Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (7)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Данілевич, Т. Д.$<.>)

Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-19

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Заглавие : Антиаритмічна ефективність і безпечність препаратів 1C класу етацизину та пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою й частими рецидивами фібриляції передсердь
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 43-49 (Шифр УУ11/2018/2)
Предметные рубрики: Этацизин
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS
ПРОПАФЕНОН -- PROPAFENONE
Аннотация: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність і безпечність препаратів 1С класу етацизину й пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 осіб з гіпертонічною хворобою II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року). 68 (46,6 %) обстежених становили чоловіки. Пацієнтам було призначено постійну антиаритмічну терапію. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – за допомогою самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Термін спостереження за хворими з моменту підбору їм ефективної антиаритмічної терапії становив 6 міс. Фактичний середній термін спостереження за хворими становив (8,2±0,4) міс. У цілому в 134 (91,8 %) пролікованих відзначали позитивний антиаритмічний ефект протягом 6 міс лікування. Так, у 48 (35,8 %) випадках зареєстровано повний і в 86 (64,2 %) – частковий антиаритмічний ефект (Р0,0001). Пропафенон продемонстрував антиаритмічну ефективність у 72 (62,6 %) хворих. У 9 (7,8 %) пацієнтів спостерігали побічні реакції, які вимагали відміни препарату. Позитивний антиаритмічний ефект етацизину був визначений у 46 (62,2 %) хворих. Додаткове застосування бісопрололу підвищило ефективність етацизину до 76,2 %. Побічні реакції етацизину, які вимагали відміни препарату, були зареєстровані у 6 (8,1 %) пацієнтів. У цілому по групі спостерігали суттєве зменшення частоти нападів аритмії, яке характеризувалося збільшенням часу між зареєстрованими симптомними епізодами ФП у 5,7 разу – від 12 до 80 діб (Р0,0001). Крім того, на тлі позитивного часткового антиаритмічного ефекту відзначали істотне зменшення медіани тривалості симптоматичних епізодів у 5 разів – від 12 до 2 год (Р0,0001). Антиаритмічна ефективність препаратів 1С класу протягом 6 міс становила 91,8 %. Антиаритмічна ефективність пропафенону при невагусному варіанті ФП становила 67,2 %. Антиаритмічний ефект етацизину в цілому по групі протягом 6 міс зареєстровано у 62,2 % хворих. У групі пацієнтів з вагусним варіантом ФП він був високим і становив 90,3 %, у хворих з невагусною ФП – 41,9 %. У дослідженні доведена антиаритмічна ефективність і безпечність етацизину й пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і пароксизмальною ФП
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Заглавие : Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 81-90 (Шифр УУ11/2018/4)
Предметные рубрики: Эплеренон
Лосартан
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE
Аннотация: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року), 68 (46,6 %) обстежених – чоловіки. Пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – шляхом самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Як стартову антигіпертензивну терапію використовували фіксовані комбінації периндоприлу з індапамідом і лосартану з гідрохлоротіазидом. У частини пацієнтів до цих комбінацій додавали еплеренон у дозі 25 мг/добу. Всім пацієнтам визначали рівень альдостерону в плазмі крові і проводили добове моніторування ЕКГ. Еплеренон забезпечував додатковий антиаритмічний ефект у хворих з пароксизмальною ФП. У пацієнтів з ГХ і частими рецидивами ФП додавання до базової терапії еплеренону в дозі 25 мг/добу упродовж 6 місяців приводить до більш суттєвого зменшення частоти рецидивів аритмії і збільшення тривалості періоду між нападами (в 4,8 проти 3,2 разу; Р=0,04). За даними холтерівського моніторування ЕКГ позитивний антиаритмічний ефект еплеренону супроводжується суттєвим зростанням випадків з повним усуненням зареєстрованих упродовж доби суправентрикулярних екстрасистол і епізодів фібриляції передсердь, більш суттєвим зменшенням частоти зареєстрованих за добу суправентрикулярних екстрасистол і епізодів суправентрикулярної тахікардії / тріпотіння передсердь, зменшенням величини дисперсії інтервалу QT. Ймовірність повної антиаритмічної ефективності при додатковому застосуванні еплеренону статистично значущо зростає в разі адреналового варіанта фібриляції передсердь і зменшується – у разі вагусного. Як найбільш значущі чинники, що підвищують імовірність повної антиаритмічної ефективності еплеренону, можуть бути розглянуті паралельне застосування лосартану в дозі 100 мг/добу і рівень альдостерону в плазмі крові понад 150 пг/мл; як менш значущі – вихідна середньоденна частота скорочень серця понад 78 за 1 хв і відношення розміру лівого передсердя до розміру правого передсердя менше 1,45, а також динаміка систолічного артеріального тиску через 4 тижні лікування за даними офісного вимірювання понад 32 мм рт. ст.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Заглавие : Зв’язок показників структурно-функціонального стану серцево-судинної системи з плазмовим рівнем альдостерону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь
Параллельн. заглавия :Connection of indicators of the structural and functional parameters of the cardiovascular system with the plasma level of aldosterone in patients with arterial hypertension and frequent recurrences of atrial fibrillation
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 48-55 (Шифр КУ27/2018/Т.17/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи – визначити кореляційні зв'язки між різними клініко-інструментальними параметрами та плазмовим рівнем альдостерону у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами (ФП). Матеріал і методи. Обстежено 146 пацієнтів із ГХ ІІ стадії, ускладненої частими рецидивами ФП, 26 пацієнтів із ГХ ІІ стадії без ФП та 20 відносно здорових осіб шляхом визначення рівня альдостерону в сироватці крові, проведення добового моніторування ЕКГ та ехокардіографії. Результати. Суттєво вищий рівень альдостерону зареєстрований в пацієнтів з ГХ та ФП (р 0,0001, р 0,9 мм), (р = 0,01); іММЛШ 123 г/м2, (р = 0,02); наявності концентричної гіпертрофії (р = 0,0006), помірної мітральної (р = 0,03) і трикуспідальної регургітації (р = 0,002). Висновок. Виявлена залежність плазмового рівня альдостерону від наявності ГХ і ФП, а також клінічної форми і вегетативного варіанту аритмії. У пацієнтів з ГХ і часто рецидивуючою ФП достовірно вищий рівень альдостерону визначений у разі супутнього абдомінального ожиріння, наявності структурного ремоделювання сонних артерій; іММЛШ 123 г/м2; наявності концентричної гіпертрофії, помірної мітральної і трикуспідальної регургітаціїThe aim – to determine the correlation between different clinical and instrumental parameters and plasma level of aldosterone in patients with arterial hypertension (AH) and frequent recurrences of atrial fibrilation (AF). Materials and methods 146 patients with AH stage II complicated by frequent recurrences of AF, 26 patients with AH II stage without AF and 20 relatively healthy people were examined by determining serum aldosterones levels, daily monitoring of ECG and echocardiography. Results. Significantly higher aldosterone levels were in patients with AH and AF (p 0.0001, p 0.9 mm) (p = 0.01) ; myocardial mass index 123 g / m2, (p = 0.02); the presence of concentric hypertrophy (p = 0.0006), moderate mitral (p = 0.03) and tricuspid regurgitation (p = 0.002). Conclusion. The dependence of the plasma level of aldosterone from presence of AH and AF, the clinical form and vegetative variant of arrhythmia were established in the study. Significantly higher aldosterone level in patients with AH and frequent recurrences of AF was determined in the case of concomitant abdominal obesity, the presence of structural remodeling of carotid arteries; myocardial mass index 123 g / m2; the presence of concentric hypertrophy, moderate mitral and tricuspid regurgitation
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Заглавие : Патофізіологічна роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку й підтриманні фібриляції передсердь. Блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи як перспективний напрям upstream-терапії
Место публикации : Серце і судини. - 2017. - N 3. - С. 100-105 (Шифр СУ25/2017/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS
АНГИОТЕНЗИНОВЫХ РЕЦЕПТОРОВ АНТАГОНИСТЫ -- ANGIOTENSIN RECEPTOR ANTAGONISTS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д., Ковальчук О. В.
Заглавие : Роль галектину-3 у розвитку і підтриманні фібриляції передсердь
Место публикации : Львів. мед. часопис. - Львів, 2016. - Том 22, N 3. - С. 73-78 (Шифр ЛУ10/2016/22/3)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Распутіна Л. В., Мостовой Ю. М., Данілевич Т. Д., Діденко Д. В., Белінський А. В., Соломончук А. В.
Заглавие : Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 91-101 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Аннотация: Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки ? 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки ? 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів ? 123 (74,5%), початкової дози адреналіну ? 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії ? 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз ? 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта ? 86 (52,1%), початкової дози аміодарону ? 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР ? 73 (44,3%). Менше третини лікарів ? 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.
Найти похожие

Заглавие журнала :Артериальная гипертензия -2018г.,N 3
Интересные статьи :
Боєв С. С. Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції/ С. С. Боєв [та ін.] (стр.7-13)
Комбинированная антигипертензивная терапия: преимущества комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента и тиазидного диуретика (стр.14-18)
Сіренко Ю. М. Про нові європейські рекомендації з артеріальної гіпертензії після їх першої презентації (коментар)/ Ю. М. Сіренко (стр.19-22)
Becker B. Cечова кислота й артеріальна гіпертензія: новини: інформаційний бюлетень Європейського товариства гіпертензії/ B. Becker [та ін.] (стр.23-26)
Меsserli F. H. Вік, артеріальний тиск і рекомендації: прірва між тими, хто проповідує, тими, хто навчає, і тими, хто лікує?/ F. H. Меsserli, S. Bangalore, A. W. Messerli (стр.27-28)
Коноплева Л. Ф. О деятельности Украинской ассоциации больных легочной гипертензией/ Л. Ф. Коноплева, О. В. Александрова (стр.29-36)
Ханюков О. О. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів з гіперурикемією: основи патогенезу, клінічне значення, діагностика, підходи до лікування/ О. О. Ханюков, Є. Д. Єгудіна, О. С. Калашникова (стр.37-49)
Коноплева Л. Ф. Сложный случай легочной артериальной гипертензии, ассоциированной с портальной гипертензией/ Л. Ф. Коноплева, Ю. А. Коноплева (стр.50-56)
"Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні" (стр.57-65)
Сіренко О. Ю. Добовий профіль артеріального тиску та показники ремоделювання каротидних артерій у хворих на офісно контрольовану артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом/ О. Ю. Сіренко (стр.66-67)
Данілевич Т. Д. Паралелі між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів РААС/ Т. Д. Данілевич (стр.68-69)
Лазарєва К. П. Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25 (ОН) D у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. П. Лазарєва [та ін.] (стр.70)
Хіміон Л. В. Функціональний нирковий резерв як предиктор прогресування ураження нирок/ Л. В. Хіміон, Л. С. Тимощук (стр.71-72)
Сербенюк К. І. Функціональний стан нирок у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію: взаємозв’язок з гуморальними факторами регуляції артеріального тиску/ К. І. Сербенюк [та ін.] (стр.73)
Шеремет М. Ю. Підвищення ефективності лікування резистентної гіпертонії за допомогою фіксованої комбінації 3-компонентної антигіпертензивної терапії/ М. Ю. Шеремет [та ін.] (стр.74-75)
Взаємозв’язок рівнів офісного й амбулаторного артеріального тиску з рівнем смертності (стр.76)
Результати основного дослідження середземноморської дієти відкликано (стр.76-77)
Підвищення рівня артеріального тиску в 50 років пов’язане з подальшим виникненням деменції (стр.77-78)
Європейські й американські рекомендації з артеріальної гіпертензії не надто різняться (стр.78-79)
Еректильна дисфункція пов’язана із серцево-судинними подіями в майбутньому (стр.79-80)
Більш швидке зниження функції нирок для діагностики діабету (стр.81)
Усе більше доказів того, що метформін безпечний для пацієнтів із цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок (стр.81-82)
Нова методика допоможе краще оцінити серцево-судинні захворювання (стр.83-84)
Світлої пам’яті професора Олександра Сергійовича Ларіна (стр.85)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Данілевич Т. Д.
Заглавие : Паралелі між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів РААС
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 3. - С. 68-69 (Шифр АУ38/2018/3)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM
Аннотация: Мета дослідження: оцінка взаємозв’язків між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у пацієнтів із гіпертензійною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 146 пацієнтів із ГХ ІІ стадії і частими рецидивами ФП віком від 37 до 86 років (у середньому — 61,2 ± 0,7 року), 68 (46,6 %) обстежених — чоловіки. Розподіл пацієнтів за вегетативними варіантами ФП здійснювався згідно з рекомендаціями Coumel (1992). Так, у 31 (21,2 %) пацієнта визначали вагусний, у 70 (47,9 %) — адреналовий і у 45 (30,9 %) — змішаний варіанти аритмії відповідно. Усі пацієнти проходили лікування
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Данілевич Т. Д.
Заглавие : Циркадна регуляція та порушення серцевого ритму в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і частими рецидивами фібриляції передсердь
Место публикации : Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 49-57 (Шифр СУ25/2018/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ АМБУЛАТОРНАЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY, AMBULATORY
Аннотация: Мета роботи - визначити особливості циркадної регуляції і порушень серцевого ритму за даними холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) і частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП) залежно від клінічної форми та вегетативного варіанта аритмії. Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії, ускладненою частими рецидивами ФП, віком від 37 до 86 років. Як групу порівняння обстежено 26 пацієнтів з ГХ II стадії без ФП, яку заперечували за допомогою анамнестичних даних і даних ХМ ЕКГ, віком від 39 до 74 років. Тривалість аритмічного анамнезу коливалася від 1 до 30 років (у середньому (5,7 +- 0,5) року). У 56 (38,4 %) хворих перебіг захворювання свідчив про пароксизмальну аритмію і в 90 (61,6 %) - про персистентну. Анамнез ГХ коливався від 1 до 40 років і в середньому становив (11,6 +- 0,6) року. У всіх хворих проведено ХМ ЕКГ згідно зі стандартним протоколом. У хворих з ФП незалежно від форми аритмії, на відміну від пацієнтів без ФП, спостерігали статистично значуще збільшення загальної кількості суправентрикулярних екстрасистол (СЕ) на добу (p 0,0001). У хворих з ФП парні і групові СЕ реєстрували статистично значуще частіше (p 0,0001). У 35,7 % пацієнтів з пароксизмальною і у 33,3 % - із персистентною ФП реєстрували короткі безсимптомні епізоди суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії (СВПТ). Такі епізоди не виявляли у хворих без ФП (p 0,001). Аналіз епізодів безбольової ішемії міокарда показав статистично значущі відмінності в реєстрації цих епізодів у пацієнтів із персистентною ФП у порівнянні з хворими без ФП (38,9 і 19,2 % відповідно; p
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Клінічна та експериментальна патологія -2018г. т.Т.17,N 1
Интересные статьи :
Авраменко А. А. Влияние длительности проведения комплексного обследования больных хроническим неатрофическим гастритом на достоверность ХЕЛИК-теста/ А. А. Авраменко (стр.3-6)
Бедзай А. О. Фактори ризику нестабільної стенокардії у жінок-курців/ А. О. Бедзай (стр.7-12)
Bilous I. I. Features of the peripheral nervous system affection in patients with primary hypothyroidism/ I. I. Bilous (стр.13-16)
Бойчук Т. М. Визначення активностей антимікробних препаратів та імунологічних реакцій/ Т. М. Бойчук [та ін.] (стр.17-21)
Вірстюк Н. Г. Особливості асимптомної гіперурикемії у хворих на цукровий діабет 2-го типу за поєднання з есенціальною артеріальною гіпертензією/ Н. Г. Вірстюк, А. О. Іквука (стр.22-26)
Гаєвська М. Ю. Ефективність застосування пробіотика у комплексному лікуванні псоріазу/ М. Ю. Гаєвська, О. Г. Новлюк, О. І. Ткачук (стр.27-30)
Gaievska M. Yu. Features of syphilitic infection in Сhernivtsi region residents/ M. Yu. Gaievska [та ін.] (стр.31-34)
Гордієнко В. В. Антитоксична та нефропротекторна дія фітокомпозиції "Поліфітол-1" за кадмієвої інтоксикації у молодих статевонезрілих щурів/ В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба, О. О. Перепелиця (стр.35-42)
Дутко Х. О. Мікробіологічна характеристика біоценозів, ізольованих з ротової порожнини хворих із переломами щелеп на тлі генералізованого пародонтиту/ Х. О. Дутко (стр.43-47)
Іванов В. П. Зв’язок показників структурно-функціонального стану серцево-судинної системи з плазмовим рівнем альдостерону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.48-55)
Кімак Г. Б. Вплив комплексного лікування на показники вуглеводного обміну у хворих на генералізований пародонтит осіб молодого віку/ Г. Б. Кімак, Г. М. Мельничук (стр.56-60)
Комлевой О. М. Визначення особливостей змін біофізичних показників конденсату вологи видихнутого повітря у хворих на туберкульоз легенів/ О. М. Комлевой (стр.61-66)
Кнут Р. П. Топографо-анатомічні аспекти вибору алотрансплантата в пахвинній герніопластиці/ Р. П. Кнут (стр.67-70)
Левандовський Р. А. Віддалені результати протезування покривними протезами на балках, фіксованих на дентальних імплантатах на беззубій нижній щелепі/ Р. А. Левандовський, О. Б. Бєліков, Н. І. Бєлікова (стр.71-75)
Мельник О. Б. Ендотеліальна дисфункція та морфофункціональні властивості еритроцитів у хворих на бронхіальну астму, поєднану з ожирінням, з урахуванням поліморфізму генів/ О. Б. Мельник (стр.76-80)
Мислицький В. Ф. Формування системи імунітету в дітей першого року життя, інфікованих внутрішньоутробнj/ В. Ф. Мислицький [та ін.] (стр.81-86)
Перепелиця О. О. Вивчення гострої токсичності та потенційної гіпоглікемічної активності нового похідного тіазолідону (етилового естеру 4((2-етокси-2-оксоетиліден-4-оксо-1-(4-дифлуор-метоксі-феніл-тіазолідин-2-іліден|гідразоно)-1-метилпіразол-3-карбонової кислоти)/ О. О. Перепелиця [та ін.] (стр.87-92)
Плеш І. А. Функціональний стан органів-мішеней у хворих на есенціальну гіпертензію ІІ ст. залежно від циркадіанної структури артеріального тиску/ І. А. Плеш, Л. І. Гайдич, В. М. Понич (стр.93-98)
Савка С. Д. Взаємозв’язок між непсихотичними психічними розладами та особливостями клінічної картини ревматоїдного артриту/ С. Д. Савка (стр.99-104)
Світлик Г. В. Ремоделювання лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: участь техногенних ксенобіотиків/ Г. В. Світлик [та ін.] (стр.105-112)
Щепанський Б. Ф. Стан ендогенної інтоксикації за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми/ Б. Ф. Щепанський (стр.113-116)
Яхницька М. М. Рівень електролітів слини в пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою до та після лікування/ М. М. Яхницька (стр.117-121)
Бендас В. В. Вплив психосоматичних розладів на розвиток психологічного безпліддя (огляд літератури)/ В. В. Бендас, А. О. Міхєєв (стр.122-126)
Остафійчук Д. І. Лазерна нефелометрія біотканин/ Д. І. Остафійчук [та ін.] (стр.127-131)
Пишак В. П. Этот вездесущий мелатонин/ В. П. Пишак, О. В. Пишак (стр.132-135)
Авраменко А. А. Случай выявления поддельного препарата "Де-нол" при проведении антихеликобактерной терапии/ А. А. Авраменко (стр.136-138)
Савка І. Г. Стажування – як важливий етап підготовки викладача вищої медичної школи в умовах сьогодення/ І. Г. Савка, В. Т. Бачинський, О. Я. Ванчуляк (стр.139-141)
Вацик М. З. Про кадрову ситуацію в системі охорони здоров’я Чернівецької області за період 2000-2016 років/ М. З. Вацик, Е. Ц. Ясинська (стр.142-149)
До 100-річчя Олексія Дем’яновича Юхимця (1918-1998) (стр.150-151)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LVIII (стр.152-154)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-19

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)