Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Знаменська, Т. К.$<.>)

Общее количество найденных документов : 166
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

    Зміни нейроцитів стовбура головного мозку у щурят в умовах експериментальної моделі гіпоксії та при нейропротекторній корекції [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2009. - № 3/4. - С. 75-84

Рубрики: Мозга головного гипоксия--животное--лек тер--патолог

   Ствол мозга--животное--действ преп--патолог

   Цереброкурин

Доп.точки доступа:
Знаменська, Т. К.
Похилько, В. І.
Ковальова, О. М.
Задорожна, Т. Д.
Арчакова, Т. М.
Розова, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Щодо впровадження концепції «Харчування нового життя. 1000 днів» в Україні [Текст] / С. Л. Няньковський [и др.] // Здоровье ребенка. - 2014. - № 5. - С. 73-77

MeSH-главная:
ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ -- CHILD NUTRITION SCIENCES (законодательство и юриспруденция, тенденции)
МЛАДЕНЕЦ, ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- INFANT NUTRITION DISORDERS
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
ДЕТЕЙ ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CHILD NUTRITION DISORDERS
ПИТАНИЕ, ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, FOOD
УКРАИНА -- UKRAINE
Доп.точки доступа:
Няньковський, С. Л.
Шадрин, О. Г.
Знаменська, Т. К.
Бекетова, Г. В.
Івахненко, О. С.
Яцула, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Аналіз роботи перинатальних центрів у виходжуванні пердчасно народжених дітей в Україні [Текст] / Т. К. Знаменська [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 2. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (статистика)
Аннотация: Сучасним лікувальним закладом, що об’єднує всі етапи надання висококваліфікованої допомоги матерям і новонародженим, виступає Перинатальний центр. Створення системи регіональних перинатальних центрів є всесвітньо визнаним шляхом зниження перинатальних втрат, частоти формування хронічної захворюваності та інвалідності в Україні. У статті розглянуто та проаналізовано досвід роботи перинатальних центрів за 2014–2016 роки, основні проблеми та пропозиції щодо підвищення ефективності надання медичної допомоги новонародженим в перинатальних центрах в Україні.
Доп.точки доступа:
Знаменська, Т.К.
Нікуліна, Л.І.
Руденко, Н.Г.
Воробйова, О.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Знаменська, Т. К.
Функціональний запор у дітей раннього віку: сучасний стан проблеми на підставі доказів [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 101-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Однією з поширених скарг батьків дітей першого року життя є запор. В даний час профільними фахівцями (педіатрами, дитячими гастроентеролога, нутриціології) на основі доказів розроблені сучасні рекомендації по веденню дітей з функціональним запором. Дані за класифікацію, діагностики та лікування цього стану у немовлят увійшли в стандарт нових IV Римських критеріїв функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей (Сан-Дієго, 22 травня, 2016). У статті обговорюються питання оцінки стану, діагностики та терапії функціональних запорів у дітей до 6 місяців. В якості симптоматичної корекції проктогенних і змішаних запорів приводиться досвід застосування і обгрунтовуються рекомендації щодо використання ректального препарату Мiкролакс.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Практичні рекомендації щодо первинної профілактики алергічних захворювань у дітей (резолюція засідання експертів) [Текст] / Л. В. Беш [и др.] // Алергія у дитини. - 2014. - № 15/16. - С. 2-3

MeSH-главная:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (профилактика и контроль, эпидемиология, этиология)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (профилактика и контроль)
МОЛОКО, ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- MILK HYPERSENSITIVITY (диетотерапия, профилактика и контроль)
ИСКУССТВЕННОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BOTTLE FEEDING
ДЕТСКОГО ПИТАНИЯ ПРОДУКТЫ -- INFANT FOOD (вредные воздействия, использование)
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
ДЕТИ -- CHILD
Доп.точки доступа:
Беш, Л. В.
Знаменська, Т. К.
Уманець, Т. Р.
Охотнікова, О. М.
Недільська, С. М.
Клименко, В. А.
Катілов, О. В.
Познер, М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Концептуальні підходи до забезпечення якості та безпеки медичної допомоги новонародженим (оглядова стаття) [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 4. - С. 6-10

MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
Доп.точки доступа:
Знаменська, Т. К.
Ковальова, О. М.
Похилько, В. І.
Гончарова, Ю. О.
Чернявська, Ю. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Жданович, О. І.
Особливості фармакотерапії у новонароджених та недоношених дітей [Текст] / О. І. Жданович, Т. К. Знаменська, Р. І. Жданович // Современная педиатрия. - 2014. - № 5. - С. 59-62

MeSH-главная:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (вредные воздействия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (лекарственная терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Доп.точки доступа:
Знаменська, Т. К.
Жданович, Р. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вроджена пневмонія новонароджених - клініко-патогенетична характеристика: методологічні підходи до формування діагностичного процесу та трактовки показників [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 1. - С. 73-81

MeSH-главная:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (врожденный, диагноз, патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагноз, патофизиология)
Доп.точки доступа:
Знаменська, Т. К.
Килимник, Т. М.
Куриліна, Т. В.
Зброжик, Є. В.
петрецюк, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морфологічні та імунологічні зміни структур фето-плацентарного бар’єру в жінок з перенесеними TORCH-інфекціями в анамнезі [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 3. - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (иммунология)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (иммунология)
Аннотация: Формування хронічної плацентарної недостатності в стадії декомпенсації у вагітних сприяє внутрішньоутробному інфікуванню дитини. На сьогодні недостатньо вивчені гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни в плаценті у жінок з перенесеними TORCH-інфекціями в анамнезі. При TORCH-інфекціях відбуваються значні порушення механізмів функціювання фето-плацентарного бар’єру. Виявлення цих особливостей має бути додатковим критерієм ранньої діагностики перинатального інфікування новонароджених груп ризику. Мета роботи. Оцінити макроскопічні, гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни плацент та довести порушення фето-плацентарного бар’єру в жінок з перенесеними TORCH-інфекціями в анамнезі. Матеріали та методи дослідження. Досліджено 40 плацент жінок. І група – 20 плацент жінок з перенесеними TORCH-інфекціями в анамнезі (підтверджено імунологічно протягом вагітності пернесені в анамнезі ЦМВ, герпес-вірусні та токсоплазмену інфекції); ІІ група контролю – 20 плацент здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. У дослідженні плацент були використані органометричний, макроскопічний, загальногістологічний методи. Імуногістохімічний - непрямий стрептавидін-пероксидазний метод виявлення рівня експресії маркера проліферації і регенерації Кі-67. Гістохімічний метод - ДНК за Фельгеном з наступним визначенням індексу апоптозу. Результати дослідження. При мікро- та макроскопічному дослідженні плацент від матерів з перенесеними TORCH-інфекціями виявлені значні зміни: збільшення маси плаценти (50 %), потовщення пуповини (75 %), помірний набряк вартонових драглів (75 %), васкуліти (30 %), набряк амніотичних оболонок (30 %), запальна інфільтрація в децидуальній оболонці (25 %), хоріонічній пластинці (35 %), міжворсинчатому просторі (30 %), стромі ворсин (25 %), судинах (30 %); порушенн кровообігу та дистрофічні зміни в децидуальній оболонці (50 %); розповсюдженя кальцифікатів (30 %) в крайовій і парацентральній зонах плаценти. Отримана нерівномірна інтенсивність реакції ДНК в структурах плацентарного бар’єра і достовірне збільшення апоптозного індексу вказують на ушкодження і порушення їх розвитку. Імуногістохімічно доведене збільшення рівнів експресії проліферативного маркера КІ-67 і показника проліферативного індексу. Висновки. Виявлені макроскопічні та гістологічні зміни стану структур фето-плацентарного бар’єру у жінок з пернесеними TORCH-інфекціями в анамнезі свідчать про те, що плацентарна недостатність у них, обумовлена продуктивними судинно-клітинними реакціями в стромі ворсин та децидуальній оболонці та, можливо, є результатом дії вірусів та токсоплазм. Отримані дані слід враховувати лікарям неонатологам для більш ретельного спостереження за новонародженими групи ризику з перинитального інфікування від матерів з перенесеними TORCH-інфекціями в анамнезі.
Доп.точки доступа:
Знаменська, Т. К.
Воробйова, О. В.
Дзядик, Т. В.
Нікуліна, Л. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Знаменська, Т. К.
Патоморфологічні особливості ураження кишечника у новонароджених при ентероколітах різної етіології [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. М. Клименко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 3. - С. 25-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Патоморфологічно НЕК характеризується запаленням і значним пошкодженням тканини. Для повноти розуміння всіх патогенетчних механізмів в роботі проведено об’єктивний морфологічний аналіз стану міжтканинних відносин у стінці тонкої кишки з НЕК. З’ясування провідних патогенетичних механізмів, що визначають превалювання і прогресування деструкції при неефективності захисної запальної реакції як організму дитини в цілому, так і в стінці кишечника з НЕК дозволить розробити систему критеріїв ранньої діагностики і профілактики розвитку НЕК. Мета роботи. Уточнити морфогенез НЕК, провести імуногістохімічне дослідження і морфологічний аналіз стану міжтканинних відносин у стінці тонкої кишки при НЕКу передчасно народжених дітей порівняно з бактеріальним ентероколітом. Матеріали та методи дослідження. Морфологічному та імуногістохімічному дослідженню представлено матеріал тонкої кишки новонароджених, що загинули від ентероколіта (сепсиса) і НЕК -18 аутопсійних і 7 інтраопераційних матеріалів: 7 препаратів зі стадією предперфорації, 9 - зі стадією перфорації. Для об’єктивізації патоморфологічних змін у кишечнику проводили порівняння з інфекційним ентероколітом (5 аутопсій). Здійснювали оцінку стану стінки тонкої кишки, отриману під час операцій із приводу перфорації (крайова зона і сусідня ділянка органа). Контролем виступали зрізи здорового тонкого кишечника недоношених новонароджених, смерть яких наступила внаслідок причин, не пов’язаних з інфекцією та НЕК (4 випадка). Результати дослідження. Патологічні зміни з НЕК торкаються всіх оболонок стінки тонкої кишки. Клінічно в недоношених новонароджених захворювання виявляється прогресуванням як генералізованих симптомів, так і гастроінтестинальних на тлі системної запальної відповіді. Провідним патоморфологічним процесом є зміна кількісних морфологічних параметрів судинного русла, розвиток вираженого набряку з дисоціацією міжтканинних відносин і вираженою деструкцією структурних елементів стінки кишки. При цьому запально-репаративний процес характеризується превалюванням альтерації при неадекватній реакції лейкоцитів на ступінь деструкції і зниженні репаративного потенціалу тканевих елементів слизової оболонки кишки. Це детермінує стійке порушення її бар’єрної функції, зниження резистентності до дії мікробних агентів і прогресуючі ушкодження. Провідні патогенетичні механізмі визначають превалювання і прогресування деструкції при неефективності захисної запальної реакції як організму дитини, так і в стінці кишечника при НЕК.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О. В.
Клименко, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Практичні кроки щодо удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених та дітей старшого віку в Україні [Текст] / Ю. Г. Антіпкін [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 5-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ -- METABOLISM, INBORN ERRORS (диагностика)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Рівень дитячої смертності в Україні прогресивно знижується протягом останнього десятиріччя, але лишається дуже високим у порівнянні з країнами Європейського Союзу. Показник смертності немовлят першого року життя в Україні у 2,5-3 рази вищий, ніж у країнах ЄС, при цьому рівень смертності новонароджених протягом першого місяця життя перевищує середньоєвропейський у 6,6 разів. Це свідчить про суттєве відставання нашої країни у впровадженні сучасних стандартів надання медичної допомоги як вагітним жінкам, так і новонародженим з використанням сучасних методологій діагностики та лікування. Одним з найбільш ефективних напрямків діяльності, яка забезпечила суттєве зниження рівня дитячої смертності та інвалідності у розвинутих країнах світу стало впровадження розширеного масового скринінгу новонароджених з метою виявлення спадкових хвороб обміну речовин (СХОР) – орфанних захворювань, які виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів. Наявність СХОР, зазвичай, не вдається встановити при лікарському огляді новонароджених через відсутність клінічних симптомів. Діагностують СХОР двома способами: (I) по клінічним проявам у формі «катастроф неонатального періоду» та синдрому раптової смерті немовлят, (II) по результатам біохімічного обстеження крові новонароджених (скринінгу). Затримка або помилки в діагностиці цих захворювань часто призводять до незворотних пошкоджень багатьох органів і, в першу чергу, головного мозку (неврологічні порушення, психічний регрес, слабоумство). Неонатальний скринінг – вимірювання у крові новонароджених концентрацій певного набору речовин, які характеризують ключові процеси білкового, вуглеводного та ліпідного обміну з метою раннього виявлення і початку лікування дітей зі СХОР та запобігання їх інвалідизації було розпочато у 60-х роках минулого століття у США з однієї хвороби – фенілкетонурії. Сьогодні програми неонатального скринінгу впроваджені більш, ніж в 50 країнах світу та забезпечують діагностику понад 45 СХОР. Значне (у 8-10 разів) розширення кількості СХОР, що можуть бути виявлені при дослідженні висушених на фільтрувальному папері плям крові, стало можливим завдяки впровадженню високопродуктивного методу тандемної мас-спектрометрії (ТМС) наприкінці 90-х років минулого століття. На відміну від імунофлюорометричного методу, який дозволяє визначати один показник в одній пробі крові, ТМС дозволяє вимірювати концентрації декількох десятків речовин в одній пробі крові. На теперішній час в Україні скринінг новонароджених впроваджено лише для 4 захворювань: фенілкетонурії, вродженого гіпотиреозу, адреногенітального синдрому та муковісцидозу, який проводиться з використанням низькопродуктивного імунофлюорометричного методу. В окремих випадках розширений скринінг новонароджених з використанням методу ТМС виконується на комерційній основі в зарубіжних лабораторіях. При цьому, згідно з Законом України № 2461 «Про забезпечення профілактики та лікування рідкісних захворювань» від 15.04.2014 та Наказами МОЗУ № 778 від 27.10.2014, № 919 від 30.12.2015 та № 731 від 29.06.2017, «Перелік рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування» включає більше, ніж 60 спадкових хвороб обміну речовин. Це свідчить про значне відставання нашої країни в питанні, яке, крім етичного та медичного, має важливе соціальне та економічне значення. Ключовим питанням впровадження розширеного скринінгу новонароджених з використанням високопродуктивного і точного методу ТМС в Україні є відсутність у державних медико-генетичних лабораторіях сучасного аналітичного обладнання та допоміжної інфраструктури, а також фахівців-аналітиків з певним рівнем підготовки. ТМС – технічно складний метод, який вимагає використання коштовного вакуумного та хроматографічного обладнання, спеціального програмного забезпечення, реагентів з ізотопними мітками, високочистих газів, сервісного обслуговування з залученням закордонних фахівців, а також кваліфікованого персоналу. З огляду на наявність приватної клініко-діагностичної лабораторії, яка виконує ТМС-аналізи в Україні, а не транспортує біоматеріал в закордонні лабораторії та здатна виконувати весь комплекс досліджень першого (масового) етапу скринінгу, а також уточнюючу діагностику СХОР з використанням методів газової хроматографії/мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії, визначення активності ферментів та молекулярно-генетичні дослідження, у вересні 2017 р. було розпочато розробку Програми удосконалення діагностики спадкових хвороб обміну речовин у новонароджених і дітей старшого віку в Україні. Ініціаторами цієї Програми є Національна академія медичних наук України, ВГО «Асоціація педіатрів України», ВГО «Асоціація неонатологів України», ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», медичні університети та регіональні лікувально-профілактичні заклади. Мета Програми – розширення до 29 нозологій переліку спадкових хвороб обміну речовин, які виявляються у новонароджених та дітей старшого віку, забезпечення своєчасного медичного супроводу та лікування виявлених хворих, що дозволить знизити рівень неонатальної, малюкової й дитячої смертності та інвалідності. Програма базується на наступних принципах: (I) чіткий розподіл відповідальності виконавців, регламентований робочими процесами та процедурами скринінгу; (II) електронний документообіг з фіксацією руху біоматеріалу від моменту відбору до видачі результатів лабораторних визначень, документування результатів їх експертної оцінки та прийнятого рішення стосовно подальших дій; (III) документований зворотній зв’язок з замовником досліджень з повідомленням результатів та їх експертної оцінки; (IV) створення інформаційної бази даних для розрахунку граничних рівнів концентрацій маркерних сполук (cut-off) для української популяції з метою зниження кількості хибно-негативних та хибно-позитивних визначень. Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів регіональних бюджетів, позабюджетних фондів, власних коштів батьків. Виконання підготовчого етапу Програми було розпочато на весні 2018 року. Запуск пілотної частини Програми у 5 регіонах: м. Київ, Київська область, Луганська та Донецька області та м. Чернівці, – запланований у квітні 2019 р. Розширення Програми по всій території України планується завершити наприкінці 2020 року.
Доп.точки доступа:
Антіпкін, Ю. Г.
Знаменська, Т. К.
Воробйова, О. В.
Кузнецов, І. Е.
Дженчако, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Знаменська, Т. К.
Використання раннього кофеїну цитрату в неонатальній практиці: міжнародний досвід (літературний огляд) [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 60-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОФЕИН -- CAFFEINE (прием и дозировка)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (лекарственная терапия)
Аннотация: Існує все більше доказів переваги раннього кофеїну цитрату у недоношених новонароджених з респіраторним дистрес синдромом. Однак, офіційних рекомендацій щодо точного часу початку терапії в літературі не вказано. У статті представлені результати систематичних оглядів і мета-аналізів оцінки терапевтичних результатів використання раннього (ініціюється до 3 дня життя) і пізнього кофеїну цитрату у недоношених новонароджених. Основними результатами досліджень були бронхолегенева дисплазія (БЛД)і смертність. Всі дані системних оглядів і мета-аналізів, опублікованих протягом 2015 - 2017 років, були присвячені вивченню впливу раннього призначення кофеїну цитрату недоношеним дітям з віком ≤ 32 тижні гестації і дуже низькою масою тіла при народженні. Незважаючи на те, що у всіх розглянутих дослідженнях були виявлені переваги, отримані раніше або пізніше, на початку лікування кофеїном вони відрізнялися. Найчастіше «раннє» лікування було визначено як лікування, розпочате протягом перших 3 днів життя. Однак в клінічній практиці поріг для «раннього» лікування кофеїном постійно зміщується до більш раннього призначенням протягом перших годин життя. Попередньо доведено, що більш рання терапія позитивно впливає на зниження частоти БЛД, внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК), ретинопатії й необхідності лікування відкритої артеріальної протоки (ВАП) без збільшення ризику виникнення некротизуючого ентероколіту (НЕК), на скорочення тривалості механічної вентиляції і зниження частки дітей, які потребують домашньої кисневої терапі
Доп.точки доступа:
Воробйова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Знаменська, Т. К.
Роль мозкового нейротрофічного фактора на етапі діагностики гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку у недоношених новонароджених в гострому періоді [Текст] / Т. К. Знаменська, Л. Г. Кирилова, В. Б. Швейкіна // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 8. - С. 114

MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (кровь)
НЕЙРОТРОФИЧЕСКИЙ ФАКТОР МОЗГОВОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ -- BRAIN-DERIVED NEUROTROPHIC FACTOR (кровь)
Аннотация: Мета дослідження: вивчити зв’язок між рівнем сироваткової концентрації мозкового нейротрофічного фактора (МНТФ) та формуванням структурних змін головного мозку (різних за характером та ступенем тяжкості) у недоношених дітей з гіпоксично-ішемічним ушкодженням центральної нервової системи (ГІУ ЦНС) та у морфофункціонально незрілих дітей протягом гострого періоду
Доп.точки доступа:
Кирилова, Л. Г.
Швейкіна, В. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Знаменська, Т. К.
Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH (тенденции)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: У статті проаналізовано демографічну ситуацію в Україні у контексті збереження здоров’я новонароджених та дітей, а також здійснено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров’я та ВООЗ щодо припинення попереджувальних втрат новонароджених, забезпечення доступу до системи охорони здоров’я для дітей в Україні. Обговорено декілька загальновизнаних проблемних питань, які потребують уваги політиків, державних органів влади та спеціалістів: демографічна ситуація в Україні; захворюваність та смертність дітей, здоров’я підлітків і пропозиції щодо реконструкції галузі медичної допомоги дитячому населенню України. Зроблено висновки, що напрямком стратегічного розвитку подій має стати впровадження загальнодержавних заходів, орієнтованих на раннє виявлення патології та збереження здоров’я дитини, на створення умов для повноцінного життя і розвитку дитини від народження до повноліття. Держава повинна координувати ресурси та спрямовувати їх на якісні програми для підтримки новонароджених та дітей раннього віку. Для успішного впровадження інновацій та розвитку медичної допомоги дітям необхідно забезпечити комплексність та наступність дій на рівні держави, регіону та адміністративно - територіальної одиниці, забезпечення персоніфікованої допомоги кожній дитині, застосування ефективних технологій та систематизацію діагностично-лікувальних процесів, реалізацію системного та міжвідомчого підходу та створення простору для розвитку сучасної медичної допомоги дитячому населенню України, формування аналітично-стратегічних процесів планування медичної допомоги дітям, а також подальше вивчення існуючих викликів та потреб.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О.В.
Дубініна, Т.Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Знаменська, Т. К.
Профілактика пелюшкового дерматиту у немовлят [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 104-110. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
"ПЕЛЕНОЧНЫЙ" ДЕРМАТИТ -- DERMATITIS, CONTACT (профилактика и контроль)
МЛАДЕНЕЦ, УХОД -- INFANT CARE (методы)
Аннотация: Пелюшковий дерматит (ПД) є одним з найбільш поширених станів шкіри у новонароджених і немовлят з піком у віці від 9 до 12 місяців. Передбачається, що додаткові методи догляду за шкірою, які підтримують функцію бар’єру шкіри і захищають шкіру сідниць від сечі і фекалій, ефективні в запобіганні ПД. Незважаючи на численні рекомендації для батьків з приводу належного догляду за шкірою під підгузками, відсутній актуальний синтез наявних даних для розробки рекомендацій по практиці профілактики ПД. У статті наведено систематичний огляд літератури про ефективність немедикаментозних методів догляду за шкірою під підгузками у здорових новонароджених і немовлят у віці від 0 до 24 місяців. Знайдено кілька досліджень, що стосуються методів догляду за шкірою, таких як очищення, купання і застосування місцевих продуктів. Як параметри оцінки ефективності використовувалися показники поширеності та захворюваності і фізіологічні параметри шкіри. Результати цього огляду показують, що догляд області підгузка з використанням дитячих серветок або води і мочалки надає порівнянний вплив на зону шкіри дитини під підгузком. Купання з рідким дитячим миючим засобом два рази в тиждень можна порівняти з доглядом тільки водою. Застосування мазей, що містять оксид цинку або вазелін з вітаміном А або без нього, ймовірно, надає порівнянний вплив на тяжкість ПД. Однак, немає ніякої інформації про те, чи можуть окремі методи догляду за шкірою, такі як очищення, купання і застосування місцевих препаратів, запобігти ПД. Для виявлення ефективних методів догляду за шкірою, для контролю і профілактики ПД необхідні високоякісні рандомізовані клінічні випробування.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Знаменська, Т. К.
Стан мікробіоти кишечника у передчасно народжених дітей з некротизуючим ентероколітом [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. М. Клименко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
Аннотация: Вступ. Незважаючи на досягнення в області інтенсивної терапії новонароджених за останні 20 років, частота некротизуючих ентероколітів (НЕК) у передчасно народжених новонароджених істотно не змінилась. Додатковими чинниками розвитку захворювання у дітей вважають незрілість дитини ( 32 тиж вагітності; 1500 г); інфекційні захворювання; патологічну бактеріальну колонізацію (Clostridium perfringens/ butiricum/ difficile, Pseudomonas aeruginosa); середовище відділення інтенсивної терапії (ризик інфікування патогенною флорою) та ін. У передчасно народжених дітей з VLBW доведене порушення формування здорового мікробіому кишечника. Мета роботи. Визначити особливості формування мікробіому кишечника у передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді для визначення типу та ролі мікрофлори в реалізації НЕК. Матеріали та методи дослідження. Обстежено стан кишкової мікрофлори у 178 передчасно народжених дітей з НЕК, бактеріальною інфекцією (БІ) та умовно-здорових дітей протягом раннього неонатального періоду. Результати дослідження. Встановлені більш значущі зміни мікробіоти кишечнику у дітей груп БІ, НЕК ІІ та ІІІ стадій. Динаміка розвитку клінічних проявів НЕК у недоношених новонароджених протягом першого тижня життя корелює з частотою та характером мікрофлори кишечника, що підтверджує літературні дані відносно участі умовно-патогенної флори в патогенезі НЕК на тлі функціональної незрілості захисних бар’єрів кишечника в недоношеної дитини. Висновки. Дослідження підтвердило наявність порушень становлення нормальної мікробіоти кишечника у передчасно народжених дітей з НЕК та бактеріальною інфекцією. З огляду на сучасні міжнародні рекомендації, новонародженим з перинатальною патологією та факторами ризику формування порушення нормальної мікробіоти показано призначення пробіотиків з перших днів життя.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О. В.
Клименко, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Знаменська, Т. К.
Патогенез асфіксії новонароджених з позиції мітохондріальної дисфункції [Текст] / Т. К. Знаменська, В. І. Похилько, О. М. Ковальова // Перинатологія та педіатрія. - 2011. - № 2. - С. 30-34

Рубрики: Асфиксия новорожденного--метаб--этиол

Доп.точки доступа:
Похилько, В. І.
Ковальова, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

    Знаменська, Т. К.
    Принципи диференційної діагностики ступеня тяжкості дисметаболічних порушень при перинатальній патології у новонароджених з ознаками морфо-функціональної незрілості [Текст] / Т. К. Знаменська, О. С. Годованець // Перинатологія та педіатрія. - 2011. - № 3. - С. 17-19

Рубрики: Плода болезни--диагн--метаб

   Новорожденный, болезни--диагн--метаб

   Плода развития задержка--диагн--метаб

Доп.точки доступа:
Годованець, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

    Асоціації між поліморфізмом GSTT1, GSTM1, GSTP1 генів у індивідуумів та схильністю їх до окремих захворювань (огляд літератури) [Текст] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2012. - № 3. - С. 66-70

Рубрики: Полиморфизм (генетический)

   Наследственные болезни

   Генетические методы

   Генетическое консультирование

Доп.точки доступа:
Знаменська, Т. К.
Ковальова, О. М.
Похилько, В. І.
Калюжко, О. О.
Гончарова, Ю. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

    Знаменська, Т. К.
    Патологія перинатального періоду: особливості метаболічної адаптації у дітей, які народилися "малими до терміну гестації" [Текст] / Т. К. Знаменська, О. С. Годованець // Перинатологія та педіатрія. - 2011. - № 2. - С. 4-8

Рубрики: Плода болезни--кровь

   Новорожденный, болезни--кровь

   Младенец, низкий вес при рождении

   Плацентарная недостаточность--метаб

Доп.точки доступа:
Годованець, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)