Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Губергріц, Н. Б.$<.>)

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2021г.,N 5/6
Интересные статьи :
Фадєєнко Г. Д. Вплив ендотоксемії на розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки/ Г. Д. Фадєєнко [та ін.] (стр.5-11)
Ткач С. М. Ерадикація надмірного бактеріального росту як метод лікування функціональної диспепсії/ С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв (стр.12-20)
Носко Н. О. Поліморфізми 677C T і 1298A C гена MTHFR та рівень гомоцистеїну у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки як складова онтологічної моделі/ Н. О. Носко, О. М. Рудь (стр.21-29)
Диня Ю. З. Клініко-патогенетичні особливості ураження кишечника у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу/ Ю. З. Диня (стр.30-36)
Грабовська О. І. Особливості функціональної активності імунної системи, вуглеводний і ліпідний обмін у дітей із біліарною дисфункцією на тлі надмірної маси тіла та ожиріння/ О. І. Грабовська, О. М. Татарчук, Н. Ю. Завгородня (стр.37-45)
Рождественська А. О. Якість життя як індикатор впливу супутньої гіпертонічної хвороби на стан здоров’я пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки/ А. О. Рождественська (стр.46-54)
Швець О. В. Клінічне ведення дорослих пацієнтів із патологічними результатами печінкових біохімічних тестів/ О. В. Швець (стр.55-63)
Антоненко А. В. Вплив генетичного поліморфізму на розвиток гепатоцелюлярної карциноми у пацієнтів з жировою хворобою печінки, асоційованою з метаболічним синдромом. Огляд літератури/ А. В. Антоненко, Т. В. Берегова (стр.64-69)
Губергріц Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Гіппократа та Галена до Маймоніда/ Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська (стр.70-76)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергріц Н. Б., Бєляєва Н. В., Ліневська К. Ю.
Заглавие : Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Гіппократа та Галена до Маймоніда
Параллельн. заглавия :Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Hippocrates and Galen to Maimonides
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 70-76 (Шифр СУ10/2021/5/6)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
ПИЩЕВАРЕНИЕ -- DIGESTION
ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ЯДЫ -- POISONS
МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): гаруспики
Аннотация: Протягом більше ніж тисячі років Гіппократ і Гален були альфою та омегою медичних знань. Незважаючи на значущість їхнього внеску в клінічну і теоретичну медицину, їм не вистачало справжнього розуміння анатомії та фізіології. Гіппократ запропонував доктрину «тканинних рідин», або гуморальної патології, детально описану в його книзі «Природа людини». Галена вважають «спадкоємцем» Гіппократа. Його було визнано одним з найвпливовіших лікарів усіх часів. Кількість його праць була величезною — понад сто книг, які мали широке поширення. Однією з головних заповідей Галена було правило гармонії: всі системи організму збалансовані, а захворювання є результатом порушення цього балансу. Однак деякі його уявлення були помилковимиАристотель розглядав підшлункову залозу, завдяки її розташуванню у черевній порожнині, як орган, основним завданням якого був захист прилеглих судин. В епоху, коли невідомі хвороби спричиняли хаос, концепція відомих причин захворювань призвела до захоплення вивченням харчових отрут та їхніх антидотів серед аристократів, які відчували себе особливо уразливими до погроз такого роду. Згідно з легендою, одним з найвідоміших знавців отрут був Мітридат VI. Педаній Діоскорид був греком, який служив у римській армії за часів імператора Нерона. Мандрівний спосіб життя став причиною того, що йому довелося вивчити велику кількість хвороб та лікарських препаратів. Його каталог лікарських трав і рослин став основою для вивчення та розуміння цілющих властивостей рослинПечінка у багатьох давніх культурах вважалася джерелом божественних пророцтв. Анатомія печінки була добре відома у стародавньому Вавилоні. Збереглася величезна кількість глиняних табличок і виробів, які свідчать про важливість «гепатоскопії» на Близькому Сході як форми пророкування. Ті, хто гадав по нутрощах тварин (наприклад, гаруспіки — божественні тлумачі майбутнього, які використовують печінку як інструмент пророкувань), можуть бути визнані як перші офіційні анатоми, оскільки від точних знань та інтерпретацій окремих компонентів печінки залежало розуміння майбутнього. Після перемоги ассирійського царя Саргона над силами Урарту і Зикірти у 718 р. до н. е. він хотів умиротворити богів, принісши в жертву тварин, при цьому він вивчав їхню печінку для пророкувань. Хоча уявлення про підшлункову залозу сягають давніх часів, про що свідчать коментарі гаруспіків і жерців, функції цього органа були невідомі аж до робіт данських фізіологів Франциска Сільвія та Реньє де Граафа. До їхніх досліджень панкреатичної секреції та з’ясування ролі підшлункової залози у травленні, описаної ван Гельмонтом і Альбрехтом фон Галлером, більшість вчених зосереджували увагу на анатомічному описі органа. Оскільки стародавні ассирійці та месопотамці вірили, що не печінка пророкує майбутнє, а підшлункова залоза, можливо, панкреатологія має набагато раніші витоки. Маймонід, єврейський ерудит і гуманіст, також мав вплив в інших галузях. Він відкрито засуджував астрологію та її спроби розрахувати час приходу Месії. У галузі медицини він приділяв увагу профілактиці, а також цікавився лікуванням захворювань шлунково‑кишкового тракту. До початку нашої ери уявлення про травлення, хвороби шлунково‑кишкового тракту та їхнє лікування були досить туманними. Попереду був довгий і складний шлях прогресу в цій цариніFor over a thousand years, Hippocrates and Galen have been the Alpha and Omega of medical knowledge. Despite the importance of their contributions to clinical and theoretical medicine, they lacked a true understanding of anatomy and physiology. Hippocrates is commonly associated with proposing the doctrine of «tissue fluids», or humoral pathology, and his book, «On the Nature of Man», promotes this point of view. Galen became inherited the knowledge of Hippocrates. Ultimately, he was recognized as one of the most influential physicians of all time. The number of his works was enormous: he wrote more than a hundred books, which were widely distributed. One of Galen’s main commandments was the rule of harmony: all body systems are balanced; disease is a result of an imbalance. As one might expect, some of his ideas, however, were erroneous. Aristotle considered the pancreas, due to its location in the abdominal cavity, as an organ which only task was to protect the adjacent vessels. In an era when unknown diseases wreaked havoc, the concept of known causes of diseases led to the fascination with the study of food poisons and their antidotes. This was common among aristocracy who felt particularly vulnerable to this kind of threats. According to legend, one of the most famous connoisseurs of poisons was Mithridates VI. Pedanius Dioscorides was a Greek who served in the Roman army during the reign of the emperor Nero. The wandering nature of life led him to study a large number of diseases and medicines. The catalogue of his medicinal herbs and plants became the basis for the study and understanding of the medicinal properties of plants. Liver was considered the source of divine prophecy in many ancient cultures. The anatomy of liver was well known in ancient Babylon: a huge number of clay tablets and objects were left, which testify to the importance of «hepatoscopy» in the Middle East as a form of prediction. Those who used the insides of animals for divination (e.g., haruspices — divine interpreters of the future, using the liver as a prediction tool), could be considered the first official anatomists, since the understanding of the future depended on accurate knowledge and interpretation of certain liver components. After the victory of the Assyrian king Sargon over the forces of Urartu and Zikirti in 718 BC, Sargon wanted to appease the gods by sacrificing animals; in doing so, he studied their livers for predictions. Although the concept of pancreas is rooted in ancient times, as evidenced by the comments of haruspices and priests, knowledge of the organ functions eluded humanity until the works by Danish physiologists Francis Sylvius and Regnier de Graaf. Prior to their studies of pancreatic secretion and the elucidation of the role of pancreas in digestion, described by van Helmont and Albrecht von Haller, most researchers focused on the anatomical description of the organ. If the ancient Assyrians and Mesopotamians did not believe that liver predicts the future, but believed that it was pancreas that did it, then pancreatology may have earlier origins. Maimonides, a Jewish scholar and humanist, was also influential in other fields: he condemned astrology and its attempts to calculate the time of the Messiah’s coming. In the field of medicine, he paid attention to prevention, and was interested in the treatment of diseases of the gastrointestinal tract By the beginning of our era, ideas about digestion, diseases of the digestive tract and their treatment remained very vague. There was a long and difficult way ahead in this area
Найти похожие

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2021г.,N 3
Интересные статьи :
Фадєєнко Г. Д. Взаємозв’язок між кишковою мікробіотою та системним запаленням у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки/ Г. Д. Фадєєнко [та ін.] (стр.5-12)
Шевченко Н. С. Стан йодозабезпечення у дітей з хронічним гастродуоденітом/ Н. С. Шевченко [та ін.] (стр.13-17)
Фадєєнко Г. Д. Ефективність та безпечність застосування засобу «Гепато-комплекс амінокислот» у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Результати відкритого непорівняльного неконтрольованого клінічного дослідження/ Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова (стр.18-25)
Хухліна О. С. Інтенсивність фіброзування паренхіми печінки у хворих на алкогольний і неалкогольний стеатогепатит залежно від наявності синдрому перевантаження залізом/ О. С. Хухліна [та ін.] (стр.26-35)
Звягінцева Т. Д. Медикаментозно-індукований езофагіт: патогенетичні механізми розвитку та сучасні підходи до лікування/ Т. Д. Звягінцева, А. І. Чернобай (стр.36-42)
Чернявський В. В. Корекція функціонального стану печінки при її хронічних захворюваннях/ В. В. Чернявський, А. В. Неверовський (стр.43-48)
Фадєєнко Г. Д. Перспективи застосування трансплантації фекальної мікробіоти при метаболічно-асоційованій патології. Огляд літератури/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв (стр.49-57)
Соломенцева Т. А. Місце пробіотиків у лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки. Огляд літератури/ Т. А. Соломенцева (стр.58-64)
Журавльова Л. В. Сучасні аспекти лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Огляд літератури/ Л. В. Журавльова, О. С. Келеберда (стр.65-76)
Ткач С. М. Роль кишкового мікробіому та кишкового бар’єра при захворюваннях печінки. Огляд літератури/ С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Т. Л. Чеверда (стр.77-86)
Губергріц Н. Б. Ураження жовчних шляхів вірусом SARS-CoV-2/ Н. Б. Губергріц, К. Ю. Ліневська (стр.87-92)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Губергріц Н. Б., Ліневська К. Ю.
Заглавие : Ураження жовчних шляхів вірусом SARS-CoV-2
Параллельн. заглавия :SARS-CoV-2-related injury of biliary tract
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 87-92 (Шифр СУ10/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC
Аннотация: Коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому‑2 (SARS‑CoV‑2), який спричиняє коронавірусну хворобу‑2019 (COVID‑19), уражає низку органів і систем. Вивчено шляхи проникнення вірусу в тканини. У 15 — 53 % випадків уражується печінка. Дані щодо секвенування RNA‑seq у базі даних «Атласу білка людини» підтверджують експресію рецептора ангіотензинперетворювального ферменту‑2 (АПФ‑2) у печінці та епітелії жовчних проток і жовчного міхура. При цьому висока частота експресії рецептора АПФ‑2 спостерігається лише в холангіоцитах, але не в гепатоцитах, клітинах Купфера або ендотеліальних клітинах. Кількість рецептора АПФ‑2 у клітинах жовчних проток значно більша, ніж у гепатоцитах, і порівнянна з такою в альвеолярних клітинах 2‑го типу в легенях, що робить жовчні шляхи потенційною мішенню для вірусу. Зв’язування SARS‑CoV‑2 з епітеліальними клітинами жовчного міхура може призвести до запалення слизової оболонки. У систематичному огляді описано утворення жовчних тромбів у невеликих жовчних протоках. Виявлено наявність COVID‑19 у стінці жовчного міхура (qrt‑RCR). При цьому розвивається клініка гострого холециститу, а радіологічно виявляють потовщення стінки жовчного міхура і перивезикулярну рідину. Описано розвиток гострого гангренозного холециститу як пізнього ускладнення інфекції COVID‑19. Гістологічно у стінці жовчного міхура виявляють запальні інфільтрати, які дифузно уражають артерії середнього діаметра з облітерацією їхнього просвіту, ішемією стінки міхура. Має місце периневральне запалення. Ці особливості вказують на васкуліт із тромбозом. Таким чином, незважаючи на теоретичні відомості про ураження жовчних шляхів вірусом COVID‑19, клінічно цей аспект інфекції не вивчений, а опубліковані роботи зводяться до опису окремих клінічних спостережень. На наш погляд, необхідно провести глибше і триваліше дослідження патології біліарного тракту при інфекції COVID‑19 для обґрунтування лікування урсодезоксихолевою кислотоюSevere Acute Respiratory Syndrome Coronavirus‑2 (SARS‑CoV‑2), which causes coronavirus disease‑2019 (COVID‑19), affects several organs and systems. The ways of the virus penetration into tissues have been studied. Liver is affected in 15 — 53 % of cases. Data on the RNA‑seq sequencing in the Human Protein Atlas database confirm the expression of ACE2 (angiotensin 2 converting enzyme receptor) in the liver and epithelium of the bile ducts and gallbladder. At the same time, a high frequency of ACE2 expression is observed only in cholangiocytes, but not in hepatocytes, Kupffer cells or endothelial cells. The amount of ACE2 in bile duct cells is significantly higher than in hepatocytes, and is comparable to the level in type 2 alveolar cells in the lungs, which makes the biliary tract a potential target for the virus. Binding of SARS‑CoV‑2 to gallbladder epithelial cells can lead to mucosal inflammation. A systematic review describes the formation of bile clots in small bile ducts. Presence of COVID‑19 in the wall of the gallbladder (qrt‑RCR) has been revealed. With this, acute cholecystitis develops clinically, and radiological investigations show thickening of the gallbladder wall, biliary sludge and perivesicular fluid. Onset of acute gangrenous cholecystitis as a late complication of COVID‑19 infection is described. Histologically, inflammatory infiltrates are found in the gallbladder wall, which diffusely affect medium‑sized arteries with obliteration of their lumen, ischemia of the bladder wall; the perineural inflammation take place. These features indicate vasculitis with thrombosis. Thus, despite the theoretical information about the biliary tract injury by the COVID‑19 virus, this aspect of the infection has not been clinically studied, and the published papers are limited to the description of single clinical cases. In our opinion, a deeper and long‑term study of the biliary tract pathology in COVID‑19 infection is needed to provide rationale for the treatment with ursodeoxycholic acid
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)