Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Высшее образование (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Конопкіна, Л. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 50
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Безперервна професійна освіта – пріоритетний напрям підвищення фахової компетентності лікарів: досвід, досягнення, проблеми та перспективи розвитку [Текст] / Т. О. Перцева [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 4-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ -- EDUCATION, PROFESSIONAL (кадры, организация и управление, тенденции)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (организация и управление, тенденции)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
Аннотация: Безперервна освіта в розрізі підвищення професійної компетентності лікарів набуває чималого значення. У травні 2020 року вперше в Україні в умовах карантину у зв’язку із COVID-19 Громадською організацією «Придніпровська асоціація лікарів-інтерністів» було організовано проведення у веб-форматі 2-денної міжнародної конференції з питань внутрішньої медицини. Метою роботи було організувати, провести, визначити ефективність проведення міжнародної конференції лікарів-інтерністів в онлайн-форматі та проаналізувати результати опитування слухачів. Для отримання зворотного зв’язку лекторами було розроблено анкету, до якої увійшли 28 тестових завдань. Відповіді було проаналізовано, розглянуто причини можливих помилок. Рівень засвоєних слухачами нових знань загалом досить високий; втім, найбільш проблемними виявилися питання сучасних методів діагностики у гастроентерології, ЕКГ-діагностики, клінічної фармакології у кардіології та пульмонології. Перспективою розвитку системи безперервної професійної освіти для лікарів-інтерністів є удосконалення методів навчання із подальшим залученням провідних фахівців з різних терапевтичних напрямків до висвітлення актуальних питань медичної науки та практики
Доп.точки доступа:
Перцева, Т. О.
Курята, О. В.
Конопкіна, Л. І.
Бєлослудцева, К. О.
Стадничук, Г. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Перцева, Т. О.
Особливості психічного статусу хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у різні фази патологічного процесу [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, Ю. В. Губа // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 1. - С. 19-23. - Библиогр.: с. 22-23

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Доп.точки доступа:
Конопкіна, Л. І.
Губа, Ю.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Конопкіна, Л. І.
Хронічне обструктивне захворювання легень та бронхіальна астма: чи змінились наші погляди на диференційну діагностику останнього часу? [Текст] / Л. І. Конопкіна // Укр. пульмонол. журнал. - 2020. - N 4. - С. 45-48

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (диагностика)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Проблема диференційної діагностики двох захворювань, основним клінічним проявом яких є бронхіальна обструкція (БО), а саме хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальної астми (БА), завжди була й залишається надзвичайно актуальною. Спочатку хотілося б зупинитись на передумові цієї проблеми і згадати, що об’єднує ХОЗЛ та БА, а також зупинитись на тому, навіщо нам проводити диференційну діагностику цих захворювань
Свободных экз. нет

Найти похожие

Перцева, Т. О.
Особливості змін рівнів маркерів системного запалення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень на тлі тривалої адекватної медикаментозної терапії [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, Б. О. Басіна // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, № 3. - С. 70-73

Доп.точки доступа:
Конопкіна, Л. І.
Басіна, Б. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Конопкіна, Л. І.
Якість життя як самостійна характеристика особливостей перебігу хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / Л. І. Конопкіна // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2012. - Т. 13, № 3. - С. 446-450

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості ураження шлунково-кишкового тракту при коронавірусній хворобі (COVID-19) у різні хвилі пандемії [Текст] = Peculiarities of level of the gastrointestinal tract in coronavirus disease (COVID-19) in different waves of the pandemic / Т. О. Перцева [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 4. - С. 151-155

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ТОШНОТА -- NAUSEA
РВОТА -- VOMITING
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, DIGESTIVE
Аннотация: Нудота, блювання, біль у животі та діарея – найчастіші гастроентерологічні симптоми при СOVID-19, причому в регіоні Придніпров’я блювання та діарея достовірно частіше зустрічались восени 2021 року, ніж навесні 2021 року. За наявності гастроентерологічних симптомів в умовах пандемії COVID-19 у пацієнтів обов’язково необхідно виключити інфікування SARS-CoV-2
Доп.точки доступа:
Перцева, Т. О.
Конопкіна, Л. І.
Бєлослудцева, К. О.
Мироненко, О. В.
Ботвінікова, Л. А.
Щудро, О. О.
Губа, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Перцева, Т. О.
Хронічне обструктивне захворювання легень: особливості прогнозування подальшого перебігу [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, Б. О. Басіна // Український пульмонологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 51-56

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагноз, патофизиология)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
Доп.точки доступа:
Конопкіна, Л. І.
Басіна, Б. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах: бронхіальна астма (частина 1) / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2020. - N 2. - С. 5-26

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика, терапия)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE (методы, организация и управление, стандарты)
Аннотация: Клінічна настанова є результатом узгодженого рішення експертів, прийнятого на підставі ретельного аналізу даних літератури, а також рекомендацій зарубіжного керівництва GINA: Global Strategy For Asthma Management And Prevention. Updated 2019
У документі представлено оновлене визначення бронхіальної астми (БА), дані нові підходи до класифікації та діагностиці захворювання, запропоновані сучасні схеми лікування, які засновані на результатах багатоцентрових міжнародних клінічних досліджень, що обґрунтовує високу доказовість такої терапевтичної тактики. Викладено нові принципи розподілу хворих на фенотипи, які слід враховувати при виборі схем лікування, представлені алгоритми початкової і підтримуючої терапії, нові підходи до лікування загострень захворювання
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Бойко, Д. М.
Гаврисюк, В. К.
Крахмалова, О. О.
Матюха, Л. Ф.
Мостовий, Ю. М.
Перцева, Т. О.
Полянська, М. О.
Рекалова, О. М.
Островський, М. М.
Зайков, С. В.
Конопкіна, Л. І.
Константинович, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Процеси запалення та фіброзування у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева [та ін.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 59-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика)
ЛЕГОЧНЫЙ ФИБРОЗ -- PULMONARY FIBROSIS (диагностика)
КЛАСТЕРНЫЙ АНАЛИЗ -- CLUSTER ANALYSIS
Аннотация: Фіброз та запалення є ключовими ланками патогенезу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У першу чергу ХОЗЛ характеризується хронічним запальним процесом, який на ранніх стадіях захворювання може бути зворотнім. Без виключення етіологічних факторів та за відсутності належного лікування запалення персистує й набуває постійного характеру
Доп.точки доступа:
Перцева, Т. О.
Конопкіна, Л. І.
Коваль, Д. С.
Губа, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Перцева, Т. О.
Перехрест бронхіальної астми і хронічного обструктивного захворювання легень: критерії діагностики та принципи лікування / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, А. О. Бабенко // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2020. - N 1. - С. 43-53

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика, терапия)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, терапия)
Аннотация: Бронхіальна астма і хронічне обструктивне захворювання легень — це два найпоширеніших захворювання дихальних шляхів, основним проявом яких, незважаючи на різні патогенетичні механізми, є розвиток бронхообструції. Якщо бронхіальна астма здебільшого асоціюється з еозинофільним запаленням дихальних шляхів і формуванням гіперреактивності бронхів зі зворотною бронхообструцією, то хронічне обструктивне захворювання легень асоціюється з нейтрофільним запаленням дихальних шляхів і подальшим формуванням хронічної емфіземи та незворотною або частково зворотною бронхообструцією. Втім, наукові дослідження останніх років показали, що у певної категорії хворих зустрічаються ознаки поєднаної патології, коли одночасно є прояви і бронхіальної астми, і хронічного обструктивного захворювання легень; описуються різні клінічні випадки поєднання двох вищезазначених захворювань, які можна об’єднати у дві великі групи. Перша — це приєднання хронічного обструктивного захворювання легень на етапах перебігу вже існуючої бронхіальної астми, а друга — це приєднання бронхіальної астми на етапах перебігу вже існуючого у хворого хронічного обструктивного захворювання легень. У медичній практиці фахівці застосовують досить різні діагностичні критерії, оскільки загальноприйнятого стандарту на сьогоднішній день не існує. Метою нашої роботи було описати клінічні випадки, які демонструють поєднання бронхіальної астми і хронічного обструктивного захворювання легень, а також клінічні випадки, у яких розглядаються ситуації, схожі на перехрест бронхіальна астма–хронічне обструктивне захворювання легень, втім не є такими. У випадку підтвердження діагнозу перехрест хронічне обструктивне захворювання легень–бронхіальна астма необхідно якомога швидше призначити інгаляційні глюкокортикостероїди незалежно від ступеня бронхообструції, тоді як при підтвердженні діагнозу перехрест бронхіальна астма–хронічне обструктивне захворювання легень необхідно посилити бронходилятаційну терапію. Нами рекомендується до використання термін «перехрест хронічне обструктивне захворювання легень– бронхіальна астма»
Доп.точки доступа:
Конопкіна, Л. І.
Бабенко, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Негоспітальна пневмонія на тлі коронавірусної хвороби (COVID-19): принципи діагностики й визначення факторів ризику обтяження патологічного процесу [Текст] / Т. О. Перцева [та ін.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 3. - С. 50-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (метаболизм, патогенность, физиология)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (диагностика, патофизиология)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Питання діагностики пневмонії (ВП) на тлі COVID-19 набувають особливої актуальності в зв’язку з поширеністю цієї патології і можливим навантаженням патологічного процесу. Метою нашого дослідження було удосконалення принципів діагностики ВП на тлі COVID-19 і визначення факторів ризику обважнення патологічного процесу. Обстежено хворі, які були госпіталізовані з підозрою на COVID-19. Проведено загальноклінічні методи дослідження, визначення РНК вірусу SARS-CoV-2 методом ПЛР, проведена комп’ютерна томографія (КТ) для ідентифікації особливостей ураження легеневої тканини. Основну групу спостереження склали 37 хворих (чоловіків - 19 (51,4%), середній вік - 61 (57; 69) рік з пневмонією на тлі підтвердженої COVID-19. Згідно тяжкості коронавирусной хвороби хворі основної групи були розділені на 3 підгрупи: в підгрупу 1 увійшли 17 осіб з COVID-19 середнього ступеня тяжкості, в підгрупу 2 - 13 осіб з COVID-19 тяжкого перебігу, в підгрупу 3 - 7 осіб з COVID-19 критичного течії. Також були визначені рівні маркерів системного запалення (с-реактивного протеїну (С-РП) і фібриногену). Оскільки хворі COVID-19 середнього ступеня тяжкості (для якої характерна наявність позалікарняної вірусної пневмонії) відносяться до групи ризику важкого і критичного течії, пропонується факторами ризику обважнення патологічного процесу вважати: температуру вище 38,5 ° З, частоту серцевих скорочень більше 90 в 1 хвилину, ЧДД більше 20 в 1 хвилину, SpO2 ≤93%; абсолютну лимфопению (менше 0,9 Г / л) і підвищення сироваткових рівнів С-РП (більше 50 мг / л) і фібриногену(Більше 5 г / л)
Доп.точки доступа:
Перцева, Т. О.
Бєлослудцева, К. О.
Кірєєва, Т. В.
Конопкіна, Л. І.
Крихтіна, М. А.
Басіна, Б. О.
Матикіна, Н. Н.
Турчин, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Виховні технології як інноваційна і пріоритетна складова формування особистості сучасного лікаря [Текст] = Educational technologies as an innovational and priority composition of a modern doctor personality forming / Л. І. Конопкіна [та ін.] // Медична освіта. - 2018. - N 3. - С. 36-38

MeSH-главная:
ПСИХОЛОГИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ -- PSYCHOLOGY, EDUCATIONAL
ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- DIFFUSION OF INNOVATION
ЛИЧНОСТЬ -- PERSONALITY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Аннотация: Різні виховні технології формують високоморальні якості сучасного лікаря. Досвід ДЗ “ДМА” має потужний арсенал застосування педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі. Ефективність їх впровадження залежить від традицій навчального закладу, а також здібностей, вмінь і бажань педагогічного колективу
Доп.точки доступа:
Конопкіна, Л. І.
Березовський, В. М.
Кірєєва, Т. В.
Богацька, К. Є.
Черкасова, О. Г.
Мироненко, О. В.
Фесенко, О. В.
Ботвінікова, Л. А.
Бєлослудцева, К. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах: бронхіальна астма (Частина 2) [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2020. - N 3. - С. 5-22

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, профилактика и контроль, реабилитация, терапия)
Аннотация: Клінічна настанова є результатом узгодженого рішення експертів, прийнятого на підставі ретельного аналізу даних літератури, а також рекомендацій зарубіжного керівництва GINA: Global Strategy For Asthma Management And Prevention. Updated 2019. У документі представлено оновлене визначення бронхіальної астми (БА), дані нові підходи до класифікації та діагностиці захворювання, запропоновані сучасні схеми лікування, які засновані на результатах багатоцентрових міжнародних клінічних досліджень, що обґрунтовує високу доказовість такої терапевтичної тактики. Викладено нові принципи розподілу хворих на фенотипи, які слід враховувати при виборі схем лікування, представлені алгоритми початкової і підтримуючої терапії, нові підходи до лікування загострень захворювання. У першій частині публікації керівництва (Астма та алергія, 2020, № 2) було представлено оновлене визначення та патогенетичні механізми БА, викладені нові підходи до класифікації та діагностики захворювання. У другій частині керівництва представлено визначення та оцінка контролю БА. Розглянуто принципи оцінки тяжкості БА, а також відмінність між тяжкою і неконтрольованою БА. Наведено стандарти лікування хворих на БА для контролю симптомів та мінімізації ризику. Розглянуто основні принципи ведення БА та альтернативні стратегії корекції лікування. Настанова адресована лікарям всіх ланок надання медичної допомоги - сімейним лікарям, терапевтам, пульмонологам, алергологам, кардіологам, реабілітологам
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Бойко, Д. М.
Гаврисюк, В. К.
Крахмалова, О. О.
Матюха, Л. Ф.
Мостовий, Ю. М.
Перцева, Т. О.
Полянська, М. О.
Рекалова, О. М.
Островський, М. М.
Зайков, С. В.
Конопкіна, Л. І.
Константинович, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Впровадження інновацій у педагогічний процес - шлях до розбудови вищої медичної школи України / Т. О. Перцева [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2018. - N 3. - С. 117-119

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (организация и управление, стандарты, тенденции)
Аннотация: Державний заклад “Дніпропетровська медична академія МОЗ України” має потужний арсенал різних педагогічних інновацій, які можуть бути широко використані при розбудові вищої медичної школи в Україні.
Государственное учреждение "Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины" мощный арсенал различных педагогических инноваций, которые могут быть широко использованы при развитии высшей медицинской школы в Украине.
Доп.точки доступа:
Перцева, Т. О.
Конопкіна, Л. І.
Кіреєва, Т. В.
Богацька, К. Є.
Черкасова, О. Г.
Мироненко, О. В.
Фесенко, О. В.
Ботвінікова, Л. А.
Бєлослудцева, К. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

    Конопкіна, Л. І.
    Роль розчинної молекули міжклітинної адгезії у формуванні та прогресуванні хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / Л. І. Конопкіна // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 29-30. - Бібліогр.: 9 назв.

Рубрики: Легких болезни обструктивные--диагн--этиол

   Клеток адгезии молекулы

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

    Перцева, Т. О.
    Досвід застосування комбінованого препарату на основі будесоніду та формотеролу у лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, О. В. Мироненко // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 31-34. - Бібліогр.: 18 назв.

Рубрики: Легких болезни обструктивные--лек тер

   Будезонид--тер прим

   Формотерол

Доп.точки доступа:
Конопкіна, Л. І.
Мироненко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Конопкіна, Л. І.
Функціональний стан дихальної системи у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19 [Текст] = Respiratory System Functional Status in Patients with Dyspnea who have Experienced Non-Hospital Acquired Pneumonia Associated with COVID-19 / Л. І. Конопкіна, О. О. Щудро // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 21-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (патофизиология, терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ОДЫШКА -- DYSPNEA (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження — оцінити вентиляційну функцію легень та дифузійну здатність легень в підгострому періоді COVID-19 у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19, та визначити ефективність лікування за наявності бронхообструктивних змін. Матеріали та методи. Обстежено 102 пацієнта із задишкою в підгострому періоді COVID-19 (на 47 (38; 62) добу від появи перших симптомів хвороби), які у квітні — листопаді 2021 року перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19. Середній вік обстежених — (54,5 ± 9,5) року, чоловіків — 49 (48,0 %). Залежно від тяжкості перенесеного COVID-19 у гострому періоді основна група поділена на три підгрупи: до підгрупи 1 увійшов 41 хворий (середній вік — (56,3 ± 5,5) року; чоловіків — 16 (39,0 %)), які мали середньо-тяжкий перебіг гострого періоду хвороби; до підгрупи 2 — 46 хворих (середній вік — (54,7 ± 7,3) року, чоловіків — 26 (56,5 %)), які мали тяжкий перебіг гострого періоду COVID-19; до підгрупи 3 — 15 хворих (середній вік — (57,2 ± 6,2) року, чоловіків — 7 (46,7 %)), які мали критичний перебіг гострого періоду COVID-19. Методи дослідження: загальноклінічні методи, модифікована шкала Борга щодо виразності задишки, спірометрія, бодіплетизмографія, визначення дифузійної здатності легень. Групі пацієнтів з виявленими бронхообструктивними порушеннями призначали комбінований препарат бронхолітичної дії (фенотерол + іпратропія бромід — дозування 20 та 50 мкг відповідно). Ефективність терапії була оцінена через один місяць лікування. Результати. Рівень задишки в цілому по групі становив (4,3 ± 2,8) бали: у підгрупі 1 — (1,1 ± 0,6) бала, у підгрупі 2 — (2,5 ± 1,0) бала, у підгрупі 3 — (4,7 ± 1,8) бала. Проведений кореляційний аналіз показав, що рівень задишки у підгрупах хворих у підгострому періоді COVID-19 залежав від тяжкості гострого періоду хвороби (r = 0,56 (р 0,001)). Окрім задишки, 54 (52,9 %) хворих скаржилися на кашель легкого ступеня виразності. У підгрупі 1 у 23 (56,2 %) хворих не було виявлено ані спірометричних (за цифровими значеннями), ані спірографічних (за даними візуалізації кривої «потік-об’єм») змін. У решти пацієнтів цієї підгрупи визначалися обструктивні порушення легкого ступеня виразності (за рівнями ОФВ 1 та ОФВ 1 /ФЖЄЛ) або спірографічні зміни кривої «потікоб’єм» (у вигляді інцизури) (у 11 (26,8 %) та 7 (17,0 %) хворих відповідно). Хворих, які б мали рестриктивні або змішані типи пору- шень, виявлено не було. У підгрупі 2 менше половини (21 (45,6 %) із 46) не мали вентиляційних порушень. У 16 (34,8 %) хворих були виявлені вентиляційні порушення за рестриктивним типом помірного ступня виразності; у 6 (13,0 %) хворих — обструктивні порушення, причому легкого ступеня виразності; у 1 (2,2 %) хворого — змішані порушення з переважанням рестриктивних змін; у 2 (4,4 %) хворих — візуалізаційні зміни кривої потік «потік-об’єм» (у вигляді інцизури). У підгрупі 3 лише 20,0 % хворих не мали вентиляційних порушень, тоді як у 10 хворих (66,7 %) виявлено рестриктивні зміни, а у 2 (13,3 %) — змішані порушення з переважанням рестриктивних змін; інших типів вентиляційних порушень виявлено не було. У 9 (23,0 %) хворих підгрупи 1 та 2 були виявлені візуалізаційні (спірографічні) зміни кривої «потік-об’єм» з наявністю інцизури, а проведена бодіплетизмографія зареєструвала підвищення опору бронхів (показники Raw та sRaw становили 215 (170; 350) та 240 (190; 378) % від належних величин відповідно), що й підтвердило наявність у них бронхіальної обструкції. Лікувальну групу склали 26 (25,5 %) хворих, які у підгострому періоді мали задишку обумовлену бронхообструктивним синдромом: до підгрупи 1 л увійшло 17 хворих із ознаками бронхіальної обструкції за цифровими даними спірометричних показників ОФВ 1 та ОФВ 1 /ФЖЄЛ; до підгрупи 2 л — 9 хворих із ознаками бронхіальної обструкції за візуалізаційними даними кривої «потік-об’єм» та показниками бодіплетизмографії. Через один місяць після лікування задишка повністю зникла у 10 (58,8 %) із 17 хворих підгрупи 1л та у всіх хворих підгрупи 2 л ; кашель турбував лише 3 із 16 (18,8 %) хворих підгрупи 1л та 1 із 6 (16,7 %) хворих підгрупи 2л . У підгрупі 1 л покращилися рівні спірометричних показників бронхообструкції (ОФВ 1 та ОФВ 1 / ФЖЄЛ зросли з 77 (69; 83) до 91 (85; 101) % від належних величин та з 0,69 (0,58; 0,81) до 0,80 (0,75; 0,84) відповідно (р 0,05)), а у підгрупі 2 л — рівні бодіплетизмографічних показників бронхообструкції (Raw та sRaw зменшилися з 215 (170; 350) до 117 (110; 134) % від належних величин та з 240 (190; 378) до 119 (109; 142) % від належних величин відповідно (р 0,05)). Порушена дифузійна здатність легень була зареєстрована у 52 (68,4 %) обстежених. У підгрупі 3 100 % хворих мали порушення дифузійної здатності легень, а у підгрупах 1 та 2 — 52,0 та 67,5 % відповідно (р 0,05). Рівень DLCO був найнижчим у хворих підгрупи 3 та найвищим у підгрупі 1 (47,6 ± 9,8) та (64,3 ± 10,8) % відповідно (р 0,05)). Висновки. Виразність задишки в підгострому періоді COVID-19 залежить від тяжкості перебігу хвороби в гострому періоді. У 46,1 % хворих, що мають задишку в підгострому періоді COVID-19, спостерігаються різні типи вентиляційних порушень: при середньо-тяжкому перебігу гострого періоду хвороби — бронхообструктивні зміни (у 43,8 % випадків); при тяжкому перебігу — обструктивні (у 17,4 % випадків), рестриктивні (у 34,8 % випадків) та змішані (у 2,2 % випадків) порушення; при критичному перебігу — рестриктивні (у 66,7 % випадків) та змішані (у 13,3 % випадків) порушення. Обструктивні порушення в підгострому періоді COVID-19 проявляються змінами таких спірометричних показників як ОФВ1 та/або ОФВ1 /ФЖЄЛ, причому легкого ступеня виразності (60–85 % належної величини та 0,6–0,7 відповідно), або змінами спірографічної кривої «потік-об’єм» (з візуалізацією інцизури). При нормальних рівнях спірометричних показників ОФВ1 та ОФВ1 /ФЖЄЛ, але за наявності на спірографічній кривій «потік-об’єм» інцизури, бажано виконати бодіплетизмографію для верифікації бронхіальної обструкції за підвищенням рівня бронхіального опору. Хворим із задишкою в підгострому періоді COVID-19, яка зумовлена бронхіальною обструкцією, слід призначати бронходилятатори, щонайменше на один місяць. Зниження дифузійної здатності легень (за рівнем DLco) є найбільш частим порушення функції зовнішнього дихання у хворих із задишкою в підгострому періоді COVID-19, яке при середньо-тяжкому перебігу гострого періоду хвороби спостерігається у 52,0 % випадків, при тяжкому перебігу — у 67,5 % випадків, при критичному перебігу — у 100 % випадків, причому з найнижчим рівнем показника (47,6 ± 9,8) %.
The aim of the study was to assess the ventilatory function of the lungs and lung diffusing capacity in the subacute period of COVID-19 in patients with dyspnea who had community-acquired pneumonia associated with COVID-19 and to determine the effectiveness of treatment in the presence of bronchial obstructive changes. Materials and methods. We examined 102 patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19 ( at 47 (38; 62) days from the onset of the first symptoms of the disease) who suffered community-acquired pneumonia associated with COVID-19 in April–November 2021. The average age was (54.5 ± 9.5) years, and there were 49 (48.0 %) men. Depending on the severity of COVID-19 in the acute period, the main group was divided into three subgroups: subgroup 1 included 41 patients (mean age — (56.3 ± 5.5) years; men — 16 (39.0 %)) who had a moderate severity of the acute period of the disease; subgroup 2 — 46 patients (mean age — (54.7 ± 7.3) years, men — 26 (56.5%)) who had a severe severity of the acute period of COVID-19; subgroup 3–15 patients (mean age — (57.2 ± 6.2) years, men — 7 (46.7 %)) who had a critical course of the acute period of COVID-19. Methods of the study: general clinical methods, modified Borg dyspnea scale, spirometry, body plethysmography, determination of lung diffusion capacity. The group of patients with obstructive disorders were treated with combined bronchodilator (phenoterol + ipratropium bromide - dosage 20 and 50 mсg, respectively). The effectiveness of the therapy was evaluated after one month of treatment. Results. The level of a dyspnea in the whole group was (4.3 ± 2.8) points: in subgroup 1 — (1.1 ± 0.6) points, in subgroup 2 — (2.5 ± 1.0) points, in subgroup 3 — (4.7 ± 1.8) points. The correlation analysis showed that the level of dyspnea in subgroups of patients in the subacute period of COVID-19 depended on the severity of the acute period of the disease (r = 0.56 (p 0.001)). In addition to dyspnea, 54 (52.9 %) patients complained of mild cough. In subgroup 1, 23 (56.2 %) patients had neither spirometric (numerical values) nor spirographic (flow-volume curve visualisation) changes. The remaining patients in this subgroup had mild obstructive impairment (by FEV1 and FEV1 /FVC) or spirographic changes in the flow-volume curve (in the form of incisura) (in 11 (26.8 %) and 7 (17.0 %) patients, respectively). There were no patients with restrictive or mixed types of disorders. In subgroup 2, less than half (21 (45.6 %) of 46) had no ventilation disorders. In 16 (34.8 %) patients, ventilation disorders of the restrictive type of moderate severity were detected; in 6 (13.0 %) patients, obstructive disorders of mild severity were detected; in 1 (2.2 %) patient, mixed disorders with predominance of restrictive changes; in 2 (4.4 %) patients, visualization changes in the flowvolume curve (in the form of incisura). In subgroup 3, only 20.0 % of patients had no ventilation disorders, while 10 patients (66.7 %) had restrictive changes and 2 (13.3 %) had mixed disorders with predominance of restrictive changes; no other types of ventilation disorders were detected. In 9 (23.0 %) patients of subgroups 1 and 2, visualization (spirographic) changes in the flow-volume curve with the presence of incisura were detected and body plethysmography was performed, which registered an increase in bronchial resistance (Raw and sRaw values were 215 (170; 350) and 240 (190; 378) % of the normal values, respectively), which confirmed the presence of bronchial obstruction. The treatment group consisted of 26 (25.5 %) patients who in the subacute period had dyspnea due to bronchial obstructive syndrome: subgroup 1t included 17 patients with signs of bronchial obstruction according to digital data of spirometric parameters FEV1 and FEV1 /FVC; subgroup 2t — 9 patients with signs of bronchial obstruction according to visualization data of the flow-volume curve and body plethysmography. One month after treat- ment, dyspnea completely disappeared in 10 (58.8 %) of 17 patients in subgroup 1 t and in all patients in subgroup 2t ; cough was a concern in only 3 of 16 (18.8 %) patients in subgroup 1t and 1 of 6 (16.7 %) patients in subgroup 2t . In subgroup 1 t , the levels of spirometric indicators of bronchial obstruction improved (FEV1 and FEV 1 /FVC increased from 77 (69; 83) to 91 (85; 101) % of the normal values and from 0.69 (0.58; 0.81) to 0.80 (0.75; 0.84), respectively (p 0.05)), and in subgroup 2t — the levels of body plethysmographic indicators of bronchial obstruction (Raw and sRaw decreased from 215 (170; 350) to 117 (110; 134) % of the normal values and from 240 (190; 378) to 119 (109; 142) % of the normal values, respectively (p 0.05)). Impaired lung diffusing capacity was recorded in 52 (68.4 %) of the subjects. In subgroup 3, 100 % of patients had impaired lung diffusing capacity, and in subgroups 1 and 2 — 52.0 and 67.5 %, respectively (p 0.05). The DLCO level was the lowest in patients of subgroup 3 and the highest in subgroup 1 (47.6 ± 9.8) and (64.3 ± 10.8) %, respectively (p 0.05)). Conclusions. The severity of dyspnea in the subacute period of COVID-19 depends on the severity of the disease in the acute period. In 46.1 % of patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19, various types of ventilation disorders are observed: in moderate acute disease — broncho-obstructive changes (43.8 % of cases); in severe disease — obstructive (17.4 % of cases), restrictive (34.8 % of cases) and mixed (2.2 % of cases) disorders; in critical disease — restrictive (66.7 % of cases) and mixed (13.3 % of cases) disorders. Obstructive disorders in the subacute period of COVID-19 are manifested by changes in such spirometric parameters as FEV1 and/or FEV 1 /FVC, with a mild degree of severity (60–85 % of the normal value and 0.6-0.7, respectively), or changes in the flow/volume spirographic curve (with visualization of incisura). If the spirometric values of FEV1 and FEV1 /FVC are normal, but there is an incisural flow-volume curve, it is advisable to perform body plethysmography to verify bronchial obstruction by increasing bronchial resistance. Patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19 caused by bronchial obstruction should be prescribed bronchodilators for at least one month. Decreased lung diffusion capacity (by DLco) is the most common disorder of external respiratory function in patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19, which is observed in 52.0 % of cases in the moderate severity of the acute period of the disease, in 67.5 % of cases in the severe course, and in 100 % of cases in the critical severity, with the lowest level of the index (47.6 ± 9.8 %)
Доп.точки доступа:
Щудро, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

    Перцева, Т. О.
    Досвід застосування препарату "Форакорт" у лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, О. В. Мироненко // Український терапевтичний журнал. - 2007. - № 1. - С. 69-73

Рубрики: Легких болезни обструктивные--лек тер

   Форакорт

Доп.точки доступа:
Конопкіна, Л. І.
Мироненко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Інтерактивні технології навчально-пізнавальної діяльності – інноваційні методики змішаного навчання [Текст] = Interactive educational technology – innovative methods of combined education / Т. О. Перцева [та ін.] // Медична освіта. - 2018. - № 4. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

Аннотация: Мета роботи: визначити ефективність впроваждення інноваційних технологій у навчальний процес на кафедрі внутрішньої медицини 1 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» (ДЗ «ДМА»). Мета роботи – визначити ефективність впровадження інноваційних технологій у навчальний процес на кафедрі внутрішньої медицини 1 Державного закладу “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” (ДЗ “ДМА”). Основна частина. Нові підходи до навчання студентів передбачають активацію творчих здібностей. Творчість передбачає нове бачення, тобто готовність відмовитися від звичних схем викладання навчального матеріалу та готовність до самозмінювання. Одне з найважливіших завдань вищої школи полягає в тому, щоб форми та методи навчання сприяли виявленню творчих здібностей та безперервному самовдосконаленню. Впровадження інноваційних освітніх технологій у рамках вищої медичної школи, у тому числі інтерактивних підходів до навчання студентів, інтернів, у сучасних умовах є важливим кроком, що передбачає активацію їх творчих здібностей, нове бачення проблеми з готовністю відмовитися від звичних схем навчання та готовністю до самозмінювання. Інтерактивні технології також спрямовані на формування мотивації у різні періоди професійного становлення та мають особливо важливе значення у підготовці лікарів, у тому числі інтерністів, для яких навчання є одним із ключових етапів на шляху становлення самостійного фахівця. Висновок. Застосування інтерактивних форм навчання серед студентів-медиків ефективно впливає на процес засвоєння ними комплексу клінічних знань, характеризується індивідуалізацією навчальних підходів, є потужним фактором оптимізації навчального процесу, що забезпечує більшу керованість, результативність та ефективність навчання. Висновки. Застосування інтерактивних форм навчання серед студентів-медиків ефективно впливає на процес засвоєння ними комплексу клінічних знань, характеризується індивідуалізацією навчальних підходів, є потужним фактором оптимізації навчального процесу, що забезпечує більшу керованість, результативність та ефективність навчання
Доп.точки доступа:
Перцева, Т. О.
Конопкіна, Л. І.
Кіреєва, Т. В.
Богацька, К. Є.
Черкасова, О. Г.
Мироненко, О. В.
Фесенко, О. В.
Ботвінікова, Л. А.
Бєлослудцева, К. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Виробнича практика як важлива складова підготовки лікаря [Текст] / Т. О. Перцева [та ін.] // Медична освіта. - 2003. - № 3. - С. 29-32

Рубрики: Образование медицинское

Доп.точки доступа:
Перцева, Т. О.
Тищенко, І. В.
Багацька, К. Є.
Конопкіна, Л. І.
Черкасова, О. Г.
Бондарева, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-50

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)