Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Гуда, Б. Б.$<.>)

Общее количество найденных документов : 46
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пушкарев В. М., Гуда Б. Б., Пушкарев В. В., Тронько Н. Д.
Заглавие : Токсичность онкогенов в карциномах щитовидной железы и других типах опухолей
Место публикации : Цитология и генетика. - К., 2018. - Том 52, N 1. - С. 68-78 (Шифр ЦУ1/2018/52/1)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ОНКОГЕНЫ -- ONCOGENES
ТОКСИЧНОСТИ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS
Аннотация: Большинство исследователей установили, что сигнальный путь Ras/Raf/MEK/ERK способствует пролиферации и злокачественной трансформации путем стимуляции клеточного роста и деления, а также подавлению апоптоза. Сигнальный каскад PI3K/PDK/Akt участвует в регуляции синтеза белков и снабжении клетки энергией. Кроме того, этот каскад подавляет апоптоз, способствует выживанию раковых клеток и является активным во многих типах опухолей. Однако гиперактивность этих каскадов в опухолевых тканях может привести к сенесценции, вызванной онкогенами (OIS), а также к задержке роста и апоптозу. Этот феномен назвали «токсичностью онкогенов». В обзоре обсуждаются значение и механизмы онкогенной токсичности в опухолях щитовидной железы и других видах рака
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуда Б. Б., Коваленко А. Є., Таращенко Ю. М.
Заглавие : Можливості радикального лікування папілярних карцином щитоподібної залози методом мініінвазівної хірургії
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2019. - N 2. - С. 22-27 (Шифр ШУ1/2019/2)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Запропонований спосіб міні-доступу при хірургічному втручанні на щитоподібній залозі за її пухлинної патології є менш травматичним, більш радикальним та абластичним порівняно з традиційним. Частота післяопераційних ускладень не відрізнялася від такої при операціях із використанням звичайного доступу, водночас у жодному випадку не спостерігали у післяопераційному періоді випадків кровотечі.Предложенный способ мини-доступа при хирургическом вмешательстве на щитовидной железе при ее узловой патологии является менее травматичным, более радикальным и абластичным по сравнению с традиционным. Частота послеоперационных осложнений не отличалась от таковой при операциях с использованием обычного доступа, однако не наблюдалось ни одного случая кровотечения в послеоперационном периоде.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуда Б. Б., Пушкарьов В. М., Коваленко А. С., Пушкарьов В. В. , Таращенко Ю. М. , Ковзун О. І. , Тронько М. Д.
Заглавие : Активність протеїнкінази В та позаклітинної сигнал-регульованої кінази-1/2 в пухлинах щитоподібної залози, нормалізована щодо експресії протеїнкіназ в тканині
Место публикации : Проблеми ендокринної патології. - 2017. - N 3. - С. 38-42 (Шифр ПУ17/2017/3)
Примечания : Библиогр.: с.42
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- PROTEIN KINASES
МАП-КИНАЗЫ, ВНЕКЛЕТОЧНЫМИ СИГНАЛАМИ РЕГУЛИРУЕМЫЕ -- EXTRACELLULAR SIGNAL-REGULATED MAP KINASES
Аннотация: Вивчали активацію ефекторної кінази мітогенного каскаду — позаклітинної сигнал-регульованої кінази-1/2 (ERK1/2) та головної ефекторної протеїнкінази фофатидилінозитол-3-кіназного каскаду (РІ3К) – протеїнкінази Акt в нормальних тканинах, доброякісних та злоякісних пухлинах щитоподібної залози людини. Активність ERK, нормалізована щодо загального вмісту протеїнкінази в тканині, була нижче в пухлинах, порівняно з нормальною тканиною, що може свідчити про відсутність кореляції з проліферативними процесами в пухлинній тканині щитоподібної залози. Сумарна активність всіх трьох ізоформ Акt1/2/3 також була пригнічена в пухлинах, порівняно з нормальною тканиною. Можливо, одержані результати пов’язані з явищем так званої онкогенної токсичності. Обговорюються можливі механізми пригнічення активності мітогенного сигнального каскаду та сигнального каскаду РІ3К/Акt в пухлинах ЩЗ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуда Б. Б., Пушкарьов В. М., Журавель О. В., Коваленко А. С. , Тарасенко Ю. М. , Тронько М. Д.
Заглавие : Експресія мРНК RET/РТС1/3 BRAF у пухлинах щитоподібної залози людини
Место публикации : Проблеми ендокринної патології. - 2017. - N 2. - С. 31-37 (Шифр ПУ17/2017/2)
Примечания : Библиогр.: с.36-37
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ТРАНСЛОКАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКАЯ -- TRANSLOCATION, GENETIC
Аннотация: Вивчали хромосомні транслокації гена рецепторної тирозинкінази RET/PTC1, RET/PTC3, мутації гена протеїнкінази BRAF (BRAFV600E) та експресію BRAFwt у тканині багатовузлового зобу, фолікулярних та папілярних карциномах щитоподібної залози (ЩЗ) людини. З 29 зразків пухлинної тканин, що вивчались, посилення експресії, мутації та перебудови генів виявлені у 11 випадках. У більш агресивних, інвазивних пухлинах інтенсивність експресії RET/PTC1 та RET/PTC3 була вищою ніж у інкапсульованих пухлинах. В одному зразку пухлини папілярної карциноми знайдена подвійна перебудова гена RET — RET/PTC1 та RET/PTC3. Підвищена експресія протеїнкінази BRAF (BRAFwt) спостерігалася у деяких зразках пухлинної тканини фолікулярної карциноми та багатовузлового зобу. Обговорюється значення сигнального каскаду МАРК в пухлинах ЩЗ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуда Б. Б., Пушкарьов В. В., Ковзун О. І., Пушкарьов В. М., Тронько М. Д.
Заглавие : Експресія PCNA як маркера проліферації у доброякісних та високодиференційованих злоякісних пухлинах щитоподібної залози людини (огляд літератури та власні дані)
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 4. - С. 68-72 (Шифр МУ65/2019/15/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ПРОЛИФЕРИРУЮЩИХ КЛЕТОК ЯДЕРНЫЙ АНТИГЕН -- PROLIFERATING CELL NUCLEAR ANTIGEN
ДНК РЕПЛИКАЦИЯ -- DNA REPLICATION
Аннотация: Визначення пролiферативного потенцiалу клiтин пухлини — важливе завдання для дiагностики раку щитоподібної залози (ЩЗ). Тому необхiдний пошук маркерів, які характеризують стан пролiферативних процесів. Ядерний антиген пролiферуючих клiтин (PCNA) — бiлок, необхiдний для органiзацiї компонентiв, що беруть участь у процесах реплiкацiї та репарацiї ДНК, є поряд із Кі-67 одним з основних маркерів пролiферативних процесів. Останні дослідження продемонстрували його здатність взаємодіяти з багатьма факторами, що беруть участь у кількох метаболічних шляхах, включаючи репарацію ДНК, транслезійний синтез ДНК, метилювання ДНК, ремоделювання хроматину і регуляцію клітинного циклу. В огляді наведені дані щодо його структури, функції, регуляції та участі у злоякісній трансформації клітин. Для визначення біомаркерів, корисних для діагностики раку ЩЗ та встановлення панелі маркерів щодо раннього виявлення метастатичних карцином ЩЗ, було проведено низку досліджень, які показали, що у метастатичних пухлинах рівень PCNA вище майже вдвічі, ніж у неметастатичних. Вiдзначено підвищену експресiю PCNA у карциномах ЩЗ порiвняно з аденомами. Найвищий рiвень експресiї PCNA спостерiгався при найбiльш агресивних типах раку ЩЗ — анапластичнiй та медулярнiй карциномах. У диференцiйованих пухлинах кiлькiсть антигена була дещо меншою, але помiтно зростала в iнвазивних варiантах цих пухлин. Експресія PCNA була посилена у B-RAF V600E-позитивних папілярних карциномах порівняно з B-RAF V600E-негативними. Аналіз виживання хворих, який пов’язували з рівнями маркерів PCNA та Ki-67, показав найкращий прогноз у пацієнтів із низькими значеннями PCNA. Гірші результати спостерігались у пацієнтів із середніми показниками PCNA, а найгірший прогноз характерний для пацієнтів з найвищими рівнями антигена. Обговорюються можливості пригнічення PCNA специфічними інгібіторами для терапії деяких видів раку
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко А. Є., Таращенко Ю. М., Кваченюк А. М., Болгов М. Ю., Гуда Б.Б., Мельник М.Д.
Заглавие : Карцинома прищитоподібної залози у складі полігландулярного первинного гіперпаратиреозу
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 4. - С. 75-76 (Шифр КУ5/2018/85/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 76
MeSH-главная: ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY
ЭНДОКРИННАЯ НЕОПЛАЗИЯ МНОЖЕСТВЕННАЯ ТИПА 1 -- MULTIPLE ENDOCRINE NEOPLASIA TYPE 1
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PARATHYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Незважаючи на сучасні діагностичні можливості, раннє виявлення первинного гіперпаратиреозу залишається проблематичним, а тривале існування аденоматозних прищитоподібних залоз з гормональною активністю може призвести до малігнізації з погіршенням прогнозу захворювання. Однією з причин такої ситуації є те, що дана патологія не має специфічних клінічних проявів, а всі наявні клінічні симптоми свідчать про ураження серцево-судинної, кісткової систем, органів травлення тощо. Серед шляхів розв'язання вказаної ситуації - широке впровадження в практику визначення рівня кальцію крові як скринінгу щодо даних пацієнтів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуда Б. Б., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Остафійчук М. В.
Заглавие : Результати хірургічного лікування хворих з диференційованим раком щитоподібної залози у хірургічній клініці впродовж 20 років
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 57-62 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Мета. Вивчити частоту диференційованих карцином щитоподібної залози з різними характеристиками та клінічні показники перебігу хвороби, базуючись на 20-річному досвіді роботи хірургічної клініки Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН УкраїниМатеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 5526 пацієнтів, оперованих з приводу диференційованого раку щитоподібної залози в 1995 - 2014 рр. Результати. Впродовж 20 років кількість хворих з папілярними карциномами, оперованих у хірургічній клініці, збільшувалась, серед них частка дітей та підлітків, чоловіків, а також хворих з більш агресивними пухлинами зменшувалась. Клінічні показники перебігу хвороби, тактика лікування і прогноз щодо таких пацієнтів суттєво покращилися. Поширеність, розмір, інвазійні та метастатичні характеристики фолікулярних карцином за 20 років спостереження суттєво не змінилися, але зросла частка хворих з більш тяжкими стадіями хвороби та хворих, які мали найнесприятливіший прогноз. Водночас смертність пацієнтів з фолікулярними карциномами значно знизилась завдяки оптимізації лікування. Висновки. Проведений аналіз засвідчив зменшення частоти потенційно радіоіндукованих папілярних карцином, що потребує певного перегляду та подальшого вдосконалення протоколів лікування хворих
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуда Б. Б., Коваленко А. Є.
Заглавие : Клініко-морфологічна характеристика папілярних карцином щитоподібної залози у пацієнтів, народжених до та після аварії на Чорнобильській АЕС
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 4. - С. 29-33 (Шифр КУ5/2019/86/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY
ДЕТИ -- CHILD
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
Аннотация: Мета. Вивчити частоту папілярних карцином щитоподібної залози з різними характеристиками в залежності від віку пацієнтів з урахуванням дати їх народження - до та після аварії на Чорнобильській АЕС. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 4956 пацієнтів, оперованих з приводу папілярної карциноми щитоподібної залози в 1995 - 2014 рр. Результати. Найчастіше пухлини розміром 21 - 40 мм, категорії N1ab і М1, з інвазією в капсулу пухлини, інтра- чи екстратиреоїдною інвазією спостерігали у пацієнтів у віці до 18 років у порівнянні з дорослими пацієнтами, незважаючи на дату їх народження. У дітей та підлітків, народжених після аварії, рідше, ніж у дітей та підлітків, народжених до аварії, реєстрували мультифокальні карциноми та карциноми категорії N1ab. Висновки. Папілярні карциноми у дітей та підлітків, які народилися до та після аварії на Чорнобильській АЕС, є агресивнішими за папілярні карциноми у дорослих пацієнтів, проте за своїми клінічними характеристиками вони не відрізняються між собою, за винятком меншої частоти мультифокальних карцином і карцином категорії N1ab
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Таращенко Ю. М., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Гуда Б. Б., Остафійчук М. В., Колюх О. Г.
Заглавие : Післяопераційна кровотеча в тиреоїдній хірургії
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 39-41 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примечания : Бібліогр.: с. 41
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ГЕМОРРАГИИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- POSTOPERATIVE HEMORRHAGE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Аннотация: Мета. Аналіз факторів ризику, причин виникнення кровотечі під час виконання операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) та розробка методів профілактики хірургічного гемостазу. Матеріали і методи. Проведено детальний аналіз щодо 89 пацієнтів, оперованих з приводу патології ЩЗ, у яких виникла післяопераційна кровотеча. Результати. Загальна частота виникнення кровотечі становила 0,49%: у жінок - 0,35%, у чоловіків - 1,21%. Середній вік пацієнтів - (42,3 ± 0,2) року. Частота виникнення кровотечі залежала від обсягу оперативного втручання. Після виконання тиреоїдектомії ризик виникнення кровотечі вищий - 50,56%, або в 1,6 разу, в порівнянні з органозберігаючими операціями - 30,33%. Висновки. Використання сучасних технологій гемостазу, медикаментозна корекція порушень фібрінолізу дають змогу мінімізувати ризик розвитку післяопераційних ускладнень та скоротити терміни лікування пацієнтів
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко А. Є., Кваченюк А. М., Болгов М. Ю., Таращенко Ю. М., Зінич П. П., Омельчук О. В., Гуда Б. Б.
Заглавие : Тривале комбіноване лікування злоякісних пухлин мозкового шару надниркових залоз
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 4. - С. 79-80 (Шифр КУ5/2018/85/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 80
MeSH-главная: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Злоякісні пухлини мозкового шару надниркових залоз (НЗ) – феохромобластоми є досить рідкісною патологією, характеризуються складною діагностикою, достовірних морфологічних критеріїв їх злоякісності немає, а отже, немає і чітких протоколів лікування [1 – 6]. Феохромоцитоми і феохромобластоми в популяції зустрічаються з частотою, що не перевищує 1:200 000 на рік, а захворює не більше 1 людини на 2 млн. населення. До теперішнього часу стовідсоткова прижиттєва діагностика хромафінних пухлин НЗ неможлива. За зведеними даними літератури, у 30 – 70% пацієнтів діагноз «феохромоцитома» встановлюють посмертно. П’ятирічна виживаність становить 34 – 60%. Приблизно 10 – 15% феохромоцитом є злоякісними [2]. Імовірність злоякісності висока у разі значного збільшення екскреції дофаміну з сечею, розмірів пухлини понад 6 см і наявність ознак позанадниркового росту. Морфологічні критерії злоякісності катехоламінпродукуючих пухлин складні, а очевидність малігнізації може проявитися через кілька років після успішного хірургічного втручання. Єдиним абсолютним доказом злоякісності є метастазування в ті анатомічні області, в яких у нормі немає парагангліїв [3, 5]. Наводимо спостереження
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)