Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Випасняк, І. П.$<.>)

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Випасняк І. П., Остап’як З. М., Полатайко Ю. О.
Заглавие : Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Випасняк І. П., Полатайко Ю. О., Остап’як З. М., Олексюк Л. І., Петрик О. М.
Заглавие : Вплив післяпологової фізичної терапії на вегетативні ознаки постковідного синдрому в жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності
Параллельн. заглавия :The effect of postpartum physical therapy on autonomic symptoms of post-covid-19 syndrome in women after caesarean section who experienced coronavirus disease during pregnancy
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 6-11 (Шифр АУ50/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників вегетативної нервової системи. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально й у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, що перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами проби з ізометричним навантаженням, індексу Кердо, динаміки 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму. Розраховували середнє арифметичне значення, середнє квадратичне відхилення. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок був виявлений дисбаланс між активністю симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи в бік симпатикотонії, найбільше виражений у жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Застосування засобів фізичної терапії з урахуванням дисбалансу ланок вегетативної нервової системи (симпатикотонії) є патогенетично та практично обґрунтованим у процесі фізичної терапії жінок з пост- ковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of women health with post-COVID-19 syndrome who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of the autonomic nervous system. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through a balance between the sympathetic and parasympathetic departments due to the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the test with isometric load, the Kerdo index, the dynamics of 24-hour heart rate variability monitoring (power in the range of low LF frequencies and high HF frequencies, LF/HF ratio, Baevsky tension index). Research results. During the first examination, an imbalance between the activity of the sympathetic and parasympathetic links of the autonomic nervous system towards sympathicotonia was detected in all women, which was most pronounced in women with post-COVID-19 syndrome in all parameters. During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery and increased activity of the parasympathetic department against the background of suppression of the sympathetic department. The results of the women of the main group according to the Kerdo index, tests with isometric tension, the results of daily blood pressure monitoring, which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group, testifying to the reduction of the imbalance of the links of the autonomic nervous system and the advantages of the rehabilitation program for the correction of the autonomic signs of post-COVID-19 syndrome, which was created taking into account the physical and psychoemotional state of women after cesarean section, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions. The use of physical therapy, taking into account the imbalance of the links of the autonomic nervous system (sympatheticotonia), is pathogenetically and practically justified in the process of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Найти похожие

Заглавие журнала :Art of Medicine -2023г.,N 1
Интересные статьи :
Випасняк І. П. Вплив післяпологової фізичної терапії на вегетативні ознаки постковідного синдрому в жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності/ І. П. Випасняк [та ін.] (стр.6-11)
Vorobets M. Z. Morpho-functional characteristics of the testicles of men with different forms of pathospermia/ M. Z. Vorobets [та ін.] (стр.12-17)
Бєлінський М. В. Вплив кардіопротекторної терапії на запалення та фіброзоутворення в пацієнтів на інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу/ М. В. Бєлінський, Н. М. Середюк (стр.18-22)
Грецький О. В. Удосконалення методики фізичної терапії у спортсменів із травмою зв’язкового апарату колінного суглоба/ О. В. Грецький, Р. П. Герич, З. М. Ящишин (стр.23-28)
Кіндрат Г. В. Прояви постковідного синдрому в ротовій порожнині/ Г. В. Кіндрат [та ін.] (стр.29-32)
Klymiuk Yu. V. Assessment of orthopedic treatment late results of atients with fixed partial dentures due to the functional state of abutment teeth/ Yu. V. Klymiuk, Z. R. Ozhogan, M. I. Kyrylyuk (стр.33-36)
Лайош Н. В. Аналіз клінічної ефективності місцевого знеболення при лікуванні гострих форм карієсу та пульпіту у підлітків/ Н. В. Лайош (стр.37-43)
Лісецька І. С. Вплив паління на показники перекисного окиснення ліпідів і окисної модифікації білків у ротовій рідині в осіб підліткового та юнацького віку/ І. С. Лісецька, М. М. Рожко (стр.44-47)
Михалевич М. М. Мікроструктурна організація піднижньощелепної залози за умов 5-тижневого опіоїдного впливу/ М. М. Михалевич [та ін.] (стр.48-51)
Петрунів Х. В. Вплив засобів фізичної терапії на показники locomotive syndrome в осіб похилого віку з наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба/ Х. В. Петрунів (стр.52-59)
Русанов А. П. Вплив мобілізації та ішемічної компресії на біль й інвалідність при адгезивному капсуліті та міофасціальному больовому синдромі/ А. П. Русанов [та ін.] (стр.60-65)
Seredyuk N. M. Peculiarities of connective tissue metabolism in patients with post-infarction remodeling and reperfusion syndrome/ N. M. Seredyuk [та ін.] (стр.66-70)
Тонкопей Ю. Л. Фізична терапія вагітних жінок з первинними проявами варикозної хвороби нижніх кінцівок/ Ю. Л. Тонкопей [та ін.] (стр.71-76)
Shved M. I. Correction of changes in lipid metabolism and redox system in patients with stemi in the setting of insulin resistance/ M. I. Shved, I. O. Yastremska, R. M. Ovsiichuk (стр.77-82)
Шеремета Л. М. Динаміка параметрів метаболічного синдрому в жінок з ожирінням, які перенесли кесарів розтин, під впливом засобів фізичної терапії/ Л. М. Шеремета, З. М. Остап’як (стр.83-87)
Головчак І. С. . Стан репродуктивної системи після COVID-19 (огляд літератури)/ І. С. Головчак, О. Г. Бойчук (стр.88-91)
Botiakova V. V. Prevalence of burnout syndrome among medical professionals in Ukraine from 2018 to 2022/ V. V. Botiakova (стр.92-100)
Ващенюк М. І. Глутамат натрію: про механізми впливу на різні органи та системи організму (огляд літератури)/ М. І. Ващенюк (стр.101-105)
Kotsyubynska Yu. Z. Forensic-medical evaluation of injuries received during operation of personal mobility devices: the state of the problem (review/ Yu. Z. Kotsyubynska [та ін.] (стр.106-110)
Ткач В. Є. Клінічний випадок CUTIS VERTICIS GYRATA/ В. Є. Ткач [та ін.] (стр.111-114)
Філіп С. С. Випадок інтраопераційного виявлення аберантного субвезикального жовчного ходу при лапароскопічній холецистектомії/ С. С. Філіп [та ін.] (стр.115-121)
Интересные статьи :
Полный текст/внешний ресурс (постраничный просмотр) : Текст журналу или скачать - 2.501 Mb
Найти похожие

Заглавие журнала :Art of Medicine -2023г.,N 2
Интересные статьи :
Huk V. O. The influence of the plant adaptogene "Victorin" on the functional state of the cardiovascular system in persons with increased thermal sensitivity/ V. O. Huk, S. N. Vadzyuk (стр.8-13)
Випасняк І. П. Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії/ І. П. Випасняк, З. М. Остап’як, Ю. О. Полатайко (стр.14-19)
Гнатюк М. С. Вікові особливості ремоделювання артерій передміхурової залози в умовах етанолової інтоксикації/ М. С. Гнатюк [та ін.] (стр.20-23)
Григус І. М. Корекція рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом і типу, які перенесли кесарів розтин, засобами фізичної терапії/ І. М. Григус (стр.24-28)
Грицик Н. Ю. Вивчення гострої токсичності екстрактів тирличу ваточниковидного/ Н. Ю. Грицик, Г. М. Ерстенюк (стр.29-34)
Данильченко С. І. Параметри якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді (абдомінальне пологорозрішення) як критерій ефективності програми фізичної терапії/ С. І. Данильченко, С. М. Канигіна (стр.35-39)
Доскалюк Б. В. Комплексний вплив вітаміну Д3 та альфа-токоферол ацетату на мікроциркуляторне русло легень при експериментальному Індукуваннi системної склеродермії/ Б. В. Доскалюк, Л. М. Заяць (стр.40-45)
Karatieieva S. Yu. Anthropometric data of the professional football players of Bukovyna/ S. Yu. Karatieieva (стр.46-50)
Куцик Р. В. Вплив екстрактів лікарських та пряно-ароматичних рослин на протигрибкову дію флюконазолу щодо Candida Albicans та Candida Tropicalis, виділених від пацієнтів з кандидозними протезними стоматитами/ Р. В. Куцик [та ін.] (стр.51-59)
Лісецька І. С. Вплив паління на показники глутатіон-залежних ферментів ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку/ І. С. Лісецька, М. М. Рожко (стр.60-64)
Макарчук О. М. Структурно-функціональні параметри ендометрію та яєчникової тканини у пацієнток з порушеним репродуктивним потенціалом та ожирінням/ О. М. Макарчук [та ін.] (стр.65-71)
Макевич Н. В. Синергічна взаємодія екстрактів рути садової ruta graveolens L. з еритроміцином щодо шкірних ізолятів mls-резистентних стафілококів/ Н. В. Макевич, Р. В. Куцик (стр.72-80)
Маліборська С. В. Аналіз факторів ризику рецидиву та продовження хвороби у хворих на колоректальний рак/ С. В. Маліборська, В. В. Голотюк (стр.81-86)
Махлинець Н. П. Використання препаратів на основі гіалуронової кислоти у комплексному лікуванні порушень архітектоніки присінка рота/ Н. П. Махлинець (стр.87-90)
Nesterenko I. R. Clinical markers of hypertension in the left renal vein system/ I. R. Nesterenko, V. L. Nesterenko, A. Y. Pavliak (стр.91-97)
Ногас А. О. Оцінка функції руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії/ А. О. Ногас (стр.98-103)
Ожоган З. Р. Роль клінічних показників у програмі обстеження пацієнтів для оптимізації комплексної діагностики та прогнозування хвороб скронево-нижньощелепних суглобів/ З. Р. Ожоган, А. В. Крохмаль (стр.104-109)
Павляк А. Я. Прогностичне значення показників комплексної оцінки тяжкості хворого з абдомінальним сепсисом/ А. Я. Павляк, Н. Я. Іваночко (стр.110-115)
Русанов А. П. Оцінка терапевтичного альянсу в пацієнтів з адгезивним капсулітом та міофасціальним больовим синдромом після фізичної терапії/ А. П. Русанов, В. В. Вітомський (стр.116-122)
Хребтій Я. В. Диференційований підхід при лікуванні гострих флотуючих венозних тромбозів системи нижньої порожнистої вени/ Я. В. Хребтій (стр.123-126)
Човганюк О. С. Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на артеріальну гіпертензію з метаболічним синдром/ О. С. Човганюк [та ін.] (стр.127-131)
Шеремета Л. М. Зміни структури добового профілю артеріального тиску у жінок з метаболічним синдромом, які перенесли кесарів розтин, під впливом засобів фізичної терапії/ Л. М. Шеремета, З. М. Остап’як (стр.132-137)
Shulyatnikova T. V. Immunohistochemical expression of Gfap, Gs, Aqp4, Alzheimer-2-astrocytosis and brain ammonia levels in deceased septic patients without liver failure and those with sepsis-associated liver injury/ T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumanskiy (стр.138-145)
Yashchyshyn Z. M. Aromatherapy in the treatment of seasonal respiratory viral infections/ Z. M. Yashchyshyn, V. I. Horoshko, S. I. Danylchenko (стр.146-151)
Василюк С. М. Погляд хірурга на тромбоз ворітної вени у пацієнтів із цирозом печінки/ С. М. Василюк [та ін.] (стр.152-157)
Ковтун Г. І. Проблеми та вектори розвитку донорства і трансплантації органів в Україні/ Г. І. Ковтун (стр.158-163)
Бульбук О. І. Впровадження освітнього хабу у фаховому медичному коледжі ІФНМУ/ О. І. Бульбук [та ін.] (стр.164-169)
Кіндратів Е. О. Формування мотивацї у студентів при оволодінні дисципліною "Патоморфологія"/ Е. О. Кіндратів [та ін.] (стр.170-174)
Стецьків А. О. Методика застосування розрахункових задач під час вивчення аналітичної хімії/ А. О. Стецьків [та ін.] (стр.175-179)
Тягур Р. С. Менеджмент освітніх організацій: функції управління/ Р. С. Тягур, М. А. Пачків, С. А. Лісовська (стр.180-185)
Ханюков О. О. Шляхи підвищення мотивації до навчання в іноземних здобувачів вищої медичної освіти на клінічній кафедрі/ О. О. Ханюков, О. В. Смольянова (стр.186-192)
Basenko L. I. Methods and indicators for evaluating the effectiveness of physical therapy for preschool children with autism/ L. I. Basenko, K. A. Tymruk-Skoropad (стр.193-204)
Botiakova V. V. Prevalence of burnout syndrome in healthcare workers in north and South America, and Asia from 2018 to 2022/ V. V. Botiakova (стр.205-213)
Кузенко О. Й. Ерготерапія та фізична терапія в інклюзивній освіті/ О. Й. Кузенко [та ін.] (стр.214-223)
Купріненко О. В. Реабілітація і профілактика медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців/ О. В. Купріненко, К. А. Тимрук-Скоропад (стр.224-233)
Рачинська І. В. Вплив гострої коронавірусної хвороби на печінкову тканину (огляд літератури)/ І. В. Рачинська, О. С. Хухліна, О. Є. Мандрик (стр.234-237)
Starikov V. I. The side effects of immune checkpoint inhibitor therapy on the thyroid gland/ V. I. Starikov (стр.238-241)
Токменко І. І. Вплив тривалого стресу на активність ензимів крові в умовах війни в Україні/ І. І. Токменко, Г. І. Малишевська, Н. О. Постернак (стр.242-247)
Юрценюк О. С. Вплив війни на психічне здоров’я українців: чинники формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. сучасний стан питання/ О. С. Юрценюк, Б. М. Сумарюк (стр.248-251)
Волошинович М. С. Клінічний випадок рецидивуючого невуса/ М. С. Волошинович [та ін.] (стр.252-255)
Гончар М. Г. Реорганізація селищної лікарні в умовах війни/ М. Г. Гончар [та ін.] (стр.256-259)
Kononenko M. G. Retifanlimab-induced thyroid gland dysfunction and colitis (case report)/ M. G. Kononenko, I. D. Duzhiy, Y. V. Moskalenko (стр.260-263)
Интересные статьи :
Полный текст/внешний ресурс (постраничный просмотр) : текст или скачать - 11.583 Mb
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)