Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Коваленко, А. О.$<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко О. М., Козинец Г. П., Циганков В. П., Коваленко А. О.
Заглавие : Діагностика та лікування синдрому дисемінованного внутрішньосудинного зсідання крові у обпечених
Параллельн. заглавия :Диагностика и лечение синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови у обожженных
Место публикации : Хірургія України. - К., 2018. - N 1. - С. 75-79. (Шифр ХУ6/2018/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION
ДВС-СИНДРОМ -- DISSEMINATED INTRAVASCULAR COAGULATION
Аннотация: У хворих з глибокими поширеними опіками встановлено чинники ризику розвитку тромботичних ускладнень: збільшення рівня фібриногену ( 5,5 г/л), розчинного фібрину ( 4 мг/100 мл), АЧТЧ ( 45 с), зниження вмісту антитромбіну ІІІ і протеїну С ( 75 %) та загальної фібринолітичної активності ( 65 %). При великих глибоких опіках функціонування системи гемостазу має фазовий характер. Прискорення зсідання крові відбувається протягом 1 — 2ї доби після травми, але вже з 3 — 4ї доби розвивається гіпокоагуляція зі споживанням факторів зсідання. Корекції системи гемостазу досягають введенням свіжозамороженої плазми крові в дозі до 20 мл/кг маси тіла і прямих антикоагулянтів (гепарину) в дозі 150 — 300 ОД/кг на добу до досягнення АЧТЧ 40 — 60 с, часу рекальцифікації до 2 хв, рівня антитромбіну ІІІ понад 60 — 70 %
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко А. О., Коваленко О. М., Козинець Г. П.
Заглавие : Оптимізація хірургічного лікування постраждалих з поверхневими та глибоким дермальними опікамии
Параллельн. заглавия :Surgicaltreatment optimization in patients with superficial and deep dermal burns
Место публикации : Хірургія України. - К., 2018. - N 2. - С. 21-26 (Шифр ХУ6/2018/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): аутодермопластика--раневые покрытия--дермальные ожоги
Аннотация: Мета роботи - поліпшити результати лікування постраждалих з поверхневими та глибокими дермальними опіками за рахунок оптимізації перебігу ранового процесу, вдосконалення методів місцевого та хірургічного лікування з використанням сучасних ранових покриттів. Під спостереженням перебували 130 хворих із дермальними термічними ураженнями загальною площею 5 - 50 % поверхні тіла віком від 18 до 65 років, які лікувалися у Київському центрі термічної травми і пластичної хірургії у 2013 - 2017 рр. Залежно від тактики лікування поверхневих і глибоких дермальних уражень (використання ранових покриттів різного походження, строків і методів проведення операцій, строків видалення некротичного струпа, способу закриття ран) хворих було розподілено на 2 групи: основну (n = 70) і порівняння (n = 60). Для визначення глибини опікової рани додатково до клінічного методу застосовували вимірювання pH ран і безконтактну інфрачервону термометрію ран. Пацієнтам основної групи з поверхневими дермальними опіками (n = 35) у середньому через (1,50 +- 0,06) доби після травми виконували хірургічну обробку опікових ран - надтонке висічення поверхневого некрозу із закриттям ран пінополіуретановими покриттями. Хворим групи порівняння з поверхневими дермальними опіками (n = 30) проводили консервативне лікування ран. Строк повної епітелізації опікових ран у хворих основної групи становив у середньому (19,9 +- 6,3) доби проти (22,9 +- 6,4) доби у хворих групи порівняння. Хворим основної групи з глибокими дермальними опіками (n = 35) проводили висічення некротичних тканин та закриття ран тимчасовими рановими покриттями на поліуретановій основі (n = 18) або ксенодермоімплантатами (n = 17) з наступною автодермопластикою. Вибір покриття залежав від локалізації ран, показників pH-метрії та термометрії ран. Хворим групи порівняння з глибокими дермальними опіками (n = 30) виконували раннє висічення некротичних тканин з одномоментною автодермопластикою. Кількість некректомій становила в середньому 3,30 +- 0,07 у хворих основної групи проти 4,20 +- 0,17 у хворих групи порівняння ($Eroman p~symbol Г~0,05), кількість автодермопластик - відповідно 3,1 +- 0,5 та 4,70 +- 0,34 (p 0,05), загальна кількість операцій - 8,60 +- 0,31 і 6,40 +- 0,53 (p 0,05). Розвитку рубцевих деформацій в перші 6 міс не спостерігали. Через рік добрі результати відзначено у 84 % випадків. Висновки: за хірургічного лікування глибоких дермальних опіків перевагу слід віддавати відтермінованій автодермопластиці. У разі поверхневих дермальних опіків доцільно проводити надтонке висічення некротичних тканин з одномоментним закриттям ран тимчасовими покриттями. Розроблений алгоритм визначення глибини опіків і тактики хірургічного лікування забезпечує зменшення тривалості лікування, кількості перев'язок, наркозів, суттєво поліпшує косметичні та функціональні результати травми
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко О. М., Коваленко А. О., Осадча О. І.
Заглавие : Вплив ранових покриттів на pH рани при поверхневих опіках шкіри
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 2. - С. 28-30 (Шифр КУ5/2017/2)
Примечания : Бібліогр.: с. 30
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
ПОВЯЗКИ ЗАЩИТНЫЕ -- OCCLUSIVE DRESSINGS
PH -- HYDROGEN-ION CONCENTRATION
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Аннотация: Вивчений вплив ранових покриттів на рН вмісту ран у потерпілих з поверхневими опіками шкіри. У 75 хворих (основна група) лікування ран здійснювали під рановим покриттям, у 35 з них застосовані ксенотрансплантати, у 40- гідрогелеві покриття. У 35 хворих (група порівняння) використовували волого-висихаючі марлеві пов’язки. Встановлено, що показники рН рани є важливим чинником процессу загоєння опікових ран. Зміни лужного середовища на кисле під рановими покриттями стимулювало процеси загоєння та епітелізації ран.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Винник Ю. С., Салмина А. Б. , Теплякова О. В., Дробушевская А. И. , Пожиленкова Е. А. , Моргун А. В. , Шапран А. Б. , Коваленко А. О.
Заглавие : Комбинированная озонотерапия в лечении инфекционных заболеваний мягких тканей у больных сахарным диабетом
Место публикации : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 2. - С. 63-69 (Шифр ХР4/2015/2)
MeSH-главная: ОЗОН -- OZONE
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко А. О.
Заглавие : Застосування термометрії для визначення глибини опіків шкіри
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 66-68 (Шифр КУ5/2015/4)
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): термометрия
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко О. М., Коваленко А. О., Гриша А. С.
Заглавие : Помилки при транспортуванні важкообпечених до спеціалізованого стаціонару
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2019. - N 3. - С. 67 (Шифр БУ1/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Аннотация: Летальність в стадії опікового шоку (ОШ) в Україні становить 27% від усіх померлих внаслідок опіків у стаціонарі. Причиною летальності є рання поліорганна недостатність. Такий стан потребує своєчасного відновлення об’єму циркулюючої крові (ОЦК) і корекції розладів гомеостазу уже на етапах транспортування до спеціалізованого стаціонару
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Красова Н. С., Гладких О. І., Яременко Ф. Г., Лещенко Ж. А., Коваленко А. О., Громаковська О. Б., Ліпсон В. В., Полторак В. В.
Заглавие : Дослідження специфічної антидіабетичної дії перспективного активатора сіртуїну-1 пірабентіну на моделі метаболічної пам’яті у щурів
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 2. - С. 71-77 (Шифр ПУ17/2021/2)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
СИРТУИН 1 -- SIRTUIN 1
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Фармакологічна активація сіртуїну-1 (SIRT1), яка здатна імітувати обмеження калоражу, знижувати відкладення жирів поряд зі стимуляцією їх утилізації, та, можливо, стирати «метаболічну пам’ять», являє собою перспективну ціль для профілактики і терапії ожиріння та діабету 2 типу. Метою роботи було оцінити специфічну антидіабетичну дію оригінальної гетероциклічної сполуки з умовною назвою пірабентін з доведеною in situ здатністю активувати сіртуїн-1 людини на експериментальній моделі «метаболічної пам’яті» у щурів. Дослідження проведено на статевозрілих самцях щурів Вістар (n=24), яких протягом 5 місяців утримували на високожировому раціоні харчування (ВЖР), контрольна група тварин відповідної статі та віку (n=6) споживала стандартний раціон (СтР). Після завершення 5-місячного періоду ВЖР тварин рандомізували для дослідження протягом наступних двох місяців на 4 групи таким чином: ВЖР/ВЖР+плацебо, ВЖР/СтР+плацебо, ВЖР/СтР+пірабентін (ПБ), ВЖР/СтР+метформін (МФ). ПБ вводили перорально в дозі 50 мг/кг маси тіла у вигляді водної суспензії з Твіном-80 щоденно, препарат порівняння МФ надавали за аналогічною схемою в дозі 100 мг/кг маси тіла, контрольна група отримувала плацебо. Проводили тест толерантності до глюкози та короткий інсуліновий тест, оцінювали масу тіла, масу абдомінальної жирової тканини по фракціям та кров’яний тиск. Цифровий матеріал проаналізували із застосуванням тесту Шапіро-Уїлка, парного та непарного t - критерію Стьюдента і U-критерію Манна-Уїтні Встановлено, що 60-денне введення пірабентіну щурам з моделлю «метаболічної пам’яті», інсулінорезистентністю та ожирінням реалізувалося у статистично значущому зниженні базальної глікемії, інтолерантності до глюкози, маси тіла та маси фракцій абдомінальної жирової тканини тварин зі співставною з препаратом порівняння ефективністю. Це супроводжувалося поліпшенням чутливості до інсуліну та артеріального тиск
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко О. М., Осадча О. І., Коваленко А. О., Гриша А. С., Линник О. М., Белінська Η. Г.
Заглавие : Особливості лікування сепсису у хворих з опіковою хворобою
Параллельн. заглавия :Fluid resuscitation in burn patients with sepsis
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2020. - Том 3, N 1. - С. 14-20 (Шифр ПУ74/2020/3/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Реосорбилакт-- тер прим-- фарм
MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS
СЕПСИС -- SEPSIS
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Існує декілька відмінностей між сепсисом у хірургічних пацієнтів та опіковим сепсисом. А при площі опікового ураження понад 40–50 % поверхні тіла вплив медіаторів та збудників хвороб триває місяцями. Мета. Покращити результати лікування сепсису у хворих з тяжкою термічною травмою шляхом удосконалення схем інфузійної терапії. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на спостереженні за 52 пацієнтами з опіковим сепсисом, які проходили лікування у Київській міській клінічній лікарні № 2 протягом 2017–2019 рр. Пацієнтів розділили на три групи: пацієнти першої групи отримували лактат Рінгера, хлорид натрію та інші ізоосмолярні розчини, другої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 10 мл/кг на добу, пацієнти третьої групи – лактат Рінгера + Реосорбілакт у дозі 15 мл/кг на добу. Пацієнти отримували плазму для корекції системи згортання, розчин 20 % альбуміну – при загальному рівні білка нижче 50 г/л. Результати. Щоденне використання Реосорбілакту в дозі 10–15 мл/мг сприяло зниженню кількості лейкоцитів, індексу інтоксикації лейкоцитів, низькомолекулярних метаболітів (сечовини та креатиніну), а також вмісту МСМ у плазмі крові (в 1,6 раза), зниженню активності AсАT і AлАT, рівня C-РБ. Під час спостереження у пацієнтів 2 та 3 груп спостерігалась значно нижча частота серцевих скорочень, ніж у групі ізоосмолярних кристалоїдів (P = 0,002), а також підвищення середнього артеріального тиску (P = 0,03) та збільшення діурезу. Добовий водний баланс у пацієнтів досліджуваних груп становив відповідно: 64 мл/кг, 60 мл/кг і 52 мл/кг. Пацієнти в групах Рео 10 мл/кг і Рео 15 мл/кг мали нижчу частоту розвитку септичного шоку (11,8 % і 12,5 % проти 15,7 % у групі ізоосмолярних кристалоїдів), а також коротшу тривалість лікування вазопресорами (2,8 ± 1,5 доби проти 4,7 ± 1,4 доби (р 0,001)There are several differences between sepsis surgical patients and burn sepsis. The effects of mediators and pathogens lasts for months if burn injury is greater than 30 % TBSA. The purpose is to improve the fluid therapy regimens for burn septicotoxemia and burn sepsis. Materials and methods. The study is based on the observation of 52 patients with burn sepsis treated at the Kyiv City Clinical Hospital No. 2 during 2017–2019. The patients were divided into three groups: first group received Ringer lactate, sodium chloride and other iso-osmolar solutions, second group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 10 ml/kg per day, third group – Ringer lactate + Reosorbylact at a dose of 15 ml/kg per day. Result. Patients received plasma to correct the wrapping system, 20 % albumin was administered when total protein level was below 50g/l. Daily use of Reosorbylact at a dose of 10–15 ml/mg helped to reduce the number of leukocytes, leukocyte intoxication index, low molecular weight metabolites (urea and creatinine), as well as the content of MSM in plasma (1.6 times), and reduce the activity of AST and ALT, lowering the level of CRР. During the observation in patients of groups 2 and 3 there was a significantly lower heart rate than in the group of crystalloids (P = 0.002), as well as higher mean blood pressure (P = 0.03), an increase in diuresis. The 24-hour fluid balance in the patients of the study groups was respectively: 64 ml/kg; 60 ml/kg and 52 ml/kg. Septic shock developed in 15.7 %, 11.8 % and 12.5 % patients of the study groups. Patients had a shorter duration of treatment with vasopressors (2.8 ± 1.5 days vs. 4.7 ± 1.4 days)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коваленко О. М., Осадча О. І., Коваленко А. О., Назаренко В. М.
Заглавие : Лікування поширених гнійних ран різної етіології
Параллельн. заглавия :Treatment of widespread infected wounds of different etiology
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2019. - Том 2, N 2. - С. 31-37 (Шифр ПУ74/2019/2/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Аннотация: Проблема гнійних інфекцій хірургічних відділень зростає у зв’язку зі збільшенням резистентності збудників до антибіотиків, тому стає важливим питання розробки нових схем лікування поширених гнійних ран. Мета дослідження. Розширення можливості лікування гнійних ран з використанням в інфузійній терапії Реосорбілакту, антисептика Декасану і антибіотиків Браксону і Лефлоцину. Матеріали і методи. У дослідження включено 55 хворих з гнійними ранами різного походження, середній вік хворих – 43,4 ± 4,7 років. При лікуванні гнійних ран у хворих основної групи використано антисептичний препарат Декасан з одночасним призначенням для емпіричної антибіотикотерапії Браксону (тобраміцину) та Лефлоцину 750 і включенням у схему інфузійної терапії Реосорбілакту. Результати. У хворих з поширеними ранами спостерігався інтоксикаційний синдром. Початковий рівень сечовини крові після надходження до відділення перевищував нормативні показники в 1,6–1,7 раза. У хворих групи порівняння визначено достовірне зниження рівня сечовини з 9 доби лікування, а у хворих основної групи – з 5 доби. При проведенні інфузійної дезінтоксикаційної терапії з Реосорбілактом у хворих основної групи вже до 5–7 доби відзначено зниження креатиніну на 23 % від вихідного рівня, а у хворих групи порівняння він залишався підвищеним до 9–11 доби. Застосування в якості емпіричної терапії антибіотиків Браксону (тобраміцину) і Лефлоцину 750 (левофлоксацину) призводило до зменшення лейкоцитозу, токсичної зернистості нейтрофілів та лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ). Застосування Декасану для обробки ран сприяло зменшенню кількості мікробних асоціацій до 9 доби до 1,6 ± 0,3 у.о. Бактеріальна забрудненість ран знижувалася до рівня, придатного для проведення ефективної аутодермопластики (104 КУО на 1 г тканини). Висновки: застосування комплексної програми лікування хворих з гнійними ранами різного походження сприяло зменшенню інтоксикаційного синдрому, швидшому зниженню кількості мікроорганізмів у рані, підготовці ран до шкірної пластики, скороченню строків лікування на 4,3 добиThe infections problem of the surgical departments is increasing due to resistance of pathogens to antibiotics, so it becomes an important issue to develop new regimens for the treatment of common infected wounds. The aim of the study was expanding the possibility of treating infected wounds with the use of infusion therapy with reosorbylact, decasan antiseptic, and braxone and leflocin antibiotics. Materials and Methods. 55 patients with infected wounds of different etiology were included in the study. The mean patients age was 43.4 ± 4.7 years. Decasan antiseptic used in the treatment of infected wounds in patients of the main group, the antibiotics braxon (tobramycin) and leflocin 750 (levofloxacinum) is intended simultaneously for empirical antibiotic therapy, reosorbylact solution is included in the infusion therapy. Results. Intoxication syndrome was observed in patients with widespread infected wounds. The initial level of urea blood exceeded 1.6–1.7 times after the patient admission. Creatinine level decreased by 23 % from baseline for 5–7 days of treatment, in patients of the main group during infusion detoxication therapy with Reosorbylact, it remained raised to 9–11 days in patients of the comparison group. Leukocytosis, TGN, and LII decreased in case of empirical antibacterial therapy with braxone (tobramycin) and leflосin 750. The number of microbial associations decreased to 1.6 ± 0.3 using decasan for wound treatment up to 9 days. Bacterial contamination of wounds decreased to a level suitable for effective auto graft (104 per 1 g of tissue). Conclusions. The complex program of treatment for patients with infected wounds contributed to the reduction of intoxication syndrome, faster reduction of the number of microorganisms in the wound, preparation of wounds for skin graft, shortening the treatment time by 4.3 days
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Красова Н. С., Гладких О. І., Яременко Ф. Г., Тижненко Т. В., Лещенко Ж. А., Свидло І. М., Громаковська О. Б., Овсяннікова Т. М., Коваленко А. О., Ліпсон В. В., Полторак В. В.
Заглавие : Ефекти перспективного активатора сіртуїну-1 на складові енергетичного гомеостазу у щурів з експериментальним цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N 4. - С. 116-122 (Шифр ПУ17/2019/4)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
СИРТУИН 1 -- SIRTUIN 1
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: НАД+-залежна деацетилаза сіртуїн-1 (SIRT1) є перспективною фармакологічною мішенню для лікування пов’язаних із віком порушень включно з ожирінням та цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Метою роботи було оцінити оригінальну гетероциклічну сполуку з умовною назвою пірабентін з доведеною in situ здатністю активувати сіртуїн-1 людини відносно впливу на складові енергетичного гомеостазу у щурів з експериментальним ЦД 2 типу на тлі ожиріння. Дослідження проведено на статевозрілих самцях щурів Вістар (n=24). ЦД 2 типу з ожирінням моделювали шляхом введення низької дози стрептозотоцину після 100-добового утримання тварин на комбінованій високожировій та високофруктозній дієті, контрольна група тварин відповідної статі та віку споживала стандартне харчування. Пірабентін вводили перорально в дозі 50 мг/кг маси тіла у вигляді водної суспензії з Твіном-80 щоденно протягом 30 діб. Препарат порівняння метформін надавали за аналогічною схемою в дозі 50 мг/кг маси тіла, контрольна група отримувала плацебо. Оцінювали толерантність до глюкози глюкозооксидазним методом, ліпідний профіль ферментативно, масу абдомінальної жирової тканини за фракціями та функціонального стану мітохондрій гепатоцитів за інтенсивністю дихання та окислювального фосфорилювання полярографічним методом. Встановлено, що 30-добове введення пірабентіну щурам з ЦД 2 типу реалізувалося у статистично значущому зниженні базальної глікемії, інтолерантности до глюкози, дисліпідемії, маси тіла та відносної маси фракцій абдомінальної жирової тканини тварин зі співставною з препаратом порівняння ефективністю. Це супроводжувалося поліпшенням окислювального фосфорилювання та, відповідно, функціональної активності мітохондрій печінки
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)