Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Высшее образование (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Дорофєєв, А. Е.$<.>)

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-26

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2021г.,N 1
Интересные статьи :
Коркушко О. В. Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку/ О. В. Коркушко [та ін.] (стр.5-13)
Буздуган І. О. Патогенетичний зв’язок H.pylori з розвитком пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Лікування пацієнтів з H.pylori за наявності токсигенних штамів та супутньої патології/ І. О. Буздуган [та ін.] (стр.14-19)
Невойт Г. В. Оцінка клінічної ефективності способу визначення персоніфікованої корекції стилю життя пацієнтів та нові перспективні предиктори неінфекційних захворювань/ Г. В. Невойт (стр.20-25)
Рождественська А. О. Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ А. О. Рождественська (стр.26-34)
Масік Н. П. Патогенетичне обгрунтування застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії в реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень/ Н. П. Масік, С. В. Нечипорук (стр.35-43)
Пасієшвілі Т. М. Роль дисфункції антиоксидантної системи у перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом/ Т. М. Пасієшвілі (стр.44-48)
Дорофєєв А. Е. Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.49-55)
Долженко М. М. Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу/ М. М. Долженко, І. В. Давидова (стр.56-63)
Няньковська О. С. Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.64-70)
Долженко М. М. Від неалкогольної жирової хвороби до COVID-19: сьогодення та перспективи застосування урсодезоксихолевої кислоти/ М. М. Долженко, Л. І. Конопляник (стр.71-77)
Чернишов В. А. Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією/ В. А. Чернишов (стр.78-84)
Лемко О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1/ О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар (стр.85-92)
Бабічев Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності/ Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева (стр.93-101)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український пульмонологічний журнал -2012г.,N 3
Интересные статьи :
Фещенко Ю. І. 90 років в ім’я життя. До ювілею державної установи "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України"/ Ю. І. Фещенко [и др.] (стр.5-20)
Перцева Т. О. Роль маркерів системного запалення (прокальцитоніну, та С-реактивного протеїну) у диференціальній діагностиці тяжких негоспітальних пневмоній/ Т. О. Перцева, Т. В. КіреєваК. О. Бєлослудцева (стр.21-24)
Бездетко Т. В. Клинический опыт применения комбинированного препарата на основе фенотерола и ипратропия бромида в комплексной терапии бронхиальной астмы в сочетании с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью/ Т. В. Бездетко [и др.] (стр.25-27)
Литвиненко А. В. Эффективность оксигенотерапии у больных хроническим обструктивным заболеванием легких и идиопатическими интерстициальными пневмониями/ А. В. Литвиненко (стр.28-30)
Конопкіна Л. І. Діагностична значущість деяких маркерів системного запалення при інфекційному загостренні хронічного обструктивного захворювання легень/ Л. І. Конопкіна (стр.31-34)
Коваленко С. В. Активність фібринолітичної та протеолітичної систем крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та бронхіальну астму/ С. В. Коваленко, А. Е. Дорофєєв (стр.35-37)
Лемко О. І. Комплексне відновлювальне лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень I стадії з використанням імуномодулятора/ О. І. Лемко [и др.] (стр.38-43)
Пендальчук Н. В. Эффективность гемодилюционной терапии в коррекции состояния газообмена у больных хроническим обструктивным заболеванием легких/ Н. В. Пендальчук, Е. А. МеренковаН. С. Шкуренко (стр.44-46)
Новиков Н. Ю. Проблемы диагностики острого респираторного дистресс-синдрома/ Н. Ю. Новиков, А. А. (первый) БиркунЕ. Н. Нестеров (стр.47-49)
Фещенко Ю. И. Терапевтические возможности инновационного иммуномодулятора в пульмонологии и фтизиатрии/ Ю. И. Фещенко, С. Г. ИщукЮ. А. Матвиенко (стр.50-54)
Гаврисюк В. К. Идиопатический легочный фиброз: клиника, диагностика, лечение/ В. К. Гаврисюк [и др.] (стр.55-59)
Дзюблик Я. О. Обгрунтований вибір антибіотикотерапії у хворих на негоспітальні інфекції нижніх дихальних шляхів бактеріальної етіології/ Я. О. Дзюблик (стр.60-64)
Линник Н. И. Многосрезовая компьютерная томография во фтизиопульмонологии: стандартизация исследования и программное обеспечение/ Н. И. Линник, Н. Н. Мусиенко (стр.65-69)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Кузенко Ю. Г.
Заглавие : Частота надмірного бактеріального росту та ефективність його лікування при синдромі подразненого кишечника
Параллельн. заглавия :The frequency of excessive bacterial growth and the effectiveness of its treatment in patients with irritable bowel syndrome
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 21-27 (Шифр СУ10/2021/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Рифаксимин-- прием-- тер прим
MeSH-главная: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Аннотация: Мета — вивчити частоту синдрому надмірного бактеріального росту (СНБР) та встановити вплив його ерадикації на клінічний перебіг різних субтипів синдрому подразненого кишечника (СПК)Результати проведеного дослідження свідчать про те, що СНБР часто наявний у хворих на СПК, а його усунення супроводжується підвищенням як клінічного, так і протирецидивного ефекту. Рифаксимін є ефективним засобом для ерадиції СНБР, причому збільшення його дози (з 1200 до 1600 мг/ добу) корелює із підвищенням клінічної та антибактеріальної ефективності. Клінічне поліпшення та зниження частоти рецидивів після ерадикації СНБР свідчать про те, що останній може відігравати патогенетичну роль при СПКObjective — to study the frequency of the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO) and to establish the effects of its eradication on the clinical course of various subtypes of the irritable bowel syndrome (IBS)The results of the study indicate that SIBO is very often present in patients with IBS, and its elimination is accompanied by an increase in both clinical and anti‑relapse effects. Rifaximin is an effective agent for the eradication of SIBO, and increase of its dosage (from 1200 mg/day to 1600 mg/day) correlates with some increase in clinical and antibacterial efficacy. Clinical improvement and reduction of recurrence rates after eradication of SIBO suggests that the latter may play a pathogenetic role in IBS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Харченко Н. В.
Заглавие : Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури
Параллельн. заглавия :Modern views on the mechanisms of pathogenesis and tactics of management of patients with overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia. Review
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 63-72 (Шифр СУ10/2022/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): оверлеп-синдром
Аннотация: Такі поширені функціональні шлунково-кишкові розлади, як синдром подразненого кишечника (СПК) і функціональна диспепсія (ФД), хоча і не представлені будь-якими очевидними структурними ураженнями шлунково‑кишкового тракту, але значною мірою впливають на якість життя численних пацієнтів. За епідеміологічними даними, 26,7 — 48,7 % хворих на СПК і 20,0 — 42,1 % пацієнтів із ФД мають перехрест симптомів (оверлеп‑синдром СПК/ФД). Синдром перехресту зазвичай призводить до серйозніших клінічних виявів, погіршення якості життя і виникнення ускладнень. У патогенезі як СПК, так і ФД велику роль відіграють хронічне низькоінтенсивне постінфекційне запалення або неінфекційне мікрозапалення та імунна відповідь, що призводять до вісцеральної гіперчутливості, порушення функції oсі «мозок —кишечник» та слизового кишкового бар’єра, що зазвичай є причиною симптоматики СПК або ФД. Однак не зрозуміло, чи має запалення такий самий механізм при синдромі перехресту СПК/ФД. Висвітлено останні досягнення у вивченні механізмів запалення при оверлеп‑синдромі СПК/ФД і запропоновано нову тактику лікування. Представлено сучасні дані щодо ролі перенесеної гастроінтестинальної інфекції, вторинного хронічного запалення, імунної відповіді, пошкодження кишкового слизового бар’єра, асоційованого з інфекцією шлунково‑кишкового тракту, впливу шлунково‑кишкових інфекцій на ентеричну нервову систему та вісь «мозок — кишечник», можливої ролі інфекції Helicobacter pylori при перехресті симптомів СПК/ФД. Також розглянуто роль неінфекційного запалення, зокрема синдрому надмірного бактеріального росту, харчової алергії, психологічного або ментального стресу у патогенезі СПК, ФД та оверлеп‑синдрому СПК/ФД. Висвітлено сучасну тактику лікування та ведення таких хворих, в основі якої лежить вплив на запальні механізмиSuch widespread functional gastrointestinal disorders as irritable bowel syndrome (IBS) and functional dyspepsia (FD), although not represented by any obvious structural lesions of the gastrointestinal tract, but they seriously affect quality of life of many patients. According to epidemiological data, 26.7 — 48.7 % of IBS patients and 20.0 — 42.1 % of patients with FD have a crossover of symptoms, also known as overlap IBS/FD syndrome. Overlap syndrome usually leads to more serious clinical manifestations, deterioration of quality of life and complications. Chronic low‑intensity post‑infectious inflammation or non‑infectious microinflammation and the immune response play an important role in the pathogenesis of both IBS and FD, leading to visceral hypersensitivity, dysfunction of «brain‑gut» axis and intestinal mucosal barrier, which are usually the cause of IBS or FD. However, whether inflammation has the same mechanism in the syndrome of the overlap of IBS and FD (IBS/FD) remains unclear. The presented review considers the latest advances in the study of inflammatory mechanisms in IBS/FD and proposes new treatment tactics. Current data on the role of gastrointestinal infection, secondary chronic inflammation and immune response, intestinal mucosal barrier damage associated with gastrointestinal infection, effects of gastrointestinal infections on the enteric nervous system and the «gut‑brain» axis, possible role of Helicobacter pylori infection at the overlap of IBS/FD are discussed. The role of non‑infectious inflammation, in particular, bacterial overgrowth syndrome, food allergy, psychological or mental stress in the pathogenesis of IBS, FD and IBS/FD overlapping is also considered. The modern tactics of treatment and management of such patients, which is based on the impact on inflammatory mechanisms also are presented
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Чеверда Т. Л.
Заглавие : Роль кишкового мікробіому та кишкового бар’єра при захворюваннях печінки. Огляд літератури
Параллельн. заглавия :The role of the gut microbiome and intestinal barrier in liver diseases
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 77-86 (Шифр СУ10/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КИШЕЧНИК -- INTESTINES
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Шлунково-кишковий тракт людини заселений майже 100 трильйонами бактерій, понад 90 % яких належать до філотипів Bacteroidetes і Firmicutes. Це приблизно стільки, скільки містить все людське тіло. Складна мережа мікроорганізмів, які мешкають в організмі людини, регулює його здоров’я та підтримується балансом генетичних і дієтичних чинників. Для правильного існування і виживання популяцій мікроорганізмів у кишечнику необхідний строго регульований кишковий бар’єр, порушення якого може призвести до системного поширення мікроорганізмів та їхнього проникнення в портальний кровотік. Кишковий бар’єр містить фізичний, імунологічний і мікробний компоненти. Якщо будь‑який компонент кишкового бар’єра не працює, то навіть бактерії, які зазвичай сприяють здоров’ю, можуть завдати шкоди і спричинити розвиток хвороб і пошкоджень. Відомо, що зміни кишкового бар’єра, кишкової проникності та кишкового мікробіому асоціюються з багатьма захворюваннями, зокрема патологією печінки. Щоб зрозуміти, як зміни кишкового мікробіому можуть призвести до захворювань печінки, необхідно мати уявлення про фізіологію кишкового бар’єра. Через тісний анатомічний і фізіологічний зв’язок між кишечником та печінкою проведено багато досліджень впливу змін в одному органі на інший орган. Розглянуто основні компоненти кишкового бар’єра та механізми його патологічних змін, зокрема посилення кишкової проникності, а також порушення кишкового мікробіому та їхню роль у патогенезі захворювань печінки, таких як алкогольна хвороба печінки, неалкогольна жирова хвороба печінки, медикаментозно‑індуковані ураження печінки, цироз печінки і його ускладнення. Висвітлено існуючі та перспективні терапевтичні стратегії модифікації кишкового мікробіому і кишкового бар’єра, які можна застосовувати в лікуванні печінкової патології.The human gastrointestinal tract is inhabited by almost 100 trillion bacteria, more than 90 % of which belong to the phylotypes Bacteroidetes and Firmicutes. This is about the same as the entire human body contains. The complex network of microbes that inhabit the body regulates its health and is supported by a balance of genetic and dietary factors. For the proper existence and survival of microbial populations in the intestine, a strictly regulated intestinal barrier is required, the violation of which can lead to the systemic spread of microbes and their penetration into the portal bloodstream. The intestinal barrier includes physical, immunological and microbial components. When any aspect of the gut barrier is not working, even bacteria that normally promote health can wreak havoc and contribute to disease and damage. It is known that changes in the intestinal barrier, intestinal permeability, and gut microbiome (GM) are associated with many diseases, including liver pathology. To understand how GM changes can lead to liver disease, a comprehensive understanding of the physiology of the intestinal barrier is required. Because of the close anatomical and physiological relationship between the gut and the liver, there has been a lot of research into how changes in one organ affect another. This review considers the main components of the intestinal barrier and the mechanisms of its pathological changes, including increased intestinal permeability, as well as GM disorders and their role in the pathogenesis of liver diseases, such as alcoholic liver disease, non‑alcoholic fatty liver disease, drug‑induced liver damage, liver cirrhosis. and its complications. Existing and promising therapeutic strategies for modifying GM and the intestinal barrier, which can be used in the treatment of hepatic pathology, are also considered.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткач С. М., Харченко Н. В., Дорофєєв А. Е.
Заглавие : Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані
Параллельн. заглавия :Possible factors determining efficacy of fecal microbiota transplantation. Review
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 48-56 (Шифр СУ10/2022/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Нині трансплантацію фекальної мікробіоти (ТФМ) розглядають як одну із найефективніших терапевтичних процедур для лікування псевдомембранозних колітів, асоційованих з інфекцією Clostridium difficile, що рецидивують, та деяких інших кишкових і позакишкових захворювань, пов’язаних із кишковим дисбіозом. Дослідження, проведені останнім часом, дають підставу припустити, що успіх ТФМ значною мірою залежить від мікробної різноманітності та складу донорського випорожнення. Запропоновано концепцію існування так званих супердонорів ТФМ, до яких відносять осіб, ТФМ від яких супроводжується високою ефективністю. Розглянуто інші можливі механізми та чинники, що впливають на успіх ТФМ, зокрема характер і тяжкість патології, що лікується, кратність процедур, якість та кількість донорського матеріалу, проведення ТФМ від одного або кількох донорів тощо. Представлені власні дані щодо ефективності ТФМ від «супердонорів» у 86 хворих із різними кишковими захворюваннями. Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення ефективності ТФМ у 28 осіб із легким та середньотяжким неспецифічним виразковим колітом, у 8 із хворобою Крона та у 40 із постінфекційним синдромом подразненої кишки з діареєю. Усі ТФМ проводили шляхом введення донорського матеріалу в купол сліпої кишки під час колоноскопії. Клінічну ефективність щодо індукції ремісії протягом 2 міс після ТФМ відзначено у 17 (60,7 %) хворих на неспецифічний виразковий коліт і 4 (50,0 %) пацієнтів із хворобою Крона. Ефективність ТФМ від тих самих супердонорів у 27 (67,5 %) хворих із синдромом подразненої кишки з діареєю була дещо вищою. Відзначено клінічне поліпшення у вигляді зменшення абдомінального болю, діарейного синдрому, здуття живота та поліпшення загального стану. Розглянуто також можливість прогнозу ефективності ТФМ за допомогою мікробного та метаболічного профілю, мікробні взаємодії, пов’язані з ефективністю ТФМ, чинники, які впливають на віддалені наслідки TФМ, нові персоніфіковані підходи до ТФМ, що дадуть у майбутньому застосовувати ТФМ цілеспрямованішеFecal microbiota transplantation (FMT) is considered currently as one of the most effective therapeutic procedures for the treatment of recurrent pseudomembranous colitis associated with Clostridium difficile infection and some other intestinal and extraintestinal diseases associated with gut dysbiosis. Recent investigations gave the reason to believe that FMT success depends largely on the microbial diversity and composition of a donor’s stool. These data allowed us to develop concepts of the existence of so‑called FMT «superdonors», which include individuals from whom FMT was accompanied by high efficiency. The review also examines other possible mechanisms and factors that influence TFM success, such as the nature and severity of the pathology being treated, the frequency of procedures, the quality and quantity of donor material, FMT from one or more donors, and other factors. The authors also presented own data on the efficacy of FMТ from «superdonors» in 86 patients with various intestinal diseases. For the first time in Ukraine a comparative study was conducted to study TMF efficacy in 28 patients with mild to moderate non‑specific ulcerative colitis, in 8 patients with Crohn’s disease and 40 subjects with post‑infection irritative bowel disease (IBD) with diarrhea. All TMF procedures were performed by means of introduction of donor’s material in the dome of the cecum during colonoscopy. Clinical efficacy of the induction of remission during two months after TMF was registered in 17 (60.7 %) patients with non‑specific ulcerative colitis and 4 (50.0 %) patients with Crohn’s disease. Effectiveness of TMF from the same superdonors in 27 (67.5 %) patients with IBD with diarrhea was somewhat higher. Clinical improvement was achieved in a form of abdominal pain relief, decrease of diarrhea and bloating, and improvement in general condition. Consideration have been given to the possibility of predicting FMT efficacy based on the microbial and metabolic profiling, microbial interactions that affect the effectiveness of FMT, factors influencing the long‑term effects of FMT, new personalized approaches to FMT, which will allow to use FMТ more purposefully in future
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Кузенко Ю. Г.
Заглавие : Модифікація кишкової мікробіоти як метод лікування синдрому подразненого кишечника (огляд літератури та власні дані)
Параллельн. заглавия :Modification of gut microbiota as a method of treatment of irritable bowel syndrome (literature review and own data)
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 38-47 (Шифр СУ10/2021/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Рифаксимин-- прием-- тер прим
MeSH-главная: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
ОБЗОР -- REVIEW
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): бактериотерапия
Аннотация: Останнім часом значною мірою розширилися знання щодо порушень кишкової мікробіоти (КМ) при різноманітній патології. Є достатньо даних про те, що різні порушення кишкової мікробіоти можуть відігравати патогенетичну роль при синдромі подразненого кишечника (СПК). У зв’язку з цим різні методи модифікації КМ нині розглядають як перспективну стратегію для лікування хворих на СПК. Як методи модифікації КМ вивчають застосування пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків, антибіотиків і трансплантації фекальної мікробіоти. Проведено багато клінічних випробувань, у яких досліджували терапевтичний вплив пробіотиків на загальні або специфічні симптоми СПК, але більшість цих досліджень були дуже неоднорідними. Хоча у деяких метааналізах чи систематичних оглядах показано, що пробіотики можуть бути корисні при лікуванні симптомів СПК, висновки в розглянутих дослідженнях відрізняються через недостатній обсяг вибірки, поганий дизайн дослідження і використання різних пробіотичних штамів. Нині відомий лише один селективний кишковий антибіотик з еубіотичними властивостями — рифаксимін, ефективність та безпечність якого доведено у великих рандомізованих дослідженнях. Представлено власний досвід застосування рифаксиміну при СПК, який підтверджує його ефективність. Також наведено власний досвід проведення трансплантації фекальної мікробіоти у хворих на СПК. Виявлено, що навіть одноразове її проведення істотно впливає на КМ, зменшуючи частоту і вираженість дисбіотичних порушень, а також супроводжується статистично значущим клінічним ефектом у більшості хворих, який зберігається упродовж 3 міс спостереженняRecently, our knowledge of gut microbiota (GM) disorders in various pathologies has significantly increased. In particular, to date, there is sufficient evidence that various disorders of GM may play a pathogenetic role in irritable bowel syndrome (IBS). Therefore, various methods of GM modification are now considered as a new promising strategy for the treatment of patients with IBS. The use of probiotics, prebiotics, synbiotics, antibiotics and fecal microbiota transplantation (FMT) are considered as methods of GM modification. Many clinical trials have been conducted to examine the therapeutic effect of probiotics on general or specific symptoms of IBS, but most of these studies have been very heterogeneous. Although some meta‑analyzes or systematic reviews show that probiotics may be useful in treating the symptoms of IBS, their findings in the studies differ due to insufficient sample size, poor study design, and the use of different probiotic strains. Currently, only one selective intestinal antibiotic with eubiotic properties is known — rifaximin, the effectiveness and safety of which have been proven in large randomized trials. The authors presented their own experience of rifaximin use at IBS that confirmed its efficiency. Own experience of the FMT conduction in patients with IBS is also presented. It has been revealed that even one‑time treatment significantly affected the GM by reducing the frequency and severity of dysbiotic disorders; it was accompanied by significant clinical effects in most patients that lasted up to 3 months of follow-up
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ткач С. М., Харченко Н. В., Дорофєєв А. Е.
Заглавие : Ерадикація надмірного бактеріального росту як метод лікування функціональної диспепсії
Параллельн. заглавия :Eradication of intestinal bacterial overgrowth as a treatment method for functional dyspepsia
Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 12-20 (Шифр СУ10/2021/5/6)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Рифаксимин-- прием-- тер прим
MeSH-главная: ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Аннотация: Функціональна диспепсія (ФД) є одним з найпоширеніших функціональних захворювань шлунково‑кишкового тракту, що трапляється в середньому у 10 % дорослої популяції. Останнім часом у патофізіології ФД велику увагу приділяють інфекційному чиннику. Окрім інфекції H. pylori та перенесених гострих гастроінтестинальних інфекцій, розглядають синдром надмірного бактеріального росту (СНБР), при якому кількість бактерій у тонкій кишці значно збільшуєтьсяСНБР часто асоціюється із ФД та спостерігається частіше, ніж у кожного третього хворого. У пацієнтів із ФД‑ПДС СНБР виявляють статистично значущо частіше, ніж у хворих на ФД‑ЕБС, що свідчить про важливу роль уповільнення випорожнення шлунка у розвитку СНБР. Також СНБР статистично значущо частіше діагностують у хворих із постінфекційною ФД, які протягом останнього року перенесли гострий гастроентерит. Це свідчить про важливу роль кишкового мікробіому в підтриманні стабільності структурно‑функціонального стану шлунково‑кишкового тракту. Отримані дані дають підставу розглядати СНБР як можливий патогенетичний чинник ФД принаймні у частини хворих, що потребує своєчасної діагностики та корекції, зокрема застосування рифаксиміну‑aFunctional dyspepsia (FD) is one of the most common gastrointestinal functional diseases, occurring in an average of 10 % of the adult population. Recently, much attention is being paid to the infectious factor in FD pathophysiology. In addition to H. pylori infection and acute gastrointestinal infections, consideration is given to the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO), in which the number of bacteria in the small intestine increases significantlySIBO is quite often associated with FD and is observed in more than every third patient. In patients with FD‑PDS, SIBO was found significantly more often than in patients with FD‑EPS, which emphasizes the important role of slowing gastric emptying in the development of SIBO. Also, SIBO is significantly more common in patients with postinfectious FD, which emphasizes the important role of the intestinal microbiome in maintaining the stability of the structural and functional state of the gastrointestinal tract. The obtained data allow to consider SIBO as a possible pathogenetic factor of FD, at least in some patients. This requires timely diagnosis and correction of SIBO in patients with FD, in particular with the use of rifaximin‑a
Найти похожие

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2022г.,N 1/2
Интересные статьи :
Ясницька Е. Г. Особливості ураження печінки при COVID-19/ Е. Г. Ясницька, В. В. Харченко (стр.5-11)
Фадєєнко Г. Д. Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров (стр.12-19)
COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів (стр.20-29)
Гріднєв О. Є. COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту/ О. Є. Гріднєв (стр.20-26)
Фадєєнко Г. Д. Постковідний синдром при захворюваннях печінки/ Г. Д. Фадєєнко (стр.26-29)
Няньковська О. С. Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.30-36)
Фадєєнко Г. Д. Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва (стр.37-47)
Ткач С. М. Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані/ С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв (стр.48-56)
Дорофєєв А. Е. До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.57-62)
Ткач С. М. Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури/ С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко (стр.63-72)
Губергріц Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта/ Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська (стр.73-76)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Сучасна гастроентерологія -2021г.,N 5/6
Интересные статьи :
Фадєєнко Г. Д. Вплив ендотоксемії на розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки/ Г. Д. Фадєєнко [та ін.] (стр.5-11)
Ткач С. М. Ерадикація надмірного бактеріального росту як метод лікування функціональної диспепсії/ С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв (стр.12-20)
Носко Н. О. Поліморфізми 677C T і 1298A C гена MTHFR та рівень гомоцистеїну у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки як складова онтологічної моделі/ Н. О. Носко, О. М. Рудь (стр.21-29)
Диня Ю. З. Клініко-патогенетичні особливості ураження кишечника у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу/ Ю. З. Диня (стр.30-36)
Грабовська О. І. Особливості функціональної активності імунної системи, вуглеводний і ліпідний обмін у дітей із біліарною дисфункцією на тлі надмірної маси тіла та ожиріння/ О. І. Грабовська, О. М. Татарчук, Н. Ю. Завгородня (стр.37-45)
Рождественська А. О. Якість життя як індикатор впливу супутньої гіпертонічної хвороби на стан здоров’я пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки/ А. О. Рождественська (стр.46-54)
Швець О. В. Клінічне ведення дорослих пацієнтів із патологічними результатами печінкових біохімічних тестів/ О. В. Швець (стр.55-63)
Антоненко А. В. Вплив генетичного поліморфізму на розвиток гепатоцелюлярної карциноми у пацієнтів з жировою хворобою печінки, асоційованою з метаболічним синдромом. Огляд літератури/ А. В. Антоненко, Т. В. Берегова (стр.64-69)
Губергріц Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Гіппократа та Галена до Маймоніда/ Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська (стр.70-76)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-20 21-26

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)