Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (15)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Добрянський, Д. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 70
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2023г. т.13,N 3
Интересные статьи :
Riga O. Aspects of the development of the program of palliative assistance for children of the Kharkiv region throuth the challenges of the military conflict / O. Riga [та ін.] (стр.5-10)
Hodovanets Yu. Scientific trends in perinatal medicine and neonatology at Bukovinian state medical university: advances and prospects/ Yu. Hodovanets, A. Babintseva (стр.11-16)
Боярчук О. Р. Знання та вміння медичних сестер щодо орфанних захворювань/ О. Р. Боярчук, І. М. Антонюк (стр.17-25)
Obolonska O. Yu. Diagnostic value of additional markers for acute kidney injury in preterm neonates with patent ductus arteriosus/ O. Yu. Obolonska [та ін.] (стр.26-35)
Hodovanets Yu. Clinical and paraclinical features and pathophysiological mechanisms of digestive system disorders in premature infants with perinatal pathology/ Yu. Hodovanets, Т. Dronyk (стр.36-43)
Kovalova O. M. The effect of ENOS gene polymorphism and nitric oxide metabolism indicators on the neonatal consequences in premature babies born from mothers with metabolic syndrome / O. M. Kovalova [та ін.] (стр.44-51)
Makieieva N. I. Levels of IL-4 and γ- interferon in children’s blood serum as predictors of asthma formation / N. I. Makieieva [та ін.] (стр.52-58)
Khamraev A. Zh. Results of surgical correction of postoperative complications in anorectal malformation in children/ A. Zh. Khamraev, D. B. Rakhmonov, U. A. Khamroev (стр.59-65)
Khamroeva Yu. A. Optimization of the method of surgical treatment of primary infantile congenital glaucoma in children/ Yu. A. Khamroeva (стр.66-70)
Semkovych Ya. V. Management of chronic postsurgical pain and hyperalgesia in children and its influence on cognitive functioning/ Ya. V. Semkovych (стр.71-77)
Якимчук Ю. Б. Концентрації Д-димеру, фолієвої кислоти та гомоцистеїну у вагітних із постковідним синдромом/ Ю. Б. Якимчук, А. Б. Бойчук, О. М. Якимчук (стр.78-82)
Боднарюк О. І. Лікування дівчат-підлітків з порушенням менструальної функції на фоні ожиріння/ О. І. Боднарюк [та ін.] (стр.83-89)
Біла В. В. Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження/ В. В. Біла [та ін.] (стр.90-99)
Добрянський Д. О. Збагачення грудного молока для передчасно народжених немовлят/ Д. О. Добрянський, А. О. Меньшикова, І. П. Пасічнюк (стр.100-108)
Voloshyn O. I. Characteristics of phytotherapeutic use during pregnancy and in the postnatal period: indications, limitations, and risks (literature review and original research)/ O. I. Voloshyn [та ін.] (стр.109-116)
Babuci S. Parenchyma preserving surgery in the management of giant pulmonary hydatid cyst complicated by endobronchial rupture in children: case report/ S. Babuci [та ін.] (стр.117-123)
Солейко Д. С. Подвоєння тонкої кишки в ургентній дитячій хірургії/ Д. С. Солейко, О. М. Горбатюк, Н. П. Солейко (стр.124-131)
Lastivka I. V. Thanatophoric dysplasia: literature review and clinical case in monochoric diamniotic twins/ I. V. Lastivka [та ін.] (стр.132-140)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добрянський Д. О., Меньшикова А. О., Пасічнюк І. П.
Заглавие : Збагачення грудного молока для передчасно народжених немовлят
Параллельн. заглавия :Breast milk fortification for preterm infants
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 100-108 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ С КРАЙНЕ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, EXTREMELY LOW BIRTH WEIGHT
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ПИТАНИЯ ПРОЦЕССЫ -- NUTRITION PROCESSES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): збагачення грудного молока
Аннотация: Молоко матері є оптимальним продуктом харчування немовлят. Воно характеризується не лише унікальним збалансованим складом нутрієнтів, а і незамінними біологічними властивостями, що особливо важливо для передчасно народжених дітей. Якщо материнського молока немає або його кількість недостатня для задоволення харчових потреб дитини, замість нього рекомендується використовувати донорське молоко. Однак донорське молоко, як правило, отримують від жінок, які народили своїх дітей в термін (доношеними), а тому воно переважно містить недостатньо білка для сприяння належному росту передчасно народжених немовлят. Незалежно від того, використовується донорське або власне молоко матері, його збагачення необхідне для задоволення потребу харчових речовинах передчасно народжених немовлят, які мають високий ризик затримки постнатального фізичного розвитку під час перебування в лікарні. Існує декілька стратегій і продуктів, які можна використовувати для підтримки бажаних темпів росту передчасно народженої дитини. Стандартне збагачення грудного молока (ГМ), яке наразі найчастіше використовують у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, може не забезпечувати підвищених потреб у білках у значної частини немовлят з дуже малою масою тіла при народженні. Натомість, індивідуалізоване збагачення може оптимізувати споживання поживних речовин. Індивідуалізувати харчове забезпечення можливо за допомогою регульованого або цільового збагачення ГМ. Важливими також є якість і походження комерційних збагачувачів ГМ. Для реалізації індивідуалізованого підходу до збагачення ГМ може бути корисним використання відповідних аналізаторів. Водночас, клінічні переваги окремих підходів до збагачення ГМ, так само, як і використання різних комерційних збагачувачів, здебільшого залишаються невідомими. У цьому огляді представлені результати найважливіших досліджень, які впливають на клінічну практику, а також описані сучасні підходи до збагачення грудного молока (ГМ) з відповідними практичними рекомендаціямиMother’s own milk is the optimal food for infants. It is characterized not only by a unique balanced composition of nutrients, but also by essential biological properties, which is especially important for preterm infants. If there is no mother’s milk or it is amount is not enough to meet daily needs, it is recommended to use donor human milk (HM) instead. However, donor HM is commonly obtained from the women who delivered at term and often does not contain enough protein to promote proper growth of preterm infants. Whether donor milk or the mother’s own milk, human milk fortification is essential to meet the nutrient needs for growth and development of these preterm infants, who are at high risk of growth retardation during hospital stay. There are several strategies and commercially available HM fortifiers that can be used to maintain the desired growth rate. Standard HM fortification, which is currently most commonly used in neonatal intensive care units, may not meet the increased protein needs of a significant proportion of very low birth weight infants. Instead, individualized fortification can optimize nutrient intake. It is possible to individualize the food supply with the help of regulated or targeted HM fortification. The quality and origin of commercially available HM fortifiers are also important. To implement an individualized approach to the fortification of HM, the use of milk analyzers can be useful. However, the clinical benefits of individual approaches to breast milk fortification and the use of different commercially available HM fortifiers remain largely unknown. This review presents the results of the most important studies that influence clinical practice and describes current approaches to HM fortification with relevant practical recommendations
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2021г. т.11,N 1
Интересные статьи :
Основні принципи етіопатогенетичного лікування новонароджених з гастрошизисом (стр.6-12)
Власов О. О. Клінічна оцінка кислотно-лужного стану та окремих показників у дітей із вродженою хірургічною патологією при різних видах анестезії/ О. О. Власов (стр.13-21)
Кисельова І. В. Вплив об’єму інфузійної терапії на хірургічну стрес-відповідь при ортопедичних операціях у дітей/ І. В. Кисельова (стр.22-27)
Нечитайло Д. Ю. Вплив мікросоціальних факторів на формування артеріальної гіпертензії у школярів/ Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, Н. І. Ковтюк (стр.28-32)
Рецепторний статус ендометрію при гіперпластичних процесах у жінок пременопаузального віку (стр.33-38)
Добрик Д. С. Можливості та перспективи імунного харчування передчасно народжених немовлят/ Д. С. Добрик, Д. О. Добрянський (стр.39-47)
Стрижак Л. С. Сучасний погляд на діагностику та лікування гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін, Ю. К. Самара (стр.48-57)
Мальформація Арнольда-Кіарі: літературний огляд та клінічний випадок патології у сибсів (стр.58-64)
Комплексний нейромоніторинг новонародженого з проявами асфіксії тяжкого ступеня та проведенням лікувальної гіпотермії (клінічний випадок) (стр.65-72)
Дивовижне поруч. Ефективний і безпечний захист від внутрішньолікарняних інфекцій (стр.73-76)
Протоколи діагностики та лікування: вроджені порушення метаболізму/diagnosis and treatment protocols: congenital metabolic disorders (стр.77-95)
Профілактика синдрому вигорання у медичного персоналу неонатальних відділень (стр.97-109)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Поцюрко С. О., Добрянський Д. О., Секретар Л. Б.
Заглавие : Прогностична цінність концентрації NT-proBNP у сироватці крові значно недоношених немовлят щодо гемодинамічної значущості відкритої артеріальної протоки
Место публикации : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2021. - N 1. - С. 28-36 (Шифр СУ66/2021/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN
Аннотация: Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (гзВАП) є поширеним ускладненням у значно недоношених немовлят, які народилися з гестаційним віком менше 32 тиж. Водночас, на сьогодні немає єдиних критеріїв визначення дійсної гемодинамічноъ значущості ВАП і загальновизнаної тактики надання допомоги таким дітям. Мета — оцінити прогностичну цінність рівнів амінотермінального сегмента натрійуретичного пептиду В-типу (NT-proBNP) у сироватці крові значно недоношених новонароджених щодо гемодинамічної значущості ВАП. Відсоткова кількість дітей, які отримали фармакологічне лікування з приводу ВАП, істотно не різнилася по групах (p0,05). Сироваткові концентрації NT-proBNP у середньому віці 2 і 8 діб були вірогідно вищими в немовлят зі гзВАП (p0,01). На 8-му добу життя рівень NT-proBNP значно зменшився в обох групах немовлят, проте був достовірно вищим у дітей з гзВАП. Вміст NT-proBNP у сироватці крові на 2–3-тю добу дав змогу вірогідно прогнозувати формування гзВАП (AUC12000 пг/мл дає змогу вірогідно прогнозувати формування гзВАП
Найти похожие

Заглавие журнала :Сучасна педіатрія -2021г.,N 1
Интересные статьи :
Антипкін Ю. Г. Еволюція малюкової смертності в Україні/ Ю. Г. Антипкін, Р. В. Марушко, О. О. Дудіна (стр.6-14)
Майданник В. Г. Формування груп ризику з урахуванням інтервалу QT й QT-коригованого у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу/ В. Г. Майданник [та ін.] (стр.15-21)
Тесленко М. Ю. Етіологічна структура гострих кишкових інфекцій у дітей та аналіз тяжкості клінічних проявів захворювання залежно від збудника/ М. Ю. Тесленко (стр.22-27)
Поцюрко С. О. Прогностична цінність концентрації NT-proBNP у сироватці крові значно недоношених немовлят щодо гемодинамічної значущості відкритої артеріальної протоки/ С. О. Поцюрко, Д. О. Добрянський, Л. Б. Секретар (стр.28-36)
Усачова О. В. Вроджена цитомегаловірусна інфекція: передумови для розвитку; клінічний випадок; труднощі лікування/ О. В. Усачова [та ін.] (стр.37-44)
Шевченко Н. С. Стан кісткової тканини в дітей з ювенільним ідіопатичним артритом/ Н. С. Шевченко, Л. Ф. Богмат (стр.45-52)
Абатуров О. Є. Прогностичне значення впливу мікроРНК грудного молока на імунну відповідь новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку/ О. Є. Абатуров, А. О. Товарницька (стр.53-61)
Мочульська О. М. Системна терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури)/ О. М. Мочульська, Т. М. Косовська (стр.62-67)
Кривопустов С. П. Lactobacillus reuteri DSM 17938 та вітамін D3 при поширених клінічних проблемах дітей грудного віку/ С. П. Кривопустов (стр.68-72)
Шадрін О. Г. Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії/ О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик, М. Г. Горянська (стр.74-80)
Позалікарняна пневмонія в дітей віком від 1 місяця: клінічна настанова, заснована на доказах (Закінчення. Розд. 1-6 див. №8, 2020) (стр.82-111)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Меньшикова А. О., Добрянський Д. О.
Заглавие : Нові підходи до визначення та класифікації бронхолегеневої дисплазії в передчасно народжених дітей
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 21-26 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
Аннотация: Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається актуальною проблемою сучасних неонатології і педіатрії. Враховуючи, що це захворювання є хронічним та визначає негативні віддалені наслідки, триває пошук оптимального визначення БЛД, яке би мало високу точність щодо прогнозування віддалених респіраторних і неврологічних результатів. З моменту прийняття визначення та класифікації БЛД, які застосовуються на даний час, минуло 20 років. З плином часу змінилась популяція пацієнтів, в якій найчастіше формується БЛД і з’явились нові чинники, які утруднюють застосування цієї класифікації у сучасній клінічній практиці. Зокрема, це стосується покращення показників виживання екстремально недоношених дітей, які складають основну частку пацієнтів з БЛД. Киснева залежність протягом першого місяця у таких немовлят може визначатись незрілістю дихальної системи, і не бути пов’язаною з розвитком БЛД. Також у практику відділень інтенсивної терапії впроваджені нові методи дихальної підтримки, чого не враховує чинна класифікація. Популяція немовлят з тяжкою БЛД за класичним визначенням є неоднорідною з різними показниками віддаленої хронічної захворюваності та розвитку. Усе це обґрунтовує необхідність пошуку нових методологічних підходів і критеріїв визначення та класифікації БЛД у сучасній популяції передчасно народжених немовлят. У цьому огляді представлені нові дані, пропозиції й уточнення щодо визначення і класифікації БЛД, які враховують сучасні особливості клінічної практики.
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2021г. т.11,N 3
Интересные статьи :
Особливості розширеного скринінгу на спадкові хвороби обміну речовин у передчасно народжених дітей (стр.5-16)
Редько І. І. Особливості використання сучасних інноваційних технологій у післядипломній освіті/ І. І. Редько (стр.17-20)
Меньшикова А. О. Нові підходи до визначення та класифікації бронхолегеневої дисплазії в передчасно народжених дітей/ А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський (стр.21-26)
Годованець Ю. Д. Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей/ Ю. Д. Годованець, А. В. Фрунза (стр.27-33)
Адаптація дітей у ранньому неонатальному періоді, народжених від матерів, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності (опис двох випадків) (стр.34-40)
Горбатюк О. М. Защемлені пахові грижі у новонароджених і немовлят/ О. М. Горбатюк (стр.41-45)
Знаменська Т. К. Чи є майбутнє у пробіотиків в неонатології? (аналіз останніх даних, частина 2)/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.46-54)
Spontaneous rupture of the right congenital diaphragmatic eventration on the right subjected to surgical correction in a child with megadolicocolon (стр.55-61)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Добрик Д. С., Добрянський Д. О.
Заглавие : Можливості та перспективи імунного харчування передчасно народжених немовлят
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 1. - С. 39-47 (Шифр НУ45/2021/11/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
ИСКУССТВЕННОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BOTTLE FEEDING
Аннотация: Зі зменшенням смертності передчасно народжених дітей від респіраторного дистрес-синдрому все актуальнішими стають інші медичні проблеми, пов’язані з передчасним народженням, зокрема некротизуючий ентероколіт (НЕК) та сепсис. Хоча патогенез цих захворювань залишається недостатньо вивченим і зрозумілим, одним з провідних чинників ризику є незрілість імунної системи, що визначає схильність передчасно народжених немовлят до надмірної запальної відповіді та порушення процесів формування “здорової” мікробіоти травного каналу. Вигодовування грудним молоком (ГМ) матері забезпечує захисний ефект завдяки широкому спектру імунологічно-активних компонентів цього унікального харчового продукту. Сучасні дані свідчать, що найкращою альтернативою молоку матері є донорське ГМ, оскільки використання молочних сумішей насамперед асоціюється з підвищенням ризику виникнення НЕК. Окреме застосування у значно недоношених немовлят таких імунологічних компонентів ГМ, як-от лактоферин або імуноглобуліни, не зменшує ймовірності виникнення цього захворювання. Водночас, призначення лактоферину може знижувати частоту пізнього сепсису. Про- та пребіотики мають кращу доказову базу стосовно профілактики цих захворювань, однак залишаються відкритими питання вибору найефективніших штамів, дозування, тривалості та безпеки їх застосування, особливо у надзвичайно недоношених дітей з масою тіла при народженні 1000 г. Результати експериментальних і клінічних досліджень вказують на те, що олігосахариди ГМ можуть захищати від НЕК, однак потрібні надійніші докази їх ефективності, так само, як і вирішення технологічних проблем, пов’язаних із синтезом окремих олігосахаридів та їх застосуванням як окремих харчових додатків. Клінічна практика, спрямована на допомогу матерям для оптимального вигодовування немовлят ГМ, ранній початок і скоріше збільшення добового об’єму ентерального харчування на сьогодні залишаються ключовими харчовими методами профілактики НЕК та пізніх інфекцій у передчасно народжених немовлят.
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2020г. т.10,N 2
Интересные статьи :
Допомога новонародженим від матерів з підозрюваною або підтвердженою COVID-19 (стр.5-11)
Поширені запитання щодо впливу COVID-19 на материнство та здоров’я новонароджених дітей (стр.12-18)
Оптимізація діагностики спадкових хвороб обміну речовин при позитивних результатах розширеного неонатального скринінгу (стр.19-28)
Як оптимізувати практику вигодовування немовлят (стр.29-36)
Особливості перебігу неонатального періоду у передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г залежно від стану плаценти (стр.37-44)
Хірургічне лікування тотального агангліозу товстої кишки у дітей (стр.45-51)
Меньшикова А. О. Раннє застосування постійного позитивного тиску у дихальних шляхах для профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених/ А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський (стр.52-57)
Клименко Т. М. Проблеми та резерви ведення новонароджених дітей з легеневою гіпертензією/ Т. М. Клименко, О. Ю. Карапетян, М. І. Кононович (стр.58-63)
Арістов М. Клінічні та економічні переваги застосування для парентерального харчування недоношених новонароджених препарату нумета G13E порівняно із роздільним одночасним застосуванням розчиняі амінокислот, жирової емульсії та глюкози/ М. Арістов, О. М. Мельничук (стр.64-74)
Современные подходы к комплексной терапии и профилактике пеленочного дерматита (стр.75-79)
Мельничук Л. В. Клінічний випадок геморагічної хвороби новонародженого/ Л. В. Мельничук (стр.80-82)
Сурков Д. М. Метод підбору величини РЕЕР під легеневим ультразвуковим контролем у новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом. Випадок із практики/ Д. М. Сурков (стр.83-87)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пацюрко С. О., Добрянський Д. О., Секретар Л. Б.
Заглавие : Тактика допомоги значно недоношеним новонародженим з відкритою артеріальною протокою: сучасні контроверсії і рекомендації
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 1. - С. 68-78 (Шифр НУ45/2020/10/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
Аннотация: Згідно з даними численних досліджень персистенція відкритої артеріальної протоки (ВАП) асоціюється з підвищеними захворюваністю та смертністю значно недоношених немовлят. Профілактичне призначення ліків, які запобігають виникненню або зменшують гемодинамічну значущість ВАП у недоношених новонароджених, має декілька короткотривалих переваг, серед яких зменшення частоти симптоматичної ВАП, важких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) та потреби у додатковому медикаментозному або хірургічному лікуванні. Водночас, цей підхід до надання допомоги не покращує довгострокових результатів виходжування таких пацієнтів. Раннє лікування інгібіторами циклооксигенази до моменту появи клінічних симптомів ВАП не впливає на смертність, проте суттєво знижує частоту симптоматичної ВАП і потребу у фармакологічній терапії та хірургічних утручаннях. Раннє лікування ВАП може бути доцільним у надзвичайно недоношених немовлят з терміном гестації 23-25 тиж., враховуючи високу ймовірність формування у них гемодинамічно значущої ВАП (гзВАП), яка в подальшому буде потребувати лікування. Найчастіше лікують клінічно явну ВАП, що мінімізує кількість «необґрунтовано» застосованих ліків з небажаною побічною дією. Водночас, недоліками пізнішого втручання є менша ефективність та підвищений ризик ускладнень, асоційованих з гзВАП. Тим не менше, очікувальна тактика допомоги недоношеним немовлятам з ВАП набуває все більшого поширення, оскільки у значної частини таких пацієнтів ВАП закривається спонтанно, а доказів на користь нехірургічного лікування недостатньо. Крім того, такий підхід не асоціюється з вищим ризиком смерті, некротизуючого ентероколіту (НЕК) або ВШК порівняно з будь-якою іншою тактикою лікування. Консервативні неспецифічні лікувальні заходи, спрямовані на закриття ВАП (обмеження рідини, призначення сечогінних ліків тощо), дозволяють уникнути медикаментозних та хірургічних утручань та їх потенційних побічних ефектів лише у частини значно недоношених новонароджених з терміном гестації 26 тиж., не впливаючи на смертність та якість виживання. Проте, така терапія асоціюється з високим ризиком зневоднення, розвитком гіпонатріємії і підвищенням рівня креатиніну у сироватці крові, а тому рутинно не рекомендується.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)