Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Волков, Р. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-16

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іщенко О. О., Мельник В. М., Парнікоза І. Ю., Буджак В. В., Панчук І. І., Кунах В. А., Волков Р. А.
Заглавие : Молекулярна організація 5S рибосомної ДНК і таксономічний статус Avenella flexuosa (L.) Drejer (Poaceae)
Место публикации : Цитологія і генетика. - Київ, 2020. - Т. 54, № 6. - С. 3-13 (Шифр ЦУ1/2020/54/6)
MeSH-главная: ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE
СИСТЕМАТИЗАЦИЯ -- FILING
ДНК РИБОСОМНАЯ -- DNA, RIBOSOMAL
Аннотация: Авінелла звивиста, Avenella flexuosa (L.) Drejer (також відома як щучник звивистий (Deschampsia flexuosa (L.) Trin.), або лерхенфельдія звивиста (Lerchenfeldia flexuosa (L.) Schur)) – вид багаторічних трав’янистих рослин родини Злакові (Poaceae), який широко розповсюджений на території Євразії, Африки, Північної та Південної Америки. Приналежність цього виду до роду Deschampsia протягом довгого часу залишається відкритим питанням. Враховуючи, що порівняння 5S рДНК є зручним інструментом у молекулярній таксономії рослин, ми клонували та сиквенували цю ділянку геному A. flexuosa і визначили генетичні дистанції між цим видом та іншими видами триби Poeae. Встановлено, що в геномі A. flexuosa присутні щонайменше два структурні класи повторів 5S рДНК. Спейсерні ділянки у складі 5S рДНК A. flexuosa та D. antarctica мають низький рівень подібності, який не перевищує рівень подібності з представниками кількох інших родів триби Poeae. Клони 5S рДНК A. flexuosa та D. antarctica утворюють дві окремі клади на філодендрограмі. На загал отримані результати свідчать на користь виділення A. flexuosa в окремий рід Avenella
Найти похожие

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2020г. т.54,N 6
Интересные статьи :
Іщенко О. О. Молекулярна організація 5S рибосомної ДНК і таксономічний статус Avenella flexuosa (L.) Drejer (Poaceae)/ О. О. Іщенко [та ін.] (стр.3-13)
Коломієць Ю. В. Індукція стійкості пшениці проти збудника базального бактеріозу рістстимулювальними бактеріями/ Ю. В. Коломієць [та ін.] (стр.14-22)
Шкляревский М. А. Кальций-зависимые изменения клеточного редокс-гомеостаза и теплоустойчивости проростков пшеницы под действием гемина - донора монооксида углерода/ М. А. Шкляревский [и др.] (стр.23-34)
Варченко О. І. Порівняння рівнів експресії гена GFP при Agrobacterium-опосередкованій транзієнтній трансформації махорки Nicotiana rustica L. конструкціями з різними промоторними послідовностями/ О. І. Варченко [та ін.] (стр.35-44)
Юет А. С. Експресія генів TLR2 та TJP1 під час відновлення цілісності шкіри/ А. С. Юет [та ін.] (стр.45-53)
Ержебаева Р. С. Изучение коллекции яровой тритикале по устойчивости к бурой и стеблевой ржавчинам с использованием аллель-специфических маркеров/ Р. С. Ержебаева [и др.] (стр.54-64)
Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", № 6, 2020 р. (стр.65-78)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2019г. т.53,N 6
Интересные статьи :
Карпов П. А. Изучение роли протеинкиназ CK1 в организации кортикальных микротрубочек клеток корня Arabidopsis thaliana/ П. А. Карпов [и др.] (стр.3-14)
Нітовська І. О. Використання транзієнтної експресії гена-глюкуронідази для відбору генотипів кукурудзи, компетентних до генетичної трансформації/ І. О. Нітовська [та ін.] (стр.15-25)
Тинкевич Ю. О. 5S Рибосомна ДНК віддалено споріднених видів роду Quercus: молекулярна організація та таксономічне використання/ Ю. О. Тинкевич, Р. А. Волков (стр.26-35)
Нідоєва З. М. Вплив синтезованого в рослинах рекомбінантного інтерферону α2β на експресію О⁶-метилгуанін-ДНК метилтрансферази в соматичних клітинах людини in vitro/ З. М. Нідоєва [та ін.] (стр.36-43)
Носова А. Ю. Оценка генетического разнообразия белого (Hypophthalmichthys molitrix Val.) и пестрого (Hypophthalmichthys nobilis Rich.) толстолобиков, выращиваемых в аквакультуре в Республике Беларусь, на основании полиморфизма микросаттелитных локусов/ А. Ю. Носова [и др.] (стр.44-53)
Драницина А. С. Експресія генів Nos2 та Acan у хрящах колінного суглоба щурів за умов остеоартрозу/ А. С. Драницина [та ін.] (стр.54-63)
Вацеба Т. С. Активация сигнального каскада PI3K/Akt/mTOR/p70S6K1 в мононуклеарных клетках периферической крови. Связь с уровнем инсулина и инсулиноподобного фактора роста в крови больных раком и диабетом/ Т. С. Вацеба [и др.] (стр.64-70)
Сухань Д. С. Молекулярно-генетичні аспекти взаємодії Helicobacter pylori з клітинами слизової оболонки шлунка/ Д. С. Сухань [та ін.] (стр.71-78)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Череватов О. В., Панчук І. І., Керек С. С., Волков Р. А.
Заглавие : Молекулярне різноманіття спейсерної ділянки COL-COLL мітохондріального геному та походження карпатської бджоли
Место публикации : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 4. - С. 13-19 (Шифр ЦУ1/2019/53/4)
MeSH-главная: ПЧЕЛЫ -- BEES
МУТАЦИЯ -- MUTATION
АДАПТАЦИЯ БИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, BIOLOGICAL
Аннотация: У наш час в Україні загрозливих масштабів набула неконтрольована гібридизація бджіл, які належать до різних підвидів або порід Apis mellifera. Збереження генофонду добре адаптованих до локальних природних умов місцевих бджіл є актуальною проблемою, яка не може бути вирішена без використання молекулярних методів для моніторингу генетичного складу місцевих популяцій. Для прояснення походження Карпатської бджоли та розроблення молекулярних методів її ідентифікації було здійснено розшифрування та порівняння первинної нуклеотидної послідовності ділянки СоІ-СоІІ мітохондріального геному Карпатської бджоли та представників кількох підвидів A. mellifera. У дослідженій ділянці було виявлено мутацію, характерну для Карпатської бджоли та встановлено, що вона походить від центральноєвропейського підвиду A. m. carnica і являє собою екотип, який виник внаслідок просування цього підвиду на схід з утворенням карпатських по-пуляцій медоносної бджоли
Найти похожие

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2019г. т.53,N 4
Интересные статьи :
Наваліхіна А. Г. Ідентифікація генів, ортологічних регуляторам розвитку остей ORYZA SATIVA, у представників TRITICINAE/ А. Г. Наваліхіна [та ін.] (стр.3-12)
Череватов О. В. Молекулярне різноманіття спейсерної ділянки COL-COLL мітохондріального геному та походження карпатської бджоли/ О. В. Череватов [та ін.] (стр.13-19)
Фомина Е. А. Изучение аллельного разнообразия генов HMW глютенинов сортов и линий пшеницы, используемых в селекционном процессе в Республике Беларусь, с помощью ПЦР маркеров/ Е. А. Фомина [и др.] (стр.20-33)
Ахтариева М. К. Изоферменты бета-амилазы у яровой мягкой пшеницы и их роль в агрегации белков зерна/ М. К. Ахтариева [и др.] (стр.34-410)
Кучеренко А. М. Дослідження поліморфізму rs11 1536889+3725G/C гена TLR4 у пацієнтів з автоімунним та хронічним вірусним гепатитом C/ А. М. Кучеренко [та ін.] (стр.41-49)
Ержебаева Р. С. Клеточная селекция in vitro сахарной свеклы на устойчивость к культуральному фильтрату гриба fusarium oxysporum/ Р. С. Ержебаева [и др.] (стр.50-59)
Карелов А. В. Генетичні передумови стійкості пшениці до шкодочинних нематод/ А. В. Карелов [та ін.] (стр.60-67)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна та експериментальна патологія -2019г. т.Т.18,N 4
Интересные статьи :
Абрамов А. В. Сравнительная характеристика нейроэндокринного ответа крупноклеточных и мелкоклеточных вазопрессинергических нейронов паравентрикулярного ядра гипоталамуса на прерывистое действие гипоксической гипоксии/ А. В. Абрамов, В. А. Шаменко (стр.3-9)
Адарічева Ж. Г. Застосування патопсихологічної діагностики у комплексному лікуванні пацієнтів Інституту кардіології/ Ж. Г. Адарічева (стр.10-18)
Анохіна С. І. Порівняльний аналіз змін показників фібринолітичної активності тканин внутрішніх органів гіпотиреоїдних щурів під впливом мелатоніну/ С. І. Анохіна (стр.19-23)
Дутка І. І. Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби/ І. І. Дутка [та ін.] (стр.24-29)
Кліщ І. М. Активність перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту міокарда тварин різної статі при пошкодженні адреналіном на тлі світлового десинхронозу/ І. М. Кліщ, Г. О. Безкоровайна, М. Р. Хара (стр.30-35)
Коваленко С. В. Динаміка показників вентиляційної функції зовнішнього дихання у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та бронхіальну астму із супутнім синдромом подразненого кишківника/ С. В. Коваленко [та ін.] (стр.36-42)
Косуба Р. Б. Вплив унітіолу на функцію нирок/ Р. Б. Косуба, В. В. Гордієнко, О. О. Перепелиця (стр.43-48)
Марчук О. Ф. Особливості морфологічних перетворень кісток кисті в онтогенезі людини/ О. Ф. Марчук [та ін.] (стр.49-53)
Нечитайло Д. Ю. . Використання показників стану мікроциркуляції в діагностиці артеріальної гіпертензії у школярів/ Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва (стр.54-59)
Попадюк О. Я. Експериментальне дослідження впливу сучасних полімерних технологій на загоєння різаних ран м'яких тканин, ускладнених Escherichia Сoli/ О. Я. Попадюк [та ін.] (стр.60-66)
Семененко С. І. Вплив введення амантадину сульфату на перебіг процесів оксидативного стресу в головному мозку щурів із черепно-мозковою травмою/ С. І. Семененко [та ін.] (стр.67-73)
Сливка Н. О. Роль системної запальної відповіді у патогенезі гепаторенального синдрому/ Н. О. Сливка, Н. Г. Вірстюк (стр.74-79)
Slobodian O. M. Anatomical peculiarities of the cervical part of the vagus nerve during fetal and early neonatal periods of ontogenesis/ O. M. Slobodian, L. М. Herasym (стр.80-84)
Сорокман Т. В. Роль медичної сестри у профілактиці йододефіцитних захворювань в осіб різних вікових груп/ Т. В. Сорокман, М. І. Бачу, О. В. Макарова (стр.85-91)
Цигикало О. В. Особливості будови та топографії підпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в плодовому періоді онтогенезу людини/ О. В. Цигикало, І. С. Попова (стр.92-96)
Шевчук О. О. Структурні зміни нирок при застосуванні мелфалану, препаратів гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора та ентеросорбції/ О. О. Шевчук [та ін.] (стр.97-103)
Юрценюк О. С. Особистісні особливості студентів вищих навчальних закладів (стаття присвячена 75-річчю ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет")/ О. С. Юрценюк, В. М. Пашковський (стр.104-108)
Іванчук М. А. Статистичний аналіз відносних величин у медицині/ М. А. Іванчук [та ін.] (стр.109-114)
Сенютович Р. В. Новітні дані щодо розходження та лікування недостатності колоректальних анастомозів/ Р. В. Сенютович [та ін.] (стр.115-119)
Ткачук О. В. Сучасні погляди на взаємозв’язки морфофункціонального стану печінки, селезінки та головного мозку за умов ішемії-реперфузії останнього/ О. В. Ткачук [та ін.] (стр.120-126)
Ясінська О. В. Механізми реагування організму на гіпоксію як універсальний адаптогенний чинник. Повідомлення 1. Популяційні особливості реагування на гіпобаричну гіпоксію у мешканців високогірних регіонів/ О. В. Ясінська (стр.127-131)
Ішков М. О. Клінічне спостереження ангіоневротичного набряку губ після використання димексиду/ М. О. Ішков, Я. Р. Караван (стр.132-135)
Світлій пам’яті Мислицького Валентина Францовича (1938-2019) (стр.136)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LХV. За редакцією С.Є. Дейнеки, К.І. Яковець, В.Д. Сорохана, В.Й. Свіжака (стр.137-139)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дутка І. І., Панчук І. І. , Волков Р. А., Гринчук Ф. В., Ушаков А. В.
Заглавие : Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби
Параллельн. заглавия :Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 4. - С. 24-29 (Шифр КУ27/2019/Т.18/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- GENETIC PHENOMENA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи - порівняльний аналіз частоти поліморфізму 4G/5G гена РЛІ-1 у жителів Чернівецької області, які хворіють на різні форми виразкової хвороби, та оцінка можливого взаємозв'язку між різними генотипами і розвитком ускладнень. Матеріали та методи. 60 хворих на виразков хворобу: 42 (70%) чоловіків і 18 (30%) жінок віком від 21 до 83років. У 37 (61,67%) хворих виявиш виразку• дванадцятипалої кишки, у решти (38,33%) - шлунка. У12 (20%) хворих була неускладнена виразка, у 5 (8,33%) - перфорація виразки, у 43 (71,67%) - виразка, ускладнена гострою кровотечею. У14 (32,56%) хворих виник рецидив кровотечі. Генотипування РАІ за поліморфізмом 4G/5G здійснювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для цього з крові пробандів виділяли загальну геномну ДНК, використовуючи набір реагентів для виділення ДНК з клінічного матеріалуt "ДНК-сорб В". Результати. 33,33% обстежених хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 5G4 гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. 60% пацієнтів з перфорацією виразки мають генотип 4G/4G, а по 20% - інші варіанти поліморфізму. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв але- лю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (р-0,03, χ2=6,23) і виразкою без кровотечі (р=0,02, у2=5,32). Алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніжу хворих без рецидивів. Висновки. Серед хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень жителів Чернівецького регіону 33,33% мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 4G/5G гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. Пацієнти з перфорацією виразки (60%) мають генотип 4G/4G, а по 20% - генотипи 4G/5G та 5G/5G. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв алелю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (р-0,03, у2=6,23) і виразкою без кровотечі (р=0,02, χ2=5,32), водночас алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніж у хворих без рецидивів, що засвідчує роль спадкових порушень гена РАІ-1 у розвитку виразкових геморагій. Урахування поліморфізму 4G/5G гена РАІ-1 може стати складовою комплексу з прогнозування виникнення виразкових кровотеч у клінічних умовах
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тинкевич Ю. О., Волков Р. А.
Заглавие : 5S Рибосомна ДНК віддалено споріднених видів роду Quercus: молекулярна організація та таксономічне використання
Место публикации : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 6. - С. 26-35 (Шифр ЦУ1/2019/53/6)
MeSH-главная: ДУБ -- QUERCUS
ДНК -- DNA
Аннотация: Род Quercus (дуб) является широко распространенным и экономически важным родом древесных растений. Внутриродовая таксономия этого рода остается дискуссионной вследствие значительного распространения межвидовой гибридизации и конвергентной схожести морфологических признаков. Дальнейший прогресс в этом вопросе требует применения молекулярных методов. Учитывая, что сравнение 5S рДНК с успехом используется в молекулярной таксономии растений, мы клонировали и секвенировали этот участок генома для представителей филогенетически отдаленных видов рода Quercus: Q. acutissima (секция Cerris) и Q. glauca (сек. Cyclobalanopsis) из Восточной Азии, а также Q. texana (сек. Lobatae) из Северной Америки. Также нами были идентифицированы последовательности 5S рДНК в полногеномных сиквенсах, доступных в базе данных Genbank для североамериканского вида Q. lobata (сек. Quercus) и родственного рода Castanea. Установлено, что в геноме представителей рода Quercus повторяющиеся единицы 5S рДНК являются гомогенными. Потенциальные внешние элементы промотора 5S рДНК отличаются от таковых у других семейств двудольных растений. Результаты сравнительного анализа последовательностей межгенного спейсерного участка 5S рДНК дополняют существующую таксономию рода и указывают на изолированное положение секции Cyclobalanopsis, которая может рассматриваться как отдельный подрод
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Буздуга І. М., Волков Р. А., Панчук І. І.
Заглавие : Метаболічна компенсація у мутантів Arabidopsis thaliana із втраченою активністю каталази
Место публикации : Цитология и генетика. - К., 2018. - Том 52, N 1. - С. 41-51 (Шифр ЦУ1/2018/52/1)
MeSH-главная: ПШЕНИЦА -- TRITICUM
ГИБРИДИЗАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- HYBRIDIZATION, GENETIC
БЕЛКИ МУТАНТНЫЕ ГИБРИДНЫЕ -- MUTANT CHIMERIC PROTEINS
Аннотация: Мультигенні родини широко представлені в геномах вищих рослин і є необхідними для забезпечення надійності функціонування клітини. Пошкодження окремих генів може бути компенсовано різними метаболічними змінами, але конкретні механізми таких компенсацій залишаються недостатньо вивченими. В роботі представлено нові дані стосовно механізмів метаболічної компенсації у нокаут-мутантів за фотодиханням cat2, cat3 і cat2cat3 Arabidopsis thaliana, в яких відсутня активність ізоформ каталази CAT2 і CAT3. Вирощування мутантів при слабкому освітленні за оптимальної або підвищеної температури не призводить до жодних морфологічних, фізіологічних та біохімічних ознак оксидативного стресу. Кожна з мутантних ліній має специфічні особливості у роботі компенсаторних механізмів. У мутанта cat2 виявлено додаткову активацію ізоформи CAT3, тоді як лінії cat3 і cat2cat3 демонструють індукцію ізоформи CAT1, яка зазвичай відсутня у молодих листках, а також активацію пероксидаз, а саме APX і POD. Порівняння отриманих результатів і раніше опублікованих даних показало, що відсутність ізоформ CAT2 і CAT3 переважно компенсується активацією відповідно неферментних та ферментативних механізмів захисту
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Цитология и генетика -2018г. т.52,N 1
Интересные статьи :
Рабоконь А. М. Порівняльний аналіз ефективності застосування поліморфізму довжин інтронів генів ?-тубуліну та мікросателітних локусів для генотипування сортів льону української селекції/ А. М. Рабоконь [та ін.] (стр.3-15)
Метаковский Е. В. Сравнение аллелей локусов Gli-1 мягкой пшеницы путем двумерного электрофореза глиадина и ПДРФ- анализа/ Е. В. Метаковский [и др.] (стр.16-27)
Єфіменко Т. С. Залучення інтрогресій від Aegilops mutica до геному м’якої пшениці/ Т. С. Єфіменко [та ін.] (стр.28-40)
Буздуга І. М. Метаболічна компенсація у мутантів Arabidopsis thaliana із втраченою активністю каталази/ І. М. Буздуга, Р. А. Волков, І. І. Панчук (стр.41-51)
Курінний Д. А. Особливості модифікації Астаксантином радіаційно-індукованих пошкоджень геному лімфоцитів крові людини, опромінених in vitro на різних стадіях мітотичного циклу/ Д. А. Курінний [та ін.] (стр.52-58)
Кеч Н. Р. Роль генетичної компоненти в патогенезі остеопенічного синдрому у дітей із екологічно несприятливих регіонів/ Н. Р. Кеч [та ін.] (стр.59-67)
Пушкарев В. М. Токсичность онкогенов в карциномах щитовидной железы и других типах опухолей/ В. М. Пушкарев [и др.] (стр.68-78)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-16

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)