною проблемою травматології. Його результат значною мірою визначає вибір оптимальної конструкції для фіксацій конкретної лінії зламу. Мета. Удосконалити технологію лікування хворих із ускладненими ПДВПК на основі використання фіксаторів для малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу (МБО) та оцінити її ефективність. Методи. За період із 2000 по 2020 р. проліковано 39 пацієнтів із незрощенням відламків дистального метафіза плечової кістки (типу 12-В1, 12-С1, 12-С2) та 23 — з ускладненими над- і черезвиростковими переломами кістки (більше типу 13-А2, 13-С1, 13-С2). Фіксацію фрагментів нижньої третини плечової кістки здійснювали пристроєм для фіксації кісткових відламків (ПФКВ, пат. 17502 UA). Це — фігурна пластина з пазом, на якій стабілізуються півкільця з різьбовими отворами. Для остеосинтезу над- і черезвиросткових переломів використано V-подібну конструкцію з можливістю регуляції ширини розведення бранш відповідно до ширини виросткової ділянки кістки (ПОВ, пат. 33358 UA). За необхідності виконували пластику аутогенним кістковим матеріалом. Результати. Пластину ПФКВ встановлюють переважно через передній доступ із мінімальною операційною травмою поверх головок репозиційних гвинтів. За необхідності виконують мобілізацію променевого нерва. ПФКВ забезпечує стабільну фіксацію навіть у разі короткого дистального фрагмента. ПОВ встановлюють на задній поверхні виростків і нижній третині плечової кістки через остеотомію ліктьового відростка. Остеосинтез є одним із варіантів ПОВ із спонгіозною автопластикою, може бути методом вибору в разі заміни методу фіксації. Термін спостереження за пацієнтами складав 1–2 роки і більше. У 60 з них відбулося зрощення відламків, отримано добрий клінічний результат. Висновки. Розроблені засоби для МБО можуть бути використані в разі незрощень і ПДВПК. Вони дають змогу зменшити травматичність операції, уникнути багатьох ускладнень, характерних для сучасних традиційних фіксаторівTreatment of distal humerus fractures is a complex problem in traumatology. The result of treatment depends on the choice of fixator according to the fracture area. Objective. To improve the technology of treatment in patients with complicated distal humerus fractures with fixators of small contact and multiplanar osteosynthesis and to evaluate its efficacy. Methods. 39 patients were treated for the period 2000–2020 with distal humerus nonunion (types 12-B1, 12-C1, 12-C2) and 23 patients with complicated above- and transcondylar humerus fractures (types 13-A2, 13-C1, 13-C2). Fixation of bone fragments of the distal humerus was made with device for fixation (Patent 17502 UA). It is a shaped plate with a groove on which half rings with threaded holes are stabilized. For the osteosynthesis of above- and transcondylar humerus fractures we used V-shaped plate with the possibility to regulate branch spreading width as for the condylar size (Patent 33358 UA). Autografting was performed as for necessity. Results. Plate osteosynthesis was performed mainly through anterior approach with minimal tissues traumatization. Release of radial nerve we made as for necessity. This device provides the stable fixation even in a case of short distal fragment. Device for bone fragments fixation was placed on the posterior condylar surface and lower part of the humerus through olecranon osteotomy. Osteosynthesis with suggested device is one of the options with bone autografting and can be method of choice at repeated surgery. Follow-up period was 1–2 years and later. In 60 patients we obtained good results with completed bone union. Conclusions. Suggested device can be used in cases of distal humerus nonunion. It allows to decrease the damage of surgery, to avoid many complications
Найти похожие

Заглавие журнала :Ортопедия, травматология и протезирование -2021г.,N 1
Интересные статьи :
Лоскутов О. Є.Л. . Особливості надання медичної допомоги хворим із вогнепальними пораненнями ліктьового суглоба/ О. Є.Л. Лоскутов [та ін.] (стр.5-8)
Хмизов С. О. . Порівняльний аналіз опороспроможності нижніх кінцівок у дітей із рецидивами вродженої еквіноварусної клишоногості після хірургічного лікування за "традиційними" методами та методикою Понсеті/ С. О. Хмизов [та ін.] (стр.9-17)
Дігтяр В. А. Значення механічних властивостей пластини в разі торакопластики вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки/ В. А. Дігтяр [та ін.] (стр.18-22)
Головаха М. Л. Внутрішньоканальна інкорпорація сухожилкового автотрансплантата передньої схрещеної зв’язки з імплантацією поліпропіленової сітки за даними МРТ/ М. Л. Головаха, О. В. Шевельов, С. А. Бондаренко (стр.23-33)
Білінський П. І. Лікування хворих із ускладненими переломами дистального відділу плечової кістки з використанням фіксаторів малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу/ П. І. Білінський (стр.34-42)
Танькут В. О. Ретроспективний медико-соціальний аналіз результатів лікування хворих із наслідками переломів довгих кісток кінцівок/ В. О. Танькут [та ін.] (стр.43-50)
Корж М. О. Морфометрія плечового суглоба й обґрунтування типорозмірів нового модульного реверсивного ендопротеза на основі даних спіральної комп’ютерної томографії/ М. О. Корж [та ін.] (стр.51-61)
Радченко В. О. Моделювання дегенеративних змін у паравертебральних м’язах для вивчення їхнього впливу на розвиток захворювань хребта/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.62-68)
Чабаненко Д. С. Порушення консолідації стегнової кістки після несвоєчасної динамізації інтрамедулярного блокувального стрижня/ Д. С. Чабаненко, О. М. Полівода (стр.69-72)
Korzh M. O. The impact of hip-spine relations on the results of total hip arthroplasty (literature review)/ M. O. Korzh [та ін.] (стр.73-79)
Хмизов С. О. Нестабільність колінного суглоба за умов уроджених вад розвитку нижніх кінцівок (огляд літератури)/ С. О. Хмизов, Є. С. Якушкін, Є. С. Кацалап (стр.80-85)
Вирва О. Є. Порівняльне оцінювання поліметилметакрилату та композитного кісткового цементу. Огляд результатів експериментальних досліджень/ О. Є. Вирва, О. В. Гончарук, Н. С. Лисенко (стр.86-91)
Маколінець В. І. Молекулярний водень як можливий терапевтичний чинник у комплексній відновній терапії хворих із патологією органів опори та руху (огляд літератури)/ В. І. Маколінець [та ін.] (стр.92-97)
Маргарита Іванівна Хохол (стр.98-99)
Лев Миколайович Анкін (стр.100-101)
Наталія Олександрівна Ашукіна (стр.102-103)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2020г. т.21,N 4
Интересные статьи :
Вітаємо Олександра Анатолійовича Бур’янова! (стр.6)
Rocha E. Коли краще призначати низькомолекулярні гепарини: до або після операції? Нові поняття й докази/ E. Rocha, D. Imberti, E. Paschina (стр.7-16)
Яременко О. Б. Сустав. Хрящ. Коллаген/ О. Б. Яременко, Г. А. Анохина, А. А. Бурьянов (стр.17-23)
Король П. А. Современный опыт применения ОФЭКТ/КТ у пациентов с патологией костной системы (обзор литературы)/ П. А. Король, М. Н. Ткаченко (стр.24-30)
Ризик-менеджмент венозного тромбоемболізму в ортопедії (стр.31-33)
Білінський П. І. Можливості засобів для малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів гомілки й методик для його реалізації/ П. І. Білінський [та ін.] (стр.34-41)
Вітковський А. М. Больові синдроми при різних видах нестабільності у поперековому відділі хребта/ А. М. Вітковський, Я. В. Фіщенко (стр.42-46)
Трутяк І. Р. Диференціальна лікувальна тактика при ускладнених метафізарних переломах дистального відділу плечової кістки в дітей/ І. Р. Трутяк, О. В. Обаранець (стр.47-51)
Трибушний О. В. Оптимізація репаративної регенерації при переломах п’яткової кістки збагаченою тромбоцитами автологічною плазмою/ О. В. Трибушний [та ін.] (стр.52-57)
Гур’єв С. О. Клінічні результативні ризики при торакокраніальній травмі. Епідеміологічні та нозологічні аспекти/ С. О. Гур’єв, В. В. Хмель (стр.58-64)
Фіщенко Я. В. Метод трансофорамінальної ендоскопічної мікродискектомії в лікуванні пацієнтів із грижами міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта/ Я. В. Фіщенко, А. І. Сапоненко, Л. Д. Кравчук (стр.65-70)
Зазірний І. М. Метатарзалгія: патогенез, біомеханіка і хірургічне лікування/ І. М. Зазірний, Д. Р. Близнюк-Ходоровський (стр.71-78)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білінський П. І., Цюра Ю. П., Стеценко О. П., Антонів В. Р., Соколенко О. Т.
Заглавие : Можливості засобів для малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів гомілки й методик для його реалізації
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2020. - Том 21, N 4. - С. 34-41 (Шифр ТУ3/2020/21/4)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY
Аннотация: Переломи кісток гомілки (ПКГ) є одним із найпоширеніших ушкоджень опорно-рухового апарату. Час непрацездатності при них в середньому досягає 5–9 місяців, у 22–45 % випадків спостерігаються незадовільні результати. Велике значення в лікуванні ПКГ має остеосинтез біомеханічно обґрунтованими фіксаторами. Мета роботи: оптимізувати засоби малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу (МБО) для лікування ПКГ, дослідити фіксуючі можливості цих фіксаторів, розробити методики їх застосування. Матеріали та методи. Нами удосконалено пристрій для фіксації кісткових відламків (ПФКВ) (патент України № 17502) відповідно до анатомічних особливостей гомілки. Для визначення мікрорухомості відламків (МРВ), стабілізованих повноконтактною накістковою пластиною (ПНП) і ПФКВ, проведено теоретичні розрахунки з використанням методу кінцевих елементів. Досліджувалась величина МРВ великогомілкової кістки (ВГК) при поперечному, косому, скалковому переломах. Фіксація фрагмента імітувалася проведенням 3–4 гвинтів. При косій лінії зламу, скалковому переломі фрагменти додатково стабілізувались 1–2 репозиційними гвинтами. Для дослідження пружного деформування тривимірного тіла створені об’ємні моделі, що відображали найбільш суттєві особливості геометрії ВГК, ПФКВ, ПНП. Результати. Тактика лікування ПКГ строго індивідуальна. Вона розроблялась із врахуванням отриманих результатів досліджень МРВ, напружень елементів конструкції фіксаторів і кістки. Це позначалося на формуванні конструкції ПФКВ, післяопераційному веденні хворих. При поперечній і косій лінії перелому переважно використовуємо конструкцію пристрою із пластиною на 8 отворів. У більшості пацієнтів післяопераційна іммобілізація не проводилась. Час і величина дозованого навантаження прооперованого сегмента визначались індивідуально. При масі тіла пацієнта до 80 кілограмів дозоване навантаження дозволяється через 1,5 місяця після операції, повне — відповідно через 2,5–3 місяці. Критерієм для початку останнього є достатній розвиток кісткової мозолі. На сьогодні з позитивним результатом прооперовано більше 460 пацієнтів із ПКГ. Висновки. Результати досліджень величини МРВ, величини напружень конструкцій фіксаторів, ВГК підтверджують значні функціональні можливості запропонованих засобів для МБО ПКГ, дозволяють розробити ефективні методики їх застосування. Вони забезпечують добрий клінічний результат при діафізарних ПКГ, поліпшують якість життя пацієнтів, дозволяють позбутись багатьох ускладнень, характерних для традиційного остеосинтезу
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2019г. т.20,N 2
Интересные статьи :
Вітаємо Сергія Омеляновича Гур’єва! (стр.8)
Фіщенко В. О. Остеоартроз кульшового суглоба. Технічні засоби діагностики. Аналітичний огляд літератури. Частина II/ В. О. Фіщенко [та ін.] (стр.9-15)
Климовицкий О. Г. Особенности работы мышц тазового пояса до и после эндопротезирования тазобедренного сустава. Обзор литературы/ О. Г. Климовицкий [и др.] (стр.16-22)
Головач И. Ю. Расширение границ уратснижающей терапии: место фебуксостата в лечении подагры/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.23-34)
Король П. О. Рак метастазує до кісткового мозку, а не до кістки: час для зміни парадигми (огляд літератури)/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.35-40)
Abad J. I. Наблюдательное исследование бемипарина, в котором первая его доза вводилась через 6 часов после операции по эндопротезированию тазобедренного или коленного сустава/ J. I. Abad [et al.] (стр.41-42)
Зазірний І. М. Біомеханічне моделювання у визначенні міцності фіксації різних видів імплантатів при лікуванні внутрішньосуглобових переломів дистального метаепіфіза променевої кістки за типом С3 (біомеханічне дослідження)/ І. М. Зазірний, А. В. Василенко (стр.43-51)
Радченко В. О. Мінеральна щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта після проведення черезшкірної вертебропластики в пацієнтів з остеопорозом/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.52-60)
Лоскутов А. Е. Обоснование формы резьбового элемента вертлужного компонента эндопротеза тазобедренного сустава/ А. Е. Лоскутов [и др.] (стр.61-69)
Омельченко Т. М. Вибір засобів внутрішньої фіксації при надкісточкових корекційних остеотоміях дистального відділу великогомілкової кістки. Імітаційне комп’ютерне моделювання/ Т. М. Омельченко [та ін.] (стр.70-77)
Кабацій М. С. Розвиток аваскулярного некрозу головки стегнової кістки при консервативному лікуванні дисплазії кульшового суглоба і вродженого вивиху стегна/ М. С. Кабацій, І. Г. Герцен, С. М. Марциняк (стр.78-84)
Куценко В. О. Дослідження конструкції заднього спондилодезу при втраті опороздатності переднього комплексу грудного й поперекового відділів хребта/ В. О. Куценко [та ін.] (стр.85-92)
Слынько Е. И. Качество жизни пациентов после вентрального субаскиального цервикоспондилодеза в отдаленном послеоперационном периоде/ Е. И. Слынько, А. С. Нехлопочин (стр.93-100)
Голка Г. Г. Етіологічна діагностика туберкульозного спондиліту/ Г. Г. Голка [та ін.] (стр.101-106)
Лоскутов А. Е. Профилактика вывихов при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом/ А. Е. Лоскутов, О. А. Лоскутов, В. Н. Рыбка (стр.107-112)
Страфун С. С. "Нещаслива тріада" плеча. Проблеми діагностики/ С. С. Страфун, А. С. Лисак, О. Ю. Сухін (стр.113-117)
Білінський П. І. Можливості фіксатора та кісткової пластики в лікуванні переломів і псевдоартрозів шийки стегнової кістки/ П. І. Білінський [та ін.] (стр.118-123)
Бець І. Г. Власний досвід лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя/ І. Г. Бець (стр.124-130)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білінський П. І., Андрейчин В. А., Волянін В. І., Войтичук І. А., Дорожовець І. С.
Заглавие : Можливості фіксатора та кісткової пластики в лікуванні переломів і псевдоартрозів шийки стегнової кістки
Место публикации : Травма. - Донецк, 2019. - Том 20, N 2. - С. 118-123 (Шифр ТУ3/2019/20/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
СУСТАВ ЛОЖНЫЙ -- PSEUDARTHROSIS
Аннотация: Здійснений аналіз 46 випадків незадовільного остеосинтезу різними фіксаторами при переломах шийки стегнової кістки. Аналізувався вплив гвинтів, традиційних і блокуючих фіксаторів на зрощення фрагментів. Запропонований пристрій для остеосинтезу переломів проксимального відділу стегнаRecently, the number of elderly people has been growing, and consequently, the number of femoral neck fractures (FNF) has increased. Despite the fundamental development of science and medicine, in particular, the use of high-tech techniques, good results in treating these fractures are observed only in 50 % cases, when the pseudoarthrosis occurs in 33 % of cases. In this regard, endoprosthetics are widely used in patients with FNF. The purpose was to optimize the results of treatment of patients with FNF by developing a biomechanically based method of osteosynthesis and fixator for implementation of these methods. Materials and methods. Forty-six cases of unsatisfactory use of traditional fixators in patients with FNF were analyzed. In particular, the results of osteosynthesis with compression screws, L-shaped 130° plate and DHS-fixators were studied. In addition, X-rays of patients who were operated on with PFN and G-rod and structures with blocking screws were analyzed. We studied the dependence of the results of treatment on the quality of fragments reposition, the morbidity of surgical intervention. And also, time of beginning and dosed of full load, their effect on the accretion of fragments were studied. The state of fragment edges, the amount of resorption in the contact zone depending on the dose and time of the load, the fixator design, the correctness of placement of a cervical component, the length of its threaded part and its relation to the fracture line were analyzed. It is noted that biomechanically incorrect holding of screws and plates in the femoral neck, premature load, undone autoplasty if necessary lead to unsatisfactory results. The analysis revealed the flaws of the existing designs for osteosynthesis of FNF. It served as the basis for the development of a device for osteosynthesis of fractures of the proximal femur (DOPFF patent of Ukraine No. 22283). The working core of the device has a figured T-shaped cut, which is fixed in a short plate with a through groove. Such rod with width of 9 millimeters minimally injures the femoral neck; it has a vertical shelf, which gives a derotation effect with a minimum volume. The design provides self-compression of fragments under the action of muscle strength. The small size of the rod increases the possibilities of its placement in the femoral neck, which greatly facilitates the surgical intervention. Our fixator was used in 19 patients with complicated fractures and pseudoarthrosis of femoral neck. Results. A detailed analysis of the factors leading to the development of dysregeneration indicate the importance of preoperative planning, the selection of the most optimal fixative and the application methods in every case. The developed fixator for FNF osteosynthesis and the minimally invasive technique of its use allow operate patients aged 90 years and older. It can be used in the presence of compensated somatic pathology. This simultaneously prevents the deterioration of a patient’s condition after minimally invasive intervention. Hip endoprosthetics, which is traditionally performed in elderly, is much more life-threatening intervention. Analysis of unfavorable factors of FNF and processes at the junction of fragments indicate that our fixator, the method of its application are the most biomechanically grounded. They provide fusion of fragments even in difficult situations. Due to subjective and objective factors, very few authors in modern conditions use bone plastics, which optimizes the course of reparative regeneration that significantly improves the clinical outcome. In case of unsuccessful reposition, inveterate fractures, pseudoarthrosis of the femoral neck, open reposition of fragments, osteosynthesis with DOPFF, bone autoplasty is indicated. Currently, DOPFF with a positive result was used in 182 cases with FNF. In 19 cases open reposition of fragments with bone autoplasty was used with a positive result in patients with pseudoarthrosis and complicated FNF. Conclusions. Designed DOPFF has derotation effect, minimally injuring fragments. It provides functional self-compression, optimal conditions for their fusion. The fixator in combination with cortical autoplasty is indicated in case of complicated fractures and pseudoarthrosis of the femoral neck. This technique provides the fusion of fragments, makes the patient mobile, improves the quality of his life. Osteosynthesis with DOPFF is a less life-threatening, traumatic intervention compared to endoprosthetics and can be recommended for widespread use
Найти похожие

Заглавие журнала :Травма -2018г. т.19,N 2
Интересные статьи :
Цимбалюк В. І. Ранні результати відновлення морфологічної структури сідничного нерва з використанням засобів тканинної інженерії після його повного перетину в експерименті/ В. І. Цимбалюк [та ін.] (стр.5-12)
Страфун С. С. Біомеханічні особливості ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Частина 2. Часові параметри ходьби/ С. С. Страфун, О. В. Фіщенко, О. Д. Карпінська (стр.13-19)
Гур’єв С. О. Клініко-епідеміологічні характеристики постраждалих унаслідок АТО на сході України, яким було надано допомогу на догоспітальному (тактичному) та ранньому госпітальному етапі/ С. О. Гур’єв [та ін.] (стр.20-23)
Abad J. I. Проспективное обсервационное исследование эффективности и безопасности бемипарина при введении его первой дозы через 6 ч после операции по эндопротезированию коленного или тазобедренного суставов/ J. I. Abad [et al.] (стр.24-31)
Білінський П. І. Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез відламків і псевдоартрозів шийки стегнової кістки/ П. І. Білінський [та ін.] (стр.32-36)
Зазірний І. М. Ефективність застосування препарату німедар в ортопедичній практиці/ І. М. Зазірний (стр.39-45)
Король П. О. Діагностична роль остеосцинтиграфії й магнітно-резонансної томографії при ендопротезуванні кульшових суглобів хворих на деформуючий остеоартроз/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.46-50)
Гайович І. В. Віддалені результати впливу клітинних технологій на регенерацію сідничного нерва при пластиці великого дефекту (експерементальне дослідження)/ І. В. Гайович, С. І. Савосько (стр.51-60)
Лазарев І. А. Порівняльний аналіз змін напружено-деформованого стану на хрящі головки плечової кістки в умовах різних типів пошкодження суглобової губи лопатки/ І. А. Лазарев [та ін.] (стр.61-69)
Шиман В. М. Наш перший клінічний досвід застосування біокомпозиту β-трикальційфосфат у складі гранул біомін ГТ mix при лікуванні переломів п’яткової кістки/ В. М. Шиман [та ін.] (стр.70-73)
Радченко В. О. Результати перебігу регенерації тіла хребця при хірургічному лікуванні вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта/ В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко (стр.74-81)
Климовицкий Р. В. Дооперационная подготовка пациентов к эндопротезированию тазобедренного сустава/ Р. В. Климовицкий [и др.] (стр.82-90)
Бець І. Г. Тактико-технологічні особливості лікування ушкодження дистального метаепіфіза стегнової кістки/ І. Г. Бець (стр.91-97)
Рушай А. К. Корекція змін у сегменті у хворих із незрощенням кісток гомілки після переломів/ А. К. Рушай, А. Р. Бебіх (стр.98-104)
Козинский А. В. О возможности консервативного лечения травматических эпидуральных гематом/ А. В. Козинский [и др.] (стр.105-108)
Чернышова О. Е. Ювенильный артрит: этиология, патогенез, современные аспекты (обзор литературы)/ О. Е. Чернышова [и др.] (стр.111-117)
Климовицкий В. Г. Перечень практических навыков студенческого курса по травматологии и ортопедии: дискуссионные вопросы и возможности оптимизации/ В. Г. Климовицкий, В. Ю. Черныш, Ф. В. Климовицкий (стр.118-121)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білінський П. І., Андрейчин В. А., Дроботун О. В.
Заглавие : Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез при перипротезних переломах стегнової кістки
Место публикации : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2018. - Том 19, N 1. - С. 104-109 (Шифр ТУ3/2018/19/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
Аннотация: У статті наведено аналіз проблеми лікування ускладнених перипротезних переломів. Виявлено проблемні питання фіксації відламків стегнової кістки при цих переломах. Розроблений авторами пристрій для фіксації кісткових відламків може бути методом вибору при перипротезних переломах стегнової кістки. Фіксатор застосований із позитивним результатом у 140 пацієнтів. Наведені цікаві клінічні випадки
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-43

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)