Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Головіна, Я. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 40
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Малик Р. В., Ашукіна Н. О., Данищук З. М.
Заглавие : Адамантинома – рідкісна кісткова пухлина (клінічний випадок)
Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2019. - Том 16, N 2. - С. 299-304 (Шифр ПУ40/2019/16/2)
MeSH-главная: АДАМАНТИНОМА -- ADAMANTINOMA
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ГИСТОЛОГИЧЕСКОМУ ТИПУ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY HISTOLOGIC TYPE (NON MESH)
Аннотация: Adamantinoma is one of the rare bone tumors. It demonstrates a large variety of morphological patterns and specific radiological data. The complexity of the diagnosis and the rare frequency of this disease are the main reasons for difficult diagnostic verification and patients treatment. The profile of the adamantinoma of the distal tibia, T2N0M0, II stage, the 2nd clinical group has been described. Conclusions. Right and on time adamantinoma diagnosic procedure is the main success for correct treatment. En bloc resection has become a more effective treatment choice. Only radical tumor resection is the permission for positive treatment results.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головіна Я. О., Малик Р. В., Вирва О. Є.
Заглавие : Аналіз результатів лікування пацієнтів із застосуванням різних методик сегментарної кісткової алопластики
Параллельн. заглавия :Analysis of results in patients after treatment using various segmental bone alloplasty techniques
Место публикации : Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 322-327 (Шифр ЗУ40/2022/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
НОВООБРАЗОВАНИЯ, СОСТОЯЩИЕ ИЗ КОСТНОЙ ТКАНИ -- NEOPLASMS, BONE TISSUE
Аннотация: Відновлення цілісності кістки та прилеглих суглобів, а також м’яких тканин, що оточують цю зону, – важливий фактор для досягнення повної функції ураженої кінцівки пацієнта з пухлинами кісток. Біологічна реконструкція кісток має низку переваг над іншими штучними імплантатами.Restoration of bone, adjacent joint and surrounding soft tissue integrity is an important factor in achieving full function of affected limbs in patients with bone tumors. Biological bone reconstruction has a number of advantages over other artificial implants
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Скорик І. О., Шевченко І. В., Малик Р. В., Головіна Я. О., Міхановський Д. О.
Заглавие : Аналіз ускладнень модульного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 67-73 (Шифр ОУ4/2019/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: Реконструкція проксимального відділу великогомілкової кістки (ПВВК) за допомогою модульного ендопротезування — складне хірургічне втручання, що супроводжується значною кількістю ускладнень (40–70 %) протягом 5–15 роківВисновки: у пацієнтів зі злоякісними пухлинами ПВВК методика заміщення післярезекційних дефектів модульними ендопротезами є виправданою, оскільки дає можливість отримати 61,8 % позитивних результатівThe reconstruction of proximal tibial by using modular endoprosthetics is a complex surgical procedure, accompanied by a significant number of complications (40–70 %) in the period of follow up of 5–15 yearsConclusions: in patients with malignant tumors of proximal tibial, the technique of replacing post-resection defects with modular endoprostheses is justified, since it provides 61.8 % positive results
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Карпінська О. Д., Карпінський М. Ю.
Заглавие : Біомеханічне експериментальне обгрунтування методики фіксації кісткового алоімплантата і кістки реципієнта
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 1. - С. 40-45 (Шифр ОУ4/2020/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Аннотация: Методику, яка поєднує кісткову алопластику й ендопротезування — алокомпозитне ендопротезування (АЕ), широко використовують в онкоортопедії. Проте залишається високим ризик розвитку ускладнень цього хірургічного втручання — незрощення алоімплантата з кісткою реципієнта, його лізис, інфекціяВисновки: використання ступінчастої остеотомії з подальшою фіксацією кісткового алоімплантата до кістки реципієнта дозволяє поліпшити умови для репаративного остеогенезу в зоні їхнього контакту і зменшити ризик ускладнень АЕ. Використання біореконструктивних хірургічних втручань для заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток у хворих із пухлинними ураженнями дозволяє поліпшити ортопедичні, функціональні й онкологічні результати лікування
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Ашукіна Н. О., Малик Р. В., Данищук З. М.
Заглавие : Вплив γ-випромінювання та післяопераційного введення цисплатину на інкорпорацію кісткових алоімплантатів у щурів
Место публикации : Український радіологічний та онкологічний журнал. - Харків, 2021. - Т. 29, № 3. - С. 51-62 (Шифр УУ70/2021/29/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS
СТЕРИЛИЗАЦИЯ -- STERILIZATION
ГАММА ЛУЧИ -- GAMMA RAYS
ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN
Аннотация: Реконструкція післярезекційних дефектів довгих кісток у разі їхнього ураження пухлинами є актуальною проблемою, що потребує постійного вивчення. Кісткові алоімплантати часто використовують для цієї мети. Проте, на жаль, під час виготовлення вони частково втрачають міцність та остеоіндуктивні властивості, а їхня виживаність в онкологічних пацієнтів становить 40% через 10 років. Тому становить інтерес пошук більш досконалих методів обробки кісткових алоімплантатів, а також вивчення їхньої перебудови й інкорпорації в онкологічних хворих, стан організму яких змінений внаслідок променевої або хіміотерапії. Мета роботи – дослідити структуру кісткової тканини після імплантації в дистальний метафіз стегнової кістки щурів алогенного кісткового матеріалу, стерилізованого за допомогою γ-випромінювання або шляхом просочування антибіотиком, та післяопераційного внутрішньоочеревинного введення цисплатину. Матеріали та методи. Експеримент виконано на 20 самцях білих щурів (вік на початок експерименту 5–6 міс., маса тіла – 365,8 ± 6,4 г). Усім щурам виконали дірчастий дефект у дистальному метафізі стегнової кістки та заповнили його алогенним кістковим матеріалом, стерилізованим за допомогою γ-випромінювання (Контроль-1 та Дослід-1) або насиченням антибіотика (Контроль-2 та Дослід-2). Щурам контрольних груп через 14 днів після операції внутрішньоочеревинно вводили 2,0–2,4 мл розчину 0,9 % NaCl, дослідних – 2,5 мг/кг цисплатину. Гістологічний аналіз із гістоморфометрією виконано через 30 днів після операції. Результати та їх обговорення. Через 30 діб після операції найменша кількість кісткової тканини (11,79%) утворилася в дефектах щурів групи Дослід-1, яким встановлено стерилізований за допомогою радіаційного γ-випромінювання алоімплантат на фоні внутрішньоочеревинного введення цисплатину. Дещо кращий показник виявився в групі Дослід-2 (стерилізація антибіотиком + цисплатин) – 31,64%. У контрольних групах (внутрішньоочеревинне введення 0,9% натрію хлориду) відносний обсяг кісткової тканини становив 16,7% (Контроль-1, радіаційне γ-випромінювання) і 58,09% (Контроль-2, антибіотик). Вміст сполучної тканини був найбільшим у групі Дослід-1 – 31,55%, а найменшим – у групі Контроль-2 – 12,79%. Висновки. Визначено, що за умов використання для пластики метафізарних дефектів стегнової кістки щурів кісткових алоімплантатів відбувається їхня перебудова з утворенням кісткової та сполучної тканини. Проте відносний вміст цих тканин залежить від способу стерилізації алоімплантату і використання цитостатика. Зокрема, найбільший вміст кісткової тканини (58,09%) виявлено у разі застосування стерилізованого антибіотиком алоімплантату без уведення цитостатика, а найменший – у випадку заміщення дефекту алоімплантатом, стерилізованим за допомогою радіаційного γ-випромінювання, на фоні введення цитостатичного препарату
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Малик Р. В.
Заглавие : Диференційований підхід до вибору методик хірургічного лікування хворих на метастатичні ураження довгих кісток
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 54-62 (Шифр ОУ4/2017/1)
Примечания : Бібліогр.: с. 61-62
MeSH-главная: НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Метастатичні ураження (МТСУ) довгих кісток — одна з найчастіших патологій серед усіх онкологічних захворювань кісток. Мета: обґрунтувати і розробити диференційований підхід до вибору показань до органозберігального хірургічного лікування пацієнтів із МТСУ довгих кісток. Методи: проаналізовано результати обстеження і лікування 104 пацієнтів із МТСУ довгих кісток. Визначено основні чинники, які впливають на виживаність таких хворих, — первинний діагноз, кількість МТСУ, патологічний перелом, термін безрецидивного періоду, вісцеральна дисемінація, гістологічний тип пухлини, тип МТСУ, клас за ASA, вік хворого. За допомогою методу математичного моделювання порівняні механічні властивості системи «імплантат – кістка» за різних варіантів заміщення післярезекційних дефектів проксимального і дистального метадіафізарних відділів стегнової кістки. Результати: для спрощення прогнозування виживаності пацієнтів розроблена комп’ютерна програма, в яку вносять дані обстеження хворого. Програма визначає ймовірність приналежності хворого до групи виживання: I — до 6 міс., II — від 6 до 24 міс., III — понад 2 роки. Залежно від прогнозу виживаності розроблено показання до хірургічного втручання і його видів (паліативного або радикального). Обґрунтовано найефективніші методики заміщення післярезекційних дефектів кісток, зумовлені локалізацією МТСУ. Розроблено і впроваджено в практику методику заміщення післярезекційних дефектів дистального метаепіфіза стегнової кістки за допомогою створеної металевої конструкції. Запропоновано тактику хірургічного лікування хворих із первинними МТСУ довгих кісток. Висновки: застосування запропонованої тактики лікування хворих із МТСУ довгих кісток дає змогу обґрунтувати показання до хірургічних втручань і конкретним їх видам, запобігти необґрунтованих і, відповідно, повторних операцій
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Леонтьєва Ф. С., Малик Р. В.
Заглавие : Дослідження біохімічних маркерів остеогенезу в разі інкорпорації кісткових алоімплантатів у щурів із післяопераційним введенням цисплатину за різних умов стерилізації алоімплантата
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 4. - С. 42-48 (Шифр ОУ4/2021/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION
КОСТИ ПЕРЕСТРОЙКА СТРУКТУРНАЯ -- BONE REMODELING
ЦИСПЛАТИН -- CISPLATIN
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Кісткова алопластика — часто вживана методика хірургічного лікування онкологічних пацієнтів. Проте ускладнення в разі її використання (порушення зрощення алоімплантата та кістки реципієнта, його лізис і переломи, інфекція) обумовлюють проведення досліджень у цьому напряму. Мета. Дослідити зміни біохімічних маркерів остеогенезу за умов дії цитостатиків на процес інкорпорації кісткових алоімплантатів. Методи. Роботу виконано на 20 самцях білих щурів (вік на початок експерименту 5–6 міс.). Усім тваринам дірчастий дефект у дистальному метафізі стегнової кістки заповнили алогенним кістковим матеріалом (діаметр 2 мм, висота 3 мм), стерилізованим за допомогою γ-випромінювання (Контроль-1 і Дослід-1) або насиченням антибіотика (Контроль-2 та Дослід-2). У групах «Контроль» через 14 днів після імплантації внутрішньоочеревинно вводили 2,0–2,4 мл розчину 0,9 % натрію хлориду, у групах «Дослід» — цисплатин у дозі 2,5 мг/кг одноразовоЧерез 30 днів після операції в крові оцінювали глікопротеїни, загальний білок, Са, хондроїтинсульфати, активність кислої та лужної фосфатаз. Проаналізовано індекс мінералізації (співвідношення лужної до кислої фосфатаз), ступінь мінералізованості (співвідношення вмісту кальцію до білка). Результати. У дослідних групах порівняно з контрольними визначено суттєве зниження загального білка, значень загального кальцію, що свідчить про пригнічення процесів мінералізації під час ремоделювання кісткової тканини реципієнта й алоімплантата. Найбільші показники активності кислої фосфатази зафіксовано в групах Дослід-1 і Дослід-2, що відображує переважання резорбції над кісткоутворенням. Ступінь мінералізованості в дослідних групах був вищим, ніж у контрольних, а індекс мінералізації — суттєво меншим. Висновки. Виявлені зміни значень біохімічних маркерів кісткового метаболізму відображують негативний вплив цисплатину на остеогенез за умов імплантації алоімплантатів, що призводить до відсутності їхнього зрощення з кісткою реціпієнта
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Малик Р. В., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д.
Заглавие : Дослідження міцності великогомілкової кістки у разі заміщення післярезекційного дефекту сегментарним алоімплантатом із блоківним інтрамедулярним остеосинтезом (експериментально-клінічне дослідження)
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 5. - С. 31-38 (Шифр ТУ3/2021/22/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: САРКОМА -- SARCOMA
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПРОЧНОСТИ ТЕСТЫ -- HARDNESS TESTS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Для досягнення успіху в інкорпорації кісткових алоімплантатів та кістки реципієнта береться до уваги багато чинників, які можна розділити на дві основні групи — фактори, що стосуються стерилізації та обробки кісткового алоімплантату, та фактори, що впливають на надійність фіксації імплантату у кістці реципієнта. Другим важливим фактором є методика фіксації алоімплантатів та кістки реципієнта. Мета: визначити механічні властивості кістки після сегментарної кісткової алопластики. Матеріали та методи. Хвора Ш., 30 років, із діагнозом «остеогенна саркома дистального відділу лівої великогомілкової кістки T2N0M0 GIII, II стадія, II клінічна група», якій було проведено курси поліхіміотерапії, оперативне втручання за розробленою методикою. Видалено пухлини en block, заміщено післярезекційний дефект артикулюючим сегментарним кістковим алоімплантатом, який було фіксовано до кістки реципієнта через сходинкоподібну остеотомію, та інтрамедулярним блоківним стрижнем. У зоні контакту алоімплантату та кістки реципієнта додатково розміщено кіст-кові автотрансплантати. Через 2 роки пацієнтці було проведено оперативне втручання: ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні н/3 стегна. Рентгенологічно відзначалося зрощення алоімплантату та кістки реципієнта. Проведено експериментальне дослідження межі міцності великогомілкової кістки після сегментарної алопластики післярезекційного дефекту із застосуванням розробленої методики оперативного втручання та сегментарного алоімплантату. Результати. Для порівняння результатів експериментального дослідження препарату великогомілкової кістки після сегментарної кісткової алопластики були відібрані дані про величини межі міцності кісткової тканини при навантаженнях на стиск і згин. Як показав проведений експеримент, межа міцності препарату великогомілкової кістки після її кісткової алопластики дорівнює 51,82 МПа. Це значення відповідає мінімальній величині межі міцності компактної кістки при згинанні — 51 МПа. Хоча це вдвічі поступається максимальному значенню межі міцності компактної кістки на згін (133 МПа), але треба зважати на те, що всі наведені довідкові показники були отримані при випробуваннях неушкоджених препаратів компактної кістки. Висновки. Застосування сегментарного кісткового алоімплантату для заміщення післярезекційного дефекту довгої кістки з фіксацією його до кістки реципієнта через сходинкоподібну остеотомію та інтрамедулярний блоківний остеосинтез із додатковою кістковою автопластикою у зоні контакту алоімплантату та кістки реципієнта дозволяє отримати в зоні остеотомії кістку, межа міцності якої відповідає неушкодженій компактній кістковій тканині
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головіна Я. О., Малик Р. В., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д.
Заглавие : Дослідження рентгенологічної кісткової щільності у пацієнтів з кістковими пухлинами у разі застосування сегментарних кісткових алоімплантатів
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2022. - Том 23, N 1. - С. 43-50 (Шифр ТУ3/2022/23/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
Аннотация: Одними з ускладнень алопластики є порушення процесів консолідації кістки реципієнта та алоімплантата. На це ускладнення впливає низка факторів: якість алоімплантата, спосіб його стерилізації, методика фіксації у кістці реципієнта та алгоритм поліхіміотерапії після втручання. Мета: дослідити зміни щільності кісткової тканини у разі застосування сегментарної кісткової алопластики за різних умов у пацієнтів з пухлинами довгих кісток. Матеріали та методи. Проаналізовано рентгенограми 13 пацієнтів після алопластики дефектів довгих кісток з фіксацією пластинами або блокуючими інтрамедулярними стрижнями із застосуванням кісткових автотрансплантатів. Дослідження проводили: одразу після операції (І), через 1 міс. (ІІ) та через 1 рік (ІІІ). Досліджували оптичну щільність кортикального шару у 4 точках: 1 — кістка реципієнта на 10 см від зони остеотомії, 2 — кістка реципієнта на 2 см від зони остеотомії, 3 — зона контакту кісткового алоімплантата та кістки реципієнта, 4 — кортикальний шар алоімплантата. Результати. На І терміні виявлено, що у хворих з відсутністю зрощення оптична щільність зони контакту була значущо (р = 0,044) меншою, ніж у хворих з нормальною консолідацією. На ІІ та ІІІ термінах оптична щільність зони 3 у хворих із зрощенням залишалася практично незмінною, при незрощенні ця зона поступово набирає щільність від 99 ± 18 од. до 172 ± 7 од. Оптична щільність кортикального шару кістки у точці 1 у пацієнтів з відсутністю консолідації зони контакту зменшується з 171 ± 11 од. до 163 ± 14 од. (р = 0,042). У пацієнтів із нормальним зрощенням щільність у цій зоні залишається однаковою — у межах 200 од. Оптична щільність кісткової тканини алоімплантата у пацієнтів обох підгруп з часом зростає, але у пацієнтів із зрощенням цей процес відбувається більш стрімкими темпами. На І термін у пацієнтів, яким виконували фіксацію алоімплантата стрижнем, оптична щільність кортикального шару кістки у точці 1 (164 ± 15 од.) та у точці 4 (148 ± 23 од.) була меншою, ніж у тих, кому виконували фіксацію пластиною (250 ± 67 од. та 176 ± 17 од. відповідно). У хворих, яким застосовувалася фіксація алоімплантата пластиною, на ІІ та ІІІ термінах спостерігали зменшення щільності кортикального шару кістки у точці 1 до 202 ± 40 од. та збільшення оптичної щільності у точці 4 до 205 ± 59 од. Під час дослідження в точці 2 оптична щільність кісткової тканини при фіксації пластиною з часом збільшується з 184 ± 19 од. до 211 ± 48 од., у пацієнтів з фіксацією стрижнем оптична щільність у точці 2 за весь час спостереження залишається без змін. Оптична щільність у точці 3 після операції з фіксацією пластиною була меншою (98 ± 46 од.), ніж при фіксації стрижнем (121 ± 44 од.). Оптична щільність у точці 3 при фіксації пластиною через рік збільшилась удвічі, а при фіксації стрижнем збільшення було менш значним. Висновки. Відсутність консолідації алоімплантата та кістки реципієнта спостерігалася виключно при застосуванні методики фіксації пластинами. Знижену оптичну щільність у зоні контакту можна пояснити нещільним контактом між кісткою та алоімплантатом; хоча з часом зона контакту зміцнюється, міцність новоутвореного кісткового регенерату не забезпечує достатню стабільність у даній групі пацієнтів. При застосуванні інтрамедулярного блокуючого стрижня ознак порушення процесу консолідації не було відмічено, а кісткова тканина у цілому набувала більшої щільностіOne of the complications of alloplasty is a violation of the processes of consolidation of the bone of the recipient and the aloimplant. This complication is affected by a number of factors: the quality of the aloimplant, the method of its sterilization, the methods of fixation in the bone of the recipient, and the algorithm of polychemotherapy after the intervention. The purpose was to study changes in bone density when using segmental bone alloplasty under different conditions in patients with tumors of long bones. Materials and methods. The radiographs of 13 patients after alloplasty of long bone defects with fixation with plates or blocking intramedullary rods using bone autografts were analyzed. The study was carried out immediately after the operation (I), after 1 month (II) and after 1 year (III). The optical density of the cortical layer was studied at 4 points: 1 — the recipient’s bone at 10 cm from the osteotomy zone, 2 — the recipient’s bone at 2 cm from the osteotomy zone, 3 — the contact zone of the bone aloimplant and the recipient’s bone, 4 — cortical. Results. At the І term, it was found that in patients with no fusion, the optical density of the contact zone was significantly (p = 0.044) less than in patients with normal consolidation. At the ІІ and ІІІ terms, the optical density of zone 3 in patients with fusion remained practically unchanged; with nonunion, this zone gradually gains density from 99 ± 18 units up to 172 ± 7 units. The optical density of the cortical layer of the bone at point 1 in patients with no consolidation of the contact zone decreases from 171 ± 11 units up to 163 ± 14 units (p = 0.042). In patients with normal union, the density in this zone remains the same within 200 units. The change in the optical density of the allograft bone tissue in patients of both subgroups increases with time, but in patients with fusion, this process occurs more rapidly. At term I, in patients who underwent fixation of the aloimplant with a rod, the optical density of the cortical layer of the bone at point 1 (164 ± 15 units) and at point 4 (148 ± 23 units) was less than in those who underwent fixation with a plate 250 ± 67 units and 176 ± 17 units, respectively. In patients who used fixation of the aloimplant with a plate at terms II and III, there was a decrease in the density of the cortical bone layer at 1 point to 202 ± 40 units, and an increase in optical density at point 4 to 205 ± 59 units. When examining at point 2, the optical density of bone tissue during fixation with a plate increases with time — from 184 ± 19 units up to 211 ± 48 units, in patients with rod fixation, the optical density at point 2 remains unchanged throughout the observation period. The optical density at point 3 after the operation during fixation with a plate was less (98 ± 46 units) than during fixation with a rod (121 ± 44 units). The optical density at point 3, when fixed with a plate, doubled in a year, and when fixed with a rod, the increase was much less. Conclusions. The absence of consolidation of the aloimplant and the bone of the recipient was observed only when using the plate fixation technique. The reduced optical density in the contact zone can be explained by the non-tight contact between the bone and the aloimplant, although the contact zone strengthens over time, the strength of the newly formed bone regenerate does not provide sufficient stability in this group of patients. With the use of an intramedullary locking nail, there were no signs of violation of the consolidation process, and the entire bone tissue acquired a greater densit
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вирва О. Є., Міхановський Д. О., Головіна Я. О., Нікольченко О. А. , Карпінський М. Ю.
Заглавие : Експериментальне обгрунтування комбінованої фіксації пухлинного ендопротеза для заміщення діафізарних дефектів довгих кісток у щурів
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 49-54 (Шифр ОУ4/2015/4)
MeSH-главная: БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- ORTHOPEDIC FIXATION DEVICES
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)