Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Григоровська, А. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 42
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

Григоровська, А. В.
Особливості гістологічної диференційної діагностики теносиновіальної гігантоклітинної пухлини дифузного типу та неспецифічних запальних уражень суглобової капсули [Текст] = Features of histological differential diagnostics of a tenosynovial giant cell tumor of diffuse type and non-specific inflammatory lesions of the articular capsule / А. В. Григоровська // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 114-119. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СИНОВИТ -- SYNOVITIS (диагностика, классификация, метаболизм, патофизиология)
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (метаболизм, осложнения, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГИГАНТОКЛЕТОЧНЫЕ -- GIANT CELL TUMORS (диагностика, патофизиология, ультраструктура)
Аннотация: Теносиновіальна гігантоклітинна пухлина (ТСГКП) — це доброякісне новоутворення синовіальної оболонки суглобів; тривалий час для характеристики цієї нозології застосовували термін “ворсинчасто-вузловий синовіїт” і вважали її різновидом запального посттравматичного процесу в суглобовій капсулі і лише поглиблені дослідження властивостей ТСГКП на молекулярному та цитогенетичному рівнях довели її непластичну природу. Мета — визначити особливості підходів до диференціальної діагностики ТСГКП з ексудативно-проліферативними синовіїтами, засновані на клініко-морфологічних дослідженнях біопсійно-резекційного матеріалу. Дослідження виконували на 95 випадках ТСГКП дифузного типу різної локалізації, 56 випадках ревматоїдного артриту та 48 випадках неспецифічного посттравматичного пігментного синовіїту. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуалізивно-аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні х100. Гіпертрофічні, гіперпластичні та запальні зміни в суглобовій капсулі у випадках неспецифічного пігментного синовіїту обмежуються синовіальним шаром. Гемосидерин зустрічається в цитоплазмі клітин синовіального покрову і в сидерофагах. Нодулярні та солідні проліферати, ознаки інвазії в суміжні тканини відсутні, що є важливою ознакою в диференційній діагностиці уражень суглобової капсули, багатих на скупчення сидероцитів-макрофагів. При гістологічному дослідженні у видалених тканинах у хворих на ревматоїдний артрит виявляли ознаки хронічного неспецифічного продуктивно-інфільтративного та ексудативного запалення різної активності — скупчення мононуклеарів та плазмоцитів з формуванням у власній синовіальній пластинці дрібних лімфоїдних фолікулів, гіперемія мікроциркуляторного русла, нашарування фібрину. Відмінність описаних синовіїтів від ТСГКП полягає у відсутності нодулярних проліфератів, інфільтративних змін у глибоких відділах капсули, геморагій, скупчень гемосидерину і крупних епітеліоїдних синовіцитів, що властиво пухлинам. ТСГКП властива поліморфність гістологічних змін і різний ступінь поширеності в структурах суглоба, що в багатьох випадках утруднює її диференційну діагностику
Tenosynovial giant cell-tumor is a benign tumor of the synovial layer of the joints; for a long time to characterize this nosology, the term “villous- nodular synovitis” was used and considered it as a kind of inflammatory post-traumatic process in the joint capsule, and only in-depth studies of the properties of TSGCT at the molecular and cytogenetic levels proved its neoplastic nature. The purpose — to determine the peculiarities of approaches to differential diagnosis of TSGCT with exudative-proliferative syndromes, based on the clinical and morphological studies of biopsy-resection material. The study was performed on 95 cases of TSGCT of diffuse type of different localization, 56 cases of rheumatoid arthritis and 48 cases of non-specific post-traumatic pigmented synovitis. Grades of expressiveness of morphological indicators were evaluated according to the visual-analog scale from low to high with an increase of x100. Hypertrophic, hyperplastic and inflammatory changes in the articular capsule in cases of nonspecific pigmented synovitis are limited to a synovial layer. Hemosiderin is found in the cytoplasm of synovial cells and in siderophages. Nodular and solid proliferators, signs of invasion in adjacent tissues, are absent, which is an important feature in the differential diagnosis of lesions of the joint capsule, rich in clusters of macrophage siderocytes. At histological examination in isolated tissues in patients with rheumatoid arthritis signs of chronic non-specific productive-infiltrative and exudative inflammation of different activity were found — a cluster of mononuclears and plasmacites with the formation of small lymphoid follicles in its own synovial plate, hyperemia of the microcirculatory bed, and fibrin layers. The difference between the described synovitis from TSGCT is the absence of nodular proliferators, infiltrative changes in the deep departments of the capsule, hemorrhages, clumps of hemosiderin and large epithelioid synovitis, which is characteristic of tumors. TSGCT is characterized by polymorphism of histological changes and different degrees of prevalence in joint structures, which in many cases complicates its differential diagnosis
Свободных экз. нет

Найти похожие

Гістологічні особливості будови плантарної пластики капсули плеснофалангового суглоба [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 3. - С. 66-70. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA (диагностика)
ПЛЮСНЕ-ФАЛАНГОВЫЙ СУСТАВ -- METATARSOPHALANGEAL JOINT (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи: аналіз результатів гістологічного дослідження плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба; виявлення особливостей будови, характерних для структури ентезису. Матеріали та методи. Досліджено 11 зразків тканин плантарної пластинки капсули 2–4-го плеснофалангових суглобів, шість із яких були взяті у двох свіжих травматичних ампутованих кінцівках. Інші п’ять зразків отримали при екзартикуляції другого пальця у пацієнтів із крайнім ступенем фіксованої молоткоподібної деформації. Середній вік пацієнтів становив 65,28 ± 10,32 (45–74) року, чоловіків було 3, жінок — 4. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з’єднання, які проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували в світлі, що проходить через систему лінз мікроскопа OLYMPUS CX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуальною аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні × 100. Результати. У досліджуваних зразках плантарної пластинки виявили характерні гістологічні ознаки, властиві для структури фіброзно-хрящового ентезису. У місці кріплення сполучної тканини до суглобової поверхні спостерігалась поступова трансформація фіброзної тканини в мінералізовану кісткову тканину, що мікроскопічно характеризувалось зональністю цього переходу. Ентезис плантарної пластинки мав чотири окремі зони: перша зона представлена щільною оформленою сполучною тканиною; друга зона — волокнистим хрящем без ознак звапнення; третя — мінералізованим волокнистим хрящем; четверта — власне кісткою. Висновки. Описана гістологічна будова ділянок кріплення плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба до головок плеснових кісток відповідає типовій структурі фіброзно-хрящового ентезису, характерною ознакою якого є наявність волокнистого хряща, локалізація переважно біля епіфізів, обмеженість зони прикріплення
Background. Objective was to analyze the plantar plate histology results, to reveal the features of the plantar plate enthesis structure. Materials and methods. Eleven samples of metatarsophalangeal joint plantar plates were obtained for histology assessment: 6 plantar plates from fresh traumatic amputated limb, five after second toe exarticulation. Three persons were males, 4 — females, the average age of patients was 65.28 ± 10.32 years (range 45–74). Paraffin sections (5 microns) were analyzed with bright-field light microscopy (Оlympus CX41). Grades of severity of morphological signs were evaluated by the visual analogue scale from low to high grade, with 100×. Results. The characteristic histological signs were revealed in the structure of fibrocartilaginous enthesis. There was a gradual transformation of fibrous tissue into mineralized bone tissue that microscopically was characterized by the zonation of this transition. The plantar plate enthesis had four zones: zone 1 — dense connective tissue, zone 2 — non-calcified fibrous cartilage, zone 3 — calcified fibrous cartilage, zone 4 — the bone. Conclusions. The histological structure of the attachment of the plantar plate of metatarsophalangeal joint capsule to the heads of metatarsal bones corresponds to the typical structure of the fibrocartilaginous enthesis, the characteristic feature of which is the presence of fibrous cartilage, localization predominantly near epiphyses, and the limited attachment area
Доп.точки доступа:
Турчин, О. А.
Григоровська, А. В.
Коструб, О. О.
Лябах, А. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гістологічні зміни плантарної пластинки капсули плесно-фалангового суглоба в пацієнтів із метатарзалгією [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 13-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA (диагностика)
ПАЛЬЦА СТОПЫ СУСТАВ -- TOE JOINT (патология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Аннотация: Плантарна пластинка капсули плесно-фалангового суглоба — широке, міцне та гнучке фіброзно-хрящове утворення прямокутної або трапецієподібної форми, що проходить від плантарної поверхні шийки плеснової кістки до основи проксимальної фаланги. Уважається, що дегенеративні зміни в ній, які виникають у разі тривалих циклічних перевантажень, є основною причиною больового синдрому та розвитку метатарзалгії
The plantar plate of the lesser toes is wide, strong and flexible fibro-cartilaginous structure of a rectangular or trapezoidal shape, passing from the plantar surface of the metatarsal neck to the base of the proximal phalanx. It is believed that degenerative changes of the plantar plate that occur during longterm cyclic overloads are the main cause of pain and the development of metatarsalgia
Доп.точки доступа:
Турчин, О. А.
Григоровська, А. В.
Лябах, А. П.
Коструб, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Випадок успішної діагностики та хірургічного лікування остеобластоми [Текст] / Н. О. Науменко [та ін. ] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 4. - С. 54-58. - Бібліогр.: с. 58

MeSH-главная:
ОСТЕОБЛАСТОМА -- OSTEOBLASTOMA (диагностика, хирургия)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: У сучасній класифікації пухлин кісток (WHO Classification of Tumours of Soft Tissue and Bone, 4-те вид., 2013 р.) [11] пухлини поділено на доброякісні і злоякісні та офіційно виділена нова група - проміжні пухлини з локально агресивним ростом [2]. Ці пухлини рідко дають метастази, але через швидке зростання, що спричиняє деструкцію кісткової тканини, і низку інших причин були виділені в окрему групу. Клінічний перебіг доброякісних пухлин кісток, як правило, сприятливий. Доброякісні пухлини складають до 50% випадків у хворих із пухлинами та пухлиноподібними ураженнями скелета. Серед них найчастіше зустрічаються: кісткоутворювальні (остеома, остеоїд-остеома та остеобластома); хрящоутворювальні (остеохондрома, хондрома, хондробластома і хондроміксоїдная фіброма); сполучнотканинні (неосифікована фіброма, ксантофіброма (доброякісна фіброзна гістіоцитома); гігантоклітинна пухлина (остеокластома). Остеобластома - це доброякісна пухлина кісток із гістологічною структурою подібною до остеоїд-остеоми, але яка характеризується більшими розмірами (понад 1 см). Остеобластома спостерігається відносно рідко й у 50% виникає в осіб віком до 20 років. Найчастіше уражаються хребці, потім стегнова та великогомілкова кістки, а саме: їх метафізарні відділи, ребра, дрібні кістки стегон і кістей [1, 3, 5, 6, 8]. Провідним клінічним симптомом є стійкий біль, який менш виражений, ніж при остеоїдній остеомі, але процес перебігає агресивніше, і ці незначні прояви можуть швидко наростати. Окремо виділяють агресивну форму остеобластоми, яка супроводжується більш бурхливою симптоматикою [4, 9]. Якість діагностики пухлин кістково-суглобового апарату залежить від раціонального використання методів: клінічне обстеження хворого, проведення лабораторних досліджень, рентгенографічні дослідження. Рентгенографія дотепер є методом первинного дослідження, що характеризується середньою чутливістю, але високою специфічністю. Тому за методом рентгенографії розпізнається непластична природа ураження, локалізація, тип та характер росту пухлини [2]. Слід зауважити, що розмір остеолітичного вогнища понад 1 см і відсутність вираженого реактивного склерозу свідчать на користь остеобластоми. Додаткові методи діагностики (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфія кісток), спрямовані на уточнення діагнозу, ефективні при невеликих новоутвореннях. Остаточно діагноз верифікується гістологічно [1, 5, 7, 10]. Лікування остеобластоми хірургічне і полягає у видаленні пухлини разом зі склерозованими ділянками навколишньої кістки. Отже, остеобластома кісток - це ортопедичне захворювання, яке супроводжується певними складнощами при встановленні діагнозу, тому демонстрація такого випадку з наведенням клініко-рент- генологічної диференційної діагностики, а також результату проведеного оперативного лікування має практичне значення для лікарів ортопедів-травматологів із метою визначення тактики лікування
Доп.точки доступа:
Науменко, Н. О.
Калашніков, А. В.
Сивак, А. М.
Григоровська, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морфологічні особливості та кореляції проявів склерозивного гематогенного остеомієліту з латентним клінічним перебігом (типу Гарре) [Текст] / В. В. Григоровський [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 5-13. - Бібліогр.: с. 12-13

MeSH-главная:
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS (диагностика, кровь, микробиология, рентгенография, хирургия, этиология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: Одним із клініко-морфологічних варіантів остеомієліту з латентним перебігом є склерозивний гематогенний остеомієліт (СГО) типу Гарре. Мета: на основі патоморфологічних і градаційних морфометричних досліджень вогнищ ураження кісток встановити статистичні відмінності між окремими формами та кореляційні зв’язки між морфологічними показниками осередків ураження кісток хворих на СГО. Методи: вивчено фрагменти уражених кісток 25 хворих із клінічно встановленим СГО. На підставі патогістологічного дослідження виділено морфологічні показники, із використанням яких проведено градаційно-частотний і кореляційний аналіз непараметричних даних із розрахунком коефіцієнта асоціації. Результати: незважаючи на загальну схожість морфологічних проявів, встановлено відмінності форм СГО: близько ⅔ усіх випадків відповідали фіброзивній формі вогнища без наявності ексудативного запалення. В інших випадках крім фіброзу й остеосклерозу, осередки остеомієліту містили мікроабсцеси, усередині яких виявлені дрібні секвестри. Форми вогнищ СГО згодом можуть переходити одна в іншу. Між фіброзивною з мікро-абсцедивуванням формою СГО і наявністю мікросеквестрів у мікроабсцесах виявлений достовірний позитивний кореляційний зв’язок середньої сили (ra = +0,620). В осередках фіброзивної форми СГО секвестри в тканинах не спостерігали. Висновки: СГО — клінічний варіант із латентним перебігом переважно у хворих підліткового віку, за якого відсутні макродеструктивні ураження кісткового мозку і кісткової тканини інфекційним запальним процесом, а саме: великі абсцеси, значного розміру секвестри, параосальні абсцеси та свищі
Доп.точки доступа:
Григоровський, В. В.
Грицай, М. П.
Гордій, А. С.
Лютко, О. Б.
Григоровська, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Патогістологічні особливості та кореляційні залежності між морфологічними показниками ураження за форми гематогенного остеомієліту абсцес Броді [Текст] / В. В. Григоровський [и др.] // Патологія. - 2017. - N 1. - С. 75-82

MeSH-главная:
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS (диагностика, патофизиология)
АБСЦЕСС -- ABSCESS (диагностика, этиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Доп.точки доступа:
Григоровський, В. В.
Грицай, М. П.
Гордій, А. С.
Лютко, О. Б.
Григоровська, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хірургічне лікування двобічної невроми Мортона: клінічний випадок [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 2. - С. 80-84. - Бібліогр.: с. 84

MeSH-главная:
СТОПЫ БОЛЕЗНИ -- FOOT DISEASES (диагностика, ультрасонография, хирургия)
БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ НЕРВ -- TIBIAL NERVE (ультрасонография, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: У статті представлений клінічний випадок хірургічного лікування пацієнтки з двобічною невромою Мортона, яка є досить рідкою патологією. Виконали резекцію невроми через підошовний доступ. Використали клініко-рентгенологічний, ультразвуковий та магніторезонансний методи дослідження. Діагноз був підтверджений гістологічно. Результати лікування оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Висновок: в основі невроми Мортона лежить доброякісне потовщення одного із загальних міжпальцьових нервів стопи. Здебільшого патологія однобічна, але не виключене двобічне ураження. Клінічна картина достатньо типова, однак відсоток діагностичних та лікувальних помилок високий, тому не слід нехтувати інструментальними методами дослідження, які мають достатньо високу чутливість та специфічність. Хірургічне лікування, спрямоване на резекцію ураженого нерва, забезпечує стійкий лікувальний ефект при мінімальному дискомфорті з боку післяопераційного рубця
Доп.точки доступа:
Турчин, О. А.
Григоровська, А. В.
Осадча, Л. Є.
Лазаренко, Г. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Григоровська, А. В.
Гістологічна характеристика та деякі клінічні особливості локалізованої форми теносиновіальної гігантоклітинної пухлини м’яких тканин / А. В. Григоровська // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №2 . - С. 30

MeSH-главная:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SOFT TISSUE NEOPLASMS (осложнения, патофизиология)
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES (патофизиология, этиология)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Дядик, О. О.
Гістопатологічні характеристики та кореляційний аналіз залежностей між окремими морфологічними показниками у випадках теносиновіальної гігантоклітинної пухлини локалізованого типу [Текст] = Histopathological characteristics and correlation analysis of dependences between separate morphological indicators in cases of tenosynovial giant cell tumor (localized type) / О. О. Дядик, А. В. Григоровська // Art of Medicine. - 2018. - N 3. - С. 45-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГИГАНТОКЛЕТОЧНЫЕ -- GIANT CELL TUMORS (диагностика)
ГИСТОЦИТОХИМИЯ -- HISTOCYTOCHEMISTRY (использование)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ЛОКАЛИЗАЦИИ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY SITE (NON MESH)
Аннотация: Важливими опорними пунктами днференцшної гістологічної діагностики різноманітних типів ТСГКП є ретельний аналіз гістоструктурн і клітинного складу тканини патологічного осередку: встановлення інфільтративного росту, вираженість фіброзної капсули, присутність коагуляційних некрозів, визначення властивостей клітин, зокрема наявність чи відсутність атипізму, оцінки ступеня проліферативної активності
У проведеному нами клініко-морфологічному дослідженні на основі якісного та напівкількісного вивчення патоморфологічних змін в осередках ТСГКЛ встановлено частотні параметри трапляння випадків із певними градаціями патоморфологічних змін та кореляції деяких морфологічних показників між собою
The aim is to analyse the dependence between frequency of occurrence of the most typical morphological signs in tenosynovial giant cell tumors of the localised type and improvement of differential diagnostics of this defeat
Доп.точки доступа:
Григоровська, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Вплив екстракорпоральної ударно-хвильової терапії на морфологічні особливості зрощення уламків в умовах нестабільного остеометалосинтезу [Текст] = Influence of extracorporeal shockwave therapy on morphological features of bony union in case of unstable osteometallosynthesis / Л. О. Килимнюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (патофизиология, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, тенденции)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета - встановити морфологічні особливості зрощення переломів при нестабільному остеометалосинтезі уламків під впливом екстракорпоральної ударно-хвильової терапії (ЕУХТ). Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано в умовах віварію на 40 лінійних щурах масою 330±20 г. Під комбінованим наркозом виконували остеотомію діафізу стегнової кістки з інтрамедулярним остеометалосинтезом шпицею. Серед прооперованих щурів було сформовано 2 групи – експериментальну (n=20) та контрольну (n=20). Щурам експериментальної групи додатково проводили консервативну стимуляцію процесів зрощення переломів шляхом застосування ЕУХТ. Повний курс лікування становив 4 сеанси з інтервалами 7 діб. Тварин виводили з експерименту на 14, 21, 28, 35 добу, по 5 осіб з кожної групи. Для кількісної оцінки морфологічних процесів консолідації уламків використовували гістологічну шкалу оцінки процесів зрощення в експериментальних дослідженнях. Для статистичної обробки матеріалів використовували програму Statistica 10. Результати. У щурів експериментальної групи встановлено достовірно кращі результати за показниками остеогенезу (р=0,0007), зрощення (р=0,00008), формуванням кісткового мозку (р=0,0002), губчастої (р=0,004), компактної (р=0,02) кісткової структури та сумарними результатами (р=0,0001), порівняно з даними визначеними в контрольній групі. Протягом дослідження у щурів експериментальної групи, встановлено позитивну тенденцію у формуванні регенерату в умовах нестабільного остеометалосинтезу під впливом ЕУХТ. Висновок. Встановлено позитивний вплив ЕУХТ на морфологічні особливості формування регенерату. Якісна структура новоутвореної кісткової тканини, мала достовірно кращі характеристики у щурів, яким застосовували ЕУХТ, порівняно з аналогічними показниками контрольної групи
To establish the morphological features of fracture healing in case of unstable fixation of fragments under the influence of extracorporeal shock-wave therapy (ESWT). Material and methods. Experimental study was performed on 40 linear rats weighing 330±20 g. Under combined anesthesia, the osteotomy of the femoral bone diaphysis with intramedullary fixation by pin was performed. Among the operated rats two groups (experimental (n = 20) and control (n = 20) groups) were formed. Conservative stimulation of the bone healing processes using ESWT was additionally carried out to the rats of the experimental group. The complete course of treatment consisted of 4 procedures with intervals of 7 days. Animals were taken out from the experiment on the 14, 21, 28, 35 days, 5 rats from each group. For quantitative estimation of morphological processes of the fragments’ consolidation a histological scale of estimation of bone healing processes was used in experimental studies. For statistical processing of the materials Statistica 10 program was used. Results. In rats of the experimental group, the best results were obtained for the indicators of osteogenesis (p=0.0007), the union process (p=0.00008), the formation of bone marrow (p=0.0002), spongy bone structure (p=0.004), compact bone (p=0.02) and total results (p=0.0001), compared with the data determined in the control group. During the study in rats of the experimental group, a positive trend was observed in the formation of regenerate under conditions of unstable fixation under the influence of ESWT. Conclusions. The positive effect on the morphological features of bone healing has been established using ESWT. The qualitative structure of the newly formed bone tissue was significantly better in the rats of experimental group when using ESWT compared to the similar indicators of the control group
Доп.точки доступа:
Килимнюк, Л. О.
Григоровська, А. В.
Ковальчук, В. М.
Окаєвич, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)