Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Камінський, О. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 60
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінський О. В.
Заглавие : Підвищений рівень глюкози: що тепер?
Место публикации : Мистецтво лікування. - 2022. - № 1. - С. 32-35 (Шифр МУ55/2022/1)
MeSH-главная: ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Найти похожие

Заглавие журнала :Мистецтво лікування -2022г.,N 1
Интересные статьи :
Барна О. М. Сульфгідрильні інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту - коли будова молекули визначає клінічні переваги/ О. М. Барна (стр.2-4)
Трипілка С. А. Гіперурикемія: лікувати не потрібно чекати. Де поставимо кому?/ С. А. Трипілка (стр.5-7)
Господарський І. Я. Ураження печінки при COVID-19 інфекції та її терапії: що небезпечніше?/ І. Я. Господарський (стр.8-12)
Барна О. М. Від профілактики до медицини антистаріння: практичні аспекти/ О. М. Барна (стр.13-18)
Бурчинський С. Г. Нові можливості фармакотерапії афективних розладів у загальномедичній практиці/ С. Г. Бурчинський (стр.19-22)
Головач І. Ю. Механізми коморбідності та можливості уратзнижуючої терапії при гіперурикемїі і подагрі/ І. Ю. Головач, С. В. Кушніренко (стр.23-31)
Камінський О. В. Підвищений рівень глюкози: що тепер?/ О. В. Камінський (стр.32-35)
Бабінець Л. С. Профілактичні можливості біорегуляційного підходу в лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у період пандемії COVID-19/ Л. С. Бабінець (стр.36-40)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Мистецтво лікування -2022г.,N 3
Интересные статьи :
Барна О. М. Лікування ішемічної хвороби серця в умовах війни: оптимізація антиангінальної терапії/ О. М. Барна (стр.2-4)
Головач І. Ю. Подагра в умовах сучасних викликів/ І. Ю. Головач, С. В. Кушніренко (стр.5-12)
Камінський О. В. Лікування цукрового діабету 2 типу в умовах нестачі ліків та фінансових ресурсів/ О. В. Камінський (стр.13-17)
Трипілка С. А. Гіперурикемія: лікувати не потрібно чекати. Де поставимо кому?/ С. А. Трипілка (стр.18-20)
Андрєєв Є. В. Лікування стабільної стенокардії: хірурги проти терапевтів/ Є. В. Андрєєв (стр.21-24)
Кушніренко С. В. Інфекції сечової системи - оновлення eau 2022/ С. В. Кушніренко (стр.25-28)
Бурчинський С. Г. Нові можливості фармакотерапії тривожних розладів в умовах довготривалих кризових станів/ С. Г. Бурчинський (стр.29-32)
Господарський І. Я. Ураження печінки при Covid-19 інфекції та її терапії: що небезпечніше?/ І. Я. Господарський (стр.33-36)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінський О. В.
Заглавие : Лікування цукрового діабету 2 типу в умовах нестачі ліків та фінансових ресурсів
Место публикации : Мистецтво лікування. - 2022. - № 3. - С. 13-17 (Шифр МУ55/2022/3)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Найти похожие

Заглавие журнала :Мистецтво лікування -2022г.,N 2
Интересные статьи :
Барна О. М. Профілактична медицина в контексті антистаріння: практичні аспекти/ О. М. Барна (стр.2-6)
Кушніренко С. В. Безсимптомна гіперурикемія і подагра: проблеми діагностики та лікування. Думка ревматолога та нефролога/ С. В. Кушніренко, І. Ю. Головач (стр.8-16)
Черська М. С. Хронічна серцева недостатність: свіжий погляд на старі проблеми/ М. С. Черська (стр.17-20)
Несукай О. Г. Сучасна терапія артеріальної гіпертензії у пацієнтів із супутнім ЦД 2 типу/ О. Г. Несукай (стр.21-25)
Трипілка С. А. Гіперурикемія: лікувати не потрібно чекати. Де поставимо кому?/ С. А. Трипілка (стр.26-28)
Камінський О. В. Як лікувати цукровий діабет 2 типу?/ О. В. Камінський (стр.29-32)
Господарський І. Я. Ураження печінки при cOVID-19 інфекції та її терапії: що небезпечніше?/ І. Я. Господарський (стр.33-36)
Бурчинський С. Г. Нові можливості фармакотерапії афективних розладів узагальномедичній практиці/ С. Г. Бурчинський (стр.38-40)
Мисак А. І. Аденома простати в роботі лікаря сімейної медицини/ А. І. Мисак (стр.42-44)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінський О. В.
Заглавие : Чи достатньо використовувати монотерапію препаратами йоду для лікування захворювань щитоподібної залози?
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 31-38 (Шифр МУ65/2022/18/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Альба
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ИОД -- IODINE
СЕЛЕН -- SELENIUM
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) є дуже поширеними серед мешканців усіх країн, а їх кількість постійно зростає. У цьому винна не тільки генетична схильність, перш за все впливають чинники зовнішнього середовища, особливо йодний дефіцит. Чи можемо застосовувати препарати йоду при лікуванні вузлового зоба? Відповідь дає Американська тиреоїдна асоціація, що у 2016 році опублікувала настанову, у якій у рекомендації № 26 визначила: «Пацієнти з доброякісними, твердими і переважно твердими вузлами повинні споживати адекватну кількість йоду. У разі, якщо передбачається або доведено неадекватне надходження цього мікроелементу, рекомендується застосувати добавки, які містять 150 мкг йоду». Збільшення доз йоду з лікувальною метою до 350 мкг/день при вузловому зобі спрямоване на боротьбу з резистентністю до йоду через стимулювання синтезу натрій-йод-симпортера, підвищує ефективність терапії в довгостроковому періоді, а додавання селену 75–100 мкг/день забезпечує безпечність і дієвість. З метою прискорення процесів апоптозу в клітинах аденоми нам потрібні додаткові лікувальні засоби. До таких засобів можливо віднести препарат стандартизованого екстракту кореня перстачу білого. Його застосування в дозі 600 мг/день протягом тривалого часу (понад 6–12 місяців) є безпечним і ефективним у лікуванні тиреоїдної патологіїThyroid diseases are very common among the inhabitants of all countries, and their number is constantly increasing. This is caused not only by genetic predisposition, but primarily by the influence of environmental factors, especially iodine deficiency. Can we use iodine preparations in the treatment of nodular goiter? This is the answer given by the American Thyroid Association, which in 2016 published its guideline in which, in Recommendation 26, it was stated: “Individual patients with benign, solid, or mostly solid nodules should have adequate iodine intake. If inadequate dietary intake is found or suspected, a daily supplement (containing 150 μg iodine) is recommended”. Increasing doses of iodine up to 350 μg/day for therapeutic purposes in nodular goiter is aimed at the control of iodine resistance through stimulation of sodium iodide symporter synthesis, increases the effectiveness of therapy in the long-term period, and the addition of selenium 75–100 μg/day ensures safety and efficacy. In order to accelerate the processes of apoptosis in adenoma cells, we need additional therapeutic agents. Such means include the preparation of a standardized Potentilla alba root extract. Its use at a dose of 600 mg/day for a long time (more than 6–12 months) is safe and effective in the treatment of thyroid pathology
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінський О. В., Камінська Ю. О.
Заглавие : Нормокальціємічний неренальний гіперпаратиреоз
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 61-69 (Шифр МУ65/2022/18/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ -- HYPERPARATHYROIDISM
ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОН -- PARATHYROID HORMONE
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Паратгормон (ПТГ) виробляється прищитоподібними залозами (ПЩПЗ), які є головними регуляторами обміну кальцію і фосфору. Гіперпаратиреоз (ГПТ) — клінічний стан, при якому виявляється збільшення концентрації ПТГ у сироватці крові. Стан ПЩПЗ дуже сильно залежить від кількості вітаміну D, магнію та бору в крові. Так, за офіційними даними, обґрунтованими низкою наукових досліджень, більшість населення (80 %) світу має нестачу/дефіцит вітаміну D, що пояснює значну поширеність захворювань ПЩПЗ (гіперплазії, аденоми, гіперпаратиреози) та асоційованої з нею патології. За попередніми дослідженнями, в Україні спостерігається дефіцит/нестача вітаміну D у 85–94 % населення. Дефіцит/нестача вітаміну D компенсаторно стимулює збільшення синтезу ПТГ. Лікарі дуже рідко визначають рівень ПТГ, що пролонгує прогресування ГПТ, а виявляють його, лише коли вже відзначаються глибокі асоційовані зміни інших систем. ГПТ виникає, коли одна або кілька ПЩПЗ стають гіперактивними, що поступово призводить до підвищення рівня паратгормону в сироватці та гіперкальціємії. Діагностичні критерії гіперпаратиреоїдних станів дуже розмиті, що вводить в оману та призводить до проведення непотрібних операцій замість простої терапії препаратами вітаміну D та бору. Нормокальціємічний первинний ГПТ є діагнозом виключення, і його можна розглядати лише після ретельної оцінки причин вторинного гіперпаратиреозу, у тому числі пов’язаного з нестачею вітаміну D. Найчастішою формою гіперпаратиреозу є нормокальціємічний неренальний гіперпаратиреоз. Профілактичне застосування вітаміну D у правильних індивідуалізованих дозах (діапазон 25(OH)D 100–150 нмоль/л або 40–60 нг/мл) повинно було б зменшити ймовірність розвитку патології ПЩПЗ, однак таку терапію отримують лише 10 % населення, інші не знають, що це є корисним. Єдиний шлях усунення поступового прогресування розладів ПЩПЗ — застосування індивідуальних профілактичних або лікувальних доз вітаміну DParathyroid hormone (PTH) is produced by the parathyroid glands, which are the main regulators of calcium and phosphorus metabolism. Hyperparathyroidism is a clinical condition associated with an increase in serum PTH content. The state of parathyroid glands depends very much on the amount of vitamin D, magnesium and boron in the blood because, according to official data, substantiated by a number of scientific studies, the majority of the world population (80 %) has a lack/deficiency of vitamin D. This fact explains the high prevalence of thyroid diseases (hyperplasia, adenoma, hyperparathyroidism) and associated pathology. Previous studies have shown that a deficiency/lack of vitamin D was found in 85–94 % of Ukraine population. A deficiency/lack of vitamin D compensatorily stimulates an increase in PTH synthesis. Doctors very rarely determine the level of PTH, which prolongs the progression of hyperparathyroidism, and they detect it only with severe associated changes in other systems. Hyperparathyroidism occurs when one or more of the parathyroid glands become hyperactive, gradually leading to elevated serum parathyroid hormone levels and hypercalcemia. The diagnostic criteria for hyperparathyroid conditions are very vague, which is confusing and leads to unnecessary surgeries instead of simple vitamin D and boron therapy. Normocalcemic primary hyperparathyroidism is a diagnosis of exclusion, and it can be considered only after careful assessment of the causes of secondary hyperparathyroidism, including that associated with a lack of vitamin D. The most common form of hyperparathyroidism is normocalcemic non-renal hyperparathyroidism. Prophylactic use of vitamin D in the correct individualized doses (25(OH)D range of 100–150 nmol/l or 40–60 ng/ml) should reduce the risk of parathyroid pathology but only 10 % of the population receives such therapy, others do not know that it is useful. The only way to eliminate the gradual progression of parathyroid disorders is to administer individual prophylactic or therapeutic doses of vitamin D
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінський О. В.
Заглавие : Як лікувати цукровий діабет 2 типу?
Место публикации : Мистецтво лікування. - 2022. - № 2. - С. 29-32 (Шифр МУ55/2022/2)
Предметные рубрики: Сульфонилмочевины соединения-- анал-- тер прим-- фарм
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2022г. т.18,N 6
Интересные статьи :
Deepika. Role of glycated hemoglobin in microvascular complications in type 2 diabetes mellitus: cross sectional study/ Puri Deepika [et al.] (стр.7-11)
Бойчук А. В. Вміст вітаміну D у вагітних і його вплив на перебіг і завершення вагітності/ А. В. Бойчук, Т. О. Буднік (стр.12-18)
Mumtaz. Why is the mortality rate high in RT-PCR negative COVID-19 patients with comorbid diseases?/ Taner Torun Mumtaz, Yilmaz Durmaz Dilber (стр.19-24)
Шідловський О. В. Вибір об’єму операції при однобічному вузловому зобі з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту/ О. В. Шідловський [та ін.] (стр.25-30)
Камінський О. В. Чи достатньо використовувати монотерапію препаратами йоду для лікування захворювань щитоподібної залози?/ О. В. Камінський (стр.31-38)
Ковальчук А. В. Патофізіологічні основи саркопенії — хронічного ускладнення цукрового діабету/ А. В. Ковальчук [та ін.] (стр.39-46)
Jitender. Metabolic syndrome and possible treatments (consecutive therapies): a literature review/ Sorout Jitender, Kacker Sudhanshu, Saboo Neha (стр.47-53)
Милославський Д. К. Перспективи використання пробіотиків як модуляторів кишкової мікробіоти при ожирінні (огляд літератури)/ Д. К. Милославський, С. М. Коваль (стр.54-60)
Камінський О. В. Нормокальціємічний неренальний гіперпаратиреоз/ О. В. Камінський, Ю. О. Камінська (стр.61-69)
Ляшук П. М. Артеріальна гіпертензія при патології надниркових залоз: клінічні випадки/ П. М. Ляшук, Р. П. Ляшук (стр.70-73)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2021г. т.17,N 5
Интересные статьи :
Караченцев Ю. І. Діагностика та лікування первинного гіперпаратиреозу (власний 20-річний досвід та огляд літератури)/ Ю. І. Караченцев [та ін.] (стр.11-18)
Карлович Н. В. Фактор роста фибробластов 23 и белок Klotho: оценка роли в формировании вторичного гиперпаратиреоза у пациентов с различными стадиями снижения функции почек/ Н. В. Карлович, Т. В. Мохорт (стр.19-26)
Barradas-Lagunes M. Assessment of factors influencing consultations after bariatric surgery/ M. Barradas-Lagunes [et al.] (стр.27-33)
Булдигіна Ю. В. Ефекти вітаміну D при автоімунних захворюваннях щитоподібної залози: огляд літератури і власні дослідження/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.34-44)
Pushkarev V. V. Effects of COVID-19 and diabetes mellitus on apolipoprotein A1 level in the blood plasma of patients/ V. V. Pushkarev [et al.] (стр.45-51)
Кравчун Н. О. Субклінічний гіпотиреоз: чи завжди потрібна замісна гормональна терапія? Сучасний погляд на проблему/ Н. О. Кравчун, І. П. Дунаєва (стр.52-55)
Xhardo E. Diabetic ketoacidosis precipitated by COVID-19 in patient with newly diagnosed diabetes mellitus/ E. Xhardo, P. Kapisyzi, A. Rada (стр.56-59)
Лучицький Є. В. Еректильна дисфункція у чоловіків, хворих на цукровий діабет (огляд літератури) Частина 1/ Є. В. Лучицький, В. Є. Лучицький (стр.60-68)
Камінський О. В. Дозування вітаміну D/ О. В. Камінський (стр.69-76)
Пасєчко Н. В. Застосування міо-інозитолу в жінок репродуктивного віку з субклінічним гіпотиреозом та ожирінням на тлі дефіциту вітаміну D/ Н. В. Пасєчко, В. М. Кульчицька, С. В. Кадубець (стр.77-81)
Сорокман Т. В. Вплив йодної недостатності на перебіг рекурентної респіраторної інфекції в дітей, які мешкають у йододефіцитному регіоні/ Т. В. Сорокман, О. В. Макарова (стр.82-86)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)