Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Губергриц, Н.$<.>)

Общее количество найденных документов : 363
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В.
Заглавие : Крылья бабочки и кишечный микробиом, или мегаэволюция в мире пробиотиков
Параллельн. заглавия :Butterfly wings and intestinal microbiome, or megaevolution in the world of probiotics
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 2. - С. 47-59 (Шифр СУ10/2020/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Субалин-- тер прим
Биоспорин-- тер прим
MeSH-главная: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
СПОРЫ БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- SPORES, BACTERIAL
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Аннотация: Освещены особенности возникновения такого побочного действия антибактериальных препаратов, как дисбиотические нарушения кишечного микробиома и современные способы их коррекции при помощи пробиотических средств. Рассмотрены положения практического руководства Всемирной гастроэнтерологической организации (2017), определяющие понятие «пробиотик», а также механизмы действия пробиотических штаммов (иммунологические и неиммунологические). Изложены особенности возникновения благотворных эффектов при приеме пробиотиков: иммуномодулирующего, противовоспалительного, противобактериального действия, восстановления целостности эпителиального барьера. Приведены данные доказательной медицины (метаанализов и систематических обзоров), подтверждающие эффективность пробиотиков в лечении и профилактике антибиотик‑ассоциированной диареи, Clostridium difficile‑ассоциированной диареи в разных возрастных группах и популяциях больных. Подробно рассмотрены преимущества назначения спорообразующих бактерий на примере вида Bacillus subtilis: высокий профиль безопасности, наличие у них QPS‑ и GRAS‑статусов, способность самоэлиминироваться и синтезировать противомикробные вещества, стимулировать иммунитет и рост нормальной микрофлоры, образовывать и усиливать всасывание некоторых нутритивных веществ. Описаны особенности создания рекомбинантного штамма В. subtilis УКМ В‑5020 и приобретенные им преимущества, выгодно отличающие его от других пробиотиков: противовирусное действие, устойчивость к антибиотикам, способность синтезировать человеческий α₂-интерферон, высокая антидиарейная активность. Приведены показания для назначения пробиотических штаммов В. subtilis УКМ В-5020Висвітлено особливості виникнення такої побічної дії антибактеріальних препаратів, як дисбіотичні порушення кишкового мікробому і сучасні способи їх корекції за допомогою пробіотичних засобів. Розглянуто положення практичного керівництва Всесвітньої гастроентерологічної організації (2017), які визначають поняття «пробіотик», а також механізми дії пробіотичних штамів (імунологічні та неімунологічні). Викладено особливості виникнення позитивних ефектів при прийомі пробіотиків: імуномоделювальної, протизапальної, протибактеріальної дії, відновлення цілісності епітеліального бар’єра. Наведено дані доказової медицини (метааналізу і систематичних оглядів), які підтверджують ефективність пробіотиків у лікуванні та профілактиці антибіотик‑асоційованої діареї і Clostridium difficile‑асоційованої діареї в різних вікових групах і популяціях хворих. Детально розглянуто переваги призначення споротвірних бактерій на прикладі виду Bacillus subtilis: високий профіль безпечності, наявність у них QPS‑ і GRAS‑статусів, здатність самоелімінуватися і синтезувати протимікробні речовини, стимулювати імунітет та зростання нормальної мікрофлори, утворювати і посилювати всмоктування деяких нутритивних речовин. Описано особливості створення рекомбінантного штаму В. subtilis УКМ В‑5020 і набуті ним переваги, які вигідно відрізняють його від інших пробіотиків: противірусну дію, стійкість до антибіотиків, здатність синтезувати людський α₂-інтерферон, високу антидіарейну активність. Наведено показання для призначення пробіотичних штамів В. subtilis УКМ В-5020The article deals with the peculiarities of the emergence of such side effects of antibacterial drugs as dysbiotic disorders of the intestinal microbiome and modern methods of its correction with probiotics. The practical guideline of the World Gastroenterological Organization (2017) defining the concept of «probiotic», mechanisms of action of probiotic strains (immunological and non‑immunological) are considered. The peculiarities of the appearance of probiotic’s beneficial effects (immunomodulatory, anti‑inflammatory, antibacterial action, restoration of epithelial barrier integrity) are described. Data of evidence‑based medicine (meta‑analysis and systematic reviews) confirming the efficacy of probiotics in the treatment and prevention of antibiotic‑associated diarrhea, Clostridium difficile‑associated diarrhea in different age groups and patient’s populations are presented. The advantages of prescription of spore‑forming bacteria on the example of Bacillus subtilis species are considered in detail: high safety profile, QPS‑ and GRAS‑status, ability to self‑eliminate and synthesize antimicrobial agents, to stimulate immunity and growth of normal microflora, to form and enhance absorption of some nutritive substances. The peculiarities of creation of recombinant B. subtilis strain UCM B‑5020 and its advantages that favorably distinguish it from other probiotics are described: antiviral action, resistance to antibiotics, ability to synthesize human α2-interferon, high antidiarrheal activity. The indications for the prescription of probiotic strains of B. subtilis UCM B-5020 are listed
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Рахметова В. С., Цыс А. В.
Заглавие : Кишечная микробиота и функциональные заболевания верхних отделов пищеварительного тракта
Параллельн. заглавия :Intestinal microbiota and functional gastroesophageal disorders
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 2. - С. 66-76 (Шифр СУ10/2020/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Рифаксимин-- тер прим
MeSH-главная: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- DIGESTIVE SYSTEM PROCESSES
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА ВЕРХНИЙ ОТДЕЛ -- UPPER GASTROINTESTINAL TRACT
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ -- COLONIC DISEASES, FUNCTIONAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Аннотация: В последние десятилетия опубликовано большое количество исследований, подтвердивших роль кишечной микробиоты в патогенезе функциональных заболеваний пищеварительного тракта. Рассмотрены основные механизмы, посредством которых микроорганизмы, колонизирующие верхний отдел пищеварительного тракта, оказывают благотворное влияние на организм человека. Приведены данные экспериментальных исследований, подтвердившие способность разных бактерий прикрепляться к эпителию дистального отдела пищевода и населять его, в отличие от ранее существовавшей гипотезы о стерильности пищевода. Рассмотрены доказательные данные, подтверждающие факт колонизации желудка различными микроорганизмами, кроме Helicobacter pylori. Проанализированы последствия назначения ингибиторов протонной помпы, в частности их влияние на микробиоту верхних отделов пищеварительного тракта. Освещены медикаментозные способы влияния на микрофлору желудка, акцент сделан на применение рифаксимина у больных функциональной диспепсией. Приведены доказательные данные, подтверждающие наличие у рифаксимина, кроме бактерицидных и бактериостатических свойств, присущих многим антибиотикам, эубиотической активности, способности ингибировать вирулентность бактерий, снижать активность воспалительного ответа. Приведены результаты клинических и экспериментальных исследований, доказывающих наличие у рифаксимина плейотропного свойства модулировать кишечный микробиом. Подробно рассмотрены и проанализированы результаты рандомизированного контролированного исследования эффективности рифаксимина в терапии функциональной диспепсии; подчеркнуто превосходство рифаксимина над плацебо в нивелировании диспепсического синдрома. Доказана целесообразность включения рифаксимина (невсасывающегося антибиотика с эубиотическими свойствами) в схемы лечения функциональных заболеваний верхних отделов пищеварительного трактаВ останні десятиліття опубліковано велику кількість досліджень, які підтвердили роль кишкової мікробіоти в патогенезі функціональних захворювань травного тракту. Розглянуто основні механізми, за допомогою яких мікроорганізми, котрі колонізують верхній відділ травного тракту, сприятливо впливають на організм людини. Наведено дані експериментальних досліджень, які підтвердили здатність різних бактерій прикріплюватися до епітелію дистального відділу стравоходу і населяти його, на відміну від раніше існуючої гіпотези про стерильність стравоходу. Розглянуто доказові дані, котрі підтверджують факт колонізації шлунка різними мікроорганізмами, крім Helicobacter pylori. Проаналізовано наслідки призначення інгібіторів протонної помпи, зокрема їх вплив на мікробіоту верхніх відділів травного тракту. Висвітлено медикаментозні способи впливу на мікрофлору шлунка, акцент зроблено на застосування рифаксиміну у хворих на функціональну диспепсію. Наведено доказові дані, котрі підтверджують наявність у рифаксиміну, крім бактерицидних і бактеріостатичних властивостей, властивих багатьом антибіотикам, еубіотичної активності, здатності пригнічувати вірулентність бактерій, знижувати активність запальної відповіді. Наведено результати клінічних і експериментальних досліджень, що доводять наявність у рифаксиміну плейотропних властивостей модулювати кишковий мікробіом. Детально розглянуто та проаналізовано результати рандомізованого контрольованого дослідження ефективності рифаксиміну в терапії функціональної диспепсії; підкреслено переваги рифаксиміну над плацебо в нівелюванні диспепсического синдрому. Доведено доцільність включення рифаксиміну (антибіотика, що не всмоктується та володіє еубіотичними властивостями) у схеми лікування функціональних захворювань верхніх відділів травного трактуOver the last decades, a great number of researches has been published, which confirmed the role of intestinal microbiota in the pathogenesis of functional gastrointestinal disorders. The considerations have been given to the basic mechanisms of the beneficial effect on the human body, that render various microorganisms, colonizing the upper part of the digestive tract. The data of experimental studies presented, confirming the ability of various bacteria to attach themselves to the epithelium of the distal esophagus and to colonize it, despite the previous hypothesis of esophageal sterility. The data confirming the fact of stomach colonization by different microorganisms, other than Helicobacter pylori, have been considered. The analysis has been made for the consequences of proton pump inhibitors’ administration, including their effects on gastroesophageal microbiota. The medicinal methods to affect stomach microflora have been elucidated, the emphasis was made on the use of rifaximin in the treatment of functional dyspepsia. The evidence has been given, confirming the presence of eubiotic activity, the ability to inhibit bacterial virulence, reduce the activity of inflammatory response of rifaximin in addition to the traditional bactericidal and bacteriostatic properties inherent in many antibiotics. The results of clinical and experimental studies have been presented, supporting rifaximin’s pleiotropic property to modulate intestinal microbiome. The detailed analysis was provided to the results of randomized controlled trial of the rifaximin efficacy in the treatment of functional dyspepsia; the advantages of rifaximin over placebo in the dyspeptic syndrome relief have been emphasized. The feasibility of including rifaximin (a non‑absorbable antibiotic with eubiotic properties) in the treatment regimens of functional diseases of the upper gastrointestinal tract has been proved
Найти похожие

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Губергриц Н. Б. Дуоденальная гипертензия — краеугольный камень гастроэнтерологии/ Н. Б. Губергриц [та ін.] (стр.7-20)
Дорофеев А. Э. Дисплазия соединительной ткани у пациентов с синдромом раздраженного кишечника и методы коррекции сопутствующей патологии/ А. Э. Дорофеев [та ін.] (стр.21-28)
Щербиніна М. Б. Хронічні захворювання печінки в період пандемії: профілактична підтримка комбінованим фітопрепаратом «Фумарта»/ М. Б. Щербиніна, Ю. М. Бондаренко (стр.29-35)
Фадєєнко Г. Д. Клінічний випадок хвороби Вільсона — Коновалова в практиці лікаря-гастроентеролога/ Г. Д. Фадєєнко, А. М. Черняк, Я. В. Нікіфорова (стр.36-50)
Кушнір І. Е. Неалкогольна жирова хвороба печінки: сучасні методи діагностики та стратегії лікування/ І. Е. Кушнір (стр.51-61)
Фадєєнко Г. Д. Медикаментозні методи ребіозу кишкової мікробіоти у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки/ Г. Д. Фадєєнко, І. Е. Кушнір (стр.62-72)
Чернова В. М. Неалкогольна жирова хвороба печінки та мікробіота кишечника: взаємовпливи та взаємозв’язки/ В. М. Чернова (стр.73-81)
Ткач С. М. Современные взгляды на разные фенотипы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни/ С. М. Ткач, Ю. Г. Кузенко (стр.82-90)
Чернявський В. В. Синдром підвищеної проникності кишечника в загальній клінічній практиці/ В. В. Чернявський, Л-Л. Павловський, В. В. Тіщенко (стр.91-95)
Губергриц Н. Б. Доказательная панкреатология: что мы знаем о хроническом панкреатите к 2020 году?/ Н. Б. Губергриц [та ін.] (стр.96-110)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2020г.,N 1
Интересные статьи :
Бабак О. Я. Порівняльна оцінка варіантів коморбідності неалкогольної жирової хвороби печінки з артеріальною гіпертензією за даними багатофакторного аналізу/ О. Я. Бабак, К. О. Просоленко (стр.5-10)
Маслова Г. С. Роль оксидативного стресу в патогенезі формування уражень печінки у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію/ Г. С. Маслова, І. М. Скрипник, О. Ф. Гопко (стр.11-16)
Пильов Д. І. Вплив параметрів метаболічних порушень на прогнозування рівня васпіну при цукровому діабеті 2 типу та хронічному панкреатиті/ Д. І. Пильов, Л. В. Журавльова (стр.17-22)
Губська О. Ю. Рівень фекального комплексу «гемоглобін/гаптоглобін» у пацієнтів з остеоартритом залежно від прийому нестероїдних протизапальних препаратів/ О. Ю. Губська, А. А. Кузьмінець, А. В. Панін (стр.23-27)
Склярова О. Є. ¹³С-метацетиновий дихальний тест в діагностиці неалкогольної жирової хвороби печінки/ О. Є. Склярова (стр.28-33)
Свінціцький А. С. Поширеність жовчно-кам’яної хвороби серед пацієнтів старечого віку/ А. С. Свінціцький, В. М. Богомаз, Н. В. Динник (стр.34-39)
Лісецька І. С. Властивості ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом/ І. С. Лісецька (стр.40-45)
Щербиніна М. Б. Стратегія захисту цілісності слизової оболонки стравоходу в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби/ М. Б. Щербиніна, Н. Є. Соловйова (стр.46-52)
Скрипник І. М. Цитопротекторна терапія в сучасній гастроентерології: роль та місце ребаміпіду/ І. М. Скрипник (стр.55-61)
Фадєєнко Г. Д. Сучасні підходи до лікування функціональних розладів кишечника із запорами/ Г. Д. Фадєєнко, Т. А. Соломенцева (стр.62-67)
Ткач С. М. Сравнительное изучение эффективности и безопасности препарата «Энтероспазмил» у больных с функциональной кишечной патологией/ С. М. Ткач (стр.68-75)
Губергриц Н. Б. Дайджест досліджень з діагностики та лікування захворювань підшлункової залози: що нового в 2019 році?/ Н. Б. Губергриц [та ін.] (стр.76-90)
Бєлоусова О. Ю. Оновлені рекомендації ESPGHAN/NASPGHAN з лікування Helicobacter pylori у дітей та підлітків: акцент на безпечність та цитопротекцію/ О. Ю. Бєлоусова, Н. В. Павленко (стр.93-101)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. В., Фоменко П. Г., Ярошенко Л. А., Юрьева А. В., Рахметова В. С.
Заглавие : Дайджест досліджень з діагностики та лікування захворювань підшлункової залози: що нового в 2019 році?
Параллельн. заглавия :The digest of investigations in the diagnosis and treatment of pancreatic diseases: what’s new in 2019?
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 1. - С. 76-90 (Шифр СУ10/2020/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
Аннотация: Представлено огляд результатів практичних і фундаментальних досліджень у галузі панкреатології, опублікованих у 2019 році. Коротко описано досягнення провідних панкреатологів Європи у вивченні етіології, патогенезу, діагностики та лікування панкреатитів і пухлин підшлункової залози. Висвітлено клінічні особливості перебігу гострого та хронічного панкреатиту залежно від наявності супутньої патології, генетичних особливостей, шкідливих звичок і препаратів, які приймають. Розглянуто нові можливості диференціальної діагностики хронічного панкреатиту і раку підшлункової залози за допомогою мікро‑РНК, а також доцільність визначення розчинного рецептора активатора плазміногену типу урокінази (suPAR) для диференціації доброякісних і злоякісних утворень підшлункової залози. Викладено підходи до діагностики абдомінального болю. Описано використання комп’ютерної томографії для діагностики саркопенії. Представлено результати фундаментальних досліджень механізмів розвитку раку підшлункової залози. Висвітлено сучасну теорію про роль мікробіоти і синдрому надлишкового бактеріального росту в процесах онкогенезу підшлункової залози. Зроблено акцент на патогенетичні особливості формування зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози та ефективність її корекції за допомогою замісної ферментної терапії з використанням сучасних препаратів. Викладено результати рандомізованих контрольованих досліджень, які довели результативність і безпечність мікротаблетованих препаратів у корекції зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у хворих, які перенесли панкреатодуоденектоміюThis article presents an overview of the results of practical and basic research in the field of pancreatology, published in year 2019. The achievements of leading European pancreatologists in the study of the etiology, pathogenesis, diagnosis, treatment of pancreatitis, pancreatic tumors are briefly described. The article presents the clinical features of acute and chronic pancreatitis, depending on the presence of a variety of concomitant pathology, genetic characteristics, bad health habits, drugs intake. New possibilities have been considered for the differential diagnosis of chronic pancreatitis and pancreatic cancer using miRNA, as well as the feasibility of determining the soluble urokinase‑type plasminogen activator receptor (suPAR) in order to differentiate benign and malignant tumors of the pancreas. The approaches to the diagnosis of abdominal pain, the use of computed tomography for the diagnosis of sarcopenia are described. The results of basic research that analyzed the mechanisms of pancreatic cancer development are presented. The modern theory of the role of microbiota and the syndrome of excessive bacterial growth in the pancreatic oncogenesis processes is revealed. Emphasis is placed on the pathogenetic features of the formation of exocrine pancreatic insufficiency and the effectiveness of its correction through enzyme replacement therapy with the use of modern drugs. The results of randomized controlled studies that have shown the effectiveness and safety of microtablet preparation in the correction of exocrine pancreatic insufficiency in patients undergoing pancreatoduodenectomy are presented
Найти похожие

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2020г.,N 2
Интересные статьи :
Фадєєнко Г. Д. Цитокератин-18 — патогенетичний чинник прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки на тлі метаболічного синдрому/ Г. Д. Фадєєнко [та ін.] (стр.5-10)
Маслова Г. С. Модель дієт-індукованого стеатогепатиту у щурів: морфологічні та патогенетичні особливості/ Г. С. Маслова [та ін.] (стр.11-17)
Губська О. Ю. Вивчення генетичних особливостей хворих на глютенчутливі захворювання в Україні/ О. Ю. Губська [та ін.] (стр.18-23)
Скрипник І. М. Оптимізація лікування хворих на НПЗЗ-гастропатію, асоційовану з Helicobacter pylori, у поєднанні з ішемічною хворобою серця/ І. М. Скрипник, В. В. Пархоменко, О. Ф. Гопко (стр.24-29)
Журавльова Л. В. Взаємозв’язок між фактором росту фібробластів-19, рівнем жовчних кислот та показниками ліпідограми у хворих на хронічний безкам’яний холецистит із супутнім цукровим діабетом 2 типу та без нього/ Л. В. Журавльова, Г. Ю. Тимошенко (стр.30-36)
Скрипник І. М. Сучасні можливості корекції вісцеральної гіперчутливості у хворих на синдром подразненого кишечника/ І. М. Скрипник [та ін.] (стр.37-44)
Губергриц Н. Б. Крылья бабочки и кишечный микробном, или мегаэволюция в мире пробиотиков/ Н. Б. Губергриц, Н. В. Беляева (стр.47-59)
Швець О. В. Синбіотичний вплив з метою корекції композиції та функцій кишкової мікробіоти/ О. В. Швець (стр.60-65)
Губергриц Н. Б. Кишечная микробиота и функциональные заболевания верхних отделов пищеварительного тракта/ Н. Б. Губергриц [та ін.] (стр.66-76)
Христич Т. М. Варіанти перебігу хронічного панкреатиту при цукровому діабеті (можливі патогенетичні механізми)/ Т. М. Христич, Д. О. Гонцарюк (стр.77-84)
Berezutskyi V. I. Treatment of chronic enterocolitis in the first half of the XIX century: Beethoven’s mineral water intake/ V. I. Berezutskyi, M. S. Berezutska (стр.85-98)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Лукашевич Г. М., Фоменко П. Г., Бородий К. Н., Линевская К. Ю.
Заглавие : Дуоденальная гипертензия — краеугольный камень гастроэнтерологии
Параллельн. заглавия :Duodenal hypertension in practice of gastroenterologist
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 3. - С. 7-20 (Шифр СУ10/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- DUODENAL OBSTRUCTION
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): химус
Аннотация: Представлен обзор литературы о часто встречающемся синдроме — хронической дуоденальной гипертензии (ХДГ), симптомокомплексе органической (механической) или функциональной природы, характеризующемся затруднением продвижения (пассажа) пищевого химуса по двенадцатиперстной кишке и задержкой его эвакуации в нижележащие отделы тонкой кишки. Приведена классификация ХДГ. Уделено большое внимание функциональному и органическому генезу патологии (последнюю называют хронической дуоденальной непроходимостью). Освещены современные представления об этиологии и патогенезе ХДГ. Рассмотрены особенности формирования хронической дуоденальной непроходимости при постхолецистэктомическом синдроме. Подчеркнута роль билиарной и панкреатической недостаточности, снижающих бактерицидность дуоденального содержимого и способствующих микробному обсеменению тонкой кишки. Приведены механизмы рефлекторного возбуждения рвотного центра, сделан акцент на растяжении стенок главного панкреатического протока (характерно для обструктивного панкреатита) и общего желчного протока (наблюдается при желчнокаменной болезни на фоне билиарного хронического панкреатита). Объяснены механизмы формирования интоксикации, головной боли и тошноты. Проведен анализ механизмов развития симптомов дуоденальной гипертензии с развитием явлений психосоматической астенизации, снижения умственной продуктивности и физической работоспособности. Рассмотрены нюансы фармакотерапевтической и хирургической коррекции ХДГ. Приведено собственное клиническое наблюдение, иллюстрирующее случай ХДГ на фоне желчнокаменной болезни и постхолецистэктомического синдрома. Изложены факты, обосновывающие назначение ферментов поджелудочной железы, ингибиторов протонной помпы, препаратов висмута и желчных кислот для коррекции симптомов ХДГThe article provides a literature review of a highly prevalent syndrome — chronic duodenal hypertension (CDH), a complex of symptom of organic (mechanical) or functional nature, characterized by difficulty in promoting (passage) of the food chyme along the duodenum, delaying its evacuation to the lower parts of the small intestine. The authors provided CDH classification and paid much attention to the functional and organic genesis of this pathology (the latter is called chronic duodenal obstruction, CDN). Presented are modern views on the etiology and pathogenesis of CDH. The features of the formation of CDN in postcholecystectomy syndrome are considered. The role of biliary and pancreatic insufficiency, which reduce the bactericidal activity of duodenal contents and contribute to microbial contamination of the small intestine, is emphasized. The mechanisms of reflex excitation of the vomiting center are listed, the emphasis is on the extension of the walls of the main pancreatic duct (typical for obstructive pancreatitis) and the common bile duct (for cholecystitis and biliary chronic pancreatitis). The mechanisms of the formation of intoxication, headache, and nausea are explained. The analysis has been conducted for the mechanisms of development of various symptoms of duodenal hypertension with phenomena of psychosomatic asthenization, a decrease in mental productivity and physical performance. The nuances of pharmacotherapeutic and surgical correction of CDH are considered. Own clinical observation illustrating the CDH case against the background of gallstone disease and postcholecystectomy syndrome has been presented. The facts have been elucidated that justify administration of pancreatic enzymes, proton pump inhibitors, bismuth preparations and bile acids to correct the symptoms of CDH
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергриц Н. Б., Бородий К. Н.
Заглавие : «Лебединая» симфония глухого Бетховена
Параллельн. заглавия :Deaf Beethoven’s «swan song»
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 5. - С. 89-93 (Шифр СУ10/2020/5)
MeSH-главная: ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
ВСКРЫТИЕ -- AUTOPSY
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
БОЛЕЗНЬ ПРОВОЦИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- PRECIPITATING FACTORS
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Аннотация: Споры вокруг болезней великого немецкого композитора Людвига ван Бетховена не утихают до настоящего времени. Биографы композитора были больше сосредоточены на проблемах, связанных с нарушением его слуха, чем на жалобах о часто беспокоящих болях в животе. При анализе истории болезни Бетховена обращает внимание симптоматика кишечного заболевания в виде рецидивирующих болей (колик) и поносов, сопровождающихся ухудшением общего состояния. Указанные симптомы отмечались уже в 24‑летнем возрасте. Один из врачей обозначил кишечное заболевание композитора как геморрагический колит. В 1812 — 1820 гг. к этой клинической картине добавились анорексия и признаки дегидратации. Абдоминальные боли приобрели коликообразный, мучительный характер, спасаясь от которых композитор начал злоупотреблять алкоголем. В 1821 г. у Бетховена были отмечены желтуха, боли в животе и рвота, которые повторялись через несколько месяцев. В 28 лет у композитора начала развиваться глухота, сопровождавшаяся звоном в ушах. В возрасте 44 лет он полностью потерял слух. Травмированный морально, он упорно продолжал пить. В 1822 г. у него появились сильные головные боли, нарастали проблемы с органами пищеварения. В 1825 г. у Бетховена вновь диагностировали желтуху, которая сопровождалась психическими расстройствами, пиодермией, носовыми кровотечениями и повторным кровохарканьем. В 1826 г. Бетховен на фоне переохлаждения тяжело заболел воспалением легких, появилась желтуха с гепатомегалией, отекали нижние конечности, увеличился из‑за асцита живот. Бетховен перенес несколько пункций брюшной полости без должного эффекта. Его тело покрылось язвами и струпьями, симптомы продолжали нарастать. Более 3 мес организм Бетховена боролся со смертью, но 26 марта 1827 г. композитора не стало. Тело Бетховена трижды подвергли аутопсии. При посмертном вскрытии сообщалось о макроузелковом циррозе печени, портальной гипертензии и спленомегалии (размеры селезенки превышали норму в 3 раза), желчнокаменной болезни и хроническом панкреатите. Врач, занимавшийся вскрытием, описал его поджелудочную железу, как «усохшую и волокнистую» с очень тонким и суженным выводным протоком. Оригинальный отчет о посмертной аутопсии Бетховена, написанный по‑латыни, был найден только в 1970 г. в Венском патологоанатомическом музееIllnesses of the great German composer Ludwig van Beethoven are still being the subject of discussions. The composer’s biographers focused more on the problems related to his hearing disorders than on complaints of disturbing abdominal pain. While analyzing the history of Beethoven’s illness, the symptoms of intestinal disease, such as recurring pain (colic) and diarrhea, accompanied by a worsening of the general condition, attract attention. These symptoms were noted when he was 24. One of the doctors designated the composer’s intestinal disease as hemorrhagic colitis. In 1812 — 1820, anorexia, signs of dehydration accompanied this clinical picture. Abdominal pain became colicky, painful — the composer started abusing alcohol to escape from this pain. In 1821, Beethoven had jaundice, abdominal pain, and vomiting, which recurred after a few months. At the age of 28, deafness started to develop, accompanied by ringing in the ears; at the age of 44, he completely lost his hearing. Mentally exhausted, he kept on drinking. In 1822, severe headaches, problems with the digestive organs appeared. In 1825, Beethoven was re‑diagnosed with jaundice, which was accompanied by mental disorders, pyoderma, nosebleeds, and repeated hemoptysis. In 1826, Beethoven got pneumonia because of supercooling; jaundice with hepatomegaly appeared, the legs swelled, and his stomach increased due to ascites. Beethoven went through several punctures from the abdominal cavity without any effect. His body was covered with ulcers and scabs, the symptoms only continued to grow. Beethoven’s body struggled with death for more than three months, but on March 26, 1827, the composer passed away. Beethoven’s body was repeatedly autopsied. Post‑mortem autopsy reported macronodular liver cirrhosis, portal hypertension and splenomegaly (spleen’s size was 3 time s bigger than norm), gallstone disease, and chronic pancreatitis. An autopsy doctor described his pancreas as «shrunken and fibrous», with a very thin and narrowed exocrine duct. The original Beethoven post-mortem autopsy report, written in Latin, was found at the Vienna Pathologic-Anatomical Museum in 1970
Найти похожие

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2020г.,N 4
Интересные статьи :
Ткач С. М. Эффективность и безопасность трансплантации фекальной микробиоты у больных с легким/среднетяжелым неспецифическим язвенным колитом/ С. М. Ткач, А. Э. Дорофеев, Ю. Г. Кузенко (стр.5-12)
Скрипник І. М. Вплив Bifidobacterium infantis 35624 на клінічний перебіг синдрому подразненого кишечника залежно від фенотипу: результати локального неінтервенційного проспективного епідеміологічного дослідження "СПК-онтроль"/ І. М. Скрипник [та ін.] (стр.13-21)
Ткач С. М. Эффективность рифаксимина в лечении абдоминальной боли при синдроме раздраженного кишечника/ C. М. Ткач, А. Э. Дорофеев, Н. М. Мирзабаева (стр.22-28)
Хухліна О. С. Оптимізація лікування неалкогольного стеатогепатиту у хворих з ожирінням за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень: корекція дисліпідемії та інсулінорезистентності/ О. С. Хухліна, О. Є. Гринюк, А. А. Антонів (стр.29-36)
Бондаренко О. А. Особенности ведения больных с НПВП-индуцированной гастропатией: от понимания механизмов развития к стратегии профилактики и лечения. Риски кратковременного применения нестероидных противовоспалительных препаратов Часть I/ О. А. Бондаренко [та ін.] (стр.39-50)
Губергриц Н. Б. Кишечная микробиота при функциональных заболеваниях кишечника и целиакии/ Н. Б. Губергриц [та ін.] (стр.51-64)
Фадєєнко Г. Д. Тропізм COVID-19 до органів травлення. Особливості ураження та підходи до лікування/ Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова (стр.65-72)
Шагінян В. Р. Паразитарна інвазія Blastocystis spp.: роль у соматичній патології людини/ В. Р. Шагінян [та ін.] (стр.73-79)
Фадеенко Г. Д. Эндотоксин и метаболически ассоциированная патология/ Г. Д. Фадеенко, А. Е. Гриднев, С. В. Гриднева (стр.80-89)
Пам’яті Оксани Миколаївни Ганич (стр.90-91)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергриц Н. Б., Беляева Н. В., Клочков А. Е., Фоменко П. Г., Рахметова В. С., Цыс А. В., Воронин К. А.
Заглавие : Кишечная микробиота при функциональных заболеваниях кишечника и целиакии
Параллельн. заглавия :Intestinal microbiota at functional intestinal disorders and celiac disease
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 4. - С. 51-64 (Шифр СУ10/2020/4)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Рифаксимин-- прием-- тер прим
MeSH-главная: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Аннотация: На протяжении последних десятилетий опубликовано большое количество исследований, подтвердивших роль кишечной микробиоты в патогенезе функциональных заболеваний кишечника. Рассмотрены основные механизмы, посредством которых микроорганизмы, колонизирующие пищеварительный тракт, оказывают благотворное влияние на организм человека. Приведены данные экспериментальных исследований, подтвердившие способность разных бактерий провоцировать развитие синдрома избыточного бактериального роста, синдрома раздраженного кишечника и функционального запора. Рассмотрены доказательные данные, подтверждающие роль микробиоты кишечника в прогрессировании целиакии. Проанализирована эффективность разных способов восстановления эубиоза кишечника: посредством применения невсасывающихся антибиотиков (рифаксимина), пробиотиков, трансплантации фекальной микробиоты. Представлены данные о целесообразности применения рифаксимина при синдроме раздраженного кишечника. Приведены доказательные данные, подтверждающие наличие у рифаксимина, помимо бактерицидных и бактериостатических свойств, присущих многим антибиотикам, эубиотической активности. Рассмотрены результаты метаанализов, изучавших эффективность разных пробиотиков в лечении функционального запора. Подчеркнута неоднозначность доказательной базы в отношении проведения трансплантации фекальной микробиоты для нивелирования рефрактерного синдрома раздраженного кишечника. Доказана целесообразность включения эубиотиков в схемы лечения функциональных заболеваний кишечника. Необходимо провести исследования для определения перспектив лечения дисбиоза кишечника при функциональных заболеваниях пищеварительного тракта при помощи пробиотиковOver the past decades, a large number of studies have been published to confirm the role of intestinal microbiota in the pathogenesis of functional intestinal disorders. The authors presented a review of the main mechanisms through which various microorganisms that colonize the digestive tract, have a beneficial effect on the human body. The results of experimental studies, that confirmed the ability of various bacteria to provoke the development of bacterial overgrowth syndrome, irritable bowel syndrome, functional constipation, have been presented. The data providing evidence of the intestinal microbiota role in the progression of celiac disease have been considered. The efficacy of various methods of restoration of intestinal eubiosis by non‑absorbable antibiotics (rifaximin), probiotics, fecal microbiota transplantation is analyzed. The data have been presented that confirm the expediency of rifaximin use in irritable bowel syndrome. In addition to the traditional bactericidal and bacteriostatic properties of many antibiotics, there is an evidence of additional eubiotic activity in rifaximin. The results of meta‑analyses studying the efficacy of various probiotics in the treatment of functional constipation are considered. The ambiguity of the evidence base with respect to the fecal microbiota transplantation for treatment of refractory irritable bowel syndrome is underlined. The expediency of inclusion of eubiotics in treatment of functional intestinal diseases is proved. Further research is needed to determine the prospects of treatment of intestinal dysbiosis in functional intestinal disorders with probiotics
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)