Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Высшее образование (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Дмитренко, Р. Р.$<.>)

Общее количество найденных документов : 46
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Заглавие журнала :Клінічна та експериментальна патологія -2024г. т.23,N 1
Интересные статьи :
Бота Р. А. Динаміка лейкоцитарних маркерів запалення та роль колхіцину як протизапальної терапії при інфаркті міокарда з елевацією ST/ Р. А. Бота, В. К. Тащук (стр.3-10)
Вадзюк С. Н. Стан нейродинамічних функцій у осіб із різною теплочутливістю/ С. Н. Вадзюк, І. Г. Бідзюра (стр.11-18)
Дмитренко Р. Р. Краніометрична характеристика плодів людини/ Р. Р. Дмитренко (стр.19-26)
Коваль А. О. Аналіз осередків скостеніння діафіза ліктьової кістки у плодів 20-32 тижнів гестації/ А. О. Коваль (стр.27-35)
Петелицький О. О. Мікрофлора урогенітального тракту при гострих гнійно-запальних захворюваннях сечовидільної системи як передумова абдомінального сепсису/ О. О. Петелицький [та ін.] (стр.36-41)
Токар П. Ю. Гістометричні параметри строми хоріальних ворсинок плаценти при передчасних пологах/ П. Ю. Токар (стр.42-48)
Bevzо V. V. Effect of long-term administration of monosodium glutamate on body weight of rats and some indices of lipid metabolism/ V. V. Bevzо (стр.49-52)
Burlaka Ye. A. Approach to the evaluation of clinical and metabolic factors interaction in children with nephrotic syndrome/ Ye. A. Burlaka, I. O. Mityuryayeva (стр.53-58)
Davydova N. V. The state of pro- and antioxidant balance of rats’ blood under condition of combined caffeine and ethanol intake and melatonin administration/ N. V. Davydova, D. D. Salekhi (стр.59-63)
Boitsaniuk S. I. Current tendencies in non-surgical periodontal treatment. Literature review/ S. I. Boitsaniuk [та ін.] (стр.64-69)
Manashchuk N. V. Relationship between periodontal pathology and gastrointestinal tract diseases: a narrative overview/ N. V. Manashchuk [та ін.] (стр.70-77)
Semenenko S. B. Current state of the study of melatonin-dependent disorders of energy metabolism (literature review)/ S. B. Semenenko [та ін.] (стр.78-83)
Tashchuk V. K. Antihypertensive therapy with beta-blockers at the present stage of cardiology development/ V. K. Tashchuk, H. I. Khrebtii (стр.84-88)
Бодяка В. Ю. Вплив онлайн навчання на рівень знань студентів з дисципліни «Онкологія та радіаційна медицина у тому числі»/ В. Ю. Бодяка (стр.89-92)
Гушул І. Я. Ефективність проведення онлайн занять із дисципліни «Радіологія»/ І. Я. Гушул (стр.93-96)
Тодорів Т. В. Оцінка платформ для дистанційного навчання в освітньому процесі в умовах сьогодення / Т. В. Тодорів, Н. М. Воронич-Семченко (стр.97-101)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXXI (стр.102-103)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дмитренко Р. Р., Цигикало О. В.
Заглавие : Топографоанатомічні особливості бічної ділянки голови у плодів людини
Параллельн. заглавия :Topographic and anatomical peculiarities of the lateral region of the head in human fetuses
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 26-31 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ОКОЛОУШНАЯ ОБЛАСТЬ -- PAROTID REGION
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
Аннотация: З метою з’ясування топографоанатомічних особливостей та варіантної анатомії структур бічних ділянок голови у плодовому періоді онтогенезу людини досліджено 24 препарати плодів людини віком від 4-х до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку із застосуванням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, макроскопія, комп’ютерна томографія, морфометрія, реконструювання). У плодів людини нами виявлені анатомічні варіанти жувального і скроневого м’язів. Так, у 5-місячного плода виявлені окремі м’язові пучки, що прямували від правого жувального м’яза до правого скроневого м’яза. У 6-місячного плода глибока частина лівого жувального м’яза була зрощена з лівим скроневим м’язом. У плодів людини скронева фасція у напрямку до виличної дуги розщеплюється на дві пластинки, між якими виявляються скупчення жирової клітковини. У пізніх плодів виявлений сформований підапоневротичний клітковинний простір. Наприкінці плодового періоду між окістям і внутрішнім краєм скроневого м’яза спостерігається глибокий клітковинний простір. Клітковинні простори скроневої ділянки спереду пов’язані з жировим тілом щоки, що створює передумови для поширення запальних процесів. Топографоанатомічними особливостями скроневої ділянки плодів людини є: слабкий розвиток скроневого м’яза та мала глибина скроневої ямки – в середньому відділі від 3,0 до 6,0 мм (залежно від віку плода); слабко розвинута сухожилкова частина скроневого м’яза, який не досягає скроневої лінії тім’яної кістки. Кісткова основа скроневої ділянки представлена лускою скроневої кістки, великим крилом клиноподібної кістки, частиною тім’яної і лобової кісток, на внутрішній поверхні яких мало помітні, а деколи взагалі не чіткі або відсутні артеріальні борозни і пальцеподібні втиснення. Анатомічні варіанти будови скроневого та жувального м’язів, а також скроневої фасції можуть викликати труднощі та помилки під час діагностики та хірургічного лікування запальних процесів в постнатальному періоді онтогенезу людиниIn order to clarify the topographical and anatomical peculiarities and variant anatomy of the structures of the lateral region of the head in the fetal period of human ontogenesis, 24 specimens of human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development were studied using a complex of morphological research methods (anthropometry, macroscopy, computer tomography, morphometry, reconstruction). We found anatomical variants of the masseter and temporal muscles in human fetuses. Thus, in a 5-month-old fetus, separate muscle bundles were found, which went from the right masseter to the right temporal muscle. In a 6-month-old fetus, the deep part of the left masseter muscle was fused to the left temporal muscle. In human fetuses, the temporal fascia in the direction of the zygomatic arch splits into two layers, between which there are accumulations of adipose tissue. In late fetuses, a formed sub-aponeurotic ﬁ brous space was found. At the end of the fetal period, a deep ﬁ brous space is observed between the periosteum and the inner edge of the temporal muscle. The cellular spaces of the temporal area in front are connected with the buccal fat pad, which creates the prerequisites for the spread of inﬂ ammatory processes. The topographic and anatomical features of the temporal region of human fetuses are: weak development of the temporal muscle and small depth of the temporal fossa – in the middle part from 3.0 to 6.0 mm (depending on the age of the fetus); weakly developed tendinous part of the temporal muscle, which does not reach the temporal line of the parietal bone. The bony base of the temporal area is represented by the squamous part of the temporal bone, the greater wing of the sphenoid bone, part of the parietal and frontal bones, on the inner surface of which arterial grooves and impressions of cerebral gyri are hardly visible, and sometimes not at all clear or absent. Anatomical variants of the structure of the temporal and masticatory muscles, as well as the temporal fascia, can cause complications and errors during the diagnosis and surgical treatment of inﬂ ammatory processes in the postnatal period of human ontogenesis
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2024г. т.23,N 1
Интересные статьи :
Гнатюк М. С. Кількісний морфологічний аналіз особливостей ремоделювання гемомікроциркуляторних судин у сім’яниках експериментальних тварин в умовах етанолової інтоксикації/ М. С. Гнатюк [та ін.] (стр.6-11)
Кольцова Л. В. Відстань між соскоподібними відростками черепа людини: закономірності індивідуальної мінливості/ Л. В. Кольцова, О. Ю. Степаненко (стр.12-17)
Каратєєва С. Ю. Морфометрична характеристика розмірів стегна у студентів Буковини/ С. Ю. Каратєєва (стр.18-25)
Дмитренко Р. Р. Топографоанатомічні особливості бічної ділянки голови у плодів людини/ Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало (стр.26-31)
Сапунков О. Д. Особливості будови слухової труби у пренатальному періоді розвитку людини/ О. Д. Сапунков [та ін.] (стр.32-39)
Ошурко А. П. Анатомічна мінливість відділів нижнього коміркового нерва у людей другого періоду зрілого та літнього віку/ А. П. Ошурко, І. С. Макарчук (стр.40-48)
Савчук А. Ю. Прогнозування спайкової хвороби очеревини після оперативних втручань на органах очеревинної порожнини/ А. Ю. Савчук, В. П. Польовий (стр.49-52)
Хмара Т. В. Особливості розвитку і становлення топографії міхурово-пупкового трикутника у пренатальному періоді онтогенезу людини/ Т. В. Хмара [та ін.] (стр.53-61)
Коваль О. А. Фетальна анатомія артерій тильної ділянки кисті/ О. А. Коваль (стр.62-66)
Гродецький В. К. Врахування морфо-функціональних змін у складових трикутника кало при гострому холециститі та їх вплив на особливості техніки виконання лапароскопічної холецистектомії/ В. К. Гродецький [та ін.] (стр.67-74)
Качановський Я. В. Морфологічна характеристика змін периульцерозної зони кровоточивих гастродуоденальних виразок залежно від ступеня активності кровотечі за Forrest/ Я. В. Качановський, І. Я. Дзюбановський (стр.75-79)
Kalinichenko M. O. Фрактальний аналіз розгалуженості поверхневих артерій мозочка людини/ M. O. Kalinichenko, O. Yu. Stepanenko (стр.80-87)
Якименко Р. О. Особливості форми та розмірів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду залежно від статі та краніотипу/ Р. О. Якименко (стр.88-96)
Цуманець І. Анатомічне моделювання поверхневих м’язів шиї в перинатальному періоді онтогенезу/ І. Цуманець (стр.97-103)
Новікова Г. А. Диференціювальній підхід при комбінованому хірургічному лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок за даними результатів ультразвукової доплерографії/ Г. А. Новікова [та ін.] (стр.104-112)
Дубінін Д. С. Характеристика внутрішньопечінкових жовчних проток у людини та ссавців з різними типами харчування/ Д. С. Дубінін, В. І. Шепітько (стр.113-120)
Горовий В. І. Спосіб тригонізації (низведення) шийки сечового міхура у ложе простати при виконанні лапароскопічної залобкової простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати/ В. І. Горовий [та ін.] (стр.121-129)
Хмара Т. В. Метод макромікроскопічного препарування поверхневих судин і нервів лиця/ Т. В. Хмара [та ін.] (стр.130-137)
Гавалешко В. П. Підвищення якості викладання ортопедичної стоматології з використанням інноваційних технологій/ В. П. Гавалешко, О. І. Рощук (стр.138-143)
Ільїна-Стогнієнко В. Ю. Стромальні пухлини шлунково-кишкового тракту. прогнозування перебігу та діагностичні алгоритми/ В. Ю. Ільїна-Стогнієнко, С. Д. Хіміч (стр.144-152)
Бакун О. В. Сучасні неінвазивні методи діагностики генітального ендометріозу, асоційованого із безпліддям/ О. В. Бакун (стр.153-159)
Псарюк Ю. Ю. Особливості перебігу вагітності на тлі генітальних інфекцій/ Ю. Ю. Псарюк, І. В. Каліновська (стр.160-166)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дмитренко Р. Р., Козарійчук Н. Я., Цигикало О. В., Кузняк Н. Б.
Заглавие : Онтогенетичні перетворення кісток очної ямки людини
Параллельн. заглавия :Ontogenetic transformations of bones of the human orbit
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 99-107 (Шифр НУ45/2024/14/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Аннотация: З ’ясування джерел закладки кісток очної ямки людини, уточнення послідовності їх осифікації дозволить створити морфологічне підгрунтя для ефективного тлумачення даних моніторингу стану плода, сприятиме ранній діагностиці варіантів будови та можливих вад розвитку голови, органа зору та суміжних структур. Мета дослідження. З ’ясувати джерела закладки, хронологію скостеніння, особливості вікових топографо- анатомічних змін кісток очної ямки людини. Матеріал і методи дослідження. Досліджено 18 серій гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком 4-12 тижнів внутрішньоутробногорозвитку (4,0-80,0 мм тім ’яно-куприкової довжини) та препарати 12 плодів віком 4-9 місяців внутрішньоутробного розвитку (130,0-450,0 мм тім ’яно-п ’яткової довжини) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, препарування, тривимірне реконструювання серій гістологічних зрізів та комп ’ютерних томограм, статистичний аналіз). Дослідження проводилося відповідно до основних положень Конвенції Європейського Союзу про права людини та біомедицину (1997), а також Гельсінської декларації про етичні принципи медичних досліджень із залученням людей (1964-2008), Директив ЄС № 609 (1986), Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009. Робота виконувалась в рамках ініціативної науково-дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології закладу вищої освіти Буковинського державного медичного університету «Структурно-функціональні особливості тканин і органів в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево-вікової та порівняльної морфології людини». Державний реєстраційний номер: 0121U110121. Терміни виконання: 01.2021-12.2025. Результати дослідження. Перші ознаки виникнення осередків скостеніння навколо основного нервового і вісцерального вмісту зачатка очної ямки визначаються у 6-тижневих зародків у вигляді семи хрящових моделей кісток, а перші центри осифікації серед зачатків кісток, які беруть участь у формуванні очної ямки, виявлені у зачатку верхньої щелепи. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку починаються процеси скостеніння лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхньої щелепи. Наприкінці 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку, завдяки процесам скостеніння малого крила клиноподібної та лобової кісток, очна ямка набуває рис дефінітивної будови. Із початку плодового періоду онтогенезу людини триває осифікація структур клиноподібної кістки, що призводить до морфологічних перетворень очної ямки у 5-місячних плодів - вона відмежовується від клино-піднебінної та підскроневої ямок кістковим шаром, формується зоровий канал, а у 6-місячних плодів відбуваються процеси осифікації лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхніх щелеп, а очноямковий м ’язМюллера змінює свою структуру на волокнисту. Аналіз вікової динаміки морфометричних параметрів очної ямки впродовж плодового періоду розвитку дозволив встановити особливості змін її діаметру, окружності та площі, що виражається математичними функціями: діаметр очної ямки, мм = -0,2285+0,4704*x; окружність очної ямки, мм = -0,2924+1,4595*x; площа очної ямки, мм2=-87,8597+8,0387*x, де х- вік плода людини у тижнях. Висновок. Критичними періодами розвитку очної ямки є 6-й місяць пренатального онтогенезу, під час якого спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, а її форма повертається до мезоконхальної, якараніше спостерігалась у передплодів, а також 8-й місяць, під час якого уповільнюється зростання всіх параметрів очної ямки внаслідок інтенсивних процесів органогенезу її вісцеральних структур Elucidation of the sources of human orbital bones, clarification of the sequence of their ossification will allow to create a morphological basis for effective interpretation of the data of fetal condition monitoring, will contribute to early diagnosis of variants of the structure and possible malformations of the head, organ of vision and related structures. The aim of the study. The aim of this work was to find out the sources of origin, the chronology of ossification, the characteristics of age-related topographic and anatomical changes in the bones of the orbit. Material and methods. 18 series of histological sections of samples of human embryos and pre-fetuses at the age of 4-12 weeks of intrauterine development (4,0-80,0 mm parietal-coccygeal length) and samples of 12 fetuses at the age of 4-9 months of intrauterine development (130,0-450. 0 mm parietal-calcaneal length) using a complex of morphological research methods (anthropometry, morphometry, preparation of histological sections, dissection, three-dimensional reconstruction of series of histological sections and computer tomography, statistical analysis). The study was conducted in accordance with the main provisions of the European Union Convention on Human Rights and Biomedicine (1997), as well as the Helsinki Declaration on Ethical Principles of Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), EU Directive No. 609 (1986), Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 23.09.2009 No. 690. The work was carried out within the framework of the initiative research work of the Department of Histology, Cytology and Embryology of the Bukovinian State Medical University «Structural and functional peculiarities of tissues and organs in ontogenesis, regularities of variant, constitutional, sex and age-related and comparative human morphology». State registration number: 0121U110121. Deadlines: 01.2021-12.2025. The results. The first signs of the appearance of ossification centers around the main nervous and visceral contents of the rudiment of the orbit are determined in 6-week-old embryos in the form of seven cartilaginous bone models, and the first centers of ossification among the rudiments of bones participating in the formation of the orbit are found in the rudiment of the maxilla. In the 6th month of intrauterine development, the processes of ossification of the frontal, sphenoid, ethmoid and maxillary bones begin. At the end of the 8th month of intrauterine development, due to the ossification processes of the lesser wing of the sphenoid and frontal bones, the orbit acquires features of a definitive structure. From the beginning of the fetal period of human ontogenesis, ossification of the structures of the sphenoid bone continues, which leads to morphological transformations of the orbit in 5-month fetuses - it is separated from the sphenopalatine and infratemporal fossa by a bone layer, the optic canal is formed, and in 6-month fetuses processes of ossification of the frontal, sphenoid, ethmoid and maxillary bones, and Muller’s orbital muscle changes its structure into a fibrous one. The analysis of the age-related dynamics of the morphometric parameters of the orbit during the fetal period of intrauterine development made it possible to establish the peculiarities of changes in its diameter, circumference and area, which are expressed by mathematical functions: diameter of the orbit, mm = -0. 2285+0.4704*x; circumference of the orbit, mm = -0.2924+1.4595*x; area of the orbit, mm2 = -87.8597+8.0387*x, where x is the age of the human fetus in weeks. Conclusion. The critical periods of the development of the orbit are the 6th month of prenatal ontogenesis, during which there is an uneven growth rate of the horizontal size of the orbit in relation to the vertical one, and its shape returns to the mesoconchal, which was previously observed in fetuses, as well as the 8th month, during which the growth of all parameters of the orbit slows down due to intensive processes of organogenesis of its visceral structures
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2024г. т.14,N 1
Интересные статьи :
Знаменська Т. К. Аналіз інтегральної ефективності медичної допомоги новонародженим України/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.5-11)
Власов О. О. Актуальні питання реорганізації обласних лікувальних закладів: еволюція чи революція/ О. О. Власов (стр.12-16)
Godovanets O. S. Some features of cellular energy supply of the body in premature infants with severe forms of perinatal pathology/ O. S. Godovanets (стр.17-23)
Sankannavar A. Effects of umbilical cord milking on hematological parameters in term neonates: a case control study in a tertiary care hospital/ A. Sankannavar, B. Masali, K. P. Prakash (стр.24-29)
Frunza A. Renal dysfunction in preterm infants with perinatal pathology: risk factors, sensitivity and specificity of laboratory markers of damage/ A. Frunza, Y. Hodovanets (стр.30-40)
Pavlyshyn H. Micronutrient status (vitamins A and D) and its effect on the severity of the course of Covid-19 in children/ H. Pavlyshyn, O. Labivka, K. Kozak (стр.41-47)
Sorokman T. Obesity in children as a predictor of the development of myopia/ T. Sorokman, S. Sokolnyk (стр.48-53)
Borysova T. Risk factors and clinical correlations of urinary TGF-β1 in children with juvenile idiopathic arthritis and early kidney fibrosis/ T. Borysova, S. Samsonenko, L. Vakulenko (стр.54-60)
Горбатюк О. М. Медичний супровід новонароджених з меконієвим ілеусом. Аналіз даних світового досвіду та власних спостережень/ О. М. Горбатюк, Т. В. Мартинюк (стр.61-68)
Likhachov V. Correlation ratio of chronic endometritis with anamnestic factors and ultrasound characteristics of the endometrium in women of reproductive age / V. Likhachov [та ін.] (стр.69-75)
Zhyvetska-Denysova A. Features functioning of the detoxification system at the threat termination of pregnancy as a consequence of accumulation of 137CS/ A. Zhyvetska-Denysova [та ін.] (стр.76-83)
Tokar P. Histochemical and immunohistochemical features of differentiated trophoblast in chorionic villi of the placenta in preterm labor/ P. Tokar (стр.84-90)
Karim El-din A. Role of maternal serum fibroblast growth Factor 21 level in prediction of preeclampsia/ El-din A. Karim [та ін.] (стр.91-98)
Дмитренко Р. Р. Онтогенетичні перетворення кісток очної ямки людини/ Р. Р. Дмитренко [та ін.] (стр.99-107)
Barat S. Hybrid vascular approach reduces the intensive care unit stay in patients with chronically threatening limb ischemia and multilevel atherosclerotic lesions/ S. Barat [та ін.] (стр.108-112)
Guryev S. O. Assessment of the clinical and nosological characteristics of traffic injuries in children as a medical and sanitary consequence of a man made emergency situation/ S. O. Guryev, V. A. Kushnir, V. I. Grebeniuk (стр.113-118)
Семкович Я. В. Математичне прогнозування змін рівня системи трансмембранних білків CD40- CD40L при різних методах/ Я. В. Семкович, Д. В. Дмитрієв (стр.119-124)
Garazdiuk M. S. Comparative analysis of the effectiveness of using histological and physical-optical methods of investigating of the time of hemorrhage formation in the substance of the human brain/ M. S. Garazdiuk (стр.125-130)
Skavinska O. O. Pharmacogenetics of anesthesiological support/ O. O. Skavinska [та ін.] (стр.131-140)
Токарчук Н. І. Хвороба Менкеса: огляд літератури та клінічний випадок/ Н. І. Токарчук [та ін.] (стр.141-149)
Godovanets O. Pre- and post-natal methods for preventing early childhood caries/ O. Godovanets [та ін.] (стр.150-156)
Знаменська Т. К. Деякі потенційні передумови формування мікробіоти кишківника у передчасно народжених дітей: частина 1/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.157-162)
Безрук В. Клініко-діагностичні алгоритми дій в практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини при захворюваннях сечовидільної системи у дітей/ В. Безрук [та ін.] (стр.163-168)
Оболонський О. І. Випадок лікування вродженого іхтіозу у новонародженої дитини/ О. І. Оболонський [та ін.] (стр.169-172)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дмитренко Р. Р.
Заглавие : Краніометрична характеристика плодів людини
Параллельн. заглавия :Craniometrical characteristics of the human fetal skull
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 19-26 (Шифр КУ27/2024/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY
ПЛОД -- FETUS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ЧЕРЕП -- SKULL
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
Аннотация: Мета дослідження – з’ясувати закономірності вікової динаміки морфометричних змін черепа у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 59 препаратів та 12 комп’ютерних томограм (КТ) черепів плодів людини віком від 4-х до 10-ти місяців внутрішньоутробного розвитку (ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що поздовжній і поперечний розміри, окружність мозкового відділу черепа майже рівномірно зростають до народження, але до 5-го місяця ВУР спостерігається більш прискорене зростання, завдяки чому діаграма розсіювання має вигляд логарифмічної залежності. У вікових змінах ширини та верхньої висоти лиця також спостерігається дещо нерівномірне зростання цих морфометричних показників. Виявлено зростання лицевого кута впродовж плодового періоду, що можна пояснити розвитком нижньої щелепи («висуванням» її вперед). Водночас, базилярний кут незначно зменшується упродовж плодового періоду розвитку, що можна пояснити зростанням об’єму головного мозку. Базилярний кут зростає з віком плода, але дещо нерівномірно у лептенів, тобто до початку 6-го місяця він майже не змінюється, упродовж 6-7-го місяців інтенсивно зростає, а потім знову уповільнюється до кінця плодового періоду ВУР. У еуріенів спостерігається рівномірне зростання базилярного кута впродовж плодового періоду розвитку, причому інтенсивніше, ніж у середнього морфотипу – мезенів. Аналіз кореляції віку плодів, черепного індексу і величини базилярного кута показав ще суттєвішу анатомічну мінливість: якщо у доліхо- та мезоморфів базилярний кут зростає майже рівномірно впродовж плодового періоду, то у брахіморфів він спочатку інтенсивно зменшується до 6-го місяця розвитку, а потім починає зростати до періоду новонародженості. Слід зазначити, що схожа особливість спостерігається і в динаміці вікових змін лицевого кута, крім уповільнення зростання його з 8-го місяця у доліхоморфів. Висновки. 1. Регресійний аналіз кореляції віку, показників морфотипу та базилярного і лицевого кутів дав змогу встановити закономірності індивідуальної морфометричної мінливості черепа в динаміці плодового періоду пренатального розвитку людини, а також виділити критичні періоди морфогенезу мозкового та лицевого відділів черепа, якими є 6-7-й місяці у лептенів, 6-й місяць – для брахіморфів та 8-й місяць – для доліхоморфів. 2. Величина базилярного кута черепа є важливим діагностичним та прогностичним показником в сукупності з індексами, які характеризують морфотип індивіду, для моніторингу нормального розвитку черепа та головного мозку плодаThe purpose of the study–to ascertain the regularities of the age-related dynamics of morphometric changes of the skull in the fetal period of human ontogenesis. Material and methods. 59 specimens and 12 computed tomography (CT) scans of the skulls of human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development (IUD) were studied. A complex of morphological research methods was applied, which included anthropometry, morphometry, three-dimensional reconstruction and statistical analysis. The results. It has been established that the longitudinal and transverse dimensions, the circumference of the cerebral part of the skull grow almost uniformly before birth, but by the 5th month of the IUD, a more accelerated growth is observed, due to which the scatter diagram has the appearance of a logarithmic dependence. A somewhat uneven growth of these morphometric indicators is also observed in the age-related changes in the width and upper height of the face. The growth of the facial angle during the fetal period was revealed, which can be explained by the development of the mandible («pushing» it forward)
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна та експериментальна патологія -2023г. т.22,N 4
Интересные статьи :
Вислоцька Л. В. Динаміка показників антиоксидантної системи крові щурів за умов оксидаційного стресу та дії ліпосомального препарату/ Л. В. Вислоцька [та ін.] (стр.3-10)
Дмитренко Р. Р. Онтогенетичні перетворення лицевих зачатків кісток черепа у першому триместрі пренатального онтогенезу людини/ Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало (стр.11-18)
Семкович Я. В. Особливості різних видів локорегіонарної анальгезії у дітей/ Я. В. Семкович (стр.19-27)
Ткачук Р. В. Каріологічні зміни букальних епітеліоцитів у дітей на тлі гострої респіраторної патології, спричиненої SARS-COV-2/ Р. В. Ткачук, Т. М. Білоус (стр.28-32)
Ткачук С. С. Вплив гострого порушення церебрального кровообігу в басейні сонних артерій на вміст РНК у клітинах лімфоїдної популяції тимуса щурів різних вікових груп/ С. С. Ткачук [та ін.] (стр.33-39)
Цигикало О. В. Порівняльна морфологія пренатального розвитку сечової системи людини та свині свійської (SUS DOMESTICA)/ О. В. Цигикало, К. А. Владиченко (стр.40-46)
Godovanets O. I. Microbial cariogenic factors and the mechanisms of their counteraction in the oral fluid of children at early age/ O. I. Godovanets, L. G. Hrynkevych, O. T. Khomyshyn (стр.47-51)
Грабовий О. М. Роль шваннівських клітин в регенерації периферичних нервів (молекулярно-морфологічні аспекти)/ О. М. Грабовий [та ін.] (стр.52-58)
Romanchuk L. I. Peculiarities of the coronavirus infection clinical course caused by SARS-COV2 in children population (literary review)/ L. I. Romanchuk, O. K. Koloskova (стр.59-66)
Полянський І. Ю. Симуляційні технології в оптимізації практичної підготовки студентів із хірургії/ І. Ю. Полянський, Я. В. Гирла, В. В. Андрієць (стр.67-70)
Perebyinis P. P. Practical training of higher education learners in specialty stomatology at Bukovinian State Medical University/ P. P. Perebyinis, N. B. Kuzniak (стр.71-75)
Крецу Н. М. Множинна інфантильна гемангіома у неонатальній практиці (спостереження з практики)/ Н. М. Крецу [та ін.] (стр.76-81)
Ляшук П. М. Адреногенітальний синдром у жінок: класична форма (спостереження з практики)/ П. М. Ляшук, Р. П. Ляшук (стр.82-84)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дмитренко Р. Р., Цигикало О. В.
Заглавие : Онтогенетичні перетворення лицевих зачатків кісток черепа у першому триместрі пренатального онтогенезу людини
Параллельн. заглавия :Ontogenetic transformations of the facial rudiments of the skull bones in the first trimester of prenatal human ontogenesis
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 11-18 (Шифр КУ27/2023/22/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА РАЗВИТИЕ -- MAXILLOFACIAL DEVELOPMENT
ОНТОГЕНЕЗ
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
Аннотация: Мета дослідження - уточнити джерела та терміни закладки, з’ясувати вікову динаміку змін та особливості морфогенезу кісток лицевого віддіїу черепа у першому триместрі внутрішньоутробного розвитку (ВУР).Матеріал і методи. Досліджено серійні мікропрепарати 20 зародків (4,0-13,5 мм тім’яно-куприкової довжини (ГКД) та 25 передплодів (14,0-80 мм ТКД), які охоплюють період від 4-го до 12-го тижнів ВУР. Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження: виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, мікроскопія, морфометрія, тривимірне реконструювання. Результати, Зачатками кісток лицевого віддіїу черепа є мезенхіма п’яти лицевих виступів 4-тижневих зародків людини. Закладка передньої частини ектоменінгеаіьної капсули має нейроектодермаїьне походження, а її зовнішній шар утворює спланхнокраніум - зачаток лобової, виличної, носової, сльозової кісток, леміша, щеіеп. У 5-тижневих зародків починається процес зрощення лобового відростка, присередніх і бічних носових відростків верхньощеіепного відростка та нижньощеіепного відростка І зябрової дуги та під'язикової зябрової дуги, у результаті чого виникають носові ямки і первинна носова порожнина. У 6-тижневих зародків утворюється зачаток нижньої щелепи. Упродовж 7-8-го тижнів ВУР хрящовий зачаток черепа стає безперервною структурою. Закладка передньої частини ектоменінгеальної капсули (попереду від зачатка гіпофіза) має нейроектодермаїьне походження, а її зовнішній шар утворює спланхнокраніум - зачаток кісток лицевого віддіїу голови (лобової, виличної, носової, сльозової кісток, леміша, щелеп), і осифіку'ється як первинним, перетинчастим, так і вторинним, хрящовим шляхами. Джерелами розвитку лобової, сльозової, носової кісток, леміша, передщеіепної частини верхньої щеіепи є мезенхіма нижньощеіепноїзябрової дуги. Джереіами розвитку верхньоїщелепи і виличної кістки є мезенхіма верхньощеіепного відростка І зябрової дуги, тоді як нижня щеіепа і барабанна частина скроневої кістки утворюються з мезенхіми нижньощеіепного відростка цієї зябрової дуги. Висновки. Порушення проліферації відростків І зябрової дуги, їх консолідації та перетворення зябрового апарату наприкінці зародкового періоду (5-6-й тижні ВУР) може призвести до появи тяжких уроджених вад лиця. Також критичними періодами морфогенезу зачатків черепа людини, часом можливої появи варіантів будови або уроджених вад, є 7-й та 10-й тижні ВУРThe purpose of the research - to clarify the sources and terms of the rudiments, to find out the age-specific dynamics of changes and features of the morphogenesis of the bones of the facial part of the skull in the first trimester of intrauterine development (IUD). Material and methods. Serial microspecimens of 20 embryos (4.0-13.5 mm parietal- coccygeal length (PCL)) and 25 prefetuses (14.0-80 mm PCL) covering the period from the 4th to the 12th weeks of the IUD were studied. A complex of methods ofmorphological research is applied: creation of series of consecutive histological sections, microscopy, morphometry, three-dimensional reconstruction. The results. The rudiments of the bones of thefacial part ofthe skull are the mesenchyme of thefive facial outgrowths of 4-week-old human embryos. The rudiment of the anterior part of the ectomeningeal capsule has a neuroectodermal origin, and its outer layer forms the splanchnocranium - the rudiments of the frontal, zygomatic, nasal, lacrimal bones, vomer, and jaws. In 5-week-old embryos, the process offusion of the frontal process, the medial and lateral nasal processes of maxillar process and mandibular process of the I branchial arch and the hyoid branchial arch begins, resulting in the formation of nasal pits and the primary? nasal cavity. In 6-week-old embryos, the rudiments ofthe mandible areformed. During the 7-8th week of IUD, the cartilaginous rudiment of the skull becomes a continuous structure. The mesenchyme ofthe mandibular branchial arch is the source of the development of the frontal, lacrimal, nasal bones, vomer, and premaxillary part of the maxilla. The sources of development of the maxilla and zygomatic bone are the mesenchyme of the maxillary process of the I branchial arch, while the mandible and the tympanic part of the temporal bone are formedfrom the mesenchyme of the mandibular process of this branchial arch. Conclusions. Violation of the proliferation of processes of the I branchial arch, their consolidation and transformation ofthe branchial apparatus at the end ofthe embryonic period (5-6th week of IUD) can lead to the appearance of severe congenital defects of the face. Also, the 7th and 10th weeks of IUD are critical periods ofthe morphogenesis ofthe rudiments ofthe human skull, the time of the possible appearance of variants of the structure or birth defects
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бамбуляк А. В., Кузняк Н. Б., Дмитренко Р. Р., Лопушняк Л. Я., Бойчук О. М.
Заглавие : Ефективність застосування комбінації на основі остеопластичних матеріалів та мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини перед дентальною імплантацією у пацієнтів груп дослідження
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 1. - С. 11-17 (Шифр КУ26/2021/20/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДЕНТАЛЬНОЙ ПЛАСТИНКИ ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLADE IMPLANTATION
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
Аннотация: Впродовж останніх десятиріч найбільш поширеним методом лікування часткової або повної відсутності зубів є застосування дентальних імплантатів. Часто, через недостатній об’єм кісткової тканини щелеп внаслідок атрофії у ділянці видалених зубів, неможливо провести внутрішньокісткову імплантацію. З метою усунення дефіциту кісткової тканини перед встановленням дентальних імплантатів необхідне проведення хірургічних втручань. Обстеження та лікування із застосуванням дентальної імплантації проведено 140 пацієнтам, яким попередньо були проведені хірургічні втручання та для збільшення об’єму кісткової тканини щелеп було застосовано остеопластичні матеріали та їхні комбінації з мультипотентними мезенхімальним и стромальними клітинами жирової тканини. Через 3-и місяці після встановлення дентальних імплантатів у пацієнтів І групи, в яких відновлення об’єму кісткової тканини щелеп проводилось з використанням остеопластичного матеріалу «Колапан- Л», та у осіб ІІ групи, де для аугментації було застосовано комбінацію препарату «Колапан- Л», мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та збагачену тромбоцитами плазму, значення індексу OHI-S відповідали даним до лікування, р0,05, та дорівнювали між собою, р20,05. У осіб ІІІ контрольної групи значення даного індексу збільшувались у 1,4 раза стосовно вихідних даних, р0,05, та були суттєво вищими, ніж у пацієнтів І та ІІ груп, р10,01. Через 3-и місяці спостереження в изначали зменшення даних індексу РМА стосовно вихідних значень: у 1,2 раза у І, р, р10,01, та у 1,1 раза у ІІ групі, р0,05, р1, р20,01. При цьому, у пацієнтів ІІІ групи значення даного параметра збільшилися та були у 1,3 раза вищими референтних значень, р0,01. Через 6 місяців досліджень у пацієнтів І та ІІІ груп значення проби Шиллера-Писарєва були вищими вихідних даних, р0,05, і дорівнювали між собою, р10,05. У пацієнтів ІІ групи значення даного параметра дорівнювали вихідним даним, р0,05, та були вірогідно нижчими даних у осіб І та ІІІ груп, р1, р20,01. Встановлено, що у пацієнтів, у яких для заповнення кісткових дефектів застосовувалась комбінація на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини, препарату «Колапан-Л» та збагаченої тромбоцитами плазми крові, після встановлення дентальних імплантатів, повністю відновлювались периімплантатні тканини. Ефективність застосування запропонованої нами остеопластичної комбінації у пацієнтів груп дослідження підтверджено позитивною динамікою значень гігієнічного індексу OHI-S, пародонтального індексу РМА та проби Шиллера-Писарєва впродовж спостереження.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цигикало О. В., Дмитренко Р. Р., Попова І. С., Банул Б. Ю.
Заглавие : Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 144-147 (Шифр БУ5/2021/25/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЧЕРЕП -- SKULL
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: Дослідження особливостей морфогенезу та становлення ембріотопографії кісток склепіння черепа має важливе значення не лише в розумінні нормального системогенезу зародка людини, але й дозволить удосконалити існуючі методи інвазивного лікування та візуалізації патологій центральної нервової системи у дітей. Мета – дослідити особливості морфогенезу та топографії деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 6 до 11 тижнів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу актуальних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. Досліджені нами лобова та тім’яна кістки з’являються наприкінці зародкового періоду у вигляді мезенхімальних зачатків, які поступово розширюються вгору відносно первинних точок скостеніння, починаючи від базально-бічних частин голови зародка людини. Протягом 8-го тижня розвитку виявляється зачаток ектоменінгеальної капсули у вигляді тонкої пластини, яка наближена до головного мозку. На початку передплодового періоду виявляються гістологічні ознаки перетинчастого скостеніння досліджуваних кісток черепа з парними центрами скостеніння, тобто лобова та тім’яна кістки розвиваються із парних зачатків, які поступово наближались, що супроводжувалось активним ангіогенезом. Висновки. Первинні центри скостеніння в лобовій та тім’яній кістках черепа зародків людини з’являються на початку передплодового періоду розвитку і відбувається за перетинчастим типом. У лобовій та тім’яній кістках з’являються два центри скостеніння, які поступово зливаються. На початку передплодового періоду виявляється зачаток малого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-решітчастий хрящ та ознаки злиття обох центрів скостеніння в тім’яній кістці.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)