Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (3)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Кушнір, С.$<.>)
Общее количество найденных документов : 121
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Параллельн. заглавия :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пархоменко О. М., Лутай Я. М., Іркін О. І., Білий Д. О., Степура А. О., Кушнір С. П., Соколов Ю. М., Соколов М. Ю.
Заглавие : Характеристика коронарного судинного русла, структурно-функціонального стану серця та ендотелійзалежної вазодилатації у хворих молодого віку з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 35-44 (Шифр УУ11/2019/3)
MeSH-главная: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Аннотация: У хворих з ГІМ молодого віку відсоток ураження коронарних артерій не відрізняється від такого в пацієнтів старшого віку, але в них частіше виявляється незначуще стенозування коронарних артерій (р0,001) та рідше виникнення ГІМ у басейні ПКА (р
Найти похожие

4.

Заглавие журнала :Участковый врач -2013г.,N 8
Интересные статьи :
О чем говорят цифры (стр.2-3)
Aqua vitae aut mortis? (стр.4-6)
У страха глаза велики (стр.7)
Губергриц Н. Б. Криптогенный гепатит: что кроется за этим диагнозом?/ Н. Б. Губергриц, Г. М. Лукашевич (стр.8-10)
В труде и отдыхе. Об эффективной борьбе с мышечной и суставной болью (стр.12-13)
Чабан О. С. В ночи, когда уснет тревога/ О. С. Чабан (стр.14-15)
Испанская баллада (стр.16-17)
Кушнір С. М. Оцінка пружно-еластичних властивостей артерій у хворих на гіпертонічну хворобу/ С. М. Кушнір (стр.18-21)
Благоухание для королевы (стр.22-23)
Куцевол О. В. Современные подходы к лечению язвенной болезни желудка/ О. В. Куцевол (стр.24-26)
Уж небо осенью дышало (стр.27)
Как умирают врачи (стр.28-31)
Клин клином (стр.32-33)
Радченко Е. М. Наука о выздоровлении и здоровье/ Е. М. Радченко (стр.36-37)
Нас водила молодость (стр.38-41)
Безумству храбрых поем мы песню (стр.42-45)
Пять жемчужин (стр.46)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М., Шараєвський О. А., Поташов С. В., Кушнір С. М., Кудіна Ю. В., Граніч В. М., Рейко М. М.
Заглавие : Ураження мозку в пацієнтів з неускладненою тяжкою артеріальною гіпертензією
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 6. - С. 40-47 (Шифр УУ11/2007/6)
Предметные рубрики: Мозг головной-- поврежд
Гипертензия-- осл
Найти похожие

6.

Заглавие журнала :Український медичний часопис -2019г. т.2,N 4
Интересные статьи :
Мартишин О. Як зробити медичний бізнес успішним: секрети успіху лідерів/ О. Мартишин (стр.3-6)
Петренко Т. Медична реформа: перевірка на відповідність Конституції/ Т. Петренко (стр.7-10)
Козловська А. Лихоманка неясного генезу: діагностичний алгоритм від А до Я/ А. Козловська (стр.11-14)
Лебега О. А. Оцінка медичних технологій в Україні: формальність чи реальний інструмент для прийняття важливих державних рішень з метою покращення доступу до життєво необхідних дороговартісних медичних технологій/ О. А. Лебега, М. Д. Тончев, Д. В. Лебединець (стр.15-23)
Поняженко М. М. Энергетическая система человека в свете современных физико-биологических знаний, концепций, гипотез/ М. М. Поняженко, А. В. Невойт (стр.24-29)
Пархоменко О. М. Маркери ризику ускладнень гострого інфаркту міокарда при довготривалому спостереженні залежно від віку пацієнтів/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.30-35)
Кравец О. В. Периоперационная динамика водных секторов при рестриктивном режиме инфузионной терапии у пациентов высокого хирургического риска с острой абдоминальной патологией/ О. В. Кравец (стр.36-38)
Маланчук В. О. Імуногістохімічні показники деяких видів гормонів серед доброякісних пухлин слинних залоз/ В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, М. С. Кротевіч (стр.39-41)
Кальбус О. І. Медико-статистичні та епідеміологічні характеристики поширеності міастенії в Україні/ О. І. Кальбус (стр.42-45)
Фищенко Я. В. Метод трансфораминальной эндоскопической микродискэктомии в лечении пациентов с грыжами межпозвонковых дисков поясничного отдела/ Я. В. Фищенко, В. К. Пионтковский, А. Р. Гармиш (стр.46-48)
Интересные статьи :
Найти похожие


7.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2021г. т.28,N 3
Интересные статьи :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Интересные статьи :
Найти похожие


8.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2020г. т.27,N 3
Интересные статьи :
Лутай М. І. ТРІУМФ-3: антигіпертензивна терапія в Україні - оптимізація артеріального тиску у фокусі. Використання потрійної фіксованої комбінації антигіпертензивних засобів у практиці сімейного лікаря/ М. І. Лутай [та ін.] (стр.9-24)
Поливенок И. В. Факторы неблагоприятного клинического исхода инфаркта миокарда, осложненного кардиогенным шоком: результаты одноцентрового ретроспективного исследования/ И. В. Поливенок [и др.] (стр.25-35)
Шумаков В. О. Клініко-функціональні особливості післяінфарктного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кардіореабілітаційних заходів (із проведенням велотренувань у другій фазі реабілітації) при 3-річному спостереженні/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.36-48)
Петюніна О. В. Однонуклеотидний поліморфізм Va166Met (rs6265) гена мозкового нейротрофічного фактора в передбаченні кінцевих точок після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін (стр.49-59)
Шумаков А. В. Влияние наличия критериев метаболического синдрома на течение раннего и отдаленного постинфарктного периода у больных с инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST/ А. В. Шумаков [и др.] (стр.60-72)
Кожухов С. М. Профілактика та лікування венозних тромбоемболій у хворих з онкопатологією: проєкт клінічних рекомендацій/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.75-88)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія, асоційована із захворюванням лівих відділів серця (клінічний випадок)/ Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко (стр.89-106)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 5
Интересные статьи :
Міщенко Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ/ Л. А. Міщенко (стр.11-20)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.23-32)
Воронков Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-42)
Целуйко В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна (стр.43-52)
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.53-63)
Кожухов С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019/ С. М. Кожухов (стр.64-65)
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України (стр.66-68)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 4
Интересные статьи :
Коваленко В. М. Імуносупресивна терапія у хворих на міокардит: обґрунтування для використання в клінічній практиці/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.7-18)
Мітченко О. І. Сімейна гіперхолестеринемія: етіопатогенез, діагностика, лікування та стан проблеми в Україні/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.23-31)
Пархоменко О. М. Гострий інфаркт міокарда в осіб молодого віку: особливості патогенезу, перебігу хвороби і обґрунтування стратегії запобігання ускладненням/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-43)
Шумаков В. О. Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.44-55)
Радченко Г. Д. Легенева гіпертензія: стан проблеми та аналіз роботи референтного центру (дані першого українського реєстру)/ Г. Д. Радченко, І. О. Живило, Ю. М. Сіренко (стр.56-72)
Міщенко Л. А. Резистентна артеріальна гіпертензія: клініко-патогенетичні особливості та предиктори ефективності терапії/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.77-89)
Воронков Л. Г. Хронічна серцева недостатність як мультиморбідний стан/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.90-101)
Сичов О. С. Атлас інвазивного лікування аритмій серця в Україні у 2018 році/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.102-119)
Кожухов С. М. Розвиток кардіоонкології в УКраїні: доцільність, організація та впровадження в клінічну практику/ С. М. Кожухов [та ін.] (стр.120-128)
Интересные статьи :
Найти похожие


 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)