Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Библиотечные издания (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Костюк, К.$<.>)

Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-17

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зінькевич Я. П., Борщов С. П., Костюк К. Р., Малишева Т. А.
Заглавие : Оптимізація лікувальної тактики при абсцесі головного мозку шляхом застосування пункційної стереотаксичної аспірації
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2015. - № 12. - С. 26-29 (Шифр КУ5/2015/12)
MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО АБСЦЕСС -- BRAIN ABSCESS
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM INFECTIONS
СТЕРЕОТАКСИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- STEREOTAXIC TECHNIQUES
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Костюк К. Р.
Заглавие : Резекційні методи хірургічного лікування симптоматичної епілепсії
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2012. - № 6. - С. 71-78 (Шифр МУ64/2012/6)
Предметные рубрики: Эпилепсия-- хир
Психохирургия
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): лобэкстомия височная
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Лісчак Р., Цімейко О. А., Костюк М. Р., Костюк К. Р., Орлов М. Ю., Мороз В. В.
Заглавие : Радіохірургічне лікування артеріовенозних мальформацій головного мозку на установці гамма-ніж
Место публикации : Український медичний часопис. - 2011. - № 6. - С. 112-117 (Шифр УУ13/2011/6)
Предметные рубрики: Внутричерепная артериовенозная мальформация-- хир
Радиохирургия-- оборуд
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюк К. Р., Бунякін В. М., Чебурахін В. В., Шевельов М. М., Медведєв Ю. М., Попов А. О., Тевзадзе Д. А., Дічко С. М., Мусулєвська В. В., Канайкін О. М.
Заглавие : Хірургічне лікування мультифокальної епілепсії
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2022. - Т. 24, N 1. - С. 70-78 (Шифр ЗУ40/2022/24/1)
MeSH-главная: ЭПИЛЕПСИИ ФОКАЛЬНЫЕ -- EPILEPSIES, PARTIAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
Аннотация: Мета роботи – оцінювання результатів хірургічного лікування мультифокальної епілепсії шляхом диференційованого підходу до вибору хірургічного втручання залежно від клінічних проявів захворювання та структурно-функціональних змін головного мозку. Матеріали та методи. У дослідження залучили 48 хворих на мультифокальну фармакорезистентну епілепсію: 37 (77 %) дітей і 11 (23 %) дорослих. Вік пацієнтів – від 2 до 44 років (у середньому – 12,7 року). У переважної більшості хворих (n = 46, 95,8 %) напади були щоденними. До хірургічного втручання хворі отримували від 2 до 11 (у середньому – 5,1 ± 2,5) протиепілептичних препаратів як моно- або політерапію. Стереотаксичну калозотомію (СК) виконали 12 (25,0 %) пацієнтам, мікрохірургічну калозотомію (МК) – 18 (37,5 %), мультилобарні резекції (МЛР) – 6 (12,5 %), функціональну гемісферотомію (ФГ) – 12 (25,0 %) хворим. Післяопераційний катамнез простежили в термін від 6 місяців до 11 років (у середньому – 5,5 ± 2,1 року). Результати. У 25 (52 %) спостереженнях множинні епілептичні фокуси або дифузні структурні й електрофізіологічні зміни виявили в межах однієї півкулі, у 19 (40 %) випадках структурні ураження головного мозку двобічні, у 4 (8 %) хворих діа-гностована МРТ-негативна епілепсія з двобічною епілептиформною активністю. Після операції епілептичні напади припинилися у 23 (48 %) хворих (ІА клас за шкалою Енгеля), у 8 (17 %) випадках спостерігали нечасті короткотривалі аури або фокальні напади (ІІ клас за Енгелем), у 6 (13 %) спостереженнях частота нападів зменшилася менше ніж на 75 % або суттєво не змінилася. Найкращі результати отримали після ФГ і МЛР (напади припинились у 90 % хворих), а після СК контроль за епілептичними нападами визначили у 25 % випадків. Операційні ускладнення виникли у 3 (6,3 %) пацієнтів, 1 із цих хворих помер (післяопераційна летальність – 2,1 %). Висновки. Поєднання резекційних операцій і дисконекції – ефективний і безпечний метод хірургічного лікування мультифокальної епілепсії. Припинення нападів сприяє регресу психоемоційних розладів у дітей із тяжкою формою епілепсії та покращує якість життя хворих.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюк К. Р., Василів Н. С., Ломадзе В. Л.
Заглавие : Досвід застосування глибинної мозкової стимуляції у хворих на хворобу Паркінсона із супутніми психоневрологічними розладами
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2018. - N 5. - С. 51-56 (Шифр МУ64/2018/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГЛУБОКИХ СТРУКТУР ЭЛЕКТРОСТИМУЛЯЦИЯ -- DEEP BRAIN STIMULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Оцінка ефективності глибинної мозкової стимуляції у лікуванні хвороби Паркінсона із супутніми психоневрологічними розладами. Матеріали та методи. У дослідження залучено 13 хворих на хворобу Паркінсона (ХП) віком від 37 до 70 років (у середньому 58,61 ± 5,43 року), яким була проведена імплантація системи для двобічної нейростимуляції субталамічних ядер. Середня тривалість захворювання становила 8,53 ± 1,82 року. Оцінку психоневрологічного стану хворих до та після операції проводили з використанням Уніфікованої оцінювальної шкали ХП (UPDRS II), шкали Хена — Яра, шкали денної активності Шваба — Інгланда, тесту Бека на депресію, тестів Гамільтона на депресію та тривожність, скороченої шкали оцінки когнітивних функцій (MMSE) і тесту оцінки якості життя PDQ-39. Хірургічні втручання виконували на стереотаксичній системі CRW Radionics. Післяопераційний катамнез становив від 1 до 7 років (у середньому 4,14 ± 0,42 року). Результати. Після операції повне припинення тремору та регрес ригідності спостерігались у 12 (92,31 %) осіб; регрес гіпокінезії відзначено в усіх 4 (100,00 %) хворих, у яких вона мала місце до операції. Через 6 місяців після операції відмічено покращення показників за шкалою UPDRS II у період «On» на 74,00 %, а в період «Off» — на 62,90 %. Дозу леводопи зменшено в середньому на 56,14 %. У більшості хворих спостерігалося зменшення рівня депресії та тривожності; показники якості життя за шкалою PDQ-39 покращилися у середньому на 30,00 %. Ускладнень, пов’язаних із хірургічним втручанням, не було. Висновки. Психоемоційні розлади у хворих на ХП перебувають у прямій залежності від тривалості захворювання, дози та тривалості вживання замісної леводопа-терапії. Глибинна мозкова стимуляція є безпечним і ефективним методом лікування ХП, який дає можливість усунути або зменшити моторні прояви захворювання, покращити психоемоційний стан і якість життяObjective: to evaluate the efficacy of subthalamic nucleus deep brain stimulation in patients with Parkinson’s disease (PD) and psychoneurological comorbidities. Materials and methods. Thirteen patients with PD were enrolled in the study. Their age ranged from 37 to 70 years (mean 58.61 ± 5.43 years). Average duration of PD was 8.53 ± 1.82 years. Neuropsychological status was assessed before and after treatment by Unified Parkinson’s Disease Rating Scale (UPDRS) II, Hoehn and Yahr scale, Schwab and England scale, Mini-Mental State Exa-mination, Beck’s Depression Inventory, Hamilton Depression Rating Scale, Hamilton Anxiety Rating Scale and the 39-Item Parkinson’s Disease Questionnaire (PDQ-39). Surgery was performed using CRW stereotactic system. Postoperative follow-up ranged from 1 to 7 years (mean 4.14 ± 0.42 years). Results. After surgery, tremor stopped and rigidity regressed in 12 (92.31 %) patients; regression of hypokinesia was observed in all 4 (100.00 %) persons who have had it before surgery. Six months after the surgery, UPDRS II score improved by 74.00 % in “On” period and by 62.90 % — in “Off” period. After treatment, the dose of levodopa decreased on average by 56.14 %. The majority of ope-rated patients noted a reduction of depression and anxiety, average improvement on the PDQ-39 was 30.00 %. There were no surgical complications. Conclusions. Psychoneurological disorders in patients with PD are directly dependent on the duration of the disease, the dose and duration of levodopa therapy. Deep brain stimulation is effective and safe method of surgical treatment for PD, which improves motor symptoms, reduces psychoemotional disorders and increases the quality of life
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюк К. Р., Василів Н. С., Ломадзе В. Л.
Заглавие : Ефективність диференційованого хірургічного лікування тяжких форм хвороби Паркінсона
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2016. - № 3. - С. 20-28 (Шифр УУ43/2016/3)
MeSH-главная: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
СТЕРЕОТАКСИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- STEREOTAXIC TECHNIQUES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕВОДОПА -- LEVODOPA
Аннотация: Мета — оцінити ефективність різних нейрохірургічних втручань при лікуванні хвороби Паркінсона (ХП). Матеріали і методи. У дослідження залучено 36 хворих на ХП (19 (52,8%) чоловіків та 17 (47,2%) жінок) віком від 37 до 77 років (середній вік — (58,6±2,8) року), яких було розподілено на три групи залежно від виду хірургічного втручання. Стереотаксичну однобічну таламотомію виконано 13 хворим, стереотаксичну однобічну паллідотомію — 12, імплантацію системи для двобічної нейростимуляції субталамічних ядер —11. Оцінку психоневрологічного стану хворих до та після операції проводили з використанням Уніфікованої оцінювальної шкали ХП (UPDRS II), шкали Хена—Яра, шкали денної активності Шваба—Інгланда, тесту Бека на депресію, тестів Гамільтона на депресію та тривожність, скороченої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) і тесту оцінки якості життя PDQ-39. Хірургічні втручання виконували на стереотаксичній системі CRW Radionics. Післяопераційний катамнез становив від 1 до 7 років (у середньому (4,2 ± 0,8) року). Результати. У більшості прооперованих хворих спостерігали припинення або значний регрес тремору, нормалізацію м’язового тонусу, регрес леводопа-спричинених дискінезій. Найкращі результати хірургічного втручання щодо корекції рухових розладів відзначено у хворих після двобічної стимуляції субталамічних ядер, про що свідчило поліпшення показників за шкалою UPDRS II у період «увімкнення» на 74%, а в період «вимкнення» — на 63 %. Післяопераційні ускладнення виникли в 4 (11,1 %) спостереженнях, що призвело до розвитку транзиторного неврологічного дефіциту в 3 (8,3 %) хворих, який регресував протягом 1—3 міс після операції. Висновки. Стереотаксичні втручання — ефективний і безпечний метод хірургічного лікування тяжких форм ХП. Деструктивні та нейростимулювальні операції сприяють корекції рухових розладів, поліпшенню рухової активності та якості життя хворих. Необхідно застосовувати диференційований підхід до хірургічного лікування ХП з урахуванням клінічного перебігу захворювання, супутньої соматичної патології, характеру психоемоційних розладів та віку хворих. Вираженість психоемоційних розладів у хворих на ХП прямо пропорційно залежить від тривалості захворювання і застосування замісної леводопа-терапії. Хірургічні втручання не призводять до посилення когнітивних порушень і певною мірою зменшують вираженість депресії та тривожності.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Главацький О. Я., Зінкевич Я. П., Костюк К. Р., Медведєв Ю. М., Попов А. О., Малишева Т. А., Черненко О. Г.
Заглавие : Диференційований підхід до визначення тактики лікування хворих за вогнищевого ураження головного мозку з застосуванням стереотоксичних методів
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2011. - № 12. - С. 48-52 (Шифр КУ5/2011/12)
Предметные рубрики: Мозга головного болезни-- диагн-- хир
Стереотаксические операции
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюк К. Р.
Заглавие : Современные аспекты хирургического лечения эпилепсии
Место публикации : НейроNews. - 2010. - № 7. - С. 40-43 (Лекция) (Шифр НУ43/2010/7)
Предметные рубрики: Эпилепсия-- диагн-- хир
Электроэнцефалография-- методы
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Лапоногов О. О., Костюк К. Р.
Заглавие : Аспекти впливу нейротрансплантації на епілептичну активність головного мозку
Место публикации : Український медичний часопис. - Київ, 1998. - № 4(6). - С. 5-16 (Шифр УУ13/1998/4)
MeSH-главная: ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Международный неврологический журнал -2018г.,N 5
Интересные статьи :
Мальцев Д. В. Расширенный клинико-лабораторный фенотип при генетически детерминированном нарушении фолатного цикла у детей с расстройствами спектра аутизма/ Д. В. Мальцев (стр.13-27)
Vinychuk S. M. Cerebrospinal and commissural diaschisis in acute stroke patients: case study/ S. M. Vinychuk, O. Ye. Fartushna (стр.28-33)
Григорова И. А. Влияние Нейромидина® на когнитивные функции и процессы нейропластичности при черепно-мозговой травме/ И. А. Григорова, О. А. Тесленко, А. С. Новак (стр.35-42)
Гостєва Г. В. Медична допомога хворим на ішемічний інсульт у перші години розвитку захворювання/ Г. В. Гостєва, О. Є. Коваленко (стр.43-46)
Гуща И. С. Характеристика мигательного рефлекса в оценке эффективности Церебролизина у больных с хронической ишемией мозга/ И. С. Гуща [и др.] (стр.47-50)
Костюк К. Р. Досвід застосування глибинної мозкової стимуляції у хворих на хворобу Паркінсона із супутніми психоневрологічними розладами/ К. Р. Костюк, Н. С. Василів, В. Л. Ломадзе (стр.51-56)
Борисенко О. А. Эффективность применения препарата Мексиприм методом эндоназального электрофореза в лечении психовегетативного синдрома у участников АТО в отдаленном периоде черепно-мозговой травмы/ О. А. Борисенко, Л. В. Кучеренко, Я. С. Литвиненко (стр.59-65)
Бистрицька М. А. . Мінеральна щільність кісткової тканини, жирова та знежирена маса у пацієнтів, які перенесли мозковий інсульт/ М. А. Бистрицька (стр.66-71)
Дадашева М. Н. Алгоритм терапии миофасциального болевого синдрома/ М. Н. Дадашева, Б. В. Агафонов, Н. Н. Шевцова (стр.72-75)
Холина альфосцерат в комплексной тепапии когнитивных расстройств сосудистого генеза (стр.77-83)
Сабовчик А. Я. Мігрень і цефалгія напруження/ А. Я. Сабовчик, М. М. Орос (стр.87-93)
Восстановление нейронов при лечении острого инсульта. Осложнения и реабилитация после инсульта (стр.94-110)
Alvarez A. BDNF в качестве мишени лекарственного препарата для лечения и профилактики когнитивных нарушений после инсульта/ A. Alvarez (стр.94-97)
Iglseder B. Уход за пожилыми пациентами с инсультом: эпидемиологические проблемы и особые соображения/ B. Iglseder (стр.97-99)
Zeiler S. R. Выбор времени, тренировки и медикаменты: реорганизация и восстановление после инсульта/ S. R. Zeiler (стр.99-101)
Bornstein N. Последствия инсульта: время возникновения и способы лечения/ N. Bornstein (стр.101-104)
Martinez R. M. Спастичность после инсульта: современное лечение и новые возможности/ R. M. Martinez (стр.105-106)
Winkler A. Реабилитация в странах со средним и низким уровнем дохода: статус-кво и перспективы/ A. Winkler (стр.107-110)
Леонович А. Л. К демиелинизирующим заболеваниям нервной системы: клинические аспекты (часть 1)/ А. Л. Леонович, А. И. Кудлач (стр.113-119)
Толстых Н. В. Симптоматическая эпилепсия у больных рассеянным склерозом (обзор литературы и разбор собственных клинических случаев)/ Н. В. Толстых [и др.] (стр.120-128)
Хапченкова Д. С. Расстройства аутистического спектра у детей: литературная справка и собственное клиническое наблюдение/ Д. С. Хапченкова, С. А. Дубина, В. И. Черкай (стр.129-133)
Анна Петровна Скоромец. К 55-летию со дня рождения (стр.137-138)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-17

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)