Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Живило, І. О.$<.>)
Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-26 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Параллельн. заглавия :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Найти похожие

3.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2021г. т.28,N 4
Интересные статьи :
Сіренко Ю. М. Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих з підозрою на легеневу гіпертензію. Частина 2. Інвазивне дослідження показників гемодинаміки та транспорту кисню/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.9-22)
Скибчик Я. В. Клінічна характеристика пацієнтів з тривалими епізодами персистентної фібріляції передсердь/ Я. В. Скибчик, К. О. Міхалєв, О. Й. Жарінов (стр.23-33)
Воронков Л. Г. Предиктори 5-річного виживання хворих із хронічною серцевою недостатністю зі зниженною фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності в них цукрового діабету 2-го типу/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-39)
Мітченко О. І. Клініко-лабораторні та генетичні паралелі у хворих з гетеро- та гомозиготними сімейними гіперхолестеринеміями в Україні/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-52)
Urban P. Визначення високого ризику кровотечі в пацієнтів, яким виконують черезшкірне коронарне втручання: Консенсусний документ Академічного дослідного об’єднання щодо високого ризику кровотеч/ P. Urban [et al.] (стр.53-72)
Интересные статьи :
Найти похожие


4.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2021г. т.28,N 3
Интересные статьи :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 6
Интересные статьи :
Соколов М. Ю. Особенности перкутанного лечения пациентов с инфарктом миокарда без элевации сегмента ST, поступивших в стационар в разные сроки от начала заболевания/ М. Ю. Соколов, Ю. Н. Соколов, Ю. В. Кашуба (стр.11-26)
Пархоменко О. М. Вплив ранньої ліпідознижувальної терапії різної інтенсивності на функцію ендотелію у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.27-38)
Нудченко О. О. Клініко-гемодинамічні предиктори когнітивної дисфункції в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ О. О. Нудченко, М. М. Долженко (стр.39-52)
Воронков Л. Г. Клінічний прогноз упродовж 12 місяців та його предиктори в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.53-64)
Сіренко Ю. М. Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих із підозрою на легеневу гіпертензію/ Ю. М. Сіренко, І. О. Живило, Г. Д. Радченко (стр.65-76)
Міщенко Л. А. Резистентна артеріальна гіпертензія в пацієнта з феохромоцитомою/парагангліомою/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.77-85)
Интересные статьи :
Найти похожие


6.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 4
Интересные статьи :
Коваленко В. М. Імуносупресивна терапія у хворих на міокардит: обґрунтування для використання в клінічній практиці/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.7-18)
Мітченко О. І. Сімейна гіперхолестеринемія: етіопатогенез, діагностика, лікування та стан проблеми в Україні/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.23-31)
Пархоменко О. М. Гострий інфаркт міокарда в осіб молодого віку: особливості патогенезу, перебігу хвороби і обґрунтування стратегії запобігання ускладненням/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-43)
Шумаков В. О. Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.44-55)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія: стан проблеми та аналіз роботи референтного центру (дані першого українського реєстру)/ Г. Д. Радченко, І. О. Живило, Ю. М. Сіренко (стр.56-72)
Міщенко Л. А. Резистентна артеріальна гіпертензія: клініко-патогенетичні особливості та предиктори ефективності терапії/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.77-89)
Воронков Л. Г. Хронічна серцева недостатність як мультиморбідний стан/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.90-101)
Сичов О. С. Атлас інвазивного лікування аритмій серця в Україні у 2018 році/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.102-119)
Кожухов С. М. Розвиток кардіоонкології в УКраїні: доцільність, організація та впровадження в клінічну практику/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.120-128)
Интересные статьи :
Найти похожие


7.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2017г.,N 5
Интересные статьи :
Амосова К. М. Показники артеріальної жорсткості, хвиль відображення й шлуночково–артеріальної взаємодії в пацієнтів з артеріальною гіпертензією і серцевою недостатністю зі збереженою та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ К. М. Амосова [и др.] (стр.14-21)
Живило І. О. Структурно–функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією з різними функціональними можливостями та кінцевими точками/ І. О. Живило [и др.] (стр.22-28)
Слащева Т. Г. Чинники, що асоціюються зі зміною прихильності пацієнта до антигіпертензивного лікування/ Т. Г. Слащева [и др.] (стр.29-39)
Целуйко В. Й. Зв’язок асиметричного диметиларгінінуз клінічними, лабораторними та ультразвуковими показниками у хворих з інфарктом міокарду, яким проведено тромболітичну терапію/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, О. Е. Матузок (стр.40-47)
Долженко М. М. Рецесивна модель наслідування гена альдостеронсинтетази та показники діастолічної функції лівого шлуночка в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і післяінфарктним кардіосклерозом/ М. М. Долженко, В. Є. Досенко, Л. Є. Лобач (стр.48-55)
Черняга-Ройко У. П. Предиктори раннього рецидиву аритмії в пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією і тріпотінням передсердь після кардіоверсії/ У. П. Черняга-Ройко [та ін.] ; У. П. Черняга–Ройко [и др.] (стр.56-62)
Жаринов В. Ю. Диагностическое значение уровня фактора роста нервов при желудочковой экстрасистолии у пациентов пожилого возраста с ишемической болезнью сердца/ В. Ю. Жаринов, А. Ю. Галецкий, Л. А. Бодрецкая (стр.63-67)
Коваленко В. М. Прогнозування перебігу міокардиту на основі комплексного аналізу імунного статусу та структурно–функціонального стану серця/ В. М. Коваленко [и др.] (стр.68-74)
Целуйко В. Й. Чинники, що асоціюються з несприятливим віддаленим прогнозом у хворих з гострою тромбоемболією легеневих артерій/ В. Й. Целуйко [и др.] (стр.75-84)
Несукай О. Г. Вивчення функції правого шлуночка в пацієнтів з гіпертонічною хворобою методом спекл–трекінг ехокардіографії/ О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш (стр.85-91)
Бугаенко В. В. Диагностические тесты при подозрении на ишемическую болезнь сердца у женщин. Роль метода определения коронарного кальция (клинические случаи)/ В. В. Бугаенко, И. П. Голикова, М. П. Слободяник (стр.93-98)
Мельник А. А. Фармакогенетическое тестирование для персонализации дозирования варфарином/ А. А. Мельник (стр.99-104)
Березуцкий В. И. Возможности музыкальной терапии в лечении артериальной гипертензии/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.105-111)
Європейський конгрес кардіологів - 2017 (стр.112-113)
Резолюція XVIII Національного конгресу кардіологів України (Київ, 20–22 вересня 2017 р.) (стр.114-117)
Володимир Іванович Волков (до 80–річчя від дня народження) (стр.118-119)
Интересные статьи :
Найти похожие


8.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2017г.,N 4
Интересные статьи :
Лутай М. І. Лікування артеріальної гіпертензії фіксованою комбінацією інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту, блокатора кальцієвих каналів і тіазидоподібного діуретика. Результати українського багатоцентрового дослідження ТРІУМФ–2/ М. І. Лутай, Г. Ф. Лисенко (стр.16-31)
Радченко Г. Д. Регрес ураження органів–мішеней на тлі терапії фіксованою комбінацією периндоприлу та амлодипіну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від наявності ішемічної хвороби серця/ Г. Д. Радченко, Л. О. Муштенко, Ю. М. Сіренко (стр.32-46)
Живило І. О. Структурно–функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією/ І. О. Живило, Ю. М. Сіренко (стр.47-51)
Амосова К. М. Статеві та вікові відмінності взаємозв’язку між показниками діастолічної функції лівого шлуночка та центральної гемодинаміки і судинної жорсткості у хворих з неконтрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [и др.] (стр.52-62)
Шумаков А. В. Нефропротекторный эффект кверцетина у больных с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST после перкутанных коронарных вмешательств: результаты анализа "случай–контроль"/ А. В. Шумаков [и др.] (стр.63-70)
Малиновська І. Е. Відновлення толерантності до фізичного навантаження в умовах сучасного надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли гострий коронарний синдром/ І. Е. Малиновська [и др.] (стр.71-77)
Амосова К. М. Порівняльна оцінка ефективності "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у пацієнтів з хронічною хворобою нирок/ К. М. Амосова [и др.] (стр.78-85)
Воронков Л. Г. Виживання упродовж 12 місяців та його предиктори в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.86-89)
Іванов В. П. Клінічна ефективність та безпечність стацизину в пацієнтів із симптомною шлуночковою екстрасистолією без тяжких структурних уражень міокарда/ В. П. Іванов (стр.90-99)
Мишаківський О. А. Предиктори погіршення систолічної функції лівого шлуночка після хірургічного втручання з приводу тяжкої первинної мітральної недостатності: одноцентрове проспективне дослідження/ О. А. Мишаківський (стр.100-107)
Жарінов О. Й. Клінічне застосування статинів при виконанні аортокоронарного шунтування/ О. Й. Жарінов [и др.] (стр.108-116)
Корнацький В. М. Стресові розлади як негативний чинник впливу на розвиток та перебіг серцево–судинної патології/ В. М. Корнацький, А. М. Дорохіна (стр.117-124)
Іван Миколайович Солоненко (до 70–річчя від дня народження) (стр.125-126)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2016г.,N 1
Интересные статьи :
Марушко Є. Ю. Транскатетерна імплантація протеза аортального клапана у хворих з високим хірургічним ризиком: світовий досвід та перспективи застосування в Україні/ Є. Ю. Марушко [и др.] (стр.12-20)
Іванюк Н. Б. Клінічні характеристики та якість життя пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією, відібраних для реваскуля- ризаційних втручань/ Н. Б. Іванюк [и др.] (стр.21-28)
Яременко О. Б. Можливості диференційованого підходу до при значення кардіопротекторів у хворих з гострим інфарктом міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST з урахуванням амінокислотного спектра крові/ О. Б. Яременко [и др.] (стр.29-40)
Живило І. О. Створення загальнодержавного реєстру хворих із легеневою гіпертензією - вимога сучасності?/ І. О. Живило, Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко (стр.41-46)
Крушинська Н. А. Аналіз поширеності синдрому обструктивного апное, сну у хворих із резистентною артеріальною гіпертензією/ Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко (стр.47-55)
Сичов О. С. Функція міокарда і якість життя в пацієнтів з уперше виявленою фібриляцією передсердь/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.56-62)
Шанина И. В. Изменения параметров электрокардиостимуляции у пациентов с имплантированными электрокардиостимуляторами с разной длительностью комплекса QRS при наблюдении в течение 6 месяцев/ И. В. Шанина, Д. Е. Волков, Н. И. Яблучанский (стр.63-66)
Федьків С. В. Використання мультидетекторної комп’ютерної томографії для оцінки атеросклеротичного ураження вінцевих артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутніми захворюваннями/ С. В. Федьків, В. С. Танасічук (стр.67-74)
Синяченко О. В. Поражение сердца при системных васкулитах, ассоциированных с антинейтрофильными цитоплазматическими антителами/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.75-80)
Сагаловски С. Кальцификация сосудов и остеопороз: от понимания единства клеточно-молекулярных механизмов к поиску молекул как потенциальных мишеней терапии/ С. Сагаловски, Т. Рихтер (стр.81-92)
Heidbuchel H. Оновлені практичні настанови Європейської асоціації серцевого ритму щодо застосування вітамін К-незалежних антикоагулянтів у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь. Частина 1/ Н. Heidbuchel [и др.] (стр.93-111)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Живило І. О., Радченко Г. Д., Тітов Є. Ю., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Структурно–функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією з різними функціональними можливостями та кінцевими точками
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 22-28 (Шифр УУ11/2017/5)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ АНАЛИЗ -- PULSE WAVE ANALYSIS
ЛОДЫЖЕЧНО-ПЛЕЧЕВОЙ ИНДЕКС -- ANKLE BRACHIAL INDEX
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Мета – вивчити пружно-еластичні властивості судин великого кола кровообігу в пацієнтів з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією (ІЛАГ) з різними функціональними можливостями та кінцевими точками. Обстежено 152 пацієнтів яких розділили на чотири групи: 45 хворих на ІЛАГ; 40 хворих на ЛАГ, асоційовану з природженими вадами серця; 32 пацієнти з гіпертонічною хворобою та 35 здорових осіб, які становили контрольну групу. Вимірювали швидкість поширення пульсової хвилі артеріями м’язового та еластичного типів, серцево-гомілковий судинний індекс (cardio-ankle vascular index, CAVI). У пацієнтів зі зниженими (дистанція 330 м за результатами тесту з 6-хвилинною ходьбою) функціональними можливостями порівняно з пацієнтами зі збереженими (дистанція 330 м за результатами тесту з 6-хвилинною ходьбою) функціональними можливостями показник жорсткості артерій СAVI був статистично значуще вищим: рівень з правого боку становив 8,18±0,27 проти 7,02±0,23 (Р0,005); з лівого боку – 8,43±0,30 проти 7,07±0,21 (Р0,005). При порівнянні результатів вимірювання CAVI у пацієнтів з ІЛАГ зі зниженими функціональними можливостями та в пацієнтів з ГХ він виявився вищим у хворих з ІЛАГ: з правого боку – 8,18±0,27 проти 7,53±0,21 (Р0,08) та з лівого боку – 8,43±0,30 проти 7,39±0,20 (Р0,006). Показник СAVI у пацієнтів, які померли за період спостереження, був статистично значуще вищим порівняно з результатами хворих, які вижили: з правого боку – 8,60±0,42 проти 7,01±0,20 (Р0,001); з лівого боку – 8,53±0,46 проти 7,03±0,17 (Р0,001). Таким чином, додатково до всіх відомих показників ризику виникнення ускладнень та смерті протягом 1 року в пацієнтів з ІЛАГ можна використовувати неінвазивний метод дослідження – визначення індексу СAVI як індикатора ураження артерій великого кола кровообіг
Найти похожие

11.

Заглавие журнала :Серце і судини -2016г.,N 4
Интересные статьи :
Кричинська І. В. Рекомендації Європейського товариства кардіологів 2015 року щодо діагностики та лікування захворювань перикарда. Частина III/ І. В. Кричинська, Ю. В. Руденко (стр.9-14)
Амосова К. М. Резолюція сегмента SТ після тромболітичної терапії у хворих з гострим коронарним синдромом у реальній клінічній практиці: частота, вплив на прогноз і предиктори (ретроспективне одноцентрове дослідження)/ К. М. Амосова [и др.] (стр.15-22)
Сіренко Ю. М. Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.23-29)
Руденко Ю. В. Дослідження ефективності алгоритмізованої антигіпертензивної терапії в пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією залежно від вихідних показників центральної гемодинаміки та діастолічної функції лівого шлуночка/ Ю. В. Руденко (стр.30-38)
Паничкин Ю. В. Морфологические изменения стенок подвздошных артерий свиней после имплантации спирального устройства для закрытия артериального протока из [бета]-циркониевого сплава (предварительное сообщение)/ Ю. В. Паничкин [и др.] (стр.39-44)
Целуйко В. И. Уровень галектина-3 у больных гипертрофической кардиомиопатией/ В. И. Целуйко, С. Дагхар (стр.47-52)
Амосова К. М. Стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритом/ К. М. Амосова [и др.] (стр.53-60)
Літвінова Н. Ю. Модель формування контрольованої ішемії нижньої кінцівки у кроля/ Н. Ю. Літвінова, В. А. Черняк, Д. Є. Дубенко (стр.61-65)
Іванов В. П. Функціональний стан нирок у пацієнтів із систолічною хронічною серцевою недостатністю залежно від якості життя/ В. П. Іванов, Ю. В. Савіцька (стр.66-71)
Журавлева Л. В. Сравнительная оценка измерения скорости распространения пульсовой волны с помощью реографии и ультразвуковой допплерографии/ Л. В. Журавлева [та ін.] ; Л. В. Журавлёва [и др.] (стр.72-79)
Черняева Е. И. Первый опыт использования тканевой допплерэхокардиографии для верификации диагноза хронической сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса левого желудочка: клиническая характеристика пациентов и оценка морфофункционального состояния сердца/ Е. И. Черняева, А. Б. Безродный (стр.80-85)
Фуркало С. Н. Первый случай применения ротационной атерэктомии у больного с устьевым кальцинированным поражением правой коронарной артерии/ С. Н. Фуркало, С. В. Сало, И. В. Хасянова (стр.86-90)
Роговский В. М. Аневризма глибокої стегнової артерії чи пухлина м’яких тканин?/ В. М. Роговский [и др.] (стр.93-98)
Головко С. В. Клініко-морфологічні зміни після селективної артеріальної емболізації з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози/ С. В. Головко [и др.] (стр.99-103)
Фадєєнко Г. Д. Роль харчових волокон у профілактиці серцево-судинних захворювань/ Г. Д. Фадєєнко, Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзнік (стр.104-109)
Марушко Є. Ю. Методики черезшкірних втручань при патології мітрального клапана у хворих з високим хірургічним ризиком/ Є. Ю. Марушко [и др.] (стр.110-117)
Мостбауер Г. В. Ішемічна хвороба серця при гранулематозі з поліангіїтом/ Г. В. Мостбауер, М. Б. Джус, Д. Ш. Січінава (стр.118-124)
Янкевич А. А. Осложнения коронарографии и перкутанного коронарного вмешательства/ А. А. Янкевич (стр.125-136)
Интересные статьи :
Найти похожие


12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Живило І. О., Радченко Г. Д.
Заглавие : Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих із підозрою на легеневу гіпертензію
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 6. - С. 65-76 (Шифр УУ11/2019/6)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
СЕРДЦА КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CARDIAC CATHETERIZATION
ДАВЛЕНИЕ -- PRESSURE
Аннотация: На підставі досвіду нашого центру оцінювання гемодинаміки за допомогою катетеризації є безпечним і залишається діагностичним стандартом для ЛАГ. Зокрема, катетеризація є необхідною для узгодженого аналізу 4 показників, що мають критичне значення для клінічного профілю пацієнтів з ЛАГ: тиск у правому передсерді, легеневий судинний опір, серцевий викид та тиск заклинювання в легеневій артерії. У пацієнтів з ідіопатичною ЛАГ також необхідно оцінювати вазореактивність для прогнозування чутливості до терапії антагоністами кальцію, наявність якої пов’язана з кращими результатами лікування та виживаності
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Легенева гіпертензія: стан проблеми та аналіз роботи референтного центру (дані першого українського реєстру)
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 56-72 (Шифр УУ11/2019/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Це перші результати дослідження, проведеного в єдиному українському центрі з діагностики та лікування легеневої гіпертензії. Вони демонструють, що структура хворих з ЛАГ в Україні суттєво відрізняється від такої в центрах інших країн, але показники виживання зіставні. Виявлено достатньо прості показники, які можна оцінити в рутинній практиці, котрі є незалежними предикторами смерті
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Живило І. О.
Заглавие : Прогноз та його предиктори при легеневій гіпертензії, асоційованій із захворюваннями сполучної тканини (дані першого українського реєстру)
Параллельн. заглавия :Prognosis and its predictors for pulmonary hypertension associated with connective tissue diseases
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 93-110 (Шифр АУ38/2019/3/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): предиктори
Аннотация: Метою дослідження було: провести аналіз структури пацієнтів, які обстежувалися у спеціалізованому центрі; оцінити українську реальність щодо виживання хворих на легеневу артеріальну гіпертензію (ЛАГ) та хронічну тромбоемболічну легеневу гіпертензію (ХТЕЛГ), які проходили лікування в референтному центрі (раніше ми не мали українських даних); визначити предиктори смерті. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 359 хворих із легеневою гіпертензією (ЛГ): з ідіопатичною ЛАГ — 72 (20,1 %), із ЛАГ, асоційованою із захворюванням сполучної тканини, — 20 (5,6 %), із ЛАГ, асоційованою з ВІЛ-інфекцією, — 8 (2,2 %), із ЛАГ, асоційованою з портальною гіпертензією, — 4 (1,1 %), із ЛАГ, асоційованою з уродженими вадами серця, — 171 (47,6 %), із ЛГ унаслідок захворювань лівих відділів серця — 8 (2,2 %), ЛГ унаслідок захворювань легень — 6 (1,7 %), із ХТЕЛГ — 62 (17,3 %), ЛГ змішаної етіології — 8 (2,2 %). Для оцінки виживання включений 281 пацієнт (52 (18,5 %) із ХТЕЛГ та 229 (81,5 %) із ЛАГ), які пройшли лікування в центрі легеневої гіпертензії ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України». Діагноз легеневої гіпертензії встановлювався на основі даних катетеризації правих відділів серця. Виживання визначали за методом побудови кривих Kaplan — Meier. Строк спостереження становив 51 місяць. Предиктори визначалися за допомогою бінарної логістичної регресії та Сох-регресійного аналізу. Результати. Виживання загальної когорти пацієнтів становило 93,3; 86,8 та 81,5 % на етапах один, два та три роки відповідно. Найкраще виживання було в пацієнтів із ЛАГ, асоційованою з уродженими вадами серця (92,7 %) порівняно з ідіопатичною ЛАГ (67,5 %) (long rank P = 0,002), ЛАГ, асоційованою із захворюваннями сполучної тканини (49,7 %) (long rank P = 0,001), та ХТЕЛГ (83,2 %) (long rank P = 0,04). За даними уніваріантного Cox-аналізу предикторами смерті були: IV функціональний клас за ВООЗ (OR = 4,94; 95% ДІ 2,12–11,48), наявність асциту (OR = 4,52; 95% ДI 2,21–9,24), ЛАГ, асоційована із захворюванням сполучної тканини (OR = 3,07; 95% ДI 1,07–8,87), ЛАГ, асоційована із вродженою вадою серця (OR = 0,28; 95% ДI 0,11–0,68), ЧСС на фоні лікування 105 уд/хв (OR = 7,85; 95% ДI 1,83–33,69), офісний систолічний АТ 100 мм рт.ст. (OR 300 пг/мл (OR = 4,98; 95% ДI 1,49–16,6), площа правого передсердя 22 см2 (OR = 14,2; 95% ДI 1,92–104,89), площа правого шлуночка в діастолу (OR = 1,08; 95% ДI 1,03–1,14), площа правого шлуночка в систолу (OR = 1,08; 95% ДI 1,02–1,11), середній тиск у правому передсерді на 1 мм рт.ст. підвищення (OR = 1,02; 95% ДI 1,02–1,19). При багатоваріантному Cox-регресійному аналізі незалежними предикторами смерті були наявність асциту, офісний систолічний АТ 100 мм рт.ст. та рівень NT-proBNP 300 пг/мл. ЛАГ, асоційована з уродженими вадами серця, зменшувала ймовірність смерті. Висновки. Це перші результати дослідження, що було проведене в єдиному українському центрі з діагностики та лікування легеневої гіпертензії. Показано, що структура хворих із ЛАГ в Україні суттєво відрізняється від такої в центрах інших країн, але показники виживання порівнянні. Найгірше виживання спостерігалося при ЛАГ, асоційованій із захворюваннями сполучної тканини, порівняно з усіма іншими її формами: виживання становило лише 49,7 % протягом 3 років. Виявлено достатньо прості показники, що можна оцінити в рутинній практиці та які є незалежними предикторами смерті.Background. This study is the first analysis of patient survival after treatment in the only Ukrainian pulmonary hypertension (PH) referral center that was organized in 2014 and mainly focused on pulmonary arterial hypertension (PAH) and chronic thromboembolic pulmonary hypertension (CTEPH). The aim of the study was: to evaluate the structure of patients who were treated in referral center; to evaluate Ukrainian reality in surviving of patients with PAH and CTEPH (we did not have any Ukrainian data before); to determine predictors of death. Materials and methods. Tree hundred and fifty-nine patients with PH were included in database: with idiopathic PAH — 72 (20.1 %), PAH associated with connective tissue diseases (CTD) — 20 (5.6 %), PAH associated with HIV — 8 (2.2 %), PAH associated with portal hypertension — 4 (1.1 %), PAH associated with congenital heart diseases (CHD) — 171 (47.6 %), PH due to left heart diseases — 8 (2.2 %), PH associated with lung diseases — 6 (1.7 %), CTEPH — 62 (17.3 %), with multifactorial PH — 8 (2.2 %). Two hundred and eighty-one patients were enrolled (52 (18.5 %) with CTEPH, 229 (81.5 %) with PAH) in survival analysis. Long-term survival (Kaplan-Meier) and its predictors (Stepwise binary logistic regression and Cox’s proportional hazards analyses) were evaluated in adult patients with PH (diagnosed by right heart catheterization) within a prospective registry at a single referral center in Kyiv, Ukraine. Follow-up period was up to 51 (mean 23.6 ± 14.1) months. Only two specific drugs are available in Ukraine for the treatment of PH: inhaled iloprost and sildenafil. Results. The Kaplan-Meier survival rate for the total cohort was 93.3, 86.8, and 81.5 % at 1, 2 and 3 years, respectively. Survival was better in patients with CHD as compared to idiopathic PAH (log-rank P = 0.002), CTD (log-rank P = 0.001) and CTEPH (log-rank P = 0.04). Univariate Cox’s predictors of death were: functional class IV (odds ratio (OR) = 4.94; 95% confidence interval (CI) 2.12–11.48), pre-sence of ascites (OR = 4.52; 95% CI 2.21–9.24), CTD etiology of PAH (OR = 3.07; 95% CI 1.07–8.87), CHD etiology of PAH (OR = 0.28; 95% CI 0.11–0.68), heart rate during treatment 105 bpm (OR = 7.85; 95% CI 1.83–33.69), office systolic blood pressure 100 mmHg (OR 300 pg/ml (OR = 4.98; 95% CI 1.49–16.6), right atrial area 22 cm2 (OR = 14.2; 95% CI 1.92–104.89), right ventricular area in diastole (OR = 1.08; 95% CI 1.03–1.14), right ventricular area in systole (OR = 1.08; 95% CI 1.02–1.11), mean pressure in right atrium per each 1-mmHg increase (OR = 1.02; 95% CI 1.02–1.19). In multivariate Cox regression analysis, only presence of ascites, office systolic BP 100 mmHg, CHD etiology of PAH, NT-proBNP 300 pg/ml were associated with survival. Conclusions. This is the first Ukrainian single-center PH cohort study results. It was shown that the structure of PAH patients in Ukraine was different from that in other countries. However, our data of survival are almost similar to data of centers from other countries. The worst survival was observed in PAH associated with CTD as compared to all other its forms: survival was only 49.7 % over 3 years. The simple indicators were revealed that can be evaluated in routine practice and are independent predictors of death: the presence of ascites and elevated levels of NT-proBNP
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Живило І. О., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Структурно–функціональний стан артерій великого кола кровообігу в пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 47-51 (Шифр УУ11/2017/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ АНАЛИЗ -- PULSE WAVE ANALYSIS
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Живило І. О.
Заглавие : Структурно-функціональний стан артерій великого кола кровообігу у пацієнтів із легеневою артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 3. - С. 75-76 (Шифр АУ38/2017/3)
Аннотация: Легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ) — група судинних захворювань, при яких спостерігається поступово прогресуюче ураження легеневих судин, підвищення легеневого судинного опору та розвиток правошлуночкової серцевої недостатності. До цього часу процеси, що відіграють ключову роль у розвитку патологічних змін у легеневих судинах при ЛАГ, вивчені не повністю. Сучасні теорії патогенезу ЛАГ фокусуються на дисфункції або пошкодженні ендотелію з дисбалансом вазоконстрикторних і вазодилатуючих факторів. На клітинному рівні ангіотензин та альдостерон активують оксидативний стрес, що знижує рівень біодоступності оксиду азоту, збільшує запалення і сприяє розвитку клітинної проліферації, міграції, активує процеси ремоделювання позаклітинного матриксу і фіброзу. Все ще не ясно, збільшення жорсткості артерій малого кола кровообігу є причиною або наслідком ЛАГ. Однак очевидно, що підвищення жорсткості збільшує швидкість потоку в легеневих судинах, що може спричиняти ендотеліальну дисфункцію шляхом стимуляції прозапальних, вазоконстрикторних і профіброгенних механізмів. Порівняння патологічних процесів ураження судинної стінки при ЛАГ та системній артеріальній гіпертензії (АГ) показує подібність основних механізмів: активація ренін-ангіотензинової та альдостеронової систем, системи цитокінів та інших прозапальних субстанцій, пригнічення синтезу та біодоступності оксиду азоту, активація ендотелінів та інші. Отже, у хворих на ЛАГ повинні спостерігатися зміни магістральних артерій, подібні до таких при АГ
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Живило І. О., Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Створення загальнодержавного реєстру хворих із легеневою гіпертензією - вимога сучасності?
Параллельн. заглавия :Is national registry of patients with pulmonary arterial hypertension currently required?
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 41-46 (Шифр УУ11/2016/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
РЕГИСТРАЦИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ACTUARIAL ANALYSIS
КАРДИОЛОГИЯ -- CARDIOLOGY
Аннотация: Мета - проаналізувати та висвітлити річні дані реєстру пацієнтів з різними формами легеневої гіпертензії (ЛГ). В одноцентровий реєстр за 14 міс (з травня 2014 р. до серпня 2015 р.) внесено дані 64 хворих: з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) -22 (34,4 %) пацієнти, з ЛАГ, асоційованою із ПВС, -23 (35,9 %), із хронічною посттромбоемболічною ЛГ -12 (18,8 %), з ЛАГ, асоційованою із захворюваннями сполучної тканини, - 5 (7,8 %), з ЛАГ, асоційованою із портальною гіпертензією, - 2 (3,1 %). Більшість (70,3 %) пацієнтів мали вік менше 44 років. ЛГ переважно виявляли в жінок у співвідношенні 3 : 1 у всіх групах, крім пацієнтів з хронічною посттромбоемболічною ЛГ, в якій співвідношення становило 1 : 2. На момент звернення до центру стан більшості (59,38 %) хворих відповідав III функціональному класу (ФК) за класифікацією ВООЗ, при цьому II ФК був у 17 (26,56 %) пацієнтів, а IV ФК - у 9 (14,06 %). Систолічний тиск у легеневій артерії, визначений при катетеризації правих відділів серця, становив у середньому (90,80+4,05) мм рт. ст. В Україні хворі на ЛГ потребують більш ранньої постановки діагнозу та адекватного призначення специфічної терапії, зокрема комбінованої, для підвищення тривалості та якості життя, зниження частоти випадків госпіталізації та смерті цієї категорії пацієнтів
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Живило І. О., Крушинська Н. А. , Сіренко О. Ю. , Даниленко О. О.
Заглавие : Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію
Место публикации : Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 23-29 (Шифр СУ25/2016/4)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS


ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Живило І. О., Радченко Г.Д., Боцюк Ю. А.
Заглавие : Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих з підозрою на легеневу гіпертензію. Частина 2. Інвазивне дослідження показників гемодинаміки та транспорту кисню
Место публикации : Укр. кардіол. журнал. - К., 2021. - Том 28, N 4. - С. 9-22 (Шифр УУ11/2021/28/4)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS
Аннотация: Мета роботи – оцінити показники легеневої та системної гемодинаміки у хворих з різними формами легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) та хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії (ХТЕЛГ) в УкраїніНайтяжчі порушення гемодинаміки та транспорту кисню спостерігалися у групі хворих на ЛАГ, асоційовану з ВІЛ, порівняно з іншими формами ЛАГ та ХТЕЛГ. Групи ІЛАГ та ХТЕЛГ були подібними за показниками гемодинаміки, незважаючи на різний патофізіологічний механізм. У групі хворих на ЛАГ, асоційовану із ЗСТ, результати КПС були дещо кращими, ніж у групі хворих на ІЛАГ, відображаючи те, що гемодинамічний компонент не є провідним для прогнозу у цих хворих. Також показники роботи правого шлуночка були статистично значуще вищими в пацієнтів з ЛАГ, порівняно з групою без ЛГ
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Радченко Г.Д., Торбас О. О., Кушнір С. М. , Примак Г. Ф., Граніч В. М., Живило І. О., Сидоренко П. І., Поліщук С. А.
Заглавие : Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Укр. кардіол. журнал. - К., 2021. - Том 28, N 3. - С. 20-29 (Шифр УУ11/2021/28/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): сердечно-лодыжечный сосудистый индекс
Аннотация: Мета роботи – оцінити терапевтичну ефективність, вплив на жорсткість судин (за допомогою визначення серцево-гомілкового судинного індексу (CAVI)) та еректильну функцію в чоловіків фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид та подвійної фіксованої комбінації валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією 2–3-го ступеняВикористані варіанти подвійної (валсартан/амлодипін) та потрійної (валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид) фіксованої комбінації виявили високу антигіпертензивну ефективність, не посилювали метаболічні порушення, не впливали негативно на еректильну функцію в чоловіків та сповільнювали прогресування жорсткості артерій
Найти похожие

 1-20    21-26 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)