Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Дядик, О. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 64
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Войтів Я. Ю., Усенко О. Ю., Дядик О. О.
Заглавие : Гістологічний та імуногістохімічний аналіз змін сполучної тканини у хворих із зовнішніми кишковими норицями
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 1. - С. 98-103 (Шифр КУ26/2020/19/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КИШЕЧНИКА СВИЩ -- INTESTINAL FISTULA
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE
Аннотация: Обстежено 43 хворих із зовнішніми тонко і товстокишковими норицями та патологією сполучної тканини, які лікувались у ДУ "НІХТ ім. О.О.Шалімова" впродовж 2017-2020 рр. При комплексному дослідженні фрагментів тканини тонкої та товстої кишок виявлено схожі морфологічні зміни у групах з фенотипічними ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та із зовнішніми кишковими норицями. При імуногістохімічному дослідженні тканин з моноклональними антитілами до альфа-SMA в обох групах виявлено нерівномірну, вогнищеву експресію в клітинах гладком’язового диференціювання та у фібробластах; з моноклональними антитілами до Collagen IV відмічається помірна позитивна експресія в базальній мембрані судин, в гладком’язових клітинах м’язового шару стінки судин, в ділянках сполучної тканини, що є ознаками патологічного ремоделювання сполучної тканини.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фелештинський Я. П., Дядик О. О., Миляновська А. О., Пироговський В. Ю.
Заглавие : Відеокапсульна ендоскопія в діагностиці хвороби Крона
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 3. - С. 5-10 (Шифр ШУ1/2020/3)
MeSH-главная: КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE
ЭНДОСКОПИЯ КАПСУЛЬНАЯ -- CAPSULE ENDOSCOPY
Аннотация: Мета роботи: підвищити ефективність діагностики хвороби Крона. Проведено аналіз діагностики 288 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Залежно від діагностичної тактики пацієнти були розділені на 2 групи. Отримані результати обстеження пацієнтів показали, що хвороба Крона була ввиявлена у 20 (13,9%) пацієнтів першої групи та у 48 (33,1 %) пацієнтів другої групи. Крім цього, у 68 пацієнтів першої групи було проведено обстеження за розробленим алгоритмом. Результати показали, що у 25 (36,7) пацієнтів з 68 було виявлено хворобу Крона тонкої кишки.Цель работы: повысить эффективность диагностики болезни Крона. Проведен анализ диагностики 288 пациентов с синдромом раздраженной кишки. В зависимости от диагностической тактики пациенты были разделены на 2 группы. Полученные результаты обследования пациентов первой и второй группы показали, что болезнь Крона была обнаружена у 20 (13,9 %) пациентов первой группы и у 48 (33,1 %) пациентов второй группы. Кроме этого, у 68 пациентов первой группы было проведено обследование по разработанному алгоритму. Результаты показали, что у 25 (36,7 %) пациентов из 68 была обнаружена болезнь Крона тонкой кишки.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Голяноський В. О., Дядик О. О.
Заглавие : Патоморфологічні особливості послідів у вагітних із затримкою росту плода
Место публикации : Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 50-54 (Шифр ЗУ3/2019/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛОДА ВЕС -- FETAL WEIGHT
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Аннотация: Вагітні із затримкою росту плода (ЗРП) мають підвищений ризик несприятливих перинатальних і довготермінових ускладнень порівняно з народженням дітей із нормальною масою тіла. Отже, ЗРП є одним з основних викликів для глобальної системи охорони здоров’я, особливо у бідних країнах і країнах, що розвиваються. Морфофункціональні дослідження послідів допомагають у визначенні причин розвитку ЗРП, а отже – своєчасно профілактувати і розроджувати вагітних із ЗРП. Мета дослідження: вивчення різних морфометричних і патоморфологічних змін плаценти, включаючи запальні, у випадках ЗРП та встановлення кореляції цих результатів з етіологією і наслідками для плода. Матеріали та методи. У поточному дослідженні 54 посліди плодів із затримкою росту (основна група) порівнювали з 50 послідами плодів із нормальним розвитком (контрольна група). Критеріями визначення ЗРП були гестаційний вік більше 30 тиж і всі плоди з масою менше 10-го перцентиля для цього терміну вагітності. Матеріал плацент вивчали патоморфологічно разом з лабораторним скринінгом на наявність інфекції та запалення. Аналогічно визначали результати для плодів з нормальним розвитком порівняно з плодами із затримкою росту. Результати. Дослідження плацент встановило наявність кальцифікації при ЗРП, так само, як і в разі переношування вагітності. Однак кальцифікація плацент у разі ЗРП була більш вираженою порівняно з плацентами за нормального перебігу вагітності. Крім того, у деяких випадках спостерігалась наявність внутрішньоматкової інфекції та запалення, що також може призвести до несприятливого результату для подальшого прогресування вагітності із ЗРП. Заключення. Проведене порівняльне макро- і мікроскопічне патоморфологічне дослідження послідів у двох групах продемонструвало достовірно більшу кількість патологічних змін у всіх анатомічних структурах послідів у групі породіль із затримкою росту плода
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінський В. В., Чайка К. В., Лавренюк Ю. В., Дядик О. О., Бекетова Ю. І., Баришнікова О. П.
Заглавие : Порівняльна ефективність методів нехірургічної корекції початкових форм генітальних пролапсів на підставі диференційованого підходу
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 75-80 (Шифр РУ16/2021/3)
MeSH-главная: МАТКИ ПРОЛАПС -- UTERINE PROLAPSE
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID
Аннотация: У даній статті представлені результати порівняльного оцінювання ефективності методів нехірургічної корекції початкових форм генітальних пролапсів (ГП) у жінок перименопаузального та менопаузального віку з використанням диференційованого підходу. Мета дослідження: вивчення морфологічних особливостей стінок піхви та проведення порівняльного оцінювання ефективності методик нехірургічної корекції ГПДаний алгоритмічний підхід при нехірургічній корекції генітальних пролапсів сприяє не лише ефективному лікуванню початкових їхніх проявів, профілактиці подальшого прогресування, але й істотному покращенню якості життя
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Войтів Я. Ю., Дядик О. О.
Заглавие : Особливості патоморфологічних змін апоневрозу у хворих з евентрацією
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 4. - С. 10-14 (Шифр КУ27/2020/19/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Аннотация: Мета дослідження – покращення результатів лікування хворих з евентраціями шляхом визначення ролі недиференційованої дисплазії сполучної тканини у розвитку цього ускладнення. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були 33 пацієнти, що лікувались у відділенні торакоабдомінальної хірургії ДУ «НІХТ імені О.О. Шалімова» впродовж 2017-2020 рр. Результати. При комплексному патоморфологічному дослідженні фрагментів апоневрозу виявлено схожі морфологічні зміни у групах пацієнтів із фенотиповими ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та з евентраціями. При імуногістохімічному дослідженні тканин з моноклональними антитілами до ?-гладком’язового актину (?-SMA) в обох групах виявлено нерівномірну вогнищеву експресію у клітинах гладком’язового диференціювання та у фібробластах; з моноклональними антитілами до Collagen IV відмічена помірна позитивна експресія в базальній мембрані судин, у гладком’язових клітинах м’язового шару стінки судин, у ділянках сполучної тканини, що є ознаками патологічного ремоделювання сполучної тканини. Висновки. Схожі патоморфологічні зміни апоневрозу у групах із фенотиповими ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та з післяопераційними евентраціями підтверджують роль патології сполучної тканини у розвитку цього ускладнення.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковида Н. Р., Гончарук Н. П., Дядик О. О.
Заглавие : Морфологічні особливості спроможності рубця на матці після попереднього кесаревого розтину
Место публикации : Репродуктивная эндокринология. - К., 2020. - N 1. - С. 42-46 (Шифр РУ6/2020/1)
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
МАТКА -- UTERUS
РУБЕЦ -- CICATRIX
Аннотация: Метою дослідження був аналіз морфологічних особливостей спроможності рубця на матці після попереднього кесаревого розтинуВиявлені зміни в структурі рубцевої тканини матки свідчать, що стан власне міометрія, судинного компоненту, регенераторних можливостей у групі «клінічно неспроможних» рубців на 43,4% гірший, ніж у групі «клінічно спроможних» рубців, і може негативно проявитися при надмірному функціональному навантаженні стінки матки в період вагітності та пологів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тіш М., Лисак А. В., Дядик О. О.
Заглавие : Зв’язок рівня морфологічного диференціювання та метаболічної активності плоскоклітинних карцином орофарингеальної ділянки за даними позитронно-емісійної томографії
Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2019. - Том 16, N 1. - С. 60-66 (Шифр ПУ40/2019/16/1)
MeSH-главная: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS
ТОМОГРАФИЯ ПОЗИТРОННО-ЭМИССИОННАЯ -- POSITRON-EMISSION TOMOGRAPHY
КАРЦИНОМА ПЛОСКОКЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, SQUAMOUS CELL
Аннотация: Нині верифікація та визначення ступеня злоякісності пухлин орофарингеальної ділянки є актуальним діагностичним завданням у випадку морфологічної диференціації та водночас складним викликом щодо прогнозу перебігу захворювання за клінічними даними в кожному індивідуальному випадку. Мета роботи – порівняння рівня гістологічного диференціювання плоскоклітинних карцином орофарингеальної зони та їх метаболічної активності за даними позитронно-емісійної томографії для оптимізації передопераційного визначення ступеня диференціювання пухлин. Визначення метаболічної активності пухлин орофарингеальної ділянки шляхом позитронно-емісійної томографічної діагностики та їх порівняння з гістологічною диференціацією біопсійного та операційого матеріалу. Матеріали та методи. З 1 травня 2012 р. до 1 січня 2015 р. на базі військового госпіталю Бундесверу (м. Ульм, ФРН) дослідили 121 випадок сквамозноклітинних карцином орофарингеальної ділянки з передопераційним використанням позитронно-емісійної томографічної (ПЕТ) діагностики. Вивчили залежність між накопиченням 2-фтор-[18F]-2-дезокси-D-глюкози та певними гістологічними критеріями. У дослідженні оцінювали рівень диференціювання за методикою Anneroth et al., 1987 і Bryne et al., 1992. Результати. Після підбору та перегляду біопсійного та операційного матеріалу залежно від рівня морфологічного диференціювання пухлин пацієнтів поділили на три основні групи. У першій, до якої належать високодиференційовані G1 пухлини, 22 пацієнти, у групі 2 – помірнодиференційовані G2 – 45, у групі 3 – низькодиференційовані G3 – 54 особи. Усі ці групи описали морфологічно. Надалі у групах виконали оцінювання результатів ПЕТ за показником SUVmax. Порівнюючи показники, виявили статистично важливу відмінність між групами (p 0,001 за критерієм Краскела–Уолліса для всіх показників). Отже, зі зменшенням Ме рівня диференціація SUVmax пухлин суттєво (р 0,05) збільшується, а зростання SUVmax вказує на збільшення ступеня злоякісності пухлин. Висновки. Встановили статистично значущий взаємозв’язок SUVmax та рівня морфологічної диференціації сквамозноклітинних карцином орофарингеальної ділянки. Продемонстрована можливість використання методу ПЕТ-діагностики як вірогідного критерію оцінювання рівня диференціювання пухлин, зокрема складних сквамозноклітинних карцином орофарингеальної ділянки.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гончарук Н. П., Ковида H. Р., Дядик О. О., Радкевич Я. С.
Заглавие : Клініко-морфологічні особливості рубцевої тканини матки
Параллельн. заглавия :Clinical and morphological features of scar tissue of the uterus
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 98-103 (Шифр ВУ80/2019/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МАТКА -- UTERUS
РУБЕЦ -- CICATRIX
МИОМЕТРИЙ -- MYOMETRIUM
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ -- CESAREAN SECTION, REPEAT
Аннотация: В Україні та світі однією з ключових проблем залишається стрімке і необґрунтоване зростання кількості операцій кесаревих розтинів. Одним із способів їх зменшення залишається проведення вагінальних пологів у жінок з попереднім оперативним втручанням на матці або кесаревим розтином. Спроможність рубця на матці є основним критерієм для здійснення спроби вагінальних пологів. Метою роботи було проаналізувати структурні зміни рубцевої тканини матки в різних умовах ведення пологів. Патоморфологічному дослідженню підлягали фрагменти рубця міометрію. Матеріал фіксували в 10%-му розчині нейтрального забарвленого формаліну (pH 7,4) за стандартною методикою та заливали в парафін. З парафінових блоків на ротаційному мікротомі НМ 325 виготовляли серійні гістологічні зрізи товщиною 4–5 мкм, які потім забарвлювали гематокосиліном і еозином. Тканина рубця додатково підлягала забарвленню за Ван Гізоном, за Масоном. Фрагменти тканин рубця підлягали імуногістохімічному дослідженню (ІГХД) з використанням моноклональних антитіл (МАТ) до СD31 для оцінки ступеня васкуляризації судинного компоненту та ɑ-SMA для оцінки стану гладком’язової тканини. Провівши комплексне патоморфологічне дослідження в двох групах можна констатувати, що в групі 1 патоморфологічна картина змін у рубці була мінімальною та підтверджується збереженими пропорціями між фіброзною тканиною і гладком’язовими волокнами, також їх характерним розташуванням. М’язові волокна були з мінімальними патологічними змінами, розвиненими компенсаторними змінами з боку судинного комплексу. Ці дані були підтверджені при проведенні ІГХД з МАТ до CD31, який дає виражену позитивну реакцію в ендотеліальному шарі судинної стінки, утворюючи безперервні ланцюжки клітин. ІГХД з МАТ до α-SMA виявляє виражену однорідну інтенсивну експресію, що свідчить про мінімальні патологічні зміни в м’язових волокнах. Дані показники дають змогу говорити про спроможність рубця матки у 61 % в групі 1, на противагу у групі 2 цей результат досягав лише 41 %. У результаті проведення комплексного клініко-морфологічного дослідження встановлено, що більшість жінок у групі 1 за морфо-гістологічною характеристикою мали спроможний рубець на матці, тобто потенційно могли б розглядатися як резерв для проведення вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці після попереднього КР. У другій групі у значної кількості жінок підтверджено співвідношення регенеративних та дегенеративних змін у тканинах післяопераційного рубця, що свідчить про превалювання фіброзно-склеротичних змін та недостатню васкуляризацію, що обґрунтовує показання до оперативного розрішенняOne of the key issues for increase uterine scars is the rapid and unwarranted Caesarean sections (CS) as in the world same in Ukraine. One of the way to reduce CS is delivery truth vaginal births in women with previous surgical intervention on the uterus or after CS. The ability of scar on the uterus is the main criterion for an attempt to vaginal birth. Objectivе — to analyze the structural changes of the scar tissue of the uterus. Pathomorphological examination was fragments of uterus scar. The material was fixed in a 10% solution of neutral colored formalin (pH 7.4) carried out according to the standard procedure, poured into paraffin. From the paraffin blocks on the rotary microtome of HM 325, serial histological sections were made in a thickness of 4–5 microns, which were stained with hematoxylin and eosin. Scar tissue was additionally stained for Van Gieson, according to Masson. Fragments of scar tissue were subjected to an immunohistochemical study (IGHS) using monoclonal antibodies (MATs) to CD31 to assess the degree of vascularization vascular component and α-SMA for assessing the condition smooth muscle tissue. Having conducted a comprehensive pathomorphological study in two groups, one can state that in group 1 the pathomorphological picture of the changes in the scar was minimal and confirmed by the retained proportions between the fibrous tissue and the smooth muscle fibers, as well as their characteristic location. Muscle fibers with minimal pathological changes, developed by compensatory changes from the side of the vascular complex. These data were confirmed by conducting IGHS from MAT to CD31, which gives a pronounced positive response in the endothelial layer of the vascular wall, forming continuous cell chains. IGHS from MAT to α-SMA exhibits pronounced homogeneous intensive expression, indicating minimal pathological changes in muscle fibers. These figures make it possible to talk about the ability of uterine scar in 61% in group 1, as opposed to in group 2, this result was only 41%. As a result of a comprehensive clinical and morphological study, it was found that the majority of women in group 1, according to the morphological and histological characteristics, had a capable scar on the uterus, that is, potentially could be considered as a reserve for vaginal birth in women with uterine scar after the previous CS. In the second group, a significant proportion of women confirmed the correlation of regenerative and degenerative changes in the tissues of postoperative scar, indicating prevalence of fibro-sclerotic changes and insufficient vascularization, that is, it states the validity of operational resolution
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дядик О. О., Бекетова Ю. І., Сургай Н. М.
Заглавие : Роль CD20-позитивних В-лімфоцитів при вторинних ураженнях нирки
Параллельн. заглавия :The role of CD-20 positive b-lymphocytes in secondary kidney damage
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 36-40 (Шифр ВУ80/2019/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS
Аннотация: В останні роки зріс інтерес до вивчення нових аспектів функції B-клітин при хронічних захворюваннях нирок, а саме, вивільнення прозапальних цитокінів і хемокінів, презентація антигену, активація Т-клітин, роль у фіброзі тканин, неолімфангіогенез (тобто, de novo утворення лімфатичних судин) і ектопічний лімфогенез, формування третинних лімфатичних органів у місцях запалення тканин. Нашою метою є вивчення особливостей та інтенсивності експресії імуногістохімічного маркеру CD20 при вторинних гломерулонефритах, що дасть новий погляд на прогноз та актуальність патогенетично-обумовленого підходу до лікування цих пацієнтів сучасною таргетною терапією. Нові дані наштовхують на роздуми щодо ролі цих внутрішньониркових лімфоїдних скупчень, багатих B-лімфоцитами, у локальній імунній відповіді з подальшим фібротизуванням при хронічних захворюваннях нирок. Нами проводилось дослідження біоптатів нирки з 2014 по 2017 рр. Усі досліджувані тканини фіксували та фарбували за загально прийнятими методиками гістологічного та гістохімічного дослідження. Для ІГХД було використано моноклональні мишачі антитіла до CD20 (клон L26), кролячі поліклональні антитіла до IgA, IgG, IgМ (DAKO). Препарати дофарбовували гематоксиліном Майера. Отримані нами дані дають можливість стверджувати, що при виявленні великої кількості CD20 позитивних В-лімфоцитів в інфільтратах різної локалізації у пацієнтів з аутоімунним ураженням нирок (усі спостереження з васкулітами, деякі випадки з СЧВ, пацієнти з хворобою Гудпасчера) ефективним є призначення специфічного біологічного лікування у вигляді препарату ретуксимабу, який є моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20. Випадки з іншими вторинними ураженнями нирок потребують подальшого вивчення ролі CD20 позитивних В-лімфоцитів у патогенезі змін у ниркахIn recent years, has increased interest in the study of the new aspects of the function of B cells in chronic kidney disease, namely, the release of proinflammatory cytokines and chemokines, the presentation of antigen, activation of T cells, the role in tissue fibrosis, neolymphangiogenesis (i.e., de novo formation of lymphatic vessels) and ectopic lymphogenesis, the formation of tertiary lymphatic organs in places of inflammation of tissues. Our goal is to study the specificity and intensity of the expression of the immunohistochemical marker CD20 in secondary glomerulonephritis, which will give a new insight into the prognosis and relevance of the pathogenetically determined approach to treating these patients with contemporary targeting therapy. The new data suggests reflections on the role of these intra-lymphoid clusters of rich B-lymphocytes in a local immune response with subsequent fibrotic impairment in chronic kidney diseases. We conducted a study of kidney biopsy from 2014 to 2017. All the tissues we studied were stained according to generally accepted methods of histological and histochemical research. Immunohistochemical staining included monoclonal murine antibodies to CD20 (clone L26), rabbit polyclonal antibodies to IgA, IgG, IgM (DAKO). All slides were dyed with Mayer’s hematoxylin. The data obtained by us provide an opportunity to state that the detection of a large number of CD20 positive B-lymphocytes in infiltrates of different localization in patients with autoimmune kidney impairment (all cases with vasculitis, some cases with SFV, patients with Goodpasture syndrome) is effective in prescribing specific biological treatment in form of the drug rituximab, which is a monoclonal antibody to the surface antigen of B-lymphocytes CD20. Cases with other secondary kidney lesions require further study of the role of CD20 positive B-lymphocytes in the pathogenesis of kidney changes
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фелештинський Я. П., Демкович О. П., Дядик О. О., Сміщук В. В.
Заглавие : Експериментально-морфологічне обгрунтування використання антисептичного гелевого розчину при загальному перитоніті
Место публикации : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 3. - С. 19-25 (Шифр ХУ6/2019/3)
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- PHARMACEUTICAL SOLUTIONS
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність антисептичного гелевого розчину для санації черевної порожнини при загальному перитоніті в експериментально-морфологічному дослідженні. Матеріали і методи. Проведено експериментально‑морфологічне дослідження на 80 лабораторних щурах. Залежно від антисептичного розчину, використаного для санації черевної порожнини, тварин розподілили на чотири групи: І група (n = 20) — 0,02 % розчин хлоргексидину біглюконату в об’ємі 5 мл, ІІ група (n = 20) — 0,02 % розчин декаметоксину в об’ємі 5 мл, ІІІ група (n = 20) — гелевий розчин (декаметоксину на основі гіалуронової кислоти) в об’ємі 5 мл, контрольна група (n = 20) — фізіологічний розчин в об’ємі 5 мл. Після лапаротомії перед санацією черевної порожнини в усіх групах виконували бактеріологічне дослідження та ентеротомію тонкої кишки (0,2 — 0,3 см) з подальшим ушиванням цього дефекту вікриловими швами (ниткою). Результати та обговорення. Результати морфологічного дослідження парієтальної та вісцеральної очеревини після санації черевної порожнини антисептиками свідчать про вищу ефективність антисептичного гелевого розчину порівняно з 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату, про що свідчить зменшення інтерстеційного набряку парієтальної та вісцеральної очеревини, запальної клітинної інфільтрації, відсутність спайкового процесу, адекватні регенераційні процеси в ділянці ураження, відсутність зрощень між петлями кишківника, регенерація мезотелію. Висновки. Антисептичний гелевий розчин можна використовувати для інтраопераційної та післяопераційної санації черевної порожнини в комплексному лікуванні хворих із загальним перитонітомThe aim — to evaluate the efficiency of the antiseptic gel used for peritoneal lavage in generalized peritonitis in the experimental and morphological study. Materials and methods. The experimental and morphological study was conducted with 80 lab rats. the rats were divided into 4 groups depending on the antiseptics utilized for peritoneal lavage: in I group (n = 20) — chlorhexidine gluconate 0.02 %, II group (n = 20) — Decamethoxinum 0.02 %, III group (n = 20) — antiseptic gel (hyaluronic acid based Decamethoxinum), IV control group (n = 20) — 5 ml of normal saline were used. The bacteriological examination and enterotomy of the small intestine (0.2 — 0.3 cm) followed by suturing of this defect with Vicryl were performed in all groups after laparotomy, before abdominal sanitation. Results and discussion. The results of a morphological study of the parietal and visceral peritoneum after sanitization of the abdominal cavity with antiseptics indicate a high efficiency of the antiseptic gel solution compared to a 0.02 % solution of chlorhexidine bigluconate, as evidenced by a decrease in interstitial edema of the parietal and visceral peritoneum, inflammatory cell infiltration, the absence of adhesions, adequate regenerative processes in the affected area, lack of adhesions between the loops of the intestine, mesothelium regeneration. Conclusions. Antiseptic gel solution can be used for intraoperative and postoperative abdominal sanitation in the complex treatment of patients with generalized peritonitis
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)