Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Варбанець, Л. Д.$<.>)
Общее количество найденных документов : 117
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-117 
1.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2020г. т.82,N 2
Интересные статьи :
Voychuk S. I. The role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases in the stress-induced changes of the polysaccharide composition of cell wall and extracellular matrix of Saccharomyces cerevisiae сells/ S. I. Voychuk, O. M. Gromozova (стр.3-13)
Авдіюк К. В. Кератинолітична активність антарктичних штамів бактерій/ K. B. Авдіюк [та ін.] (стр.14-21)
Курдиш І. К. Ростова та супероксиддисмутазна активність Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 за впливу наночасток природних мінералів та деяких катіонів/ І. К. Курдиш, А. Ю. Чоботарьов (стр.22-29)
Гуляєва Г. Б. Вплив Раntоеа agglomerans на стан і активність фотосинтетичного апарату зернових культур/ Г. Б. Гуляєва [та ін.] (стр.30-37)
Krutylo D. V. Phenotypic and genotypic properties of bradyrhizobia nodulating leguminous plants of the Glycine, Vigna and Lupinus Genera/ D. V. Krutylo (стр.38-50)
Борзова H. B. Глікозидазна та протеолітична активність мікроміцетів, виділених з Чорнобильської зони відчуження/ H. B. Борзова [та ін.] (стр.51-59)
Golembiovska S. L. Antagonistic action of 26UF7 and 35NG3 Streptomyces Species to Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis 10 2/ S. L. Golembiovska [et al.] (стр.60-66)
Пирог Т. П. Біосинтез поверхнево-активних речовин актинобактеріями роду Rhodococcus/ Т. П. Пирог [та ін.] (стр.67-81)
Коваленко О. Г. Життєвий і творчий шлях - С.М. Московця (до 120-річчя від дня народження)/ О. Г. Коваленко (стр.82-84)
Интересные статьи :
Найти похожие


2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Авдіюк К. В., Варбанець Л. Д., Березкіна А. Є., Утєвський А. Ю.
Заглавие : Кератинолітична активність антарктичних штамів бактерій
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 2. - С. 14-21 (Шифр МУ14/2020/82/2)
MeSH-главная: МОЛЛЮСКИ -- MOLLUSCA
КЕРАТИНЫ -- KERATINS
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS
ФЛАВОБАКТЕРИИ -- FLAVOBACTERIUM
Аннотация: Щорічно в оточуюче середовище як побічний продукт агропромислової переробки потрапляють мільйони тонн кератинвмісної сировини у вигляді пір’я, вовни, волосся та ін., яка важко розщеплюється звичайними протеазами, такими як пепсин, трипсин і папаїн. Тому пошук ефективних продуцентів кератинолітичних ензимів, які змогли б розщепити ці важкодоступні білки, є актуальною темою досліджень. Мета. Дослідити здатність бактеріальних ізолятів, які були виділені з м’яких тканин і кишкової трубки молюсків Nacella сопсіппа, відібраних поблизу Української антарктичної станції «Академік Вернадський», виявити казеїнолітичну і кератинолітичну активності. Методи. Об’єктами досліджень були 21 бактеріальний ізолят. Культури вирощували на 4 рідких поживних середовищах, які відрізнялись за джерелом вуглецю і азоту, а також наявністю або відсутністю NaCl. Ензиматичні активності визначали у супернатанті культуральної рідини. Для визначення кератинолітичної і казеїнолітичної активності як субстрати використовували знежирене пір’я та казеїн відповідно. Висновки. За температури 28° С більша кількість культур синтезує ферменти з кератинолітичною активністю (від 1 до 9 Од/мл), однак за температури 19° С рівень цієї активності значно вищий (від 1 до 15 Од/мл). Показано, що лише 5 бактеріальних ізолятів при вирощуванні за температури 28° С виявляли казеїнолітичну активність на рівні від 0,011 до 0,074 Од/мл, в той час, як за температури 19° С значно більша кількість (10) культур її проявляла (від 0,01 до 0,082 Од/мл).
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Броварська О. С., Варбанець Л. Д., Ліханов А. Ф.
Заглавие : Характеристика ліпополісахариду Pseudomonas putida
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 33-42 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-главная: ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
PSEUDOMONAS PUTIDA -- PSEUDOMONAS PUTIDA
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES
СЕРОТИПИРОВАНИЕ -- SEROTYPING
Аннотация: Pseudomonas putida, поряд з представниками інших видів, такими як Pseudomonas syringae та Pseudomonas fluorescens, викликають захворювання значної кількості дикорослих та культурних рослин. Одним із факторів патогенності грамнегативних бактерій є ліпополісахариди. В літературі є дані про те, що в залежності від середовища, на якому вирощують бактерії, одержані з них ліпополісахариди можуть різнитися своїм складом і біологічною активністю. Мета. Провести порівняльне вивчення складу та біологічної активності ліпополісахариду (ЛПС) Pseudomonas putida за вирощування на різних середовищах. Методи. У роботі використовували мікробіологічні, біохімічні та серологічні методи. ЛПС отримували з клітин водно-фенольною екстракцією, гетерогенність визначали SDS-PAAG електрофорезом, моносахаридний і жирнокислотний склад визначали хромато-мас-спектрометричним методом, серологічну активність – методом імунодифузії в агарі. Результати. ЛПС, виділені з клітин Pseudomonas putida, вирощених на м’ясо-пептонному агарі (ЛПС-МПА) або на картопляномі агарі (ЛПС-КА), різняться як якісним складом, так і кількісним вмістом моносахаридів. На відміну від ЛПС-КА в ЛПС-МПА були ідентифіковані рамноза (20,38%) та фукоза (13,33%), крім галактози, глюкози, манози і рибози.У складі досліджуваних препаратів ЛПС були ідентифіковані насичені і гідроксикислоти з довжиною вуглецевого ланцюга від С12 до С18. Домінуючою кислотою в препаратах ЛПС виявилася гексадеканова кислота (32,3 і 40,39% відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Також були виявлені 2-гідроксидодеканова (2-OH-C12:0) (8,47 і 18,79%), 3-гідроксидодеканова (3-OH-C12:0) (4,29 і 9,69%), додеканова (C12:0) (7,97 і 19,25%) кислоти (відповідно для ЛПС-МПА і ЛПС-КА). Встановлено, що LD50 ЛПС-МПА становила 29.73 мкг/мишу, в той час як ЛПС-КА був менш токсичним: його LD50 складало 84.09 мкг/мишу. Досліджувані препарати ЛПС виявилися апірогенними в порівнянні з «Пірогеналом». ЛПС-КА не проявляв антигенної активності. Висновки. ЛПС, одержані з вирощених на різних середовищах клітин P. putidа, різнились за моносахаридним, жирнокислотним складом, токсичністю та серологічною активністю.
Найти похожие

4.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2020г. т.82,N 1
Интересные статьи :
Vovchuk S. I. The Functional Role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases under stresses action and for adaptive response development/ S. I. Vovchuk, O. M. Gromozova (стр.3-12)
Варбанець Л. Д. Кератинолітична і α-L-рамнозидазна активність бактеріальних ізолятів, виділених із черевоногих молюсків Nacella concinna (Nacellidae) - мешканців Антарктики/ Л. Д. Варбанець [та ін.] (стр.13-21)
Гармашева І. Л. Біологічні властивості ентерококів і лактококів, ізольованих з традиційних кисломолочних продуктів України/ І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко, Л. Т. Олещенко (стр.22-32)
Броварська О. С. Характеристика ліпополісахариду Pseudomonas putida/ О. С. Броварська, Л. Д. Варбанецъ, А. Ф. Ліханов (стр.33-42)
Polishchuk L. V. Similarity of genomic sequences of five streptomyces globisporus strains/ L. V. Polishchuk (стр.43-50)
Naumenko K. Prediction of biological activity of triazoles derivatives/ K. Naumenko, A. Golovan, S. Zagorodnya (стр.51-61)
Патика M. В. Симбіонтні мікробні угруповання комах: функціонування та ініціація потенціалу ентомопатогенної дії на прикладі Bacillus thuringiensis/ M. В. Патика, Т. І. Патика (стр.62-73)
Patyka V. Review of the monograph "Ecological aspects of crops fertilization systems"/ V. Patyka (стр.74-75)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Варбанець Л. Д., Березкіна А. Є., Авдіюк К. В., Гудзенко О. В., Булигіна Т. В., Хархота М. А., Утєвський А. Ю.
Заглавие : Кератинолітична і α-L-рамнозидазна активність бактеріальних ізолятів, виділених із черевоногих молюсків Nacella concinna (Nacellidae) - мешканців Антарктики
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 1. - С. 13-21 (Шифр МУ14/2020/82/1)
MeSH-главная: МОЛЛЮСКИ -- MOLLUSCA
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Аннотация: Екстремофільні мікроорганізми, що мешкають в полярних районах Арктики й Антарктики, володіють адаптованою до холоду ферментною системою. Завдяки високій активності і стабільності при низьких температурах такі ферменти можуть використовуватися в промислових процесах, що має економічні переваги. Тому скринінг мікроорганізмів на наявність таких важливих в практичному відношенні ферментів, як протеолітичні і гліколітичні, є актуальною проблемою сьогодення. Мета. Виділити мікроорганізми з молюсків Nacella concinna (Strebel, 1908), які є поширеними мешканцями вод Антарктики, та виявити серед них продуценти протеолітичних і гліколітичних ферментів, зокрема α-L-рамнозидази. Методи. Загальну протеолітичну (казеїнолітичну) активність визначали методом Aнсона в модифікації Петрової, кератиназну активність продуктів гідролізу кератинвмісної сировини - за поглинанням в УФ при 280 нм, α-L-рамнозидазну активність - методом Davis. Результати. Показано, що із культуральних рідин 34 досліджених штамів 26 (76,4%) виявили кератинолітичну активність (КерА). Рівень КерА варіював від 1 до 4 U, як на середовищі з мальтозою і желатином у якості субстрату, так і на середовищі із додаванням пір’я як основного джерела вуглецю і азоту. Найвищу КерА (4 U) спостерігали в культуральних рідинах штамів 8а/1 і 8а/2, які були виділені з одного джерела – донних відкладень протоки Skua Creek (Аргентинські острови), глибина 10 м. Внаслідок скринінгу продуцентів α-L-рамнозидази серед 34 штамів була виявлена активність (від 0,0025 до 0,11 од/мг білка) у 8 штамів (23,5%), в той час як в культуральній рідині штамів 1/9 та 5/4 вона була слідовою. Максимальна α-L-рамнозидазна активність виявлена в культуральній рідині штамів 3/4 та 3/1 (0,11 та 0,095 од/мг білка, відповідно), які були ізольовані зі змиву раковин молюска з акваторії острову Уругвай (глибина 16 м), а також штаму 1/11 (0,085 од/мг білка), ізольованого із м’яких тканин того ж молюска. Висновки. Із молюсків Nacella concinna - мешканців вод Антарктики - виділено продуценти протеолітичних ( кератинолітичних) і гліколітичних (α-L-рамнозидаз) ферментів.
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Борзова H. B., Гудзенко О. В., Варбанець Л. Д., Наконечна Л. Т., Тугай Т. І.
Заглавие : Глікозидазна та протеолітична активність мікроміцетів, виділених з Чорнобильської зони відчуження
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 2. - С. 51-59 (Шифр МУ14/2020/82/2)
MeSH-главная: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI
CLADOSPORIUM -- CLADOSPORIUM
TRICHODERMA -- TRICHODERMA
EUROTIUM -- EUROTIUM
EUPENICILLIUM -- EUPENICILLIUM
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
Аннотация: Дослідження мікроміцетів екстремальних екосистем представляють інтерес як з точки зору вивчення механізмів адаптаційних процесів, так і у зв ’язку з їхнім високим біотехнологічним потенціалом. Мета. Дослідити ?-L-рамнозидазну, манан-деградувальну та протеолітичну активності культур мікроміцетів, виділених з грунтів Чорнобильської зони відчуження. Методи. Як субстрат для визначення ?-L-рамнозидазної активності використовували нарингін, для ?-галактозидазної - n-нітрофеніл-?-D-галактопіранозид, а для ?-мананазної - галактоманан гуару. Скринінг протеолітичних активностей проводили з використанням 10 % желатинового середовища та 1 % казеїнового агару. Результати. Показано, що 42 % досліджених штамів проявляли ?-L -рамнозидазну (0,01-1,1 од/мл), 75 % - ?-галактозидазну (0,05-3,0 од/мл), 50 % - ?-мананазну (0,5-45 од/мл) та 74 % – протеолітичну активності. Всі глікозидазні активності були відмічені у Eupenicillium pinetorum, Trichoderma viride, Eurotium herbariorum, Aspergillus flavipes, Aspergillus ochraceus, Aspergillus flavus, Penicillium adametzii, Penicillium decumbens, Penicillium restrictum, Penicillium variabile, Penicillium verrucosum. Висновки. Встановлена висока деградувальна активність штамів A. flavipes, Р. decumbens, Р. clavigerum, Р. restrictum, Р. roseopurpureum, Р. sacculum щодо субстратів, які містять термінальні залишки рамнози та галактози, продемонстрована здатність гідролізувати галактоманан, казеїн та желатину. Показано, що техногенно забруднені території можуть бути джерелом нових продуцентів біотехнологічно важливих ензимів.
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Варбанець Л. Д., Гаркава К. Г., Броварська О. С., Булигіна Т. В., Тимошенко У. В., Павлюк Р. П., Сівкович С. О.
Заглавие : Анти-ліпополісахаридні антитіла та осмотична стійкість еритроцитів у здорових осіб та пацієнтів з В-неходжкінською лімфомою з різними групами крові
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 4. - С. 3-12 (Шифр МУ14/2020/82/4)
MeSH-главная: ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
PANTOEA -- PANTOEA
КРОВИ ГРУПП АНТИГЕНЫ -- BLOOD GROUP ANTIGENS
ЛИМФОМА НЕ-ХОДЖКИНА -- LYMPHOMA, NON-HODGKIN
Аннотация: Ліпополісахариди (ЛПС) грамнегативних бактерій відносяться до облігатних компонентів нормального антигенного оточення людини, тому що вони складають значну частину мікрофлори шлунково-кишкового тракту, представлену умовно-патогенними ентеробактеріями. Тому в крові людини завжди реєструється відносно стабільний базовий рівень специфічних до ЛПС антитіл різних класів. Оскільки ЛПС є поліклональними стимуляторами В-лімфоцитів, вони можуть сприяти розвитку деяких пухлинних захворювань, пов’язаних з їх активацією, зокрема і В-клітинної неходжкінської лімфоми (В-НХЛ), яка представляє собою гетерогенну групу пухлин, що походять з В-лімфоцитів, які знаходяться на різних стадіях розвитку і дозрівання. Метою даної роботи було оцінити наявність антитіл до ЛПС, ізольованих із трьох штамів ентеробактерій, представників Escherichia coli та Pantoea agglomerans, у донорів з різними групами крові та у крові хворих на В-неходжкінську лімфому. Результати. Дослідження по визначенню титру антитіл до ЛПС різних представників Enterobacteriaceae свідчать про те, що у донорів крові, незалежно від її групової приналежності, присутні антитіла до ЛПС, ізольованих із трьох штамів бактерій: E. coli L-19 (ЛПС 1), E. coli M-17 (ЛПС 2) та P. agglomerans 8488 (ЛПС 3). Титри антитіл відрізнялись в залежності від групової приналежності. Так, у донорів з III групою крові титри антитіл до ЛПС 1, ЛПС 2 були вищими, ніж у донорів з I, II або IV групою. Іншу картину спостерігали у хворих на В-НХЛ, які не піддавались специфічному лікуванню: титри їх анти-ЛПС антитіл були значно нижчими, ніж у здорових пацієнтів. При цьому титри антитіл до ЛПС 3 були дещо вищими, ніж до ЛПС 1 та ЛПС 2, особливо це достовірно для пацієнтів з III групою крові. Висновки. Донори B(III) групи крові характеризуються вищим титром анти-ЛПС антитіл до E.coli L-19 (ЛПС 1), що може вказувати на більш високу їх чутливість до ЛПС, хоча у донорів всіх досліджуваних груп крові їх рівень був підвищений порівняно з хворими на В-НХЛ. Можливо, цей факт треба враховувати під час переливання крові при лейкеміях та визначати у донорів анти-ЛПС антитіла.
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гудзенко О. В., Борзова Н. В., Варбанець Л. Д.
Заглавие : Вплив умов культивування Penicillium restrictum на α-L-рамнозидазну активність
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 4. - С. 53-62 (Шифр МУ14/2020/82/4)
MeSH-главная: PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
Аннотация: Ефективність процесу отримання ферментів шляхом мікробіологічного синтезу в значній мірі залежить від оптимізації умов культивування продуцента. Мета. Дослідити вплив основних компонентів поживного середовища та умов культивування на рівень позаклітинної α-L-рамнозидазної активності Penicillium restrictum. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25 °С протягом 7 діб. α-L-Рамнозидазну активність визначали за допомогою n-нітрофеніл-α-L-рамнопіранозиду в супернатанті культуральної рідини P. restrictum. Як джерела вуглецю та азоту було використано: ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт, нітрат натрію, нітрит натрію, сульфат амонію, нітрат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовину, соєве борошно. На середовищі, оптимізованому за джерелами вуглецю і азоту досліджували вплив параметрів культивування: рН середовища (3,0–8,0), температури (25–42 °С) і об’єму середовища (50–250 мл). Результати. Встановлено, що найвищі показники α-L-рамнозидазної активності P. restrictum відмічено на сьому добу культивування за використання як джерела вуглецю рамнози в концентрації 5 г/л та джерела азоту — 0,8 г/л сульфату амонію. Найбільш ефективним для синтезу α-L-рамнозидази P. restrictum було використання середовища з початковим значенням рН 6,0 за температури 25 °С та об’єму живильного середовища в колбах 100 мл. Висновки. Високу α-L-рамнозидазну активність можна отримати шляхом глибинного культивування P. restrictum. Комбінація рамнози та сульфату амонію забезпечує α-рамнозидазну активність культури на рівні 1,2 од/мл.
Найти похожие

9.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2020г. т.82,N 4
Интересные статьи :
Варбанець Л. Д. Анти-ліпополісахаридні антитіла та осмотична стійкість еритроцитів у здорових осіб та пацієнтів з В-неходжкінською лімфомою з різними групами крові/ Л. Д. Варбанець [та ін.] (стр.З-12)
Dimova M. I. Hexachlorobenzene effect on microbiocenoses of different soil types/ M. I. Dimova, N. A. Yamborko, G. O. Iutynska (стр.13-22)
Morgun V. V. Lipid peroxidation intensity in different on effectiveness of symbiotic systems Glycine max-Bradyrhizobium japonicum under drought conditions/ V. V. Morgun [et al.] (стр.23-30)
Pirog T. P. Synergism of antimicrobial and anti-adhesive activity of nocardia vaccinii IMV B-7405 surfactants in a mixture with essential oils/ T. P. Pirog [et al.] (стр.31-40)
Shurigin V. Endophytes from medicinal plants as biocontrol agents against Fusarium caused diseases/ V. Shurigin [et al.] (стр.41-52)
Гудзенко О. В. Вплив умов культивування Penicillium restrictum на α-L-рамнозидазну активність/ О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець (стр.53-62)
Чуєнко А. І. Мікроскопічні гриби у повітрі бібліотек наукових установ м. Києва/ А. І. Чуєнко [та ін.] (стр.63-70)
Holovan А. V. Antiviral activity of extracts from wild grasses against Epstein-Barr Virus and induction of apoptosis in Epstein-Barr virus-positive lymphoblastoid cells/ А. V. Holovan [et al.] (стр.71-79)
Kushkina A. I. Morphological biodiversity of bacteriophages from lysed batch culture of recombinant Escherichia coli BL21 (DE3)/ A. I. Kushkina, F. I. Tovkach (стр.80-93)
Pirog T. P. Practically valuable properties of the surfactant synthesized by Rhodococcus genus actinobacteria/ T. P. Pirog [et al.] (стр.94-109)
Ростислав Ількович Гвоздяк (пам’яті вченого) (стр.110-111)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2020г. т.82,N 3
Интересные статьи :
Voychuk S. I. Influence of the radiofrequency electromagnetic field 40.68MHz on adhesion of Saccharomyces cerevisiae cells deficient in polyphosphatase PPN1 to dental alloys/ S. I. Voychuk, O. M. Gromozova, Z. R. Ozhogan (стр.3-13)
Shtenikov M. D. Characteristics of genome of Bacillus velezensis ONU 553 strain isolated from the bottom sediments of the Black Sea/ M. D. Shtenikov [et al.] (стр.14-21)
Гойчук А. Ф. Асоційовані з Pseudomonas syringae pv. savastanoi бактерії у патології Frccxinus excelsior L./ А. Ф. Гойчук, I. M. Кульбанська, M. B. Швець (стр.22-34)
Пирог Т. П. Вплив біологічних індукторів на антимікробну, антиадгезивну активність та деструкцію біоплівки поверхнево-активними речовинами Nocardia vaccinii ІМВ В-7405/ Т. П. Пирог, O. I. Скроцька, Т. А. Шевчук (стр.35-44)
Воробей Н. А. Оцінка токсичності впливу фунгіцидів на бульбочкові бактерії Bradyrhizobium japonicum у чистій культурі/ Н. А. Воробей, К. П. Кукол, С. Я. Коць (стр.45-54)
Борзова Н. В. Особливості продукції α-галактозидази Penicillium restrictum/ Н. В. Борзова, О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець (стр.55-64)
Kvrychenko A. The physical properties of bean common mosaic virus distributed in Ukraine/ A. Kvrychenko, V. Prylipko (стр.65-70)
Balko O. I. Bacteriocins of some groups of gram-negative bacteria/ О. І. Balko, O. B. Balko, L. V. Avdeeva (стр.71-84)
Гвоздяк Ростислав Ількович (до 90-річчя з дня народження) (стр.85-86)
Интересные статьи :
Найти похожие


11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Борзова Н. В., Гудзенко О. В., Варбанець Л. Д.
Заглавие : Особливості продукції α-галактозидази Penicillium restrictum
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 3. - С. 55-64 (Шифр МУ14/2020/82/3)
MeSH-главная: БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
Аннотация: Оптимізація умов культивування продуцента є необхідним етапом в отриманні біотехнологічно важливих ензимів. Мета. Дослідити деякі параметри культивування Penicillium restrictum Gilman & Abbott, встановити джерела вуглецю та азоту, які забезпечуватимуть високу активність α-галактозидази та оцінити здатність культури гідролізувати галактозовмісні вуглеводи. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25оС. Як джерела вуглецю та азоту використовували рамнозу, сахарозу, галактоманан гуару, грейпфрутову макуху, соєве борошно, NaNO2, NaNO3, (NH4)2SO4, (NH4)2NO3, сечовину, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон. Глікозидазні активності визначали за допомогою синтетичних нітрофенільних субстратів; здатність гідролізувати рафінозу, стахіозу та галактоманан оцінювали динітросаліциловим методом. Результати. Встановлено, що максимум α-галактозидазної активності (6,05 од/мл) та продуктивності (0,036 од/мл/год) P. restrictum спостерігався на 7 добу інкубування за використання рамнози, соєвого борошна та сульфату амонію. Швидкість гідролізу рафінози, стахіози та галактоманану становила 133, 116 та 27 мкмоль/хв/мл відповідно. Висновки. Показано, що штам P. restrictum має високу секреторну здатність до продукції α-галактозидази за використання відповідних середовищ. Субстратна специфічність та висока швидкість гідролізу рафінози, стахіози, галактоманану відкриває широкі перспективи для використання α-галактозидази P. restrictum у харчовій, кормовій, паперовій промисловостях та технологіях переробки агровідходів.
Найти похожие

12.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2018г. т.80,N 2
Интересные статьи :
Скроцький С. О. Особливості росту та біосинтетична активність сольвентогенних бактерій роду Clostridium/ С. О. Скроцький [та ін.] (стр.3-13)
Пирог Т.П. Антимікробна та антиадгезивна активність поверхнево-активних речовин, синтезованих Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на технічному гліцерині/ Т. П. Пирог [та ін.] (стр.14-27)
Борзова Н. В. β-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике/ Н. В. Борзова [и др.] (стр.28-43)
Юр’єва О. М. Біосинтез фітогормонів штамами Penicillium funiculosum з різних екологічних ніш/ О. М. Юр’єва [та ін.] ; О. М. Юр’єва [та ін.] (стр.44-55)
Булигіна Т. В. Ліпополісахарид Pantoea agglomerans 9649: хімічна характеристика та біологічна активність/ Т. В. Булигіна, Л. Д. Варбанець, Л. А. Пасічник (стр.56-66)
Клочко В. В. Біологічно активні метаболіти штаму Pseudomonas sp. 2303 - інгібітори фітопатогенів і стимулятори росту рослин/ В. В. Клочко [та ін.] (стр.67-79)
Ianieva O. D. Yeasts associated with salted herring and brine, Ukraine/ O. D. Ianieva, K. S. Ogirchuk (стр.80-91)
Данкевич Л. А. Ідентифікація збудників м’якого гниття та в’янення огірків в Україні на основі аналізу нуклеотидної послідовності гену 16S рРНК/ Л. А. Данкевич (стр.92-103)
Палій А. П. Диференційна чутливість мікобактерій до хлорних дезінфектантів/ А. П. Палій (стр.104-116)
Затовская Т. В. Применение оптических биосенсорных технологий в исследовании молекулярных взаимодействий нуклеиновых кислот и биоаналитике/ Т. В. Затовская, Г. В. Баранова, С. Д. Загородняя (стр.117-135)
Бойко Анатолій Леонідович (до 80-річчя від дня народження) (стр.136-138)
Интересные статьи :
Найти похожие


13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Борзова Н. В., Гладка Г. В., Варбанець Л. Д., Таширев А. Б.
Заглавие : β-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43 (Шифр МУ14/2018/80/2)
MeSH-главная: ДРОЖЖИ -- YEASTS
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS
Аннотация: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів.
Найти похожие

14.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2018г. т.80,N 1
Интересные статьи :
Гармашева І. Л. Стійкість до антибіотиків, декарбоксилазна та гемолітична активності ентерококів, ізольованих із традиційних кисломолочних продуктів/ І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко, Л. Т. Олещенко (стр.3-14)
Пирог Т. П. Интенсификация синтеза поверхностно-активных веществ Acinetobacter calcoaceticus IMВ В-7241 на отработанном подсолнечном масле/ Т. П. Пирог [и др.] (стр.15-26)
Дзюблюк Н. А. Вплив ліпополісахаридів Pantoea aggiomerans на активність протеаз Bacillus/ И. А. Дзюблюк, Л. Д. Варбанець, Т. В. Булигіна (стр.27-35)
Гужвинська С. О. Визначення антагоністичних та адгезивних властивостей лактобактерій та біфідобактерій/ С. О. Гужвинська, А. П. Палій (стр.36-44)
Драговоз І. В. Метаболіти гриба Сhaetomium cochliodes palliser з фітостимулювальною та протекторною активністю/ І. В. Драговоз, Є. П. Копилов, А. С. Йовенко (стр.45-56)
Vodianyk A. A. Biofilm formation, adhesion and motility of bacteria isolated from children with urinary tract infections/ A. A. Vodianyk [та ін.] ; А. А. Vodiauyk [et al.] (стр.57-66)
Явний М. І. Бактеріальна хвороба в’яза шорсткого Ulmus glabra huds. в насадженнях Київського Полісся України/ М. І. Явний, Н. В. Пузріна (стр.67-76)
Гринчук К. В. Діагностика вірусу некротичного пожовтіння жилок буряка, що циркулює в Україні/ К. В. Гринчук [та ін.] (стр.77-88)
Интересные статьи :
Найти похожие


15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзюблюк Н. А., Варбанець Л. Д., Булигіна Т. В.
Заглавие : Вплив ліпополісахаридів Pantoea aggiomerans на активність протеаз Bacillus
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 1. - С. 27-35 (Шифр МУ14/2018/80/1)
MeSH-главная: ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
PANTOEA -- PANTOEA
ПЕПТИД-ГИДРОЛАЗЫ -- PEPTIDE HYDROLASES
Аннотация: Метою даної роботи було дослідження впливу ліпопалісахиридів (ЛПС) ряду штамів Pantoea agglomerans на фібринолітичну, колагеназну та еластазну активності протеаз Bacillus. Методи: Еластазну активність визначали колориметрично, вимірюючи зміну інтенсивності забарвлення розчину при ферментативному гідролізі еластину. Для встановлення колагеназної активності вимірювали оптичну густину розчину після реакції продуктів розщепленая колагену із нінгідриновим реактивом. Фібринолітичну активність ідентифікували за утворенням продуктів розщеплення фібрину. Результати та висновки: Отримані результати показали, що найбільш активними виявилися ЛПС двох штамів Р. agglomerans: 8674 та П324. ЛПС Р. agglomerans 8674 підвищував фібринолітичну активність пептидази І В. thuringiensis ІМВ В-7324 майже в 4 рази, еластолітичну пептидази 2 В. thuringiensis ІМВ В-7465 — в 2 рази, а колагеназну активність пептидази 2 В. thuringiensis ІМВ В-7324 — в 1,5 рази. ЛПС Р. agglomerans П324 проявив більш вузький спектр стимулюючої дії на пептидазну активність: він більш, ніж в 4 рази підвищував фібринолітичну активність пептидази і В. thuringiensis ІМВ В-7324 і в 3 рази — пептидази 2 Bacillus sp. П3. Подальші дослідження будуть спрямовані на з’ясування деяких механізмів дії ЛПС грамнегативних бактерій на пептидазну активність бацил.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булигіна Т. В., Варбанець Л. Д., Пасічник Л. А.
Заглавие : Ліпополісахарид Pantoea agglomerans 9649: хімічна характеристика та біологічна активність
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 2. - С. 56-66 (Шифр МУ14/2018/80/2)
MeSH-главная: ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
PANTOEA -- PANTOEA
СЕРОЛОГИЯ -- SEROLOGY
Аннотация: Мета. Виділити ліпополісахарид (ЛПС) із бактеріальних клітин штаму Pantoea agglomerans 9649, провести хімічну ідентифікацію, дослідити його біологічну активність, а також встановити серологічні взаємозв’язки з іншими штамами даного виду. Методи: Кількісно вміст вуглеводів визначали методом Дюбуа; нуклеїнових кислот — Спіріна; білка — Лоурі; 2-кето-3-дезоксиоктонової кислоти — Осборна. Моносахаридний та жирнокислотний склад аналізували на хромато-масспектрометричній системі Agilent 6890N/5973 inert. Чутливість мікробних культур P. agglomerans до поліміксину B визначали диско-дифузійним методом. Антигенну активність ЛПС досліджували методом подвійної імунодифузії в агарі за Оухтерлоні, а адгезивну активність — експрес-методом по Брилісу. Результати та висновки: З клітин P. agglomerans 9649 був виділений та хімічно охарактеризований ліпополісахарид. У вуглеводній частині переважали такі моносахариди, як рамноза (36,47 %), маноза (20,17 %), гептоза (14,87 %) та глюкоза (13,57 %). У складі ліпідної частини досліджуваного ЛПС були ідентифіковані насичені, мононенасичені та гідроксикислоти із довжиною ланцюга від С12 до С16. Оскільки штам P. agglomerans 9649 чутливий до поліміксину В, можна зробити припущення, що ЛПС не містить у структурі ліпіду А такий замісник, як 4-аміно-4-дезокси-L-арабінозу. Результати термометрії показали, що досліджуваний ЛПС проявляв пірогенну дію. Антисироватка до досліджуваного штаму, крім гомологічного ЛПС, реагувала із ЛПС штаму П1а, що вказує на наявність у них спільних антигенних детермінант та приналежність даних штамів до однієї серогрупи. Досліджуваний ЛПС знижує індекс адгезивності, що свідчить про можливу конкуренцію між молекулами P. agglomerans 9649 та адгезинами E. coli F-50, які задіяні на еритроцитах кроля.
Найти похожие

17.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2018г. т.80,N 6
Интересные статьи :
Гудзенко О. В. Вплив іонів металів і специфічних хімічних реагентів на активність Альфа-L-рамнозидази Реnicillium tardum/ О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанецъ (стр.3-14)
Balko O. I. Depositary function of Pseudomonas aeruginosa biofilm on media with different carbon source concentration/ О. І. Balko, L. V. Avdeeva, О. В. Ваlко (стр.15-27)
Полищук Л. В. Организация crt-кластеров штаммов из Streptomyces albus клады/ Л. В. Полищук, В. В. Лукъянчук (стр.28-40)
Shubina V. Antifungal Activity of bacteria of the genus Bacillus and Streptomyces isolated from the soil of the Republic of Moldova/ V. Shubina, М. Birsa, S. Burtseva (стр.41-53)
Крутило Д. В. Приживаність штамів Bradyrhizobium japonicum у грунті за їх інтродукції в агроценоз сої/ Д. В. Крутило (стр.54-65)
Панюта О. О. Вплив фосфатмобілізувальних мікробних препаратів на пектинову активність і фотосинтетичний апарат проростків пшениці озимої за інфікування збудником церкоспорельозу/ О. О. Панюта [та ін.] (стр.66-78)
Кириченко О. В. Нітрогеназна активність соєво-ризобіальних симбіозів за комплексної інокуляції насіння/ О. В. Кириченко (стр.79-93)
Дем’янюк О. С. Функціональна структура мікробних угруповань чорнозему глибокого за впливу гідротермічних і трофічних чинників/ О. С. Дем’янюк, О. В. Шерстобоєва (стр.94-108)
Патика М. В. Оцінка мегагеному прокаріотного комплексу чорнозему за аграрного використання/ М. В. Патика [та ін.] (стр.109-122)
Naumenko O. V. Bacteriophages of Lactococcus lactis ssp. and Streptococcus thermophilus isolated in dairy processing plants of Ukraine/ O. V. Naumenko [et al.] (стр.123-135)
Интересные статьи :
Найти похожие


18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гудзенко О. В., Борзова Н. В., Варбанець Л. Д.
Заглавие : Вплив іонів металів і специфічних хімічних реагентів на активність Альфа-L-рамнозидази Реnicillium tardum
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 6. - С. 3-14 (Шифр МУ14/2018/80/6)
MeSH-главная: БИОТРАНСФОРМАЦИЯ -- BIOTRANSFORMATION
ИНАКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- INACTIVATION, METABOLIC
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ИНДИКАТОРЫ И РЕАГЕНТЫ -- INDICATORS AND REAGENTS
ИОНЫ -- IONS
КАТИОНЫ -- CATIONS
АНИОНЫ -- ANIONS
МЕТАЛЛЫ -- METALS
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY
Аннотация: Мета. Вивчення впливу іонів металів, аніонів та специфічних хімічних реагентів на активність ?-L-рамнозидази Penicillium tardum. Методи. a-L-Рамнозидазну активність визначали за швидкістю гідролізу n-нітрофеніл-?-L-рамнопіранозиду. В дослідах щодо впливу на активність ?-L-рамнозидази використовували іони металів у вигляді сульфатів, лише Ag+ — у вигляді нітрату, аніони — у вигляді солей калію або натрію, а також наступні специфічні хімічні реагенти: етилендіамінтетраацетат, о-фенантролін, дитіотреїтол, L-цистеїн, ?-меркаптоетанол, n-хлормеркурібензоат, N-етилмалеїмід, 1-[3-(диметиламіно)пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид. Всі речовини досліджували в концентрації 10-3 М. Результати. Cуттєвий вплив на ?-L-рамнозидазу P. tardum мали іони Ag+ та Cd2+ (в кінцевій концентрації 10-3 М), які повністю інгібували активність ензиму, тоді як Ca2+ підвищував активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. При вивченні дії різних аніонів встановлено, що сульфіт на 73 % інгібує активність ферменту, в той час як аніони AsO3-2 та CO3-2 активують ?-L-рамнозидазу P. tardum на 100 і 75 % відповідно. Висновки. В каталізі, що здійснюється ?-L-рамнозидазою P. tardum, не беруть участі групи, які містять атоми металів. Присутність іонів Ag+, Cd2+ в системі інгібує швидкість ензимної реакції, тоді як іони Ca2+ підвищують активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. Оскільки 1-[3-(диметиламіно) пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид інгібує активність ?-L-рамнозидази на 50-73 %, можна припустити, що в молекулі ?-L-рамнозидази присутні функціонально активні карбоксильні групи.
Найти похожие

19.

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2018г. т.80,N 5
Интересные статьи :
Abdulina D. R. Microbial communities sulfate-reducing bacteria in soils near main-gas pipeline/ D. R. Abdulina, L. M. Purish, G. O. Iutynska (стр.3-14)
Ямборко Н. А. Біодеструкція ізомерів гексахлорциклогексану природною і штучно створеною мікробними асоціаціями/ Н. А. Ямборко, Г. О. Іутинська, І. В. Свистунова (стр.15-24)
Гудзенко О. В. Вплияние параметров культивирования Penicillium sp. 27 на активность α-L-рамнозидазы/ О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець (стр.25-35)
Дзюблюк Н. А. Порівняльна характеристика протеаз Bacillus thuringiensis ІМВ В-7324 і Bacillus thuringiensis var. israelensis ІМВ В-7465/ Н. А. Дзюблюк [та ін.] (стр.36-47)
Буценко Л. М. Генетична гетерогенність штамів Pseudomonas syringae pv. atrofaciens на основі RAPD-ПЛР аналізу/ Л. М. Буценко, Л. А. Пасічник (стр.48-62)
Петриченко В. Ф. Формування азотфіксувального потенціалу та продуктивності сортів сої селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН/ В. Ф. Петриченко [та ін.] (стр.63-75)
Павлище А. В. Вплив фунгіцидів на формування, функціонування та пероксидазну активність кореневих бульбочок сої за інокуляції ризобіями, інкубованими з лектином/ А. В. Павлище [та ін.] (стр.76-89)
Rubezhniak I. G. Antibiotic and phytotoxic activities of cultural filtrates of some micromycete strains/ I. G. Rubezhniak (стр.90-97)
Повниця О. Ю. Протиаденовірусна активність препарату неофлазид in vitro/ О. Ю. Повниця [та ін.] (стр.98-109)
Віра Йосипівна Білай (до 110-річчя від дня народження) (стр.110-112)
Интересные статьи :
Найти похожие


20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзюблюк Н. А., Чернишенко В. О., Броварська О. С., Варбанець Л. Д.
Заглавие : Порівняльна характеристика протеаз Bacillus thuringiensis ІМВ В-7324 і Bacillus thuringiensis var. israelensis ІМВ В-7465
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 5. - С. 36-47 (Шифр МУ14/2018/80/5)
MeSH-главная: BACILLUS THURINGIENSIS -- BACILLUS THURINGIENSIS
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Метою роботи було охарактеризувати протеази Bacillus thuringiensis ІМВ В-7324 та B. thuringiensis var. israelensis ІМВ В-7465 із колагеназною, еластазною і фібринолітичною активністю, а саме: визначити їх молекулярну масу, якісний і кількісний вміст амінокислот і моносахаридів та порівняти ензими із різних продуцентів за дослідженими параметрами. Методи. Гомогенність ензимних препаратів визначали в денатуруючій (SDS-PAGE) і нативній (гель-фільтрація на Sepharose 6B) системах. Визначення амінокислотного складу досліджуваних протеаз здійснювали за допомогою автоматичного амінокислотного аналізатора Т339 («Microtechna», Чехія). Ідентифікацію нейтральних моносахаридів ензимів проводили методом хромато-мас-спектрометрії за методом Albershein зі співавт. Результати. Вперше показано, що протеази 1 і 2 B. thuringiensis IMB B-7324 та протеаза B. thuringiensis var. israelensis ІМВ В-7465 мають різні значення молекулярної маси (близько 25,8, 24,2 і 37,0 кДа відповідно) та подібний амінокислотний склад. Рівень полярних амінокислот протеази 1 B. thuringiensis IMB B-7324 в 1,5 рази нижчий, ніж в решти досліджених ензимів. Вперше показано, що дані протеази містять в своєму складі один або два моносахариди. Висновки. Отримані результати демонструють відмінності амінокислотного і моносахаридного складу протеаз з колагеназною, еластазною і фібринолітичною активністю в межах виду B. thuringiensis, що вносить суттєвий вклад в його характеристику.
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-117 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)