Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Коваль, С. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 69
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

    Алгоритмы лабораторной диагностики онкогематологических заболеваний [Текст] / Д. Ф. Глузман [и др.] // Лабораторная диагностика. - 2008. - № 3. - С. 33-38. - Библиогр.: 9 назв.

Рубрики: Гематологические новообразования--диагн--класс

   Иммуногистохимия

Доп.точки доступа:
Глузман, Д. Ф.
Скляренко, Л. М.
Надгорная, В. А.
Коваль, С. В.
Ивановская, Т. С.
Костюкевич, О. М.

Найти похожие

    Діагностика метастазів в кістковому мозку у дітей зі злоякісними пухлинами [Текст] / Д. Ф. Глузман [та ін.] // Лабораторна діагностика : Наук.-практ. журн. - 2007. - № 2. - С. 34-36

Рубрики: Новообразований метастазы--дети--диагн

   Костей новообразования--дети

Доп.точки доступа:
Глузман, Д. Ф.
Скляренко, Л. М.
Надгорна, В. О.
Коваль, С. В.
Полудненко, Л. Ю.
Іванівська, Т. С.
Клімнюк, Г. І.
Павлік, С. В.

Найти похожие

Діагностика пухлинних захворювань кровотворної і лімфоїдної тканини (результати роботи відділу імуноцитохімії та онкогематології, 2011-2013 рр.) [Текст] / Д. Ф. Глузман [та ін.] // Лабораторна діагностика. - 2014. - № 3. - С. 21-25

MeSH-главная:
(диагноз)
БЕРКИТТА ЛИМФОМА -- BURKITT LYMPHOMA (диагноз)
МИЕЛОДИСПЛАСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ -- MYELODYSPLASTIC SYNDROMES (диагноз)
ЛЕЙКОЗ МИЕЛОГЕННЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ, BCR-ABL ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЙ -- LEUKEMIA, MYELOGENOUS, CHRONIC, BCR-ABL POSITIVE (диагноз)
Доп.точки доступа:
Глузман, Д. Ф.
Скляренко, Л. М.
Іванівська, Т. С.
Коваль, С. В.
Родіонова, Н. К.
Джалілов, А.
Українська, Н. І.
Полудненко, Л. Ю.

Найти похожие

Діагностика та лікування інвагінації кишечника у дітей [Текст] / В. А. Дігтяр [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 102-104. - Библиогр.: с. 103-104

MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА ИНВАГИНАЦИЯ -- INTUSSUSCEPTION (диагноз, лекарственная терапия, ультрасонография, хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы, уход)
КОЛОНОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ ТОМОГРАФИЧЕСКАЯ -- COLONOGRAPHY, COMPUTED TOMOGRAPHIC (использование, методы)
Доп.точки доступа:
Дігтяр, В. А.
Барсук, О. М.
Савенко, М. В.
Коваль, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дескриптивная эпидемиология онкогематологических последствий аварии на ЧАЭС для детского населения Украины, республики Беларусь и Российской Федерации / Л. Н. Гуслицер [и др.] // Онкология = Oncology. - 2018. - Том 20, N 3. - С. 165-176

MeSH-главная:
ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA (эпидемиология, этиология)
MeSH-не главная:
ДЕТИ -- CHILD
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
Аннотация: Эпидемиологические данные, имевшиеся на момент аварии на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС), свидетельствуют о том, что лейкозы у детей имеют наиболее высокие коэффициенты радиационного риска. После аварии на ЧАЭС был проведен ряд исследований по выяснению возможной связи между длительным воздействием радиации в малых дозах и риском возникновения острых лейкозов у детей. В работе представлен анализ результатов таких исследований по данным доступной литературы, проанализирована их методология. Рассмотрены сложности, связанные с изучением лейкемогенных эффектов радиации в постчернобыльский период. Дескриптивные экологические исследования, проведенные к настоящему времени, не обладают достаточной чувствительностью для обнаружения возможного относительно небольшого прироста частоты лейкозов у детей, проживающих в регионах, загрязненных радионуклидами. Рассмотрены также данные по изучению структуры лейкозов и лимфом у детей Украины в постчернобыльский период в отделе онкогематологии Института экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины на протяжении 1994–2005 гг. Хотя единичные исследования по методу «случай — контроль» выявили дозозависимое повышение риска развития гемобластозов у детей в условиях долговременного воздействия радиации в малых дозах, они пока недостаточны для окончательного суждения об онкогематологических последствиях аварии на ЧАЭС для детского населения Украины, Республики Беларусь и Российской Федерации. Последующий анализ различных форм гемобластозов среди лиц, родившихся в ранние сроки после аварии на ЧАЭС, важен для решения вопроса о возможных последствиях длительного облучения в малых дозах
Епідеміологічні дані, наявні на момент аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), свідчать про те, що лейкози у дітей мають найвищі коефіцієнти радіаційного ризику. Після аварії на ЧАЕС було проведено ряд досліджень зі з’ясування можливого зв’язку між тривалим впливом радіації в малих дозах і ризиком виникнення гострих лейкозів у дітей. У роботі представлений аналіз результатів таких досліджень за даними доступної літератури, проаналізовано їхню методологію. Розглянуто труднощі, пов’язані з вивченням лейкемогенних ефектів радіації в постчорнобильський період. Дескриптивні екологічні дослідження, проведені до цього часу, не мають достатньої чутливості для виявлення можливого відносно невеликого приросту частоти лейкозів у дітей, які проживають у регіонах, забруднених радіонуклідами. Розглянуто також дані з вивчення структури лейкозів і лімфом у дітей України в пост чорнобильський період, отримані у відділі онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України впродовж 1994–2005 рр. Хоча поодинокі дослідження за методом «випадок — контроль» виявили дозозалежне зростання ризику розвитку гемобластозів у дітей в умовах довготривалого впливу радіації в малих дозах, вони поки недостатні для остаточного судження щодо онкогематологічних наслідків аварії на ЧАЕС для дитячого населення України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. Подальший аналіз різних форм гемобластозів серед осіб, що народилися в ранні терміни після аварії на ЧАЕС, важливий для вирішення питання про можливі наслідки тривалого опромінення в малих дозах
Доп.точки доступа:
Гуслицер, Л. Н.
Завелевич, М. П.
Коваль, С. В.
Скляренко, Л. М.
Глузман, Д. Ф.
Фильченков, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Диагностика хронического миеломоноцитарного лейкоза [Текст] / Л. М. Скляренко [и др.] // Онкология. - 2018. - Том 20, N 4. - С. 240-244. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЛЕЙКОЗ МИЕЛОМОНОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ -- LEUKEMIA, MYELOMONOCYTIC, CHRONIC (генетика, диагностика, классификация, кровь)
ГИСТОЦИТОХИМИЯ -- HISTOCYTOCHEMISTRY
ИММУНОФЕНОТИПИРОВАНИЕ ЛИМФОЦИТОВ -- IMMUNOPHENOTYPING
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Анализируются данные доступной литературы и результаты собственных исследований авторов, касающиеся клинико-лабораторных признаков хронического миеломоноцитарного лейкоза (ХММЛ). ХММЛ является одной из форм миелодиспластических/миелопролиферативных новообразований, характеризующейся количеством моноцитов, превышающим 1,0•109/л, отсутствием слитного гена BCR-ABL1, содержанием бластных клеток и промоноцитов в костном мозге и периферической крови, не достигающем 20%. В статье приведены цитоморфологические, иммунофенотипические критерии диагностики ХММЛ в соответствии с пересмотренной класси-фикацией Всемирной организации здравоохранения 2016 г. Представлены обобщенные данные о 524 больных ХММЛ, обследованных в отделе онкоге-матологии Института экспериментальной патологии, онкологии и радио-биологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины на протяжении 1996–2016 гг
Доп.точки доступа:
Скляренко, Л. М.
Глузман, Д. Ф.
Ивановская, Т. С.
Коваль, С. В.
Полищук, А. С.
Завелевич, М. П.
Фильченков, А. А.
Вакульчук, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Дифференцировочные молекулы клеток человека (система CD) [Текст] / Д. Ф. Глузман [и др.] // Український журнал гематології та трансфузіології : Наук.-практ. журн. - 2006. - № 3. - С. 29-45.

Рубрики: Клетки дифференциация--класс

   Антитела моноклональные

Доп.точки доступа:
Глузман, Д. Ф.
Скляренко, Л. М.
Надгорная, В. А.
Коваль, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Коваль, С. В.
Дослідження структури деяких онкогематологічних захворювань у ровесників аварії на ЧАЕС / С. В. Коваль // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 141-146

MeSH-главная:
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEMATOLOGIC NEOPLASMS (этиология)
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
Аннотация: Мета: аналіз частки хронічних захворювань мієлоїдної природи і гострого лейкозу в осіб — ровесників аварії на ЧАЕС і порівняння отриманих даних із частотою відповідних форм онкогематопатології у групі пацієнтів умовного контролю, сформованій з урахуванням віку на момент дослідження. Об’єкт і методи: аналіз хронічних захворювань мієлоїдної природи і гострого лейкозу (ГЛ) проводили у двох групах хворих різної статі. До критичної групи віднесено хворих, яким на момент аварії було 0–4 роки, спостереження цієї групи проводили з 1996 р. по 2015 р. включно. До контрольної групи (умовного контролю) були включені як хворі, народжені до аварії і яким на момент інциденту було трохи більше 4 років, так і народжені через кілька років після аварії. Досліджували мазки периферичної крові та кісткового мозку; використано цитоморфологічні, цитохімічні та імунофенотипові методи дослідження. Результати: серед усіх форм захворювань мієлоїдної природи у осіб — ровесників аварії відзначали зростання частки мієлодиспластичного синдрому (МДС), що може бути першою ознакою віддалених ефектів дії іонізуючої радіації. Визначено, що протягом першої п’ятирічки наших досліджень (1996–2000) у критичній групі у пацієнтів з ГЛ (як чоловічої, так і жіночої статі) значно переважав гострий лімфобластний лейкоз порівняно з гострим мієлоїдним лейкозом, що пояснюється розподілом форм ГЛ у цей часово-віковий період (особам — ровесникам аварії було 10–18 років). Протягом наступних п’ятирічок (2001–2005, 2006–2010, 2011–2015) у жінок виявлене значне переважання гострого мієлоїдного лейкозу. У чоловіків розподіл форм ГЛ є дещо іншим — частка гострого лімфобластного лейкозу була більшою протягом усього періоду дослідження і не набагато поступалася частці гострого мієлоїдного лейкозу у 2011–2015 рр. Подібні тенденції виявлено і у відповідних контрольних групах хворих різної статі. Висновки: аналіз структури хронічних захворювань мієлоїдної природи і ГЛ у ровесників аварії, враховуючи дані внутрішньолабораторних досліджень цих нозологічних форм в цілому у хворих України, що виявили перевагу в загальній структурі онкогематопатології у чоловіків лімфопроліферативних захворювань, а в структурі онкогематопатології у жінок — збільшену частку мієлопроліферативних новоутворень, опосередковано може свідчити про можливість залучення різних гістогенетичних і молекулярно-генетичних механізмів до розвитку онкогематологічних захворювань у осіб різної статі в післячорнобильський період
Свободных экз. нет

Найти похожие

Коваль, С. В.
Жидкий хлеб [Текст] / С. В. Коваль // Химия и жизнь-XXI век. - 2009. - № 6. - С. 42-45

Рубрики: Алкогольные напитки

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Идентификация лейкемических стволовых клеток для таргетной терапии больных острыми миелоидными лейкозами [Текст] / Д. Ф. Глузман [и др.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 200-207. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЛЕЙКОЗ МИЕЛОИДНЫЙ ОСТРЫЙ -- LEUKEMIA, MYELOID, ACUTE (диагностика, классификация, лекарственная терапия, этиология)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY (методы)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПОЛИПОТЕНТНЫЕ -- MULTIPOTENT STEM CELLS
КЛЕТОК ТРАНСФОРМАЦИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКАЯ -- CELL TRANSFORMATION, NEOPLASTIC
НОВООБРАЗОВАНИЙ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- NEOPLASTIC STEM CELLS
АНТИГЕНЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЕ -- ANTIGENS, DIFFERENTIATION
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: В статье приводятся краткие данные об истории открытия полипотентных гемопоэтических стволовых клеток (ПГСК), роли зарубежных и отечественных исследователей в создании унипотентной схемы нормального кроветворения. Освещены вопросы, связанные с идентификацией лейкемических стволовых клеток (ЛСК) у человека, сравнительным изучением иммунофенотипических особенностей ЛСК и бластных лейкозных клеток при различных формах острых миелоидных лейкозов (ОМЛ), выделяемых в соответствии с ФАБ-классификацией и новой классификацией ВОЗ (2016). Исследования с использованием методов проточной цитометрии и панели моноклональных антител к новым дифференцировочным антигенам позволили выявить иммунофенотипические отличия ЛСК, ПГСК и ранних гемопоэтических клеток-предшественников, трансформация которых лежит в основе возникновения различных форм ОМЛ. Согласно современным представлениям, большинство лейкозных бластных клеток у пациентов с ОМЛ неспособны к самоподдержанию и не обладают пролиферативной активностью. Клональные свойства присущи только ЛСК, преимущественно содержащимся в основной фракции CD34+CD38–-клеток и составляющим до 1% количества всех лейкозных клеток. Новая концепция таргетной терапии предусматривает создание средств, избирательно направленных против ЛСК, которые бы не оказывали действия на ПГСК, участвующие в восстановлении нормального кроветворения. Рассматриваются возможные пути создания новых лекарственных препаратов для терапии с использованием в качестве мишеней специфических маркеров поверхностной мембраны ЛСК, а также препаратов, действие которых направлено на молекулы сигнальных путей в клетке и компоненты микроокружения ЛСК
У статті наведено стислі дані про історію відкриття поліпотентних гемопоетичних стовбурових клітин (ПГСК), ролі зарубіжних і вітчизняних дослідників у створенні уніпотентної схеми нормального кровотворення. Висвітлено питання, пов’язані з ідентифікацією лейкемічних стовбурових клітин (ЛСК) у людини, порівняльним вивченням імунофенотипових особливостей ЛСК і бластних лейкозних клітин при різних формах гострих мієлоїдних лейкозів (ГМЛ), що виділяються відповідно до ФАБ-класифікації і нової класифікації ВООЗ (2016). Дослідження з використанням методів проточної цитометрії та панелі моноклональних антитіл до нових диференціювальних антигенів дозволили виявити імунофенотипові відмінності ЛСК, ПГСК і ранніх гемопоетичних клітин-попередників, трансформація яких лежить в основі виникнення різних форм ГМЛ. Відповідно до сучасних уявлень, більшість лейкозних бластних клітин у хворих на ГМЛ нездатні до самопідтримування і не володіють проліферативною активністю. Клональні властивості притаманні тільки ЛСК, які переважно містяться в основній фракції CD34+CD38–-клітин і становлять до 1% кількості всіх лейкозних клітин. Нова концепція таргетної терапії передбачає створення засобів, вибірково спрямованих проти ЛСК, які б не діяли на ПГСК, що беруть участь у відновленні нормального кровотворення. Розглядаються можливі шляхи створення нових лікарських препаратів для терапії з використанням як мішеней специфічних маркерів поверхневої мембрани ЛСК, а також препаратів, дія яких спрямована на молекули сигнальних шляхів та компоненти мікрооточення ЛСК
Доп.точки доступа:
Глузман, Д. Ф.
Скляренко, Л. М.
Ивановская, Т. С.
Фильченков, А. А.
Завелевич, М. П.
Коваль, С. В.
Полищук, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)