Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Григоровська, А. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 42
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григоровська А. В.
Заглавие : Гістологічна характеристика та деякі клінічні особливості локалізованої форми теносиновіальної гігантоклітинної пухлини м’яких тканин
Место публикации : Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - Київ, 2021. - N спецвип. №2 . - С. 30 (Шифр УУ14/2021/спецвип. №2 )
MeSH-главная: МЯГКИХ ТКАНЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SOFT TISSUE NEOPLASMS
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григоровський В. В., Магомедов С., Грицай М. П., Цокало В. М., Кузуб Т. А., Поліщук Л. В., Григоровська А. В.
Заглавие : Зв’язок морфологічних показників ураження великогомілкової кістки та м’яких тканин і деяких біохімічних показників крові у хворих на травматичний остеомієліт
Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2021. - Том 18, N 2. - С. 218-228 (Шифр ПУ40/2021/18/2)
MeSH-главная: БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES
Аннотация: Мета роботи – встановити статистичні відмінності біохімічних показників крові та морфометричних показників ураження тканин, зв’язків між ними у хворих на травматичний остеомієліт великогомілкової кістки з трофічними розладами кінцівки. Матеріали та методи. Дослідили матеріал від 28 хворих на травматичний остеомієліт, що супроводжувався трофічними розладами тканин різних ступенів вираженості. Визначали рівні прокальцитоніну, лактатдегідрогенази та ацетилхолінестерази у сироватці крові. Гістологічно у тканинах гомілки вивчали кількісні біохімічні, градаційні морфометричні показники, частоти трапляння випадків різних ступенів вираженості та зв’язки «клініка – біохімія – патоморфологія». Результати. Середні значення прокальцитоніну, лактатдегідрогенази та ацетилхолінестерази у хворих на травматичний остеомієліт великогомілкової кістки, що супроводжується трофічними порушеннями у тканинах гомілки, вірогідно вищі, ніж в інтактних донорів. У більшості хворих на хронічний травматичний остеомієліт у тканинах гомілки виявили патологічні зміни, які за результатами клінічного оцінювання є трофічними порушеннями. Це поєднання дисциркуляторних, ішемічно-некротичних, ексудативних, продуктивно-запальних, а також репаративних процесів, що разом створюють складну картину комплексного ураження та можуть персистувати впродовж багатьох років. Найтісніші зв’язки, за значенням коефіцієнта асоціації, щодо біохімічних показників встановили для таких клінічних даних: ступінь неконсолідованості відламків кістки та вираженість трофічних порушень у кістковій тканині (за клінічними оцінками); щодо морфометричних показників для біохімічних даних: рівні прокальцитоніну та лактатдегідрогенази крові. З-поміж морфометричних показників ураження найтісніші зв’язки щодо біохімічних показників виявляли в кістках (форма патологічного осередку травматичного остеомієліту та наявність секвестрів) і м’яких тканинах (ексудативне запалення у внутрішній оболонці капсули осередку). Висновки. При хронічному травматичному остеомієліті, що поєднується з трофічними розладами тканин гомілки, є залежності між певними клінічними, біохімічними та морфометричними показниками стану тканин кінцівки. Відхилення показників метаболізму від норми можуть бути біохімічними маркерами під час визначення ступеня їхньої вираженості та ефективності лікування хворих.
Найти похожие

Заглавие журнала :Патологія -2021г. т.18,N 2
Интересные статьи :
Савчук Т. В. Патоморфологические изменения плаценты при коронавирусной болезни (COVID-19)/ Т. В. Савчук, С. В. Гичка, И. В. Лещенко (стр.128-135)
Yakovtsova I. I. Immunohistochemical features of gastrointestinal stromal tumors and the role of expression of p16ink4A, Ki-67, VEGF and MMP-9 in their behavior/ I. I. Yakovtsova, Ya. M. Miroshnychenko, T. M. Chertenko (стр.136-141)
Момот Н. В. Ультразвукове дослідження як метод ранньої "приліжкової" діагностики гострого пошкодження нирок у геріатричних пацієнтів після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, Н. В. Туманська, С. І. Воротинцев (стр.142-151)
Стрижак Л. С. Ризик розвитку гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених при використанні метилксантинів/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін, О. В. Спахі (стр.152-158)
Задорожна Т. Д. Патоморфологічні та імуногістохімічні особливості слизової оболонки стравоходу в дітей із бронхіальною астмою, що поєднана з рефлюкс-езофагітом/ Т. Д. Задорожна [та ін.] (стр.159-166)
Lezhenko H. O. Significance of determination of hemodynamic phenotypes in early diagnosis of cardiovascular disorders in children with diabetes mellitus/ H. O. Lezhenko, O. Ye. Pashkova, K. V. Samoilyk (стр.167-173)
Klіmova O. M. Features of the immunoreactivity T and B lymphocytes subpopulations and cytokine imbalance in patients with hepatosplenomegaly of different etiology/ O. M. Klіmova [et al.] (стр.174-182)
Демченко А. В. Активність маркерів оксидативного та нітрозативного стресів у плазмі крові пацієнтів із хворобою Паркінсона на ранніх стадіях/ А. В. Демченко, В. В. Бірюк, А. В. Абрамов (стр.183-188)
Ільченко С. І. Взаємозв’язок рівня монооксиду азоту з активністю фіброгенного цитокіну TGF-β1 та їхня роль у діагностиці розвитку незворотних морфофункціональних змін бронхів у підлітків, які курять/ С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська, К. В. Скрябіна (стр.189-195)
Іванько О. Г. Кластерний аналіз причин гострих діарей у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційне відділення/ О. Г. Іванько, В. М. Бондаренко (стр.196-202)
Grygorenko М. О. Peculiarities of ultrasound diagnostics of paraurethral glands in women of fertile age/ М. О. Grygorenko [et al.] (стр.203-210)
Слєпченко М. Ю. Вплив цитомегаловірусу на клініко-параклінічні та імунні параметри дітей, які хворі на ротавірусну інфекцію/ М. Ю. Слєпченко, С. В. Кузнєцов (стр.211-217)
Григоровський В. В. Зв’язок морфологічних показників ураження великогомілкової кістки та м’яких тканин і деяких біохімічних показників крові у хворих на травматичний остеомієліт/ В. В. Григоровський [та ін.] (стр.218-228)
Копиця М. П. Роль мієлопероксидази як діагностичного та прогностичного фактора при серцево-судинній патології (гострому коронарному синдромі)/ М. П. Копиця [та ін.] (стр.229-242)
Торонченко О. М. Помилки під час надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з ЕКГ-ознаками гострого коронарного синдрому на тлі декомпенсації цукрового діабету з гіперкаліємією/ О. М. Торонченко, Л. О. М’якінькова, Д. Д. Баклицький (стр.243-250)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григоровський В. В., Грицай М. П., Цокало В. М., Колов Г. Б., Григоровська А. В.
Заглавие : Гістопатологія тканин гомілки та клініко-морфологічні залежності у хворих на травматичний остеомієліт із трофічними розладами
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 1. - С. 54-65 (Шифр ОУ4/2020/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Аннотация: Детальні аналітичні дослідження комплексу патологічних змін, які відображали б особливості стану вражених тканин у разі травматичного остеомієліту (ТО), що супроводжується трофічними розладами, важливі для визначення тактики лікуванняВисновки: за ТО кісток гомілки, що поєднується з трофічними розладами, встановлено низку кореляційних залежностей між клінічними та морфометричними показниками стану тканин ураженої кінцівки. Виявлені залежності є важливими для визначення тяжкості ураження тканин за відомими значеннями клінічних показників, що має сприяти прогнозуванню перебігу та наслідків захворювання, плануванню лікувальних заходів
Найти похожие

Заглавие журнала :Ортопедия, травматология и протезирование -2020г.,N 1
Интересные статьи :
Корж М. О. Стан інтеграції української ортопедичної науки у світову/ М. О. Корж [та ін.] (стр.5-8)
Петренко Д. Є. Результати застосування індексу вразливості ASD-FI для хірургічного лікування хребта в пацієнтів похилого віку/ Д. Є. Петренко [та ін.] (стр.9-14)
Страфун С. С. Підгострий компартмент-синдром за умов вогнепальних ушкоджень кінцівок/ С. С. Страфун [та ін.] (стр.15-19)
Попсуйшапка О. К. Частота ускладнень лікування діафізарних переломів кінцівок за даними Харківської травматологічної МСЕК/ О. К. Попсуйшапка [та ін.] (стр.20-25)
Тяжелов О. А. Патологічні постуральні патерни за умов тривалого перебігу остеоартрозу суглобів нижніх кінцівок/ О. А. Тяжелов [та ін.] (стр.26-32)
Проценко Г. О. Комплексний підхід до знеболювання хворих із дегенеративними захворюваннями суглобів/ Г. О. Проценко, К. А. Іванова (стр.33-39)
Вирва О. Є. Біомеханічне експериментальне обгрунтування методики фіксації кісткового алоімплантата і кістки реципієнта/ О. Є. Вирва [та ін.] (стр.40-45)
Корж М. О. Математичне та комп’ютерне моделювання нового ендопротеза з вуглець-вуглецевого композиту для міжтілового спондилодезу поперекового відділу хребта/ М. О. Корж [та ін.] (стр.46-53)
Григоровський В. В. Гістопатологія тканин гомілки та клініко-морфологічні залежності у хворих на травматичний остеомієліт із трофічними розладами/ В. В. Григоровський [та ін.] (стр.54-65)
Танькут О. В. Математичне моделювання ендопротезування колінного суглоба зі заповненням дефекту кісток імплантатами з різних матеріалів/ О. В. Танькут [та ін.] (стр.66-77)
Вирва О. Є. Структура зв’язки наколінка щурів за умов її фіксації на різні поверхні імплантатів/ О. Є. Вирва [та ін.] (стр.78-87)
Бабалян В. О. Імунологічні особливості ремоделювання кісткової тканини в пацієнтів похилого та старечого віку з переломами проксимального відділу стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба/ В. О. Бабалян, С. Б. Павлов, О. М. Хвисюк (стр.88-98)
Пасієшвілі Л. М. Поліморфізм гена рецептора вітаміну D як чинник раннього формування остеопенічних станів у разі поєднаного перебігу остеоартриту й ожиріння в осіб молодого віку/ Л. М. Пасієшвілі [та ін.] (стр.99-105)
Андрій Георгійович Істомін (стр.106-107)
Ігор Михайлович Зазірний (стр.108-109)
Василь Іванович Маколінець (стр.110-111)
Володимир Федорович Хомрач (стр.112)
Мирхаким Жавхарович Азизов (стр.113-114)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Ортопедия, травматология и протезирование -2019г.,N 2
Интересные статьи :
Корж М. О. Регенерація кістки за умов використання ало- та ксеніоімплантатів у поєднанні з біоактивними факторами сироватки крові/ М. О. Корж [та ін.] (стр.5-12)
Турчин О. А. Гістологічні зміни плантарної пластинки капсули плесно-фалангового суглоба в пацієнтів із метатарзалгією/ О. А. Турчин [та ін.] (стр.13-17)
Омельченко Т. М. Імітаційне комп’ютерне моделювання й натурне стендове дослідження напружено-деформованого стану біомеханічної системи "фіксатор-кістка" за умов надкісточкових коригувальних остеотомій/ Т. М. Омельченко [та ін.] (стр.18-26)
Анкин Н. Л. Особенности лечения переломов головки бедренной кости/ Н. Л. Анкин [и др.] (стр.27-35)
Бодня А. И. Оптимизация тактики лечения повреждений таранной кости в сочетании с переломами грудопоясничного отдела позвоночника/ А. И. Бодня, Ю. В. Сухин (стр.36-42)
Хмизов С. О. Лікування помірної різниці довжини нижніх кінцівок у дітей методом тимчасового двобічного блокування наросткової зони пластинами із гвинтами: перший досвід/ С. О. Хмизов (стр.43-50)
Головаха М. Л. Влияние срока после травмы на результат восстановления передней крестообразной связки/ М. Л. Головаха, И. В. Диденко (стр.51-60)
Страфун О. С. Артроскопічний реліз ліктьового суглоба/ О. С. Страфун (стр.61-66)
Вирва О. Є. Аналіз ускладнень модульного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки/ О. Є. Вирва [та ін.] (стр.67-73)
Петренко Д. Є. Аналіз результатів хірургічного лікування метастатичних уражень хребта/ Д. Є. Петренко, А. І. Попов, О. Д. Чекрижев (стр.74-81)
Пашенко А. В. Психологическая помощь детям с несовершенным остеогенезом на этапах лечения/ А. В. Пашенко, Т. В. Яценко, С. А. Хмызов (стр.82-86)
Баев П. А. Ортезы для динамической разработки контрактур коленных суставов у детей/ П. А. Баев [и др.] (стр.87-92)
Барков О. О. Спосіб виявлення показань до хірургічного лікування післятравматичних розгинальних контрактур колінного суглоба/ О. О. Барков, О. В. Барков (стр.93-96)
Державній установі "Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України" 100 років (стр.97-98)
Сергій Омелянович Гур’єв (стр.99)
Вілен Феодосійович Венгер (стр.100-101)
Макаров В. Б. Алмазоподобные углеродные покрытия в эндопротезировании (обзор литературы)/ В. Б. Макаров [и др.] (стр.102-111)
Підсумки міжнародної конференції "Передові методики лікування патології кульшового та колінного суглобів" (стр.112-114)
Итоги 32-го конгресса EMSOS (Европейское общество костно-мышечных опухолей), Флоренция, Италия, 2019 (стр.115)
Звіт і резолюція за підсумками 17-го міжнародного симпозіуму "Малоінвазивна та інструментальна хірургія хребта", проведеного на базі ДУ "ІПХС ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України" під егідою ISMISS за сприяння NASS 25 травня 2019 р. (стр.116-117)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Турчин О. А., Григоровська А. В., Лябах А. П., Коструб О. О.
Заглавие : Гістологічні зміни плантарної пластинки капсули плесно-фалангового суглоба в пацієнтів із метатарзалгією
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 13-17 (Шифр ОУ4/2019/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA
ПАЛЬЦА СТОПЫ СУСТАВ -- TOE JOINT
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Аннотация: Плантарна пластинка капсули плесно-фалангового суглоба — широке, міцне та гнучке фіброзно-хрящове утворення прямокутної або трапецієподібної форми, що проходить від плантарної поверхні шийки плеснової кістки до основи проксимальної фаланги. Уважається, що дегенеративні зміни в ній, які виникають у разі тривалих циклічних перевантажень, є основною причиною больового синдрому та розвитку метатарзалгіїThe plantar plate of the lesser toes is wide, strong and flexible fibro-cartilaginous structure of a rectangular or trapezoidal shape, passing from the plantar surface of the metatarsal neck to the base of the proximal phalanx. It is believed that degenerative changes of the plantar plate that occur during longterm cyclic overloads are the main cause of pain and the development of metatarsalgia
Найти похожие

Заглавие журнала :Вісник ортопедії, травматології та протезування -2019г.,N 3
Интересные статьи :
Рой И. В. Применение радиочастотной нейроабляции в лечении болевого синдрома у пациентов с остеоартрозом тазобедренного сустава 3-4-й стадии/ И. В. Рой [и др.] (стр.4-10)
Григоровський В. В. Вплив умов отримання аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, на динаміку морфологічних змін та деякі показники репаративної регенерації сухожилля після гострої механічної травми в експерименті/ В. В. Григоровський [та ін.] (стр.11-21)
Костогриз О. А. Фізична реабілітація хворих із пігментним віллонодулярним синовітом (теносиновіальною гігантоклітинною пухлиною) колінного суглоба після ендопротезування/ О. А. Костогриз, Ю. О. Костогриз (стр.22-26)
Фищенко Я. В. Особенности применения кинезотерапии у пациентов после хирургической коррекции воронкообразной деформации грудной клетки/ Я. В. Фищенко, А. В. Шевчук, Л. Д. Кравчук (стр.27-34)
Турчин О. А. Застосування радіальної екстракорпоральної ударно-хвильової терапії в комплексному лікуванні хронічного больового синдрому у хворих із підошовним фасциїтом/ О. А. Турчин [та ін.] (стр.35-42)
Жук П. М. Роль та місце монокондилярного ендопротезування в системі оперативного лікування гонартрозу/ П. М. Жук [та ін.] (стр.42-47)
Ковальчук В. Н. Оптимизация напряженно-деформированного состояния кинематической цепи "бедренная кость - мини-эндопротез - большеберцовая кость" методом конечных элементов при мини-эндопротезировании суставной поверхности мыщелка бедренной кости/ В. Н. Ковальчук, В. Г. Евсеенко, И. М. Зазирный (стр.48-55)
Страфун Сергій Семенович (стр.56)
Зазірний І. М. Зшивання менісків колінного суглоба - від початку до сьогодення/ І. М. Зазірний, І. П. Семенів, Є. А. Сім’ячко (стр.57-65)
Гайко Г. В. Відкриття музею історії до 100-літнього ювілею інституту/ Г. В. Гайко, О. І. Немирович-Булгакова, В. Г. Лєсков (стр.66-69)
Швец Алексей Иванович (стр.71)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Турчин О. А., Григоровська А. В., Коструб О. О., Лябах А. П.
Заглавие : Гістологічні особливості будови плантарної пластики капсули плеснофалангового суглоба
Место публикации : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2019. - Том 20, N 3. - С. 66-70 (Шифр ТУ3/2019/20/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA
ПЛЮСНЕ-ФАЛАНГОВЫЙ СУСТАВ -- METATARSOPHALANGEAL JOINT
Аннотация: Мета роботи: аналіз результатів гістологічного дослідження плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба; виявлення особливостей будови, характерних для структури ентезису. Матеріали та методи. Досліджено 11 зразків тканин плантарної пластинки капсули 2–4-го плеснофалангових суглобів, шість із яких були взяті у двох свіжих травматичних ампутованих кінцівках. Інші п’ять зразків отримали при екзартикуляції другого пальця у пацієнтів із крайнім ступенем фіксованої молоткоподібної деформації. Середній вік пацієнтів становив 65,28 ± 10,32 (45–74) року, чоловіків було 3, жінок — 4. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з’єднання, які проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували в світлі, що проходить через систему лінз мікроскопа OLYMPUS CX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуальною аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні × 100. Результати. У досліджуваних зразках плантарної пластинки виявили характерні гістологічні ознаки, властиві для структури фіброзно-хрящового ентезису. У місці кріплення сполучної тканини до суглобової поверхні спостерігалась поступова трансформація фіброзної тканини в мінералізовану кісткову тканину, що мікроскопічно характеризувалось зональністю цього переходу. Ентезис плантарної пластинки мав чотири окремі зони: перша зона представлена щільною оформленою сполучною тканиною; друга зона — волокнистим хрящем без ознак звапнення; третя — мінералізованим волокнистим хрящем; четверта — власне кісткою. Висновки. Описана гістологічна будова ділянок кріплення плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба до головок плеснових кісток відповідає типовій структурі фіброзно-хрящового ентезису, характерною ознакою якого є наявність волокнистого хряща, локалізація переважно біля епіфізів, обмеженість зони прикріпленняBackground. Objective was to analyze the plantar plate histology results, to reveal the features of the plantar plate enthesis structure. Materials and methods. Eleven samples of metatarsophalangeal joint plantar plates were obtained for histology assessment: 6 plantar plates from fresh traumatic amputated limb, five after second toe exarticulation. Three persons were males, 4 — females, the average age of patients was 65.28 ± 10.32 years (range 45–74). Paraffin sections (5 microns) were analyzed with bright-field light microscopy (Оlympus CX41). Grades of severity of morphological signs were evaluated by the visual analogue scale from low to high grade, with 100×. Results. The characteristic histological signs were revealed in the structure of fibrocartilaginous enthesis. There was a gradual transformation of fibrous tissue into mineralized bone tissue that microscopically was characterized by the zonation of this transition. The plantar plate enthesis had four zones: zone 1 — dense connective tissue, zone 2 — non-calcified fibrous cartilage, zone 3 — calcified fibrous cartilage, zone 4 — the bone. Conclusions. The histological structure of the attachment of the plantar plate of metatarsophalangeal joint capsule to the heads of metatarsal bones corresponds to the typical structure of the fibrocartilaginous enthesis, the characteristic feature of which is the presence of fibrous cartilage, localization predominantly near epiphyses, and the limited attachment area
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григоровська А. В.
Заглавие : Особливості гістологічної диференційної діагностики теносиновіальної гігантоклітинної пухлини дифузного типу та неспецифічних запальних уражень суглобової капсули
Параллельн. заглавия :Features of histological differential diagnostics of a tenosynovial giant cell tumor of diffuse type and non-specific inflammatory lesions of the articular capsule
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 114-119 (Шифр ВУ80/2019/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СИНОВИТ -- SYNOVITIS
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГИГАНТОКЛЕТОЧНЫЕ -- GIANT CELL TUMORS
Аннотация: Теносиновіальна гігантоклітинна пухлина (ТСГКП) — це доброякісне новоутворення синовіальної оболонки суглобів; тривалий час для характеристики цієї нозології застосовували термін “ворсинчасто-вузловий синовіїт” і вважали її різновидом запального посттравматичного процесу в суглобовій капсулі і лише поглиблені дослідження властивостей ТСГКП на молекулярному та цитогенетичному рівнях довели її непластичну природу. Мета — визначити особливості підходів до диференціальної діагностики ТСГКП з ексудативно-проліферативними синовіїтами, засновані на клініко-морфологічних дослідженнях біопсійно-резекційного матеріалу. Дослідження виконували на 95 випадках ТСГКП дифузного типу різної локалізації, 56 випадках ревматоїдного артриту та 48 випадках неспецифічного посттравматичного пігментного синовіїту. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуалізивно-аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні х100. Гіпертрофічні, гіперпластичні та запальні зміни в суглобовій капсулі у випадках неспецифічного пігментного синовіїту обмежуються синовіальним шаром. Гемосидерин зустрічається в цитоплазмі клітин синовіального покрову і в сидерофагах. Нодулярні та солідні проліферати, ознаки інвазії в суміжні тканини відсутні, що є важливою ознакою в диференційній діагностиці уражень суглобової капсули, багатих на скупчення сидероцитів-макрофагів. При гістологічному дослідженні у видалених тканинах у хворих на ревматоїдний артрит виявляли ознаки хронічного неспецифічного продуктивно-інфільтративного та ексудативного запалення різної активності — скупчення мононуклеарів та плазмоцитів з формуванням у власній синовіальній пластинці дрібних лімфоїдних фолікулів, гіперемія мікроциркуляторного русла, нашарування фібрину. Відмінність описаних синовіїтів від ТСГКП полягає у відсутності нодулярних проліфератів, інфільтративних змін у глибоких відділах капсули, геморагій, скупчень гемосидерину і крупних епітеліоїдних синовіцитів, що властиво пухлинам. ТСГКП властива поліморфність гістологічних змін і різний ступінь поширеності в структурах суглоба, що в багатьох випадках утруднює її диференційну діагностикуTenosynovial giant cell-tumor is a benign tumor of the synovial layer of the joints; for a long time to characterize this nosology, the term “villous- nodular synovitis” was used and considered it as a kind of inflammatory post-traumatic process in the joint capsule, and only in-depth studies of the properties of TSGCT at the molecular and cytogenetic levels proved its neoplastic nature. The purpose — to determine the peculiarities of approaches to differential diagnosis of TSGCT with exudative-proliferative syndromes, based on the clinical and morphological studies of biopsy-resection material. The study was performed on 95 cases of TSGCT of diffuse type of different localization, 56 cases of rheumatoid arthritis and 48 cases of non-specific post-traumatic pigmented synovitis. Grades of expressiveness of morphological indicators were evaluated according to the visual-analog scale from low to high with an increase of x100. Hypertrophic, hyperplastic and inflammatory changes in the articular capsule in cases of nonspecific pigmented synovitis are limited to a synovial layer. Hemosiderin is found in the cytoplasm of synovial cells and in siderophages. Nodular and solid proliferators, signs of invasion in adjacent tissues, are absent, which is an important feature in the differential diagnosis of lesions of the joint capsule, rich in clusters of macrophage siderocytes. At histological examination in isolated tissues in patients with rheumatoid arthritis signs of chronic non-specific productive-infiltrative and exudative inflammation of different activity were found — a cluster of mononuclears and plasmacites with the formation of small lymphoid follicles in its own synovial plate, hyperemia of the microcirculatory bed, and fibrin layers. The difference between the described synovitis from TSGCT is the absence of nodular proliferators, infiltrative changes in the deep departments of the capsule, hemorrhages, clumps of hemosiderin and large epithelioid synovitis, which is characteristic of tumors. TSGCT is characterized by polymorphism of histological changes and different degrees of prevalence in joint structures, which in many cases complicates its differential diagnosis
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-42

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)