Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Косілова, С. Є.$<.>)

Общее количество найденных документов : 24
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-24

Косілова, С. Є.
Гормональна адаптація фетоплацентарного комплексу у вагітних із прееклампсією / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 224-226

Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Вивчення впливу порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок з вузловим зобом [Текст] = Study of the influence of hormonal function impairement of the placenta on the state of fetus and newborn in women with nodular goiter / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т.20, № 2. - С. 25-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, метаболизм)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, кровь, метаболизм)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения, патофизиология)
Аннотация: Наявність вузлового зобу у матері є фактором ризику плацентарної дисфункції. Починаючи з другого триместру вагітності, мають місце достовірні зміни вмісту фетоплацентарних гормонів у крові. Зниження концентрації прогестерону в сироватці крові вагітних із вузловим зобом у пізні терміни вагітності може служити маркером загрози переривання вагітності та передчасних пологів. Зниження вмісту естрадіолу та плацентарного лактогену в сироватці крові матері може бути використано як маркер дистресу плода у вагітних із вузловим зобом. Стан плода та новонародженого перебуває у прямій залежності від ступеня прояву вузлового зобу і функціонального стану плаценти
The presence of nodular goiter in the mother is a risk factor for placental dysfunction. Starting from the second trimester of pregnancy, there are significant changes in the content of placental hormones in the blood. A decrease in the concentration of progesterone in the blood serum in pregnant women with nodular goiter, in the late stages of pregnancy, can serve as a marker of the threat of termination of pregnancy and premature birth. A decrease in the content of estradiol and placental lactogen in the maternal blood serum can be used as a marker of fetal distress in pregnant women with nodular goiter. The condition of the fetus and newborn is in direct proportion to the degree of manifestation of the nodular goiter and the functional state of the placenta
Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Вивчення впливу урогенітальних інфекцій на гормональну функцію яєчників [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 2. - С. 89-91

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Косілова, С. Є.
    Пошук нових методів лікування та профілактики атрофічного вагініту у період постменопаузи [Текст] / С. Є. Косілова // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 110-112. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Лактагель

   Овестин

MeSH-главная:
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (лекарственная терапия)
Аннотация: Постменопаузальний період характеризується не тільки вазомоторними симптомами і емоційно-психічною дезадаптацією, але й розвитком урогенітальних розладів і атрофічного вагініту, що зумовлено дефіцитом естрогенів. На відміну від інших менопаузальних симптомів, явища вагінальної атрофії у більшості пацієнток мають прогресивний характер, погіршують якість життя і потребують медикаментозної корекції. Проведено клініко-лабораторне обстеження 50 жінок з атрофічним вагінітом, які були розподілені на дві групи: І група пацієнток з метою лікування атрофічного вагініту отримувала тільки місцеву замісну гормональну терапію (ЗГТ), а ІІ група – поєднання місцевої ЗГТ з інтравагінальним уведенням препарату, що містить глікоген і молочну кислоту, як з лікувальною, так і з профілактичною метою. Результати дослідження продемонстрували, що у жінок І групи з часом знову розвивався атрофічний вагініт, порушувався мікробіоценоз піхви. У пацієнток ІІ групи був отриманий більш стійкий клінічний ефект (88%), не спостерігалось розвитку атрофічного вагініту і порушення мікробіоценозу піхви, що є мірою профілактики рецидивування даної патології
Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Акушерські та перинатальні ускладнення, як фактори ризику затримки росту плода [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 48-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (этиология)
Аннотация: Затримка росту плода є однією з провідних причин перинатальної захворюваності та смертності, негативно віддзеркалюється на подальшому розвитку дитини і становленні усіх функцій її організму. Недостатня ефективність існуючих засобів профілактики та лікування даної патології зумовлює подальші дослідження механізмів її формування. Для зниження перинатальної захворюваності велике значення має не тільки діагностика патологічних станів, що вже існують, але й можливість їх прогнозування. Тому, метою роботи було виявлення факторів ризику виникнення затримки росту плода. Проведено аналіз акушерської документації 100 жінок, вагітність яких ускладнилася затримкою роста плода. З’ясовано, що жінки з ускладненим анамнезом, із екстрагенітальною патологією складають групу ризику з розвитку даної патології. Ускладнений перебіг вагітності призводить до зниження компенсаторно-пристосувальних реакцій матері і плода, затримки його росту. Пологи в жінок із даною патологією характеризуються великою кількістю ускладнень, народженням дітей і гіпоксичним ураженням центральної нервової системи (32%), дихальними розладами (7%).
Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Мета роботи – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених від матерів із вузловим зобом, вплив окисного стресу на стан плода і новонародженого. Матеріал і методи. Проведено аналіз стану 20 плодів від здорових жінок (контрольна група) і 54 плодів від жінок із вузловим зобом (основна група). З них 30 плодів від жінок із вузловим зобом І ступеня (І група) і 24 – від жінок із вузловим зобом ІІ ступеня (ІІ група). Про стан внутрішньоутробного плода судили за даними кардіотокографії (КТГ), біофізичного профілю плода (БПП), результатів доплерометрії. Для оцінки стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних систем організму вивчали деякі показники ПОЛ і АОС. Вміст продуктів ПОЛ оцінювали за рівнем гідроперекисів ліпідів і малонового альдегіду. Стан АОС вивчали за вмістом глутатіону в еритроцитах і активності ферменту глутатіон-пероксидази. Забір крові у плодів проводили з вени пуповини після народження. Результати. З’ясовано, що в новонароджених І групи у відповідь на накопичення продуктів ПОЛ значно зростав вміст глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 31,5±1,1 мкмоль/мл ер. у новонароджених контрольної групи, р0,05) і активність глутатіон – пероксидази (28,5±1,1 мкмоль/мл ер. проти 24,4±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У новонароджених ІІ групи надлишкове накопичення малонового альдегіду не супроводжувалось підвищенням рівня глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 36,7±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про антиоксидантну недостатність і порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів. Дані КТГ, БПП і доплерометрії свідчать про погіршення стану плода у жінок із вузловим зобом. З’ясовано, що чим більше виражена ступінь прояву вузлового зоба, тим нижча бальна оцінка плода (р0,05). Висновки. У новонароджених від матерів із вузловим зобом І ступеня має місце активація антиоксидантної системи у відповідь на інтенсифікацію процесів пероксидації ліпідів. У новонароджених від матерів із вузловим зобом ІІ ступеня має місце антиоксидантна недостатність, що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Наявність вузлового зоба у матері є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода та новонародженого знаходиться в прямій залежності від ступеня прояву вузлового зоба і стану антистресорних механізмів захисту.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Дефіцит йоду, як фактор ризику невиношування вагітності [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2011. - Т. 15, № 2. - С. 25-27

Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Вплив натуральних антиоксидантів на стан перекисного окиснення ліпідів у жінок з плацентарною недостатністю [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2008. - Т. 12, № 4. - С. 42-44

Свободных экз. нет

Найти похожие

Косілова, С. Є.
Прогнозування розвитку прееклампсії [Текст] / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (этиология)
Аннотация: Прееклампсія (ПЕ) є однією з найважливіших проблем в сучасному акушерстві. Разом з акушерським кровотечами і септичними станами вона становить так звану «смертельну тріаду», а у 18 % випадків є причиною антенатальної загибелі плода. Мета роботи – вивчити фактори ризику розвитку прееклампсії. Матеріали та методи. Основну групу сформували з 48 жінок з ПЕ. З них 20 – із ПЕ легкого ступеня (І група), 16 – із ПЕ середньої тяжкості (ІІ група), 12 – із ПЕ тяжкого ступеня (ІІІ група). У контрольній групі було 20 здорових вагітних. Про ступінь тяжкості ПЕ судили за клінічними даними та результатами лабораторного обстеження. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними кардіотокографії, ультразвукової діагностики, біофізичного профілю плода, доплерометрії. Результати. У вагітних із ПЕ частота обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу (52,08 %) була значно більшою, ніж у контрольній групі (5 %) (р0,01). Привертає увагу те, що ПЕ розвинулась частіше у першовагітних – 30 (62,5 %) і у юних жінок – 10 (20,83 %). У 30 (62,5 %) обстежених ПЕ перебігала на тлі екстрагенітальної патології. У вагітних основної групи із захворюваннями нирок (20 (41,67 %)), серцево-судинної системи (15 (31,25 %)), метаболічними порушеннями (12 (25 %)) в подальшому розвинулась ПЕ середнього і тяжкого ступеня. У жінок із ПЕ тяжкого ступеня частота ускладнень вагітності та пологів вдвічі вища, ніж при ПЕ середнього ступеня (р0,05). Висновки. Передумовою ПЕ є порушення функцій гіпоталамо-гіпофізарно яєчникової системи. ПЕ частіше розвивається в юних жінок і у тих, що не народжували. Жінки з ПЕ становлять групу ризику стосовно невиношування вагітності. Основними факторами ризику розвитку ПЕ можна вважати хронічні захворювання нирок, судинну та ендокринну патологію, метаболічний синдром. Перебіг вагітності і пологів у жінок з ПЕ супроводжується розвитком різноманітних ускладнень. Що більший ступінь тяжкості ПЕ, то більша частота ускладнень.
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Косілова, С. Є.
Антиоксидантна недостатність як фактор ризику прееклампсії [Текст] = Antioxidant deficiency as preeclampsia risk factor / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 17-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (физиология)
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE
Аннотация: Мета дослідження – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і системи антиоксидантного (АОС) захисту у вагітних із різним ступенем тяжкості прееклампсії (ПЕ). Матеріали і методи. Показники ПОЛ і АОС вивчали у 24-26 і 34-36 тижнів вагітності у 20 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) і у 34 – з ПЕ (основна група). З них 20 – з помірною ПЕ (І група) і 14 – із тяжкою ПЕ (ІІ група). Результати. При вивченні процесів ПОЛ-АОС у вагітних усіх груп виявлено достовірне підвищення ПОЛ, яке було більш значним в основній групі (Р˂0,001). У відповідь на активацію процесів ПОЛ у контрольній групі відбувалась активація компонентів АОС захисту крові, про що засвідчує підвищення рівня глутатіону (Р˂0,02) і глутатіон- пероксидази (Р˂0,05). Це сприяє нейтралізації продуктів ПОЛ. У вагітних І групи у 24-26 тижнів рівень глутатіону і глутатіон-пероксидази підвищувався (Р˂0,02 і Р˂0,01, відповідно), а в 34-36 тижнів ці показники не відрізнялися від контрольних (Р0,05). У жінок ІІ групи на тлі підвищення рівня продуктів ліпопероксидації показник глутатіон-пероксидази достовірно не підвищувався (Р0,05). Рівень глутатіону у 24-26 тижнів також не підвищувався (Р0,05), а в 34-36 – значно знижувався. Висновки. У жінок із помірною ПЕ в 34-36 тижнів вагітності має місце антиоксидантна недостатність і зниження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У вагітних із тяжкою ПЕ виявлено виснаження антиоксидантної системи захисту організму. Порушення функції АОС на тлі гіперпродукції гідроперекисів ліпідів може призвести до окиснювального стресу, зриву компенсаторно-пристосувальних механізмів і розвитку патологічних станів у матері і плода. Доклінічна діагностика і корекція порушень процесів ПОЛ-АОС дасть змогу запобігти розвитку тяжкої ПЕ
The aim – to study the state of the processes of lipid peroxidation (LPO) and the antioxidant system (AOS) of protection in pregnant women with different degrees of preeclampsia severity(PE). Materials and methods. LPO and AOS indicators were studied at 24-26 and 34-36 weeks of pregnancy in 20 healthy women with a physiological course of pregnancy (control group) and in 34 women with PE (main group). 20 of them- with moderate PE (group I) and 14 – with severe PE (group II). The results. When studying the processes of POL-AOS in pregnant women of all groups, a reliable increase in POL was found, which was more significant in the main group (Р˂0.001). In response to the activation of LPO processes in the control group, the activation of the AOS components of blood protection occurred, as evidenced by an increase in the level of glutathione (Р˂0.02) and glutathione peroxidase (Р˂0.05). This contributes to the neutralization of POL products. In pregnant women of the I group, at 24-26 weeks, the level of glutathione and glutathione-peroxidase increased (Р˂0.02 and Р˂0.01, respectively), and at 34-36 weeks, these indicators did not differ from the control (Р0.05). In women of the II group, against a background of an increase in the level of lipoperoxidation products, the indicator of glutathione peroxidase did not increase reliably (Р0.05). The level of glutathione in 24-26 weeks also did not increase (Р0.05), and in 34-36 – significantly decreased. Conclusions. In women with moderate PE at 34-36 weeks of pregnancy, there is an antioxidant deficiency and a decrease in compensatory and adaptive mechanisms. Exhaustion of the body’s antioxidant defense system was found in pregnant women with severe PE. Violation of AOS function against a background of hyperproduction of lipid hydroperoxides can lead to oxidative stress, disruption of compensatory and adaptive mechanisms and the development of pathological conditions in the mother and fetus. Preclinical diagnosis and correction of disorders of POL-AOS processes will give an opportunity to prevent the development of severe PE
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-24

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)