Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Библиотечные издания (12)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Калініна, Н.$<.>)

Общее количество найденных документов : 28
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-28

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мигаль Л. Я., Нікуліна Г. Г., Сербіна І. Є., Драннік Г. М., Калініна Н. А., Петербургський В. Ф., Сеймівський Д. А., Каліщук О.А.
Заглавие : Цитокіно-ензимуричні маркери оцінки функціонального стану паренхіми нирки у дітей з обструктивним мегауретером (ОМУ)
Место публикации : Імунологія та алергологія. - 2012. - № 1 (Додаток). - С. 2-3 (Шифр ІУ13/2012/1 (Додаток))
Предметные рубрики: Конференции
Аллергология и иммунология
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Драннік Г. М., Горпинченко І. І., Порошина Т. В., Савченко В. С., Калініна Н. А., Добровольська Л. І., Мігов В. Г.
Заглавие : Рівень прозапальних цитокінів в спермальній плазмі хворих на хронічний абактеріальний простатит
Место публикации : Імунологія та алергологія. - 2012. - № 1. - С. 145-149 (Шифр ІУ13/2012/1)
Предметные рубрики: Цитокины-- действ преп-- кровь
Простатит-- мужск-- иммунол-- кровь
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гайсенюк Ф. З., Дріянська В. Є., Багдасарова І. В., Лавренчук О. В., Савченко В. С., Степанова Н. М., Калініна Н. А.
Заглавие : Особливості рівнів МСР-1 і ТФР-В у хворих на гострий та хронічний пієлонефрити
Место публикации : Імунологія та алергологія. - 2012. - № 4. - С. 24-28 (Шифр ІУ13/2012/4)
Предметные рубрики: Пиелонефрит-- иммунол-- кровь
Цитокины-- иммунол-- ультраструк
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гайсенюк Ф. З., Дріянська В. Є., Петрина О. П., Драннік Г. М., Порошина Т. В., Калініна Н. А.
Заглавие : Особливості ІЛ-2-залежної ланки імунітету у пацієнтів з захворюванням нирок (пієло- та гломерулонефрит)
Место публикации : Імунологія та алергологія. - 2012. - № 2. - С. 85-90 (Шифр ІУ13/2012/2)
Предметные рубрики: Почек болезни-- иммунол-- кровь
Пиелонефрит-- иммунол-- кровь
Гломерулонефрит-- иммунол-- кровь
Лимфоциты-- иммунол-- ультраструк
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головкевич В. В., Петербургский В. Ф. , Каліщук О. А., Мигаль Л. Я. , Нікуліна Г. Г. , Сербіна І. Є. , Калініна Н. А.
Заглавие : Диференційна тактика лікування нерефлексивного мегауретера в дітей молодшого віку
Место публикации : Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3/4. - С. 58-63 (Шифр ХУ9/2014/3/4)
MeSH-главная: МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT
УРОДИНАМИКА -- URODYNAMICS
ДЕТИ -- CHILD
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Колесник М., Степанова Н., Дрінська В., Руденко А., Калініна Н., Кругліков В., Лебідь Л.
Заглавие : Патогенез пієлонефриту: що ми знаємо і що ні
Место публикации : Український журнал нефрології та діалізу. - 2011. - № 3. - С. 34-46 (Шифр УУ39/2011/3)
Предметные рубрики: Пиелонефрит-- иммунол-- этиол
Цитокины
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Баран Є. Я., Дріянська В. Є., Порошина Т. В., Калініна Н. А., Шалімова Н. В., Петрина О. П.
Заглавие : Асоційовані з HLA-антигенами продукція інтерлейкіну-2 та експресія рецепторів до інтерлейкіну-2 у хворих із хронічною нирковою недостатністю
Место публикации : Трансплантологія. - 2004. - Т. 5, № 1. - С. 81-84 (Шифр 09500/2004/5/1)
Предметные рубрики: Почечная недостаточность хроническая-- иммунол
Интерлейкин-2
HLA антигены
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Нікуліна Г. Г., Петербургський В. Ф., Драннік Г. М., Мигаль Л. Я., Сербіна І. Є., Калініна Н. А., Каліщук О. А.
Заглавие : Рівні ензимів та цитокінів сечі у діагностиці функціонального стану паренхіми нирок у дітей з вадами уретеровезикального сегмента після уретероцистонеостомії
Место публикации : Здоровье мужчины. - 2019. - № 2. - С. 36-39 (Шифр ЗУ37/2019/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- UROGENITAL ABNORMALITIES
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES
УРЕТЕРОСТОМИЯ -- URETEROSTOMY
ЦИСТОТОМИЯ -- CYSTOTOMY
НЕФРОСКЛЕРОЗ -- NEPHROSCLEROSIS
ПУЗЫРНО-МОЧЕТОЧНИКОВЫЙ РЕФЛЮКС -- VESICO-URETERAL REFLUX
УРОДИНАМИКА -- URODYNAMICS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета дослідження: вивчення динаміки рівнів екскреції цитокинів ФНП-α та ТФР-β1 та активності реноспецифічних ензимів НАГ та β-Гал у сечі дітей з рефлюксуючим мегауретером (МУ) у різні терміни після черезміхурової уретероцистонеостомії. Матеріали та методи. Перед оперативним лікуванням обстежено 45 дітей віком від 4 до 15 років (22 хлопчики, 23 дівчинки), у яких за даними візуалізаційних методів оцінювання діагностовано МУ: 18 пацієнтів з нерефлюксуючим МУ, 27 пацієнтів - з рефлюксуючим МУ до та після реконструктивних операцій. Через 3-4 тиж після операції обстежено 36 пацієнтів, через 4-6 міс - 24 особи. Референтну групу склали дані, отримані у 25 практично здорових дітей аналогічного віку з нормальними аналізами сечі (без протеїн-, лейкоцит-, еритроцит- та кристалурії, слизу та бактерій). Результати. Отримані дані свідчать, що після реконструктивних операцій сечовивідних шляхів у частини хворих є ознаки порушення функції нирки з подальшим її погіршенням. Водночас відомо, що зниження тиску у сечоводі після відновлення уродинаміки з часом призводить до певної нормалізації деяких біомаркерів запалення та проліферації у дітей з вродженими вадами уретеровезикального сегмента (УВС). Заключення. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що кількісні показники вмісту прозапального цитокіну ФНП-α та профіброгенного цитокіну ТФР-β1 у сечі, а також рівні активності умовно реноспецифічних ензимів НАГ та β-галактозидаза (β-Гал) сечі у дітей з вродженими вадами УВС є неінвазивними та діагностично інформативними біомаркерами. Вважаємо, що дітей із вродженими вадами УВС доцільно виділити в окрему групу ризику з розвитку нефросклерозу, що потребує проведення своєчасної ренопротекторної терапії
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петербургський В. Ф., Драннік Г. М., Мигаль Л. Я., Нікуліна Г. Г., Калініна Н. А., Сербіна І. Є., Каліщук О. А., Савченко В. С.
Заглавие : Особливості відновлення функціонального стану паренхіми нирки у дітей із вродженими вадами уретеровезикального сегмента залежно від методів його оперативної корекції (за цитокіно-ензимологічними критеріями)
Параллельн. заглавия :Peculiarities of Restoration of the Functional Condition of the Kidney Parenchyma in Children with Congenital Defects of the Ureterovesical Segment Depending on Methods of Its Operative Correction (According to Cytokine-enzymological Criteria)
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 4. - С. 33-40 (Шифр ЗУ37/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
УРЕТРА -- URETHRA
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-АЛЬФА -- INTERLEUKIN-1ALPHA
УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Вроджені вади уретеровезикального сегмента (ВВУВС) посідають важливе місце серед причин хронічних захворювань нирок у дітей і без своєчасної корекції можуть ускладнюватися нефросклерозом, артеріальною гіпертензією та хронічною нирковою недостатністю. Сучасний арсенал методів з відновлення прохідності УВС включає черезміхурову та позаміхурову уретероцистонеостомію. При черезміхуровому підході внаслідок травматизації функціональний стан детрузора може значно погіршуватися на тривалий час (до 3 тиж), що додатково компроментує функції верхніх сечовивідних шляхів та нирок. За цих обставин наукове обґрунтування найбільш безпечного методу корекції ВВУВС є актуальною проблемою. До переваг визначення комплексу біомаркерів у сечі для оцінки функціонального стану нирки належать висока інформативність та неінвазивністьМета дослідження: визначення оптимального з точки зору відновлення функції паренхіми нирки методу хірургічної корекції ВВУВС у дітей шляхом оцінки динаміки змін комплексу маркерних цитокінів: фактор росту пухлини бета-1 (ФРП-β1), фактор некрозу пухлин альфа (ФНП-α) та ферментів: γ-глутамілтранспептидаза (ГГТ) і нейтральна α-глюкозидаза (НГ). Матеріали та методи. Діти з ВВУВС (n=47) залежно від способу хірургічної корекції були рандомізовані у дві активні групи: група 1 – 23 дитини (черезміхурова методика) і група 2 – 24 дитини (екстравезікальний метод). Також була сформована контрольна группа із здорових 25 дітей, розподіл яких за віком та статтю відповідав групам з ВВУВС. Функціональний стан нирок оцінювали за концентрацією ТФР-β1, ФНП-α ГГТ та НГ у ранковій порції сечі до операції та відповідно через 3–4 тиж, через 4–6 міс та 1–3 роки після її проведення. Сечу отримували під час фізіологічного сечовипускання. Концентрації ТФР-β1 і ФНП-α вимірювали імуноферментним методом (тест-система DRG, США), активність ГГТ – колориметричним методом (реактиви ПАТ «Фірма «Реагент»), активність НГ – методом І. С. Лукомської. До операції всім пацієнтам проводили оцінку уродинаміки нижніх сечових шляхів. Статистичний аналіз: за умови нормального розподілу дані описувались як М±m, достовірність міжгрупових розбіжностей оцінювалась за t-критерієм Стьюдента. Рівень значущості становив 0,05. Результати. Початково у дітей з ВВВУС середні концентрації ТФР-β1, ФНП-α були достовірно (р0,001) більшими, ніж у контрольній групі (у 4,6 та 6,7 відповідно). Середня активність НГ та ГГТ також була вищою в об’єднаній групі пацієнтів з ВВВУС: відповідно в 5,9 та 2,3 раза порівняно з контролем. У жодного з дітей із ВВВУС не було клінічних проявів нейрогенної дисфункції сечового міхура. Середні показники уродинаміки нижніх сечових шляхів у пацієнтів груп 1 і 2 статистично не відрізнялися (дані не наводяться). Через 3–4 тиж після операції у 1 та 2 групах зареєстровані клінічно незначущі зміни концентрації обох цитокінів. У групі 1 концентрація ТФР-β1 незначно (на 3 одиниці) збільшилася, тоді як у групі 2 – незначно (на 1 одиницю) зменшилася. Концентрація ФНП-α зменшилися відповідно лише на 3 і 5 одиниць. Середня активність НГ та ГГТ найбільш суттєво зменшилась у групі 1, де використали екстравезикальну методику: відповідно на 47,4 одиниць проти 1,2 та на 42 проти 11,9. У цей період порушення функції сечовипускання були більш вираженішими у 1 групі, де у 60% пацієнтів виявляли залишкову сечу (проти 20% у 2 групі), 55–60% пацієнтів відзначали переривчасте сечовипускання, а загальний ефективний об’єм сечового міхура був у 2 рази меншим, ніж у контрольній групі. Через 3–4 міс після операції зменшення концентрації цитокінів та активності ферментів у сечі також було більш суттєвим у 2 групі (p0,05). Так, питоме зниження ТФР-β1 у 2 групі досягло 35% проти 26% у 1 групі, ФНП-α – 27% проти 17%, ГГТ – 62% проти 50%, НГ – 31% проти 21% . Незважаючи на позитивну динаміку, в обох групах усі досліджувані показники залишалися достовірно вищими за такі у контрольній групі. Порівняно з попереднім моментом оцінки через 1–3 роки після операції в обох группах достовірно зменшився тільки середній рівень ФНП-α. Також в обох групах всі показники достовірно перевищували такі у контрольній групі: ТФР-β1 був вище у 2,6 раза (1 група) та 2,5 раза (2 група), ФНП-α – у 3,6 раза (1 група) та 3,2 раза (2 група), ГГТ – 2 раза (1 група) та 1,8 раза (2 група), НГ – 1,7 раза (1 група) та 1,5 раза (2 група). Водночас в обох групах відбулося повне відновлення резервуарної та мікційної функцій сечового міхура. Заключення. ВВУВС у дітей асоціюється з порушенням функціонального стану паренхіми нирки, про що свідчить значне підвищення рівнів маркерних речовин у сечі: ТФР-β1, ФНП-α, ГГТ та НГ. Позаміхурова корекція вроджених вад уретеровезикального сегмента у дітей має перевагу над трансвезікальною, оскільки не веде до транзиторного порушення функції сечового міхура і сприяє більш вираженому відновленню функціонального стану паренхіми нирки (більш виражене зменшення рівнів ТФР-β1, ФНП-α, ГГТ та НГ) у період від 1–3 міс до 4–6 міс після операції. Незалежно від методики корекції і навіть за умови ефективного відновлення функції верхніх сечових шляхів, у дітей із ВВУВС через тривалий час після операції (1–3 роки) зберігаються підвищені концентрації маркерів порушення функціонального стану паренхіми нирки, що може свідчити про перманентний характер її пошкодження. Необхідні подальші дослідження з метою розроблення ефективних терапевтичних алгоритмів збереження та відновлення функції нирок у дітей з ВВУВС
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мигаль Л. Я., Нікуліна Г. Г., Драннік Г. М., Калініна Н. А., Порошина Т. В., Сеймівський Д. А., Петербургський В. Ф., Каліщук О. А., Севастьянова Н. А.
Заглавие : Фактори ризику формування нефросклерозу у дітей з мегауретером
Место публикации : Український журнал нефрології та діалізу. - 2009. - № 3. - С. 12-16 (Шифр УУ39/2009/3)
Предметные рубрики: Мочеточник-- дети-- аномал-- патофизиол
Почек болезни-- дети-- моча-- осл --энзим
Ацетилглюкозаминидаза-- моча
Лизосомы-- метаб
Найти похожие

1-10 11-20 21-28

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)