Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Высшее образование (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Кривчанська, М. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 37
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-37

Шифр: AУ31/2014/7
2014г.7

Содержание:
Макагонов, І. О. Деякі аспекти діагностики і комплексного лікування фонових захворювань шийки матки у жінок репродуктивного віку / І. О. Макагонов, О. А. Ковалишин, М. А. Колішецька. - С.4-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Різник, С. С. Клінічні аспекти застосування корвітину в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту / С. С. Різник, Ю. Б. Різник. - С.13-18. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кордис, М. С. Застосування ультразвукового апарату VECTOR та антимікробного препарату паросін при лікуванні захворювань пародонту / М. С. Кордис, Б. С. Гриник, О. Б. Кордис. - С.19-23. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кордис, М. С. Клінічна оцінка застосування препарату гівалекс в комплексному лікуванні захворювань пародонта / М. С. Кордис, Б. С. Гриник, О. Р. Ріпецька. - С.24-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Гладун, М. М. Медикаментозна терапія як альтернатива хірургічного лікування аденоми передміхурової залози / М. М. Гладун, А. А. Мостовий. - С.30-39. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ворожбит, Б. С. Проблема профілактики вірусних гепатитів з парентеральним механізмом передачі серед медичних працівників / Б. С. Ворожбит [и др.]. - С.40-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Ворожбит Д. М., Грицко О. С., Грицко С. Р.
Макогонов, І. О. Досвід консервативного лікування аденоміозу в жінок фертильного віку / І. О. Макогонов, О. А. Ковалишин. - С.48-52. - Бібліогр.: в кінці ст.
Герцик, О. М. Вплив низькотемпературної модифікації аморфних сплавів Fe-Me-Si-B на корозійну стійкість у водних розчинах / О. М. Герцик [и др.]. - С.53-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Переверзєва Т. Г., Бойчишин Л. М., Сеньків Н. П., Малічин О. М.
Герцик, О. М. Стійкість аморфних сплавів на основі алюмінію у присутності органічних кислот / О. М. Герцик [и др.]. - С.65-73. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Ковбуз М. О., Бойчишин Л. М., Сеньків Н. П., Малічин О. М.
Пішак, В. П. Oсобливості викладання біології іноземним слухачам підготовчого відділення / В. П. Пішак [и др.]. - С.74-79. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Кривчанська М. І., Захарчук О. І., Черновська Н. В.
Баїк, О. Л. Внутрішньовидова мінливість листяних мохів / О. Л. Баїк. - С.80-95. - Бібліогр.: в кінці ст.
Микитюк, О. М. Анатомо-гістохімічне дослідження вегетативних органів змієголовника молдавського (Dracocephalun moldavica L.) / О. М. Микитюк, А. І. Микитюк. - С.96-101. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Протисудомні ефекти мелатоніну. Хроноперіодична залежність [Текст] / В. П. Пішак [та ін.] // Львівський медичний часопис. - 2013. - Т. 19, № 4. - С. 62-66

Доп.точки доступа:
Пішак, В. П.
Кривчанська, М. І.
Захарчук, О. І.
Пішак, О. В.
Громик, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кривчанська, М. І.
Хроноритмічні особливості ниркової діяльності за умов гіперфункції шишкоподібної залози та уведення пропранололу / М. І. Кривчанська, Р. Є. Булик, В. Г. Хоменко // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 3 (ч.2). - С. 56-57

MeSH-главная:
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (действие лекарственных препаратов)
ПРОПРАНОЛОЛ -- PROPRANOLOL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Доп.точки доступа:
Булик, Р. Є.
Хоменко, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Токсокароз у немовлят (клініко-лабораторні та серологічні аспекти) [Текст] / О. І. Захарчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 44-55. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТОКСОКАРОЗ -- TOXOCARIASIS (диагностика)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Токсокароз зазвичай передається при проковтуванні інвазійних яєць із ґрунту, проте останні повідомлення показують, що збудник також може передаватися при вживанні сирого м’яса зараженої курки, кролика або ягняти. Також наразі досить актуальним є зараження немовлят через молоко матері та трансплацентарно. Мета роботи – визначити стан клініко-лабораторних показників при інвазії Toxocara canis у дітей грудного віку, оптимізувати принципи діагностики та профілактики токсокарозу в немовлят на підставі вивчення епідеміологічних, клінічних та імунологічних особливостей перебігу інвазії, оцінки тяжкості загального стану і природної резистентності організму. Матеріал і методи. Обстежено 38 дітей (24 хлопчики і 14 дівчаток) віком від 6 до 12 місяців. При клініко-лабораторному обстеженні дітей застосовувалися клініко-епідеміологічні, біохімічні, серологічні, імунологічні методи дослідження. Проби ІФА з титром антитіл 1:800 і вище вважалися діагностично позитивними. Крім анамнезу життя і захворювання, велика увага приділялася епідеміологічному, алергічному та акушерському анамнезу. Результати. З метою аналізу частоти та характеру клініко-лабораторних проявів, їх співвідношення з результатами серологічних досліджень всі хворі були розподілені на три групи. Першу групу склали 16 дітей із серопозитивною реакцією і сумою балів 28,94±1,2 (від 24,5 до 34). До другої групи увійшли 17 дітей із серонегативною реакцією і сумою балів 6,91±3,1 (від 2 до 11,5). Третя група складалася з п’яти дітей із серонегативною реакцією, але сумою балів 19,5±1,4 (від 15,5 до 23). Аналіз отриманих результатів та порівняльна оцінка частоти прояву виявлених порушень у кожній групі дозволили встановити, що такі клініко-лабораторні показники, як гіпергаммаглобулінемія, гіпоальбумінемія і лейкоцитоз достовірно частіше (у 5, 8 і більше разів) спостерігалися у дітей 1-ї групи. Однаково часто у всіх трьох групах траплялися анемія і збільшення печінки. Не виявлено достовірних відмінностей частоти прояву у дітей 1-ї і 3-ї груп таких клініко-лабораторних показників, як рецидивна гарячка, ШОЕ, легеневий синдром, рентгенологічні ознаки ураження легенів, абдомінальний синдром, неврологічні порушення, лімфаденопатія, еозинофілія, які траплялися достовірно рідше або не були виявлені взагалі у дітей 2-ї групи. Що стосується еозинофілів у крові, то при однаковій частоті більш стійка і висока еозинофілія відзначалася у дітей із токсокарозом (від 20 до 42%), ніж з харчовою алергією (11-20%). Подібні результати отримані при оцінці клініко-лабораторних показників у балах за Глікманом. У всіх дітей із токсокарозом і з харчовою алергією сума клініко-лабораторних показників перевищувала 12 балів і достовірно відрізнялася від результатів 2-ї групи. У той же час, сума балів у дітей 1-ї групи становила 28,94±3,1 (від 24,5 до 34), а у дітей 3-ї групи вона дорівнювала 19,5±2,3 (від 19,5 до 23). Що стосується шкірних проявів, то вони частіше виявлялися при харчовій алергії, ніж при токсокарозі. Висновки. У дітей грудного віку можлива інвазія личинками токсокар. Крім звичайних шляхів зараження, існує можливість трансплацентарної інвазії від зараженої токсокарозом матері. Для своєчасного виявлення токсокарозу діти грудного віку з гіпергаммаглобулінемією, гіпоальбумінемією, лейкоцитозом зі стійкою еозинофілією вище 20% і сумою балів вище 20 (за Глікманом) повинні бути обстежені на токсокароз. Для уточнення діагнозу і виключення токсокарозу як у дитини, так і в матері необхідно проводити серологічні дослідження на токсокароз.
Доп.точки доступа:
Захарчук, О. І.
Бодня, К. І.
Грицюк, М. І.
Кривчанська, М. І.
Миронюк, М. Б.
Гуз, Л. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Переваги та недоліки викладання паразитології в умовах дистанційного навчання [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 144-149. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы)
Аннотация: Розвиток системи освіти в сучасних умовах потребує докорінних змін у багатьох напрямах: інформаційному, методичному, технологічному, організаційному та ін. У статті проведений огляд літератури щодо переваг та недоліків дистанційної освіти, а також висвітлюється власний досвід впровадження онлайн технологій у навчальний процес студентів-медиків. Метою статті є аналіз особливостей дистанційного навчання і визначення його переваг та недоліків. Висновки. Дистанційна/онлайн/електронна освіта вже зайняла одне із провідних місць у системі вищої освіти багатьох ЗВО, але не в медичних. Перехід до вимушених дистанційних/електронних методів освіти у 2020 році модернізував всі етапи викладання медичної освіти. Так, цей надзвичайний час вимагає адаптації навчальних та контролюючих матеріалів. Звичайно, аудиторні заняття є незамінними, однак розвиток цифрової сфери створює чудові альтернативні можливості навчання та розвитку сучасних студентів та майбутніх спеціалістів під час карантину. Дистанційна освіта – це окремий вид навчання, це філософія, методологія, психологія навчання та викладання. Необхідно ґрунтовно вивчити, розробити, постійно вдосконалювати подачу матеріалу, а також засоби допомоги і самоконтролю. Проте дистанційне/онлайн навчання є безумовною великою перевагою у час світової пандемії.
Доп.точки доступа:
Булик, Р. Є.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.
Власова, О. В.
Волошин, В. Л.
Йосипенко, В. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пішак, В. П.
З досвіду застосування кейс-методу та проактивної презентації при читанні лекційного матеріалу [Текст] / В. П. Пішак, О. І. Захарчук, М. І. Кривчанська // Медична освіта. - 2013. - № 1. - С. 16-20

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (методы)
Доп.точки доступа:
Захарчук, О. І.
Кривчанська, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пішак, В. П.
Іван Іванович Шмальгаузен – вітчизняний корифей біології зі світовим ім’ям (до 130-річчя від дня народження) [Текст] / В. П. Пішак, М. І. Кривчанська, О. В. Пішак // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 86-87

Доп.точки доступа:
Кривчанська, М. І.
Пішак, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Oсобливості викладання біології іноземним слухачам підготовчого відділення [Текст] / В. П. Пішак [и др.] // Актуальні проблеми медицини, фармації та біології. - 2014. - № 7. - С. 74-79. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)
БИОЛОГИЯ -- BIOLOGY (методы, обучение)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
СПЕЦИАЛИСТЫ-ИНОСТРАНЦЫ -- FOREIGN PROFESSIONAL PERSONNEL (обучение)
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (методы)
Доп.точки доступа:
Пішак, В. П.
Кривчанська, М. І.
Захарчук, О. І.
Черновська, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пішак, В. П.
Погляд на ефекти мелатоніну [Текст] / В. П. Пішак, М. І. Кривчанська, О. В. Пішак // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 5. - С. 118-120. - Бібліогр.: с. 120

MeSH-главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение, физиология)
Доп.точки доступа:
Кривчанська, М. І.
Пішак, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Пішак, В. П.
Десинхроноз: хронофармакологічна лікувальна тактика [Текст] / В. П. Пішак, М. І. Кривчанська // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т.13, № 1. - С. 191-194

Доп.точки доступа:
Кривчанська, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Пішак, В. П.
Студентське наукове товариство як перша сходинка до формування творчого потенціалу науковця [Текст] / В. П. Пішак, М. І. Кривчанська, М. О. Ризничук // Медична освіта. - 2014. - № 1. - С. 89-91

MeSH-главная:
НАУЧНЫЕ ОБЩЕСТВА -- SOCIETIES, SCIENTIFIC (тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Доп.точки доступа:
Кривчанська, М. І.
Ризничук, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Хроноритми функцій нирок за умов блокади бета-адренорецепторів [Текст] / М. І. Кривчанська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2012. - Т. 11, № 3 (ч.1). - С. 109-111

Доп.точки доступа:
Кривчанська, М. І.
Піщак, О. В.
Хоменко, В. Г.
Черновська, Н. В.
Шумко, Н. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Кривчанська, М. І.
Реакція шишкоподібної залози на деякі агоністи та антагоністи бета-адренорецепторів у постнатальному онтогенезі [Текст] / М. І. Кривчанська, О. В. Пішак, В. П. Пішак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 156-161. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ПОСТНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, УХОД -- POSTNATAL CARE (тенденции)
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (рост и развитие, физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПРОПРАНОЛОЛ -- PROPRANOLOL (анализ, вредные воздействия)
ИЗАДРИН -- ISOPROTERENOL (анализ, вредные воздействия)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Останнім часом зріс інтерес дослідників і лікарів до шишкоподібної (пінеальної) залози (ШЗ). Це зумовлено широким спектром біологічної активності її основного гормону – мелатоніну (МГ), який причетний до регуляції центральної і вегетативної нервової системи, ендокринних органів, добової ритмічної активності тощо. Разом з тим незаперечним залишається факт вікової залежності функціональної активності ШЗ, необхідності врахування молекулярно-клітинних механізмів при проведенні лікувальної тактики. У XX столітті серед біологічно визнаних лікарських засобів переважали антагоністи (інгібітори) тих чи інших патологічних явищ. Проте, спираючись на основи функціональної медицини, очевидно, що у процесі лікування певні функціональні системи вимагають, навпаки, активації (В.Н. Титов, 2013). В огляді наводяться відомості щодо морфологічних і функціональних змін ШЗ за уведення β-адреноблокаторів, зокрема, пропранололу, в різні вікові періоди. Повідомляється про реакцію пінеалоцитів на ізопротеренол, як агоніста адренорецепторів. Порушення швидкості клубочкової фільтрації, мікроальбумінурія та натрійурез характеризують явища ренальної дисфункції. У зв'язку з цим в огляді обговорюється питання ефективності і безпеки застосування β-адреноблокаторів із урахуванням вікової динаміки ШЗ, як одного із органів нейроімуноендокринної системи. Висновки. Зниження з віком функціональної активності ШЗ супроводжується гальмуванням процесів оновлення в пінеалоцитах. Функціональні механізми клітинного старіння ШЗ необхідно враховувати при проведенні лікувальної тактики бета-адреноблокаторами
Доп.точки доступа:
Пішак, О. В.
Пішак, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Вплив анаприліну на гістоморфологію епіфіза та нирок за умов світлової депривації [Текст] / В. П. Пішак [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 51-53

Доп.точки доступа:
Пішак, В. П.
Кривчанська, М. І.
Пішак, О. В.
Ломакіна, Ю. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Мелатонін: біологічна роль та оптимізація його застосування [Текст] / В. П. Пішак [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
Аннотация: Проаналізовано сучасні джерела літератури про мелатонін, охарактеризовано його роль в окремих системах організму людини. Мелатонін – це універсальна молекула, яка наявна майже в кожному живому організмі, від бактерій до людини. У хребетних, крім продукції периферичними тканинами, мелатонін синтезується централізовано епіфізом мозку. Мета роботи – систематизувати дані літератури про мелатонін, його біологічну роль, ефективність терапії при різних патологічних станах у людини. Висновок. Враховуючи те, що мелатонін секретується в різних органах і тканинах і залучений до молекулярних механізмів патологічних процесів, препарати мелатоніну можна розглядати для оптимізації лікування соціально значущих хвороб. Подальші дослідження мелатоніну також можуть сприяти розробці нових підходів для профілактики та лікування вікової патології.
Доп.точки доступа:
Пішак, В. П.
Кривчанська, М. І.
Ризничук, М. О.
Булик, О. Р.
Лукань, Ю. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Організація хроноритмів екскреторної та кислотовидільної функцій нирок білих щурів [Текст] / В. П. Пішак [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2008. - Т. 12, № 4. - С. 105-108

Доп.точки доступа:
Пішак, В. П.
Висоцька, В. Г.
Кривчанська, М. І.
Черновська, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Кривчанська, М. І.
Залежність екскреторної функції нирок від епіфізарної активності [Текст] / М. І. Кривчанська, В. П. Пішак // Буковинський медичний вісник. - 2009. - Т. 13, № 4. - С. 170-172

Доп.точки доступа:
Пішак, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Показники ниркових функцій за умов стандартного режиму освітлення та дії анаприліну [Текст] / В. П. Пішак [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 3 (2ч.). - С. 183-185

Доп.точки доступа:
Пішак, В. П.
Кривчанська, М. І.
Грицюк, М. І.
Ломакіна, Ю. В.
Хоменко, В. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Вплив світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / О. В. Сметанюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Аннотация: Надзорове (супраоптичне) ядро гіпоталамуса є однією з ключових нейросекреторних ланок, що забезпечують об’єднання нервових і ендокринних механізмів регуляції в загальну нейроендокринну систему, беручи участь у такий спосіб у реалізації відповідної реакції організму на стресорні впливи. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогодні немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалим перебуванням за умов постійної темряви (світлової депривації). Мета роботи – з’ясувати вплив світлової депривації на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 2 групи (звичайний світловий режим та постійна темрява відповідно), у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год і вивчався із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер із максимумом активності вдень (до 14.00 год). При утримуванні тварин в умовах постійної темряви о 14.00 год виявлено зростання розмірів їх ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), викликані збільшенням площі ядерець нейронів (r=0,89), яка становила 61,94±7,07 мкм2. Привертало увагу і вірогідне зниження щодо інтактних тварин ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ЯЦС), яке становило 2,07 ± 0,041 од. Світлова депривація призводила о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрах на 35,3±2,1%, ядерцях – на 26,6±1,9%. Проведеними дослідженнями о 02.00 год виявлено, що площа ядер нейронів становила 98,33±5,40 мкм2 і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактних тварин. Вказані зміни супроводжувалися збільшенням площі ядерець, яка становила 48,90±6,892 мкм2 (r=0,87) і площі цитоплазми нейронів, яка перебувала у межах 217,61±7,199 мкм2 (r=0,91). ЯЦС нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого ж в інтактних тварин на 2,67±0,17%. Відзначено вірогідне зростання концентрації РНК в ядрах, ядерцях та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо показників тварин попереднього часового інтервалу, які перебували за умов постійної темряви. Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено підвищення в нічний період спостереження ЯЦС у досліджуваних нейронах, яке становило 2,55±0,022 од. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність надзорових ядер гіпоталамуса. 2. Постійна темрява (світлова депривація) не спричиняє інверсії ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на денний проміжок. 3. Світлова депривація викликає вірогідне збільшення площі нейронів, їх ядер, ядерець у нічний та денний інтервали спостереження. Водночас спостерігається зменшення ядерно цитоплазматичного співвідношення, зниження концентрації РНК в ядрах та ядерцях нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів у денний період доби.
Доп.точки доступа:
Сметанюк, О. В.
Булик, Р. Є.
Булик, Т. С.
Кривчанська, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Аннотация: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Доп.точки доступа:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-37

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)