Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Кушнір, С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 121
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Граніч В. М., Кушнір С. М.
Заглавие : Оцінка ефективності комбінації амлодіпіну і лізиноприлу у фіксованих дозах у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2004. - № 6. - С. 34-37 (Шифр УУ11/2004/6)
Предметные рубрики: Гипертензия-- лек тер
Амлодипин-- фарм
Лизиноприл-- фарм
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л., Граніч В. М., Кушнір С. М.
Заглавие : Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 38-41 (Шифр УУ11/2004/3)
Предметные рубрики: Гипертензия-- кровь
Гемодинамика
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Буртняк А. М., Іркін О. І., Кушнір С. П.
Заглавие : Прогностична роль діастолічної дисфункції лівого шлуночка при гострій серцевій недостатності
Место публикации : Вісник наукових досліджень. - 2012. - № 1. - С. 76-78 (Шифр ВУ9/2012/1)
Предметные рубрики: Сердца желудочка левого дисфункция-- диагн-- патолог
Сердечно-сосудистая недостаточность-- осл
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кушнір С. М.
Заглавие : Ефективність компонентів натурального комплексу Ресверазин/Resverasin у кардіологічній практиці (огляд міжнародної доказової бази)
Место публикации : Практикуючий лікар. - 2017. - N 3. - С. 29-36 (Шифр ПУ59/2017/3)
Предметные рубрики: Ресвератрол
Ресверазин
MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Аннотация: У статті наведено клінічні ефекти ресвератролу та біологічно активних речовин, які містяться у вині та кісточках винограду, що присутні на українському ринку в натуральному комплексі Ресверазин/Resverasin®, у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями за даними міжнародної літератури. Наявна доказова база продемонструвала позитивну динаміку використання цих компонентів у міжнародній практиці як для профілактики серцево- судинних захворювань у пацієнтів із порушенням ліпідного та вуглеводного обмінів, із надлишковою масою тіла, ожирінням, метаболічним синдромом, так і в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями для посилення ефективності стандартної терапії
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Страфун С. С., Богдан С. В., Кушнір С. П.
Заглавие : Лікування ушкоджень зв’язок, що утримують сухожилок довгої головки біцепса на рівні міжгорбкової борозни плеча (Pulley Lesion)
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - Київ, 2017. - N 2. - С. 25-33 (Шифр ВУ11/2017/2)
Примечания : Бібліогр.: с. 31
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Дослідили 104 хворих з ізольованими ушкодженнями зв’язок, що утримують сухожилок довгої голівки біцепса (Pulley Lesion), 1-4 типу за Хабермеєром. Пацієнти з 2009 по 2015 рік знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у відділі реконструктивно-відновної хірургії верхньої кінцівки Державної установи “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” (м. Київ) та Чернігівській міській лікарні № 2. Мета дослідження. Визначити та порівняти результати консервативного та оперативного лікування різних типів ізольованих ушкоджень зв’язок, що утримують сухожилок довгої голівки біцепса (Pulley Lesion). Матеріали і методи. Вік пацієнтів складав від 20 до 60 років (середній вік – 29,6±15,1 років), чоловіків було 65 (62,5%), жінок – 39 (37,5%). Середній термін від травми до початку лікування – 89±37,8 діб. Усіх хворих залежно від проведеного лікування було розділено на дві групи (А – консервативне лікування та Б – оперативне лікування). Також усі хворі груп А та Б були розділені на 4 підгрупи залежно від типу Pulley Lesion ушкодження згідно з класифікацією Хабермеєра. Результати та їх обговорення. Через 6±1,2 міс. після закінчення консервативного лікування за шкалою Oxford Shoulder Score найкращі середні результати лікування (39±7,5 балів) та найбільший середній приріст функції плечового суглоба (8,2±3,5 балів) відмічалися у хворих із 1-м типом Pulley Lesion ушкодження. Найгірші середні результати (28,3±2,5 балів) і найменший середній приріст функції плечового суглоба (2,1±1,5 бали) відмічалися у хворих із 4-м типом Pulley Lesion ушкодження. За шкалою Constant Shoulder Score найкращі середні результати лікування – 11,1±4,5 балів (найменша різниця балів між хворим та здоровим плечовими суглобами) та найбільший середній приріст функції плечового суглоба – 22,3±3,5 бали також відмічалися у хворих із 1-м типом Pulley Lesion ушкодження. Найгірші середні результати (30,1±6,5 балів) і найменший середній приріст функції плечового суглоба (5,3±3,5 балів) відмічалися у хворих із 4-м типом Pulley Lesion ушкодження. Висновки. При оперативному лікуванні через 6±1,2 міс. найкращі середні результати отримано у хворих із 1-м типом Pulley Lesion ушкодження за шкалою Oxford Shoulder Score (42±7,1 бали), за шкалою Constant Shoulder Score (10±4,5 балів), найгірші середні результати отримано у хворих із 4-м типом Pulley Lesion ушкодження (38±9,6 балів) за шкалою Oxford Shoulder Score та (14±8,1 балів) за шкалою Constant Shoulder Score.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Заглавие : Використання фіксованих і потрійних комбінацій у досягненні цільового рівня артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 102-112 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
Аннотация: Мета роботи - оцінити терапевтичну ефективність фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид порівняно з подвійною фіксованою комбінацією валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією ІІ-ІІІ ступеня. Матеріал і методи. У дослідження увійшли 50 пацієнтів із АГ 2-3-го ступеня. Проводили офісне вимірювання АТ, ДМАТ, біохімічне дослідження крові. Оцінку проводили на початку та через три місяці терапії. У дослідження включались пацієнти з помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнтів розподілили на дві групи. Пацієнтам першої групи (n=25) призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. Пацієнти другої групи (n=25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/ 5 мг амлодипіну один раз на добу, вранці, протягом одного місяця. За необхідності, якщо не досягнено цільового рівня офісного АТ менше 140/90 мм рт. ст., доза титрувалась до добової дози 320/10/12,5 мг (валсартан/ амлодипін/гідрохлортіазид) на фіксованій потрійній комбінації та до 320/10 мг (валсартан/амлодипін) на фіксованій подвійній комбінації. Через три місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. Середній вік хворих склав [54,9 ± 1,8 (25-75)] років. Середній ІМТ – 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного САТ та ДАТ на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. та 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна ЧСС — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 143,8±1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 92,4±1,2 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,5±1,5 уд/хв. Зниження середньодобового АТ склало 18,0/16,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 23,8/20,7 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньоденного АТ склало 19,4/17,8 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 17,8/22,6 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Зниження середньонічного АТ склало 17,0/12,1 мм рт. ст. (р0,05) на подвійній (вал/амл) та 20,5/18,2 мм рт.ст. (р0,05) на потрійній (вал/амл/ГХТ) комбінації. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні становило 77,3% - у подвійній комбінації та 95,2%- у потрійній комбінації. Висновки. Потрійна комбінація валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид була більш ефективною в зниженні артеріального тиску при добовому моніторуванні порівняно з подвійною комбінацією валсартан/ амлодипін, що не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Андрущак А. В., Коновчук В.М., Кушнір С. В.
Заглавие : Особливості волюмо- та осморегуляторної функції нирок у пацієнтів із компенсованою сепсис-індукованою гіпотензією
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2018. - N 3. - С. 59 (Шифр БУ1/2018/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Аннотация: Сучасні погляди на інтенсивну інфузійну терапію перебігу сепсису зосереджені на рекомендаціях щодо надання пріоритетів застосуванню препаратів кристалоїдного ряду [1]. Враховуючи поліморфізм патогенезу сепсису, поліорганність та взаємообтяжливість слід рахувати, що такий арсенал засобів інтенсивної терапії не завжди задовольняє патогенетичне обґрунтування базової складової програми інтенсивної терапії сепсису [2, 3]. У зв]язку з цим звернули увагу на властивості та спектр дії похідних багатоатомних спиртів, а саме сорбітолу, на волюмо- та осморегуляторну функції нирок у пацієнтів з сепсис-індукованою гіпотензією
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М., Савицький С. Ю., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф.
Заглавие : Вплив різних антигіпертензивних препаратів на інсулінорезистентність у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 6. - С. 8-24 (Шифр АУ38/2017/6)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Виявлення поширеності метаболічного синдрому (МС) у пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) і визначення способів корекції за допомогою антигіпертензивної терапії. Матеріали та методи. Обстежені 223 пацієнти з м’якою та помірною АГ і МС згідно з критеріями ATP III, серед них — 105 (47,1 %) чоловіків та 118 (52,9 %) жінок. Середній вік пацієнтів становив 50,29 ± 0,96 року. Середня тривалість АГ — 5,01 ± 0,26 року. Середній індекс маси тіла дорівнював 32,92 ± 0,38 кг/м2. 70,16 % пацієнтів мали обтяжену спадковість щодо АГ, 24,19 % — щодо ЦД. Надмірна маса тіла спостерігалась у всіх пацієнтів, зокрема, власне надмірна маса тіла — у 21,77 % обстежених, ожиріння I ступеня — у 58,06 %, II ступеня — у 12,90 %, III ступеня — у 7,26 %. Середні цифри офісного систолічного (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ) становили 157,03 ± 0,79 мм рт.ст. і 92,17 ± 0,32 мм рт.ст. відповідно. Середня частота серцевих скорочень (ЧСС) — 75,02 ± 0,69 уд/хв. Середні цифри АТ при добовому моніторуванні для САТ — 135,90 ± 1,13 мм рт.ст., для ДАТ — 80,38 ± 0,81 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,49 ± 0,89 уд/хв. У дослідження не включали хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типу, із верифікованою симптоматичною АГ, клінічними ознаками ішемічної хвороби серця, серцевою недостатністю, рівнем офісного АТ ≥ 180/110 мм рт.ст., декомпенсованими захворюваннями печінки (рівень аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази вище за норму в 3 рази), гострою або хронічною нирковою недостатністю (рівень швидкості клубочкової фільтрації 60 мл/хв), інфарктом міокарда чи гострим порушенням мозкового кровообігу в анамнезі, вагітністю та лактацією. У першу контрольну групу ввійшли 10 практично здорових осіб. Другу контрольну групу становили 24 пацієнти з м’якою та помірною АГ без ознак МС. Середній вік пацієнтів — 49,88 ± 1,52 року. Середній індекс маси тіла — 25,56 ± 0,31 кг/м2. Визначення вуглеводного обміну з проведенням пер-орального глюкозотолерантного тесту (ПГТТ) за стандартною методикою. Нормальну глюкозну толерантність визначали при рівні глюкози натще 6,1 ммоль/л та через 2 години 7,8 ммоль/л. Порушення вмісту глюкози натще — при рівні натще ≥ 6,1, але 7,0 ммоль/л та через 2 години 7,8 ммоль/л. Порушення толерантності до глюкози — при рівні натще 7,0 ммоль/л та через 2 години 7,8 ммоль/л, але 11,1 ммоль/л. Критеріями діагнозу цукрового діабету були: рівень глюкози натще ≥ 7,0 ммоль/л та/або через 2 години ≥ 11,1 ммоль/л. Наявність інсулінорезистентності визначали при рівні НОМА ≥ 3,0 ум.од. Результати. Частота виявлення компонентів МС у нашому дослідженні: 3 компоненти (АГ та окружність талії 88 см у жінок і 102 см у чоловіків — обов’язкові 2 критерії та інший будь-який з п’яти) — 100 %, 4 компоненти — 61 %, 5 компонентів — 22 % пацієнтів. На першому етапі дослідження ми порівняли групи пацієнтів з АГ та клінічними проявами МС і з АГ без МС. Пацієнти з АГ та клінічними проявами МС достовірно частіше мали порушення глюкози натще, порушення толерантності до глюкози, показник НОМА також був вищим проти групи пацієнтів з АГ без МС. Вони частіше мали нормальну глюкозну толерантність, і в них не було виявлено випадків цукрового діабету. У пацієнтів з АГ і МС більш вираженою була гіперінсулінемія як натще, так і на всіх етапах ПГТТ. Так, рівень інсуліну натще вище 11 мкОд/мл був виявлений у 35,5 % хворих на АГ і МС та лише у 12,5 % пацієнтів з АГ без МС (р 0,05). Інсулінорезистентність за показником НОМА 3 виявлена у 29 % пацієнтів з м’якою та помірною АГ і клінічними ознаками МС без цукрового діабету. Отже, в нашому дослідженні порушення глюкози натще, порушення толерантності до глюкози та вперше виявлений цукровий діабет у пацієнтів з АГ і МС зустрічались у 51,61 % хворих, що набагато частіше порівняно з пацієнтами без МС (16,66 %; р = 0,002), що може свідчити про наявність у них додаткового ризику розвитку серцево-судинних захворювань. АТ знизився через 6 місяців однаково в усіх групах пацієнтів. Вивчення впливу препаратів на рівень глюкози показало, що на фоні прийому атенололу через 6 місяців спостерігалося підвищення рівня глюкози натще на 5,61 % (р 0,001). За даними ПГТТ було зафіксовано 6 (18,7 %) випадків виникнення цукрового діабету при прийомі атенололу. Площа під кривою глюкози зросла на 9,75 % (р 0,001). Прийом фозиноприлу супроводжувався протилежною динамікою: зменшенням рівня глюкози натще на 1,44 % (р
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кушнір С. В., Кость М. В., Козак Р. П., Сахнюк І. І.
Заглавие : "Поверхневе кипіння" з сольовим ефектом як новий вид переходу солей у газову фазу із водних розчинів
Параллельн. заглавия :"Surface boiling" with the salt effect as a new kind of the transition of salts in the gas phase from aqueous solutions
Место публикации : Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 12. - С. 68-72 (Шифр ДУ11/2017/12)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Аннотация: Експериментально доведено можливість перебігу процесу "поверхневе кипіння" (ПК) в розчинах солей калію без утворення бульбашок при 95 ± 2 °С, що спричиняє руйнування інтерфейсу газ/розчин. ПК виникає внаслідок високих швидкостей випаровування в атмосфері сухого повітря. При цьому з парами води виділяються в газову фазу помітні кількості солі. Розглянуто можливий механізм ПК.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)