Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (2)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Гринчук, Ф. В.$<.>)
Общее количество найденных документов : 75
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-75 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білоокий О. В., Роговий Ю. Є., Білоокий В. В., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Стан клубочково-канальцевого та канальцево-канальцевого балансу за інфікованого експериментального жовчного перитоніту
Место публикации : Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 2. - С. 93-96 (Шифр ВУ9/2015/2)
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЖЕЛЧЬ -- BILE
КРЫСЫ -- RATS
ПОЧЕЧНЫЕ КЛУБОЧКИ -- KIDNEY GLOMERULUS
ПОЧЕЧНЫЕ КАНАЛЬЦЫ -- KIDNEY TUBULES
ПОЧЕЧНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- KIDNEY FUNCTION TESTS
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Білоокий О. В., Роговий Ю. Є., Білоокий В. В., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Аналіз популяційного рівня порожнинної мікрофлори товстої кишки за неінфікованого та інфікованого жовчного перитоніту
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 357-359 (Шифр ВУ80/2015/19/2)
MeSH-главная: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Преутесей В. В., Іванчук М. А., Гринчук Ф. В., Гринчук А. Ф.
Заглавие : Комплексна рання діагностика післяопераційних запально-деструктивних ускладнень в абдомінальній хірургії
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 2. - С. 53-55 (Шифр КУ26/2014/13/2)
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дутка І. І., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Визначення ризику рецидиву виразкової гастродуоденальної кровотечі
Место публикации : Галицький лікар. вісн. - Івано-Франків., 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 113-115 (Шифр ГУ1/2016/23/3(ч.1))
Примечания : Библиогр.: с. 114
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гринчук А. Ф., Гринчук Ф. В., Полянський І. Ю.
Заглавие : Прогнозування післяопераційних ускладнень при гострому перитоніті
Место публикации : Галицький лікар. вісн. - Івано-Франків., 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 66-68 (Шифр ГУ1/2016/23/3(ч.1))
Примечания : Библиогр.: с. 67
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дутка І. І., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Аналіз факторів ризику розвитку рецидиву гастродуоденальної кровотечі виразкового ґенезу
Параллельн. заглавия :The analysis of the gastroduodenal ulcerous bleeding relapse emergence risk factors
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.1. - С. 31-34 (Шифр ВУ80/2017/21/1. Ч.1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Аннотация: Проведений ретроспективний аналіз результатів лікування 203 хворих на гастродуоденальні кровотечі виразкової етіології, серед яких було 135 (66,5%) чоловіків і 68 (33,3%) жінок. Всім хворим проведене обстеження і консервативне лікування згідно протоколів. Виразка дванадцятипалої кишки була у 127 (62,56%) хворих, шлунку - у 68 (33,49%), у шлунку і дванадцятипалій кишці - у 9 (4,43%). Рецидиви кровотечі були у 24 (11,82%) хворих, більшість з них (n=11 (45,83%) - протягом 2-3 доби після надходження. Найменше рецидивів (4 (16,67%) випадки) були впродовж першої доби. Переважна більшість рецидивів (n=15 (62,5%) виникла у хворих без виразкового анамнезу. 4іткого зв’язку локалізації виразки з частотою рецидиву ми не виявили. У 15 (62,5%) хворих з рецидивами діагностований клас ІІА за Forrest. За шкалою Glasgow Blatchford рецидиви були у 3 (12,5%) хворих з кількістю пунктів 0, у 11 (45,83%) - кількість пунктів була до 5, а у решти 10 (41,67%) - понад 5. Частота рецидивів зростала по мірі збільшення кількості пунктів за шкалою Rockall, більшість випадків була у хворих з сумою 5-6 пунктів (n=16 (66,67%), а більші показники були у окремих випадках. Отже, шкали Forrest, Glasgow Blatchford, Rockall недостатньо враховують низку важливих клінічних та патогенетичних чинників розвитку рецидивних виразкових кровотеч. Покращання ефективності прогнозування таких кровотеч потребує урахування комплексу факторів, які визначають стан процесів гемостазу і регенерації
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Полянський І. Ю., Максим’юк В. В., Гринчук Ф. В., Войтів Я. Ю., Андрієць В. В.
Заглавие : Нариси з історії кафедри хірургії Буковинського державного медичного університету (до 70 - річчя з часу заснування кафедри)
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 1. - С. 110-114 (Шифр КУ26/2014/13/1)
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Полянський І. Ю., Гринчук Ф. В., Андрієць В. В., Максим’юк В. В., Бродовський С. П., Войтів Я. Ю.
Заглавие : Класифікація гострого перитоніту
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2012. - Т. 11, № 2. - С. 68-70 (Шифр КУ26/2012/11/2)
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Полянський І. Ю., Гринчук Ф. В., Максим’юк В. В., Андрієць В. В., Гресько М. М., Тарабанчук В. В., Войгів Я. Ю., Преутесей В. В.
Заглавие : Особливості мікробних чинників перитоніту у хворих на поєднану патологію
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 184 (Шифр КУ27/2011/10/4)
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гринчук Ф. В., Преутесей В. В., Бродовський С. П., Якобчук С. О.
Заглавие : Експериментальне обґрунтування визначення оптичної густини плазми венозної крові для діагностики інтраабдомінальних запальних процесів
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 1. - С. 41-43 (Шифр КУ27/2011/10/1)
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Полянський І. Ю., Гринчук Ф. В., Білоокий В. В., Андрієць В. В., Максим’юк В. В., Гресько М. М., Бродовський С. П., Войтів Я. Ю., Москалюк В. І., Мороз П. В.
Заглавие : Гострий перитоніт на сучасному етапі - проблеми, здобутки і перспективи
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 1. - С. 83-87 (Шифр КУ26/2014/13/1)
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Полянський І. Ю., Войтів Я. Ю., Гринчук Ф. В., Андрієць В. В., Максим’юк В. В., Тарабанчук В. В., Гирла Я. В.
Заглавие : Творча спадщина професора В.Л. Хенкіна
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 1. - С. 98-100 (Шифр КУ26/2013/12/1)
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гринчук Ф. В., Полянський І. Ю., Максим’юк В. В., Андрієць В. В., Войтів В. Ю., Преутесей В. В., Москалюк В. І.
Заглавие : Комплексна профілактика ранніх післяопераційних запально-деструктивних ускладнень гострого перитоніту
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2012. - Т. 11, № 3. - С. 92-94 (Шифр КУ26/2012/11/3)
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гринчук А. Ф., Гринчук Ф.В., Полянський І.Ю.
Заглавие : Об’єктивна діагностика поширеності гострого перитоніту
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2017. - N 1. - С. 31-34 (Шифр ХУ5/2017/1)
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: В експерименті на 20 щурах з моделями перитоніту і в клінічних умовах у 28 хворих на гострий перитоніт вивчено зміни ширини зони розсіювання лазерного променя з довжиною хвилі 0,63 мкм парієтальною очеревиною. Виявлено, що ширина зростає при перитоніті, але абсолютні показники мають видову й індивідуальну мінливість. Співвідношення ширини зони розсіювання досліджуваної та здорової ділянок очеревини зростає у 1,5-2 рази при асептичному перитоніті та понад 2 рази — при септичному і не залежить від індивідуальних особливостей. Застосування даного критерію в клінічних умовах дозволяє об’єктивно визначати поширеність перитоніту.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Експериментальне дослідження інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту
Параллельн. заглавия :Experimental study of intra-peritoneal instilation of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor for the treatment of acute peritonitis
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 49-54 (Шифр БУ5/2022/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ГРАНУЛОЦИТ-МАКРОФАГОВ КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЙ ФАКТОР -- GRANULOCYTE-MACROPHAGE COLONY-STIMULATING FACTOR
АБСОРБЦИЯ -- ABSORPTION
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: В експерименті дослідити можливість інтраочеревинного застосування рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору (Г-КСФ) для лікування гострого перитоніту. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали 60 білих нелінійних щурів. ГП моделювали інтраочеревинною пункцією 20% суміші автокалу. Через 12 год виконували лапаротомію і санацію очеревинної порожнини. У 30 тварин (контроль) використали розчин декаметоксину. У досліді після санації в очеревинну порожнину уводили розчин Г-КСФ на NaCl у дозі 0,1 млн ОД на 100 г маси. Через 6, 12, 24 і 48 год виконували релапаротомію і забирали парієтальну очеревину для дослідження. На цифрових копіях гістологічних препаратів підраховували кількість клітин. Результати. Через 6 год: у контролі кількість поліморфноядерних лейкоцитів (ПЯЛ) – 2,7±0,39, у досліді – 3,9±0,38 (р0,05); у контролі кількість лімфоцитів (ЛЦ) – 0,2±0,13, у досліді – 0,7±0,33 (р0,05). Через 12 год: у контролі кількість ПЯЛ – 3,1±0,62, у досліді – 4,6±0,45 (р0,05); у контролі кількість ЛЦ – 0-1 у полі зору, у досліді – 1,8±0,33; у досліді кількість фібробластів (ФБ) – 0,9±0,27. Через 24 год: у контролі кількість ПЯЛ – 3,3±0,39, у досліді – 1,3±0,33; у контролі кількість ЛЦ – 1,8±0,41, у досліді – 2,3±0,33; у контролі кількість ФБ – 0,4±0,16, у досліді – 1,6±0,31 (р0,01); у контролі кількість макрофагів (МФ) – 0,4±0,16, у досліді – 0,7±0,21; у досліді кількість плазмоцитів (ПЦ) – 1,1±0,28. Через 48 год: у контролі кількість ПЯЛ – 2,1±0,27, у досліді – 1,4±0,31 (р0,05); у контролі кількість ЛЦ – 2,2±0,29, у досліді – 3,3±0,37 (р0,05); у контролі кількість ФБ – 1,9±0,34, у досліді – 2,9±0,23 (р0,05); у контролі кількість макрофагів (МФ) – 2,0±0,36, у досліді – 3,4±0,22 (р0,01); у контролі кількість ПЦ – 0,9±0,28, у досліді – 3,1±0,27 (р0,01). Висновки. У тварин з моделями ГП після проведення санації очеревинної порожнини розчином декаметоксину спостерігаються ознаки затримки місцевої відповіді імунокомпетентних клітин на 12-24 год, процесів регенерації на 24-48 год і сповільнення регресу запального процесу в очеревині. У тварин, яким після санації використали внутрішньоочеревинну інстиляцію Г-КСФ, спостерігаються ознаки раннього активування місцевої реакції імунних клітин та процесів регенерації, разом із прискоренням регресу запалення. Результати експериментів вказують, що внутрішньоочеревинну інстиляцію Г-КСФ можна використати за клінічних умов для лікування хворих на гострий перитонитIn the experiment, the possibility of intraperitoneal application of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor (G-CSF) for the treatment of acute peritonitis (AP) was investigated. Materials and methods. 60 non-linear white rats. AP was modeled by intra-abdominal puncture of 20% autofecal mixture. After 12 hours, a laparotomy and sanitation of the peritoneal cavity were performed. In 30 animals (control), a solution of decamethoxine was used. In the experiment, after sanitation, a solution of G-CSF on NaCl was injected into the peritoneal cavity at a dose of 0.1 million units per 100 g of mass. After 6, 12, 24 and 48 hours, a relaparotomy was performed and the parietal peritoneum was taken for examination. The number of cells was counted on digital copies of histological preparations. The results. After 6 hours: in the control, the number of polymorphonuclear leukocytes (PLL) - 2.7±0.39, in the experiment - 3.9±0.38 (р0.05); in the control, the number of lymphocytes (LC) - 0.2±0.13, in the experiment - 0.7±0.33 (р0.05). After 12 hours: in the control, the number of PLL - 3.1±0.62, in the experiment - 4.6±0.45 (р0.05); in the control, the number of LC - 0-1 in the field of vision, in the experiment - 1.8±0.33; in the experiment, the number of fibroblasts (FB) was 0.9±0.27. After 24 hours: in the control, the number of PLL - 3.3±0.39, in the experiment - 1.3±0.33; in the control, the number of LC - 1.8±0.41, in the experiment - 2.3±0.33; in the control, the number of FB - 0.4±0.16, in the experiment - 1.6±0.31 (р0.01); in the control, the number of macrophages (MF) - 0.4±0.16, in the experiment - 0.7±0.21; in the experiment, the number of plasma cells (PC) was 1.1±0.28. After 48 hours: in the control, the number of PLL - 2.1±0.27, in the experiment - 1.4±0.31 (р0.05); in the control, the number of LC - 2.2±0.29, in the experiment - 3.3±0.37 (р0.05); in the control, the number of FB - 1.9±0.34, in the experiment - 2.9±0.23 (р0.05); in the control, the number of macrophages (MF) – 2.0±0.36, in the experiment – 3.4±0.22 (р0.01); in the control, the number of PCs was 0.9±0.28, in the experiment - 3.1±0.27 (р0.01). Conclusions. In animals with AP models, signs of a delay in the local response of immunocompetent cells for 12-24 hours, regeneration processes for 24-48 hours, and slowing down of the regression of the inflammatory process in the peritoneum are observed after the peritoneal cavity is cleaned with a decamethoxine solution. In animals that received intraperitoneal instillation of G-CSF after rehabilitation, signs of early activation of the local reaction of immune cells and regeneration processes are observed, along with the acceleration of the regression of inflammation. The results of the experiments indicate that intraperitoneal instillation of G-CSF can be used under clinical conditions for the treatment of patients with AP
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дутка І. І., Панчук І. І. , Волков Р. А., Гринчук Ф. В., Ушаков А. В.
Заглавие : Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби
Параллельн. заглавия :Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 4. - С. 24-29 (Шифр КУ27/2019/Т.18/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- GENETIC PHENOMENA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи - порівняльний аналіз частоти поліморфізму 4G/5G гена РЛІ-1 у жителів Чернівецької області, які хворіють на різні форми виразкової хвороби, та оцінка можливого взаємозв'язку між різними генотипами і розвитком ускладнень. Матеріали та методи. 60 хворих на виразков хворобу: 42 (70%) чоловіків і 18 (30%) жінок віком від 21 до 83років. У 37 (61,67%) хворих виявиш виразку• дванадцятипалої кишки, у решти (38,33%) - шлунка. У12 (20%) хворих була неускладнена виразка, у 5 (8,33%) - перфорація виразки, у 43 (71,67%) - виразка, ускладнена гострою кровотечею. У14 (32,56%) хворих виник рецидив кровотечі. Генотипування РАІ за поліморфізмом 4G/5G здійснювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для цього з крові пробандів виділяли загальну геномну ДНК, використовуючи набір реагентів для виділення ДНК з клінічного матеріалуt "ДНК-сорб В". Результати. 33,33% обстежених хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 5G4 гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. 60% пацієнтів з перфорацією виразки мають генотип 4G/4G, а по 20% - інші варіанти поліморфізму. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв але- лю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (р-0,03, χ2=6,23) і виразкою без кровотечі (р=0,02, у2=5,32). Алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніжу хворих без рецидивів. Висновки. Серед хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень жителів Чернівецького регіону 33,33% мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 4G/5G гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. Пацієнти з перфорацією виразки (60%) мають генотип 4G/4G, а по 20% - генотипи 4G/5G та 5G/5G. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв алелю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (р-0,03, у2=6,23) і виразкою без кровотечі (р=0,02, χ2=5,32), водночас алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніж у хворих без рецидивів, що засвідчує роль спадкових порушень гена РАІ-1 у розвитку виразкових геморагій. Урахування поліморфізму 4G/5G гена РАІ-1 може стати складовою комплексу з прогнозування виникнення виразкових кровотеч у клінічних умовах
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Експериментальне дослідження застосування когерентного випромінювання для визначення життєздатності кишок
Параллельн. заглавия :Experimental study of the use of coherent radiation to determine the bowels viability
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 57-62 (Шифр КУ27/2023/22/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): шапіро- вілка--уілкоксон-манн-уїтні
Аннотация: Мета роботи – дослідити ефективність застосування когерентного випромінювання для визначення життєздатності кишок в експерименті. Матеріал і методи. Використано 30 білих нелінійних щурів. У 10 тварин перев’язували тонку кишку (ТнК) з брижею, у 10 – перев’язували товсту кишку (ТвК) з брижею, контролем були відповідні дані 10 здорових тварин. Через 12 год вимірювали ширину зони розсіювання (ШЗР) лазерних променів (у міліметрах) на стінках кишок у привідній (ПрД), відвідній (ВвД) і перев’язаній (ПвД) ділянках і забирали їх на гістологічне дослідження. Використовували лазерні світлодіоди з довжинами хвиль λ=0,63 мкм і λ=0,5 мкм. Результати. Гістологічні дослідження виявили морфологічні порушення у ПрД без некрозу, незначні зміни ВвД і некроз Пв Д. Відношення показників ШЗР на довжинах хвиль λ=0,63/λ=0,5 мкм у контролі на ТнК = 1,01±0,08, на ТвК = 1,04±0,07 (р0,05), на ПрД ТнК = 0,79±0,05, ТвК = 0,82±0,03 (р0,05), контроль – р0,05. На ВвД ТнК 0,05), контроль – р0,05, ПрД – р0,05. На ПвД ТнК 0,05), контроль – р0,01, ПрД і ВвД – р0,05. Висновки. 1. ШЗР стінками ТнК і ТвК лазерних променів із довжинами хвиль λAim of the study - to investigate the effectiveness of using coherent radiation to determine the viability of intestines in an experiment. Materials and methods. 30 non-linear white rats were used. In 10 animals, the small intestine (Smll) with the mesentery was ligated. In 10 animals, the colon with the mesentery was ligated. After 12 hours, the width of the scattering zone (WSZ) of laser beams was measured (in millimeters) on the walls of the intestines in the afferent (Aft, efferent (Eft and ligature (Lig) areas and taken for histological examination. The data of 10 healthy animals sen’ed as a control. Laser LEDs with wavelengths of 1=0.63 pm and λ=0.5 pm were used. The results. Histological studies revealed morphological abnormalities in the Af without necrosis, minor changes in the Ef and necrosis of the Lig. The ratio of the parameters of WSZ at wavelengths: λ=0.63/λ=0.5 pm in the control on Smll = 1.01±0.08, on Ltgl = 1.04±0.07 (p0.05), on Lig Smll = 0.79±0.05, LrgI = 0.82±0.03 (p0.05), control - p0.05. On Ef Smll 0.05), control - p 0.0 5, Lig- p0.05. On Af Smll 0.05), control-p0.01, Af and Ef-p0.05. Conclusions. 1. WSZ by the walls of Smll and LrgI of laser beams with wavelengths λ
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Шкала для прогнозування ускладнень у хворих на гострий перитоніт [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :A scale for predicting of the complications in patients with acute peritonitis
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 174-179 (Шифр АУ50/2023/4)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ДИСКРИМИНАНТНЫЙ АНАЛИЗ -- DISCRIMINANT ANALYSIS
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Прогнозування виникнення післяопераційних ускладнень (ПОУ) при гострому перитоніті (ГП) є актуальним питанням. Метою роботи було напрацювання шкали для двоетапного прогнозування виникнення ускладнень у хворих на ГП і оцінювання її інформативності. Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. У 65 пацієнтів виникли ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних даних, показників WSES Sepsis Severity Score (WSSS), Charlson Comorbidity Index (CCI). Для оцінки впливу чинників використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier (NNBC). Результати. На доопераційному етапі в шкалу враховано критерії основного захворювання, клінічних проявів ГП, ССІ, температури тіла й систолічного артеріального тиску (САТ). Кожному з критеріїв надано певну кількість пунктів. За результатами ДА виділено 3 групи ризику: звичайний – сума пунктів 1-4, збільшений – 5-8, високий – 9. Віднесення хворого до певної групи статистично істотно пояснює розподіл параметрів ПОУ (f-критерій=57,89, p=0,0000). За даними NNBC інформативність становить 71,6981%. На субопераційному етапі в шкалу включено критерії основного захворювання, WSSS, ССІ, САТ. За результатами ДА виділено 3 групи ризику: звичайний – сума пунктів 0-2, збільшений – 3-4, високий – 4. Віднесення пацієнта до певної групи статистично істотно пояснює розподіл параметрів ПОУ (F-критерій=219,26, P=0,0000). За даними NNBC інформативність становить 87,7358%. Висновки. 1. Напрацьована двоетапна шкала, що передбачає виділення трьох груп ризику, дозволяє вірогідно прогнозувати виникнення ускладнень при ГП. 2. Інформативність шкали на першому етапі прогнозування (до операції) становить 71,6981%. 3. Інформативність шкали на другому – (під час операції) становить 87,7358%. 4. Використання шкали дозволяє обґрунтовано застосовувати заходи з профілактики ускладнень уже на етапі передопераційного підготування хворихOne of the determining factors in the choice of treatment tactics in patients with acute peritonitis (AP) is the prediction of the possibility of the development of postoperative complications. To date, many different forecasting methods have been proposed. However, none of the known prognostic methods has found sufficient recognition. PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS) and Mannheim Peritonitis Index are considered the most famous and most informative. However, a significant common drawback is that the specified scales make it possible to unify the assessment of only the severity of AP and, accordingly, the risk of death of patients. At the same time, assessment of the risk of occurrence of individual postoperative complications is not provided with their help. A significant drawback of most of the proposed prognostic systems is the impossibility of preoperative determination of the risk of postoperative complications. The purpose of the work was to develop a scale for two-stage prediction of the occurrence of complications in patients with acute peritonitis and to evaluate its informativeness. Materials and methods. Retrospective analysis of the results of treatment of 212 patients with AP. 65 patients had postoperative complications. 22 patients died. Clinical data, WSSS, Charlson Comorbidity Index (CCI) indicators were analyzed. Variance analysis and Neural Network Bayesian Classifier (NNBC) were used to assess the influence of factors. The Statgraphics Centurion 18 program (Statgraphics Technologies, Inc.) was used for analysis. The results. At the first stage – before the operation – the criteria of the main disease, clinical manifestations of peritonitis, CCI, body temperature and systolic blood pressure are included in the scale. Each of the criteria is given a certain number of points. According to the results of the variance analysis, 3 risk groups were distinguished: normal – the sum of points 1-4, increased – the sum of points 5-8, high – the sum of points 9 and more. According to variance analysis data, the assignment of the patient to a certain group statistically significantly explains the distribution of postoperative complications parameters (f-criterion=57.89, p=0.0000). According to NNBC, the percentage of correctly classified cases in the training sample was 71.6981%. At the second stage – during the operation – the criteria of the main disease, WSSS, CCI, systolic blood pressure are included in the scale. According to the results of variance analysis, 3 risk groups are distinguished: normal - the sum of points 0-2, increased – the sum of points 3-4, high - the sum of points 5 and more. According to VA data, the classification of the patient into a certain group statistically significantly explains the distribution of postoperative complications parameters (f-criterion=219.26, p=0.0000). According to NNBC, the percentage of correctly classified cases in the training sample was 87.7358%. Conclusions. 1. The developed two-stage scale, which provides for the selection of three risk groups, makes it possible to reliably predict the occurrence of complications in acute peritonitis. 2. The informativeness of the scale at the first stage of forecasting (before surgery) is 71.6981%. 3. The informativeness of the scale at the second stage of forecasting (during the operation) is 87.7358%. 4. The use of the scale makes it possible to reasonably apply measures for the prevention of complications already at the stage of preoperative preparation of patients
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Геруш І. В., Гринчук Ф. В., Былоокий В. В., Максим’юк В. В., Андрыэць В. В., Гресько В. В., Тарабанчук В. В.
Заглавие : Полянський Ігор Юлійович - хірург, вчений, педагог (до 70-річчя з дня народження)
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 133-134 (Шифр БУ5/2023/27/4)
MeSH-главная: ХИРУРГИ -- SURGEONS
Аннотация: 28 січня 2024 року виповнюється 70 років з дня народження та 45 років лікарської діяльності відомому вченому, педагогу, фундатору ендоскопічних хірургічних утручань на Буковині, доктору медичних наук, професору, заслуженому лікарю України, завідувачу кафедри хірургії № 1 Буковинського державного медичного університету - Ігорю Юлійовичу Полянському
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Заглавие : Клінічна апробація інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту
Параллельн. заглавия :Clinical approval of intra-peritoneal instilation of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor for the treatment of acute peritonitis
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 87-92 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- COLONY-STIMULATING FACTORS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ПОЧКИ -- KIDNEY
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи – провести попереднє оцінювання клінічного використання рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору (Г-КСФ) для лікування гострого перитоніту (ГП). Матеріал і методи. 20 хворих. Причини ГП: перфораційні гастродуоденальні виразки – 7, перфорація ободової кишки – 7, гострий апендицит – 3, перфорація тонкої кишки – 2, по одному випадку мезентеріального тромбозу і перфорації матки. Дифузний ГП виявлений у 4 (20%) хворих, розлитий – у 16 (80%). До 1-ї, контрольної, групи і 2-ї, дослідної, групи увійшли по 10 хворих. В обох групах застосували аналогічне базове лікування. Хворим 2-ї групи наприкінці операції інтраочеревинно уводили розчин Г-КСФ на 0,9% NaCl (5 мкг/1 мл) у дозі 10 мкг на 1 кг маси тіла. Після операції оцінювали кількість глюкози (КГ), креатиніну (КК) у плазмі крови, протромбіновий індекс (ПІ), ядерний індекс (ЯІ), індекс стресу (ІС), лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), нейтрофільно-лімфоцитний індекс (НЛІ), нейтрофільно-мононуклеарний індекс (НМІ), лімфоцитно-моноцитний індекс (ЛМІ), індекс імунологічної реактивності (ІІР). Результати. ЯІ у 2-й групі через добу зріс (p0,01), надалі майже весь час переважав. ІС через добу в обох групах майже не відрізнявся. На 3-тю добу в 1-й групі ІС істотно зріс, а у 2-й знизився. Надалі були протилежні зміни. ЛІІ через добу знизився в обох групах. Через 3 доби у 1-й групі ЛІІ знизився (p0,05). У 2-й групі через 3 доби ЛІІ істотно (p0,01) зріс і зменшився через 7 діб. Показники НЛІ змінювалися подібно. У 1-й групі НМІ істотно (p0,05) зменшився через 3 доби і залишався низьким. НМІ значно переважав у 2-й групі, зріс (p0,01) через 5 діб. У 1-й групі ЛМІ весь час знижувався. У 2-й групі ЛМІ збільшився (p0,01) через добу, зменшився через 3, зріс (p0,05) через 5 діб. ІІР у 1-й групі, після зріс на 3-5-ту добу, надалі знизився. У 2-й групі ІІР змінювався, як ЛМІ. КГ у 1-й групі весь час переважала. У 1-й групі КК зростала 5 діб, у 2-й групі – постійно зменшувалася. ПІ у 1-й групі зменшувався 5 діб, у 2-й – нормалізувався через 3 доби, відтак зростав. Висновки. 1. За даними комплексу інтегральних оцінювальних критеріїв, у хворих на гострий перитоніт, яким виконували інтраочеревинну інстиляцію розчину Г-КСФ, після операції виявлені ознаки адекватного функціонування клітинних компонентів імунного захисту. 2. За даними комплексу біохімічних критеріїв, у таких хворих виявлені ознаки раннього зниження проявів інтоксикації і відновлення функції нирок і печінки. 3. Результати клінічної апробації свідчать про можливість і перспективність використання такого методу лікування хворих на гострий перитонітTo conduct a preliminary evaluation of the clinical use of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor (G-CSF) for the treatment of acute peritonitis (AP). Material and methods. 20 patients. The causes of AP were perforated gastroduodenal ulcers – 7, colon perforation – 7, acute appendicitis – 3, small bowel perforation – 2, one case each of mesenteric thrombosis and uterine perforation. Diffuse AP was detected in 4 (20%) patients, generalized – in 16 (80%). The 1st, control, group and the 2nd, experimental groupб included 10 patients each. Similar basic treatment was used in both groups. Patients of the 2nd group at the end of the operation were injected intraperitoneally with a solution of G-CSF with 0.9% NaCl (5 μg/1 ml) at a dose of 10 μg per 1 kg of body weight. After the operation, the amount of glucose (AG), creatinine (AC) in blood plasma, prothrombin index (PI), nuclear index (NI), stress index (SI), leukocyte intoxication index (LII), neutrophil-lymphocyte index (NLI), neutrophil-mononuclear index (NMI), lymphocyte-monocyte index (LMI), immunological reactivity index (IRI). The results. NI in the 2nd group increased after a day (p0.01), then prevailed almost all the time. SI after a day in both groups was almost not different. On the 3rd day, the SI in the 1st group significantly increased, and in the 2nd group, it decreased. Later there were opposite changes. After a day, LII decreased in both groups. After 3 days, LII decreased in the 1st group (p0.05). In the 2nd group, after 3 days, LII increased significantly (p0.01) and decreased after 7 days. NLI indicators changed similarly. In the 1st group, NMI significantly (p0.05) decreased after 3 days and remained low. NMI significantly prevailed in the 2nd group, increased (p0.01) after 5 days. In the 1st group, LMI decreased all the time. In the 2nd group, LMI increased (p0.01) after 2 days, decreased after 3 days, and increased (p0.05) after 5 days. IRI in the 1st group, after it increased for 3-5 days, then decreased. In the 2nd group, IRI changed like LMI. AG in the 1st group prevailed all the time. In the 1st group, AC increased for 5 days, in the 2nd group - it constantly decreased. PI in the 1st group decreased for 5 days, in the 2nd group it normalized after 3 days, then increased. Conclusions. 1. According to the complex of integral evaluation criteria, in patients with AP who underwent intraperitoneal instillation of G-CSF solution, signs of adequate functioning of cellular components of immune protection were found after the operation. 2. According to the complex of biochemical criteria, signs of an early reduction in the manifestations of intoxication and recovery of kidney and liver function were found in such patients. 3. The results of clinical approbation indicate the possibility and perspective of using this method of treatment for patients with AP
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-75 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)