Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (7)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Данілевич, Т. Д.$<.>)
Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-19 
1.


    Данілевич, Т. Д.
    Циркадна регуляція та порушення серцевого ритму в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і частими рецидивами фібриляції передсердь [Текст] / Т. Д. Данілевич // Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 49-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (диагностика, терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, патофизиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, осложнения)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов, физиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ АМБУЛАТОРНАЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY, AMBULATORY (использование, методы, оборудование)
Аннотация: Мета роботи - визначити особливості циркадної регуляції і порушень серцевого ритму за даними холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) і частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП) залежно від клінічної форми та вегетативного варіанта аритмії. Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії, ускладненою частими рецидивами ФП, віком від 37 до 86 років. Як групу порівняння обстежено 26 пацієнтів з ГХ II стадії без ФП, яку заперечували за допомогою анамнестичних даних і даних ХМ ЕКГ, віком від 39 до 74 років. Тривалість аритмічного анамнезу коливалася від 1 до 30 років (у середньому (5,7 +- 0,5) року). У 56 (38,4 %) хворих перебіг захворювання свідчив про пароксизмальну аритмію і в 90 (61,6 %) - про персистентну. Анамнез ГХ коливався від 1 до 40 років і в середньому становив (11,6 +- 0,6) року. У всіх хворих проведено ХМ ЕКГ згідно зі стандартним протоколом. У хворих з ФП незалежно від форми аритмії, на відміну від пацієнтів без ФП, спостерігали статистично значуще збільшення загальної кількості суправентрикулярних екстрасистол (СЕ) на добу (p 0,0001). У хворих з ФП парні і групові СЕ реєстрували статистично значуще частіше (p 0,0001). У 35,7 % пацієнтів з пароксизмальною і у 33,3 % - із персистентною ФП реєстрували короткі безсимптомні епізоди суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії (СВПТ). Такі епізоди не виявляли у хворих без ФП (p 0,001). Аналіз епізодів безбольової ішемії міокарда показав статистично значущі відмінності в реєстрації цих епізодів у пацієнтів із персистентною ФП у порівнянні з хворими без ФП (38,9 і 19,2 % відповідно; p
Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Данілевич, Т. Д.
    Паралелі між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів РААС / Т. Д. Данілевич // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 3. - С. 68-69


MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия)
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (терапевтическое применение)
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета дослідження: оцінка взаємозв’язків між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у пацієнтів із гіпертензійною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 146 пацієнтів із ГХ ІІ стадії і частими рецидивами ФП віком від 37 до 86 років (у середньому — 61,2 ± 0,7 року), 68 (46,6 %) обстежених — чоловіки. Розподіл пацієнтів за вегетативними варіантами ФП здійснювався згідно з рекомендаціями Coumel (1992). Так, у 31 (21,2 %) пацієнта визначали вагусний, у 70 (47,9 %) — адреналовий і у 45 (30,9 %) — змішаний варіанти аритмії відповідно. Усі пацієнти проходили лікування
Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Іванов, В. П.
    Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь [Текст] / В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 81-90


Рубрики: Эплеренон

   Лосартан


MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE (кровь)
Аннотация: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року), 68 (46,6 %) обстежених – чоловіки. Пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – шляхом самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Як стартову антигіпертензивну терапію використовували фіксовані комбінації периндоприлу з індапамідом і лосартану з гідрохлоротіазидом. У частини пацієнтів до цих комбінацій додавали еплеренон у дозі 25 мг/добу. Всім пацієнтам визначали рівень альдостерону в плазмі крові і проводили добове моніторування ЕКГ. Еплеренон забезпечував додатковий антиаритмічний ефект у хворих з пароксизмальною ФП. У пацієнтів з ГХ і частими рецидивами ФП додавання до базової терапії еплеренону в дозі 25 мг/добу упродовж 6 місяців приводить до більш суттєвого зменшення частоти рецидивів аритмії і збільшення тривалості періоду між нападами (в 4,8 проти 3,2 разу; Р=0,04). За даними холтерівського моніторування ЕКГ позитивний антиаритмічний ефект еплеренону супроводжується суттєвим зростанням випадків з повним усуненням зареєстрованих упродовж доби суправентрикулярних екстрасистол і епізодів фібриляції передсердь, більш суттєвим зменшенням частоти зареєстрованих за добу суправентрикулярних екстрасистол і епізодів суправентрикулярної тахікардії / тріпотіння передсердь, зменшенням величини дисперсії інтервалу QT. Ймовірність повної антиаритмічної ефективності при додатковому застосуванні еплеренону статистично значущо зростає в разі адреналового варіанта фібриляції передсердь і зменшується – у разі вагусного. Як найбільш значущі чинники, що підвищують імовірність повної антиаритмічної ефективності еплеренону, можуть бути розглянуті паралельне застосування лосартану в дозі 100 мг/добу і рівень альдостерону в плазмі крові понад 150 пг/мл; як менш значущі – вихідна середньоденна частота скорочень серця понад 78 за 1 хв і відношення розміру лівого передсердя до розміру правого передсердя менше 1,45, а також динаміка систолічного артеріального тиску через 4 тижні лікування за даними офісного вимірювання понад 32 мм рт. ст.
Доп.точки доступа:
Данілевич, Т. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та захворювання органів дихання. Ключові положення рекомендацій 2019 року щодо ведення пацієнтів з ТЕЛА (ERS/ESC) [Текст] / Ю. М. Мостовой [та ін.] // Укр. пульмонол. журнал. - 2020. - N 3. - С. 37-45


MeSH-главная:
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (патология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (терапия)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (терапия)
Аннотация: Актуальность. Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) становится общемедицинской проблемой, с ней сталкиваются врачи общей практики, терапевты, пульмонологи и кардиологи. В эпидемиологических исследованиях показатели заболеваемости ТЭЛА колеблются от 39 до 1115 на 100 ООО населения. При этом за последние два десятилетия регистрируется неуклонный рост заболеваемости ТЭЛА при относительно стабильной распространенности тромбоза глубоких вен. ТЭЛА у пациентов с распространенными заболеваниями легких не является редкой патологией и имеет ощутимую тенденцию к росту, В 2019 году впервые было принято совместное соглашение Европейского респираторного общества (ER5) и Европейского общества кардиологов (ESC) по ведению пациентов с ТЭЛА. Цель публикации — довести до широкого круга пульмонологов сведения о взаимосвязи ряда заболеваний органов дыхания и ТЭЛА и ознакомить с ключевыми положениями рекомендаций ERS/ESC по диагностике и лечению этого патологического состояния
Доп.точки доступа:
Мостовой, Ю. М.
Данілевич, Т. Д.
Слепченко, Н. С.
Цимбалюк, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Іванов, В. П.
    Зв’язок показників структурно-функціонального стану серцево-судинної системи з плазмовим рівнем альдостерону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь [Текст] = Connection of indicators of the structural and functional parameters of the cardiovascular system with the plasma level of aldosterone in patients with arterial hypertension and frequent recurrences of atrial fibrillation / В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 48-55. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи – визначити кореляційні зв'язки між різними клініко-інструментальними параметрами та плазмовим рівнем альдостерону у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами (ФП). Матеріал і методи. Обстежено 146 пацієнтів із ГХ ІІ стадії, ускладненої частими рецидивами ФП, 26 пацієнтів із ГХ ІІ стадії без ФП та 20 відносно здорових осіб шляхом визначення рівня альдостерону в сироватці крові, проведення добового моніторування ЕКГ та ехокардіографії. Результати. Суттєво вищий рівень альдостерону зареєстрований в пацієнтів з ГХ та ФП (р 0,0001, р 0,9 мм), (р = 0,01); іММЛШ 123 г/м2, (р = 0,02); наявності концентричної гіпертрофії (р = 0,0006), помірної мітральної (р = 0,03) і трикуспідальної регургітації (р = 0,002). Висновок. Виявлена залежність плазмового рівня альдостерону від наявності ГХ і ФП, а також клінічної форми і вегетативного варіанту аритмії. У пацієнтів з ГХ і часто рецидивуючою ФП достовірно вищий рівень альдостерону визначений у разі супутнього абдомінального ожиріння, наявності структурного ремоделювання сонних артерій; іММЛШ 123 г/м2; наявності концентричної гіпертрофії, помірної мітральної і трикуспідальної регургітації
The aim – to determine the correlation between different clinical and instrumental parameters and plasma level of aldosterone in patients with arterial hypertension (AH) and frequent recurrences of atrial fibrilation (AF). Materials and methods 146 patients with AH stage II complicated by frequent recurrences of AF, 26 patients with AH II stage without AF and 20 relatively healthy people were examined by determining serum aldosterones levels, daily monitoring of ECG and echocardiography. Results. Significantly higher aldosterone levels were in patients with AH and AF (p 0.0001, p 0.9 mm) (p = 0.01) ; myocardial mass index 123 g / m2, (p = 0.02); the presence of concentric hypertrophy (p = 0.0006), moderate mitral (p = 0.03) and tricuspid regurgitation (p = 0.002). Conclusion. The dependence of the plasma level of aldosterone from presence of AH and AF, the clinical form and vegetative variant of arrhythmia were established in the study. Significantly higher aldosterone level in patients with AH and frequent recurrences of AF was determined in the case of concomitant abdominal obesity, the presence of structural remodeling of carotid arteries; myocardial mass index 123 g / m2; the presence of concentric hypertrophy, moderate mitral and tricuspid regurgitation
Доп.точки доступа:
Данілевич, Т. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Мостовой, Ю. М.
    Легеневі побічні дії кардіологічних препаратів / Ю. М. Мостовой, Т. Д. Данілевич // Укр. пульмонол. журнал. - 2022. - Том 30, N 1. - С. 15-24


MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (вредные воздействия)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Аннотация: Ураження дихальної системи як побічний ефект базових кардіологічних препаратів у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями може виникнути навіть після одноразового прийому препаратів, але, як правило, ці ліки пацієнти змушені приймати тривало. Хронічні ефекти можуть бути неочевидними протягом тривалого часу, і рання діагностика цих ускладнень є досить складною, і часто є діагнозом виключення. Лікування таких ускладнень є досить важким та не завжди ефективним
Доп.точки доступа:
Данілевич, Т. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації [Текст] / Л. В. Распутіна [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 91-101. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION (методы)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Аннотация: Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки ? 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки ? 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів ? 123 (74,5%), початкової дози адреналіну ? 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії ? 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз ? 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта ? 86 (52,1%), початкової дози аміодарону ? 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР ? 73 (44,3%). Менше третини лікарів ? 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.
Доп.точки доступа:
Распутіна, Л. В.
Мостовой, Ю. М.
Данілевич, Т. Д.
Діденко, Д. В.
Белінський, А. В.
Соломончук, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Іванов, В. П.
    Роль галектину-3 у розвитку і підтриманні фібриляції передсердь / В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич, О. В. Ковальчук // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2016. - Том 22, N 3. - С. 73-78


MeSH-главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, лекарственная терапия)
ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3 (диагностическое применение, терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Данілевич, Т. Д.
Ковальчук, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Іванов, В. П.
    Патофізіологічна роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку й підтриманні фібриляції передсердь. Блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи як перспективний напрям upstream-терапії [Текст] / В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич // Серце і судини. - 2017. - N 3. - С. 100-105. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология)
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM (физиология)
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS (терапевтическое применение)
АНГИОТЕНЗИНОВЫХ РЕЦЕПТОРОВ АНТАГОНИСТЫ -- ANGIOTENSIN RECEPTOR ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Данілевич, Т. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Іванов, В. П.
    Антиаритмічна ефективність і безпечність препаратів 1C класу етацизину та пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою й частими рецидивами фібриляції передсердь [Текст] / В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 43-49


Рубрики: Этацизин

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия)
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
ПРОПАФЕНОН -- PROPAFENONE (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність і безпечність препаратів 1С класу етацизину й пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 осіб з гіпертонічною хворобою II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року). 68 (46,6 %) обстежених становили чоловіки. Пацієнтам було призначено постійну антиаритмічну терапію. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – за допомогою самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Термін спостереження за хворими з моменту підбору їм ефективної антиаритмічної терапії становив 6 міс. Фактичний середній термін спостереження за хворими становив (8,2±0,4) міс. У цілому в 134 (91,8 %) пролікованих відзначали позитивний антиаритмічний ефект протягом 6 міс лікування. Так, у 48 (35,8 %) випадках зареєстровано повний і в 86 (64,2 %) – частковий антиаритмічний ефект (Р0,0001). Пропафе­­нон продемонстрував антиаритмічну ефективність у 72 (62,6 %) хворих. У 9 (7,8 %) пацієнтів спостерігали побічні реакції, які вимагали відміни препарату. Позитивний антиаритмічний ефект етацизину був визначений у 46 (62,2 %) хворих. Додаткове застосування бісопрололу підвищило ефективність етацизину до 76,2 %. Побічні реакції етацизину, які вимагали відміни препарату, були зареєстровані у 6 (8,1 %) пацієнтів. У цілому по групі спостерігали суттєве зменшення частоти нападів аритмії, яке характеризувалося збільшенням часу між зареєстрованими симптомними епізодами ФП у 5,7 разу – від 12 до 80 діб (Р0,0001). Крім того, на тлі позитивного часткового антиаритмічного ефекту відзначали істотне зменшення медіани тривалості симптоматичних епізодів у 5 разів – від 12 до 2 год (Р0,0001). Антиаритмічна ефективність препаратів 1С класу протягом 6 міс становила 91,8 %. Антиаритмічна ефективність пропафенону при невагусному варіанті ФП становила 67,2 %. Антиаритмічний ефект етацизину в цілому по групі протягом 6 міс зареєстровано у 62,2 % хворих. У групі пацієнтів з вагусним варіантом ФП він був високим і становив 90,3 %, у хворих з невагусною ФП – 41,9 %. У дослідженні доведена антиаритмічна ефективність і безпечність етацизину й пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і пароксизмальною ФП
Доп.точки доступа:
Данілевич, Т. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-19 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)