Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (7)

Высшее образование (25)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Ждан, В. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 112
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ждан В. М., Кітура Є. М., Бабаніна М. Ю., Кітура О. Є., Ткаченко М. В.
Заглавие : Пацієнт літнього віку з артеріальною гіпертензією в загальнолікарській практиці: клінічні особливості та антигіпертензивна терапія
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2021. - № 1. - С. 61-66 (Шифр СУ21/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ СИСТОЛИЧЕСКАЯ -- HEART FAILURE, SYSTOLIC
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: З віком зростає поширеність артеріальної гіпертензії (АГ): серед осіб віком понад 60 років цей показник у загальній популяції перевищує більш ніж у 2 рази, 2/3 осіб віком понад 65 років страждають на АГ. Серед пацієнтів з АГ віком 65–89 років 2/3 припадає на ізольовану систолічну артеріальну гіпертензію (ІСАГ). Особливістю АГ в осіб літнього віку є: лабільність артеріального тиску (АТ), підвищення частоти псевдогіпертензії, висока частота «гіпертензії білого халата», зменшення чутливості пресорних факторів до антигіпертензивних препаратів, висока частота резистентної до лікування АГ
Найти похожие

Заглавие журнала :Сімейна медицина -2021г.,N 1
Интересные статьи :
Корж О. М. COVID-19 і серцево-судинні захворювання: питання діагностики та лікування/ О. М. Корж (стр.6-11)
Нетяженко В. З. Стан плазмового гемостазу у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та неалкогольною жировою хворобою печінки в умовах гіперхолестеринемії та супутньої статинотерапії/ В. З. Нетяженко, Н. М. Баженова (стр.12-18)
Шурпяк С. О. Дексібупрофен у практиці сімейного лікаря/ С. О. Шурпяк, Л. І. Голота, О. Б. Соломко (стр.19-24)
Цимбалюк Т. С. Особливості перебігу та лікування остеоартрозу у хворих на остеопороз та ожиріння/ Т. С. Цимбалюк, А. С. Крилова, А. Г. Дубкова (стр.25-31)
Шкала Л. В. Поширеність захворювань щитоподібної залози та алгоритм діагностики тиреоїдної дисфункції/ Л. В. Шкала, О. В. Шкала (стр.32-38)
Сірчак Є. С. Ефективність використання Віта-мелатоніну у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з хронічним панкреатитом та цукровим діабетом 2-го типу/ Є. С. Сірчак [та ін.] (стр.39-46)
Матвієць Л. Г. Дослідження психоемоційного стану пацієнтів, які отримують паліативну допомогу в амбулаторних умовах/ Л. Г. Матвієць, Л. Ф. Матюха, О. П. Брацюнь (стр.47-52)
Dolinska S. B. Polypharmacy in the treatment of arterial hypertension and heart failure/ S. B. Dolinska, V. S. Potaskalova, N. V. Khaitovych (стр.53-57)
Бабінець Л. С. Актуальні питання призначення і контролю антигіпертензивної терапії в амбулаторній практиці (Клінічний випадок)/ Л. С. Бабінець (стр.58-60)
Ждан В. М. Пацієнт літнього віку з артеріальною гіпертензією в загальнолікарській практиці: клінічні особливості та антигіпертензивна терапія/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.61-66)
Заремба Є. Х. Ефективність застосування гепатопротекторів у практиці сімейного лікаря/ Є. Х. Заремба, О. В. Смалюх, О. В. Заремба (стр.67-71)
Садовий А. П. Ультразвукова діагностика аномалій розвитку матки та піхви з порушенням відтоку менструальної крові у дівчат/ А. П. Садовий (стр.72-76)
Суханова А. А. Лимфангиома у плода: клинический случай/ А. А. Суханова [и др.] (стр.77-80)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ждан В. М., Кітура Є. М., Бабаніна М. Ю., Кітура О. Є., Ткаченко М. В.
Заглавие : Ішемічна хвороба серця і гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія, проблема діагностики і лікування (Клінічний випадок із практики)
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2021. - № 4. - С. 90-94. (Шифр СУ21/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 94.
MeSH-главная: ГИПЕРЛИПОПРОТЕИНЕМИЯ II ТИПА -- HYPERLIPOPROTEINEMIA TYPE II
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- CLINICAL TRIALS AS TOPIC
Аннотация: Сімейна гіперхолестеринемія (СХГ) – це генетичне захворювання, яке характеризується високим рівнем холестерину в крові, зокрема дуже високим рівнем ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), а також розвитком у молодому віці серцево-судинних захворювань. Гетерозиготну СХГ діагностують у загальній популяції в більшості країн в однієї серед 500 осіб. Виявлено певні фенотипічні прояви даного захворювання, а саме: ксантоми сухожиль, ліпідну дугу рогівки і ксантелазми. Пацієнти з гетерозиготною СХГ схильні до раннього розвитку атеросклерозу і клінічно маніфестних форм кардіоваскулярних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між захворюваністю, смертністю від ішемічної хвороби серця та рівнем холестерину в крові. Також доведено, що гіперхолестеринемія є головним чинником ризику розвитку атеросклерозу та його ускладнень. Важливе значення для пацієнтів з ознаками спадкового порушення ліпідного обміну має рання діагностика та агресивна сучасна гіполіпідемічна терапія. Хворих на гетерозиготну СГ зазвичай лікують препаратами групи статинів, які діють шляхом інгібування ферменту в печінці. Статини ефективно знижують рівень холестерину та рівень ЛПНЩ. Іноді додатково призначають інші лікарські препарати. Перше виявлення цього захворювання вимагає від лікаря проведення генетичної консультації. Усім пацієнтам із СГХС необхідна пожиттєва терапія. Застосування статинів приводить до зниження коронарної смертності на 25–40%, зменшення ризику розвитку ішемічних подій – на 26–30%. Обсерваційне дослідження великого Британського реєстру зазначило, що смертність у хворих на СГ почала дещо знижуватися з початку 90-х років ХХ століття, коли почали застосовувати в терапії статиниУ статті наведено клінічний випадок ішемічної хвороби серця і гетерозиготної СХГ, розглянуто діагностичні критерії та сучасні підходи до ведення пацієнтів зі спадковими порушеннями ліпідного обміну
Найти похожие

Заглавие журнала :Сімейна медицина -2021г.,N 4
Интересные статьи :
Бур’янов О. А. Сучасий алгоритм ведення пацієнта з переломом ключиці/ О. А. Бур’янов [та ін.] (стр.5-11)
Лапій Ф. І. Дослідження ставлення батьків до вакцинації проти ротавірусної інфекції в Україні/ Ф. І. Лапій [та ін.] (стр.12-18)
Марушко Ю. В. Основні механізми впливу мікрофлори кишечника на імунну систему та їхнє значення в клінічній практиці/ Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, О. В. Чабанович (стр.19-27)
Чижова В. П. Уніфікована шкала оцінки ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень - інструмент сімейного лікаря під час пандемії COVID-19/ В. П. Чижова [та ін.] (стр.28-34)
Палій І. Г. Стандартизований екстракт артишоку: фізіологічні ефекти, можливості використання в лікарській практиці/ І. Г. Палій, О. О. Ксенчин (стр.35-42)
Латоха І. О. Покращення профілактичної допомоги шляхом вдосконалення медичних інформаційних систем/ І. О. Латоха (стр.43-46)
Гарматіна О. Ю. Зміни церебральної гемодинаміки та перфузії головного мозку при хворобі моямоя/ О. Ю. Гарматіна [та ін.] (стр.47-52)
Бабінець Л. С. Холістичний підхід у формуванні комунікативної компетентності майбутніх лікарів/ Л. С. Бабінець, І. О. Боровик, Б. О. Мігенько (стр.53-56)
Афанасьєва І. О. Ефективність комплексу лікувальних вправ на профілакторі Євмінова з використанням петлі Гліссона у пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта/ І. О. Афанасьєва, В. С. Потаскалова, М. В. Хайтович (стр.57-61)
Хіміон Л. В. Дисекція хребтової артерії як ще один пазл нової коронавірусної хвороби (Клінічний випадок)/ Л. В. Хіміон [та ін.] (стр.62-67)
Бур’янов О. А. Післятравматичний остеоартроз. Ефективна комбінація нестероїдних протизапальних препаратів та SYSADOA/ О. А. Бур’янов, Т. М. Омельченко, Ю. Л. Соболевський (стр.68-78)
Zhdan V. N. The most common causes of comorbidity in patients with rheumatoid arthritis/ V. N. Zhdan [et al.] (стр.79-83)
Єрмоленко С. А. Лікування діуретиками хворих на артеріальну гіпертензію залежно від солечутливості/ С. А. Єрмоленко [та ін.] (стр.84-89)
Ждан В. М. Ішемічна хвороба серця і гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія, проблема діагностики і лікування (Клінічний випадок із практики)/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.90-94)
Матюха Лариса Федорівна (стр.95)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ждан В. М., Кітура О. Є., Кітура Є. М., Бабаніна М. Ю., Ткаченко М. В.
Заглавие : Артеріальна гіпертензія і серцева недостатність у загальнолікарській практиці
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2020. - № 1/2. - С. 81-84 (Шифр СУ21/2020/1/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ СИСТОЛИЧЕСКАЯ -- HEART FAILURE, SYSTOLIC
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-ANTAGONISTS
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS
Аннотация: За данням Фремінгемського дослідження, серед хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) тільки у 25% причиною розвитку був перенесений інфаркт міокарда, а у 75% – артеріальна гіпертензія (АГ). Найбільш значним предиктором розвитку ХСН було збільшення систолічного артеріального тиску (САТ) і пульсового тиску відповідно, кожне збільшення САТ на 20 мм рт.ст. і пульсового АТ на 16 мм рт.ст. призводило до збільшення частоти розвитку ХСН на 52% і 55% відповідно. На прикладі наведенного клінічного випадку пацієнта із ХСН, яка розвинулася на тлі довготривалої АГ, розглянуто механізми розвитку ХСН, також висвітлено питання фармакотерапії АГ у поєднанні з ХСН із систолічною дисфункцією. Основними механізмами, що безпосередньо призводять до розвитку ХСН при АГ, є гемодинамічне перевантаження, зниження міокардіальної скоротливості, гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ). Так, у пацієнтів з АГ ймовірність у подальшому розвитку ХСН підвищується у 4 рази, а з ГЛШ – у 15 разів. Поряд із ГЛШ, одним із ранніх проявів ремоделювання ЛШ в умовах АГ є розвиток діастолічної дисфункції, яка передує розвитку систолічних порушень при АГ і ГЛШ. Антигіпертензивна терапія призводила до зменшення у середньому на 52% частоти розвитку ХСН порівняно з хворими, які не отримували адекватну терапію. Зниження частоти розвитку ХСН лінійно залежало від зниження САТ: кожне зниження на 10 мм рт.ст. САТ призводило до зменшення на 26% відносного ризику розвитку ХСН. Встановлено, що АГ є не тільки одним із провідних етіологічних чинників розвитку ХСН, а й має з останньою спільність в ключових ланках патогенезу. Стратегія вибору патогенетичної фармакотерапії визначається з урахуванням цієї обставини. На сьогодні Європейське товариство кардіологів рекомендує призначати b-АВ усім пацієнтам зі стабільною ХСН ІІ–ІV ФК в якості стандартного лікування разом із іАПФ і діуретиками за відсутності протипоказань. У хворих із поєднанням АГ та систолічною ХСН можливе застосування додатково до блокаторів РААС тіазидних або петльових діуретиків та антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (АМР)
Найти похожие

Заглавие журнала :Сімейна медицина -2020г.,N 1/2
Интересные статьи :
Ткаченко В. І. Система управління якістю: якість освіти, науки та клінічної практики в первинній медичній допомозі, законодавчо-нормативна база (Лекція дистанційного навчання)/ В. І. Ткаченко (стр.8-14)
Матюха Л. Резолюція Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Компетенції сімейного лікаря в питаннях реабілітації пацієнтів" 05-06 грудня 2019 р./ Л. Матюха (стр.15-17)
Хіміон Л. В. Коронавірусна хвороба: новий виклик людству і відомі підходи до лікування/ Л. В. Хіміон (стр.18-21)
Sid E. V. Analysis of providing emergency care to patients with myocardial infarction without ST segment elevation/ E. V. Sid, O. S. Kulbachuk (стр.22-25)
Сідь Є. В. Аналіз надання екстреної медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда без елевації сегмента ST при звернені по медичну допомогу/ Є. В. Сідь, О. С. Кульбачук (стр.26-29)
Бабінець Л. С. Актуальні положення консультування пацієнта з проблемою вживання алкоголю у практиці сімейного лікаря (на підставі європейського досвіду)/ Л. С. Бабінець (стр.30-33)
Буднік Т. В. Спосіб стратифікації пацієнта з підозрою на інфекцію сечової системи для застосування фітотерапії як альтернативи антибактеріальному режиму (за результатами клінічної апробації)/ Т. В. Буднік (стр.34-40)
Hrytsko R. Yu. Vaccination in family medicine practice/ R. Yu. Hrytsko [et al.] (стр.41-44)
Грицко Р. Ю. Вакцинація у практиці сімейного лікаря/ Р. Ю. Грицко [та ін.] (стр.45-49)
Бабінець Л. С. Актуальні питання лікувальної тактики сімейного лікаря щодо пацієнта з депресією (за досвідом Словенії та Хорватії)/ Л. С. Бабінець (стр.50-52)
Tsiporenko S. Yu. Construction of prognostic models of reproductive health of men with chronic inflammation of the urogenital tract/ S. Yu. Tsiporenko, L. F. Matykha (стр.53-59)
Vatseba T. S. Obesity, hyperinsulinemia, IGF-1, and hyperglycemia as risk factors for colorectal cancer in patients with type 2 diabetes mellitus/ T. S. Vatseba (стр.60-63)
Вацеба Т. С. Вплив ожиріння, гіперінсулінемії IGF-1 та гіперглікемії у розвитку колоректального раку у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ Т. С. Вацеба (стр.64-67)
Гойда Н. Г. Аналіз онкогінекологічної захворюваності та роль сімейної медицини в поліпшенні основних показників раннього виявлення візуальних форм / Н. Г. Гойда, О. С. Щербінська (стр.68-70)
Borysenko D. O. The morphometric analysis of the erythrocytes in patients with iron deficiency anemia and anemia of malignant growth/ D. O. Borysenko, S. V. Vydyborets (стр.71-73)
Борисенко Д. О. Морфометричний аналіз еритроцитів у хворих на залізодефіцитну анемію та анемію злоякісного новоутворення/ Д. О. Борисенко, С. В. Видиборець (стр.74-76)
Маслова Г. С. Роль урсодезоксихолевої кислоти у профілактиці уражень печінки на фоні хіміотерапії гострої лімфобластної лейкемії із супутнім ожирінням/ Г. С. Маслова, І. М. Скрипник, О. В. Щербак (стр.77-80)
Ждан В. М. Артеріальна гіпертензія і серцева недостатність у загальнолікарській практиці/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.81-84)
Zhdan V. M. Arterial Hypertension and Heart Failure in General Practice/ V. M. Zhdan [et al.] (стр.85-88)
Росицька О. А. Причини смертності у хворих на хронічну ішемію мозку при мультифокальному атеросклерозі/ О. А. Росицька (стр.89-92)
Терешкін К. І. Клінічне, діагностичне та прогностичне значення поліморфізму гена фарнезіл-дифосфат синтази у хворих на остеоартроз: зниження щільності кісткової тканини та надмірна маса тіла/ К. І. Терешкін [та ін.] (стр.93-98)
Матюха Л. Ф. Нові можливості корекції залізодефіцитних станів у практиці сімейного лікаря/ Л. Ф. Матюха (стр.99-102)
Кондратюк В. Є. Взаємозв’язок порушення мелатонінутворювальної функції епіфізу та дисліпідемії у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, що лікуються гемодіалізом/ В. Є. Кондратюк [та ін.] (стр.103-111)
Kondratyuk V. E. Interrelation between disorder of melatonin-forming function of epiphysis and dyslipidemia in patients with chronic kidney disease of V stage treated by hemodialysis/ V. E. Kondratyuk [et al.]
Косаківська І. А. Хірургічне лікування хронічного тонзиліту/ І. А. Косаківська (стр.121-124)
Горобець Н. М. Обсяг обстеження дітей сімейним лікарем як фактор профілактики раптової серцевої смерті/ Н. М. Горобець [та ін.] (стр.125-127)
Злобинець А. С. Клініко-інструментальна характеристика поєднаного перебігу хронічного гастродуоденіту та первинної артеріальної гіпертензії у дітей/ А. С. Злобинець, Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак (стр. 128-132)
Зеленецький І. Б. Роль артроскопії в діагностиці та лікуванні капсульно-зв’язкових та внутрішньосуглобових уражень колінного суглоба у дітей/ І. Б. Зеленецький [та ін.] (стр.133-136)
Zhdan V. M. Infectious complications in a patient with systemic scleroderma with polyorganic lesions: a case report/ V. M. Zhdan [et al.] (стр.137-138)
Ждан В. М. Інфекційні ускладнення у хворого на системну склеродермію з поліорганними ураженнями: клінічний випадок/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.139-141)
Флаксемберг М. А. Клініко-параклінічні аспекти лейоміоми матки, ускладненої безплідністю/ М. А. Флаксемберг (стр.142-145)
Гержик К. П. Особливості знеболювання під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у поранених з бойовою травмою грудної клітки/ К. П. Гержик [та ін.] (стр.146-149)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ждан В. М., Кітура Є. М., Бабаніна М. Ю., Ткаченко М. В., Кітура О. Є.
Заглавие : Інфекційні ускладнення у хворого на системну склеродермію з поліорганними ураженнями: клінічний випадок
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2020. - № 1/2. - С. 139-141 (Шифр СУ21/2020/1/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
СЕПСИС -- SEPSIS
Аннотация: У статті представлено клінічний випадок підгострого перебігу системної склеродермії з поліорганними ураженнями легень (пневмофіброз, легенева гіпертензія), серця (рестриктивна кардіоміопатія, тріпотіння передсердь), нирок (нефрит) з приєднанням тяжких інфекційних ускладнень (септицемія, флегмона м’яких тканин лівої ноги)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ждан В. М., Кітура Є. М., Бабаніна М. Ю., Кітура О. Є., Ткаченко М. В.
Заглавие : Пацієнт із артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу в загальнолікарській практиці : сучасні аспекти терапії
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2020. - № 4. - С. 40-44 (Шифр СУ21/2020/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Амлодипин
Лекарнидипин
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИСТОРИИ БОЛЕЗНИ ПРОБЛЕМНО-ОРИЕНТИРОВАННЫЕ -- MEDICAL RECORDS, PROBLEM-ORIENTED
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Аннотация: Доведено, що цукровий діабет (ЦД) 2-го типу підвищує серцево-судинний ризик у чоловіків у два рази, у жінок – у три рази, а наявність артеріальної гіпертензії (АГ) додатково підвищує ризик ЦД у чотири рази. Серед хворих на АГ поширеність ЦД у 2–2,5 разу вища, ніж у людей із нормальним тиском. Підвищений АТ є одним із факторів ризику розвитку макро- і мікросудинних ускладнень у хворих на ЦД. За результатами дослідження UKPDS було виявлено, що збільшення систолічного АТ (САТ) на кожні10 ммрт.ст. у хворих на ЦД 2-го типу асоціювалося з ростом смертності на 17 %, інфаркту міокарда – на 12 % та мікроваскулярних ускладнень – на 13 %. На прикладі клінічного випадку пацієнтки з АГ у поєднанні із ЦД 2-го типу розглянуто особливість перебігу захворювання, фактори ризику. Визначено бажані терапевтичні цільові рівні: АТ 130/80 мм рт.ст., HbAlc 7–7,5 %; ХС ЛПНЩ 1,8 ммоль/л; зниження маси тіла на 5–7 %; уповільнення прогресування/регрес нефропатії (мікроальбумінурії). Стратегією медикаментозної терапії АГ у поєднанні з ЦД є комбіноване лікування у більшості пацієнтів, особливо в контексті нижчих цільових рівнів АТ, з використанням для покращання прихильності до лікування фіксованих комбінацій (покрокова терапія) в одній таблетці для більшості пацієнтівСеред найбільш адекватних комбінацій антигіпертензивних препаратів, що мають доказову базу та можуть застосовуватися у хворих на АГ із ЦД, рекомендовано такі: інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) + блокатори кальцієвих канальців (БКК) + діуретик; блокатори рецепторів ангіотензину (БРА ІІ) + БКК + діуретик; ІАПФ + діуретик; БРА ІІ + діуретик; БКК + діуретик; БКК (амлодипін, лерканідипін) + β-блокатор (із вазодилатувальною дією)
Найти похожие

Заглавие журнала :Сімейна медицина -2020г.,N 4
Интересные статьи :
Ткаченко В. І. Ожиріння та вагітність: ведення пацієнток та профілактика факторів ризику (Лекція дистанційного навчання)/ В. І. Ткаченко (стр.6-11)
Дуда О. К. Сучасні принципи ад’ювантної терапії COVID-19/ O. K. Дуда [та ін.] (стр.12-14)
Егудина Е. Д. Менеджмент пациентов с псориатическим артритом - анализ и обсуждение основных положений рекомендаций EULAR 2019 года/ Е. Д. Егудина, С. А. Триполка (стр.15-27)
Головач І. Ю. Сучасні стратегії профілактики та лікування остеопорозу : роль кальцію і вітаміну D/ І. Ю. Головач (стр.28-31)
Oyejide S. Relevance of mango use in patients with 2 type diabetes mellitus/ Samuel Oyejide, V. S. Potaskalova, M. V. Khaitovych (стр.32-34)
Бабінець Л. С. Ефективність східницьких мінеральних вод щодо покращення якості життя пацієнтів із хронічним панкреатитом у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу/ Л. С. Бабінець, Г. М. Сасик (стр.35-39)
Ждан В. М. Пацієнт із артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу в загальнолікарській практиці : сучасні аспекти терапії/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.40-44)
Черенько Т. М. Ризик незадовільних функціональних наслідків інсульту у пацієнтів з клінічною маніфестацією персистуючої вірусної інфекції/ Т. М. Черенько [та ін.] (стр.45-51)
Джуряк В.С. Прогнози розвитку хронічної хвороби нирок у хворих на артеріальну гіпертензію з урахуванням алельного стану гена CYP11B2 (rs1799998)/ В. С. Джуряк, Л. П. Сидорчук, О. М. Іфтода (стр.52-55)
Нетяженко В. З. Вплив ожиріння на стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки/ В. З. Нетяженко, Н. М. Баженова (стр.56-62)
Заремба Є. Х. Вплив метаболічної терапії на динаміку добового моніторингу артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію/ Є. Х. Заремба, О. В. Заремба-Федчишин, М. І. Прокоса (стр.63-66)
Коваль С. М. Пролапс мітрального клапана у хворих на артеріальну гіпертензію молодого та середнього віку/ С. М. Коваль [та ін] (стр.67-70)
Черская М. С. Возрастные и половые различия мозгового кровообращения у пациентов с церебральным атеросклерозом и сахарным диабетом/ М. С. Черская, В. Г. Гурьянов, О. С. Комиссарова (стр.71-76)
Речкіна О. О. Застосування опитувальника АСТ та спірометрії для оцінювання контролю бронхіальної астми у підлітків/ О. О. Речкіна, В. О. Стриж, С. М. Руденко (стр.77-81)
Марушко Ю. В. Досвід використання комбінованого відхаркувального препарату при позалікарняній пневмонії у дітей дошкільного віку/ Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак (стр.82-86)
Tkachenko V. I. The impact of stress on pathogenetic mechanisms of obesity (Systematic review)/ V. I. Tkachenko, T. O. Bagro (стр.88-91)
Ковалишин О. А. Стан оваріального резерву в жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді/ О. А. Ковалишин (стр.92-96)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ждан В. М., Кітура Є. М., Кітура О. Є., Бабаніна М. Ю., Ткаченко М. В.
Заглавие : Клінічні підходи до терапії артеріальної гіпертензії у жінок у період постменопаузи
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2019. - № 2. - С. 76-79 (Шифр СУ21/2019/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
Аннотация: Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) у жінок набуває все більшої актуальності, позаяк більше ніж у половини жінок віком понад 60 років фіксують стійке підвищення артеріального тиску. При цьому ефективність антигіпертензивної терапії (АГТ) у жінок після 50 років знижується. У статті наведені основні особливості перебігу АГ у жінок у постме- нопаузальний період, а також особливості АГТThe problem of hypertension in females is becoming increasingly urgent, since more than half of women over the age of 60 is recording steady increase in blood pressure (BP). At the same time, the effectiveness of antihypertensive therapy (AGT) in women after 50 years is reduced. The article presents the main features of the course of arterial hypertension in women in the postmenopausal period, as well as the features of antihypertensive therapy
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)