Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Калько, К. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 23
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-23

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Калько К. О., Дроговоз С. М.
Заглавие : Циркадіанна залежність гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2017. - № 2. - С. 62-68 (Шифр ФУ18/2017/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
Аннотация: Мета дослідження – встановлення циркадіанної залежності гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів. Поставлене завдання вирішується шляхом добового моніторингу застосування Антралю в лікувально-профілактичному режимі з визначенням часу доби, коли даний препарат виявляє найвиразнішу та мінімальну фармакологічну ефективність, що в подальшому дозволить оптимізувати дозу прийому препарату. Циркадіанну залежність гепатопротекторної дії Антралю оцінювали за активністю ферментів цитолізу, оскільки саме зміни активності АлАТ і АсАТ є високоспецифічними та інформативними критеріями перебігу гепатиту. Дослідження проводили на самицях щурів на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який відтворювали одноразовим введенням парацетамолу (1000 мг/кг внутрішньошлунково) у наступні години доби: вранці (09.00), удень (15.00), увечорі (21.00) та вночі (03.00). Антраль вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозі 8 мг/кг внутрішньошлунково за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Активність маркерів цитолізу в сироватці крові визначали через 24 год після введення ксенобіотика. Встановлено, що виразність фармакологічного ефекту Антралю залежить від ступеня тяжкості модельованого гепатиту – при мінімальній виразності патологічного процесу досліджуваний препарат проявляв мінімальну протективну дію (о 15.00 – найменш виразні ознаки патології, а о 03.00 –менш виразні порівняно з ранковим та вечірнім періодом) та спричиняв виразний гепатопротекторний ефект на тлі реєстрованої добової акрофази розвитку патологічного процесу (о 21.00 та 09.00 – максимум патологічних змін). Циркадіанна залежність здатності Антралю зменшувати активність маркерів цитолізу на тлі гострого парацетамолового гепатиту ймовірно зумовлена хронофармакодинамічними особливостями реалізації антиоксидантної та мембраностабілізуючої дії цього препарату. Результати проведених досліджень підтверджують актуальність та доцільність подальших експериментальних та клінічних досліджень Антралю з метою встановлення його розгорнутого «хронопортрету».
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Пазюк Д.-М. В.
Заглавие : Циркадіанна залежність впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - К., 2016. - N 2. - С. 49-53 (Шифр ФУ18/2016/2)
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
АЛАНИН-ТРАНСАМИНАЗА -- ALANINE TRANSAMINASE
Аннотация: Мета дослідження - встановлення циркадіанної залежності впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону (ВГ) за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту. Оскільки в патогенезі пошкоджуючої дії парацетамолу спостерігається зростання активності маркерів цитолізу в сироватці крові та зменшення вмісту ВГ у гепатоцитах, то саме за ступенем зміни величин вищевказаних показників під дією препарату можна оцінити виразність прояву ним антиоксидантної та мембранопротекторної активностей, які є ключовою складовою гепатопро- текторного ефекту. Дослідження проводили на самицях щурів на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який відтворювали одноразовим введенням парацетамолу (1000 мг/кг внутрішньо- шлунково) у наступні періоди доби: ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний . Карсил вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозі 100 мг/кг внутрішньошлунково за 1 год до введення парацетамолу та через 2 год після нього. Активність маркерів цитолізу в сироватці крові та вміст ВГ у тканині печінки визначали через 24 год після введення ксенобіотика. Встановлено, що максимальне зниження активності маркерів цитолізу та зростання вмісту ВГ під дією карсилу на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту спостерігається в ранковий та вечірній періоди. На тлі мінімального циркадіанного збільшення активності маркерів цитолізу за умов парацетамолового гепатиту введення карсилу не змінювало величину активності АлАТ та АсАТ і вмісту ВГ. Циркадіанна залежність здатності карсилу зменшувати активність маркерів цитолізу та впливати на вміст ВГ на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту ймовірно зумовлена хронофармакодинамічними особливостями реалізації антиоксидантної й мемраностабілізуючої дії даного препарату. Особливості циркадіанної дії карсилу відповідають загальним принципам хронофармакології: найвиразніший фармакологічний ефект препарату проявляється в період значного порушення функції органу
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дроговоз С. М., Міщенко О. Я., Калько К. О., Богдан Н. С., Геруш О. В.
Заглавие : Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів
Место публикации : Клініч. фармація. - Х., 2019. - Том 23, № 2. - С. 15-24 (Шифр КУ4/2019/23/2)
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Аннотация: Одним із актуальних напрямків сучасної експериментальної та клінічної фармакології є визначення залежності ефективності та токсичності ліків від часу доби або сезону року. Мета дослідження. Встановити особливості циркадіанних ритмів сучасних гепатопротекторів на баланс антиоксидантно/прооксидантних процесів та активність цитолізу за умов гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Матеріали та методи. Гострий парацетамоловий гепатит у щурів моделювали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення парацетамолу (1000 мг/кг) у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) час. Стан процесів ПОЛ у гепатоцитах оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (ТБК-АП); АОЗ – за вмістом ВГ, активністю СОД та каталази в гепатоцитах; цитолітичних процесів – за активністю АлАТ у сироватці крові. Результати. За фізіологічних умов у щурів встановлений циркадіанний пік активності антиоксидантної системи печінки у ранково-денний та мінімальний – у вечірньо-нічний період. Експериментальний парацетамоловий гепатит характеризувався піками активації цитолітичних процесів ввечері (21.00) та вранці (09.00): відповідно достовірне зростання активності АлАТ в 3,3 та 2,5 рази (р0,05), що співпадає з піком зниження ендогенного антиоксиданта відновленого глутатіону (ВГ) вранці в 1,4 рази (р0,05) та з мінімальними цитолітичними змінами вдень (15.00) та вночі (03.00). Встановлено, що найвиразніший вплив на прооксидантно-антиоксидантні та цитолітичні процеси фітогепатопротектор силімарин («Карсил») та синтетичний гепатопротектор «Антраль» чинили у ранковий (09.00) та вечірній (21.00) періоди: що підтверджується зростанням вмісту ВГ в 1,2 рази (р0,05) та зниженням активності АлАТ в 1,2-1,5 рази (р0,05) щодо тварин із гепатитом на тлі дії силімарину та зростанням активності СОД в 1,2 рази (р0,05); підвищенням вмісту ВГ в 1,3 та 1,4 рази та зниженням активності АлАТ в 1,3-1,5 рази (р0,05) під впливом антралю. Аргініну глутамат («Глутаргін») на тлі парацетамолового гепатиту найвиразніше підвищував активність антиоксидантної системи та пригнічував цитолітичні процеси вдень (15.00) та вночі (03.00): збільшення вмісту ВГ в 1,4 рази (р0,05) та зниження активності АлАТ в 1,2-1,3 рази (р0,05) відповідно. Висновки. Встановлені циркадіанні ритми максимальної вираженості парацетамолового гепатиту (о 21.00 та 09.00) доцільно враховувати в експериментальній фармакології при відтворенні цієї моделі ушкодження печінки. Антиоксидантна та антицитолітична дія силімарину та антралю максимально виявляється у ранковий та вечірній період, а аргініну глутамату – вдень та вночі. Встановлені хронофармакологічні особливості впливу досліджуваних гепатопротекторів на антиоксидантно/прооксидантні та цитолітичні процеси доцільно враховувати при використанні їх як референтних при доклінічному вивченні перспективних гепатопротекторів та при проведенні подальших хронофармакологічних досліджень цих препаратівOne of the current trends in modern experimental and clinical pharmacology is determination of the dependence of the effectiveness and toxicity of drugs on the time of day or season of the year. Aim. To determine the characteristics of circadian rhythms of modern hepatoprotectors on the balance of antioxidant / prooxidant processes and the activity of cytolysis under conditions of acute paracetamol hepatitis in rats. Materials and methods. Acute toxic hepatitis was caused by a single oral administration of paracetamol in the dose of 1000 g/kg of the body weight of animals in the morning (09.00), day (15.00), evening (21.00) and night (03.00) periods. In order to describe the effect on the lipid peroxidation/antioxidant system the intensity of the lipid peroxidation was measured by the level of tiobarbituric acid active products (TBA-AP). Determination of the level of recovered glutathione (RG), superoxide dismutase (SOD) and the catalase activity in the liver homogenate allowed characterizing the functional state of the antioxidant system of the animal organism. The activity of cytolytic processes was determined by the level of alanine aminotransferase (ALT) cytolysis marker in the blood serum. Results. The circadian mass peak of the activity of the antioxidant system of the liver under physiological conditions in rats in the morning-day time and the minimum activity in the evening-night were determined. The experimental paracetamol hepatitis was characterized by peaks of the cytolytic process activity in the evening (21.00) and in the morning (09.00). The increase in the ALT activity by 3.3 and 2.5 times (p0.05) coincides with a peak reduction of endogenous antioxidant (RG) in the morning by 1.4 times (p0.05) and the minimal cytolytic changes during the day (15.00) and at night (03.00). It was found that there was the most marked effect of the phytohepatoprotector silymarin (carsil) and the synthetic hepatoprotector antral on the balance of antioxidant / prooxidant and cytolytic processes in the morning (09.00) and evening (21.00). It was confirmed by an increase in the level of RG by 1.2 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT by 1.2-1.5 times (p0.05) in relation to animals with hepatitis when using silymarin, as well as an increase in the SOD activity by 1.2 times (p0.05), an increase in the level of RG by 1.3 and 1.4 times and a decrease in the activity of ALT by 1.3-1.5 times (p0.05) when using antral. Arginine glutamate (“Glutargin”) increased the activity of the antioxidant system and suppressed cytolytic processes during the day (15.00) and at night (03.00) against the background of paracetamol hepatitis: an increase in the level of RG by 1.4 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT in 1.2-1.3 times (p0.05), respectively. Conclusions. The circadian rhythms of the maximum severity of paracetamol hepatitis determined (at 21.00 and 09.00) should be taken into account in the experimental pharmacology when reproducing this model of liver damage. The antioxidant and anticytolytic action of silymarin and antral is maximally detected in the morning and evening, while the effect of arginine glutamate revealed during the day and at night. The chronopharmacological peculiarities of the effect of the hepatoprotectors studied on antioxidant / prooxidant and cytolytic processes should be taken into account when using them as reference values in the preclinical study of promising hepatoprotectors and in further chronopharmacological studies
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Койро О. О., Позднякова А. Ю.
Заглавие : Циркадіанні особливості антиоксидантних та мембранопротекторних властивостей глутаргіну в умовах гострого хронодетермінованого парацетамолового гепатиту
Место публикации : Клініч. фармація. - Х., 2017. - Том 21, № 2. - С. 46-52 (Шифр КУ4/2017/21/2)
Предметные рубрики: Глутаргин
MeSH-главная: ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ХРОНОТЕРАПИЯ -- DRUG CHRONOTHERAPY
Аннотация: Захворювання гепатобіліарної системи посідають провідне місце серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Однією з основних груп препаратів, що застосовуються для їх лікування, є гепатопротектори. Активний розвиток хронофізіології, хронопатології та хронофармакології створив можливість встановлення хронопортретів препаратів. Врахування останніх дозволить суттєво оптимізувати фармакотерапію. Саме тому мета даного дослідження – оцінка циркадіанної залежності антиоксидантної та мембранопротекторної активності глутаргіну. Вибір даного препарату як об’єкта наших досліджень зумовлений його частим застосуванням у клінічній практиці. Матеріали та методи. Дослідження проведене на моделі гострого парацетамолового гепатиту, змодельованого у хронодетермінованому режимі: у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) періоди доби. Доза парацетамолу в експерименті складала 1000 мг/кг. Глутаргін уводили в дозі 135 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі, тобто за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Результати. Проведені дослідження дозволили виявити особливості десинхронозів прооксидантно-антиоксидантного балансу та активності маркерів цитолізу в залежності від періоду доби, в який моделювали парацетамоловий гепатит, та встановити добові особливості їх корекції глутаргіном. Найбільш виразне зменшення активності АлАТ і АсАТ при застосуванні глутаргіну спостерігалося на тлі нічного та денного моделювання гепатиту, що, ймовірно, пов’язано з циркадіанними особливостями прояву антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності цього препарату. Висновки. Виявлені циркадіанні особливості регулювання прооксидантно-антиоксидантного балансу глутаргіном на тлі парацетамолового гепатиту слід враховувати при розробці комплексного хронопортрету цього препарату
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Кононенко А. В., Захарко Н. В., Горбач Т. В., Міщенко О. Я., Бездітко Н. В.
Заглавие : Циркадіанні біоритми вуглеводного обміну в щурів за умов гострого парацетамолового гепатиту
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - К., 2016. - № 3. - С. 48-53 (Шифр ФУ18/2016/3)
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Міщенко О. Я., Іванцик Л. Б., Дегтярьова К. О., Лукащук М. М., Лукащук І. М., Геруш О. В., Паламар А. О., Коровенко О. М.
Заглавие : Хронофармакологічні особливості гепатопротекторної дії силімарину за умов парацетамолового гепатиту у щурів
Параллельн. заглавия :Chronopharmacological features of silimarin’s hepatoprotectocal activity under paracetamol hepatitis in rats
Место публикации : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 1/2. - С. 63-71 (Шифр ЛУ2/2020/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СИЛИБИНИН -- SILYMARIN
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Аннотация: Визначення залежності ефективності та токсичності лікарських засобів від години доби або сезону року є одним з найперспективніших напрямів сучасної експеримен-тальної і клінічної фармакології. Ми вивчали особливості добових ритмів впливу силімарину на стан антиоксидантно/прооксидант-них та цитолітичних процесів (провідна ланка реалізації гепатопротекторної дії) за умов гострого токсичного ураження печінки у щурів парацетамолом. Хронофармакологічні особливості дії силімарину досліджено на прикладі генеричного препарату Карсил® (АТ Софарма, Болгарія) за умов гострого токсичного ураження печінки парацетамолом у щурів. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів – антиоксидантного захисту оцінювали за вмістом тіобарбітурової кислоти-активних продуктів, вмістом відновленого глутатіону (ВГ), активністю супероксиддисмутази та каталази в гепатоцитах, а цитолітичних процесів – за активністю АлАТ в сироватці крові. За фізіологічних умов встановлено певну хроноархітектоніку ритмів системи антиоксидантного захисту та активності процесів перекисного окіслення у щурів, яка не порушувалася на фоні гострого ураження печінки парацетамолом (за винятком нівелювання акрофази активності каталази). Та сама динаміка та синфазність ритмів мали місце і на фоні застосування силімарину. Максимальний прояв гепатопротекторної дії силімарину спостерігали у разі його застосування вранці (09.00) та ввечері (21.00). Таким чином, застосування силімарину в періоди максимального прояву його гепатопротекторної дії – вранці (09.00) та ввечері (21.00) може бути шляхом підвищення його біодоступності. Також встановлені хронофармакологічні особливості дії силімарину слід враховувати при подальшому вивчені його хронофармакологічних особливостейDetermination of dependence of the efficiency and toxicity of drugs on the time of day or season is one of the most promising areas of modern experimental and clinical pharmacology. The aim of the study. Aim is to identify features of daily rhythms of silymarin influence on the state of antioxidant/prooxidant and cytolytic processes (the leading link in the implementation of hepatoprotective activity) with paracetamol in rats under conditions of acute toxic liver damage. Materials and methods. Chronopharmacological action features of silymarin were studied by use of the generic drug "Karsil" as an example (Sopharma, Bulgaria) with paracetamol in rats under conditions of acute toxic liver damage. The state of the processes of POL-AOS was evaluated by the content of TBA-active products (TBA-AP), the content of recovered glutathione, the activity of SOD, catalase in hepatocytes, and the cytolytic processes by the activity of ALT in serum. Results. There was established a certain chronoarchitectonics of the rhythms of the antioxidant protection system and the activity of the processes of peroxidation in rats under physiological conditions, which was not disturbed by paracetamol on the background of acute liver damage (with the exception of level of acrophase catalase activity). The same dynamics and commonality of rhythms occurred on the background of the use of silymarin. The maximum display of silymarin hepatoprotective activity was observed under conditions of its use in the morning (09.00) and in the evening (21.00). Conclusions. The use of silymarin during periods of maximal display of its hepatoprotective activity, in the morning (09.00) and in the evening (21.00) may be the way to increase its bioavailability. Chronopharmacological features of silymarin activity have been established and should be taken into account when to conduct its further chronopharmacological studies
Найти похожие

Заглавие журнала :Фармакологія та лікарська токсикологія -2016г.,N 3
Интересные статьи :
Хромов А. С. Общая фармакологическая безопасность и сердечно-сосудистая система/ А. С. Хромов (стр.3-15)
Скринінгове дослідження нових похідних піразоло(3,4-d)піримідин-4-ону на протисудомну активність , Д. П. Каврайський, С. Ю. Штриголь (стр.16-27)
Альчук О. І. Вплив 4(4-оксо-4Н-хіназолін-3-іл)бензойної кислоти на функціональний стан печінки щурів за умов щоденного фізичного навантаження/ О. І. Альчук (стр.28-33)
Гладких Ф. В. Дослідження шлункової секреції в щурів з ад’ювантним артритом на тлі застосування ібупрофену та його комбінації з вінбороном/ Ф. В. Гладких, Н. Г. Степанюк (стр.34-40)
Іванків Я. І. Застосування мелатоніну при експериментальному цукровому діабеті I типу/ Я. І. Іванків, О. М. Олещук (стр.41-47)
Циркадіанні біоритми вуглеводного обміну в щурів за умов гострого парацетамолового гепатиту , К. О. Калько, С. М. Дроговоз (стр.48-53)
Дослідження впливу препарату "Хондросат" на перебіг експериментального ад’ювантного артриту в щурів , В. Л. Карбовський, І. А. Шевчук (стр.54-59)
Експериментальне вивчення антиоксидантної та гепатопротекторної активності екстракту з трави Polygonum persicaria L. , І. А. Лукіна, О. В. Мазулін (стр.60-65)
Марчишин С. М. Вплив збору антидіабетичного на гістологічний стан печінки щурів за умов моделювання цукрового діабету II типу/ С. М. Марчишин, А. О. Савич, О. П. Андріїшин (стр.66-72)
Паршиков А. В. Цитотоксические эффекты синтетических производных ?-токоферола и митомицина С на клетки Сасо 2/ А. В. Паршиков, Г. В. Петрова (стр.73-79)
Корекція станів, асоційованих з дефіцитом естрогенів, за допомогою комбінованого вагінального гелю з екстрактом хмелю та молочною кислотою , О. С. Сініцина, Г. В. Зайченко (стр.80-88)
Розробка інноваційних лікарських засобів у ДУ "Інститут фармакології та токсикології НАМН України". Участь ДУ "ІФТ НАМНУ" у 6-й Міжнародній виставці "PHARMATechExpo": семінар "Цілеспрямовані технологічні, фармакотоксикологічні та фармацевтичні дослідження як основа сучасної платформи розробки інноваційних лікарських засобів" (стр.89-90)
Коваленко В. М. Терапевтичний потенціал та механізми дії фосфоліпідних ліпосом/ В. М. Коваленко (стр.91-98)
Хавич О. А. Расширение показаний для применения липосомальных средств при опухолевом росте/ О. А. Хавич (стр.99-101)
Голембівська О. І. Забезпечення контролю якості та стандартизації ліпосомальних засобів/ О. І. Голембівська (стр.102-106)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Фармакологія та лікарська токсикологія -2017г.,N 2
Интересные статьи :
Вринчану Н. О. Кандидоз. Проблеми та перспективи антифунгальної терапії (частина ІІ)/ Н. О. Вринчану (стр.3-17)
Соловьев А. И. Миогенная автоматия и базальный тонус сосудов (клеточные осцилляторы как фармакологические мишени в терапии сосудистых заболеваний)/ А. И. Соловьев (стр.18-46)
Протиепілептична дія пропоксазепаму при використанні моделі максимального електрошоку (стр.47-53)
Зупанець І. А. Вивчення впливу препарату "Капікор" на перебіг ендотеліальної дисфункції в щурів з церебральною ішемією/ І. А. Зупанець, С. К. Шебеко, І. А. Отрішко (стр.54-61)
Калько К. О. Циркадіанна залежність гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів/ К. О. Калько, С. М. Дроговоз (стр.62-68)
Особливості змін ліпідограми крові щурів за метаболічного синдрому та фармакотерапії естрактом плодів горобини звичайної та ресвератролом (стр.69-75)
Вплив цукрового діабету на розвиток гіпоксичної легеневої вазоконстрикції (стр.76-84)
Правове забезпечення фармаконагляду в Україні та шляхи його вдосконалення (стр.86-91)
Безопасность симптоматического лечения пациентов с болевым синдромом различного генеза комбинированным болеутоляющим средством "Фаниган" (стр.92-98)
Машейко А. М. Експертна оцінка системної антибактеріальної хіміотерапії гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей/ А. М. Машейко, О. В. Макаренко, В. В. Маврутенков (стр.99-105)
Кривов’яз О. В. Аналіз доступності лікарських засобів для лікування первинної відкритокутової глаукоми/ О. В. Кривов’яз ; О. В. Кривов’яз, О. В. Макаренко (стр.107-111)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Фармакологія та лікарська токсикологія -2016г.,N 2
Интересные статьи :
Лабенська І. Б. Бурштинова кислота - потенційний фармакофор при моделюванні нових біорегуляторів на основі азотовмісних гетероциклів/ І. Б. Лабенська (стр.3-13)
Хромов А. С. Липосомальные препараты - реализация нанотехнологий в медицине/ А. С. Хромов (стр.14-23)
Беленичев И. Ф. Влияние тиольных антиоксидантов на состояние нитрозирующего стресса в головном мозге крыс, подверженных хронической алкогольной интоксикации/ И. Ф. Беленичев, Т. В. Кучер (стр.24-29)
Беленичев И. Ф. Маркеры окислительной модификации белка и нитрозирующего стресса при экспериментальном ишемическом инсульте и фармакологической модуляции системы глутатиона/ И. Ф. Беленичев, Е. С. Литвиненко, Т. И. Субачева (стр.30-36)
Боброва Н. О. Антимікробні властивості метилетилпіридинолу/ Н. О. Боброва, О. М. Важнича (стр.37-42)
Калениченко А. С. Скрининговое исследование антикоагулянтной, мембраностабилизирующей и противовоспалительной активности густого экстракта из листьев лещины обыкновенной/ А. С. Калениченко, Л. Н. Малоштан (стр.43-48)
Калько К. О. Циркадіанна залежність впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту/ К. О. Калько, С. М. Дроговоз, Д.-М. В. Пазюк (стр.49-53)
Порівняльна характеристика переходу потенційного церебропротектора з центральної камери кінетичної моделі розподілу до периферичних у нормі та на моделі закритої черепно-мозкової травми , В. Д. Лук’янчук, Д. С. Кравець (стр.54-59)
Стан процесів вільнорадикального окиснення в неокортексі щурів з метаболічним синдромом за умов застосування ресвератролу, пропіленгліколевих екстрактів горобини та маточного молочка , Н. О. Мархонь, В. І. Жилюк (стр.60-66)
Прогнозування в дослідах in silico взаємодії габапентину з метилпреднізолоном як засобів комбінованої терапії демієлінізуючих захворювань , О. О. Нефьодов, В. Й. Мамчур (стр.67-73)
Вивчення антиоксидантних властивостей комплексу германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1) за умов експериментальної хронічної серцевої недостатності , І. В. Ніженковська, І. Й. Сейфулліна (стр.74-79)
Ситник І. М. Антиоксидантна активність інгібіторів ангіотензину II та метаболітотропних кардіопротекторів за умов in vitro та in silico/ І. М. Ситник, М. В. Хайтович, П. А. Черновол (стр.80-85)
Експериментально-математичне обґрунтування ефективності оптимальних комбінацій фітопрепаратів, призначених для корекції когнітивно-мнестичних процесів , І. В. Сімонова, В. Д. Лук’янчук (стр.86-93)
Експериментальна верифікація безпечності періокулярних способів застосування ліпосомальної форми кверцетину в офтальмології , Г. С. Фесюнова, В. В. Віт (стр.94-101)
До ювілею професора кафедри фармакології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, доктора медичних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Надії Олександрівни Горчакової (стр.103-106)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Калько К. О., Міщенко О. Я., Позднякова А. Ю., Деримедвідь Л. В.
Заглавие : Скринінгові дослідження жовчогінної активності рідкого екстракту трави пижма звичайного (Tanacetum vulgare) за умов субхронічного гепатиту в щурів
Место публикации : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2018. - № 1. - С. 39-44 (Шифр ФУ18/2018/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГЕПАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS, CHRONIC
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ПИЖМА -- TANACETUM
ЖЕЛЧЕГОННЫЕ И ЖЕЛЧЕОБРАЗУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- CHOLAGOGUES AND CHOLERETICS
Аннотация: Враховуючи тенденцію до зростання захворювань гепатобіліарної системи, раціональне й комплексне використання розповсюджених на території України лікарських рослин та розроблених на основі їхніх БАР лікарських засобів, які виявляють виражену жовчогінну дію в комплексі з гепатопротекторною активністю, є актуальним питанням сучасної фармації та медицини. Мета дослідження - вивчити наявність гепатопротекторних і жовчогінних властивостей рідкого екстракту трави пижма звичайного (Tanacetum vulgare) за умов експериментального субхронічного гепатиту. Поставлене завдання вирішується шляхом дослідження жовчогінної дії рідкого екстракту трави пижма звичайного за умов субхронічного ушкодження печінки щурів введенням 50% олійного розчину тетрахлорметану (підшкірно в дозі 0,4 мл/100г) і 40% розчину етанолу (внутрішньошлунково в дозі 1,3 мл/100г). Досліджуваний рідкий екстракт трави пижма звичайного вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозах 25, 50, 75, 100 та 150 мг/кг. Жовчогінну дію оцінювали за впливом на жовчосинтетичні (уміст жовчних кислот та холестеролу) та жовчосекреторні (швидкість секреції жовчі) процеси. Встановлено сприятливий вплив рідкого екстракту трави пижма звичайного на перебіг субхронічного токсичного гепатиту в дозі 75 мг/кг, про що свідчить зростання швидкості секреції жовчі (у 2,1 разу) та кількісного складу її компонентів: холестеролу та жовчних кислот відповідно в 1,3 (р0,05) та 1,6 разу. Жовчосинтетична та жовчогінна дія досліджуваного екстракту зумовлена флавоноїдами (лютеолін, рутин, хлорогенова, кофейна та ферулова кислоти), що входять до його складу. Рекомендовано подальше вивчення рідкого екстракту трави пижма звичайного в дозі 75 мг/кг з метою розробки лікарського засобу, гепатопротекторної та жовчогінної дії.
Найти похожие

1-10 11-20 21-23

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)