Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Дорогавцева, Г. А.$<.>)
Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Харченко Н. В., Дорогавцева Г. А.
Заглавие : Підходи до лікування хворих з дисфункцією сфінктера Одді
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2009. - № 3. - С. 75-80 (Шифр СУ10/2009/3)
Предметные рубрики: Сфинктер Одди-- патолог-- патофизиол
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Харченко Н. В., Дорогавцева Г. А., Черепинська О. П.
Заглавие : Методи дослідження функціонального стану сфінктера Одді
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2008. - № 3. - С. 90-95 (Шифр СУ10/2008/3)
Предметные рубрики: Сфинктер Одди-- патолог-- патофизиол-- ультрасон
Найти похожие

3.

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Чернишов В. А. Вплив обтяженої за гіпертонічною хворобою і метаболічними розладами спадковості на деякі чинники серцево-судинного ризику в пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ В. А. Чернишов, А. О. Несен (стр.5-14)
Топчій І. І. Особливості перебігу нефропатії у хворих на цукровий діабет 2 типу: генетичні аспекти та ангіогенез/ І. І. Топчій [та ін.] (стр.15-21)
Анохіна Г. А. Пробіотики у профілактиці та лікуванні захворювань людини/ Г. А. Анохіна (стр.22-28)
Деркач И. А. Роль кишечной микробиоты в развитии уролитиаза у пациентов с синдромом раздраженного кишечника/ И. А. Деркач [и др.] (стр.29-36)
Звягинцева Т. Д. Синдром раздраженного кишечника с запором: возможности пребиотической терапии/ Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай (стр.37-45)
Бабінець Л. С. Цукровий діабет 2 типу: положення європейських протоколів щодо лікування і співпраці з пацієнтом у первинній медичній практиці/ Л. С. Бабінець (стр.46-51)
Колеснікова О. В. Метаболічно-асоційовані захворювання і роль епігенетики та епігенетичного віку в їх профілактиці/ О. В. Колеснікова, О. Є. Запровавльна, А. В. Потапенко (стр.52-60)
Гріднєв О. Є. Синдром обструктивного апное/гіпное сну та неалкогольна жирова хвороба печінки: роль гіпоксії/ О. Є. Гріднєв, О. В. Коротченко (стр.61-66)
Бабляк С. Д. Поширеність фібриляції передсердь в осіб після 40 років: тихоокеанські виклики та японські прогнози/ С. Д. Бабляк, Ю. С. Рудик, Ю. О. Матвієнко (стр.67-73)
Kurinna O. G. Cardiovascular risk factors in patients with NAFLD and its relationship with the gut microbiota/ O. G. Kurinna (стр.74-80)
Дорогавцева Г. А. Лімфопроліферативні захворювання крові як причина патології печінки/ Г. А. Дорогавцева (стр.81-86)
Интересные статьи :
Найти похожие


4.

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2021г.,N 4
Интересные статьи :
Ємельянов Д. В. Особливості саліводіагностики та порогової густометрії у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки/ Д.  В. Ємельянов (стр.5-10)
Щербиніна М. Б. Сучасні уявлення про стан епітеліального бар’єра стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та можливості корекції за допомогою альгінатів/ М. Б. Щербиніна, Н.  Є. Соловйова, М.  В. Патратій (стр.13-20)
Бондаренко О. О. НПЗП-гастропатії, пов’язані з лікуванням інфекції SARS CoV 2: як підвищити безпечність терапії? Фокус на езомепразол/ О.  О. Бондаренко (стр.21-31)
Ємельянова Н. Ю. Міждисциплінарний підхід до ведення пацієнта із синдромом Шегрена: випадок з практики/ Н.  Ю. Ємельянова [та ін.] (стр.32-37)
Дорогавцева Г. А. Випадок ендоваскулярного лікування вродженої артеріопортальної фістули печінки/ Г. А. Дорогавцева, Є. С. Буцко, А. Г. Голяка (стр.38-44)
Фадєєнко Г. Д. Синдром подразненого кишечника і трансплантація фекальної мікробіоти. Огляд літератури/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв (стр.45-52)
Губергріц Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання травного каналу та їхнє лікування: Стародавній Єгипет і Стародавній Рим/ Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська (стр.53-58)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2009г.,N 3
Интересные статьи :
Барінов Е. Ф. Кінетика покривного епітелію дванадцятипалої кишки в умовах гострої виразкової кровотечі/ Е. Ф. Барінов, О. М. Сулаєва (стр.5-9)
Рикало Н. А. Патоморфологічні зміни в печінці при вірусному гепатиті у дітей першого року життя/ Н. А. Рикало, І. І. Незгода (стр.10-15)
Миршук Н. М. Амілазна недостатність у контексті її взаємозв’язку із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози та глютеновою ентеропатією/ Н. М. Миршук (стр.16-20)
Мороз Л. В. Роль регуляторного прогормону гепсидину в перебігу хронічного гепатиту / Л. В. Мороз, В. М. Дудник (стр.21-23)
Дорофеев А. Э. Эндоскопическое исследование в диагностике воспалительных и функциональных заболеваний кишечника/ А. Э. Дорофеев [и др.] (стр.24-28)
Чернявский В. В. Практический подход к диагностике и лечению стеатоза печени/ В. В. Чернявский [и др.] (стр.29-34)
Звягинцева Т. Д. Современные подходы к лечению неалкогольного стеатогепатита/ Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай (стр.35-42)
Швец Н. И. Лекарственные поражения печени, связанные с приемом антибиотиков/ Н. И. Швец, Т. М. Бенца (стр.43-49)
Ri-Nan Zheng. Порівняльне дослідження ефективності омепразолу, лансопразолу пантопразолу та езомепразолу щодо поліпшення симптоматики у хворих з рефлюкс-езофагітом/ Zheng Ri-Nan (стр.50-56)
Чубенко С. С. Опыт клинического использования экспресс-определения антигена Н. pylori в кале при диагностике хеликобактериоза/ С. С. Чубенко, И. Р. Иманова, Д. С. Чубенко (стр.57-60)
Ситкин С. И. Воспалительные заболевания кишечника: пути повышения эффективности терапии и послеоперационное ведение больных/ С. И. Ситкин, В. Ю. Голофеевский, Т. В. Габрусская (стр.61-63)
Бабак О. Я. Новое в этиопатогенезе и фармакотерапии первичного билиарного цирроза печени/ О. Я. Бабак, Е. В. Колесникова, Ю. Н. Клименко (стр.64-74)
Харченко Н. В. Підходи до лікування хворих з дисфункцією сфінктера Одді/ Н. В. Харченко, Г. А. Дорогавцева (стр.75-80)
Скрыпник И. Н. Современные спорообразующие пробиотики в клинической практике/ И. Н. Скрыпник, А. С. Маслова (стр.81-89)
Хворостінка В. М. Патогенетичні аспекти жирової дистрофії печінки при цукровому діабеті 2 типу/ В. М. Хворостінка, О. В. Лавриненко, Л. В. Журавльова (стр.91-97)
Томаш О. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: традиционный взгляд и новые подходы к лечению/ О. В. Томаш, Н. Н. Руденко (стр.98-106)
Щербинина М. Б. Проблемы диагностики и тактика ведения пациентов с болезнью Вильсона - Коновалова/ М. Б. Щербинина, С. Л. Меланич, Д. В. Попок (стр.107-113)
Міжнародний день здорового травлення (стр.114-115)
Інформація про роботу проблемної комісії «Гастроентерологія» МОЗ та АМН України за 2008 рік (стр.116-118)
Интересные статьи :
Найти похожие


6.

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2008г.,N 3
Интересные статьи :
Пасієшвілі Л. М. Порушення кальцієвого обміну як предиктор формування вторинного остеопорозу у хворих на хронічний панкреатит. Патогенетичні аспекти взаємозв’язку та взаємообтяження/ Л. М. Пасієшвілі, Л. М. Бобро, М. В. Моргуліс (стр.4-8)
Бабак О. Я. Стан сироваткових маркерів фіброзу печінки при неалкогольній жировій хворобі печінки/ О. Я. Бабак, О. В. Колеснікова (стр.9-13)
Коркушко О. В. Функціональний стан шлункових залоз у здорових людей літнього віку за результатами дослідження базальної та стимульованої пентагастрином шлункової секреції/ О. В. Коркушко [и др.] (стр.14-20)
Жукова В. Б. Полипы толстой кишки: вопросы курации пациентов и анализ распространенности по результатам колоноскопии/ В. Б. Жукова, К. А. Просоленко (стр.21-24)
Пентюк Н. О. Оксидативний стрес та інсулінорезистентність у пацієнтів з хронічною HCV-інфекцією: зв’язок з генотипом вірусу, стеатозом та фіброзом печінки/ Н. О. Пентюк, Н. В. Харченко, В. В. Харченко (стр.25-29)
Тяжка О. В. Оцінка клінічної ефективності системної ензимотерапії при хронічних гастродуоденальних хворобах у дітей/ О. В. Тяжка [и др.] (стр.30-34)
Савицкая Е. В. Особенности гастродуоденальной патологии у детей дошкольного и младшего школьного возраста/ Е. В. Савицкая (стр.35-37)
Гдаль В. А. Клінічна ефективність різних ферментних препаратів при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози/ В. А. Гдаль (стр.38-44)
Благовєщенська А. В. Запровадження ефективних принципів диспансеризації та профілактики - стратегічний напрям у запобіганні поширенню шлунково-кишкових хвороб серед студентів/ А. В. Благовєщенська (стр.45-47)
Мелащенко С. Г. Дослідження клінічної ефективності та фармакодинаміки компаунду ланзопразолу та карбонатів натрію і кальцію при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі/ С. Г. Мелащенко, І. П. Осипенко, І. В. Чернова (стр.48-52)
Федів О. І. Особливості гоєння ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки під впливом ребаміпіду/ О. І. Федів [и др.] (стр.53-56)
Філіппов Ю. О. Застосування препарату «Дуспаталін» для підвищення ефективності ендоскопічної ретроградної панкреатохолангюграфіі під час діагностики хвороб гепатопанкреатобіліарної ділянки/ Ю. О. Філіппов, О. О. Крилова (стр.57-59)
Звягинцева Т. Д. Хронический панкреатит и коррекция синдрома абдоминальной боли/ Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай (стр.60-63)
Степанов Ю. М. Использование «Мосида мт » (мосаприда) при патологии пищеварительного канала/ Ю. М. Степанов, И. Я. Будзак (стр.64-69)
Свинцицкий А. С. Эффективность «Лимзера» при хронических эрозиях желудка/ А. С. Свинцицкий [и др.] (стр.70-74)
Еккер К.-В. Оральные препараты будесонида значительно улучшают абсорбцию воды у пациентов, страдающих болезнью Крона, после илеостомии/ К. -В. Еккер [и др.] (стр.75-80)
Передерий В. Г. Сравнительная эффективность применения гепатопротекторов при хронических диффузных заболеваниях печени/ В. Г. Передерий, В. В. Чернявский, В. П. Шипулин (стр.81-83)
Губергриц Н. Б. Поджелудочная железа и helicobacter pylori/ Н. Б. Губергриц (стр.84-89)
Харченко Н. В. Методи дослідження функціонального стану сфінктера Одді / Н. В. Харченко, Г. А. Дорогавцева, О. П. Черепинська (стр.90-95)
Лікар, педагог, науковець. З нагоди 70-річчя професора Євгена Михайловича Стародуба (стр.96-97)
XXXIX неделя заболеваний органов пищеварения 17-22 мая 2008 года, Сан-Диего, США (стр.98-99)
Интересные статьи :
Найти похожие


7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дорогавцева Г. А.
Заглавие : Лімфопроліферативні захворювання крові як причина патології печінки
Место публикации : Український терапевтичний журнал. - Київ, 2020. - N 3. - С. 81-86 (Шифр УУ21/2020/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- LYMPHOPROLIFERATIVE DISORDERS
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
Аннотация: Наведено огляд літератури, присвячений патології печінки при лімфопроліферативних захворюваннях (ЛПЗ) крові. Порушення функції печінки та/або гепатомегалія можуть бути зумовлені гематологічною патологією або виникнути внаслідок специфічної хіміотерапії. Іноді ізольоване ураження печінки може бути основним виявом гематологічного захворювання. Залучення печінки погіршує перебіг і прогноз ЛПЗ, є причиною зменшення дози базисної терапії, може призвести до фульмінантної печінкової недостатності. Ураження печінки може бути спричинене інфільтрацією пухлинною масою, паранеопластичним процесом, біліарною обструкцією, гемофагоцитарним синдромом, активацією хронічного вірусного гепатиту. Виділяють такі гістологічні типи ураження печінки: дифузна інфільтрація портальних трактів, нодулярна інфільтрація з формуванням вузлів регенерації, синусоїдальна інфільтрація. Для кожного виду ЛПЗ характерний певний гістологічний тип ураження печінки. Паранеопластичні феномени при ЛПЗ зумовлені активним вивільнення цитокінів з пухлинної маси. До них належать синдром зникнення жовчних протоків, пеліозний гепатит та синусоїдальна ектазія. Причиною біліарної обструкції найчастіше є лімфаденопатія з компресією позапечінкових жовчних протоків, рідше — первинне або вторинне ураження підшлункової залози. Гемофагоцитарний синдром — потенційно летальний стан, який виникає при рецидиві або пізній стадії лімфоми. На тлі лікування ЛПЗ існує ризик активації хронічного вірусного гепатиту В. Для його профілактики або лікування рекомендовано аналоги нуклеозидів. ЛПЗ крові часто асоційовані з інфекцією вірусного гепатиту С. Одночасне лікування ЛПЗ та вірусного гепатиту С із застосуванням безінтерферонових схем безпечне та ефективне. Проведення хіміотерапії з приводу основного захворювання зазвичай відновлює структуру і функцію печінки
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дорогавцева Г. А., Буцко Є. С., Голяка А. Г.
Заглавие : Випадок ендоваскулярного лікування вродженої артеріопортальної фістули печінки
Параллельн. заглавия :A clinical case of endovascular treatment of congenital intrahepatic arterioportal fistulae
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 4. - С. 38-44 (Шифр СУ10/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ХОЛЕСТАЗ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, INTRAHEPATIC
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ПОРТОСИСТЕМНЫЙ ШУНТ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- PORTASYSTEMIC SHUNT, SURGICAL
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Аннотация: Розвиток та широке використання інструментальних методів обстеження, таких як мультиспіральна комп’ютерна томографія, комп’ютерна томографія з ангіографією, дуплексне сканування судин, субтракційна ангіографія, дають змогу діагностувати рідкісні судинні захворювання, зокрема артеріовенозні фістули печінки. Метод хірургічного лікування цієї патології може бути як відкритим хірургічним, так і ендоваскулярним із застосуванням емболізувальних імплантатів або спіралей. Наведено клінічний випадок діагностики та ендоваскулярного лікування внутрішньопечінкової артеріопортальної фістули у пацієнта 33 років у Центрі інтервенційної нейрорадіології клінічної лікарні «Феофанія» ДУС. При виборі виду оперативного лікування враховували показання та протипоказання до проведення втручання. Застосовано ендоваскулярний метод: виключення внутрішньопечінкової артеріопортальної фістули шляхом імплантації мікроспіралей Nester 20 мм, MReye 20 мм, Tornado 10–4 мм. У віддалений період після оперативного лікування (через 3 міс) спостерігали позитивну динаміку (контроль здійснювали за такими критеріями, як відсутність скарг, нормалізація лабораторних показників, позитивна динаміка за даними контрольної ренальної ангіографії). Ліквідація артеріопортальної фістули сприяла зменшенню портальної гіпертензії та поліпшенню функціонального стану печінки. Ендоваскулярний метод лікування хворих з внутрішньопечінковою артеріопортальною фістулою є ефективним і може бути методом вибору при лікуванні цієї патології. Перевагами ендоваскулярного методу є мінімізація інтра­операційних та післяопераційних ускладнень, менший післяопераційний реабілітаційний період. У разі потреби в іншому виді хірургічного лікування слід дотримуватися показань і протипоказань до проведення оперативного втручання
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)