Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Гудзь, А. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 28
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-28

Заглавие журнала :Архів офтальмології України -2021г. т.9,N 3
Интересные статьи :
Алеєва Н. М. Ефективність контактної корекції гіперметропії в дітей шкільного віку у віддалені терміни спостереження/ Н. М. Алеєва (стр.7-14)
Литвиненко С. С. Гемофтальм після оперативного лікування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ С. С. Литвиненко (стр.15-21)
Малачкова Н. В. Сучасний погляд на етіопатогенез вікової макулярної дегенерації та роль молекулярно-генетичних детермінант у ньому/ Н. В. Малачкова [та ін.] (стр.22-29)
Могілевський С. Ю. Нові, генетично детерміновані, фактори ризику діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу: заключне повідомлення/ С. Ю. Могілевський [та ін.] (стр.29-34)
Панченко М. В. Хвороба сухого ока у студентів з міопією під час пандемії COVІD-19/ М. В. Панченко, П. А. Бездітко (стр.35-38)
Косуба С. І. Розрахунок параметрів тунельного розрізу при факоемульсифікації у хворих з раніше проведеною передньою радіальною кератотомією/ С. І. Косуба [та ін.] (стр.39-42)
Чистик Т. Питання реконструкції периорбітальної ділянки після видалення новоутворень/ Т. Чистик (стр.43-44)
«Рефракційний пленер’2021»: огляд ключових питань (стр.45-50)
Исторические аспекты офтальмопластики (одесская школа) (стр.51-53)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Могілевський С. Ю., Гудзь А. С., Панченко Ю. О., Бушуева О. В., Захаревич Г. Е.
Заглавие : Нові, генетично детерміновані, фактори ризику діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу: заключне повідомлення
Параллельн. заглавия :New genetically determined risk factors of diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus: final report
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 29-34 (Шифр АУ44/2021/9/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
Аннотация: За прогнозами Міжнародної федерації діабету (IDF), до 2030 року кількість хворих на цукровий діабет (ЦД) зросте з 366 до 552 мільйонів. В Україні зареєстровано понад 1,5 мільйона хворих на цукровий діабет, із яких 84–95 % — хворі на діабет 2-го типу (ЦД2). Одним із важливих ускладнень цукрового діабету є діабетична ретинопатія (ДР), що залишається однією з причин сліпоти і слабкозорості, в тому числі в осіб працездатного віку. В патогенезі ДР важлива роль належить метаболічним порушенням, в тому числі активації поліолового шляху утилізації глюкози, ключову роль у чому відіграє альдозоредуктаза, активність якої пов’язують з поліморфізмом її гена — AKR1B1. Вивчення нових метаболічних і генетичних механізмів розвитку і прогресування ДР при ЦД2 у пацієнтів української популяції є актуальним завданням сучасної офтальмології. Мета: дослідити та узагальнити нові дані про генетично детерміновані фактори ризику діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 409 осіб, які були розподілені на чотири групи: 1-ша — пацієнти когорти порівняння (98 осіб без ЦД2); 2-га — 76 пацієнтів (I стадія ДР, без змін на очному дні); 3-тя — 64 пацієнти (непроліферативна ДР (НПДР)); 4-та — 64 пацієнти (проліферативна ДР); контрольну групу для генетичних досліджень становили 107 офтальмологічно здорових обстежених пацієнтів. Всім пацієнтам виконували забір крові для молекулярно-генетичних досліджень шляхом пункції ліктьової вени і забору 2,5 мл крові через одноразовий шприц (Hemoplast, Etalon+, Україна) об’ємом 5,0 мл із голкою діаметром 23G з подальшим випусканням до контейнера (Vacuette K3E K3EDTA, Greiner bio-one, Австрія) об’ємом 3,0 мл. Досліджували розподіл поліморфних алелей і генотипів rs759853 та rs9640883 гена AKR1B1 у пацієнтів з НПДР та ПДР і ЦД2 та в контрольній групі та їх асоціацію з захворюванням і впливом на виникнення, механізми розвитку і прогресування ДР. На підставі проведених досліджень було розроблено модель прогнозування розвитку ДР шляхом побудови множинної регресії з достатньою надійністю ступеня впливу незалежних змінних на розрахунковий показник. Результати. В результаті проведених нами досліджень були встановлені нові, генетично детерміновані, фактори ризику розвитку та прогресування різних стадій ДР у пацієнтів із ЦД2, а саме роль поліморфних алелей і генотипів rs759853 та rs9640883 гена AKR1B1. Розроблені логістичні моделі регресії встановили, що ризик розвитку ДР у п’ять разів менший у носіїв генотипів G/G і G/A порівняно з носіями генотипу A/A поліморфізму rs759853 (p 0,001). Встановлено, що ризик у два рази більший (p According to the International Diabetes Federation, the number of people with diabetes mellitus is going to increase from 366 to 552 million by 2030. More than 1.5 million patients with diabetes are registered in Ukraine, of which 84–95 % have type 2 diabetes. Diabetic retinopathy (DR) is one of the common diabetes complications, being one of the leading causes of blindness and low vision, in particular in people of occupational age. Metabolic disorders, including activation of the polyol pathway of glucose utilization, play an important role in the pathogenesis of DR, with aldose reductase playing a key role, the activity of which is associated with the polymorphism of its gene, AKR1B1. The study of new metabolic and genetic mechanisms for the development and progression of DR in type 2 diabetes mellitus in patients from the Ukrainian population is an actual task of modern ophthalmology. Purpose: to investigate and generalize new genetically determined risk factors for diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus. Materials and methods. The study involved 409 participants, who were divided into four groups: 1 — comparison cohort (98 people without diabetes mellitus type 2); 2 — 76 patients (stage I DR, without fundus changes); 3 — 64 individuals with non-proliferative DR; 4 — 64 patients with proliferative DR; control group for genetic researches included 107 ophthalmologically healthy individuals. All patients underwent blood sampling for molecular genetic research by puncture of the ulnar vein and aspiration of 2.5 ml of blood through a 23G 5.0 ml disposable syringe (Hemoplast, Etalon+, Ukraine), followed by a release into a 3.0 ml container (Vacuette K3E K3EDTA, Greiner Bio-One, Austria). Distribution of polymorphic alleles and genotypes of rs759853 and rs9640883 aldose reductase gene (AKR1B1) in patients with non-proliferative DR, proliferative DR and in the control group and their association with disease and effects on the occurrence, mechanisms of development and progression of DR were studied. Based on the conducted researches, a model of DR development prognosis was developed by construction of multiple regression with sufficient reliability of degree of influence of independent variables on a calculated indicator. Results. As a result of our research, we identified new genetically determined risk factors for the development and progression of the different stages of DR in patients with diabetes mellitus type 2, namely the role of polymorphic alleles and genotypes rs759853 and rs9640883 of the AKR1B1 gene. The developed logistic regression models found that the risk of DR incidence is five times lower in carriers of the G/G and G/A genotypes compared to carriers of the A/A genotype rs759853 polymorphism (p 0.001). It was found that the risk is twice as high (p
Найти похожие

Заглавие журнала :Архів офтальмології України -2018г. т.6,N 1
Интересные статьи :
Риков С. О. Регіональні особливості ресурсного, зокрема кадрового, забезпечення надання офтальмологічної допомоги дітям в Україні/ С. О. Риков, Ю. В. Барінов, С. В. Видиборець (стр.6-13)
Бездітко П. А. Особливості товщини решітчастої пластини склери у хворих із діабетичною оптичною нейропатією/ П. А. Бездітко, М. А. Карлійчук (стр.14-19)
Галінська І. В. Розповсюдженість та етіологія часткової атрофії зорового нерва/ І. В. Галінська (стр.19-23)
Гудзь А. С. Прогнозування розвитку та прогресування діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу/ А. С. Гудзь [та ін.] (стр.23-30)
Коновалова Н. В. Роль электрофореза противовоспалительных средств в лечении увеитов/ Н. В. Коновалова [и др.] (стр.35-39)
Риков С. О. Асоціативний зв’язок поліморфізму Ile105Val гена GSTP1 з первинною відкритокутовою глаукомою/ С. О. Риков, Л. В. Натрус, А. В. Бурдей (стр.40-45)
Пилипенко Л. Ю. Влияние факторов прогрессии диабетичекой ретинопатии на содержание маркера адгезивной дисфункции эндотелия VCAM-1 в крови при сахарном диабете 2-го типа как кластера метаболического синдрома/ Л. Ю. Пилипенко, В. Н. Сердюк (стр.46-52)
Ульянова Н. А. Морфометричні особливості судинної оболонки ока у пацієнтів з прогресуючою міопією за даними SS-оптичної когерентної томографії-ангіографії/ Н. А. Ульянова, С. І. Бурдейний (стр.52-56)
Цибульська Т. Є. Особливості біометричних показників зорового аналізатора у дітей із набутою міопією, асоційованою із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини/ Т. Є. Цибульська, Н. Г. Завгородня, О. Є. Пашкова (стр.56-61)
Юревич В. Р. Глутатионовая система в тканях переднего отдела глаза при моделировании офтальмогипертензии у животных со стрептозотоциновым диабетом/ В. Р. Юревич (стр.61-67)
Новак Н. В. Порівняльна ефективність комбінованого методу хірургічного лікування вторинної неоваскулярної глаукоми/ Н. В. Новак (стр.68-74)
Риков С. О. Дослідження функціональних та клінічних змін на очах хворих на катаракту із синдромом мілкої передньої камери після комбінованої операції задньої мікровітректомії та факоемульсифікації катаракти/ С. О. Риков [та ін.] (стр.75-81)
Рыков С. А. Медикаментозная коррекция послеоперационного периода у детей после антистрабических хирургических вмешательств/ С. А. Рыков [та ін.] (стр.82-87)
Білошицький В. В. Клінічний випадок офтальмологічних порушень при лікуванні хронічної мігрені/ В. В. Білошицький, В. А. Васюта (стр.88-90)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гудзь А. С., Захаревич Г. Є., Петренко О. В., Луньова Г. Г.
Заглавие : Прогнозування розвитку та прогресування діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу
Параллельн. заглавия :Diabetic retinopathy development and progressing prediction in diabetes mellitus type 2
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2018. - Т. 6, № 1. - С. 23-30 (Шифр АУ44/2018/6/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ЛОГИСТИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ -- LOGISTIC MODELS
Аннотация: Метою дослідження було прогнозування розвитку та прогресування діабетичної ретинопатії (ДР) при цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2Т) на підставі побудови і аналізу регресійних логістичних моделей з визначенням ймовірності розвитку ДР, а також швидкості її прогресування. Залучено 302 особи: 1-а група (n=76) - пацієнти з ДР без змін на очному дні; 2-а (n=64) - пацієнти з непроліферативною і 3-я (n=64) - з проліферативною ДР (ДПР). Контрольну групу склали 98 пацієнтів без цукрового діабету. При побудові логістичної регресії були враховані стать, вік, тривалість захворювання на діабет і результати генотипування поліморфізмів rs2010963 і rs699947 гена VEGFА. Аналіз ДНК-локусів здійснювали з використанням TaqMan Mutation Detection Assays Thermo Fisher Scientific (США) в автоматичному ампліфікаторі Real-Time PCR System 7500 (Applied Biosystems, США). Розраховані β-коефіцієнти математичної моделі розрахунку ймовірності розвитку ДР та ДПР для показників: “Тривалість захворювання на діабет”, “Стать” та “rs2010963” вказували на наявність прямого, а для показників: “Вік” і “rs699947” - зворотного зв’язку з результуючою змінною
Найти похожие

Заглавие журнала :Офтальмологический журнал -2018г.,N 2
Интересные статьи :
Карлійчук М. А. Особливості змін решітчастої пластинки склери у хворих на діабетичну полінейропатію залежно від тяжкості захворювання/ М. А. Карлійчук, П. А. Бездітко (стр.3-6)
Гайдамака Т. Б. Спосіб патогенетичного лікування нейротрофічної кератопатії/ Т. Б. Гайдамака [та ін.] (стр.7-10)
Гудзь А. С. Зв’язок васкуло-ендотеліального фактору росту (VEGFA) зі стадією діабетичної ретинопатії та тривалістю захворювання при цукровому діабеті ІІ типу/ А. С. Гудзь [та ін.] (стр.11-16)
Сердюк В. Н. Математическое обоснование метода оценки риска прогрессирования диабетической ретинопатии с определением лептина сыворотки крови у больных с метаболическим синдромом и сахарным диабетом ІІ типа/ В. Н. Сердюк, М. Л. Кирилюк, В. А. Ищенко (стр.17-22)
Задорожный О. С. Дистанционная термография наружной поверхности глаза у пациентов с абсолютной глаукомой при проведении транссклеральной лазерной коагуляции цилиарного тела (пилотное исследование)/ О. С. Задорожный [и др.] (стр.23-28)
Савко В. В. Эффективность нейропротекторного лечения постувеальной вторичной глаукомы пиримидиновыми нуклеотидами/ В. В. Савко, В. В. (младший) Савко (стр.29-33)
Чечин П. П. Эффективность неодимовой транссклеральной лазерциклокоагуляции и изменение кровообращения глаза у больных с абсолютной глаукомой/ П. П. Чечин [и др.] (стр.34-40)
Чечин П. П. Гистоморфологические изменения после транссклеральной контактно-компрессионной неодимовой циклолазеркоагуляции/ П. П. Чечин, В. В. Вит, О. В. Гузун (стр.41-44)
Юревич В. Р. Стабильность мембран лизосом структур сетчатки и зрительного нерва при моделировании глаукомы на фоне экспериментального диабета у кроликов/ В. Р. Юревич (стр.45-49)
Михейцева И. Н. Моделирование депривационной миопии в эксперименте/ И. Н. Михейцева [и др.] (стр.50-55)
Середа Е. В. Случай успешного применения стромального роговичного трансплантата для лечебной кератопластики у больного герпетическим кератитом/ Е. В. Середа, Г. И. Дрожжина, Т. Б. Гайдамака (стр.56-59)
Боброва Н. Ф. Удаление персистирующей зрачковой мембраны с рефракционной заменой хрусталика/ Н. Ф. Боброва [и др.] (стр.60-66)
Kovtun M. I. Accidental intralenticular injection of dexametasone intravitreal implant during the treatment of refractory diabetic macular oedema/ M. I. Kovtun [at all] (стр.67-69)
Надрага С. С. Професор Емануель Емерик Махек (1852-1930): нариси біографії та наукового доробку/ С. С. Надрага, О. В. Турчак (стр.70-72)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гудзь А. С., Захаревич Г. Є., Петренко О. В., Зябліцев С. В., Джоджуа В. С.
Заглавие : Зв’язок васкуло-ендотеліального фактору росту (VEGFA) зі стадією діабетичної ретинопатії та тривалістю захворювання при цукровому діабеті ІІ типу
Место публикации : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2018. - N 2. - С. 11-16 (Шифр ОУ6/2018/2)
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS
Аннотация: Епідемія цукрового діабету (ЦД) ІІ типу обумовлює пріоритетне для офтальмології значення діабетичної ретинопатії (ДР), яка серед інших ускладнень ЦД є найбільш несприятливим, оскільки призводить до сліпоти та інвалідізаціїї хворих. При ДР спостерігається активація цитокінів, факторів росту та ангіогенезу у внутрішньоочній рідині (ВОР), де одну з ключових ролей відіграє внутрішньоочне збільшення вмісту васкуло-ендотеліального фактора росту – VEGFA. Мета дослідження – з’ясування зв’язку VEGFA зі стадією діабетичної ретинопатії та тривалістю захворювання при цукровому діабеті ІІ типу шляхом визначення впливу підвищеного вмісту VEGFA у ВОР на розвиток ускладнень ДР та оцінки чутливості клініко-лабораторних показників до величини вмісту VEGFA. Матеріал та методи. До дослідження залучено 302 особи (604 ока): 1 група (n=76) пацієнти з ДР без змін на очному дні; 2 група (n=64) – пацієнти з непроліферативною і 3 група (n=64) – з проліферативною ДР (ДПР). Контрольну групу склали 98 пацієнтів без ЦД та ДР. Визначення вмісту VEGFA проводили у внутрішньоочній рідині методом імуноферментного аналізу (eBioscience Thermo Fisher Sci.; США). Статистичний аналіз результатів клінічних досліджень проводили за допомогою пакета програм SPSS 11.0, MedStat, MedCalc (MedCalc SoftWare bvba, 1993-2013). Результати. Регресійний аналіз показав наявність прямого і значущого впливу величини вмісту VEGFА у ВОР на стадію ДР і тривалість діабету при первинному огляді (р=2,27E-08 і р=6,15E-05, відповідно). Також показано значущий вплив збільшення вмісту VEGFА на ймовірність розвитку неоваскуляризації диску зорового нерва та тканин ока, а також – гемофтальму і ДПР (p0,05). Встановлено, що розвиток неоваскуляризації диску зорового нерва відбувається одночасно з підвищенням вмісту VEGFА у ВОР більш 992 пг/мл; неоваскуляризації сітківки – більше 923 пг/мл; гемофтальму – більше 1005 пг/мл; вітреоретинальної неоваскулярізації – більше 1022 пг/мл; ДПР – більше 926 пг/мл. Висновки. Таким чином доведено, що підвищення вмісту VEGFА у ВОР є потужним патогенним чинником для прогресії ДР у хворих на ЦД ІІ типу
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2018г. т.14,N 2
Интересные статьи :
Зорій І. А. Особливості клінічно-діагностичних параметрів дистальної симетричної полінейропатії у хворих на цукровий діабет типу 2 в динаміці лікування залежно від поліморфізму G894Т гена ендотеліальної NO-синтази/ І. А. Зорій, Н. В. Пашковська (стр.12-16)
Перцева Н. О. Особливості добового профілю артеріального тиску у хворих на цукровий діабет залежно від ендотеліальної дисфункції/ Н. О. Перцева, Д. І. Чуб (стр.17-23)
Паєнок О. С. Вплив дифузного нетоксичного зоба на розвиток плацентарної недостатності, перебіг гестації та пологів/ О. С. Паєнок [та ін.] (стр.24-28)
Гудзь А. С. Протромбогенний фенотип тромбоцитів у пацієнтів із непроліферативною діабетичною ретинопатією/ А. С. Гудзь [та ін.] (стр.29-33)
Поворознюк В. В. Вплив тестостерону на якість та мінеральну щільність кісткової тканини в чоловіків/ В. В. Поворознюк, А. С. Мусієнко (стр.34-40)
Даминова Л. Т. Риск развития синдрома обструктивного апноэ сна у больных сахарным диабетом 2-го типа/ Л. Т. Даминова [и др.] (стр.41-44)
Морозик А. О. Аналіз морфології зубця Т у фазовому просторі на одноканальній електрокардіограмі у дітей із цукровим діабетом 1-го типу/ А. О. Морозик (стр.45-50)
Паньків В.І. Антигіперглікемічна терапія хворих похилого та старечого віку в умовах реальної клінічної практики/ В. І. Паньків (стр.51-56)
Луценко Л. А. Гликемический скрининг и вторичные нарушения углеводного обмена при эндокринной патологии/ Л. А. Луценко (стр.59-64)
Чернявская И. В. Эффективный вариант лечения сахарного диабета 2-го типа/ И. В. Чернявская [и др.] (стр.65-69)
Мирзаева У. З. Показатели качества жизни женщин с диффузным токсическим зобом после лечения радиоактивным йодом/ У. З. Мирзаева, Х. Р. Гулямова (стр.70-74)
Урманова Ю. М. Частота и структура заболеваний щитовидной железы у детей и подростков по данным обращаемости/ Ю. М. Урманова, Ш. Ш. Азимова, Н. Т. Рихсиева (стр.75-79)
Кирилюк М. Л. Гипофизарный синдром Кушинга. Анализ впервые выявленных случаев/ М. Л. Кирилюк, Т. И. Дашук, Н. В. Кирилюк (стр.80-84)
Білоус І. І. Особливості ураження нервової системи при первинному гіпотиреозі (огляд літератури)/ І. І. Білоус, Л. Б. Павлович (стр.85-89)
Зак К. П. Иммунные и противовоспалительные факторы в механизме лечебного действия метформина при сахарном диабете 2-го типа (аналитический обзор с включением собственных данных)/ К. П. Зак, О. В. Фурманова (стр.90-97)
Милославський Д. К. Модифікація способу життя та дієтичне харчування хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом: рекомендації європейських консенсусів та реалії життя (огляд літератури)/ Д. К. Милославський [та ін.] (стр.99-110)
До 80-річчя від дня народження професора Ігоря Йосиповича Сидорчука (стр.111)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гудзь А. С., Максимців М. Л., Зябліцев С. В., Могілевський С. Ю.
Заглавие : Протромбогенний фенотип тромбоцитів у пацієнтів із непроліферативною діабетичною ретинопатією
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2018. - Том 14, N 2. - С. 29-33 (Шифр МУ65/2018/14/2)
Примечания : Бібліогр.: с. 32
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION
Аннотация: У пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу виявляють підвищену реактивність тромбоцитів (Тц), причини якої не з’ясовані. Перевіряється гіпотеза залежності функціональної активності рецепторів Тц від індивідуальної реактивності організму. Мета дослідження: встановити, чи відрізняється індивідуальна реактивність Тц у пацієнтів із діабетичною непроліферативною ретинопатією (ДНПР). Матеріали та методи. Дослідження включало 19 хворих (19 очей) із ЦД 2-го типу, у яких за результатами клініко-інструментального обстеження та відповідно до класифікації ETDRS виявлена ДНПР. Офтальмологічне обстеження проводилось до початку лікування і включало збір анамнезу, дослідження гостроти зору з оптимальною оптичною корекцією, тонометрію, гоніоскопію, біомікроскопію, офтальмоскопію, оптичну когерентну томографію (апарат Stratus OCT). Для активації Тц використовували агоністи: аденозиндифосфат (АДФ; 2,5 мкМ), адреналін (2,5 мкМ), ангіотензин 2 (Ан-2; 1,0 мкМ), фактор активації тромбоцитів (ФАТ; 75,0 мкМ) і колаген (2,0 мг/мл). Оцінку агрегації Тц проводили спектрофотометричним методом на агрегометрі ChronoLog (США). Результати. Виявлена індивідуальна реактивність Тц у пацієнтів із ДНПР, що проявлялася особливостями індукції тромбогенезу. Встановлена гіперреактивність Тц стосовно трьох агоністів: адреналіну, колагену і Ан-2, яка характерна для протромбогенного фенотипу. Залежно від функціональної активності досліджених рецепторів виявили два основних кластери рецепторів Тц, які збігалися за активністю α2-адренорецепторів і ангіотензинових рецепторів 1-го типу, але відрізнялися реакцією Тц на колаген. Висновки. Визначення протромбогенного фенотипу і кластерів функціонально активних рецепторів Тц відкриває можливість оцінки проагрегантного впливу етіологічних і патогенетичних чинників ЦД 2-го типу з метою встановлення факторів прогресування діабетичної ретинопатії
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2017г. т.13,N 7
Интересные статьи :
Гудзь А. С. Вплив поліморфізмів rs2010963 і rs699947 гена VEGFA на клінічні та лабораторні показники при діабетичній ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ А. С. Гудзь, С. В. Зябліцев, Г. Є. Захаревич (стр.13-19)
Саволюк С. І. Лікування та профілактика печінкової дисфункції при гострому панкреатиті біліарної етіології у хворих на цукровий діабет/ С. І. Саволюк, Я. В. Томашевський, Т. О. Мельник (стр.20-27)
Соколова Л. К. Сахарный диабет и атеросклероз. Роль процессов воспаления в патогенезе (обзор литературы)/ Л. К. Соколова [и др.] (стр.28-40)
Ляшук Р. П. Метаболічний синдром як міждисциплінарна проблема (огляд літератури)/ Р. П. Ляшук, П. М. Ляшук (стр.43-46)
Horodynska O. Y. Syndrome of hypothyroidism as a factor of cardiovascular pathology development (literature review)/ O. Y. Horodynska (стр.47-49)
Новые стратегии ранней диагностики, профилактики, лечения эндокринной и инфекционной патологии у женщин репродуктивного возраста (стр.51-57)
Михайличенко Т. Е. Морфологические изменения головного мозга при диабетической энцефалопатии/ Т. Е. Михайличенко (стр.58-66)
Даньярова Л. Б. Оценка распространенности и анализ основных факторов риска сахарного диабета 2-го типа среди жителей г. Актобе и Актюбинской области (Республика Казахстан)/ Л. Б. Даньярова [и др.] (стр.67-74)
Пам’яті Ірини Георгіївни Бабенко (стр.75)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гудзь А. С., Максимців М. Л.
Заглавие : Функціональний стан тромбоцитів і порушення мікроциркуляції сітківки у пацієнтів, хворих на цукровий діабет 2-го типу
Параллельн. заглавия :Risk factors of disturbance of retinal microcirculation in patients with type II diabetes mellitus
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2017. - Т. 5, № 2. - С. 27-32 (Шифр АУ44/2017/5/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
СЕТЧАТКИ БОЛЕЗНИ -- RETINAL DISEASES
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Мета дослідження – вивчити фактори ризику порушення мікроциркуляції сітківки у пацієнтів, хворих на цукровий діабет 2-го типу. Дослідження включало 38 хворих (38 очей) на ЦД 2-го типу без клінічно видимих змін на очному дні. Офтальмологічне обстеження проводилось до початку лікування і включало дослідження максимальної гостроти зору з оптичною корекцією, тонометрію, гоніоскопію, біомікроскопію, офтальмоскопію, оптичну когерентну томографію. Тромбоцити (Тц) виділяли шляхом центрифугування з периферичної крові пацієнтів. Для активації Тц використовували субпорогові концентрації агоністів, які в контрольній групі викликали агрегацію Тц (АТц) не більше 10 %. Оцінку АТц проводили спектрофотометричним методом на аналізаторі Chrono – Log (США). Результати дослідження показали, що на фоні стабільного рівня колагену наявна сенситивність α2-адренорецепторів забезпечує зростання проагрегантного стану Тц при підвищенні концентрації катехоламінів в інкубаційній суміші. Аналогічне зростання реактивності Тц реєструвалося на фоні стабільного рівня адреналіну при підвищенні концентрації колагену. Послідовне введення в суспензію Тц адреналіну і ФАТ в субпорогових концентраціях супроводжувалося зростанням АТц, яке перевищувало ізольований ефект кожного із агоністів (р0,001). Факт сумації ефектів двох агоністів підтверджує можливість сумісної дії адреналіну і колагену та/чи адреналіну і ФАТ в активації Тц при ЦД 2-го типу. Таким чином, активація симпато-адреналової системи, ендотеліальна дисфункція та запалення можуть бути факторами ризику зростання проагрегантного статусу і порушення мікроциркуляції сітківки ока у хворих на ЦД 2-го типу
Найти похожие

1-10 11-20 21-28

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)