Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (3)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Кушнір, С.$<.>)
Общее количество найденных документов : 121
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Параллельн. заглавия :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пархоменко О. М., Лутай Я. М., Іркін О. І., Білий Д. О., Степура А. О., Кушнір С. П., Соколов Ю. М., Соколов М. Ю.
Заглавие : Характеристика коронарного судинного русла, структурно-функціонального стану серця та ендотелійзалежної вазодилатації у хворих молодого віку з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 35-44 (Шифр УУ11/2019/3)
MeSH-главная: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Аннотация: У хворих з ГІМ молодого віку відсоток ураження коронарних артерій не відрізняється від такого в пацієнтів старшого віку, але в них частіше виявляється незначуще стенозування коронарних артерій (р0,001) та рідше виникнення ГІМ у басейні ПКА (р
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коновчук В. М., Кушнір С. В., Андрущак А. В.
Заглавие : Фармакодинамічні аспекти впливу багатоатомних спиртів у практиці інтенсивної терапії
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 80 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-главная: ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
СПИРТЫ -- ALCOHOLS
ГЛИКОЛИ -- GLYCOLS
Аннотация: The combination of non-insulin-dependent diabetes mellitus with endogenous purulent-septic genesis syndrome is a fairly common nosology. The search of the ways to optimize the results of its treatment, after screening observations, led to the expediency to consider the pharmacodynamic aspects of the action of polyhydric alcohols through the prism of homeostatic support functions. Detailing this direction was focused on considering the action of xylate mediated through the volumo- and osmoregulatory function of the kidneys
Найти похожие

5.

Заглавие журнала :Участковый врач -2013г.,N 8
Интересные статьи :
О чем говорят цифры (стр.2-3)
Aqua vitae aut mortis? (стр.4-6)
У страха глаза велики (стр.7)
Губергриц Н. Б. Криптогенный гепатит: что кроется за этим диагнозом?/ Н. Б. Губергриц, Г. М. Лукашевич (стр.8-10)
В труде и отдыхе. Об эффективной борьбе с мышечной и суставной болью (стр.12-13)
Чабан О. С. В ночи, когда уснет тревога/ О. С. Чабан (стр.14-15)
Испанская баллада (стр.16-17)
Кушнір С. М. Оцінка пружно-еластичних властивостей артерій у хворих на гіпертонічну хворобу/ С. М. Кушнір (стр.18-21)
Благоухание для королевы (стр.22-23)
Куцевол О. В. Современные подходы к лечению язвенной болезни желудка/ О. В. Куцевол (стр.24-26)
Уж небо осенью дышало (стр.27)
Как умирают врачи (стр.28-31)
Клин клином (стр.32-33)
Радченко Е. М. Наука о выздоровлении и здоровье/ Е. М. Радченко (стр.36-37)
Нас водила молодость (стр.38-41)
Безумству храбрых поем мы песню (стр.42-45)
Пять жемчужин (стр.46)
Интересные статьи :
Найти похожие


6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М., Шараєвський О. А., Поташов С. В., Кушнір С. М., Кудіна Ю. В., Граніч В. М., Рейко М. М.
Заглавие : Ураження мозку в пацієнтів з неускладненою тяжкою артеріальною гіпертензією
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 6. - С. 40-47 (Шифр УУ11/2007/6)
Предметные рубрики: Мозг головной-- поврежд
Гипертензия-- осл
Найти похожие

7.

Заглавие журнала :Український медичний часопис -2019г. т.2,N 4
Интересные статьи :
Мартишин О. Як зробити медичний бізнес успішним: секрети успіху лідерів/ О. Мартишин (стр.3-6)
Петренко Т. Медична реформа: перевірка на відповідність Конституції/ Т. Петренко (стр.7-10)
Козловська А. Лихоманка неясного генезу: діагностичний алгоритм від А до Я/ А. Козловська (стр.11-14)
Лебега О. А. Оцінка медичних технологій в Україні: формальність чи реальний інструмент для прийняття важливих державних рішень з метою покращення доступу до життєво необхідних дороговартісних медичних технологій/ О. А. Лебега, М. Д. Тончев, Д. В. Лебединець (стр.15-23)
Поняженко М. М. Энергетическая система человека в свете современных физико-биологических знаний, концепций, гипотез/ М. М. Поняженко, А. В. Невойт (стр.24-29)
Пархоменко О. М. Маркери ризику ускладнень гострого інфаркту міокарда при довготривалому спостереженні залежно від віку пацієнтів/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.30-35)
Кравец О. В. Периоперационная динамика водных секторов при рестриктивном режиме инфузионной терапии у пациентов высокого хирургического риска с острой абдоминальной патологией/ О. В. Кравец (стр.36-38)
Маланчук В. О. Імуногістохімічні показники деяких видів гормонів серед доброякісних пухлин слинних залоз/ В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, М. С. Кротевіч (стр.39-41)
Кальбус О. І. Медико-статистичні та епідеміологічні характеристики поширеності міастенії в Україні/ О. І. Кальбус (стр.42-45)
Фищенко Я. В. Метод трансфораминальной эндоскопической микродискэктомии в лечении пациентов с грыжами межпозвонковых дисков поясничного отдела/ Я. В. Фищенко, В. К. Пионтковский, А. Р. Гармиш (стр.46-48)
Интересные статьи :
Найти похожие


8.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 1
Интересные статьи :
Олег Васильович Коркушко (стр.11-12)
Іван Семенович Сміян (стр.13-14)
Валентин Олександрович Шумаков (стр.15-16)
Лутай М. І. Ефективність лікування пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця та супутньою артеріальною гіпертензією: результати багатоцентрового дослідження ПРЕСТОЛ/ М. І. Лутай, І. П. Голікова (стр.19-30)
Пархоменко О. М. Особливості лабораторно-діагностичних показників у хворих різних вікових груп з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.31-39)
Швед М. І. Метаболічна підтримка хворих з інфарктом міокарда з порушеннями функціонального стану печінки/ М. І. Швед, О. А. Прокопович (стр.40-48)
Амосова К. М. Асоціація поліморфізму гена ендотеліальної NO-синтази (NOS3-786TC) з тяжкістю діастолічної дисфункції лівого шлуночка і легеневої гіпертензії в пацієнтів із серцевою недостатністю та збережекною фракцією викиду лівого шлуночка/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.51-60)
Ісаєва Г. С. Вплив групового та індивідуального навчання пацієнтів на ефективність контролю факторів серцево-судинного ризику/ Г. С. Ісаєва [та ін.] (стр.61-71)
Коваленко В. М. Порівняльний аналіз структурно-функціонального стану серця у хворих із хронічним міокардитом та дилатаційною кардіоміопатією/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.72-78)
Соколов М. Ю. Оптическая когерентная томография в клинике нестабильной стенокардии/ М. Ю. Соколов, А. А. Лазаренко (стр.79-88)
Кравчук Б. Б. Фізіологічна електрокардіостимуляція шлуночків методом селективної стимуляції пучка Гіса/ Б. Б. Кравчук [та ін.] (стр.89-93)
Дячук Д. Д. Мультиморбідність як клінічна проблема/ Д. Д. Дячук [та ін.] (стр.94-104)
До 100-річчя академіка Л.Т. Малої (стр.105-106)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2018г.,N 4
Интересные статьи :
Лутай М. І. Пацієнт зі стабільною ішемічною хворобою серця в Україні та Європі: результати 5–річного реєстру CLARIFY/ М. І. Лутай [та ін.] (стр.19-30)
Пархоменко О. М. Клініко–анамнестична характеристика та перебіг госпітального періоду захворювання у хворих молодого віку з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.31-39)
Бабий Л. Н. Ближайшие и отдаленные результаты наблюдения за пациентами, перенесшими острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST и ургентное стентирование венечных артерий/ Л. Н. Бабий [и др.] (стр.40-47)
Довгань Н. В. Острый коронарный синдром без стойкой элевации сегмента ST на электрокардиограмме: клинико–анамнестические факторы неблагоприятного прогноза госпитального периода/ Н. В. Довгань, А. Н. ПархоменкоЯ. М. Лутай (стр.48-58)
Воронков Л. Г. Показники обміну заліза в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від їх основних демографічних і клініко–інструментальних характеристик/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.57-63)
Амосова К. М. Клінічні характеристики пацієнтів з артеріальною гіпертензією, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду залежно від величини Е/е у спокої і при фізичному навантаженні/ К. М. Амосова [и др.] (стр.64-74)
Воронков Л. Г. Стан когнітивної функції у хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від основних клініко–демографічних та гемодинамічних показників/ Л. Г. Воронков, А. С. СолоновичА. В. Ляшенко (стр.75-80)
Іванов В. П. Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.81-90)
Коваль Е. А. Характристика и результаты использования нового метода клинико–эхокардиографической диагностики обструктивной ишемической болезни сердца с расчетом индекса наличия коронарной обструкции/ Е. А. Коваль [и др.] (стр.91-96)
Лозинська Н. В. Ультразвуковий аналіз ритму серця плода: клінічне значення і диференційна діагностика брадіаритмій/ Н. В. Лозинська, Ю. А. Іванів (стр.97-104)
Лутай М. И. Кальциноз артерий сердца при коронарном атеросклерозе/ М. И. Лутай [и др.] (стр.105-111)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2016г.,N 6
Интересные статьи :
До ювілею Євгенії Петрівни Свіщенко (стр.13-14)
Коваленко В. М. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.15-24)
Амосова К. М. Резолюція сегмента ST після первинних перкутанних коронарних втручань: частота досягнення, клінічне значення і незалежні предиктори/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.25-31)
Пархоменко О. М. Гострий кардіоренальний синдром у стабільних хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST: патогенетична роль порушення ендотелійзалежної вазодилатації/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-38)
Радченко Г. Д. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну на ураження органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з ішемічною хворобою серця та без неї (результати дослідження EPHES)/ Г. Д. Радченко [та ін.] (стр.41-57)
Бичкова Н. Г. Імунологічні аспекти перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з хронічним обструктивним захворюванням легень/ Н. Г. Бичкова, С. А. Бичкова, Г. А. Таран (стр.58-63)
Сичов О. С. Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.64-75)
Несукай О. Г. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня/ О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш (стр.76-81)
Дячук Д. Д. Скрининг ишемии миокарда методом оценки фазы реполяризации/ Д. Д. Дячук [и др.] (стр.82-89)
Кваша Е. А. Профиль сердечно-сосудистого риска у мужчин, проживающих в городе: 35-летняя динамика/ Е. А. Кваша [и др.] (стр.90-96)
Лебідь І. Г. Стать-детерміновані відмінності в оперованих та неоперованих дорослих із природженими вадами серця/ І. Г. Лебідь, І. М. Ємець (стр.97-103)
Гарміш О. О. Оцінка показників запальної активності та ураження периферичних судин як маркерів серцево-судинного ризику в жінок з ревматоїдним артритом/ О. О. Гарміш [та ін.] (стр.104-111)
Сіромаха С. О. Випадок невідкладного лікування тріпотіння передсердь у новонародженого/ С. О. Сіромаха [та ін.] (стр.112-114)
Голтвян О. М. Сучасні погляди на кальцифікацію вінцевих артерій та методи її діагностики/ О. М. Голтвян, Ю. Г. Кияк, О. Ю. Барнетт (стр.115-121)
Пам’яті Георгія Вікторовича Дзяка (1945-2016) (стр.122-123)
Интересные статьи :
Найти похожие


 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)