Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Высшее образование (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Дорофєєв, А. Е.$<.>)

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-26

Шифр: СУ10/2022/1/2
Журнал

Сучасна гастроентерологія . - Выходит ежеквартально
2022г. № 1/2 . - 98.46, р.

Содержание:
Ясницька, Е. Г. Особливості ураження печінки при COVID-19 / Е. Г. Ясницька, В. В. Харченко. - С.5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров. - С.12-19. - Бібліогр.: в кінці ст.
COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів. - С.20-29
Гріднєв, О. Є. COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту / О. Є. Гріднєв. - С.20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Постковідний синдром при захворюваннях печінки / Г. Д. Фадєєнко. - С.26-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Няньковська, О. С. Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І., Вівчарівська Г. З., Шайдич В. Д., Горайська О. М., Заставна Л. В., Томків Я. В., Томків З. В., Камуть Н. В., Троцький Г. М., Возняк А. В., Лісний А. Є.
Фадєєнко, Г. Д. Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва. - С.37-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ткач, С. М. Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв. - С.48-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дорофєєв, А. Е. До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури / А. Е. Дорофєєв [та ін.]. - С.57-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Харченко Н. В., Ткач С. М., Звягінцева Т. Д.
Ткач, С. М. Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко. - С.63-72. - Бібліогр.: в кінці ст.
Губергріц, Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська. - С.73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Дорофєєв, А. Е.
Ураження кишечнику в умовах пандемії COVID-19 [Текст] / А. Е. Дорофєєв // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 20

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
Аннотация: Під час науково-практичної конференції «Сучасні проблеми медицини», що відбулася в онлайн-форматі, доктор медичних наук, професор Андрій Едуардович Дорофєєв (Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, м. Київ) висвітлив питання уражень кишечнику в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19)
Доп.точки доступа:
Сучасні проблеми медицини \про неї\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: 35272/2022/1
Журнал

Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - Выходит дважды в месяц
2022г. N 1 . - 99.83, р.

Содержание:
Маврутенков, В. В. Грип: чому треба щеплюватися / В. В. Маврутенков. - С.3
Стрільчук, Л. Полегшення болю в онкологічних пацієнтів: роль лікарів первинної ланки та можливості кеторолаку / Л. Стрільчук. - С.5
Стрільчук, Л. Респеро Миртол: нова ідеологія лікування респіраторних захворювань / Л. Стрільчук. - С.6
Моксонідін: "центральний гравець" у ведені артеріальної гіпертензії. - С.10-11
Гріднєв, О. Є. Сучасні можливості замісної терапії за допомогою травних ферментів мікробного походження / О. Є. Гріднєв. - С.12-16
Силівончик, Н. М. Рання діагностика хвороб печінки в практиці сімейного лікаря / Н. М. Силівончик. - С.17
Косинська, С. В. Ведення пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки під час пандемії COVID-19 / С. В. Косинська. - С.18-19
МОЗ України зареєструвало препарат для лікування COVID-19 молнупіравір для екстреного застосування. - С.19
ВОО3 та МОЗ підписали Дворічну угоду про співробітництво задля посилення співпраці на 2022-2023 роки. - С.19
Дорофєєв, А. Е. Ураження кишечнику в умовах пандемії COVID-19 / А. Е. Дорофєєв. - С.20
Хомяк, Н. В. Залізодефіцит і залізодефіцитна анемія: можливості профілактики та лікування / Н. В. Хомяк. - С.21
Горовенко, Н. Г. Вірус проти хазяїна: війна світів / Н. Г. Горовенко. - С.22
Ткач, С. М. Комплементарна та альтернативна терапія при синдромі подразненого кишечнику / С. М. Ткач. - С.23
Лоскутов, О. А. Вторинна інфекція в пацієнтів із COVID-19, госпіталізованих до відділень реанімації та інтенсивної терапії / О. А. Лоскутов. - С.24-25
Леженко, Г. О. Антимікробна резистентність: шляхи вирішення проблеми / Г. О. Леженко [та ін.]. - С.26-27
Другие авторы: Березняков В. І. Бондаренко А. В., Бондаренко А. В., Дубров С. О.
Бондаренко, А. М. Правові аспекти вакцинації від COVID-19 в Україні / А. М. Бондаренко, В. С. Копча. - С.28-30
Дубров, С. О. Антибіотикотерапія при COVID-19 / С. О. Дубров. - С.31
Стрільчук, Л. Проблема антибіотикорезистентності під час пандемії COVID-19: акцент на цефіксим / Л. Стрільчук. - С.33
Вакцини проти COVID-19 в Україні. - С.34-35
Пилипенко, М. М. Антибіотикотерапія в умовах пандемії COVID-19: більше не означає краще / М. М. Пилипенко. - С.36-37
Зрошення носа сольовими розчинами при COVID-19: огляд досліджень. - С.38-39
Аналіз коротко- та довгострокових наслідків інфекції SARS-CoV-2. - С.40-41
Інсульт не є поширеним ускладненням на тлі COVID-19: результаті нових досліджень. - С.41
Витриховський, А. І. COVID-19 і гібернація міокарда: як розбудити «сплячі» клітини? / А. І. Витриховський. - С.43
Регданвімаб – інноваційний засіб на основі моноклональних антитіл для лікування COVID-19, який пройшов авторизацію ЕМА. Коли препарат стане доступним в Україні?. - С.44-45
Ходош, Е. М. Особливості ведення пацієнтів із постковідним синдромом: у фокусі – патогенетична терапія / Е. М. Ходош, Л. М. Борзенкова. - С.47-49
SARS-CoV-2, особистісна тривожність та мікробіом. - С.51-52
Русланов, Д. В. Психотерапія дітей та підлітків: проблеми і вирішення / Д. В. Русланов. - С.53,56
Діагностика та лікування сезонного афективного розладу, або Як подолати «зимовий блюз». - С.55-56
Юрценюк, О. С. Психосоматика розладів харчової поведінки / О. С. Юрценюк. - С.57
Зайченко, Г. В. Лікування пацієнтів з облітеруючими захворюваннями судин нижніх кінцівок: результати нового рандомізованого дослідження APOLLO / Г. В. Зайченко, І. М. Гудз, М. В. Свиридов. - С.58-59
Свиридова, Н. К. Досвід застосування ін’єкційних міорелаксантів із центральним механізмом дії при неспецифічному болю в спині та МФБС / Н. К. Свиридова. - С.61
Орленко, В. Л. COVID-19 та ендокринологічні порушення / В. Л. Орленко. - С.62-63
Скринінг і ведення предіабету: роль лікарів первинної ланки та оновлення стандартів ADA 2022. - С.65-66
Юрочко, Ф. Б. Сірчаний корок у практиці лікаря первинної ланки / Ф. Б. Юрочко, Д. Б. Копанська. - С.68-69
Антидепресанти та ризики з боку серцево-судинної системи. Позитивні й негативні сторони використання в клінічній практиці. - С.70-71
Можливості фітотерапії у лікуванні циститу та сечосольового діатезу. - С.72
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Ткач, С. М.
Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури [Текст] = Modern views on the mechanisms of pathogenesis and tactics of management of patients with overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia. Review / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 63-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (диагностика, иммунология, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика, иммунология, патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормированные):
Оверлеп-синдром
Аннотация: Такі поширені функціональні шлунково-кишкові розлади, як синдром подразненого кишечника (СПК) і функціональна диспепсія (ФД), хоча і не представлені будь-якими очевидними структурними ураженнями шлунково‑кишкового тракту, але значною мірою впливають на якість життя численних пацієнтів. За епідеміологічними даними, 26,7 — 48,7 % хворих на СПК і 20,0 — 42,1 % пацієнтів із ФД мають перехрест симптомів (оверлеп‑синдром СПК/ФД). Синдром перехресту зазвичай призводить до серйозніших клінічних виявів, погіршення якості життя і виникнення ускладнень. У патогенезі як СПК, так і ФД велику роль відіграють хронічне низькоінтенсивне постінфекційне запалення або неінфекційне мікрозапалення та імунна відповідь, що призводять до вісцеральної гіперчутливості, порушення функції oсі «мозок —кишечник» та слизового кишкового бар’єра, що зазвичай є причиною симптоматики СПК або ФД. Однак не зрозуміло, чи має запалення такий самий механізм при синдромі перехресту СПК/ФД. Висвітлено останні досягнення у вивченні механізмів запалення при оверлеп‑синдромі СПК/ФД і запропоновано нову тактику лікування. Представлено сучасні дані щодо ролі перенесеної гастроінтестинальної інфекції, вторинного хронічного запалення, імунної відповіді, пошкодження кишкового слизового бар’єра, асоційованого з інфекцією шлунково‑кишкового тракту, впливу шлунково‑кишкових інфекцій на ентеричну нервову систему та вісь «мозок — кишечник», можливої ролі інфекції Helicobacter pylori при перехресті симптомів СПК/ФД. Також розглянуто роль неінфекційного запалення, зокрема синдрому надмірного бактеріального росту, харчової алергії, психологічного або ментального стресу у патогенезі СПК, ФД та оверлеп‑синдрому СПК/ФД. Висвітлено сучасну тактику лікування та ведення таких хворих, в основі якої лежить вплив на запальні механізми
Such widespread functional gastrointestinal disorders as irritable bowel syndrome (IBS) and functional dyspepsia (FD), although not represented by any obvious structural lesions of the gastrointestinal tract, but they seriously affect quality of life of many patients. According to epidemiological data, 26.7 — 48.7 % of IBS patients and 20.0 — 42.1 % of patients with FD have a crossover of symptoms, also known as overlap IBS/FD syndrome. Overlap syndrome usually leads to more serious clinical manifestations, deterioration of quality of life and complications. Chronic low‑intensity post‑infectious inflammation or non‑infectious microinflammation and the immune response play an important role in the pathogenesis of both IBS and FD, leading to visceral hypersensitivity, dysfunction of «brain‑gut» axis and intestinal mucosal barrier, which are usually the cause of IBS or FD. However, whether inflammation has the same mechanism in the syndrome of the overlap of IBS and FD (IBS/FD) remains unclear. The presented review considers the latest advances in the study of inflammatory mechanisms in IBS/FD and proposes new treatment tactics. Current data on the role of gastrointestinal infection, secondary chronic inflammation and immune response, intestinal mucosal barrier damage associated with gastrointestinal infection, effects of gastrointestinal infections on the enteric nervous system and the «gut‑brain» axis, possible role of Helicobacter pylori infection at the overlap of IBS/FD are discussed. The role of non‑infectious inflammation, in particular, bacterial overgrowth syndrome, food allergy, psychological or mental stress in the pathogenesis of IBS, FD and IBS/FD overlapping is also considered. The modern tactics of treatment and management of such patients, which is based on the impact on inflammatory mechanisms also are presented
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Харченко, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури [Текст] = To the question of classification of intestinal post-COVID lesions. Review / А. Е. Дорофєєв [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 57-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика, микробиология, осложнения, патофизиология, эпидемиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Пандемія COVID‑19 внесла істотні зміни не лише у повсякденне життя людства, а і у перебіг багатьох хронічних захворювань. На тлі розвитку коронавірусної хвороби — 2019 (COVID‑19), окрім ураження легень, можуть розвиватися і позалегеневі вияви. Ці зміни часто є поліорганними, особливо на тлі наявних хронічних захворювань. Описані кардіальні, неврологічні, ниркові позалегеневі ураження SARS‑CoV‑2 та ураження очей. Одним із напрямів впливу вірусу SARS‑CoV‑2 є шлунково‑кишковий тракт. Це зумовлено істотним впливом вірусу на мікробіоту та проникність слизових бар’єрів, а також важливою роллю змін бар’єрної функції шлунково‑кишкового тракту в розвитку місцевої і системної імунної відповіді
Pandemic of COVID‑19 has brought significant changes not only to the daily life of mankind, but also to the course of many chronic diseases. In addition to lung damage, extrapulmonary manifestations may develop against the background of coronavirus disease progression. These changes often have multi‑organ nature, especially against the background of existing chronic diseases. Literature describes cardiac, neurologic, renal extrapulmonary SARS‑CoV‑2 lesions as well as eye damage. Gastrointestinal tract is one of the areas affected by SARS‑CoV‑2 virus. This impact is stipulated by the significant effects of virus on the microbiota and permeability of mucosal barriers, as well as important role of changes in the intestinal barrier function in the development of local and systemic immune response
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Харченко, Н. В.
Ткач, С. М.
Звягінцева, Т. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткач, С. М.
Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані [Текст] = Possible factors determining efficacy of fecal microbiota transplantation. Review / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 48-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (использование, методы, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (иммунология, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, микробиология, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Нині трансплантацію фекальної мікробіоти (ТФМ) розглядають як одну із найефективніших терапевтичних процедур для лікування псевдомембранозних колітів, асоційованих з інфекцією Clostridium difficile, що рецидивують, та деяких інших кишкових і позакишкових захворювань, пов’язаних із кишковим дисбіозом. Дослідження, проведені останнім часом, дають підставу припустити, що успіх ТФМ значною мірою залежить від мікробної різноманітності та складу донорського випорожнення. Запропоновано концепцію існування так званих супердонорів ТФМ, до яких відносять осіб, ТФМ від яких супроводжується високою ефективністю. Розглянуто інші можливі механізми та чинники, що впливають на успіх ТФМ, зокрема характер і тяжкість патології, що лікується, кратність процедур, якість та кількість донорського матеріалу, проведення ТФМ від одного або кількох донорів тощо. Представлені власні дані щодо ефективності ТФМ від «супердонорів» у 86 хворих із різними кишковими захворюваннями. Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення ефективності ТФМ у 28 осіб із легким та середньотяжким неспецифічним виразковим колітом, у 8 із хворобою Крона та у 40 із постінфекційним синдромом подразненої кишки з діареєю. Усі ТФМ проводили шляхом введення донорського матеріалу в купол сліпої кишки під час колоноскопії. Клінічну ефективність щодо індукції ремісії протягом 2 міс після ТФМ відзначено у 17 (60,7 %) хворих на неспецифічний виразковий коліт і 4 (50,0 %) пацієнтів із хворобою Крона. Ефективність ТФМ від тих самих супердонорів у 27 (67,5 %) хворих із синдромом подразненої кишки з діареєю була дещо вищою. Відзначено клінічне поліпшення у вигляді зменшення абдомінального болю, діарейного синдрому, здуття живота та поліпшення загального стану. Розглянуто також можливість прогнозу ефективності ТФМ за допомогою мікробного та метаболічного профілю, мікробні взаємодії, пов’язані з ефективністю ТФМ, чинники, які впливають на віддалені наслідки TФМ, нові персоніфіковані підходи до ТФМ, що дадуть у майбутньому застосовувати ТФМ цілеспрямованіше
Fecal microbiota transplantation (FMT) is considered currently as one of the most effective therapeutic procedures for the treatment of recurrent pseudomembranous colitis associated with Clostridium difficile infection and some other intestinal and extraintestinal diseases associated with gut dysbiosis. Recent investigations gave the reason to believe that FMT success depends largely on the microbial diversity and composition of a donor’s stool. These data allowed us to develop concepts of the existence of so‑called FMT «superdonors», which include individuals from whom FMT was accompanied by high efficiency. The review also examines other possible mechanisms and factors that influence TFM success, such as the nature and severity of the pathology being treated, the frequency of procedures, the quality and quantity of donor material, FMT from one or more donors, and other factors. The authors also presented own data on the efficacy of FMТ from «superdonors» in 86 patients with various intestinal diseases. For the first time in Ukraine a comparative study was conducted to study TMF efficacy in 28 patients with mild to moderate non‑specific ulcerative colitis, in 8 patients with Crohn’s disease and 40 subjects with post‑infection irritative bowel disease (IBD) with diarrhea. All TMF procedures were performed by means of introduction of donor’s material in the dome of the cecum during colonoscopy. Clinical efficacy of the induction of remission during two months after TMF was registered in 17 (60.7 %) patients with non‑specific ulcerative colitis and 4 (50.0 %) patients with Crohn’s disease. Effectiveness of TMF from the same superdonors in 27 (67.5 %) patients with IBD with diarrhea was somewhat higher. Clinical improvement was achieved in a form of abdominal pain relief, decrease of diarrhea and bloating, and improvement in general condition. Consideration have been given to the possibility of predicting FMT efficacy based on the microbial and metabolic profiling, microbial interactions that affect the effectiveness of FMT, factors influencing the long‑term effects of FMT, new personalized approaches to FMT, which will allow to use FMТ more purposefully in future
Доп.точки доступа:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: УУ21/2021/1
Журнал

Український терапевтичний журнал
2021г. № 1

Содержание:
Коркушко, О. В. Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку / О. В. Коркушко [та ін.]. - С.5-13. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Чижова В. П., Кузнэцов В. В., Апихтін К. О., Кошель Н. М., Черська М. С., Проскура Т. О., Самоць І. А., Наумчук Н. С.
Буздуган, І. О. Патогенетичний зв’язок H.pylori з розвитком пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Лікування пацієнтів з H.pylori за наявності токсигенних штамів та супутньої патології / І. О. Буздуган [та ін.]. - С.14-19. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Федів О. І., Роборчук С. В., Волошина Л. О.
Невойт, Г. В. Оцінка клінічної ефективності способу визначення персоніфікованої корекції стилю життя пацієнтів та нові перспективні предиктори неінфекційних захворювань / Г. В. Невойт. - С.20-25. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рождественська, А. О. Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / А. О. Рождественська. - С.26-34. - Бібліогр. наприкінці ст.
Масік, Н. П. Патогенетичне обгрунтування застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії в реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / Н. П. Масік, С. В. Нечипорук. - С.35-43. - Бібліогр. наприкінці ст.
Пасієшвілі, Т. М. Роль дисфункції антиоксидантної системи у перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом / Т. М. Пасієшвілі. - С.44-48. - Бібліогр. наприкінці ст.
Дорофєєв, А. Е. Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу / А. Е. Дорофєєв [та ін.]. - С.49-55. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Ткач С. М., Деркач І. А., Гдаль В. А., Диня Ю. З.
Долженко, М. М. Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу / М. М. Долженко, І. В. Давидова. - С.56-63. - Бібліогр. наприкінці ст.
Няньковська, О. С. Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.64-70. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Долженко, М. М. Від неалкогольної жирової хвороби до COVID-19: сьогодення та перспективи застосування урсодезоксихолевої кислоти / М. М. Долженко, Л. І. Конопляник. - С.71-77. - Бібліогр. наприкінці ст.
Чернишов, В. А. Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією / В. А. Чернишов. - С.78-84. - Бібліогр. наприкінці ст.
Лемко, О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1 / О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар. - С.85-92. - Бібліогр. наприкінці ст.
Бабічев, Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності / Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева. - С.93-101. - Бібліогр. наприкінці ст.
Имеются экземпляры в отделах:
Экз. 1 (свободен)

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Ткач, С. М.
Роль кишкового мікробіому та кишкового бар’єра при захворюваннях печінки. Огляд літератури [Текст] = The role of the gut microbiome and intestinal barrier in liver diseases / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Т. Л. Чеверда // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 77-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (метаболизм, микробиология, патофизиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Шлунково-кишковий тракт людини заселений майже 100 трильйонами бактерій, понад 90 % яких належать до філотипів Bacteroidetes і Firmicutes. Це приблизно стільки, скільки містить все людське тіло. Складна мережа мікроорганізмів, які мешкають в організмі людини, регулює його здоров’я та підтримується балансом генетичних і дієтичних чинників. Для правильного існування і виживання популяцій мікроорганізмів у кишечнику необхідний строго регульований кишковий бар’єр, порушення якого може призвести до системного поширення мікроорганізмів та їхнього проникнення в портальний кровотік. Кишковий бар’єр містить фізичний, імунологічний і мікробний компоненти. Якщо будь‑який компонент кишкового бар’єра не працює, то навіть бактерії, які зазвичай сприяють здоров’ю, можуть завдати шкоди і спричинити розвиток хвороб і пошкоджень. Відомо, що зміни кишкового бар’єра, кишкової проникності та кишкового мікробіому асоціюються з багатьма захворюваннями, зокрема патологією печінки. Щоб зрозуміти, як зміни кишкового мікробіому можуть призвести до захворювань печінки, необхідно мати уявлення про фізіологію кишкового бар’єра. Через тісний анатомічний і фізіологічний зв’язок між кишечником та печінкою проведено багато досліджень впливу змін в одному органі на інший орган. Розглянуто основні компоненти кишкового бар’єра та механізми його патологічних змін, зокрема посилення кишкової проникності, а також порушення кишкового мікробіому та їхню роль у патогенезі захворювань печінки, таких як алкогольна хвороба печінки, неалкогольна жирова хвороба печінки, медикаментозно‑індуковані ураження печінки, цироз печінки і його ускладнення. Висвітлено існуючі та перспективні терапевтичні стратегії модифікації кишкового мікробіому і кишкового бар’єра, які можна застосовувати в лікуванні печінкової патології.
The human gastrointestinal tract is inhabited by almost 100 trillion bacteria, more than 90 % of which belong to the phylotypes Bacteroidetes and Firmicutes. This is about the same as the entire human body contains. The complex network of microbes that inhabit the body regulates its health and is supported by a balance of genetic and dietary factors. For the proper existence and survival of microbial populations in the intestine, a strictly regulated intestinal barrier is required, the violation of which can lead to the systemic spread of microbes and their penetration into the portal bloodstream. The intestinal barrier includes physical, immunological and microbial components. When any aspect of the gut barrier is not working, even bacteria that normally promote health can wreak havoc and contribute to disease and damage. It is known that changes in the intestinal barrier, intestinal permeability, and gut microbiome (GM) are associated with many diseases, including liver pathology. To understand how GM changes can lead to liver disease, a comprehensive understanding of the physiology of the intestinal barrier is required. Because of the close anatomical and physiological relationship between the gut and the liver, there has been a lot of research into how changes in one organ affect another. This review considers the main components of the intestinal barrier and the mechanisms of its pathological changes, including increased intestinal permeability, as well as GM disorders and their role in the pathogenesis of liver diseases, such as alcoholic liver disease, non‑alcoholic fatty liver disease, drug‑induced liver damage, liver cirrhosis. and its complications. Existing and promising therapeutic strategies for modifying GM and the intestinal barrier, which can be used in the treatment of hepatic pathology, are also considered.
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Чеверда, Т. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: СУ10/2021/3
Журнал

Сучасна гастроентерологія . - Выходит ежеквартально
2021г. № 3 . - 76.33, р.

Содержание:
Фадєєнко, Г. Д. Взаємозв’язок між кишковою мікробіотою та системним запаленням у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки / Г. Д. Фадєєнко [та ін.]. - С.5-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Кушнір І. Е., Чернова В. М., Соломенцева Т. А., Гріднєв О. Є., Нікіфорова Я. В., Курінна О. Г.
Шевченко, Н. С. Стан йодозабезпечення у дітей з хронічним гастродуоденітом / Н. С. Шевченко [та ін.]. - С.13-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Зімницька Т. В., Волошин К. В., Шлєєнкова Г. О., Кір’янчук Н. В.
Фадєєнко, Г. Д. Ефективність та безпечність застосування засобу «Гепато-комплекс амінокислот» у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Результати відкритого непорівняльного неконтрольованого клінічного дослідження / Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова. - С.18-25. - Бібліогр.: в кінці ст.
Хухліна, О. С. Інтенсивність фіброзування паренхіми печінки у хворих на алкогольний і неалкогольний стеатогепатит залежно від наявності синдрому перевантаження залізом / О. С. Хухліна [та ін.]. - С.26-35. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Антофійчук Т. М., Антонів А. А., Антофійчук М. П.
Звягінцева, Т. Д. Медикаментозно-індукований езофагіт: патогенетичні механізми розвитку та сучасні підходи до лікування / Т. Д. Звягінцева, А. І. Чернобай. - С.36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.
Чернявський, В. В. Корекція функціонального стану печінки при її хронічних захворюваннях / В. В. Чернявський, А. В. Неверовський. - С.43-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Перспективи застосування трансплантації фекальної мікробіоти при метаболічно-асоційованій патології. Огляд літератури / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв. - С.49-57. - Бібліогр.: в кінці ст.
Соломенцева, Т. А. Місце пробіотиків у лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки. Огляд літератури / Т. А. Соломенцева. - С.58-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Журавльова, Л. В. Сучасні аспекти лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Огляд літератури / Л. В. Журавльова, О. С. Келеберда. - С.65-76. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ткач, С. М. Роль кишкового мікробіому та кишкового бар’єра при захворюваннях печінки. Огляд літератури / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Т. Л. Чеверда. - С.77-86. - Бібліогр.: в кінці ст.
Губергріц, Н. Б. Ураження жовчних шляхів вірусом SARS-CoV-2 / Н. Б. Губергріц, К. Ю. Ліневська. - С.87-92. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

10.

Ткач, С. М.
Ерадикація надмірного бактеріального росту як метод лікування функціональної диспепсії [Текст] = Eradication of intestinal bacterial overgrowth as a treatment method for functional dyspepsia / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 12-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-главная:
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: Функціональна диспепсія (ФД) є одним з найпоширеніших функціональних захворювань шлунково‑кишкового тракту, що трапляється в середньому у 10 % дорослої популяції. Останнім часом у патофізіології ФД велику увагу приділяють інфекційному чиннику. Окрім інфекції H. pylori та перенесених гострих гастроінтестинальних інфекцій, розглядають синдром надмірного бактеріального росту (СНБР), при якому кількість бактерій у тонкій кишці значно збільшується
СНБР часто асоціюється із ФД та спостерігається частіше, ніж у кожного третього хворого. У пацієнтів із ФД‑ПДС СНБР виявляють статистично значущо частіше, ніж у хворих на ФД‑ЕБС, що свідчить про важливу роль уповільнення випорожнення шлунка у розвитку СНБР. Також СНБР статистично значущо частіше діагностують у хворих із постінфекційною ФД, які протягом останнього року перенесли гострий гастроентерит. Це свідчить про важливу роль кишкового мікробіому в підтриманні стабільності структурно‑функціонального стану шлунково‑кишкового тракту. Отримані дані дають підставу розглядати СНБР як можливий патогенетичний чинник ФД принаймні у частини хворих, що потребує своєчасної діагностики та корекції, зокрема застосування рифаксиміну‑a
Functional dyspepsia (FD) is one of the most common gastrointestinal functional diseases, occurring in an average of 10 % of the adult population. Recently, much attention is being paid to the infectious factor in FD pathophysiology. In addition to H. pylori infection and acute gastrointestinal infections, consideration is given to the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO), in which the number of bacteria in the small intestine increases significantly
SIBO is quite often associated with FD and is observed in more than every third patient. In patients with FD‑PDS, SIBO was found significantly more often than in patients with FD‑EPS, which emphasizes the important role of slowing gastric emptying in the development of SIBO. Also, SIBO is significantly more common in patients with postinfectious FD, which emphasizes the important role of the intestinal microbiome in maintaining the stability of the structural and functional state of the gastrointestinal tract. The obtained data allow to consider SIBO as a possible pathogenetic factor of FD, at least in some patients. This requires timely diagnosis and correction of SIBO in patients with FD, in particular with the use of rifaximin‑a
Доп.точки доступа:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-26

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)