Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Гуда, Б. Б.$<.>)
Общее количество найденных документов : 46
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-46 
1.


   
    Токсичность онкогенов в карциномах щитовидной железы и других типах опухолей / В. М. Пушкарев [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 1. - С. 68-78


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (генетика, патофизиология, этиология)
ОНКОГЕНЫ -- ONCOGENES
ТОКСИЧНОСТИ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS
Аннотация: Большинство исследователей установили, что сигнальный путь Ras/Raf/MEK/ERK способствует пролиферации и злокачественной трансформации путем стимуляции клеточного роста и деления, а также подавлению апоптоза. Сигнальный каскад PI3K/PDK/Akt участвует в регуляции синтеза белков и снабжении клетки энергией. Кроме того, этот каскад подавляет апоптоз, способствует выживанию раковых клеток и является активным во многих типах опухолей. Однако гиперактивность этих каскадов в опухолевых тканях может привести к сенесценции, вызванной онкогенами (OIS), а также к задержке роста и апоптозу. Этот феномен назвали «токсичностью онкогенов». В обзоре обсуждаются значение и механизмы онкогенной токсичности в опухолях щитовидной железы и других видах рака
Доп.точки доступа:
Пушкарев, В. М.
Гуда, Б. Б.
Пушкарев, В. В.
Тронько, Н. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Гуда, Б. Б.
    Можливості радикального лікування папілярних карцином щитоподібної залози методом мініінвазівної хірургії [Текст] / Б. Б. Гуда, А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко // Шпит. хірургія. - 2019. - N 2. - С. 22-27


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Аннотация: Запропонований спосіб міні-доступу при хірургічному втручанні на щитоподібній залозі за її пухлинної патології є менш травматичним, більш радикальним та абластичним порівняно з традиційним. Частота післяопераційних ускладень не відрізнялася від такої при операціях із використанням звичайного доступу, водночас у жодному випадку не спостерігали у післяопераційному періоді випадків кровотечі.
Предложенный способ мини-доступа при хирургическом вмешательстве на щитовидной железе при ее узловой патологии является менее травматичным, более радикальным и абластичным по сравнению с традиционным. Частота послеоперационных осложнений не отличалась от таковой при операциях с использованием обычного доступа, однако не наблюдалось ни одного случая кровотечения в послеоперационном периоде.
Доп.точки доступа:
Коваленко, А. Є.
Таращенко, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Активність протеїнкінази В та позаклітинної сигнал-регульованої кінази-1/2 в пухлинах щитоподібної залози, нормалізована щодо експресії протеїнкіназ в тканині [Текст] / Б.Б Гуда [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. - 2017. - N 3. - С. 38-42. - Библиогр.: с.42


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES
МАП-КИНАЗЫ, ВНЕКЛЕТОЧНЫМИ СИГНАЛАМИ РЕГУЛИРУЕМЫЕ -- EXTRACELLULAR SIGNAL-REGULATED MAP KINASES
Аннотация: Вивчали активацію ефекторної кінази мітогенного каскаду — позаклітинної сигнал-регульованої кінази-1/2 (ERK1/2) та головної ефекторної протеїнкінази фофатидилінозитол-3-кіназного каскаду (РІ3К) – протеїнкінази Акt в нормальних тканинах, доброякісних та злоякісних пухлинах щитоподібної залози людини. Активність ERK, нормалізована щодо загального вмісту протеїнкінази в тканині, була нижче в пухлинах, порівняно з нормальною тканиною, що може свідчити про відсутність кореляції з проліферативними процесами в пухлинній тканині щитоподібної залози. Сумарна активність всіх трьох ізоформ Акt1/2/3 також була пригнічена в пухлинах, порівняно з нормальною тканиною. Можливо, одержані результати пов’язані з явищем так званої онкогенної токсичності. Обговорюються можливі механізми пригнічення активності мітогенного сигнального каскаду та сигнального каскаду РІ3К/Акt в пухлинах ЩЗ
Доп.точки доступа:
Гуда, Б. Б.
Пушкарьов, В. М.
Коваленко, А. С.
Пушкарьов, В. В.
Таращенко, Ю. М.
Ковзун, О. І.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Експресія мРНК RET/РТС1/3 BRAF у пухлинах щитоподібної залози людини [Текст] / Б.Б Гуда [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. - 2017. - N 2. - С. 31-37. - Библиогр.: с.36-37


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (генетика)
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ТРАНСЛОКАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- TRANSLOCATION, GENETIC
Аннотация: Вивчали хромосомні транслокації гена рецепторної тирозинкінази RET/PTC1, RET/PTC3, мутації гена протеїнкінази BRAF (BRAFV600E) та експресію BRAFwt у тканині багатовузлового зобу, фолікулярних та папілярних карциномах щитоподібної залози (ЩЗ) людини. З 29 зразків пухлинної тканин, що вивчались, посилення експресії, мутації та перебудови генів виявлені у 11 випадках. У більш агресивних, інвазивних пухлинах інтенсивність експресії RET/PTC1 та RET/PTC3 була вищою ніж у інкапсульованих пухлинах. В одному зразку пухлини папілярної карциноми знайдена подвійна перебудова гена RET — RET/PTC1 та RET/PTC3. Підвищена експресія протеїнкінази BRAF (BRAFwt) спостерігалася у деяких зразках пухлинної тканини фолікулярної карциноми та багатовузлового зобу. Обговорюється значення сигнального каскаду МАРК в пухлинах ЩЗ
Доп.точки доступа:
Гуда, Б. Б.
Пушкарьов, В. М.
Журавель, О. В.
Коваленко, А. С.
Тарасенко, Ю. М.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Експресія PCNA як маркера проліферації у доброякісних та високодиференційованих злоякісних пухлинах щитоподібної залози людини (огляд літератури та власні дані) [Текст] / Б. Б. Гуда [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 4. - С. 68-72. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (кровь)
ПРОЛИФЕРИРУЮЩИХ КЛЕТОК ЯДЕРНЫЙ АНТИГЕН -- PROLIFERATING CELL NUCLEAR ANTIGEN (кровь)
ДНК РЕПЛИКАЦИЯ -- DNA REPLICATION
Аннотация: Визначення пролiферативного потенцiалу клiтин пухлини — важливе завдання для дiагностики раку щитоподібної залози (ЩЗ). Тому необхiдний пошук маркерів, які характеризують стан пролiферативних процесів. Ядерний антиген пролiферуючих клiтин (PCNA) — бiлок, необхiдний для органiзацiї компонентiв, що беруть участь у процесах реплiкацiї та репарацiї ДНК, є поряд із Кі-67 одним з основних маркерів пролiферативних процесів. Останні дослідження продемонстрували його здатність взаємодіяти з багатьма факторами, що беруть участь у кількох метаболічних шляхах, включаючи репарацію ДНК, транслезійний синтез ДНК, метилювання ДНК, ремоделювання хроматину і регуляцію клітинного циклу. В огляді наведені дані щодо його структури, функції, регуляції та участі у злоякісній трансформації клітин. Для визначення біомаркерів, корисних для діагностики раку ЩЗ та встановлення панелі маркерів щодо раннього виявлення метастатичних карцином ЩЗ, було проведено низку досліджень, які показали, що у метастатичних пухлинах рівень PCNA вище майже вдвічі, ніж у неметастатичних. Вiдзначено підвищену експресiю PCNA у карциномах ЩЗ порiвняно з аденомами. Найвищий рiвень експресiї PCNA спостерiгався при найбiльш агресивних типах раку ЩЗ — анапластичнiй та медулярнiй карциномах. У диференцiйованих пухлинах кiлькiсть антигена була дещо меншою, але помiтно зростала в iнвазивних варiантах цих пухлин. Експресія PCNA була посилена у B-RAF V600E-позитивних папілярних карциномах порівняно з B-RAF V600E-негативними. Аналіз виживання хворих, який пов’язували з рівнями маркерів PCNA та Ki-67, показав найкращий прогноз у пацієнтів із низькими значеннями PCNA. Гірші результати спостерігались у пацієнтів із середніми показниками PCNA, а найгірший прогноз характерний для пацієнтів з найвищими рівнями антигена. Обговорюються можливості пригнічення PCNA специфічними інгібіторами для терапії деяких видів раку
Доп.точки доступа:
Гуда, Б. Б.
Пушкарьов, В. В.
Ковзун, О. І.
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Карцинома прищитоподібної залози у складі полігландулярного первинного гіперпаратиреозу [Текст] / А. Є. Коваленко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 75-76. - Бібліогр.: с. 76


MeSH-главная:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (осложнения)
ЭНДОКРИННАЯ НЕОПЛАЗИЯ МНОЖЕСТВЕННАЯ ТИПА 1 -- MULTIPLE ENDOCRINE NEOPLASIA TYPE 1 (диагностика, осложнения)
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PARATHYROID NEOPLASMS (диагностика, осложнения)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагностика, осложнения)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Незважаючи на сучасні діагностичні можливості, раннє виявлення первинного гіперпаратиреозу залишається проблематичним, а тривале існування аденоматозних прищитоподібних залоз з гормональною активністю може призвести до малігнізації з погіршенням прогнозу захворювання. Однією з причин такої ситуації є те, що дана патологія не має специфічних клінічних проявів, а всі наявні клінічні симптоми свідчать про ураження серцево-судинної, кісткової систем, органів травлення тощо. Серед шляхів розв'язання вказаної ситуації - широке впровадження в практику визначення рівня кальцію крові як скринінгу щодо даних пацієнтів
Доп.точки доступа:
Коваленко, А. Є.
Таращенко, Ю. М.
Кваченюк, А. М.
Болгов, М. Ю.
Гуда, Б.Б.
Мельник, М.Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Результати хірургічного лікування хворих з диференційованим раком щитоподібної залози у хірургічній клініці впродовж 20 років [Текст] / Б. Б. Гуда [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 7. - С. 57-62. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Мета. Вивчити частоту диференційованих карцином щитоподібної залози з різними характеристиками та клінічні показники перебігу хвороби, базуючись на 20-річному досвіді роботи хірургічної клініки Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України
Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 5526 пацієнтів, оперованих з приводу диференційованого раку щитоподібної залози в 1995 - 2014 рр. Результати. Впродовж 20 років кількість хворих з папілярними карциномами, оперованих у хірургічній клініці, збільшувалась, серед них частка дітей та підлітків, чоловіків, а також хворих з більш агресивними пухлинами зменшувалась. Клінічні показники перебігу хвороби, тактика лікування і прогноз щодо таких пацієнтів суттєво покращилися. Поширеність, розмір, інвазійні та метастатичні характеристики фолікулярних карцином за 20 років спостереження суттєво не змінилися, але зросла частка хворих з більш тяжкими стадіями хвороби та хворих, які мали найнесприятливіший прогноз. Водночас смертність пацієнтів з фолікулярними карциномами значно знизилась завдяки оптимізації лікування. Висновки. Проведений аналіз засвідчив зменшення частоти потенційно радіоіндукованих папілярних карцином, що потребує певного перегляду та подальшого вдосконалення протоколів лікування хворих
Доп.точки доступа:
Гуда, Б. Б.
Коваленко, А. Є.
Болгов, М. Ю.
Остафійчук, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Гуда, Б. Б.
    Клініко-морфологічна характеристика папілярних карцином щитоподібної залози у пацієнтів, народжених до та після аварії на Чорнобильській АЕС [Текст] / Б. Б. Гуда, А. Є. Коваленко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 29-33. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
Аннотация: Мета. Вивчити частоту папілярних карцином щитоподібної залози з різними характеристиками в залежності від віку пацієнтів з урахуванням дати їх народження - до та після аварії на Чорнобильській АЕС. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 4956 пацієнтів, оперованих з приводу папілярної карциноми щитоподібної залози в 1995 - 2014 рр. Результати. Найчастіше пухлини розміром 21 - 40 мм, категорії N1ab і М1, з інвазією в капсулу пухлини, інтра- чи екстратиреоїдною інвазією спостерігали у пацієнтів у віці до 18 років у порівнянні з дорослими пацієнтами, незважаючи на дату їх народження. У дітей та підлітків, народжених після аварії, рідше, ніж у дітей та підлітків, народжених до аварії, реєстрували мультифокальні карциноми та карциноми категорії N1ab. Висновки. Папілярні карциноми у дітей та підлітків, які народилися до та після аварії на Чорнобильській АЕС, є агресивнішими за папілярні карциноми у дорослих пацієнтів, проте за своїми клінічними характеристиками вони не відрізняються між собою, за винятком меншої частоти мультифокальних карцином і карцином категорії N1ab
Доп.точки доступа:
Коваленко, А. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Післяопераційна кровотеча в тиреоїдній хірургії [Текст] / Ю. М. Таращенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 9. - С. 39-41. - Бібліогр.: с. 41


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия)
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE (профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Аннотация: Мета. Аналіз факторів ризику, причин виникнення кровотечі під час виконання операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) та розробка методів профілактики хірургічного гемостазу. Матеріали і методи. Проведено детальний аналіз щодо 89 пацієнтів, оперованих з приводу патології ЩЗ, у яких виникла післяопераційна кровотеча. Результати. Загальна частота виникнення кровотечі становила 0,49%: у жінок - 0,35%, у чоловіків - 1,21%. Середній вік пацієнтів - (42,3 ± 0,2) року. Частота виникнення кровотечі залежала від обсягу оперативного втручання. Після виконання тиреоїдектомії ризик виникнення кровотечі вищий - 50,56%, або в 1,6 разу, в порівнянні з органозберігаючими операціями - 30,33%. Висновки. Використання сучасних технологій гемостазу, медикаментозна корекція порушень фібрінолізу дають змогу мінімізувати ризик розвитку післяопераційних ускладнень та скоротити терміни лікування пацієнтів
Доп.точки доступа:
Таращенко, Ю. М.
Коваленко, А. Є.
Болгов, М. Ю.
Гуда, Б. Б.
Остафійчук, М. В.
Колюх, О. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Тривале комбіноване лікування злоякісних пухлин мозкового шару надниркових залоз [Текст] / А. Є. Коваленко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 79-80. - Бібліогр.: с. 80


MeSH-главная:
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, терапия, хирургия)
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, терапия, хирургия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Злоякісні пухлини мозкового шару надниркових залоз (НЗ) – феохромобластоми є досить рідкісною патологією, характеризуються складною діагностикою, достовірних морфологічних критеріїв їх злоякісності немає, а отже, немає і чітких протоколів лікування [1 – 6]. Феохромоцитоми і феохромобластоми в популяції зустрічаються з частотою, що не перевищує 1:200 000 на рік, а захворює не більше 1 людини на 2 млн. населення. До теперішнього часу стовідсоткова прижиттєва діагностика хромафінних пухлин НЗ неможлива. За зведеними даними літератури, у 30 – 70% пацієнтів діагноз «феохромоцитома» встановлюють посмертно. П’ятирічна виживаність становить 34 – 60%. Приблизно 10 – 15% феохромоцитом є злоякісними [2]. Імовірність злоякісності висока у разі значного збільшення екскреції дофаміну з сечею, розмірів пухлини понад 6 см і наявність ознак позанадниркового росту. Морфологічні критерії злоякісності катехоламінпродукуючих пухлин складні, а очевидність малігнізації може проявитися через кілька років після успішного хірургічного втручання. Єдиним абсолютним доказом злоякісності є метастазування в ті анатомічні області, в яких у нормі немає парагангліїв [3, 5]. Наводимо спостереження
Доп.точки доступа:
Коваленко, А. Є.
Кваченюк, А. М.
Болгов, М. Ю.
Таращенко, Ю. М.
Зінич, П. П.
Омельчук, О. В.
Гуда, Б. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-46 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)