Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Высшее образование (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Дорофєєв, А. Е.$<.>)

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-26

Ткач, С. М.
Частота надмірного бактеріального росту та ефективність його лікування при синдромі подразненого кишечника [Текст] = The frequency of excessive bacterial growth and the effectiveness of its treatment in patients with irritable bowel syndrome / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Ю. Г. Кузенко // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 21-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (лекарственная терапия, микробиология, патофизиология)
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Аннотация: Мета — вивчити частоту синдрому надмірного бактеріального росту (СНБР) та встановити вплив його ерадикації на клінічний перебіг різних субтипів синдрому подразненого кишечника (СПК)
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що СНБР часто наявний у хворих на СПК, а його усунення супроводжується підвищенням як клінічного, так і протирецидивного ефекту. Рифаксимін є ефективним засобом для ерадиції СНБР, причому збільшення його дози (з 1200 до 1600 мг/ добу) корелює із підвищенням клінічної та антибактеріальної ефективності. Клінічне поліпшення та зниження частоти рецидивів після ерадикації СНБР свідчать про те, що останній може відігравати патогенетичну роль при СПК
Objective — to study the frequency of the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO) and to establish the effects of its eradication on the clinical course of various subtypes of the irritable bowel syndrome (IBS)
The results of the study indicate that SIBO is very often present in patients with IBS, and its elimination is accompanied by an increase in both clinical and anti‑relapse effects. Rifaximin is an effective agent for the eradication of SIBO, and increase of its dosage (from 1200 mg/day to 1600 mg/day) correlates with some increase in clinical and antibacterial efficacy. Clinical improvement and reduction of recurrence rates after eradication of SIBO suggests that the latter may play a pathogenetic role in IBS
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Кузенко, Ю. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткач, С. М.
Модифікація кишкової мікробіоти як метод лікування синдрому подразненого кишечника (огляд літератури та власні дані) [Текст] = Modification of gut microbiota as a method of treatment of irritable bowel syndrome (literature review and own data) / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Ю. Г. Кузенко // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 38-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (метаболизм, терапия)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Кл.слова (ненормированные):
БАКТЕРИОТЕРАПИЯ
Аннотация: Останнім часом значною мірою розширилися знання щодо порушень кишкової мікробіоти (КМ) при різноманітній патології. Є достатньо даних про те, що різні порушення кишкової мікробіоти можуть відігравати патогенетичну роль при синдромі подразненого кишечника (СПК). У зв’язку з цим різні методи модифікації КМ нині розглядають як перспективну стратегію для лікування хворих на СПК. Як методи модифікації КМ вивчають застосування пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків, антибіотиків і трансплантації фекальної мікробіоти. Проведено багато клінічних випробувань, у яких досліджували терапевтичний вплив пробіотиків на загальні або специфічні симптоми СПК, але більшість цих досліджень були дуже неоднорідними. Хоча у деяких метааналізах чи систематичних оглядах показано, що пробіотики можуть бути корисні при лікуванні симптомів СПК, висновки в розглянутих дослідженнях відрізняються через недостатній обсяг вибірки, поганий дизайн дослідження і використання різних пробіотичних штамів. Нині відомий лише один селективний кишковий антибіотик з еубіотичними властивостями — рифаксимін, ефективність та безпечність якого доведено у великих рандомізованих дослідженнях. Представлено власний досвід застосування рифаксиміну при СПК, який підтверджує його ефективність. Також наведено власний досвід проведення трансплантації фекальної мікробіоти у хворих на СПК. Виявлено, що навіть одноразове її проведення істотно впливає на КМ, зменшуючи частоту і вираженість дисбіотичних порушень, а також супроводжується статистично значущим клінічним ефектом у більшості хворих, який зберігається упродовж 3 міс спостереження
Recently, our knowledge of gut microbiota (GM) disorders in various pathologies has significantly increased. In particular, to date, there is sufficient evidence that various disorders of GM may play a pathogenetic role in irritable bowel syndrome (IBS). Therefore, various methods of GM modification are now considered as a new promising strategy for the treatment of patients with IBS. The use of probiotics, prebiotics, synbiotics, antibiotics and fecal microbiota transplantation (FMT) are considered as methods of GM modification. Many clinical trials have been conducted to examine the therapeutic effect of probiotics on general or specific symptoms of IBS, but most of these studies have been very heterogeneous. Although some meta‑analyzes or systematic reviews show that probiotics may be useful in treating the symptoms of IBS, their findings in the studies differ due to insufficient sample size, poor study design, and the use of different probiotic strains. Currently, only one selective intestinal antibiotic with eubiotic properties is known — rifaximin, the effectiveness and safety of which have been proven in large randomized trials. The authors presented their own experience of rifaximin use at IBS that confirmed its efficiency. Own experience of the FMT conduction in patients with IBS is also presented. It has been revealed that even one‑time treatment significantly affected the GM by reducing the frequency and severity of dysbiotic disorders; it was accompanied by significant clinical effects in most patients that lasted up to 3 months of follow-up
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Кузенко, Ю. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткач, С. М.
Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані [Текст] = Possible factors determining efficacy of fecal microbiota transplantation. Review / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 48-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (использование, методы, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (иммунология, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, микробиология, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Нині трансплантацію фекальної мікробіоти (ТФМ) розглядають як одну із найефективніших терапевтичних процедур для лікування псевдомембранозних колітів, асоційованих з інфекцією Clostridium difficile, що рецидивують, та деяких інших кишкових і позакишкових захворювань, пов’язаних із кишковим дисбіозом. Дослідження, проведені останнім часом, дають підставу припустити, що успіх ТФМ значною мірою залежить від мікробної різноманітності та складу донорського випорожнення. Запропоновано концепцію існування так званих супердонорів ТФМ, до яких відносять осіб, ТФМ від яких супроводжується високою ефективністю. Розглянуто інші можливі механізми та чинники, що впливають на успіх ТФМ, зокрема характер і тяжкість патології, що лікується, кратність процедур, якість та кількість донорського матеріалу, проведення ТФМ від одного або кількох донорів тощо. Представлені власні дані щодо ефективності ТФМ від «супердонорів» у 86 хворих із різними кишковими захворюваннями. Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення ефективності ТФМ у 28 осіб із легким та середньотяжким неспецифічним виразковим колітом, у 8 із хворобою Крона та у 40 із постінфекційним синдромом подразненої кишки з діареєю. Усі ТФМ проводили шляхом введення донорського матеріалу в купол сліпої кишки під час колоноскопії. Клінічну ефективність щодо індукції ремісії протягом 2 міс після ТФМ відзначено у 17 (60,7 %) хворих на неспецифічний виразковий коліт і 4 (50,0 %) пацієнтів із хворобою Крона. Ефективність ТФМ від тих самих супердонорів у 27 (67,5 %) хворих із синдромом подразненої кишки з діареєю була дещо вищою. Відзначено клінічне поліпшення у вигляді зменшення абдомінального болю, діарейного синдрому, здуття живота та поліпшення загального стану. Розглянуто також можливість прогнозу ефективності ТФМ за допомогою мікробного та метаболічного профілю, мікробні взаємодії, пов’язані з ефективністю ТФМ, чинники, які впливають на віддалені наслідки TФМ, нові персоніфіковані підходи до ТФМ, що дадуть у майбутньому застосовувати ТФМ цілеспрямованіше
Fecal microbiota transplantation (FMT) is considered currently as one of the most effective therapeutic procedures for the treatment of recurrent pseudomembranous colitis associated with Clostridium difficile infection and some other intestinal and extraintestinal diseases associated with gut dysbiosis. Recent investigations gave the reason to believe that FMT success depends largely on the microbial diversity and composition of a donor’s stool. These data allowed us to develop concepts of the existence of so‑called FMT «superdonors», which include individuals from whom FMT was accompanied by high efficiency. The review also examines other possible mechanisms and factors that influence TFM success, such as the nature and severity of the pathology being treated, the frequency of procedures, the quality and quantity of donor material, FMT from one or more donors, and other factors. The authors also presented own data on the efficacy of FMТ from «superdonors» in 86 patients with various intestinal diseases. For the first time in Ukraine a comparative study was conducted to study TMF efficacy in 28 patients with mild to moderate non‑specific ulcerative colitis, in 8 patients with Crohn’s disease and 40 subjects with post‑infection irritative bowel disease (IBD) with diarrhea. All TMF procedures were performed by means of introduction of donor’s material in the dome of the cecum during colonoscopy. Clinical efficacy of the induction of remission during two months after TMF was registered in 17 (60.7 %) patients with non‑specific ulcerative colitis and 4 (50.0 %) patients with Crohn’s disease. Effectiveness of TMF from the same superdonors in 27 (67.5 %) patients with IBD with diarrhea was somewhat higher. Clinical improvement was achieved in a form of abdominal pain relief, decrease of diarrhea and bloating, and improvement in general condition. Consideration have been given to the possibility of predicting FMT efficacy based on the microbial and metabolic profiling, microbial interactions that affect the effectiveness of FMT, factors influencing the long‑term effects of FMT, new personalized approaches to FMT, which will allow to use FMТ more purposefully in future
Доп.точки доступа:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дорофєєв, А. Е.
Ураження кишечнику в умовах пандемії COVID-19 [Текст] / А. Е. Дорофєєв // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 20

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (иммунология, патофизиология, терапия, этиология)
Аннотация: Під час науково-практичної конференції «Сучасні проблеми медицини», що відбулася в онлайн-форматі, доктор медичних наук, професор Андрій Едуардович Дорофєєв (Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, м. Київ) висвітлив питання уражень кишечнику в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19)
Доп.точки доступа:
Сучасні проблеми медицини \про неї\

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткач, С. М.
Ерадикація надмірного бактеріального росту як метод лікування функціональної диспепсії [Текст] = Eradication of intestinal bacterial overgrowth as a treatment method for functional dyspepsia / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 12-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Рифаксимин--прием--тер прим

MeSH-главная:
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA (диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: Функціональна диспепсія (ФД) є одним з найпоширеніших функціональних захворювань шлунково‑кишкового тракту, що трапляється в середньому у 10 % дорослої популяції. Останнім часом у патофізіології ФД велику увагу приділяють інфекційному чиннику. Окрім інфекції H. pylori та перенесених гострих гастроінтестинальних інфекцій, розглядають синдром надмірного бактеріального росту (СНБР), при якому кількість бактерій у тонкій кишці значно збільшується
СНБР часто асоціюється із ФД та спостерігається частіше, ніж у кожного третього хворого. У пацієнтів із ФД‑ПДС СНБР виявляють статистично значущо частіше, ніж у хворих на ФД‑ЕБС, що свідчить про важливу роль уповільнення випорожнення шлунка у розвитку СНБР. Також СНБР статистично значущо частіше діагностують у хворих із постінфекційною ФД, які протягом останнього року перенесли гострий гастроентерит. Це свідчить про важливу роль кишкового мікробіому в підтриманні стабільності структурно‑функціонального стану шлунково‑кишкового тракту. Отримані дані дають підставу розглядати СНБР як можливий патогенетичний чинник ФД принаймні у частини хворих, що потребує своєчасної діагностики та корекції, зокрема застосування рифаксиміну‑a
Functional dyspepsia (FD) is one of the most common gastrointestinal functional diseases, occurring in an average of 10 % of the adult population. Recently, much attention is being paid to the infectious factor in FD pathophysiology. In addition to H. pylori infection and acute gastrointestinal infections, consideration is given to the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO), in which the number of bacteria in the small intestine increases significantly
SIBO is quite often associated with FD and is observed in more than every third patient. In patients with FD‑PDS, SIBO was found significantly more often than in patients with FD‑EPS, which emphasizes the important role of slowing gastric emptying in the development of SIBO. Also, SIBO is significantly more common in patients with postinfectious FD, which emphasizes the important role of the intestinal microbiome in maintaining the stability of the structural and functional state of the gastrointestinal tract. The obtained data allow to consider SIBO as a possible pathogenetic factor of FD, at least in some patients. This requires timely diagnosis and correction of SIBO in patients with FD, in particular with the use of rifaximin‑a
Доп.точки доступа:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу [Текст] / А. Е. Дорофєєв [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 1. - С. 49-55. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ТОЛСТОЙ КИШКИ ДИВЕРТИКУЛ -- DIVERTICULUM, COLON (диагностика, диетотерапия, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
Аннотация: Мета — вивчити поширення та особливості перебігу дивертикулярної хвороби кишечника (ДХК) у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу в популяції українських хворих, проаналізувати ефективність застосування комбінованої терапії з використанням харчових волокон та рифаксиміну у цих пацієнтів
Для лікування ДХК при ЦД 2 типу доцільно використовувати повторні курси рифаксиміну в дозі 1200 мг/добу протягом 2 тиж. При проведенні підтримувального лікування, можливо, доцільно збільшувати тривалість прийому рифаксиміну в дозі 800 мг/добу з 7 до 10 перших днів місяця у поєднанні з дієтою, збагаченою харчовими волокнами
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Ткач, С. М.
Деркач, І. А.
Гдаль, В. А.
Диня, Ю. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ткач, С. М.
Роль кишкового мікробіому та кишкового бар’єра при захворюваннях печінки. Огляд літератури [Текст] = The role of the gut microbiome and intestinal barrier in liver diseases / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Т. Л. Чеверда // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 77-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (метаболизм, микробиология, патофизиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Шлунково-кишковий тракт людини заселений майже 100 трильйонами бактерій, понад 90 % яких належать до філотипів Bacteroidetes і Firmicutes. Це приблизно стільки, скільки містить все людське тіло. Складна мережа мікроорганізмів, які мешкають в організмі людини, регулює його здоров’я та підтримується балансом генетичних і дієтичних чинників. Для правильного існування і виживання популяцій мікроорганізмів у кишечнику необхідний строго регульований кишковий бар’єр, порушення якого може призвести до системного поширення мікроорганізмів та їхнього проникнення в портальний кровотік. Кишковий бар’єр містить фізичний, імунологічний і мікробний компоненти. Якщо будь‑який компонент кишкового бар’єра не працює, то навіть бактерії, які зазвичай сприяють здоров’ю, можуть завдати шкоди і спричинити розвиток хвороб і пошкоджень. Відомо, що зміни кишкового бар’єра, кишкової проникності та кишкового мікробіому асоціюються з багатьма захворюваннями, зокрема патологією печінки. Щоб зрозуміти, як зміни кишкового мікробіому можуть призвести до захворювань печінки, необхідно мати уявлення про фізіологію кишкового бар’єра. Через тісний анатомічний і фізіологічний зв’язок між кишечником та печінкою проведено багато досліджень впливу змін в одному органі на інший орган. Розглянуто основні компоненти кишкового бар’єра та механізми його патологічних змін, зокрема посилення кишкової проникності, а також порушення кишкового мікробіому та їхню роль у патогенезі захворювань печінки, таких як алкогольна хвороба печінки, неалкогольна жирова хвороба печінки, медикаментозно‑індуковані ураження печінки, цироз печінки і його ускладнення. Висвітлено існуючі та перспективні терапевтичні стратегії модифікації кишкового мікробіому і кишкового бар’єра, які можна застосовувати в лікуванні печінкової патології.
The human gastrointestinal tract is inhabited by almost 100 trillion bacteria, more than 90 % of which belong to the phylotypes Bacteroidetes and Firmicutes. This is about the same as the entire human body contains. The complex network of microbes that inhabit the body regulates its health and is supported by a balance of genetic and dietary factors. For the proper existence and survival of microbial populations in the intestine, a strictly regulated intestinal barrier is required, the violation of which can lead to the systemic spread of microbes and their penetration into the portal bloodstream. The intestinal barrier includes physical, immunological and microbial components. When any aspect of the gut barrier is not working, even bacteria that normally promote health can wreak havoc and contribute to disease and damage. It is known that changes in the intestinal barrier, intestinal permeability, and gut microbiome (GM) are associated with many diseases, including liver pathology. To understand how GM changes can lead to liver disease, a comprehensive understanding of the physiology of the intestinal barrier is required. Because of the close anatomical and physiological relationship between the gut and the liver, there has been a lot of research into how changes in one organ affect another. This review considers the main components of the intestinal barrier and the mechanisms of its pathological changes, including increased intestinal permeability, as well as GM disorders and their role in the pathogenesis of liver diseases, such as alcoholic liver disease, non‑alcoholic fatty liver disease, drug‑induced liver damage, liver cirrhosis. and its complications. Existing and promising therapeutic strategies for modifying GM and the intestinal barrier, which can be used in the treatment of hepatic pathology, are also considered.
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Чеверда, Т. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Діабетична ентероколопатія в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу [Текст] / А. Е. Дорофєєв [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 1. - С. 61-65. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Берлитион

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Незважаючи на безсумнівний успіх у вивченні патогенезу та лікуванні цукрового діабету (ЦД), це захворювання залишається на піку проблем сучасної медицини, оскільки це найпоширеніша ендокринна патологія серед осіб працездатного віку. У структурі захворюваності на діабет 90–95 % становлять хворі з цукровим діабетом 2-го типу. Останніми роками описана достатньо нова патологія кишечника в пацієнтів із цукровим діабетом — діабетична ентероколопатія (ЕКП). Незважаючи на інтерес до цієї патології, чіткі критерії діагностики відсутні, тому діагноз установити складно, це потребує значного диференціального пошуку. Ступінь вираженості ЕКП залежить від інтенсивності проявів ангіопатії та нейропатії. Метою цієї роботи було вивчення частоти та клінічних особливостей ентероколопатії в різних груп хворих на цукровий діабет. Матеріали та методи. Обстежені 120 хворих із ЦД 2-го типу. Вік пацієнтів — від 39 до 67 років (середній вік — 53 ± 5 років), жінок було 74 (62 %), чоловіків — 46 (38 %). Жінки переважали в усіх вікових категоріях. Тривалість перебігу цукрового діабету в обстежуваних пацієнтів становила 1–18 років. Результати. Ураження кишечника були виявлені у 81 (67,5 %) хворого на ЦД, але після ретельного диференціально-діагностичного дослідження у 28 (23,3 %) хворих був установлений синдром подразненого кишечника, а в 15 (12,5 %) — дивертикульоз товстої кишки. Серед обстежених хворих ентероколопатія виявлялась у 38 (31,7 %), у той же час у різних підгрупах частота ЕКП дещо відрізнялася. Якщо в групі до 55 років ЕКП зустрічалася рідше, ніж в усіх обстежених хворих, то в пацієнтів віком понад 55 років ЕКП виявлялася вірогідно частіше (р 0,05). Аналогічні тенденції спостерігалися при аналізі тривалості цукрового діабету. Висновки. Таким чином, ураження кишечника були виявлені в 67,5 % хворих на ЦД, із них ентероколопатію діагностовано в 31,7 % пацієнтів. Частота ЕКП залежить від віку хворих та тривалості перебігу ЦД, а інтенсивність симптомів — від тяжкості діабету. ЕКП у хворих із ЦД має складний патогенез, ланками якого є нейропатія, ангіопатичні зміни судин та капілярного русла з ендотеліальною дисфункцією, порушення кишкового бар’єра із змінами слизоутворення. Застосування тіоктової кислоти є етіопатогенетичним та клінічно ефективним
Despite undoubted success in the study of pathogenesis and treatment, diabetes mellitus (DM) remains at the peak of the problems of modern medicine, since this is the most common endocrine pathology among persons of working age. In the structure of diabetes, patients with type 2 diabetes mellitus account for 90–95 %. In recent years, a fairly new pathology of the intestine — diabetic enterocolopathy has been described in patients with diabetes mellitus. Despite the interest in this disease, there are no clear diagnostic criteria, so it is difficult to diagnose it, and this requires a significant differential search. The degree of enterocolopathy severity depends on the intensity of angiopathy and neuropathy manifestations. The objective was to study the frequency and clinical features of enterocolopathy in different groups of patients with diabetes mellitus. Materials and methods. One hundred twenty persons with type 2 DM were examined. The age of the patients was 39 to 67 years (mean age 53 ± 5 years), there were 74 women (62 %) and 46 men (38 %). Women prevailed in all age categories. The duration of diabetes mellitus ranged from 1 to 18 years. Results. Eighty one (67.5 %) patients with diabetes had intestinal lesions, but after careful investigation, 28 patients (23.3 %) were diagnosed with irritable bowel syndrome, and 15 (12.5 %) — with diverticulosis of the large intestine. Among the patients examined, enterocolopathy was detected in 38 (31.7 %) persons, while in different subgroups, the frequency of enterocolopathy was somewhat different. If in the group under 55 years enterocolopathy was less common than in all examined patients, then in persons older than 55 years enterocolopathy was detected significantly more frequent (p 0.05). Similar trends were observed when analyzing the duration of diabetes mellitus. Conclusions. Thus, 67.5 % of patients with diabetes had intestinal lesions, of them 31.7 % were diagnosed with enterocolopathy. The frequency of enterocolopathy depends on the age of patients and duration of DM, and the severity of enterocolopathy symptoms — on the severity of diabetes. Enterocolopathy in patients with diabetes has a complex pathogenesis, the links of which are neuropathy, angiopathy of the capillary bed with endothelial dysfunction, violation of the intestinal barrier with changes in mucus production. The use of thioctic acid is pathogenetic and clinically effective
Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А. Е.
Швець, Н. І.
Пархоменко, Т. А.
Диня, Ю. З.
Чичула, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Коваленко, С. В.
    Активність фібринолітичної та протеолітичної систем крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та бронхіальну астму [Текст] / С. В. Коваленко, А. Е. Дорофєєв // Український пульмонологічний журнал. - 2012. - № 3. - С. 35-37

Рубрики: Легких болезни обструктивные

   Астма бронхиальная

   Кровь, физиология

   Гемостаз

Доп.точки доступа:
Дорофєєв, А.Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

    Дорофєєв, А. Е.
    Досвід організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах Польщі [Текст] / А. Е. Дорофєєв, Т. В. Мягкова, Джоанна Хоростовська-Винімко // Медична освіта. - 2012. - № 1. - С. 99-101

Рубрики: Образование медицинское--организ

   Польша

Доп.точки доступа:
Мягкова, Т. В.
Хоростовська-Винімко, Джоанна

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-26

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)